|
Зміст:
1. Гідростатичний тиск і його властивості.
2. Диференціальне рівняння рівноваги рідини.
3. Основне рівняння гідростатики.
4. Прикладні питання гідростатики.
1. Гідростатичний тиск і його властивості
У рідині, що перебуває у стані спокою, можливий лише один вид напруження - напруження стиснення, тобто гідростатичний тиск.
Існує дві основні властивості гідростатичного тиску в рідині:
1. На зовнішній поверхні рідини гідростатичний тиск завжди направлений по нормалі всередину даного об'єму рідини. Ця властивість витікає з визначення тиску, як напруження нормально стискаючої сили.
2. У будь-якій точці усередині рідини гідростатичний тиск у всіх напрямках однаковий, тобто тиск не залежить від кута нахилу площадки, на яку він діє в даній точці.
Доведемо цю властивість. Виділимо в нерухомій рідині елементарний об'єм у формі прямокутного тетраедра з ребрами, паралельними координатним осям і відповідно рівними dx, dy і dz (див. рис.2.1).
Рис. 2.1. До розгляду властивостей гідростатичного тиску
Хай поблизу виділеного об'єму на рідині діє одинична масова сила, складові якої рівні Х, Y і Z.
Позначимо через рх гідростатичний тиск, що діє на грань, нормальну до осі ОХ, через ру - тиск на грань, нормальну до осі ОУ і т.д. Гідростатичний тиск, що діє на грань похилої, позначимо через рn,, а площа цієї грані dS. Всі ці тиски направлені по нормалях до відповідних площадок.
Складемо рівняння рівноваги виділеного об'єму рідини уздовж осі ОХ, тоді сила тиску уздовж осі 0Х рівна
.
Маса тетраедра рівна добутку його об'єму на густину, тобто . Отже, масова сила, що діє на тетраедр уздовж осі ОХ, рівна
.
Тоді, рівняння рівноваги тетраедра запишеться в наступному вигляді:
.
Розділимо це рівняння почленно на площу ,яка є проекцією грані похилої dS на площину yОz, і, отже
.
Матимемо .
При прагненні розмірів тетраедра до нуля останній член рівняння, що містить множник dx, також прагнутиме до нуля, а тиск рх і рn залишатимуться кінцевими величинами. Отже, в межі px - pn = 0, рх = рn.
Аналогічну рівність одержимо для тиску ру і рz уздовж відповідних осей Оy і Оz після таких же міркувань: ру = рn, рz = рn,
А, отже
ру = рn, рz = рn, | (2.1) |
що і потрібно було довести.
Оскільки розміри тетраедра dx, dy і dz були узяті довільно, то нахил площадки dS довільний. При стяганні тетраедра в точку тиски в цій точці по всіх напрямах будуть однакові.
Доведена властивість гідростатичного тиску в нерухомій рідині має місце також при русі нев'язкої рідини. При русі ж в'язкої рідини виникає дотичне напруження, унаслідок чого гідромеханічний тиск у в'язкій рідині вказаною властивістю не володіє.
2. Основне рівняння гідростатики
Розглянемо основний випадок рівноваги однорідної рідини, коли з масових сил на рідину діє лише сила тяжіння (відсутня сила інерції рухомої рідини).
Хай рідина міститься в судині (рис.2.2) і на її вільну поверхню діє тиск ро.
Рис. 2.2. До висновку основного рівняння гідростатики
Знайдемо величину гідростатичного тиску р в довільно узятій точці А, розташованій на відстані h від вільної поверхні. Для цього візьмемо елементарну горизонтальну площадку dS, центром якої є точка А, і побудуємо на цій площадці вертикальний циліндр висотою h. Розглянемо умову рівноваги цього об'єму рідини, для чого запишемо суму всіх сил, що діють на даний об'єм по вертикалі
pdS - podS - hdS = 0; | (2.2) |
p = po + h . | (2.3) |
Це і є основне рівняння гідростатики. Воно дозволяє обчислити тиск в будь-якій точці рідини, що знаходиться в стані спокою. З нього виходить, що шуканий тиск складається з тиску на вільній поверхні і тиску, обумовленого силою тяжіння вищерозміщених шарів рідини. Як видно з формули (2.3), тиск в рідині із зростанням глибини збільшується за лінійним законом. Позначивши через z координату т. А, через zо - координату вільної поверхні рідини і замінивши h на zо- z одержимо
| (2.4) |
Оскільки точка А узята довільно, то можна стверджувати, що для всього об'єму рідини, що знаходиться в стані спокою
| (2.5) |
Це інший вираз основного рівняння гідростатики. Координата z називається нівелірною висотою і за фізичним смислом є питомою енергією положення рідини. Величина має також лінійну розмірність і називається п'єзометричною висотою, а за фізичним смислом є питомою енергією тиску.
