Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Незбагненна поведінка Господа Шрі Чайтан'ї Махапрабгу



ГЛАВА ДЕВ'ЯТНАДЦЯТА

Незбагненна поведінка Господа
Шрі Чайтан'ї Махапрабгу

Шріла Бгактівінода Тгакура у своїй «Амріта-праваха- бгаш'ї» подає наведений далі стислий огляд дев'ятнадцятої глави. Шрі Чайтан'я Махапрабгу щороку прохав Джаґада- нанду Пандіту провідати Його матір у Навадвіпі, віднісши їй в дарунок одяг та прасад. Після одних таких відвідин Джага- дананда Пандіта повернувся до Пурі з віршиком, якого склав Адвайта Ачар'я. Після того як Шрі Чайтан'я Махапрабгу прочитав його, Він впав у такий сильний екстаз, що всі віддані злякались, аби Господь найближчим часом не пішов зі світу. Стан Господа був такий серйозний, що ночами Він до крові й синців розбивав лице об стіни. Щоб покласти цьому край, Сварупа Дамодара попрохав Шанкару Пандіту ночувати в од­ній кімнаті з Господом.

Потім ця глава розповідає про те, як у місяці вайшакга (квітень-травень) Господь Шрі Чайтан'я Махапрабгу зайшов до саду Джаґаннатга-валлабга у ніч повні і відчув навалу різ­них трансцендентних екстазів. Коли Він побачив під деревом ашока Господа Шрі Крішну, Його охопив любовний екстаз, і Він проявив ознаки духовного божевілля.

1 ванде там кршна-чаітанйам матр-бгакта-шіроманім пралапйа мукга-санггаршї мадгудйане лаласа йах

ванде—я шанобливо вклоняюсь; там—Йому; кршна-чаітанйам—Господу Шрі Чайтан'ї Махапрабгу; матр-бгакта—вірних матері: шіроманім—корон­на прикраса; пралапйа—ведучи нестямні розмови; мукга-санґгаршї—що тер Своє обличчя; мадгу-удйане—в саду Джаґаннатга-валлабга; лаласа—насо­лоджувався; йах—хто.

Господь Шрі Чайтан'я Махапрабгу, найпіднесеніший з усіх синів, відданих своїм матерям, говорив, наче божевільний і терся лицем об стіни. В любовному екстазі Він іноді йшов влаштовувати Свої розваги до саду Джаґаннатга-валлабга. Я складаю Йому свої шанобливі поклони.

2 джайа джайа шрї-чаітанйа джайа нітйананда джайадваіта-чандра джайа саура-бгакта-врнда

джайа джайа—хвала, хвала; шрї-чаітанйа—Господу Шрі Чайтан'ї Маха­прабгу; джайа—хвала, хвала; нітйананда—Ніт'янанді Прабгу; джайа—хва­ла, хвала; адваіта-чандра—Адвайті Ачар'ї; джайа—хвала, хвала; гаура-бгак- та-врнда—відданим Господа Чайтан'ї.

Хвала, хвала Шрі Чайтан'ї Махапрабгу! Хвала, хвала Гос­поду Ніт'янанді! Хвала, хвала Адвайті Ачар'ї! Хвала, хвала всім відданим Господа Чайтан'ї Махапрабгу!

3 еі-мате махапрабгу кршна-премавеше унмада-пралапа каре ратрі-дівасе



еі-мате—ось так; махапрабгу—Шрі Чайтан'я Махапрабгу; кршна-према- авеше—в екстазі любові до Крішни; унмада—божевілля; пралапа—і боже­вільну мову; каре—робить: ратрі-дівасе—день крізь ніч.

Так в екстазі любові до Крішни Шрі Чайтан'я Махапрабгу вдень і вночі поводився, наче божевільний, ведучи безумні розмови.

4 прабгура атйанта прійа пандіта-джагадананда йахара чарітре прабгу пайена сінанда

прабгура—Шрі Чайтан'ї Махапрабгу; атйанта—дуже; прійа—той, що лю­бить; пандіта-джагадананда—Джагадананда Пандіта; йахара чарітре—в чиїй поведінці; прабгу—Шрі Чайтан'я Махапрабгу; пайена—дістає; ананда— велике задоволення.

Джаґадананда Пандіта був дуже дорогий Шрі Чайтан'ї Махапрабгу. Дії цього відданого дарували Господеві величез­ну втіху.

5 праті-ватсара прабгу танре патгана надїйате віччгеда-духкгіта джані' джананї ашвасіте

праті-ватсара—щороку; прабгу—Шрі Чайтан'я Махапрабгу; танре—його; патгана—посилає; надїйате—до Навадвіпи; віччгеда-духкгіта джані'— знаючи страждання від розлуки; джананї—матір; ашвасіте—розрадити.

Знаючи, що Його матір дуже страждає від розлуки з Ним, Господь щороку посилав Джаґадананду Пандіту до Нава­двіпи, щоб той розрадив її.

6 "надїйа чалаха, матаре кахіха намаскара амара наме пада-падма дгаріха тсінхара

надїйа чалаха—рушай до Надії; матаре—Моїй матері; кахіха—скажи; на­маскара—поклони: амара наме—від Мого імені; пада-падма—лотосові сто­пи; дгаріха—схопи; танхара—її.

Шрі Чайтан'я Махапрабгу казав Джаґадананді Пандіті: «Йди до Надії і поклонись Моїй матері від Мого імені, до­торкнувшись до її стіп.

7 кахіха танхаре— 'тумі караха смарана нітйа асі' амі томара вандійе чарана

кахіха танхаре—розкажи їй; тумі караха смарана—пам'ятай, будь ласка; нітйа асі'—щодня приходячи; амі—Я; томара—твоїм; вандійе чарана— кланяюсь лотосовим стопам.

Скажи їй від Мене: „Будь ласка, пам'ятай, що Я прихо­джу до тебе щодня і шанобливо кланяюсь твоїм лотосовим стопам.

8 • йе-діне томара іччга караіте бгоджана

се-діне асі' авашйа карійе бгакшана

йе-діне—якогось дня; томара—твоє; іччга—бажання; караіте бгоджана— нагодувати Мене; се-діне—того дня; асі'—приходячи; авашйа—неодмінно; карійе бгакшана—їм.

Якщо якогось дня тобі хочеться нагодувати Мене, Я неод­мінно приходжу тоді і їм усе, що ти подаєш.

9 томара сева чгсіді' амі карілун саннйаса 'баула'хана амі каілун дгарма-наїиа

томара сева чгаді'—покинувши служіння тобі; амі—Я; карілун—прийняв; саннйаса—зречений ступінь життя; баула хана—ставши божевільним; амі— Я; каілун—зробив; дгарма-наша—знищення релігійності.


Я покинув служити тобі і склав обітницю санн'ясі. Це було божевілля, бо Я порушив релігійні засади.

10 еі апарадга тумі на ла-іха амара томсіра адгїна амі—путра се томара

еі апарадга—цю образу; тумі—ти; на—не; ла-іха—бери; амара—Мене; то­мара—твій; адгїна—підопічний; амі—Я; путра—син; се—це; томара—тебе.

Матінко, будь ласка, не ображайся на Мене за це, адже Я твій син і в усьому залежу від тебе.

11 нїлачале ачгі амі томара аджнате йават джїба, тават амі наріба чгадіте'

нїлачале—у Джаганнатга Пурі, Нілачалі; ачгі амі—Я є: томара аджнате— за твоїм наказом; йават джїба—доки житиму: тават—доти; сім і—Я; на­ріба—не зможу; чгадіте—піти звідси.

Я живу тут, у Нілачалі, Джаґаннатга Пурі, з твого наказу. Доки Я живу, доти Я не зможу піти звідси"».

12 ґопа-лїлайа паіла йеі прасада-васане матаре патгана тсіха пурїра вачане

ґопа-лїлайа—у розвагах пастушків; паіла—дістав: йеі—які: прасада— рештки; васане—одяг; матаре—матері; патгана—послав; тсіха—те; пурїра вачане—з наказу Парамананди Пурі.

Слухаючись Парамананди Пурі, Шрі Чайтан'я Махапрабгу послав матері одяг-прасад, що залишився від пастушиних розваг Господа Джаґаннатги.

13 джаганнсітгера уттама прасада анійа йатане матаре пртгак патгана. ара бгакта-гане

джаганнатгера—Господа Джаґаннатги; уттама—добірні; прасада—решт­ки їжі; анійа йатане—старанно принісши; матаре—матері: пртгак—окре­мо; патгана—посилає; ара бгакта-гане—та іншим відданим.

Шрі Чайтан'я Махапрабгу ретельно вибрав найліпшого прасаду від Господа Джаґаннатги і послав в окремих пакун­ках до матері та інших відданих Надії.

14 матр-бгакта-ганера прабгу хана шіромані саннйаса карійа сада севена джананї

матр-бгакта-ганера—вірних синів матері; прабгу—Шрі Чайтан'я Махапра­бгу; хана—є; шіромані—найвишуканіша окраса: саннйаса карійа—навіть при­йнявши ступінь санн'яси; сада—завжди; севена—служить; джананї—матері.

Шрі Чайтан'я Махапрабгу — це окраса всіх вірних синів. Він служив матері навіть після того, як склав обітницю санн'яси.

15 джагадананда надїйа Гійа матаре міліла прабгура йата ніведана, сакала кахіла

джагадананда—Джаґадананда: надїйа—до Навадвіпи; гійа—пішовши; ма­таре—матір Шачі; міліла—зустрів; прабгура—Шрі Чайтан'ї Махапрабгу; йата ніведана—всі вітання; сакала—все; кахіла—сказав.

Джаґадананда Пандіта пішов до Надії і, зустрівшись із Шачіматою, передав їй усі Господні вітання.

