6) узагальнення практики страхової діяльності і посередницької діяльності на страховому ринку, розроблення і подання у встановленому порядку пропозицій щодо розвитку і вдосконалення законодавства України про страхову і посередницьку діяльність у страхуванні та перестрахуванні;
7) прийняття у межах своєї компетенції нормативно-правових актів з питань страхової і посередницької діяльності у страхуванні та перестрахуванні;
8) проведення аналізу додержання законодавства об'єднаннями страховиків і страхових посередників;
9) здійснення контролю за платоспроможністю страховиків відповідно до взятих ними страхових зобов'язань перед страхувальниками;
10) забезпечення проведення дослідницько-методологічної роботи з питань страхової і посередницької діяльності у страхуванні та перестрахуванні, підвищення ефективності державного нагляду за страховою діяльністю;
11) встановлення правил формування, обліку і розміщення страхових резервів та показників звітності.
121. Ліцензування страхової діяльності.
Уповноважений орган видає страховикам ліцензію на проведення конкретних видів страхування.
Страховики, які отримали ліцензію на страхування життя, не мають права займатися іншими видами страхування. Ліцензії на проведення страхування життя видаються без зазначення в них строку дії. Кабінет Міністрів України встановлює розмір плати за видачу ліцензій на проведення конкретних видів страхування.
Керівниками страховика (голова виконавчого органу та головний бухгалтер страховика) мають бути дієздатні фізичні особи. Голова виконавчого органу страховика або його перший заступник повинен мати вищу економічну або юридичну освіту, а головний бухгалтер страховика повинен мати вищу економічну освіту.
Для одержання ліцензії страховик-резидент подає до Уповноваженого органу заяву, до якої додаються:
копії установчих документів;
довідки банків або висновки аудиторських фірм (аудиторів), що підтверджують розмір сплаченого статутного капіталу;
довідка про фінансовий стан засновників страховика, підтверджена аудитором (аудиторською фірмою), якщо страховик створений у формі повного чи командитного товариства або товариства з додатковою відповідальністю;
правила (умови) страхування;
економічне обгрунтування запланованої страхової (перестрахувальної) діяльності;
інформація про учасників страховика, голову виконавчого органу та його заступників, копія диплома голови виконавчого органу страховика або його першого заступника про вищу економічну або юридичну освіту, копія диплома головного бухгалтера страховика про вищу економічну освіту, інформація про наявність відповідних сертифікатів у випадках, передбачених Уповноваженим органом.
Уповноважений орган зобов'язаний розглянути заяву страховика про видачу йому ліцензії у строк, що не перевищує 30 календарних днів з часу одержання всіх передбачених цією статтею документів.
Про внесення змін у зазначені у цій статті документи страховик зобов'язаний повідомити Уповноважений орган в десятиденний строк з часу реєстрації цих змін у встановленому порядку.
122. Загальні засади державного регулювання страхової діяльності.
Державний нагляд за страховою діяльністю здійснюється з метою дотримання вимог законодавства України про страхування, ефективного розвитку страхових послуг, запобігання неплатоспроможності страховиків та захисту інтересів страхувальників.
Державний нагляд за страховою діяльністю на території України здійснюється Уповноваженим органом та його органами на місцях.
Уповноважений орган видає страховикам ліцензію на проведення конкретних видів страхування.
Страховики, які отримали ліцензію на страхування життя, не мають права займатися іншими видами страхування. Ліцензії на проведення страхування життя видаються без зазначення в них строку дії. Кабінет Міністрів України встановлює розмір плати за видачу ліцензій на проведення конкретних видів страхування.
Керівниками страховика (голова виконавчого органу та головний бухгалтер страховика) мають бути дієздатні фізичні особи. Голова виконавчого органу страховика або його перший заступник повинен мати вищу економічну або юридичну освіту, а головний бухгалтер страховика повинен мати вищу економічну освіту.
123. Контроль за діяльністю страхових та перестрахових брокерів
Контроль за додержанням вимог цього Положення є складовою частиною державного регулювання та нагляду за діяльністю страхових (перестрахових) брокерів та здійснюється Нацкомфінпослуг шляхом проведення виїзних (інспекцій) та безвиїзних перевірок, у тому числі тематичних та зустрічних перевірок, що проводяться відповідно до нормативно-правових актів Держфінпослуг або Нацкомфінпослуг.