Таким чином, сума нівелірної і п'єзометричних висот або питомих енергій положення і тиску для будь-якої точки рідини, що перебуває у стані спокою, є величина постійна, і називається гідростатичним напором.
3. Диференціальне рівняння рівноваги рідини
Диференціальні рівняння рівноваги рідини можна одержати у разі, коли на рідину діє не тільки сила тяжіння, але й інші масові сили, наприклад, сили інерції переносного руху при так званому відносному спокої. У нерухомій рідині візьмемо довільну точку М з координатами x, у і z і тиском р. Виділимо в рідині елементарний об'єм у формі прямокутного паралелепіпеда з ребрами, паралельними координатним осям і відповідно рівними dx, dy і dz, а точка М буде однією з вершин виділеного паралелепіпеда (рис.2.3). Розглянемо умови рівноваги виділеного об'єму рідини. Хай у виділеному об'ємі на рідину діє результуюча масова сила, складові якої, віднесені до одиниці маси, рівні X, Y і Z. Тоді масові сили, що діють на виділений об'єм у напрямку координатних осей, будуть рівні цим складовим, помноженим на масу виділеного об'єму.
Рис. 2.3. До виводу диференціальних рівнянь рівноваги рідини
Тиск р є функція координат x, у і z, але поблизу точки М по всім трьом граням паралелепіпеда воно однакове, що витікає з доведеної вище властивості гідростатичного тиску. При переході від точки М, наприклад, до точки N змінюється лише одна координата х на нескінченно малу величину dx, у зв'язку з чим функція р одержує приріст, рівний часному диференціалу .
Тому тиск в точці N буде рівний , де - градієнт тиску поблизу точки М у напрямку осі х.
Розглядаючи тиск в інших відповідних точках граней, нормальних до осі х, наприклад, в точках N/ і M/ видно, що цей тиск різниться на однакову величину, рівну
.
Зважаючи на це різниця сил тиску, що діють на паралелепіпед у напрямку осі х, буде рівна вказаній величині, помноженій на площу граней, тобто
.
Аналогічним чином, але через градієнти тиску і , виразяться різниці сил тиску, що діє на паралелепіпед у напрямку двох інших осей.
На виділений паралелепіпед діятимуть лише вказані масові сили і різниці тиску. Тому рівняння рівноваги паралелепіпеда у напрямку трьох координатних осей запишуться в такому вигляді
| (2.6) |
Розділимо ці рівняння на масу паралелепіпеда dxdydz і перейдемо до межі, спрямовуючи dx, dy і dz до нуля, тобто стягуючи паралелепіпед до початкової точки М. Тоді в межі одержимо рівняння рівноваги рідини, віднесені до точки М.
| (2.7) |
Система диференціальних рівнянь гідростатики називається рівняннями Ейлера.
4. Прикладні питання гідростатики
4.1. П'єзометрична висота
П'єзометрична висота, рівна , є висотою стовпа даної рідині, відповідна даному тиску р (абсолютному або надлишковому). П'єзометричну висоту, відповідну надмірному тиску, можна спостерігати в так званому п'єзометрі показаному на рис.2.4, простому пристрої для вимірювання тиску. П'єзометр є вертикальною скляною трубкою, верхній кінець якої відкритий в атмосферу, а нижній приєднаний до того об'єму рідини, де вимірюється тиск.
Застосовуючи формулу (2.3) до рідини, що міститься в п'єзометрі, одержимо
,
де рабс - абсолютний тиск в рідині на рівні приєднання п'єзометра; ра - атмосферний тиск.
Звідси висота підйому рідини в п'єзометрі рівна
| (2.8) |
де рнад - надлишковий тиск на тому ж рівні.
Рис. 2.4. | Рис. 2.5. |
Очевидно, що якщо на вільну поверхню рідини, що перебуває в спокої, діє атмосферний тиск, то п'єзометрична висота для будь-якої точки даного об'єму рідини рівна глибині розташування цієї точки. Часто тиск в рідинах або газах чисельно виражають у вигляді відповідної цьому тиску п'єзометричної висоти за формулою (2.6).
Наприклад, одній технічній атмосфері відповідає:
м.вод.ст.
м.рт.ст.
4.2. Вакуум
Якщо абсолютний тиск в рідині або газі менше атмосферного, то має місце розрядження або вакуум.
За величину розрядження береться різниця тиску
або
Як приклад, розглянемо трубу з щільно пригнаним до неї поршнем, з одного боку, а іншою стороною вона опущена в судину з рідиною (див. рис.2.5). Далі, поступово підніматимемо поршень вгору. Рідина слідуватиме за поршнем і разом з ним підніметься на деяку висоту Н від вільної поверхні з атмосферним тиском. Оскільки для точок, розташованих над поршнем, глибина їх занурення відносно вільної поверхні від’ємна, то згідно рівнянню (2.3) абсолютний тиск рідини під поршнем буде рівний
| (2.9) |
а величина вакууму або
У міру підйому поршня абсолютний тиск рідини над поршнем зменшуватиметься. Нижньою межею для абсолютного тиску рідини є нуль, а максимальне значення вакууму рівне атмосферному. При цьому, максимальна висота підйому рідини в даному прикладі (максимальна висота "всмоктування" рідини визначається з (2.9), якщо вважати, що p = 0, то матимемо .