16 ачарйаді бгакта-гане міліла прасада дійа мата-тгані аджна ла-іла масека рахійа

ачарйа-аді—починаючи з Адвайти Ачар'ї; бгакта-гане—всіх відданих; міліла—зустрів; прасїіда дійа—передавши прасад від Господа Джаґаннатги; мата-тгані—в матері Шачі: аджна ла-іла—взяв дозвіл іти назад: масека ра­хійа—залишившись на місяць.

По тому він зустрівся з Адвайтою Ачар'єю та іншими відда­ними, передав їм прасад від Джаґаннатги. Побувши там один місяць, він попрохав у матері Шачі дозволу повертатись.

17 ачарйера тгані гійсі аджна магіла ачарйа-ґосані прабгуре сандеша кахіла

ачарйера тгані—до Адвайти Ачар'ї; Гійа—пішовши; аджна магіла—попро­хав дозволу повертатись; ачарйа-госані—Адвайта Ачар'я; прабгуре—Шрі Чайтан'ї Махапрабгу; сандеша кахіла—передав послання.

Коли він прийшов до Адвайти Ачар'ї, щоб теж попрохати дозволу, Адвайта Прабгу передав із ним послання для Шрі Чайтан'ї Махапрабгу.

18 тараджа-прахелї ачарйа кахена тгаре-тгоре прабгу матра буджгена, кеха буджгіте на псіре

тараджа-прахелї—багатозначний віршик; ачарйа—Адвайта Ачар'я; кахе­на—сказав; тгаре-тгоре—даючи якісь натяки; прабгу—Шрі Чайтан'я Маха­прабгу; матра—тільки; буджгена—розуміє; кеха буджгіте на паре—інші зрозуміти не можуть.

Адвайта Ачар'я написав багатозначного віршика, зміст якого міг зрозуміти тільки Шрі Чайтан'я Махапрабгу і більш ніхто.

19 "прабгуре кахіха амара коті намаскара еі ніведана тсінра чаране амара

прабгуре кахіха—передай Господу Чайтан'ї; амара—Мої; коті намаскара— сотні й тисячі поклонів; еі ніведана—це прохання; тсінра — Його; чаране— лотосовим стопам; амара—Моє.

У Своєму вірші Адвайта Прабгу спочатку склав сотні й тисячі поклонів до лотосових стіп Господа Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, а після того передав до Його лотосових стіп такі слова:

20 баулаке кахіха, —лока ха-іла баула баулаке кахіха, —хате на вікайа чаула

баулаке кахіха—скажи-но Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, що в любовному ек­стазі грає роль божевільного; лока—люди: ха-іла—стали; баула—також бо­жевільні від любовного екстазу; баулаке кахіха—ще скажи Господу Шрі Чай­тан'ї Махапрабгу, баулі; хате—на базарі; на—не; вікайа — продається; чаула—рис.

«Передай-но Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, що грає роль боже­вільного, що тут всі теж збожеволіли, як і Він. Скажи Йому також, що на базарі вже немає більше попиту на рис.

21 баулаке кахіха, — кайе нахіка дула баулаке кахіха, — іха кахійачге баула"

баулаке кахіха—ще скажи баулі, Шрі Чайтан'ї Махапрабгу; кайе—в торгів­лі; нахіка—немає: аул а—людей, божевільних від екстатичної любові: баулаке кахіха—також передай баулі, Шрі Чайтан'ї Махапрабгу; іха—це; кахійачге— сказав; баула—інший божевільний, Сам Шрі Адвайта Прабгу.

А також скажи Йому, що всі, хто збожеволів від екстатич­ної любові, збайдужіли до матеріального світу. Також скажи Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, що ці слова каже ще один боже­вільний від екстатичної любові [Адвайта Прабгу]».

22 ета іиуні' джагадананда хасіте лагіла нїлачале асі' табе прабгуре кахіла

ета шуні'— почувши це; джагадананда—Джагадананда Пандіта; хасіте лагіла—засміявся; нїлачале—до Джаґаннатга Пурі; асі'—повернувшись; табе—тоді; прабгуре кахіла—сказав це все Шрі Чайтан'ї Махапрабгу.

Почувши таку мову Адвайти Ачар'ї, Джаґадананда Панді­та розсміявся, і, повернувшись до Джаґаннатга Пурі, Ніла- чали, все передав Чайтан'ї Махапрабгу.

23 тараджсі шуні'махапрабгу їшат хасіла 'танра йеі аджна'—балі'мауна дгаріла


тараджа шуні'—почувши віршик; махапрабгу—Шрі Чайтан'я Махапрабгу; їшат хасіла— спокійно усміхнувся; танра йеі аджна—це Його наказ; балі'— сказавши; мауна дгаріла—замовк.

Вислухавши багатозначного віршика Адвайти Ачар'ї, Шрі Чайтан'я Махапрабгу спокійно усміхнувся. «Такий Його на­каз», — промовив Господь і замовк.

24 джанійао сварупа госані прабгуре пучгіла 'еі тараджйра артга буджгіте наріла'

джанійао—хоча й знав; сварупа госані—Сварупа Дамодара Ґосвамі; прабгу­ре пучгіла—запитав Шрі Чайтан'ю Махапрабгу; еі тараджара артга—зна­чення того віршика; буджгіте—зрозуміти; наріла—не можу.

Хоча Сварупа Дамодара Ґосвамі збагнув таємницю, все таки він запитав Господа: «Що цей віршик означає? Я не зрозумів нічого».

25 прабгу кахена, — 'ачарйа хайа пуджака прабала аґама-іиастрера відгі-відгане куіиала

прабгу кахена—Шрі Чайтан'я Махапрабгу сказав; ачарйа хайа пуджака пра­бала—Адвайта Ачар'я вмілий служитель Божеств; агама-шастрера—ведич­ної літератури; відгі-відгане куиіала—великий знавець приписів.

Шрі Чайтан'я Махапрабгу відповів: «Адвайта Ачар'я вміє досконало поклонятись Господу і чудово знається на вміще­них у ведичній літературі приписах.

26 уписана лаґі' девера карена авахана пуджа лаґі' ката кала карена ніродгана

упасала лаґі'—для поклоніння Божеству; девера—Господа; карена аваха­на—запрошує прийти; пуджіі лаґі'—щоб поклонятись; ката кала—якийсь час; карена ніродгана—тримає Божество.

Адвайта Ачар'я запрошує Господа прийти прийняти по­клоніння, і на якийсь час затримує Господа, щоб вшанува­ти Його.

27 пуджа-нірвахана хаіле пачге карена вісарджана тараджара на джані артга, кіба танра мана

пуджа-нірвахана—закінчення поклоніння; хаіле—коли є; пачге—в кінці; карена вісарджана—посилає Божество назад; тараджара—віршика; на джа­ні—не знаю; артга—значення; кіба танра мана—що в Нього на думці.

Коли Він закінчує поклоніння, то відсилає Божество назад. Я не знаю, що означає цей віршик, і не знаю, що в Адвайти Прабгу на думці.

28 маха-йоґеиівара ачарйа—тараджате самартга аміха буджгіте нарі тараджара артга'

маха-йоґешвара—найбільший містик; ачарйа—Адвайта Ачар'я; тараджате самартга—вмілий поет; аміха—аж Я; буджгіте—зрозуміти; нарі—не можу; тараджара—віршика; артга—значення.

Адвайта Ачар'я — великий містик. Зрозуміти Його не може ніхто. Він так майстерно віршує, що навіть Я не можу втямити Його віршиків».

29 іиунійа вісміта ха-іла саба бгакта-ґана сварупа-ґосані кічгу ха-іла вімана

шунійа—почувши; вісміта—здивовані; ха-іла—стали; саба—всі; бгакта- гана—віддані; сварупа-ґосані—Сварупа Дамодара Ґосвамі; кічгу—дещо; ха- іла—став; вімана—похмурий.

Почувши це, всі віддані здивувались, а найбільше Сварупа Дамодара, що трохи спохмурнів.

30 сеі дініа хаіте прабгура ара даша ха-іла кршнера віччгеда-даша двігуна баділа

сеі діне хаіте—від того дня; прабгура—Шрі Чайтан'ї Махапрабгу; ара— інший; дашіі—стан; ха-іла—був; кршнера—Господа Крішни; віччгеда-даша— стан розлуки; дві-ґуна—удвічі; баділа—посилився.

Від того дня настрій Шрі Чайтан'ї Махапрабгу помітно змі­нився, почуття розлуки з Крішною удвічі загострилось.

31 унмада-пралапа-чешта каре ратрі-діне радга-бгававеше віраха баде анукшане

унмада—божевілля; пралапа—безумство; чешта—дії; каре ратрі-діне— чинив удень і вночі; радга-бгава-авеше—в екстазі Шріматі Радгарані; віраха— розлука; баде—збільшується; анукшане—щомиті.

Його екстатичне відчуття розлуки Шріматі Радгарані з Крішною посилювалось щомиті, і тепер усі Його дії, вдень і вночі, скидались на дике божевілля.

32 ачамбіте спгуре кршнера матгура-ґамана удґгурна-даша хаіла унмада-лакшана

ачамбіте—раптом; спгуре—прокидаються; кршнера—Господа Крішни; ма- тгура-ґамана—від'їзд до Матгури; удґгурна-даша—екстатичний стан за назвою удґгурна; хаіла—була; унмада-лакшана—ознака божевілля.

Раптом перед внутрішнім зором Шрі Чайтан'ї Махапрабгу постала сцена від'їзду Господа Крішни до Матгури, і Господь Чайтан'я став проявляти екстатичне божевілля удґгурна.

33 раманандера гала дгарі' карена пралапана сварупе пучгена мані' ніджа-сакгї-ґана

раманандера—Рамананди Раї; галсі дгарі'—обхопивши шию; карена прала­пана—починає говорити, як божевільний; сварупе пучгена—запитує Сварупу Дамодару; мані'—вважаючи; ніджа-сакгї-ґана—за подругу-ґол/.

Шрі Чайтан'я Махапрабгу обхопив Рамананду Раю за шию і заговорив, мов безумець, а потім став розпитувати Сварупу Дамодару, вважаючи його за Свою подругу-ґопі.