Страховий (перестраховий) брокер несе відповідальність згідно із законодавством України за:
- неналежне виконання взятих на себе зобов'язань, передбачених в укладених ними договорах;
- достовірність, об'єктивність, повноту і своєчасність інформації, що надається страхувальнику (перестрахувальнику), Нацкомфінпослуг та її територіальним управлінням.
Страховий та перестраховий брокер подає до Нацкомфінпослуг щокварталу фінансову звітність та інші звітні дані за встановленою Нацкомфінпослуг формою та інформацію про укладені договори страхування (перестрахування), а також відповіді на запити Нацкомфінпослуг та необхідні пояснення.
У разі порушення страховим (перестраховим) брокером або його відокремленим підрозділом законодавства Нацкомфінпослуг видає припис про усунення порушень.
Невиконання вимог припису є підставою для виключення страхового (перестрахового) брокера з Реєстру.
Нацкомфінпослуг приймає розпорядження про виключення страхового (перестрахового) брокера з Реєстру в разі:
а) подання власної заяви про виключення з державного реєстру страхових та перестрахових брокерів;
б) державної реєстрації припинення страхового (перестрахового) брокера як юридичної особи або державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;
в) установлення фактів подання недостовірної інформації в документах, які були підставою для внесення страхового (перестрахового) брокера до Реєстру;
г) невиконання припису Нацкомфінпослуг;
ґ) заборони провадити діяльність страховому (перестраховому) брокеру на підставі рішення суду, що набрало чинності;
д) неповідомлення в п'ятнадцятиденний строк Нацкомфінпослуг про зміни документів, у тому числі про зміну місцезнаходження;
е) нездійснення брокером посередницької діяльності протягом 12 місяців.
Розпорядження Нацкомфінпослуг про виключення страхового (перестрахового) брокера з Реєстру є підставою для анулювання відповідного Свідоцтва.
Розпорядження про виключення страхового (перестрахового) брокера з Реєстру доводиться до відома страхового (перестрахового) брокера у десятиденний строк шляхом відправлення копії розпорядження поштою з повідомленням за місцезнаходженням брокера (його представництва) або надається представнику цього брокера.
124. Медичне страхування в Україні (стан та перспективи розвитку правового регулювання).
Важливою підгалуззю особистого страхування є медичне страхування. Об'єктом медичного страхування є життя і здоров'я громадян. Воно здійснюється на випадок втрати здоров'я з будь-якої причини, в тому числі у зв'язку з хворобою та нещасним випадком. Мета такого страхування — забезпечити громадянам у разі настання страхового випадку одним медичної допомоги за рахунок накопичених коштів, а також фінансування профілактичних заходів.
В Україні фінансування охорони здоров'я здійснюється за рахунок Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, бюджетів місцевого та регіонального самоврядування, фондів медичного страхування, благодійних фондів та будь-яких інших джерел, не заборонених законодавством.
В Україні Указом Президента "Про проведення експерименту щодо впровадження обов'язкового соціального медичного страхування в м. Києві і Київській області" Х° 1223/2000 від 14 листопада 2000 р. передбачено здійснення відповідного експерименту, який може стати основою загального обов'язкового медичного страхування в державі. Тут планується впровадження страхової медицини, яка ґрунтується на принципі обмеження доступу приватних страхових компаній до формування страхового фонду (принаймні на початковому етапі), що формується на рівні видатків підприємців і підпорядковується державі (у Києві — муніципальній владі).
Тому потрібно спочатку впровадити державне загальнообов'язкове медичне страхування, яке забезпечуватиме фінансування певного гарантованого рівня соціально-медичних потреб кожному громадянину. Згодом, враховуючи економічні можливості держави, "її політику щодо охорони здоров'я, можна говорити про впровадження приватного медичного страхування.
В Україні поки що в умовах безоплатної медицини медичне страхування залишається видом державного соціального страхування. Але потреби покращення рівня охорони здоров'я об'єктивно диктують пошук позабюджетних джерел фінансування лікування громадян, забезпечення їх ліками, сучасним діагностичним обладнанням тощо.
Обов'язкове медичне страхування поки що знаходиться на рівні проектів, а добровільне медичне страхування активно розвивається. Більше 50 страхових компаній уже отримали ліцензію на цей вид страхування.
125. Етапи розвитку страхового ринку України (загальна характеристика).
Розвиток страхового ринку України, на нашу думку, можна умовно поділити на кілька етапів.
