«Життя – це сон» Педро Кальдерона – взірець барокової драми

Практичне заняття 1

«Життя – це сон» Педро Кальдерона – взірець барокової драми

План

1. Бароко як перший загальноєвропейський художній напрям.
2. Педро Кальдерон – видатний драматург і поет іспанського бароко.
3. «Життя – це сон» як втілення світоглядних і художніх принципів бароко:

3.1. Філософсько-моральний конфлікт драми.

3.2. Особливості композиції.

3.3. Значення мотиву «карнавалу», «театру життя» у творі.

3.4. Причини і наслідки еволюції образу Сехізмундо.

3.5. Суперечливість натури інших персонажів п’єси.

3.6. Художні особливості твору: підкреслена контрастивність, надмірна метафоричність, роль символів і алегорій, використання емблеатичності, іносказань, художньої деталі.

1. Значення метафори назви твору.
2. Світло українського бароко, його зв'язок з європейським.

Завдання:

1. За Літературознавчим словником-довідником та іншими джерелами з'ясувати значення та виписати формулювання таких термінів: бароко, хорнада, символ, алегорія, універсалізм, метафора, деталь, іносказання.
2. Проілюструйте цитатами з тексту драми «Життя - це сон» земний світ.
3. Знайдіть у тексті драми «Життя - це сон» метафори. Визначіть їхню роль у розкритті почуттів героїв.

Література:

1. Білоусова Н. Культура доби бароко // Зарубіжна література. – 2001. – №ХVІІ (225). – С. 6.
2. Гвоздьов А. Іспанська драма ХVІ-ХVІІст. // Всесвітня література та культура. – 2004. – № 12. – С.33–38.
3. Захарченко Н. «Життя – це сон» П.Кальдерона – взірець барокової драми // Зарубіжна література. – 2001. – №42. – С. 2,7.
4. Мережковский Д.С. Педро Кальдерон // Всесвітня література та культура. – 2005. – № 8. – С.21–26.
5. Рогозинський В., Рогозинська В. Західноєвропейське та українське бароко: драма Педро Кальдерона «Життя – це сон» // Всесвітня література та культура. – 2005. – № 7. – С.19–22.
6. Рогозинський В. В. «Нам долю не перемогти несправедливістю й помстою…» До проведення системи уроків з вивчення драми Педро Кальдерона «Життя – це сон» // Всесвітня література та культура. – 2004. – № 12. – С.25–32.

Практичне заняття 2

Ж.-Б. Мольєр «Міщанин-шляхтич» - вершина жанру комедії-балету

План

1. Історія написання комедії-балету.

2. Характеристика образу пана Журдена.

3. Характеристика другорядних образів:Графа Доранта, маркізи Дорімени, Клеонта, пані Журден.

1. Ставлення автора до своїх героїв.
2. Втілення в творі рис класицистичної комедії.
3. Засоби творення смішного в комедії, її художнє та виховне значення.
4. П’єса «Міщанин-шляхтич» в культурологічному аспекті української літератури.

Завдання:

1. За Літературознавчим словником-довідником та іншими джерелами з'ясувати значення та виписати формулювання таких термінів: класицизм, міщанин, шляхтич, буфонада, гумор, іронія, комедія, сарказм, сатира, фарс.
2. Зробити цитатну характеристику пана Журдена.
3. Переглянути твори І.Карпенка-Карого «Мартин Боруля», М.Куліша «Мина Мазайло», зробити висновок про продовження українськими письменниками традицій Мольєра.

Література:

1. Гмитрук Н. Герої Мольєра у комедії «Міщанин-шляхтич» (інтегрований урок) // Зарубіжна література. – 2004. – № 45. – С. 3-4.
2. Жованик Л. Основні проблеми й конфлікти п’єси Мольєра «Міщанин-шляхтич» // Зарубіжна література. – 2004. – № 45. – С. 4-7.
3. Ніколенко О. Король комедії. Система уроків вивчення п’єси Ж.-Б. Мольєра «Міщанин-шляхтич» у культурологічному контексті // Всесвітня література та культура. – 2001. – № 5. – С.8–19.
4. Троцик О.А. Виховний потенціал класичної комедії. Методична передмова до уроку-долідження жанрових особливостей комедії Ж.-Б. Мольєра «Міщанин-шляхтич» // Всесвітня література. – 2006. – № 4. – С.21–23.
5. Фурсова Л.О. Мистецькі паралелі: Мольєр «Міщанин-шляхтич» - Карпенко-Карий «Мартин Боруля» // Зарубіжна література. – 2004. – № 4. – С. 16-21.
6. Чередник Л.А. Український Журден (Конспект уроку компаративного аналізу комедії «Міщанин-шляхтич» Мольєра та «Мина Мазайло» М.Куліша) // Всесвітня література. – 2004. – № 10. – С.33–34.
7. Шалагінов Б.Б. Жан-Батіст Мольєр // Всесвітня література та культура. – 2004. – № 2. – С.31–34.