34 пурве йена віиіакгаре радгіка пучгіла сеі шлока паді' пралапа каріте лагіла

пурве—раніше; йена—як; віиіакгаре—Вішакгу; радгіка—Шріматі Радга­рані; пучгіла—розпитувала; сеі шлока—той вірш; паді'—читаючи; прала­па—божевільну розмову; каріте лаґіла—почав робити.

Як колись Шріматі Радгарані розпитувала Свою подружку Вішакгу, так Шрі Чайтан'я Махапрабгу, прочитавши цього вірша, що його промовила Шріматі Радгарані, заговорив, наче божевільний.

35 ква нанда-кула-чандрамах ква шікгі-чандракаланкртіх

ква мандра-муралї-равах ква ну сурендра-нїла-дйутіх ква раса-раса-тандавї ква сакгі джїва-ракшаушадгір нідгір мама сухрттамах ква бата ханти ха дгіґ-відгім

ква—де; нанда-кула-чандрамсіх—Крішна, що зійшов, наче місяць, з океану династії Нанди Махараджі; ква—де; шікгі-чандрака-аланкртіх—Крішна, чию голову прикрашає павичеве перо; ква—де; мандра-муралї-равах— Крішна, чия флейта породжує глибокий звук; ква—де; ну—ну; сурендра- нїла-дйутіх—Крішна, чиє тіло мерехтить, як самоцвіт індраніла; ква—де; раса-раса-тандавї—Крішна, що вміє майстерно танцювати танець раса; ква—де; сакгі—подруженько; джїва-ракша-аушадгіх—Крішна, життєдайні ліки; нідгіх—скарб; мама—Мій; сухрт-тамах—найліпший з друзів; ква— де; бата—як шкода; ханта—леле; ха—ох; дгік-відгім—проклятий Відгі, творець Моєї долі.

«Подруженько, ну де ж Крішна, що місяцем зійшов над океаном династії Махараджі Нанди? Де ж Крішна, чию го­лову прикрашає павичеве перо? Де Він? Де КріпІНа, чия флейта бринить Таким глибоким звуком? Ох, де ж Крішна, чиє тіло мерехтить, мов блакитний самоцвіт індраніла? Де Крішна, що так вміло влаштовує танець раса? Ох, де ж Він,


 

порятунок Мого життя? Скажи ж Мені, де знайти Крішну, скарб Мого життя і найліпшого з Моїх друзів. Я потерпаю від розлуки з Ним. Будь прокляте Провидіння, що уготова- ло Мені таку долю».

ПОЯСНЕННЯ: Цього вірша наведено в «Лаліта-мадга- ві» (3.25) Шріли Рупи Ґосвамі.

36 "враджендра-кула—дуґдга-сіндгу, кршна тахе пурна інду,

джанмі' каіла джаґат уджора кантй-амрта йеба пійе, нірантара пійа джійе, враджа-джанера найана-чакора

враджендра-кула—династія Махараджі Нанди у Враджабгумі; дугдга-сіндгу— наче молочний океан; кршна—Господь Крішна; тахе—в тому; пурна—пов­ний; інду—місяць; джанмі'—зійшовши; каіла—зробив; джаґат—весь світ; уджора—осяяний; канті-амрта—нектарним сяйвом Свого тіла; йеба пійе— хто п'є; нірантара—завжди; пійа—п'ючи; джійе—підтримує життя; враджа- джанера— жителів Вріндавани; найана-чакора—подібні до птахів-чакор очі.

Родина Махараджі Нанди — немов молочний океан, з якого, наче повний місяць, осяваючи весь світ, з'явився Гос­подь Крішна. А очі жителів Враджі — мов птахи-чакори, що повсякчас п'ють нектарне сяйво Його тіла і завдяки тому живуть безтурботно.

37 сакгі хе, котга кршна, караха дарашана кшанеке йахара мукга, на декгіле пгате бука,

шїґгра декгаха, на рахе джївана

сакгі хе—гей, подруго; котга кршна—де Господь Крішна; караха дараша­на—будь ласка, покажи Мені Його; кшанеке—вмить; йахара—чиє; мукга— лице; на декгіле—не побачивши; пгате бука—серце розривається; шїґгра— швидко; декгаха—покажи; на рахе джївана—життя Мене покидає.

Подружко, де Крішна? Будь ласка, покажи Мені Його. Якщо хоча б мить не бачу Його обличчя, Моє серце краєть­ся на шматки. Будь ласка, зараз покажи Мені Його, бо інак­ше Я помру.

38 еі враджера романі, камарка-тапта-кумудінї,

ніджа-карймрта дійа дана прапгулліта каре йеі, кахан мора чандра сеі, декгаха, сакгі, ракга мора прана

еі—ці; враджера романі—жінки Вріндавани; кама-арка-тапта-кумудінї— як лілії, що згорають на сонці хтивості; ніджа—свій; кара-амрта—нектар рук; дійа—давши; дана—милостиню; прапгулліта—захоплені; каре—ро­бить; йеі—хто; кахан—де; мора—Мій; чандра—місяць; сеі—той; декгаха— покажи; сакгі—подруженько; ракга—врятуй же; мора прана—Моє життя.

Вріндаванські жінки схожі на лілії, що ростуть на сонці хти­вих бажань. Але місяченько-Крішна дає їм розраду, проли­ваючи на них нектар Своїх рук. Подруженько, де Мій міся­ченько? Покажи Його, врятуй Мені життя!

39 кахан се чудара тгама, шікгі-пінчгера удана,

нава-меґге йена індра-дгану пїтамбара—тадід-дйуті, мукта-мала—бака-панті, навамбуда джіні' шйама-тану

кахан—де; се—той; чудара тгама—краса діадеми; шікгі-пінчгера удана— на якій пишається павичеве перо; нава-меґге—у свіжій хмарі; йена—як; індра- дгану—райдуга; пїта-амбара—жовте вбрання; тадіт-дйуті—як сяйво блис­кавки; мукта-мала—перлове намисто; бака-панті—як журавлиний ключ; нава-амбуда—свіжу дощову хмару; джіні'—перемагаючи; шйама-тану— темнувате тіло.

Подруженько, де та чарівна діадема з павичевим пером, схо­жим на райдугу в свіжій дощовій хмарі? Де ті жовті шати, що сяють, мов блискавка? А де те перлове намисто, схоже на журавлиний ключ у небі? Темнувате тіло Крішни красою перевершує чорну дощову хмару, яка щойно затягнула небо.

40 ека-бара йара найане лаґе, сада тара хрдайе джаґе,

кршна-тану— йена' амра-атга нарї-мане паіше хайа, йатне нахі бахірайа, тану нахе, — сейа-кулера канта

ека-бара—один раз; йара—чиї; найане—очі; лаґе—схопить; сада—завжди; тара—його; хрдайе—у серці; джаґе—красується; кршна-тану— Крішнине тіло; йена—наче; амра-атга—сік мангового дерева; нарі-мане—в жіночий розум; паіше—входить; хайа—гай-гай; йатне—навіть з великими зусилля­ми; нахі—не; бахірайа—виходить; тану нахе—не є звичайне тіло; сейа-ку­лера канта—наче шпичак ягоди сея.

Якщо комусь у око бодай хоч раз впаде це прекрасне тіло Крішни, то закарбується в його серці повік. Крішнине тіло схоже на манґовий сік, бо щойно він потрапить у жіночий розум, його вже ніяк не видалити звідти. Надзвичайне тіло Крішни — наче колючка ягоди сея.

41 джінійа тамала-дйуті, індранїла-сама канті,

се кантіте джаґат матайа шрнґара-раса-сара чгані', тате чандра-джйотсна сані] джані відгі ніраміла тайа

джінійа—перемагаючи; тамала-дйуті—блиск дерева тамал; індраніла— самоцвіт індраніла; сама канті—таке саме сяйво; се кантіте—тим сяйвом; джаґат матайа—весь світ шаліє; іирнгара-раса—смаку кохання: ссїра—суть; чгані'—пропускаючи крізь; тате—у тому; чандра-джйотсна—сяйво пов­ного місяця; сані'—змішуючи: джані—знаю; відгі—Провидіння; ніраміла— зробило дуже ясним; тайа—те.

Тіло Крішни сяє, як самоцвіт індраніла, і має полиск гарні­ший за дерево тамала. Сяйво Його тіла зводить весь світ з розуму, тому що Провидіння, добувши суть смаку кохання і змішавши його з місячним світлом, зробило його надзвичай­но ясним.

42 кахан се муралї-дгвані, навабгра-ґарджіта джіні',

джаґат акарше шраване йахара утгі' дгайа враджа-джана, тршіта чатака-ґана, асі' пійе кантй-амрта-дгара

кахан—де; се — ті; муралї-дгвані—звуки флейти; нава-абгра-ґарджіта джіні'—що перевершують грім свіжих хмар; джаґат—весь світ; акарше— приваблює; шраване—слух; йахара—кого; утгі'—встаючи; дгайа—біжать; враджа-джана—жителі Враджабгумі; тршіта чатака-ґана—як охоплені жа­гою птахи чатака; асі'—приходячи; пійе—п'ють; канті-амрта-дгара—нек­тарні потоки сяйва Крішниного тіла.

Глибокі переливи Крішниної флейти перевершують грім свіжих хмар і приворожують слух усього світу. Жителі Врін­давани схоплюються й біжать на той звук, п'ючи нектарний потік сяйва Крішниного тіла, наче спраглі птахи-чатаки.

43 мора сеі кала-нідгі, прана-ракша-махаушадгі,

сакгі, мора тенхо сухрттама деха джїйе танха віне, дгік еі джїване, відгі каре ета відамбана!"

