З курсу «петрографія магматичних гірських порід»

Екзаменаційні питання

З курсу «петрографія магматичних гірських порід»

2012 рік

А. Головні питання

1. Історія розвитку петрографії магматичних порід. Етапи становлення науки. Найвидатніші вчені-петрографи та їх праці (самостійно),
2. Загальні відомості про магму, і умови її кристалізації.
3. Кристалізаційна диференціація магми, реакційних ряд Боуена і його значення для петрографії магматичних порід.
4. Гравітаційна диференціація магми
5. Асиміляція і змішання магм. Розділення (ліквація) магми.
6. Фізико-хімічні особливості охолодження і кристалізації магми (зона ліквідуса, солідуса і евтектики).
7. Форми залягання магматичних гірських порід (самостійно).
8. Хімічний склад магми і магматичних гірських порід. Вплив легких на кристалізацію.
9. Класифікація вивержених порід за хімічним складом. Нормальний, вапняково-лужний, лужний ряди.
10. Мінеральний склад магматичних гірських порід. Породоутворюючі мінерали: головні, другорядні, акцесорні, рудні; первинні і вторинні; меланократові (фемічні) і лейкократові (сіалічні); симптоматичні.
11. Класифікація магматичних гірських порід за мінеральним складом.
12. Структури магматичних порід.
13. Різновиди пан ідіоморфних, гіпідіоморфних і ксеноморфозернистих структур.
14. Текстури магматичних порід.
15. Кристалізація магми і явища, які її супроводжують: ліквація, гравітаційна і кристалізаційна диференціація.
16. Принципи систематики магматичних гірських порід.
17. Класифікація магматичних гірських порід за фаціальними ознаками. Інтрузивні та ефузивні породи.
18. Особливості формування ефузивів. Дві генерації мінералів, структурно-текстурні особливості, форми залягання; кайнотипні та палеотипні породи.
19. Загальна характеристика ультраосновних порід (група піроксеніту-пікрітового порфіріту).
20. Мінеральний склад, структури і текстури інтрузивних ультраосновних порід.
21. Мінеральний склад, структури і текстури жильних і ефузивних ультраосновних порід.
22. Корисні копалини, пов’язані з ультраосновними гірськими породами.
23. Загальна характеристика основних магматичних порід (група габро-базальту).
24. Мінеральний склад, структури і текстури інтрузивних основних порід.
25. Мінеральний склад, структури і текстури жильних і ефузивних основних порід.
26. Корисні копалини, пов’язані з породами групи габро-базальту.
27. Загальна характеристика середніх магматичних порід (група діориту-андезиту).
28. Мінеральний склад, структури і текстури діоритів. Корисні копалини, пов’язані з діоритами і андезитами.
29. Мінеральний склад, структури і текстури жильних і ефузивних порід групи діориту-андезиту.
30. Загальна характеристика кислих магматичних порід (група граніту-ліпариту).
31. Мінеральний склад, структури і текстури інтрузивних порід групи граніту-ліпариту.
32. Мінеральний склад, структури і текстури жильних і ефузивних порід групи граніту-ліпариту.
33. Систематика кислих вивержених порід.
34. Корисні копалини, пов’язані з групою кислих магматичних порід.
35. Загальна характеристика лужноземельних магматичних порід (група сієніту-трахіту).
36. Загальна характеристика лужних фельдшпатоідних магматичних порід (група нефелінового сієніту-фоноліту).
37. Корисні копалини, пов’язані з породами групи нефелінового сієніту-фоноліту.
38. Значення магматичних гірських порід.
39. Методи виділення і концентрації акцесорних мінералів.
40. Акцесорні мінерали – індикатори геохімічної спеціалізації магматичних гірських порід.
41. Використання акцесорних мінералів у вирішенні геологічних задач.
42. Діагностичні ознаки головних типів магматичних порід у взірцях та петрографічних препаратах.
43. Загальна схема макроскопічної та мікроскопічної характеристики (опису) виверженої породи.