За нормального атмосферного тиску(1,033 кг/см2) висота hмах: для води 10,33 м, для бензину 13,8 м, для ртуті 0,76м і т.д.
Простим приладом для вимірювання вакууму може служити скляна трубка, показана на рис. 2.6 в 2-х варіантах. Вакуум в об'ємі рідини А, може вимірюватися або за допомогою U-подібної трубки (показана справа), або шляхом використання перевернутої U-подібної трубки, один кінець якої опущений в судину з рідиною (рисунок зліва).
4.3. Вимірювання тиску
Для вимірювання тиску рідин і газів в лабораторних умовах крім п'єзометрів використовують різні види манометрів, які діляться на рідинні і механічні.
Рідинні манометри залежно від конструкційних особливостей виконуються за різними схемами:
а) U-подібні;
б) послідовне з'єднання декілька v-образні манометрів;
в) чашковий манометр;
г) диференціальний v-образний манометр;
д) двохрідинний мікроманометр;
е) двохрідинний чашковий манометр.
4.4. Сила тиску на плоску стінку
Обчислимо силу тиску Р, що діє з боку рідини на деяку ділянку даної стінки, обмежену довільним контуром і що має площу S (див. рис.2.8)
Вісь ОХ направимо по лінії перетину площини стінки з вільної поверхнею рідини, а вісь ОY- перпендикулярно цій лінії в площині стінки.
Рис. 2.8.
Елементарна сила тиску, прикладена до нескінченно малої площадки dS, визначається, як
,
де р0 - тиск на вільній поверхні; h - глибина розташування площадки dS.
Тоді для визначення повної сили Р виконаємо інтеграцію за всією площею S:
,
де y- координата центру площадки dS.
Останній інтеграл, як відомо з механіки, є статичним моментом площі S відносно осі ОХ і рівний добутку цієї площі на координату її центра тяжіння (т.С), тобто
Отже, , де hc - глибина розташування центру тяжіння площі S, або
| (2.10) |
тобто повна сила тиску рідини на плоску стінку рівна добутку площі стінки на величину гідростатичного тиску в центрі тяжіння цієї площі. Коли тиск ро є атмосферним, то сила надмірного тиску рідини на плоску стінку рівна
| (2.11) |
Визначимо положення центру тиску, тобто координату, точки перетину сили тиску рідини на стінку з площиною стінки.
Оскільки зовнішній тиск ро передається всім точкам площі S однаково, то рівнодіюча цього тиску буде прикладена в центрі тяжіння площі S. Для знаходження точки додатку сили надмірного тиску рідини (т. D) застосуємо рівняння механіки, смисл якого полягає в тому, що момент рівнодіючої сили тиску відносно осі ОХ рівний сумі моментів складових сил, тобто
.
де yD - координата точки прикладання сили Рнад.
Виражаючи Рнад. і dРнад через ус і у і визначаючи уD,матимемо
,
де – момент інерції площі S відносно осі ОХ.
Враховуючи, що , де Jx0 – момент інерції площі S відносно центральної осі, паралельної ОХ. Тоді в остаточному вигляді одержимо
| (2.12) |
Таким чином, точка прикладання сили Рнад розташована нижче центру тяжіння площі стінки, а відстань між ними рівна
.
Якщо ро = ратм і воно діє з обох боків стінки, то точка D і буде центром тиску.
Коли ро є підвищеним, то центр тиску знаходиться за правилами механіки як точка прикладання рівнодіючій двох сил: hc S і poS. Якщо poS > hc S, то центр тиску буде ближче до центру тяжіння площі S.
Для визначення іншої координати – ХD слід скласти рівняння моментів відносно осі ОY.
Окремий випадок.
Коли стінка має прямокутну форму, причому одна із сторін прямокутника співпадає з вільною поверхнею рідини, положення центру тиску знаходиться дуже просто. Оскільки епюра тиску рідини на стінку зображається прямокутним трикутником (див. рис.2.9), центр тяжіння якого знаходиться на 1/3 висоти в трикутнику, то і центр тиску рідини буде розташований на 1/3 висоті, рахуючи знизу.
У гідротехніці доводиться часто стикатися з дією сили тиску рідини на плоскі стінки, наприклад, на стінки робочих елементів різних гідростатичних споруд і пристроїв, при цьому тиск ро звично буває настільки високим, що центр тиску можна вважати співпадаючим з центром тяжіння площі стінки.
Рис. 2.9.
Дата добавления: 2015-09-30; просмотров: 84 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |
Инструкционно-технологическая карта. | | |