мора—Мене; сеі—то; кала-нідгі—вмістище мистецтва; прсіна-ракша-маха- ауишдгі—панацея, що рятує Мені життя; сакгі—подруго; мора—Мій; тен­хо—Він; сухрт-тама—найліпший з друзів; деха джїйе—Моє тіло живе; тан­ха віне—без Нього; дгік—прокляття: еі джїване—цьому життю; відгі— Провидіння; каре—робить; ета відамбана—такий обман.

Крішна — це океан мистецтв і грації, Він — та панацея, що рятує Мені життя. Люба подруго, відколи Я живу без Нього, найліпшого з друзів, Я клену визначені Мені дні. Гадаю, Провидіння жорстоко обдурило Мене.

44 'йе-джана джїте нахі чайа, тсіре кене джїйайа',

відгі-праті утге кродга-шока відгіре каре бгартсана, кршне дена олахана, паді' бгаґаватера ека йиіока


йе-джана—той, хто; джіте—жити; нахі чайа—не хоче; таре—його; кене—чому; джїйайа—примушуєш жити; відгі-праті—проти Провидіння; утге—пробуджує; кродга-шока—гнів і жаль; відгіре—на Провидіння; каре— робить; бгартсана—докори; кршне—Господу Крішні; дена—дає; олахана— звинувачення; паді'—читаючи; бгагаватера—«Шрімад-Бгаґаватам»; ека шло­ка—один вірш.

Чому Провидіння підтримує життя того, хто не хоче жити?» Ця думка викликала в Шрі Чайтан'ї Махапрабгу гнів і жаль. Він прочитав вірша з «Шрімад-Бгаґаватам», який картає Провидіння і звинувачує Крішну.

45 ахо відгатас тава на квачід дайа

самйоджйа маітрйа пранайена дехінах тамиї чсікртартган війунанкшй апартгакам вічештітам те 'рбгака-чештітаЛ йатга

ахо—леле; відгатах—Провидіння; тава—твоя; на—не; квачіт—хоч коли; дайсі—милість: самйоджйа—поєднавши; маітрйа—дружбою; пранайена—і любов'ю: дехінах—втілених душ: тсїн—їх; ча—і; акрта-артган—без досяг­нення: війунанкші—роз'єднуєш; апартгакам—розлучення; вічештітам— дії: те—твої: арбгака—малюка; чештітам—дитяча гра; йатга—наче.

«Ох, Провидіння, ти не маєш співчуття! Ти зводиш втілені душі докупи, поєднуючи їх дружбою та любов'ю, але перш як вони задовольнять свої бажання, ти їх розлучаєш. Твої дії схожі на безглузді забави дітей».

ПОЯСНЕННЯ: Цього вірша, взятого з «Шрімад-Бгаґава­там» (10.39.19), промовили дівчата Враджі, коли Крішна разом з Акрурою та Баларамою поїхав до Матгури. Ґопі скар­жились, що Провидіння звело їх із Крішною та Баларамою у любовних взаєминах, а тоді знову розлучило.

46 "на джаніс према-марма, вйартга каріс парішрама,

тора чешта—балака-самана 'тора йаді лаґ паійе, табе торе шікша дійе, емана йена на каріс відгана

на джаніс—не знаєш: према-марма—суть любовних справ; вйартга каріс— марнуєш; парішрама—усю роботу: тора чешта—твої зусилля; балака-сама­на—як дитячі забави: тора йаді лаг паійе—якщо дістану нагоду зустрітися з тобою; табе—тоді; торе—тобі; шікша дійе—дам повчання; емана—отак; йена—щоб; на каріс відгана—не робив.

Провидіння, ти нічого не тямиш у любовних справах, і тому марнуєш всі Наші зусилля. Ти дієш, як мала дитина. Попа­дись тільки нам у руки! Ми б тебе так провчили, що ти біль­ше б ніколи отак не чинило.

47 аре відгі, туі бада-і нітгура

анйо 'ніш дурлабга джана, преме карана саммілана, 'акртартгсін' кене каріс дура?

аре—гей: відгі—Провидіння: туі—ти: бада-і—дуже; нітгура—жорстоке; анйо нйа—одне одного; дурлабга джана—особи рідко знаходять; преме— в любові; карана саммілана—зводиш докупи; акрта-артган—безуспішно; кене—чому; каріс—робиш; дура—далеку розлуку.

Гей, жорстоке Провидіння! Твоє серце тверде як камінь. Ти любов'ю зводиш докупи людей, які рідко бачаться одне з одним, а щойно зведеш, ще не встигнуть вони вдовольнити свої бажання, як ти знову розкидаєш їх у різні боки.

48 аре відгі акаруна, декгана кршнанана,

нетра-мана лобгаіла мора кшанеке каріте пана, каді' ніла анйа стгана папа каілі 'датта-апахара'

аре—ох: відгі—Провидіння; акаруна—недобре; декгана—показавши; кршна- анана—вродливе обличчя Крішни: нетра-мана—розум і очі; лобгаіла— сповнив жадібністю: мора—Мої; кшанеке каріте пана—попивши одну мить; каді' ніла—-забрав геть; анйа стгана—деінде; папа каілі—вчинило тяжкий гріх; датта-апахара—забравши те, що подаровано.

0 Провидіння, ти таке безжальне! Ти показуєш прекрасне обличчя Крішни і збуджуєш жагу в розумі й очах, але не встигнуть вони й хвилю попити того нектару, як ти одним помахом забираєш Крішну. Знай же: забирати подароване — це тяжкий гріх.

49 'акрура каре томара доша, амайа кене кара роша',

іха йаді каха 'дурачара' туі акрура-мурті дгарі', кршна нілі чурі карі', анйера нахе аічге вйавахара

акрура—Акрура; каре—робить; томара доша—винен перед Тобою; ама­йа— мене; кене—чому; кара—робиш; роша—гнів; іха—це; йаді—якщо; каха—кажеш; дурачара—нечестивцю (Провидіння); туі—ти; акрура-мурті дгарі'—прибравши подоби Акрури; кршна—Господа Крішну; нілі—забра­ло; чурі карі'—вкравши; анйера—інших; нахе—немає; аічге—такої; вйава­хара—поведінки.

Ох, нечестиве Провидіння! Якщо ти відповіси: «Винен Ак­рура, чому Ти сердишся на мене?», то Я скажу тобі: «Прови­діння, ти прибрало Акруриної подоби і вкрало Крішну. Біль­ше ніхто крім тебе не може так вчинити».

50 апанара карма-доша, торе кіба карі роша,

тойа-мойа самбандга відура йе амара прана-натга, екатра рахі йанра сатга, сеі кршна ха-іла нітгура!

апанара карма-доша—це наслідок Моїх вчинків, присуджений від долі; торе—тебе; кіба—що; карі роша—звинувачую; тойа-мойа—між тобою

1 Мною; са.ибандга—зв'язок; відура—дуже далекий; йе—хто: амара—Мій; прана-натга—душа і світ; екатра—разом: рахі—залишаємось; йанра сат­га—із (сим; сеі кршна—той Крішна; ха-іла нітгура—став такий жорстокий.

Але виною тут Моя доля. Чого це Я даремно напосілась на тебе? Між тобою і Мною немає близьких стосунків. Однак Крішна — це Моє життя. Це з Ним Ми зійшлись так близь­ко, і це Він став такий жорстокий.

51 саба тйаджі' бгаджі йанре, сеі апана-хате маре,

нарі-вадге кршнера нахі бгайа танра лаґі' амі марі, улаті' на чахе харі, кшана-матре бгсінгіла пранайа

саба тйаджі—все покинувши; бгаджі йанре—кому Я поклонялась; сеі— той; апана-хате—Своєю рукою; маре—вбиває; нарі-вадге—у вбивстві од­ної жінки; кршнера—Крішни; нахі бгайа—немає страху; танра лаґі'—для Нього; амі марі—Я вмираю; улаті'—озираючись; на чахе харі—Крішна не ди­виться; кшана-матре—за хвилю; бгангіла—обірвалась; пранайа—уся любов.

Той, задля кого Я покинула все, тепер власноручно вбиває Мене. Крішна зовсім не боїться вбити жінку. Я через Нього помираю, а Він навіть не озирнеться на Мене. В одну мить Він обірвав Наші любовні стосунки.

52 кршне кене карі роша, сіпана дурдаіва-доша,

пакіла мора еі папа-пгала йе кршна—мора премадгіна, таре каіла удсїсіна, еі мора абгаґйа прабала"

кршне—Крішні; кене—чому; карі роша—гніваюсь; апана—власного; дур- даіва—недоля; доша — вина; пакіла—дозріла; мора — Мій; еі—цей; папа-пга­ла— наслідок гріхів; йе—що; кршна—Крішна; мора—Моїй; према-адгіна— підпорядкований любові: таре—Його; каіла—зробила; удасїна—байдужим; еі мора—це Моя; абгаґйа—безталання; прабала—дуже сильне.

Але чого Я повинна гніватись на Крішну? Виною тут Моє безталання. Плід Моїх гріхів дозрів, і тому Крішна, що завж­ди корився Моїй любові, збайдужів. Це свідчить лише про Мою недолю».

53 еі-мата ґаура-райа, вішаде каре хайа хайа,

'ха ха кршна, тумі ґела каті?'


юпї-бгава хрдайе, тара вакйе вілапайе, 'ґовінда дамодара мадгаветі'

еі-мата—ось так; ґаура-райа—Господь Шрі Чайтан'я Махапрабгу: вішаде— у відчаї, спричиненому розлукою; каре хайа хайа — гукає «горе, горе»; ха ха кршна—гей-гей, Крішно; тумі ґела каті—куди Ти пішов; ґопї-бгсіва хр­дайе—з екстатичною любов'ю ґопі в серці; тара всікйе—в їхніх словах; вілапайе—побивається; ґовінда дамодара мадгава—Ґовіндо, Дамодаро, Ма- дгаво; іті—так.

Так Шрі Чайтан'я Махапрабгу побивався через розлуку з Крішною: «Горе, горе! Крішно, куди Ти пішов?» Відчуваю­чи в серці екстаз ґопі, Шрі Чайтан'я Махапрабгу конав від мук, гукаючи, як і вони: «Ґовіндо! Дамодаро! Мадгаво!»