Практичне заняття 3

Уславлення енергії і заповзятості людини в умовах чужого екзотичного середовища в романі Д.Дефо «Робінзон Крузо»

План

1. Історія написання твору.
2. Жанрова своєрідність.
3. Просвітницька концепція людини і образ Робінзона Крузо.
4. Тема праці і її втілення в романі.
5. Роль природи в розкритті образу Робінзона і в просвітницькій концепції Дефо.
6. Поняття «робінзонади».
7. Втілення ідеалів англійського Просвітництва у творі.

Завдання:

1. За Літературознавчим словником-довідником та іншими джерелами з'ясувати значення та виписати формулювання таких термінів: просвітницький реалізм, роман, пригодницький роман, роман виховання, роман-подорож, соціальний роман, психологічний роман.
2. Скласти цитатний план характеристики образу Робінзона.
3. Простежте етапи розвитку людства, які пережив Робінзон на безлюдному острові.
4. Скласти кросворд за романом «Робінзон Крузо».

Література:

:

1. Дуднік Н., Кушицька Г., Лукашкова Л., Грабар Л., Назаренко Т., Деркач І. 45 хвилин на острові Робінзона // Зарубіжна література. – 2006. – № 1. – С. 10-12.
2. Катеринчук О.М. «Робінзон Крузо» як сюжетна модель світової робінзонади (роман Д.Дефо доцільно вивчати в робінзонадному контексті) // Всесвітня література. – 2004. – № 10. – С. 15-16.
3. Пригодій С.М. Модель ідеального суспільства. Яка вона? Компаративне дослідження цієї моделі в романах Д.Дефо «Робінзон Крузо», Дж.Свіфта «Мандри Гулівера» та ін. українських, американських різножанрових просвітницьких текстах // Всесвітня література. – 2000. – № 12. – С.49–50.
4. Фурсова Л.О. Уроки з вивчення роману Д.Дефо «Робінзон Крузо» та повісті «Пурпурові вітрила» О.Гріна // Зарубіжна література. – 2004. – № 7. – С. 18-25.
5. Штигайло В. Подорож на острів відчаю. Підсумковий урок за романом Д.Дефо «Робінзон» // Зарубіжна література. – 2003. – № 48. – С. 19-20.

Практичне заняття 4

Сатиричне зображення англійського суспільства ХVІІІст. в романі Дж. Свіфта «Мандри Гуллівера»

План

1. Жанрова своєрідність твору.
2. Країни, які відвідав Гуллівер: звичаї, образ життя, ідеологія.
3. Образ Гуллівера.
4. Парадокси Свіфта.

Завдання:

1. За Літературознавчим словником-довідником та іншими джерелами з'ясувати значення та виписати формулювання таких термінів: антитеза, гумор сатира, іронія, парадокс, віги, торі.
2. Доведіть, що в образі Гуллівера втілено просвітницький ідеал письменника.
3. Які риси тогочасного англійського життя викриває Свіфт, зображуючи порядки в Ліліпутії?
4. Знайдіть різні види комічного у першій частині твору, визначте їх роль у тексті.
5. Визначити основні риси «природної людини».

Література:

1. Абабінана Н. В. Подорож до ліліпутії. Заключний урок за романом Дж.Свіфта «Мандри Гулівера» // Зарубіжна література. – 2004. – № 6. – С. 41-43.
2. Богдан Л. Життя та літературна діяльність Дж.Свіфта // Зарубіжна література. – 2005. – № 21-24. – С. 63-68.
3. Онуфрійчук Н. Його величність Сміх. За романом Дж.Свіфта «Мандри Гулівера» // Зарубіжна література. – 2004. – № 48. – С. 13-16.
4. Орел В.Я. «Я пишу не заради слави…» Підсумковий урок за твором Дж.Свіфта «Мандри Гулівера» // Зарубіжна література. – 2003. – № 10. – С. 24-26.
5. Стрілецький О.Р. «Жадання бачити чужі країни». Творчість Дж.Свіфта: система уроків // Всесвітня література та культура. – 2004. – № 1. – С.23–26.
6. Сюндюков І. Із життя ліліпутів. Дж.Свіфт: реальність «казки для дорослих» // Зарубіжна література. – 2003. – № 46. – С. 22-23.
7. Усатова К. Мандри до різних далеких країн світу Лемюеля Гулівера. Система уроків за твором Дж.Свіфта // Зарубіжна література. – 2004. – № 48. – С. 7-13.
8. Ялтанець Т.Л. Сатира англійського просвітника. Урок за романом Дж.Свіфта «Мандри Гулівера» // Всесвітня література та культура. – 2003. – № 11. – С.27–28.