Б. Додаткові питання:

1 Для нефелиновых сиенитов характерны следующие акцессорные минералы:

сфен

рутил

циркон

хромит

2 Плагиоклазы с номером 30-50 являются породообразующими минералами для следующих изверженных пород

перидотит

риолит

диорит

норит

3 Эгирин является породообразующим минералом для следующих изверженных пород

нефелиновый сиенит

щелочной гранит

андезит

гранодиорит

4 Следующие пары минералов не могут встречаться совместно в одной изверженной породе

моноклинный пироксен и роговая обманка

плагиоклаз и микроклин

пироксен и плагиоклаз

оливин и кварц

5 Микроклин в качестве породообразующего минерала может встречаться в следующих изверженных породах

диорит

плагиогранит

сиенит

пикрит

6 Санидин в качестве породообразующего минерала может встречаться в следующих изверженных породах

гранит

габбро

базальт

риолит

7 Биотит в качестве породообразующего минерала может встречаться в следующих изверженных породах

перидотит

базальт

андезит

гранодиорит

8 По какому минералу развивается процесс соссюритизации

калиевый полевой шпат

оливин

биотит

основной плагиоклаз

9 Какие процессы образования вторичных минералов характерны для гранита

серпентинизация оливина

уралитизация пироксена

пелитизация микроклина

соссюритизация плагиоклаза

10 Какая изверженная порода в качестве породообразующего минерала не содержит оливин

троктолит

дунит

перидотит

аплит

11 В какой изверженной породе содержание кварца наибольшее

кварцевый сиенит

кварцевый диорит

аляскит

гранодиорит

12 В какой изверженной породе микроклин и олигоклаз встречаются одновременно как породообразующие минералы

плагиогранит

норит

гранит

лабрадорит

13 Лерцолит (вебстерит) - ультраосновная порода, состоящая из

моноклинных и ромбических пироксенов

оливина и ромбических пироксенов

оливина и моноклинных пироксенов

оливина

14 Изверженная порода, состоящая на 40% из калиевого полевого шпата; на 20% из кислого плагиоклаза; на 20 % из кварца; на 15% из биотита и на 5% из акцессорных минералов является

гранодиоритом

плагиогранитом

сиенитом

кварцевым диоритом

15 Троктолит - это основная явнокристаллическая порода, цветные минералы в которой представлены

оливином

ромбическим пироксеном

моноклинным пироксеном

роговой обманкой

16 Кварцевый диорит содержит кварца (в %)

менее 5%

10-15%

20-25%

более 25%

17 Для ультраосновных изверженных пород характерны следующие вторичные минералы

серицит

хлорит

серпентин

каолинит

18 Оливин является породообразующим в

сиените

трахите

габбро

троктолите

19 Каким по значению является минерал, слагающий магматическую породу более, чем на 5% и определяющий ее название

главный

второстепенный

акцессорный

случайный

20 Какой минерал являются фемическим

эгирин

кварц

нефелин

микроклин

21 Наиболее распространенными породообразующими минералами большинства магматических пород являются

слюды

амфиболы

полевые шпаты

пироксены

22 Какой из перечисленных плагиоклазов имеет номер 10-30

альбит

олигоклаз

лабрадор

анортит

23 Какой из пироксенов является ромбическим

авгит

диопсид

эгирин

гиперстен

24 Для какого минерала характерны весьма совершенная спайность, сильный плеохроизм, прямое угасание, высокий показатель двупреломления

ромбический пироксен

оливин

микроклин

биотит

25 Для какого минерала характерны отсутствие спайности, слабый положительный рельеф, низкий показатель двупреломления, отсутствие развивающихся по нему вторичных минералов

микроклин

олигоклаз

нефелин

кварц

26 Какой минерал является породообразующим для норита

моноклинный пироксен

оливин

ромбический пироксен

биотит

27 Какой минерал является породообразующим для диорита

микроклин

битовнит

андезин

нефелин

28 В нормальных сиенитах общее содержание цветных минералов составляет (в %)

50-60

40-50

30-40

20-30

29 В нормальных гранитах содержание кварца составляет (в %)

40-45

30-35

20-25

10-15

30 В гранодиоритах общее содержание цветных минералов составляет (в %)

40-45

30-35

20-25

10-15

31 В габбро общее содержание цветных минералов составляет

не менее 30%

не более 30%

более 70%

100%

В. Перелік вивержених порід, що вивчаються в курсі «петрографія магматичних гірських порід» (повинні бути охарактеризовані вАльбомі по петрографії магматичних гірських порід ):

Олівініти, дуніти, піроксенові олівініти, перидотити, олівінові піроксеніти, піроксеніти (гарцбургіти, верліти, лерцоліти, бронзити, авгітіти, гіперстеніти, енстатітові піроксеніти), кортландіти, горнблендіти, пікріти, меймечіти, кімберліти.