54 табе сварупа-рама-райа, карі'нана упайа,

махапрабгура каре аіивасана ґайена санґама-гїта, прабгура пгіраіла чіта, прабгура кічгу стгіра хаіла мана

табе—тоді; сварупа-рама-райа—Сварупа Дамодара Ґосвамі і Рамананда Рая; карі' нансї упайа—вигадуючи різні способи; махапрабгура—Шрі Чайтан'ї Махапрабгу; каре ашвасана— заспокоюють; ґайена — співають; санґама- ґїта—пісні про зустріч; прабгура—Шрі Чайтан'ї Махапрабгу; пгіраіла чіта—стан серця змінювався; прабгура—Шрі Чайтан'ї Махапрабгу; кічгу— деіцо; стгіра—спокійний: хаіла—ставав: мана—розум.

Тоді Сварупа Дамодара і Рамананда Рая вигадували спосо­би, щоб заспокоїти Господа. Вони співали пісні про зустріч Радги й Крішни, і це вгамовувало Його серце й розум.

55 еі-мата вілапіте ардга-ратрі ґела ґамбгїрате сварупа-ґосані прабгуре іиойаіла

еі-мата—ось так: вілапіте—побиваючись: ардга-ратрі ґела—минало пів­ночі; ґамбгїрате—в кімнаті, яку називали Ґамбгіра; сварупа-ґосані—Сварупа Дамодара Ґосвамі; прабгуре іиойсііла—клав Господа спати.

Так Шрі Чайтан'я Махапрабгу побивався, а тимчасом ми­нало півночі. Врешті-решт Сварупа Дамодара клав Господа відпочивати в кімнаті, яку називали Ґамбгіра.

56 прабгуре иіойсіна рамананда ґела ґгаре сварупа, ювінда шуіла ґамбгїрара двііре

прабгуре—Господа Шрі Чайтан'ю Махапрабгу; шойана—поклавши; рама­нанда—Рамананда Рая; ґела ґгаре—повернувся додому; сварупа—Сварупа Дамодара Ґосвамі: ювінда—Ґовінда; шуіла—ліг; ґамбгїрара дваре—під две­рима Ґамбгіри.

Коли Господа поклали спати, Рамананда Рая повернувся додому, а Сварупа Дамодара з Ґовіндою лягли під дверима Ґамбгіри.

57 премавеше махапрабгура ґара-ґара мана нйма-санкїртана карі' карена джаґарана

према-авеше—у великому екстазі; махапрабгура—Шрі Чайтан'ї Махапрабгу; ґара-ґара мана—розум вирував; нйма-санкїртана карі'—повторюючи ман- тру Харе Крішна; карена—робить: джаґарана—пильнування.

Шрі Чайтан'я Махапрабгу не спав цілу ніч, повторюючи маха-мантру Харе Крішна: Його розум переповнював духов­ний екстаз.

58 вірахе вйакула прабгу удвеґе утгіла ґамбгїрара бгіттйе мукга ггаиііте лаґіла

вірахе—у скорботі розлуки; вйакула—дуже збуджений; прабгу—Шрі Чай­тан'я Махапрабгу; удвеге—у великому хвилюванні; утгіла—встав; ґамбгї­рара—Ґамбгіри: бгіттйе—по стінах; мукга—обличчя: ґгашіте—терти; лаґіла—почав.

Згоряючи від розлуки з Крішною, Шрі Чайтан'я Маха­прабгу не знаходив Собі місця. Охоплений хвилюванням, Він встав і почав тертись обличчям об стіни Ґамбгіри.

59 мукге, ґанде, наке кишта ха-іла апара бгававеше на джанена прабгу, паде ракта-дгара

мукге—на вустах; ґанде—на щоках; наке—на носі; кшата—подряпини; ха­іла—були; апара—багато; бгава-авеше—в екстазі; на джанена—не тямить; прабгу—Шрі Чайтан'я Махапрабгу; паде—тече; ракта-дгара—потік крові.

Вуста, ніс та щоки Господа сочилися кров'ю з численних подряпин, але Господь через Свій екстаз не усвідомлював нічого.

60 сарва-ратрі карена бгаве мукга санґгаршана ґон-юн-иіабда карена,—сварупа шуніла такгана

сарва-ратрі—цілу ніч; карена—робить: бгаве—в настрої; мукга санґгар­шана—тертя обличчя; ґон-ґон-шабда карена—робить особливий звук: юн- ґон; сварупа—Сварупа Дамодара Ґосвамі; шуніла—почув; такгана—тоді.

В екстазі Шрі Чайтан'я Махапрабгу цілу ніч тер обличчя об стіни, а з горла Йому виривалось белькотання «ґон-ґон», яке Сварупа Дамодара почув через двері.

61 дїпа джвалі' ґгаре ґела, декгі' прабгура мукга сварупа, ґовінда дунхара хаіла бада духкга

дїпа джвалі'—запаливши світильник; ґгаре—у кімнату: ґела—пішов; дек­гі'—побачивши: прабгура мукга—обличчя Господа; сварупа—Сварупа Дамо­дара Ґосвамі; ґовінда—і Ґовінда; дунхара—обох; хаіла бада духкга—була ве­лика прикрість.

Сварупа Дамодара й Ґовінда запалили світильник і зайшли до кімнати. Коли вони побачили Господове лице, їм аж похо­лоло всередині.

62 прабгуре шаййате ані' су стгіра караіла 'канхе каіла еі тумі?'—сварупа пучгіла

прабгуре—Шрі Чайтан'ю Махапрабгу: шаййате—до ліжка; ані'—підвівши; сустгіра караіла—погамував Його; канхе—чому; каіла—зробив: еі—це; тумі—Ти; сварупа пучгіла—Сварупа Дамодара Ґосвамі запитав.

Вони підвели Господа до ліжка й запитали: «Що Ти зробив з Собою?»

63 прабгу кахена, — "удвеґе ґгаре на парі рахіте двара чахі' булі' шїґгра бахіра ха-іте

прабгу кахена—Шрі Чайтан'я Махапрабгу відповів; удвеґе—від великого хвилювання; ґгаре—в кімнаті; на парі—не міг: рахіте—залишатись; два­ра чахі'—шукаючи двері; булі'—ходячи: шїґгра—швидко; бахіра ха-іте— щоб вийти.

Шрі Чайтан'я Махапрабгу відповів: «Я не знаходив Собі місця в кімнаті і хотів вийти, отож Я ходив вздовж стін, шу­каючи дверей.

64 двара нахі' пана мукга лаґе чарі-бгіте кшата хайа. ракта паде, на псіі йаіте"

двара нахі' пана—не знайшовши дверей; мукга лаґе—обличчя б'ється; чарі- бгіте—об чотири стіни: кшата хайа—була подряпина; ракта паде—кров пішла; на паі йаіте—все одно Я не міг вийти.

Я ніяк не знаходив дверей і все бився головою об чотири стіни. Лице подряпалось, і потекла кров, а Я ніяк не міг вийти».

65 унмада-дашайа прабгура стгіра нахе мана йеі каре, йеі боле саба, —унмада-лакшана

унмада-дашайа—в такому стані божевілля; прабгура—Шрі Чайтан'ї Маха­прабгу; стгіра нахе мана—розум неспокійний; йеі каре—що робить; йеі боле—що каже; саба—все; унмада-лакшана—просто прояви божевілля.

В такому божевільному стані розум Шрі Чайтан'ї Маха­прабгу був дуже неспокійний. Всі Його дії та слова просто свідчили про безумство.


66 сварупа-ґосані табе чінта паіла мане бгакта-ґана лана вічсіра каіла ара діне

сварупа-ґосані—Сварупа Дамодара Ґосвамі; табе—тоді; чінта—тривогу чи думку; паіла мане—дістав у розумі; бгакта-ґана лана—з усіма відданими; вічсіра каіла—порадився; ара діне—наступного дня.

Сварупа Дамодара дуже стривожився, але потім придумав одну річ. Наступного дня він обговорив її з усіма відданими.

67 саба бгакта мелі' табе прабгуре садгіла шанкара-пандіте прабгура санґе шойаіла

саба бгакта мелі'—всі віддані, зібравшись докупи; табе—тоді; прабгуре садгіла—попрохали Шрі Чайтан'ю Махапрабгу; шанкара-пандіте—Шанкару Пандіту; прабгура—Шрі Чайтан'ї Махапрабгу; санґе—в товаристві; шо­йаіла—пустити лежати.

Порадившись, вони попрохали Шрі Чайтан'ю Махапрабгу, щоб Він дозволив Шанкарі Пандіті ночувати з Ним в одній кімнаті.

68 прабгу-пада-тале шанкара карена шайана прабгу танра упара карена пада-прасарана

прабгу-пада-тале—під лотосові стопи Шрі Чайтан'ї Махапрабгу; шанка­ра—Шанкара; карена шайана—лягає; прабгу—Шрі Чайтан'я Махапрабгу; танра—його; упара—на тіло; карена—робить; пада-прасарана—простяган­ня стіп.

Отож, Шанкара Пандіта лягав в ногах у Шрі Чайтан'ї Маха­прабгу, і Господь клав на Шанкару Свої стопи.

69 'прабгу-падопадгана'балі' танра нама ха-іла пурве відуре йена шрї-іиука варніла

прабгу-пада-упадгана—подушка для ніг Шрі Чайтан'ї Махапрабгу; балі'— назвавши; танра нама—його ім'я; ха-іла—стало; пурве—раніше; відуре— Відурі; йена—як; иірї-шука варніла—Шрі Шукадева Ґосвамі описував.

Шанкару прозвали Прабгу-падопадганою [«подушкою стіп Шрі Чайтан'ї Махапрабгу»]. Він був наче Відура, про якого колись розповідав Шукадева Ґосвамі.