Практичне заняття 5

Втілення ідеї «природної людини» у повісті Вольтера «Простодушний»

План

1. «Простодушний» – філософська повість Вольтера (історія створення, тема, ідея, побудова, назва).
2. Характеристика головного героя, особливості його світогляду.
3. Проблема кохання у повісті. Образ Сент-Ів.
4. Антимонархічні та антиклерикальні мотиви твору.

Завдання:

1. За Літературознавчим словником-довідником та іншими джерелами з'ясувати значення та виписати формулювання таких термінів: філософська повість, сатира, сарказм, янсенізм, єзуїт, єретик, гугенот.
2. Розкрити сутність полеміки Гурона і Гордона в Бастилії.
3. Зробити цитатну характеристику головного героя.

Література:

1. Єременко О.В. Поборник природних прав людини (матеріали до вивчення повісті Вольтера «Простак») // ВЛ. – 1999. – № 6 – С. 39–40.
2. Лімборський І.В. Повість Вольтера «Простодушний» // Зарубіжна література. – 2000. – № 10. – С. 23-34.
3. Лімборський І.В. Просвітництво поза канонами і стереотипами: основні тенденції в світлі сучасних інтерпретацій // Зарубіжна література. – 2003. – № 5. – С. 52-58.
4. Шалагінов Б. Б. Література «просвітницького раціоналізму» у Франції // Всесвітня література та культура. – 2004. – № 2. – С.40–46.
5. Шалагінов Б. Б. «Усе – на краще в цьому найкращому зі світів?» (Творчість Вольтера) // Зарубіжна література. – 2000. – № 15. – С. 1-2.
6. Яхонтова М.А. Вивчення повісті Вольтера «Простак» // Всесвітня література. – 1998. – № 9. – С.14–23.

Практичне заняття 6

Місце балади у творчості Гете і Ф.Шіллера

План

1. Особливості жанру балади в загальнолітературному контексті.
2. 1797 рік – «рік балад» у творчості Гете й Шиллера..
3. Найвідоміші балади Гете й Шиллера, втілення в них гуманістичних ідеалів письменників.
4. Утвердження самоцінності людського життя в баладі Шиллера «Рукавичка».
5. Відображення філософських думок Гете про стосунки людства і природи в баладі «Вільшаний король».

Завдання:

1. За Літературознавчим словником-довідником, міфологічним словником та іншими джерелами з'ясувати значення та виписати формулювання таких термінів: балада, ритм, символ.
2. Розкрити особливості балад Шиллера (зіткнення різних характерів та ідей, напружений сюжет, чітка композиція, контрастність образів) на прикладі однієї балади за вибором.
3. Визначити основну проблематику балад Шиллера і Гете.
4. З’ясувати значення образів-символів верби, вітру, туману, ночі, вільхи, бігу коня в баладі Гете «Вільшаний король».
5. Вивчити напам’ять баладу Шиллера «Рукавичка», баладу Гете «Вільшаний король».

Література:

1. Грабар Т. Эпоха Просвещения. Жизнь и твочество Гете // Зарубіжна література. – 2005. – № 37. – С. 3-4.
2. Івасюк Н. Таємниця буття незбагненна. Фольклорні традиції в баладі «Вільшаний король» // Зарубіжна література. – 2004. – № 42. – С. 21-23.
3. Кокарєва В. Нерозгадана таємниця природи. Урок аналізу оригіналу та перекладів балади Гете «Лісовий цар» // Всесвітня література та культура. – 2001. – № 3. – С.7–10.
4. Тоскучова Н. Ціна людського життя (за баладою Ф.Шіллера «Рукавичка») // ЗЛ. – 2000. - №5. – С.3
5. Мірошниченко Л.Ф. Штрихи до портретів Ф.Шіллера та В.Некрасова // Зарубіжна література. – 1999. – № 7. – С. 55-56.
6. Фурсова Л.О. Проблема співвідношення лицарського кодексу честі та загальнолюдських цінностей життя. За баладою Шіллера «Рукавичка» // Зарубіжна література. – 2004. – № 3. – С. 18-21.