Перший етап (1991—1995роки) — це період створення і прийняття перших законодавчих актів із регулювання діяльності на страховому ринку. Розвитку страхових компаній сприяло прийняття Декрету Кабінету Міністрів України "Про внесення змін і доповнень у Закон України "Про банки і банківську діяльність" від 26 квітня 1993 року № 38-93, що забороняв комерційним банкам діяльність у сфері страхування, та Декрету "Про страхування" від 10.05.1993 року.
Д ругий етап (1996—2002роки). Значною подією для ринку було прийняття 07.03.1996 року Верховною Радою України Закону "Про страхування". Цей закон, а також близько 20 постанов уряду, 11 інструкцій і нормативних актів, прийнятих за цей період, відбивали потреби перехідного періоду від планової до ринкової економіки, безпосередньо визначали умови діяльності в сфері страхування, де домінуючу роль відігравали недержавні страхові компанії.
Третій етап (2002рік і дотепер) — це період переосмислення напрацьованого та перехід до нових стандартів і підходів у регулюванні та розвитку ринку. Значно посилилась конкуренція, професіоналізм у роботі страховиків. З'явився новий регулятор - створена наприкінці 2002 року Націнальна комісія з регулювання ринків фінансових послуг, суворішими стали вимоги щодо капіталізації ринку. Прийнятий у новій редакції наприкінці 2001 року Закон України "Про страхування" встановив нові вимоги до статутних фондів страховиків у розмірі не менше 1 млн. євро для тих, хто провадить ризикові види страхування, та 1,5 млн. євро для страховиків, які здійснюють страхування життя.
126. Шляхи вдосконалення страхового законодавства України.
Для забезпечення стабільності розвитку страхового ринку на підставі удосконалення системи правового забезпечення та системи регулювання, нагляду і контролю за діяльністю учасників страхового ринку
забезпечити формування ефективного державного регулювання та нагляду у сфері страхування з урахуванням принципів та стандартів, рекомендованих Міжнародною асоціацією органів нагляду за страховою діяльністю;
забезпечити подальшу адаптацію законодавства України у сфері страхування до законодавства Європейського Союзу;
внести зміни до Цивільного і Господарського кодексів України, Законів України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", "Про страхування", "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" з метою їх узгодження між собою та удосконалення договірних відносин у сфері страхування, класифікації ризиків і видів страхування, посилення системи державного регулювання ринку страхових послуг;
привести Закон України "Про страхування" у відповідність із Законом України "Про недержавне пенсійне забезпечення";
удосконалити правове, організаційне та ресурсне забезпечення діяльності Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг;
сприяти захисту економічної конкуренції на страховому ринку для удосконалення умов його функціонування на конкурентних засадах;
внести зміни до законодавства щодо розвитку довгострокового страхування життя, участі страховиків у системі недержавного пенсійного забезпечення;
розробити концептуальні підходи та сприяти прийняттю відповідних законів щодо участі страховиків в обов'язковому медичному страхуванні;
запровадити стимулюючу податкову політику для розвитку особистого страхування, довгострокового страхування життя, участі страховиків у системі недержавного пенсійного забезпечення, обов'язкового медичного страхування шляхом віднесення внесків з цих видів страхування на валові витрати юридичних осіб та удосконалення оподаткування доходів фізичних осіб;
врегулювати проблеми запровадження обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, установити додаткові вимоги до ліцензування, власного капіталу та формування резервів за цим видом страхування;
зменшити кількість існуючих обов'язкових видів страхування та забезпечити подання соціально-економічного обґрунтування необхідності та ефективності запровадження кожного нового виду обов'язкового страхування;
удосконалити правові засади діяльності товариств взаємного страхування;
забезпечити розроблення актів законодавства, які сприятимуть запобіганню використання страхового ринку для проведення протиправних і сумнівних операцій, включаючи відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом;
розробити порядок проведення страховиками розслідувань обставин настання страхових випадків;
удосконалити нормативно-правове регулювання діяльності актуаріїв, створити в Україні систему підготовки та сертифікації актуаріїв з поступовою передачею цих функцій саморегулівній організації;
забезпечити розроблення нормативно-правових актів щодо порядку діяльності страхових агентів, аварійних комісарів та запровадити реєстрацію страхових агентів;
внести зміни до законодавства щодо поступового переведення страхування (не тільки страхування життя) з режиму оподаткування валових доходів від страхової діяльності на режим оподаткування прибутку.
127. Значення, стан та перспективи розвитку страхування життя в Україні
Ринок страхування життя в Україні розпочав свій розвиток на початку 90-х років XX сторіччя, проте до сьогоднішнього дня так і продовжує перебувати на стадії формування: триває постійне удосконалення законодавчо-нормативної бази, відбуваються зміни в діяльності державних органів державного регулювання та нагляду за страховою діяльністю.