70 іті бруванам відурам вінїтам

сахасра-ііїїршнаш чаранопадганам прахршта-рома бгаґават-катгайам пранїйамано мунір абгйачашта

іті—так; бруванам—сказавши; відурам—Відурі; вінїтам—покірливому; сахасра-шїршнах—Господа Крішни; чарана-упадганам—подушка для ніг; пра­хршта-рома—з наїженим волоссям на тілі; бгаґават-катгайам—в бесіди про Верховного Бога-Особу; пранїйаманах—введений; муніх—великий мудрець Майтрея; абгйачашта—заговорив.

«Коли покірливий Відура, подушка для стіп Господа Кріш­ни, сказав це Майтреї, в Майтреї у трансцендентній насоло­ді від бесід про Господа Крішну волосся стало дибки і він по­чав розповідати».

ПОЯСНЕННЯ: Це вірш із «Шрімад-Бгаґаватам» (3.13.5).

71 шанкара карена прабгура пада-самвахана

ґгумана падена, таічге карена шайана

шанкара—Шанкара; карена—робить; прабгура—Шрі Чайтан'ї Махапрабгу; пада-самвахана—масаж ніг; ґгумана падена—засипає; таічге—так; карена шайана—лягає.

Шанкара розтирав Шрі Чайтан'ї Махапрабгу ноги, але під час масажу засипав і залишався лежати на тому самому місці.

уґгада-анґе—з ненакритим тілом; падійа—лягаючи; шанкара—Шанкара; нідра йайа—засипає; прабгу—Шрі Чайтан'я Махапрабгу; утгі'—встаючи; апана-кантга—Своєю ковдрою; тахаре джадайа—вкутує його.

Він засипав, не накрившись, тому Шрі Чайтан'я Маха­прабгу вставав і вкутував його Своєю накидкою.

73 нірантара ґгумайа шанкара шїґгра-четана васі' пада чапі' каре ратрі-джаґарана

нірантара—постійно; ґгумайа—спить; шанкара—Шанкара; шїґгра—дуже швидко; четана—прокидаючись; васі'—сідаючи; пада чапі'—масуючи ноги; каре—робить; ратрі-джаґарана—не спить вночі.

Шанкара Пандіта щоразу засипав, але швидко прокидався, сідав і знову брався масувати Шрі Чайтан'ї Махапрабгу ноги. Так він цілу ніч сидів без сну.

74 танра бгайе нарена прабгу бахіре йаіте тсїнра бгайе нарена бгіттйе мукгабджа ґгашіте

танра бгайе—боячись його; нареїш—не міг; прабгу—Шрі Чайтан'я Маха­прабгу; бахіре йаіте—вийти; танра бгайе—боячись його; нарена—не міг; бгіттйе—об стіни; мукга-абджа ґгашіте—тертися лотосовим обличчям.

Зі страху перед Шанкарою, Шрі Чайтан'я Махапрабгу не міг ні вийти з кімнати, ні терти Своє лотосове обличчя об стіни.

75 еі лїла махапрабгура раґгунатга-даса ґауранґа-става-калпавркше карійачге пракаїйа

еі лїла—цю розвагу; махапрабгура—Шрі Чайтан'ї Махапрабгу; раггунатга- даса—Раґгунатга даса Ґосвамі; ґауранґа-става-калпа-вркше—у своїй кі.ижці «Ґауранґа-става-калпаврікша»; карійачге пракаїйа—чудово змалював.

Цю розвагу Шрі Чайтан'ї Махапрабгу змалював Раґгунатга даса Ґосвамі в «Ґауранґа-става-калпаврікші».

76 свакїйасйа пранарбуда-садрша-ґоштгасйа вірахат

пралапан унмадат сататам аті курван вікала-дгїх дадгад бгіттау шаиівад вадана-відгу-ґгаршена рудгірам кшатоттгам ґауранґо хрдайа удайан мам мадайаті

свакїйасйа—Своїх; прана-арбуда—незліченних подихів життя; садрша—як; ґоштгасйа—Вріндавани; вірахат—від розлуки; пралапан—божевільні роз­мови; унмадат—через безумство; сататам—завжди; аті—дуже; курван — роблячи; вікала-дгїх—чий інтелект збуджений; дадгат—текла; бгіттау— об стіни: шаиіват—завжди; вадана-відгу—Своє подібне до місяця обличчя; ґгаршена—тручи; рудгірам—кров; кшата-' ~»тгам—виходячи з подряпин; ґауранґах-—Господь Шрі Чайтан'я Махапрабгу; хрдайе—в моєму серці; уда­йан—з'являючись; мам—мене; мадайаті—зводить з розуму.

«Від розлуки з численними друзями у Вріндавані, дорогими Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, як життя, Він заговорив, наче бо­жевільний. Його інтелект перестав діяти звичайним чином. День і ніч Він терся місяцеподібним обличчям об стіни, і з подряпини Йому текла кров. Нехай же цей Шрі Чайтан'я Махапрабгу з'явиться в моєму серці і зведе мене з розуму, наділивши любов'ю».

77 еі-мата махапрабгу ратрі-дівасе према-сіндгу-маґна рахе, кабгу дубе, бгасе

еі-мата—ось так; махапрабгу—Шрі Чайтан'я Махапрабгу; ратрі-дівасе— день і ніч; према-сіндгу-маґна рахе—залишається занурений в океан любові до Крішни; кабгу дубе—іноді тоне; бгасе—плаває.

Так Шрі Чайтан'я Махапрабгу день і ніч перебував в океані екстатичної любові до Крішни, то потопаючи, то виринаючи.

 

уґгада-анґе падійа шанкара нідра йайа прабгу утгі' апана-кантга тахаре джадайа

 

ека-кале ваіїйакгера паурнамасї-діне ратрі-кале махапрабгу чаліла удйане


ека-кале—колись; ваішакгера—у місяці вайшакга (квітень-травень); паур- намасї-діне—в день повного місяця; ратрі-кале—вночі; махапрабгу—Шрі Чайтан'я Махапрабгу; чаліла—пішов: удйане—у сад.

Якось у ніч повні в місяці вайшакга [квітень-травень], Шрі Чайтан'я Махапрабгу пішов у сад.

праті-вркиїа-валлї—навколо кожного дерева та ліани; аічге—отак; бгра- міте бграміте—кружляючи; аиіокера шале—під деревом ашока; криіне— Господа Крішну; декгена—бачить; ачамбіте—раптом.

Танцюючи, Господь кружляв навколо кожного дерева та ліани, аж раптом під деревом ашока побачив Господа Крішну.

79 'джаґаннатга-валлабга' нама удйана-прадгане

правеиіа каріла прабгу лаііа бгакта-гане

джаґаннатга-валлабга—Джаґаннатга-валлабга; нама—назва; удйана-пра­дгане—один з найліпших садів; правеша каріла—увійшов; прабгу—Шрі Чай­тан'я Махапрабгу; лана—взявши; бгакта-ґане—відданих.

Разом з відданими Господь увійшов в один з найпрекрасні- ших садів, що зветься Джаґаннатга-валлабга.

86 кршна декгі' махапрабгу дгана чаліла

аґе декгі' хасі' кршна антардгана ха-іла

крщна декгі'—побачивши Крішну; махапрабгу—Шрі Чайтан'я Махапрабгу; дгана чаліла—кинувся бігти; аґе—вперед; декгі'—побачивши; хасі1—усміха­ючись; кршна—Господь Крішна; антардгана ха-іла—зник.

Побачивши Крішну, Шрі Чайтан'я Махапрабгу кинувся чимдуж до Нього, але Крішна усміхнувся й зник.

80 прапгулліта вркша-валлі,—йена врндавана

шука, шарі, піка, бгрнга каре алапана

прапгулліта—повністю розквітлі; вркша-валлі—дерева й ліани; йена врнда­вана—чисто як Вріндавана; шука—птахи шука; шарі—птахи шарі; піка— птахи піка; бгрнса—бджоли; каре—роблять; алапана—бесіду.

Дерева й ліани в саду повністю розквітли, як у Вріндавані. Там лунали розмови бджіл і птахів шука, сарі та піка.

87 аґе паіла кршне, танре пунах хсірана

бгумете паділа прабгу мурччгіта хана

асе—на початку; паіла—знайшов; кршне—Господа Крішну; танре—Його; пунах—знову; хсірана—загубивши; бгумете—на землю; наділа—впав; пра­бгу—Шрі Чайтан'я Махапрабгу; мурччгіта—непритомний; хана—ставши.

Знайшовши Крішну і знову загубивши Його, Шрі Чайтан'я Махапрабгу знепритомнів і повалився на землю.

81 пушпа-юндга лана вахе малайа-павана 'гуру' хана тару-латайа шікгайа начана

пушпа-сандга—пахощі квітів; лана—взявши; вахе—дме; малайа-павана— м'який вітрець; гуру хана—ставши духовним вчителем; тару-латайа—дере­ва та ліани; шікгайа—вчить: начана—танцювати.

М'яко віяв вітрець, розносячи пахощі квітів. Він став ґуру і вчив дерева й ліани танцювати.

82 пурна-чандра-чандрікайа парама уджджвала тару-латаді джйотснайа каре джгаламала

пурна-чандра—повного місяця; чандрікайа—сяйвом; парама—дуже; удж­джвала— осяйні; тару-лата-аді—ліани, дерева і так далі; джйотснайа—під місячним сяйвом; каре — роблять: джгаламала—мерехтіння.

Дерева та ліани мерехтіли в яскравому світлі повного місяця.

83 чгайа рту-гана йахан васанта прадгана декгі' анандіта хаіла гаура бгаґаван

чгайа—шість; рту-ґана—пір року; йахан—де; васанта прадгана—весна головна; декгі'—побачивши; анандіта—дуже втішений; хаіла—став; гаура— Шрі Чайтан'я Махапрабгу; бгаґаван—Верховний Бог-Особа.

Здавалось, що одночасно були присутні всі шість пір року, а особливо весна. Оглянувши сад, Шрі Чайтан'я Махапрабгу, Верховний Бог-Особа, дуже втішився.

