|
Титульнийлист
Назва ВНЗ
Розрахункова робота
з дисципліни „ _______________”
Тема: Мікроклімат закритих приміщень
Варіант№
Група
Факультет
Прізвище, ім’я студента. Перевірив:
(ПІБ викладача)
Змістова частина роботи:
РОБОТА №3.
МІКРОКЛІМАТ ЗАКРИТИХ ПРИМІЩЕНЬ.
Мета роботи. Оцінити вплив процесів життєдіяльності людини на параметри мікроклімату закритих приміщень.
Завдання 1. Знайти, на скільки градусів може підвищитися температура у приміщенні об'ємом V, у якому N людей виконують роботу із невеликим фізичним навантаженням. Кратність об'єму повітря при неорганізованій природній вентиляції дорівнює К. Teплоємність повітря С = 1370 Дж/(кг К), а його густина p = 1,2 кг/м3
Для виконання цього завдання приймаємо, що спочатку в приміщенні була температура така ж, як і зовні (літній період), і вона піднялась до температури повітря, що видаляється із приміщення. Кількість тепла, яке виділяється у приміщенні за одну годину, дорівнює
Q = 3600 W= 3600 gN, (3.1)
де W - сумарна потужність джерел виділення тепла, Вт;
N - кількість джерел виділення тепла (кількість людей у приміщенні);
g - потужність виділення тепла однією особою, яка коливається в межах від 100 до 230 Вт залежно від фізичного навантаження.
Це тепло йде на нагрівання повітря, яке було у приміщенні об'ємом V, і нагрівання повітря, яке надійшло в приміщення за одну годину. Отже, за цей час об'єм повітря, яке нагрілося до температури Т2, становить V+KV.
Кількість тепла, яка йде на нагрівання повітря з теплоємністю С і масою від температури Т1 до температури Т2 визначається за формулою
Q = mc(T2-T1). (3.2)
Об'єм повітря пов'язаний з його масою формулою:
m = pV(1 + K), (3.3)
де: p - густина повітря.
Прирівнюючи праві частини рівнянь, що описують кількість виділеного тепла і тепла, що пішло на нагрівання повітря, знаходимо шукану різницю температур:
∆T = T2-T1 = 3600 gN (3.4)
Ср(К+1)V
Наприклад, нехай у приміщенні об'ємом 250 м3 знаходиться 20 осіб, які виконують легку фізичну роботу. Кратність обміну повітря дорівнює 0,75. Підставивши числові значення величин в останню формулу, матимемо:
∆T = 3600 •100 •20
370• 1,2(0,75+1)250 (3.5)
Індивідуальні завдання наведені в табл.3.1.
Таблиця 3.1
Варіанти індивідуальних завдань
№ з/п | Об’єм приміщення V, м3 | Кількість осіб, N | Кратність обміну повітря, К | ∆Т |
0,50 |
| |||
0,55 |
| |||
0,60 |
| |||
0,65 |
| |||
0,7 |
| |||
0,75 |
| |||
0,80 |
| |||
0,85 |
| |||
0,90 |
| |||
0,95 |
| |||
1,00 |
| |||
0,95 |
| |||
0,90 |
| |||
0,85 |
| |||
0,80 |
| |||
1,50 |
| |||
1,55 |
| |||
1,60 |
| |||
1,65 |
| |||
1,70 |
| |||
1,75 |
| |||
1,80 |
| |||
1,85 |
| |||
1,90 |
| |||
1,95 |
| |||
2,00 |
| |||
1,95 |
| |||
1,9 |
| |||
1,85 |
| |||
1,80 |
|
Завдання 2. За критерієм вмісту вуглекислого газу перевірити, чи достатньо неорганізованої природної вентиляції з кратністю обміну повітря К у приміщенні об'ємом V, де працює N осіб.
Для перевірки необхідно порівняти фактичну кратність обміну повітря К з кратністю обміну повітря, яка забезпечує належну чистоту Ко. При знаходженні величини Ко приймають, що граничнодопустима концентрація вуглекислого газу в повітрі дорівнює 2 г/м3, а його концентрація у повітрі, яке подається у приміщення - 0,7 г/м3.
Масу вуглекислого газу, що надходить у повітря в результаті дихання N осіб, визначають за формулою:
Q = m • N (3.6)
де m – маса вуглекислого газу, яку видихає одна особа за годину (г/год).
Наприклад, нехай у приміщенні об’ємом 30 м3 працює дві особи, а кратність обміну повітря К=0,8. Спочатку обчислюємо час, за який концентрація вуглекислого газу досягне гранично допустимої:
t = (2-0,7)•30 = 0,44 год.
2•44 (3.7)
Необхідна кратність обміну повітря становить:
К0 = _ 1 _ = 2,3 (3.8)
0,44
Отже, наявної кратності обміну повітря у приміщенні є недостатньо, оскільки
К ˂ К0.
Індивідуальні завдання наведені в таблиці 3.2.
Таблиця 3.2
№ з/п | Об’єм приміщення V, м3 | Кількість осіб N | Кратність обміну повітря, K |
0,60 | |||
0,70 | |||
0,80 | |||
0,65 | |||
0,75 | |||
0,85 | |||
0,90 | |||
0,95 | |||
1,00 | |||
0,50 | |||
0,55 | |||
1,05 | |||
0,70 | |||
0,95 | |||
0,75 | |||
1,60 | |||
1,70 | |||
1,80 | |||
1,65 | |||
1,75 | |||
1,85 | |||
1,90 | |||
1,95 | |||
2,00 | |||
1,50 | |||
1,55 | |||
2,05 | |||
1,70 | |||
1,95 | |||
1,75 |
Вивчення параметрів виробничого мікроклімату повинне проводитися паралельно з вивченням стану здоров'я і захворюваності робітників, а гігієнічна оцінка – з урахуванням результатів фізіологічних досліджень.
3. Порядок виконання досліджень.
1. Дати гігієнічну оцінку виробничого мікроклімату в навчальній лабораторії.
2. Оцінити метеорологічні умови за даними виробничих досліджень ситуаційної задачі в цеху одного з промислових підприємств (наприклад, у ливарному – машинобудівного заводу в теплий і холодний періоди року; в холодильному – холодокомбінату; в приміщеннях ОКБ, обладнаних кондиціонерами).
3. Намітити точки інструментальних вимірів параметрів мікроклімату з урахуванням особливостей технологічного процесу.
4. Визначити параметри мікроклімату (чи ознайомитися з такими даними задачі) і одночасно період року, категорію виконуваної роботи, дати характеристику приміщення по величині надлишку явного тепла.
5. Установити тип досліджуваного мікроклімату і характер його впливу.
6. Скласти план і визначити обсяг необхідних фізіологічних досліджень.
7. Отримані результати внести в зведені таблиці (див. Додатки 7, 8).
8. Параметри мікроклімату зіставити з нормованими в нормативно-технічній документації.
(1 ккал/м2 ·ч == 1,16 Вт·м2).
9. Оформити санітарно-гігієнічний висновок про метеорологічні умови в навчальній лабораторії і на промисловому підприємстві.
10. Розробити основні оздоровчі заходи.
За результатами виконаної роботи заповнюється Протокол досліджень метеорологічних факторів (форма № 336-1/0. Додаток 2).
Дата добавления: 2015-09-29; просмотров: 52 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |
Тема: формування крон яблуні і груши на сильнорослих і середньорослих підщепах | | | Визначення фізичних характеристик шихтових матеріалів доменної плавки |