Аналізуючи вітчизняний ринок страхування життя можна виділити ряд позитивних тенденцій: зростання загального обсягу страхових премій, зростання капіталізації та платоспроможності страхових компаній, підвищення рівня прозорості страхових компаній, збільшення обсягу страхових виплат, зростання чисельності здійнятих у даному виді страхування.
На нашу думку, сприяти розвитку українського ринку страхування життя має насамперед держава і саме вона має: провести заходи стосовно популяризації страхування життя, які б підвищили ступінь довіри до інституту страхування загалом; запровадити умови, які б дозволили страховикам пропонувати привабливі програми нагромадження капіталу і були б доступні більш широкому загалу, а також на державному рівні приділити значну увагу розвитку системи недержавного пенсійного забезпечення.
А з метою підвищення фінансової надійності страховиків, усунення проблемних питань розвитку ринку страхування життя необхідно:
1) розробити концепцію розвитку ринку страхування життя в Україні, яка передбачала б урахування принципів та стандартів, рекомендованих Міжнародною асоціацією нагляду за страховою діяльністю, стандартів СОТ, а також законодавства ЄС у сфері страхування;
2) розробити Страховий кодекс, який вмістив би комплекс законодавчих актів у сфері страхування та визначав взаємовідносини між усіма учасниками ринку страхування життя;
3) удосконалити системи оподаткування та державного нагляду в сфері операцій перестрахування у нерезидентів;
4) підвищити фінансову надійність вітчизняних страхових компаній на основі збільшення їх капіталізації;
5) врегулювати питання щодо обмеження на певний період діяльності філій іноземних страховиків на території Україн
128. Стан страхування професійної відповідальності в Україні
До специфічних видів страхування відповідальності відносять страхування професійної відповідальності. Такий вил страхування в багатьох країнах світу здійснюється в обов'язковій формі. Наявність страхового поліса є одним із елементів, необхідних для отримання ліцензії на приватну професійну практику певним категоріям фахівців. В Україні страхування професійної відповідальності з прийняттям нової редакції Закону України "Про страхування" (2001) передбачено проводити в обов'язковій формі, але тільки за переліком професій, визначених Кабінетом Міністрів України. Для решти професій таке страхування може проводитись також у добровільній формі.
Особливість страхування професійної відповідальності полягає у тому, що страховик зобов'язується згідно з договором страхування виплатити страхувальнику компенсацію за позовом третьої сторони за шкоду, заподіяну їй страхувальником через недбалість або помилку при виконанні ним своїх професійних обов'язків.
Основою для висування позовів с халатність, помилки, пов'язані з виконанням професійної діяльності, що призводить до фінансових втрат або погіршення стану здоров'я клієнтів або третіх осіб. Відповідальність страховика настає у тому випадку, якщо вина страхувальника доведена.
У такому страхуванні виділяють 2 групи ризиків, на випадок яких і проводиться страхування тих чи інших видів професійної діяльності:
1) ризики, пов'язані зі заподіянням шкоди життю і здоров'ю, тобто можливість завдання тілесних пошкоджень. Сюди відносять: страхування професійної відповідальності хірургів, стоматологів, фармацевтів, косметологів, масажистів тощо;
2)ризики, пов'язані зі заподіянням матеріальної шкоди. Сюди відносять: страхування професійної відповідальності інженерів, експертів, адвокатів, бухгалтерів, аудиторів, нотаріусів, фінансистів та ін.
Об'єктом страхування є відповідальність за матеріальні витрати, яких зазнала третя особа внаслідок ненавмисно завданих їй страхувальником фактичних прямих матеріальних збитків під час надання послуг.
Часто професіонали утримують у себе різні документи своїх клієнтів — заповіти, закладні, сертифікати. Договір може передбачити покриття витрат на заміну або відновлення таких документів унаслідок їх часткової втрати або знищення. Покривається відповідальність перед третіми особами, що постраждали внаслідок такої втрати.
На практиці існують численні ризики, які можуть бути віднесені до умов страхування професійної відповідальності на особливих умовах та за додаткову премію.
129. Порядок та умови здійснення страхових виплат
Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Аварійні комісари - особи, які займаються визначенням причин настання страхового випадку та розміру збитків, кваліфікаційні вимоги до яких встановлюються актами чинного законодавства України.