Практичне заняття 7

Втілення думки про свободу духу та винятковість кожної особистості в образі Вільгельма Телля (за драмою Ф.Шіллера «Вільгельм Телль»)

План

1. Зв'язок народної драми «Вільгельм Телль» з ідеологією Просвітництва.
2. Особливості драматичного конфлікту в творі та його художнього втілення.
3. Народ як головний герой п’єси.
4. Втілення народних прагнень і ідеалів та авторської думки про свободу духу в образі Вільгельма Телля.
5. Художня своєрідність п’єси: поліфонізм звучання, наявність елементів романтизму, «веймарського класицизму».

Завдання:

1. За Літературознавчим словником-довідником та іншими джерелами з'ясувати значення та виписати формулювання таких термінів: романтизм, класицизм, драма, поліфонізм, символ.
2. Доведіть прикладами з тексту п’єси, що образи представників народу індивідуалізовані.
3. Які найкращі якості Вільгельма Телля? Які вчинки свідчать про його героїзм?
4. У якій сцені найвиразніше звучить основна думка твору?

Література:

1. Ланштейн П. Огонь Шиллера. — М., 1984.
2. Либинзон З.Е. Фридрих Шиллер. — М., 1990.
3. Чорна І. Ю. «Вічними я зорями клянуся…» Урок з вивчення драми Ф. Шіллера «Вільгельм Телль» // Зарубіжна література. – 2001. – №10. – С. 22-27.
4. Шалагінов Б. Б. Роль німецької літератури у збагаченні загальнолюдських цінностей // Всесвітня література. – 1999. – № 3. – С.41.
5. Шалагінов Б. Б. Німецька література ХVІІІст. // Вікно в світ. – 1999. – № 1. – С. 22-89.

Практичне заняття 8-9

Пошуки сенсу життя у трагедії Гете «Фауст»

План

1. Творча історія трагедії.
2. Жанр, особливості побудови, композиція та проблематика трагедії.
3. Система образів:

3.1. Трагічний конфлікт «Фауст – Маргарита».

3.2. Фауст і Вагнер: нова концепція людини.

3.3. Сенс опозиції Фауст – Мефістофель.

4. Реальне і фантастичне у творі.

1. Своєрідність і світове значення твору.

Завдання:

1. За Літературознавчим словником-довідником та іншими джерелами з'ясувати значення та виписати формулювання таких термінів: трагедія, поема, конфлікт.
2. Як біблійний сюжет про моральний вибір людини (про Адама та Єву) трансформується у «Фаусті»?
3. Що говорять про людину Господь і Мефістофель? Наведіть цитати.
4. З’ясуйте символічне значення сцен «Авербахів склеп у Лейпцигу», «Відьмина кухня», «На вулиці», «Біля міського муру», «Ніч», «Вальпургієва ніч».
5. Дайте своє трактування першої і другої частин твору з точки зору сенсу життя.
6. Випішіть афористичні вислови з трагедії «Фауст».
7. Занотуйте вислів Тургенєва про трагедію. (Тургенєв І.С. «Фауст». Трагедія. Твори Гете в кн.: Тургенєв И.С. Собрание починений в 12 т. – Т.2, М.,1958)

Література:

1. Басюк Ж. Боротьба добра і зла – рушійна сила розвитку світу. (За трагедією Гете «Фауст») // Зарубіжна література. – 2004. – №46. – С. 9-11.
2. Брудер С. П. «Уривки єдиної великої сповіді…» Конспект уроку з вивчення трагедії Й. Гете «Фауст» // Всесвітня література та культура. – 2004. – № 7. – С.40–42.
3. Галкін Л. «Коритися долі» чи йти на герць? Проблема морального вибору за трагедією Гете «Фауст» // Зарубіжна література. – 2004. – №46. – С. 7-8.
4. Соколова І. «…З небес крізь землю в пекло». Значення ідейного конфлікту в трагедії Й. Гете «Фауст» // Зарубіжна література. – 2004. – №46. – С. 2-3.
5. Шалагінов Б. Б. Історія одного бунту. Про підґрунтя легенди, покладеної в основу трагедії Гете «Фауст» // Всесвітня література. – 2000. – № 12. – С.26-29.
6. Шалагінов Б. Б. Мефістофель // Всесвітня література та культура. – 2005. – № 2. – С.5-13.
7. Штанько Л. І. Вчити учнів знаходити і відкривати для себе нові знання, застосовуючи їх на практиці. Система уроків за трагедією «Фауст» Гете // Всесвітня література. – 2005. – № 12. – С.33-37.

Дата добавления: 2015-09-30