Коледж інформаційних систем і технологій

КОЛЕДЖ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ І ТЕХНОЛОГІЙ

ДЕРЖАВНОГО ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

“КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені Вадима Гетьмана”

Інструкція до лабораторної роботи №8

з дисципліни: „Мікросхемотехніка”

для студентів спеціальності:

5.05080201 –	Конструювання, виробництво та технічне обслуговування виробів електронної техніки

Розробив викладач Повхліб В.С.
	Розглянуто на засіданні циклової комісії Обчислювальної техніки
	Протокол № _______ від "____"________2012 р. Голова комісії ____________

Інструкція до лабораторної роботи №8

ТЕМА: СИНТЕЗ ПЕРЕТВОРЮВАЧА КОДІВ

1. МЕТА РОБОТИ:

1.1. Закріпити практичні навички синтезу схем перетворювання кодів.

1.2. Освоїти методи контролю, аналізу та діагностики схем перетворювачів кодів по елементам цифрової індикації.

2.КОРОТКІ ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ:

Комбінаційні пристрої, які в цифровій техніці називають перетворювачами кодів, чисельні і різні по функціональним типам. До таких перетворювачів належать пристрої, які переводять числа із однієї системи числення в іншу, пристрої для змінення принципу представлення дискретної інформації, пристрої для управління знаковими індикаторами, пристрої для одержання заданого представлення від’ємних чисел та інше.

Є два основних метода побудови перетворювачів однієї форми числа в другу:

- з використанням інтегральних схем (ІС) дешифраторів і шифраторів;

- з використанням ІС основних логічних елементів.

Перший метод використовується, якщо можно підібрати стандартні ІС дешифраторів і шифраторів. Одержані при цьому структури часто не самі економічні та швидкодіючі, не дивлячись на простоту методики їх проектування.

Промисловістю випускаються ІС з функціональним призначенням перетворювач кодів. Наприклад К555ПР6 – перетворювач двійково-десяткового коду в двійковий, К155ПР7 – перетворювач двійкового коду в двійково-десятковий, КР1561ПР1 – перетворювач послідовного коду в паралельний, тощо.

Другий метод заснований на тому, що перетворювач здійснює перетворення кодових комбінацій, що надходять на вхід, в інші кодові комбінації, що знімаються з його виходу. Фактично це є процесом синтезу логічної схеми для декількох логічних функцій у0, у1, …, уn, аргументами яких є логічні змінні х1, х2, …, хm. Тоді процес побудови перетворювача кодів зводиться до покрокового виконання наступних дій:

· Складання таблиці істинності;

· Запис логічного виразу в ДДНФ або ДКНФдля кожної функції у;

· Мінімізація логічних функцій будь-яким методом;

· Побудова схеми, яка реалізує кінцевий вираз в будь-якому базисі.

3. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

3.1. Вивчити за конспектом основні етапи синтезу перетворювачів кодів.

3.2. Ознайомитись з методикою побудови перетворювача кодів на шифраторах та дешифраторах.

3.3. Ознайомитись з методикою побудови перетворювача кодів на логічних елементах.

3.4. Ознайомитись з методикою побудови перетворювача кодів з використанням мультиплексорів та логічних елементів.

4. ВИКОНАННЯ РОБОТИ.

4.1. Побудувати таблицю істинності для перетворювача кодів відповідно до даних табл.1.

Таблиця 1
Вхідний код 8421	Варіант
1, 6	2, 7	3, 8	4, 9	5, 0
Вихідний код			Джонсона	Грея	8421+3

Варіант визначається за останньою цифрою порядкового номеру студента в журналі.

Кодування десяткових цифр різними кодами представлено в таблиці 2.

Таблица 2
Десяткова цифра	Коди
			Джонсона	Грея	8421+3

4.2. Синтезувати перетворювач кодів в базисі І, АБО, НЕ.

4.3. Синтезувати перетворювач кодів в базисі відповідно до даних табл. 3.

Таблиця 3

Варіант	Базис	Варіант	Базис
	І-НЕ		АБО-НЕ
	АБО-НЕ		І-НЕ
	І-НЕ		АБО-НЕ
	АБО-НЕ		І-НЕ
	І-НЕ		АБО-НЕ

4.4.*** Побудувати перетворювач кодів на декодері 3→8.

4.5.*** Побудувати перетворювач кодів на мультиплексорі 8→1.

4.6.Виконати перевірку роботи схем, шляхом дослідження проходження сигналів відповідно до однієї з вхідних комбінацій.

4.7. Зробити висновки по виконанню роботи.

5. КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ.

5.1. Як працює перетворювач коду для семи сегментного індикатора.

5.2. Наведіть приклади інтегральних мікросхем перетворювачів кодів.

6. ЗМІСТ ЗВІТУ

6.1. Тема та мета практичної роботи.

6.2. Виконання домашнього завдання.

6.3. Короткий звіт за пунктами виконаної практичної роботи.

6.4. Відповіді на контрольні запитання.

7. ЛІТЕРАТУРА.

7.1. Бабич Н.П., Жуков І.А. Комп’ютерна схемотехніка. Методи побудови та проектування. Навчальний посібник. – К.: «МК-Пресс», 2004. – 576 с.

7.2. Угрюмов Э. Цифровая схемотехника. – СПб.; БХВ – Петербург, 2002

7.3. Бойко В.І., Гурій А.М., Жуйков В.Я. та ін. Цифрова схемотехніка; кн. 2. – К.: «Вища школа», 2004.

7.4. Шкурко О.І., Процюк Р.О., Корнійчук В.І. Комп’ютерна схемотехніка в прикладах та задачах. – К: «Корнійчук», 2003. – 144 с.

---

Дата добавления: 2015-09-29