Страховик та страхувальник мають право залучити за свій рахунок аварійного комісара до розслідування обставин страхового випадку. Страховик не може відмовити страхувальнику в проведенні розслідування і повинен ознайомити аварійного комісара з усіма обставинами страхового випадку, надати всі необхідні матеріальні докази та документи.
У разі необхідності страховик або Моторне (транспортне) страхове бюро можуть робити запити про відомості, пов'язані із страховим випадком, до правоохоронних органів, банків, медичних закладів та інших підприємств, установ і організацій, що володіють інформацією про обставини страхового випадку, а також можуть самостійно з'ясовувати причини та обставини страхового випадку.
Підприємства, установи та організації зобов'язані надсилати відповіді страховикам та Моторному (транспортному) страховому бюро на запити про відомості, пов'язані із страховим випадком, у тому числі й дані, що є комерційною таємницею. При цьому страховик та Моторне (транспортне) страхове бюро несуть відповідальність за їх розголошення в будь-якій формі, за винятком випадків, передбачених законодавством України.
130. Порядок обчислення страхових виплат за договорами особистого страхування
Страхові виплати проводяться, якщо нещасний випадок стався протягом обумовленого терміну його дії, а також, як правило, якщо наслідки, передбачені договором, настали не пізніше встановленого терміну (звичайно не більше одного року з дня закінчення терміну договору).
Необхідно знати також про те, що виплати страхових сум за договорами особистого страхування здійснюються незалежно від суми, яку має отримати фізична особа за державним соціальним страхуванням.
У разі смерті страхувальника, який уклав договір особистого страхування на користь третіх осіб, його права та обов'язки можуть перейти як до цих осіб, так і до осіб, на яких відповідно до чинного законодавства покладено обов'язки щодо охорони прав і законних інтересів застрахованих.
131. Порядок оформлення страхового випадку
Страховий випадок — подія, передбачувана договором страхування або законодавством, яка відбулась і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування)страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Рекомендований порядок дій Страхувальника в разі настання страхової події:
Негайно заявити до правоохоронних органів, пожежної або аварійної служби тощо.
Повідомити Страховика про настання страхового випадку телефоном, а протягом 24 годин - в письмовій формі, із зазначенням переліку пошкодженого або знищеного майна, його вартості та страхової суми.
Зберігати картину збитку до прибуття представника Страховика, за винятком випадків міркувань безпеки або необхідності зменшення збитку.
Надати Страховику всю необхідну інформацію та документи про страхову подію, можливість проводити розслідування обставин, причин настання страхового випадку.
Вживати заходів для зменшення збитку, заподіяного внаслідок настання страхової події.
При настанні страхової події з будь-якого з ризиків Страхувальник зобов'язаний:
Якнайшвидше повідомити про подію в страхову компанію. Це зумовлено вимогами Законодавства (п. 5 ч. 1 статті 991 Цивільного кодексу), що дозволяє відмовити у виплаті при несвоєчасному повідомленні про подію. В жодному разі не зрушуйте машину з місця ДТП, навіть якщо вона заважає іншим учасникам руху, оскільки при зрушенні машини до приїзду співробітників ДАІ або аварійного комісара, Вам буде складно довести свою невинуватість, що збільшує ймовірність того, що страхова компанія не виплатить гроші. Але якщо немає постраждалих серед пасажирів і відсутні суперечки між учасниками ДТП щодо винуватця пригоди, законодавство дозволяє оформити ДТП без участі ДАІ. Потрібно скласти схему ДТП, на якій повинні підписатися всі зацікавлені особи, після чого на найближчому посту ДАІ оформити довідку про ДТП.
Повідомити про подію Страховика (уповноваженого представника Страховика) протягом 2 робочих днів шляхом подачі письмової заяви. У разі, якщо страховий випадок стався за межами території України - повідомити шляхом подачі письмової заяви протягом 2 робочих днів з моменту повернення в Україну.
Негайно повідомте про настання ДТП в компетентні органи (ДАІ, правоохоронні органи, пожежну або аварійну службу і т.п.); Виплата без довідки ДАІ зазвичай здійснюється, якщо пошкодження незначне (до 4% від страхової суми), але самостійно оцінити пошкодження важко. При детальному огляді можуть виявитися приховані пошкодження, які не були видні неозброєним оком. А це означає, що сума пошкодження може перевищити ліміт, що дозволяє отримати виплату без довідки ДАІ.