84 "лаліта-лаванґа-лата" пада ґаойана нртйа карі' булена прабгу ніджа-ґана лана

лаліта-лаванґа-лата—починаючи зі слів лаліта-лаванґа-лата; пада—вірш; ґаойана—попрохавши співати; нртйа карі'—танцюючи; булена—ходить; прабгу—Шрі Чайтан'я Махапрабгу; ніджа-ґана лана—у товаристві Своїх су­путників.

Гуляючи з відданими посеред цього всього, Господь попро­хав супутників, щоб вони заспівали вірш із «Ґіта-ґовінди», який починається зі слів «лаліта-лаванґа-лата», а Сам почав танцювати.

85 праті-вркша-валлї аічге бграміте бграміте аиіокера толе кршне декгена ачамбіте

88 кршнера шрі-анґа-ґандге бгарічге удйане сеі ґандга пана прабгу хаіла ачетане

кршнера—Господа Крішни; шрі-анґа-ґандге—аромат трансцендентного тіла: бгарічге—наповнив: удйане—сад; сеі ґандга пана—відчувши той аромат; пра­бгу—Шрі Чайтан'я Махапрабгу; хаіла—став; ачетане—непритомний.

Весь сад затопили пахощі трансцендентного тіла Господа Шрі Крішни. Відчувши цей аромат, Шрі Чайтан'я Маха­прабгу зомлів.

89 нірантара насайа паиіе кршна-парімала ґандга асвадіте прабгу ха-іла паґала

нірантара—постійно; насайа—в ніздрі; паїие—входить; кршна-парімала— аромат Крішниного тіла; ґандга асвадіте—насолоджуючись цим ароматом; прабгу—Шрі Чайтан'я Махапрабгу; ха-іла паґала—збожеволів.

Але пахощі Крішниного тіла не переставали вливатись у ніздрі Господа, і Він од насолоди збожеволів.

90 кршна-ґандга-лубдга радга сакгіре йе кахіла сеі шлока паді' прабгу артга каріла

кршна-ґандга—аромат Крішниного тіла; лубдга—прагнучи; радга—Шріматі Радгарані; сакгіре—Своїм подругам ґопі; йе кахіла—що сказала; сеі—той; шлока—вірш; паді'—читаючи; прабгу—Шрі Чайтан'я Махапрабгу; артга каріла—пояснив його значення.

Якось Шріматі Радгарані промовила до подруг-ґопі одного вірша про те, як Її притягує трансцендентний аромат Кріш­ниного тіла. Шрі Чайтан'я Махапрабгу прочитав того вірша і пояснив його значення.

91 куранґа-мада-джід-вапух-парімалормі-крштіінганах

сваканґа-налінаштаке иіаші-йутабджа-ґандга-пратгах мадендувара-чанданаґуру-суґандгі-чарчарчітах са ме мадана-моханах сакгі таноті наса-спрхам

куранґа-мада-джіт—перевершуючи аромат мускусу; вапух—Його транс­цендентного тіла; парімала-урмі—хвилями пахощів; кршта-анґанах—приваб­люючи вріндаванських ґопі; свака-анґа-наліна-аштаке— на восьми лотосових частинах тіла (обличчя, пуп, очі, долоні та стопи); шаші-йута-абджа-ґандга- пратгах—що поширює аромат лотоса, змішаного з камфорою; мада-інду- вара-чандана-аґуру-суґандгі-чарча-арчітах—намазаний маззю з мускусу, кам­фори, білого сандалу та аґуру; сах—Він; ме—Мій; мадана-моханах—Господь Крішна, що зачаровує навіть бога любові: сакгі—подружки; таноті—збіль­шує; наса-спрхам — бажання Моїх ніздрів.


«Аромат трансцендентного Крішниного тіла перевершує пахощі мускусу і полонить розум усіх жінок. Вісім лотосових частин Його тіла точать аромат лотосів і камфори. Його тіло намащене пахучим мускусом, камфорою, сандалом та аґуру. Люба подруго, той Бог-Особа, що зачаровує навіть Купідо­на, завжди збуджує в Моїх ніздрях необорне бажання».

ПОЯСНЕННЯ: Цього вірша вміщено в «Ґовінда-ліламрі- ті» (8.6).

92 кастуріка-нїлотпала, тара йеі парімала,

шаха джіні' кршна-анґа-ґандга вйапе чаудда-бгуване, каре сарва акаршане, нарї-ґанера анкгі каре андга

кастуріка—мускус; нїлотпала—змішаний із блакитним лотосом; тара — того; йеі-—який; парімала—аромат; таха—того; джіні'—перемагаючи; кршна-анґа—трансцендентного тіла Крішни; гандга—аромат; вйапе—про­никають; чаудда-бгуване—всі чотирнадцять світів; каре—робить; сарва акар­шане— приваблюючи всіх; нарї-ґанера—жінок; анкгі—очі; каре—робить; андга—сліпі.

Аромат Крішниного тіла перевершує аромат мускусу й бла­китних лотосів. Розливаючись чотирнадцятьма світами, він всіх приваблює і засліплює всіх жінок.

93 сакгі хе, кршна-сандга джаґат матайа нарїра нсісате наше, сарва-кала тахан ваісе,

кршна-паша дгарі' лана йайа

сакгі хе—ох, подруженько; кршна-сандга—аромат Крішниного тіла; джаґат матайа—зачаровує весь світ; нарїра—жінок; пасате—в ніздрі; паійе—вхо­дить; сарва-кала—весь час; тахан—там; ваісе—залишається; кршна-пііша— поруч із Господом Крішною; дгарі'—схопивши; лана йайа—забирає.

Подруженько, аромат Крішниного тіла зачаровує весь світ. Передусім він заходить у ніздрі жінок і там залишається, а тоді міцно схопивши, він силою приводить їх до Крішни.

94 нетра-набгі, видана, кара-йуга чарана,

еі ашта-падма кршна-анге карпура-ліпта камала, тара йаічге парімала, сеі сандга ашта-падма-санге

нетра—очі; чабгі—пуп; видана—лице; кара-йуга—долоні; чарана—сто­пи; еі—ці; аїита—вісім; падми—лотосових квіток; кршна-анге—в тілі Крішни; карпура—камфорою; ліпша—намащені; камала—лотос; тара— того; йаічге—наче; парімала—пахощі; сеі гандга—ті пахощі; ашта-падма- сансе—пов'язані з вісьмома лотосами.

Крішнині очі, пуп, обличчя, руки й стопи — наче вісім ло­тосів на Його тілі. З тих восьми лотосів ллються пахощі змі­шаної з лотосом камфори. Ось як пахне Його тіло.

95 хеми-кїліта чандана, таха карі' сгаршана,

тихе аґуру, кункума, кастурї карпура-сане чарча анте, пурва анґера гандга санґе, мілі' таре йена каіла чурі

хема—золотом; кїліта—оздоблено; чандана—сандалом; таха—те; ка­рі'—роблячи; ґгаршана—натираючи; тихе—в тому; аґуру—аромат аґуру; кункума—кункума; кастурї—і мускус; карпура—камфора; сане—із; чарча— намастивши; анґе—на тіло; пурва—попередній; анґера—тіла; ґандга—аро­мат; санґе—із; мілі'—поєднуючись; таре—те; йена—наче; каіла—зробила; чурі—крадіжку чи покриття.

Коли сандалову пасту змішують із аґуру, кункумою, муску­сом та камфорою й намащують на Крішнине тіло, це змі­шується з первісним ароматом Крішниного тіла й накла­дається на нього.

ПОЯСНЕННЯ: В іншому рукописі останній рядок цього вір­ша такий: камадевера мана каіла чурі — «Аромат цих мазей змішується з первісним ароматом Крішниного тіла й краде розум Купідона».

96 харе нарїра тану-мана, насй каре ґгурнана,

кгасайа нїві, чгутайа кеша-бандга карійа аґе бйурї, начайа джаґат-нарї, хена дакатіші кршнанґа-гандга

харе—зачаровує; нарїра—жінок; тану-мана—тіло й розум; наса—ніздрі; каре ґгурнана—бентежить; кгасайа—послабляє; нїві—пояс; чгутайа—роз­пускає; кеша-бандга—косу; карійа—діючи; аґе—перед: бйурї—наче боже­вільні; начайа—примушує танцювати; джаґат-нарї—всіх жінок світу: хена— такий; дакатійй—грабіжник; кршна-анґа-ґандга—аромат Крішниного тіла.

Аромат Крішниного тіла такий знадливий, що приворожує тіло й розум усіх жінок. Він бентежить їхні ніздрі, розпус­кає їм пояси й коси і зводить з розуму. Все жіноцтво світу підпадає під його владу — ось який розбійник оцей аромат Крішниного тіла.

97 сеі ґандга-ваша наса, сади каре ґандгера аша,

кабгу пайа, кабгу нахі пййа паіле пійа пета бгаре, піна піна табу каре, на пйіле тршнайа марі' йайа

сеі—цей; ґандга-ваша—під владою аромату; наса—ніс; сада—завжди; каре—робить; ґандгера—на аромат; аша—надію; кабгу пайа—іноді дося­гають; кабгу нахі пайа—іноді не досягають: паіле—досягнувши; пійа— п'ють: пета—живіт; бгаре—наповнюється: піна—дайте пити; піна—дайте пити; табу—однак; каре—прагнуть; на паіле—не дістаючи; тршнайа—від спраги; марі' йайа—помирають.

Стаючи його рабами, ніздрі так і линуть до нього, хоча іно­ді вони його знаходять, а іноді ні. Коли вони знаходять цей аромат, вони п'ють і п'ють, ніяк не нап'ються, а коли не зна­ходять, то помирають від спраги.

98 мадина-мохана-нсіта, пасарі ґандгера хата,

джаґан-нарї-ґрихаке лобгайа віна-мулйе дейа ґандга, гандга дійа каре андга, пара йаіте патга нахі пайа "

мадана-мохана-ната—актор Мадана-мохана; пасарі—торговець; ґандгера хата—на базарі пахощів; джаґат-нарї—жінок усього світу; ґрахаке—по­купцям; лобгайа—притягує; віна-мулйе—без плати; дейа—роздає; ґандга— аромат: ґандга дійа—даючи аромат; каре андга—робить покупців сліпими: ґгара йаіте—повернутись додому: патга—дороги; нахі пайа—не знаходять.

Актор Мадана-мохана відкрив крамницю пахощів, яка ва­бить до себе все жіноцтво. Він роздає пахощі, не вимагаючи від покупців жодної плати, але від них усі жінки сліпнуть і після того вже не можуть знайти дороги додому».

99 еі-мата ґаурахарі, ґандге каіла мана чурі,

бгрнґа-прайа іті-уті дгайа йайа вркша-лата-паше, кршна спгуре—сеі аше, кршна на пайа, ґандга-матра пайа

еі-мата—ось так; ґаурахарі—Шрі Чайтан'я Махапрабгу; ґандге—ароматом; каіла—зроблене; мана чурі—викрадення розуму; бгрнґа-прайи—наче бджо­ла: іті-уті дгайа—літаючи туди-сюди; йайа—йде; вркша-лата-паше—ближ­че до дерев і ліан; кршна спгуре—Господь Крішна проявиться; сеі аше—цією надією; кршна на пайа—не знаходить Крішну; ґандги-матра пайа—знахо­дить тільки пахощі.

Аромат Крішниного тіла відібрав Шрі Чайтан'ї Маха­прабгу розум, і Господь метався з місця на місце, наче бджо­ла. Він підбігав до дерев та ліан, надіючись, що там з'явить­ся Господь Крішна, але знаходив тільки той аромат.

100 сварупа-рсїмананда ґййа, прабгу наче, сукга пайа,

еі-мате пратах-кали хаіла сварупа-рамананда-райа, карі нансї упайа, махапрабгура бахйа-спгурті каіла

сварупа-рамананда ґайа—Сварупа Дамодара Ґосвамі і Рамананда Рая спі­вають; прабгу наче—Господь Шрі Чайтан'я Махапрабгу танцює; сукга пайа— відчуває щастя; еі-мате—ось так: пратах-кала хаіла—надійшов ранок: сва- рупа-рамананда-райа—Сварупа Дамодара Ґосвамі і Рамананда Рая; карі—


вигадавши; наші—різні; упайа—засоби; махапрабгура—Шрі Чайтан'ї Маха­прабгу; бахйа-спгурті каіла—пробудили усвідомлення зовнішньої дійсності.

Сварупа Дамодара і Рамананда Рая співали, а Господь тан­цював, нетямлячись від щастя, аж до ранку. Тоді ці два су­путники Господа придумали, як повернути Його до зовніш­ньої свідомості.

101. штр-бгакті, пралапана,. бгіттйе мукга-ггаршана,

кршна-гандга-спгурт йе дівйа-нрт йа еі чарі-лїла-бгеде, гаіла еі паріччгеде, кршнадаса рупа-госані-бгртйа

матр-бгакті—відданість матері; пралапана—божевільні розмови; бгіт­тйе—об стіни; мукга-ггаршана—тертя обличчям; кршна-тандга—пахощів Господа Крішни; спгуртйе—з появою; дівйа-нртйа—трансцендентний та­нець; еі—ці; чарі—чотири; лїла—розваги; бгеде—різні; гаіла—оспівав; еі паріччгеде—у цій главі; кршнадаса—Крішнадаса Кавіраджа; рупа-госані-бгр- тйа—слуга Шріли Рупи Ґосвамі.

Отже, я, Крішнадаса Кавіраджа, слуга Шріли Рупи Ґосвамі, оспівав у цій главі чотири Господні розваги: відданість ма­тері, яку Він виявив, як Він вів божевільні розмови, як Він терся вночі обличчям об стіни і як танцював, відчувши аро­мат Господа Крішни.

ПОЯСНЕННЯ: Крішнадаса Кавіраджа Ґосвамі вказує на те, що зумів змалювати ці чотири розваги Шрі Чайтан'ї Маха­прабгу завдяки благословенням Шріли Рупи Ґосвамі. Крішна­даса Кавіраджа Ґосвамі не був прямий учень Шріли Рупи Ґос­вамі, але дотримувався настанов, як Шріла Рупа Ґосвамі дав у «Бгакті-расамріта-сіндгу». Отже, він діє за вказівками Рупи Ґосвамі і в кожній главі молить у нього милості.

102 еі-мата махапрабгу пана четана

сніїна карі' каіла джаганнатга-дарашана

еі-мата—ось так; махапрабгу—Шрі Чайтан'я Махапрабгу; пана четана— отямившись; снана карі'—після омовіння: каіла джаганнатга-дарашана— по­бачив Господа Джаґаннатгу.

Тоді Шрі Чайтан'я Махапрабгу отямився і, омившись, пі­шов подивитись на Господа Джаґаннатгу.

103 алаукіка криіна-ліла, дівйа-шакті тара таркера ючара нахе чарітра йахара

алаукіка—незвичайні; кршна-лїла—розваги Господа Крішни; дівйа-ійак- ті—трансцендентна енергія; тара—того: таркера—логіки; ючара—досяж­ність; нахе—не є; чарітра—природа; йахара—яких.

Розваги Господа Крішни сповнені надзвичайної трансцен­дентної сили. Природа цих розваг недоступна для експери­ментального методу пізнання і логіки.

104 еі према сада джаґе йахара антаре пандітеха тара чешта буджгіте на паре

еі—це; према—любов до Бога; сада—завжди; джаге—пробуджується; йа­хара—-кого: антаре—в серці; пандітеха—навіть великий вчений; тара— його; чешта—дії; буджгіте—зрозуміти; на паре—не може.

Коли в серці людини прокидається трансцендентна любов до Крішни, її дії не може зрозуміти навіть великий вчений.

105 дганйасйайам навах према йасйонмїлаті четасі антарванїбгір апй асйа мудра суїитгу судурГама

дганйасйа—найщасливішого; айам—цього; навах—нова; према—любов до Бога; йасйа—кого; унмїлаті—проявляється: четасі—у серці; антар- всінібгіх—добре обізнаними з шастрами; апі—навіть; асйа—його: мудра— ознаки; суштгу—надзвичайно; судургама—важко зрозуміти.

«Навіть найобізнаніший вчений нездатний збагнути вчинки та якості піднесеної особи, в серці якої прокинулась любов до Бога».

ПОЯСНЕННЯ: Цього вірша процитовано з «Бгакті-расам­ріта-сіндгу» (1.4.17).

106 алаукіка прабгура чешта', 'пралапа' шунійа тарка на каріха, іиуна вішваса карійа

алаукіка—незвичайні; прабгура—Шрі Чайтан'ї Махапрабгу; чешта—дії: пралапа—божевільні розмови; шунійа—почувши; тарка—марні умовиводи: на каріха—не робіть; йіуна — просто слухайте; вішваса карійа—маючи пов­ну віру.

Діяння Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, поза сумнівом, незвичай­ні, особливо Його божевільні розмови. Тому, почувши про ці розваги, не слід аналізувати їх за допомогою світської логі­ки. Треба просто слухати про них з повною вірою.

107 іхара сатйатве прамана шрі-бгагавате шрі-радгара према-пралапа 'бграмара-гіта'те

іхара—цих розмов; сатйатве—у правдивості; прамана—свідчення; шрі- бгаґавате—у «Шрімад-Бгаґаватам»; шрї-радгара—Шріматі Радгарані; према- пралапа—божевільні розмови в любовному екстазі; бграмара-гіта'те—у роз­ділі «Бграмара-гіта».

Правдивість цих розмов засвідчує «Шрімад-Бгаґаватам». Там, у Десятій пісні, в розділі «Бграмара-ґіта», або «Пісня до джмеля», Шріматі Радгарані від екстазу любові до Крішни говорить, наче божевільна.

ПОЯСНЕННЯ: Коли Уддгава приїхав з Матгури до Врінда­вани, привізши ґопі листа від Крішни, ґопіз плачем стали го­ворити про Крішну. Тут Шріматі Радгарані помітила джмеля й заговорила до Нього, мов божевільна, вважаючи джмеля за Уддгавиного посланця чи за приятеля Уддгави та Крішни. Ось вірші, які Вона промовила (Бгаг. 10.47.12-21):

мадгупа кітава-бандго ми спршанггрім сапатнйах

куча-вілуліта-мала-кункума-шмашрубгірнах вахату мадгу-патіс тан-манінінам присадим йиду-садасі відамбйа«йасйа дутас твам їдрк

«Шановний джмелю, ти лукавий дружок Уддгави та Крішни. Ти гарно вмієш торкатися людям до стіп, але Мене цим не надуриш. Ось, видно, що ти сидів на грудях у якоїсь Кріш- ниної подруги, бо в тебе на вусах видніється кункума. Тепер Крішна залицяється до Своїх юних матгурянок. Він тепер за­приятелював з матгурянами, навіщо Йому здалися мешканці Вріндавани. Йому тепер немає потреби догоджати нам, ґопі. Ось яка особа послала тебе сюди, тому яка користь з твоєї присутності тут? Звісно, Крішна соромиться, що ти прилетів до цього гурту».

Чим Крішна так образив ґопі, що вони хочуть викинути Його з голови? Відповідь така:

сакрд адгара-судгам свам мохінім пайайітва

суманаса іва садйас татйадже 'сман бгавсідрк парічараті катгак тат-пада-падмам ту падма хй апі бата хрта-чета уттама-шлока-джалпаіх


Дата добавления: 2015-09-29; просмотров: 34 | Нарушение авторских прав




<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Handbook for International Students | Под музыку дети цепочкой заходят в зал. Выстраиваются вокруг елки.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.125 сек.)