Порфіріти, спіліти, та[іліти, долерити, кайнотипні і палеотипні базальти, гіалобазальтами діабази, олівінові діабази. конгадіабази, толеітові діабази габро, габро-порфіріти, мікрогабро (беєрбахіти), габро-пегматити, рудне габро, біотітове габро, біотитовий лабрадорит, габро-сієніт (монцоніти), кварцове габро, роговообманкове габро, фореленштейн, габро-норіт, норіт, олівінове габро, олівіновий нориіт, меланократове габро, нормальне габро, лейкократове габро, киштиміти, анортозит, лабрадорит, бітовнітит, анортітит.

Мангеріти, сієніто-діорити, габро-діорити, кварцові діорити і андезити, мікро-діорити і діорит-порфіри, діорит-апліти керсантіти, спессартіти, одініти, амфіболові, гіперстенові, авгітові діорити і андезити, діорит-пегматити, андезити, андезитові порфіріти, кварцові андезити і трахіандезити, кварцові андезитові порфіріти, дацитові порфіріти.

Граніти норнальні: аляскітові, біотитові, мусковітові, двослюдяні, роговообманкові, піроксенові, двополевошпатові, лейкократові, меланократові; рапаківі. Граніти плагіоклазові: трондьєміти, тоналіти. Граніти лужні: мікроклінові, апліти. Граносієніти. Пегматити, граніт-порфіри, мікрограніти. Ліпарити, ліпаритові порфіріти, кварцові порфіри, лужні ліпарити, трахіліпарити, дацити. Вулканокласти: туфи, туфолави (кластолави), ігнімбрити.

Сієніти, граносієніти. Сієніт-порфири, мінетти, возгеніти, сієнітові пегматити. Трахіти, трахітові порфірити.

Нефелінові сієніти: фойяіти, хібініти, рісчорріти, луявріти, міаскіти, маріуполіти. Фельдшпатоідні сієніти: канкрінітові, содалітові, анальцимові. Сієніт-пегматити, тингуаіти, Ювіти, уртити, полевошпатові уртити, маліньіти, меланократові маліньіти, лужні габроіди, ійоліти, полевошпатові ійоліти, мельтейгіти, полевошпатові мельтейгіти, якупірангіти (егірініти). Фоноліти.

Література:

А. Головна

• Власний конспект лекцій.
• Альбом по петрографії магматичних гірських порід.
• Емельяненко П.Ф., Яковлева Е. Петрография магматических и метаморфических пород. М., Изд. МГУ. 1985, 278 с.
• Саранчина Г.М., Шинкарев Петрология магматических и метаморфических горных пород. Л., Недра, 1973, 234 с.
• Трусова И.Ф., Чернов В.И. Петрография магматических и метаморфических горных пород. М. Недра. 1982.
• Емельяненко П.Ф., Яковлева Е.Б. Петрография магматических и метаморфических пород. М., Изд-во МГУ, 1985, 278 с.
• Даминова А.М. Петрография магматических пород. М., Недра, 1967, 232 с.

Б. Допоміжна

• Вильямс Х., Тернер Ф., Гильберт Ч. Петрография. Введение в изучение горных пород в шлифах. Т.1. Магматические горные породы. М.: «Мир» 1985. 300 с.
• Половинкина Ю.Ир. Структуры и текстуры изверженных и метаморфических пород. ч. I, П, т. 1, 3. М., Наука, 1966. 239с., 423 с.
• Свєшніков К.І. Магматичні породи та породні сполучення. Підручник / Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2010, 425 с.
• Петрография (под ред. А.А.Маракушева), ч. I, П, изд-во МГУ, 1976, 1981. 384 с., 328 с.
• Классификация и номенклатура магматических горных пород. М., Недра, 1981, 159 с.
• Заварицкий А.Н. Изверженные горные породы. М., Изд-во АН СССР, 1956, 458 с.
• Методические указания «Номенклатура магматических пород». Кривой Рог. КГРИ, 1980.
• Хэтч Ф., Уэллс А., Уэллс М. Петрология магматических пород. М.: Мир. 511 с.

· Лодочников В.Н. Краткая петрология без микроскопа. Госгеолтехиздат. М. 1956, 155 с.

Дата добавления: 2015-09-30