Зберігати картину збитку до прибуття представника Страховика - аварійного комісара, за винятком випадків зміни картини збитку з міркувань безпеки або необхідності зменшення збитку.
Слід письмово повідомити в страхову компанію про ДТП протягом найближчих 2 днів. Також не варто відмовлятися від проходження медичного огляду для встановлення факту, що водій не був у стані сп’яніння.
Вжити всіх можливих заходів задля зменшення збитків, завданих внаслідок настання страхової події.
Надати Страховику всю необхідну інформацію про страхову подію, можливість проводити розслідування обставин, причин страхового випадку.
Не розпочинати ремонтно-відновлювальних робіт без узгодження зі Страховиком місця їх проведення, калькуляції або експертної оцінки збитку, в межах якого має бути виплачено страхове відшкодування, за винятком робіт, пов'язаних з транспортуванням ТЗ.
Після надання всіх необхідних документів страхова компанія повинна у визначені договором терміни прийняти рішення про виплату, після чого провести виплату, також у визначені терміни. Якщо страхова компанія відмовила у виплаті, Ви повинні вимагати аргументацію причин, з яких здійснена відмова, з посиланнями на нормативні акти. Також Ви можете розірвати договір зі страховою компанією, але про це потрібно попередити за 30 днів. У разі якщо розірвання договору здійснюється за бажанням клієнта, то страхова компанія повинна повернути гроші за той період, який залишився до закінчення договору. Якщо ж договір розривається через невиконання страховою компанією своїх зобов'язань, то СК повинна повернути всю суму страхового платежу.
132. Дії страховика і страхувальника у разі виникнення страхового випадку
Рекомендований порядок дій Страхувальника в разі настання страхової події:
Негайно заявити до правоохоронних органів, пожежної або аварійної служби тощо.
Повідомити Страховика про настання страхового випадку телефоном, а протягом 24 годин - в письмовій формі, із зазначенням переліку пошкодженого або знищеного майна, його вартості та страхової суми.
Зберігати картину збитку до прибуття представника Страховика, за винятком випадків міркувань безпеки або необхідності зменшення збитку.
Надати Страховику всю необхідну інформацію та документи про страхову подію, можливість проводити розслідування обставин, причин настання страхового випадку.
Вживати заходів для зменшення збитку, заподіяного внаслідок настання страхової події.
При настанні страхової події з будь-якого з ризиків Страхувальник зобов'язаний:
Якнайшвидше повідомити про подію в страхову компанію. Це зумовлено вимогами Законодавства (п. 5 ч. 1 статті 991 Цивільного кодексу), що дозволяє відмовити у виплаті при несвоєчасному повідомленні про подію. В жодному разі не зрушуйте машину з місця ДТП, навіть якщо вона заважає іншим учасникам руху, оскільки при зрушенні машини до приїзду співробітників ДАІ або аварійного комісара, Вам буде складно довести свою невинуватість, що збільшує ймовірність того, що страхова компанія не виплатить гроші. Але якщо немає постраждалих серед пасажирів і відсутні суперечки між учасниками ДТП щодо винуватця пригоди, законодавство дозволяє оформити ДТП без участі ДАІ. Потрібно скласти схему ДТП, на якій повинні підписатися всі зацікавлені особи, після чого на найближчому посту ДАІ оформити довідку про ДТП.
Повідомити про подію Страховика (уповноваженого представника Страховика) протягом 2 робочих днів шляхом подачі письмової заяви. У разі, якщо страховий випадок стався за межами території України - повідомити шляхом подачі письмової заяви протягом 2 робочих днів з моменту повернення в Україну.
Негайно повідомте про настання ДТП в компетентні органи (ДАІ, правоохоронні органи, пожежну або аварійну службу і т.п.); Виплата без довідки ДАІ зазвичай здійснюється, якщо пошкодження незначне (до 4% від страхової суми), але самостійно оцінити пошкодження важко. При детальному огляді можуть виявитися приховані пошкодження, які не були видні неозброєним оком. А це означає, що сума пошкодження може перевищити ліміт, що дозволяє отримати виплату без довідки ДАІ.
Зберігати картину збитку до прибуття представника Страховика - аварійного комісара, за винятком випадків зміни картини збитку з міркувань безпеки або необхідності зменшення збитку.
Слід письмово повідомити в страхову компанію про ДТП протягом найближчих 2 днів. Також не варто відмовлятися від проходження медичного огляду для встановлення факту, що водій не був у стані сп’яніння.
Дата добавления: 2015-09-29; просмотров: 16 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |