|
ТЕРМІНИ І ВИЗНАЧЕННЯ
Абонент енергопостачальної організації — споживач електричної енергії чи тепла, енергоустановки якого приєднано до мереж енергопостачальної організації.
Активна електрична енергія — електроенергія, що перетворюється в якийсь інший вид енергії.
Акумуляційна система — комплекс обладнання і способів, за допомогою яких енергія для зарядки акумулятора відбирається від джерела, трансформується (при потребі) в певний вид енергії і віддається споживачу.
Акумуляція теплоти — фізичні або хімічні процеси, завдяки яким відбувається накопичення теплоти в тепловому акумуляторі енергії.
Біоенергетична установка — енергетична установка, що перетворює енергію біомаси в інші види енергії, наприклад, в електричну і теплову.
Біомаса — невикопна органічна речовина біологічного походження.
Біопаливо — відходи сільськогосподарського виробництва, харчової та інших видів промисловості, органічна речовина стічних вод і міських звалищ сміття.
Вітрова електростанція — вітроенергетична установка, в якій енергія вітру перетворюється в електричну енергію.
Вітроенергетика — галузь енергетики, пов'язана з використанням енергії вітру для виробництва електроенергії.
Вітроенергетична установка — установка, в якій енергія вітру перетворюється в інші види енергії.
Вторинна біомаса — залишки переробки первинної біомаси, які утворюються як результат її споживання людиною і тваринами або переробки в домашньому господарстві чи промисловості.
Вторинні енергетичні ресурси — енергетичний потенціал продукції, відходів, другорядних і проміжних продуктів, який утворюється в технологічних агрегатах (установках, процесах), але безпосередньо в них не використовується.
Геліоенергетика — галузь енергетики, пов'язана з використанням сонячної енергії для виробництва електроенергії та тепла.
Геотермальна електростанція — електростанція, в якій геотермальна енергія перетворюється в електричну енергію.
Геотермальна енергія — теплова енергія надр землі.
Геотермальна установка — енергетична установка, що перетворює геотермальну енергію в інші види енергії.
Гідроелектростанція — електростанція, що перетворює механічну енергію води в електричну.
Гідроенергетика — галузь енергетики, пов'язана з використанням механічної енергії водних ресурсів для вироблення електроенергії.
Графік навантаження електроустановки споживача — залежність зміни навантаження електроустановки від часу споживання електроенергії.
Децентралізоване електропостачання — електропостачання від джерела, що не має зв'язку з енергетичною системою.
Децентралізоване теплопостачання — теплопостачання від джерела тепла, що не має зв'язку із загальною тепловою мережею.
Економія паливно-енергетичних ресурсів — зменшення витрат паливно-енергетичних ресурсів, яке виражається у зниженні питомих витрат на виробництво продукції.
Електрогенеруюча установка — сукупність обладнання енергетичної системи, що генерує електроенергію.
Електроенергетика — галузь енергетики, що охоплює процеси виробництва, передачі, акумулювання, розподілення електроенергії та її перетворення в інші види енергії.
Електроенергетична система — сукупність електрообладнання енергетичної системи та об'єднаних загальним режимом споживачів електричної енергії, що становлять єдине ціле.
Електростанція — енергоустановка, призначена для вироблення електроенергії чи електроенергії та тепла, яка складається із споруд та обладнання для перетворення енергії і допоміжного обладнання.
Електроустановка — комплекс устаткування, призначений для виробництва, перетворення, передачі, розподілення, споживання електроенергії.
Енергетика — галузь, яка охоплює енергетичні ресурси, виробництво, транспортування, перетворення, акумулювання, розподілення та споживання різних видів енергії.
Енергетична безпека — стан захищеності життєво важливих «енергетичних інтересів» особистості, суспільства, держави від внутрішніх та зовнішніх загроз.
Енергетична політика — адміністративно-правове та фінансово-економічне регулювання процесів добування, переробки, транспортування, зберігання, виробництва, розподілу і використання паливно-енергетичних ресурсів з метою їх раціонального використання.
Енергетична система — сукупність електростанцій, електричних та теплових мереж, з'єднаних між собою і пов'язаних загальним режимом у безперервному процесі виробництва, перетворення й розподілення електроенергії та тепла за умови загального керування цими процесами.
Енергетичний аудит — технічне інспектування підприємств з точки зору їх енергоспоживання з метою визначення можливої економії енергії і допомоги підприємству в її заощадженні на практиці.
Енергетичний баланс — кількісна характеристика виробництва, споживання та втрат енергії чи потужності за встановлений інтервал часу для певної галузі, району енергопостачання, підприємства, установи.
Енергетичний менеджмент — система керування, заснована на проведенні типових вимірювань і перевірок, що забезпечують таку роботу підприємства, при якій споживається тільки цілковито необхідна для виробництва кількість енергії.
Енергія вітру — енергія природного руху повітря відносно поверхні Землі.
Енергоаудитор — юридична особа, яка здійснює енергетичне обстеження споживачів ПЕР і має ліцензію на виконання цієї роботи.
Енергоефективність і енергоємність — узагальнюючі показники, які в цілому характеризують ефективність економіки держави, рівень її технології, виробництва, конкурентноздатності товарів на внутрішньому і світовому ринках. Це відношення сумарних витрат паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР) до обсягу виробленої продукції у натуральних її одиницях або у вартісному виміру.
Енергозбереження — діяльність, яка направлена на раціональне використання та економне споживання первинної й перетвореної енергії, природних енергетичних ресурсів у народному господарстві і яка реалізується з використанням технічних, економічних та правових методів.
Енергозберігаючі технології — метод виробництва продукції при раціональному використанні енергії, що дозволяє знизити кількість енергетичних відходів, які отримують при виробництві продукції.
Енергоощадне функціонування енергосистеми — науково-технічне, фінансово-економічне, адміністративно-правове, організаційне та інше регулювання процесів вироблення, перетворення, транспортування і використання енергетичних ресурсів.
Енергопостачання (електропостачання) — забезпечення споживача енергією (електричною енергією), технічні та економічні показники якої відповідають рекомендованим вимогам.
Енергорапон — сукупність об'єктів енергосистеми, розташованих на території, яка нею обслуговується.
Енергоустановка — комплекс взаємопов'язаного устаткування та споруд, призначених для виробництва, перетворення, передавання, нагромадження, розподілення та споживання енергії.
Ефективне використання енергетичних ресурсів — досягнення економічно виправданої ефективності використання енергетичних ресурсів при існуючому рівні розвитку техніки і технологій та дотриманні вимог щодо охорони навколишнього середовища.
Інжиніринг — комплексна технологія, яка найбільш повно охоплює всі етапи інноваційного циклу: від маркетингу, перед-проектного обстеження, бізнес-планування та розробки до комплектної поставки обладнання і кадрового супроводження, здачі «під ключ» і наступного сервісного обслуговування.
Інноваційний енергетичний проект — це проект, орієнтований на створення нових систем енергозабезпечення або вдосконалення існуючих на основі технічних, економічних і організаційних новацій.
Коефіцієнт ефективності поглинальної панелі — величина, що характеризує ефективність переносу тепла від поверхні поглинальної панелі до теплоносія.
Консалтинг — інноваційна технологія, що забезпечує етап вибору стратегії і бізнес-планування інноваційної діяльності. Виконується фірмами, що спеціалізуються в області експертизи і консультацій.
Консалтингова структура — комплекс, який включає освіту консультантів, систему видачі дозволу на їх роботу, організацію і систему оплати цієї роботи.
Консалтингові схеми — це практичний інструмент утвердження політики раціонального використання енергії або необхідна організаційна зв'язуюча ланка між планом і отриманням результатів.
Максимальна робоча швидкість вітру — максимальна швидкість вітру, при якій вітрова турбіна ще може виробляти корисну потужність під навантаження.
Максимальне навантаження енергосистеми — найбільше значення активного навантаження енергосистеми за певний період часу.
Максимально допустима швидкість вітру — максимальна швидкість вітру, дію якого витримує вітрова турбіна.
Максимум навантаження енергоустановки — найбільше навантаження енергоустановки (групи енергоустановок) споживача за встановлений інтервал часу (добу, тиждень, місяць, рік).
Мала енергетика — це область енергетики, в якій використовуються традиційні і нетрадиційні джерела енергії, а також вторинні енергетичні ресурси. Верхня межа потужності електрогенеруючого обладнання для малої енергетики складає 50 МВт, теплогенеруючого — 20-100 Гкал/год.
Мікро ГЕС — мала (малогабаритна) електростанція потужністю до 1 МВт, призначена для електрифікації господарств у районах, віддалених від джерела центрального електропостачання.
Мінімальна робоча швидкість вітру — мінімальна швидкість вітру, починаючи з якої вітрова турбіна вже може надавати корисну потужність.
Непоновлювальний енергетичний ресурс — природній енергетичний ресурс, який утворився в результаті геологічного розвитку землі та інших природних процесів, поновлення (поповнення) якого не відбувається.
Непродуктивні витрати енергетичних ресурсів — втрати енергоресурсів, зумовлені порушенням стандартів, норм, регламентів та безгосподарністю.
Нетрадиційні поновлювальні джерела — джерела, що існують постійно або періодично з'являються в навколишньому середовищі у вигляді потоків енергії сонця, вітру, теплоти землі, енергії морів, океанів, річок, біомаси.
Номінальна напруга електричної мережі — напруга, на яку розрахована електрична мережа, і яка є початковою для відліку відхилень.
Норматив споживання палива і енергії — регламентована величина споживання палива й енергії.
Об'єднана енергосистема — сукупність кількох енергетичних систем, об'єднаних загальним режимом роботи, що має спільне диспетчерське керування.
Паливно-енергетичні ресурси — сукупність усіх природних і перетворених видів палива й енергії, які використовуються в народному господарстві.
Параметри енергосистеми — показники, що характеризують енергосистему і залежать від якості її обладнання, конфігурації і визначають коефіцієнти, за допомогою яких встановлюється взаємозв'язок та взаємозалежність параметрів режиму.
Первинна біомаса — рослини, що безпосередньо або без хімічної обробки використовуються для отримання енергії. До них належать, перш за все, відходи сільського і лісного господарства.
Поглинальна панель сонячного колектора — елемент сонячного колектора, де проходить поглинання сонячної радіації і перетворення її в теплову енергію.
Показник ефективності використання енергетичних ресурсів — абсолютна чи питома величина споживання або втрати енергетичних ресурсів для продукції будь-якого призначення, встановлена державними стандартами.
Поновлювальний енергетичний ресурс — природний енергетичний ресурс, який постійно поновлюється в результаті природних процесів.
Потужність вітрового потоку — кінетична енергія вітрового потоку, який проходить через площу, перпендикулярну напряму вітрового потоку, протягом 1 с.
Реактивна енергія — обмінна електрична енергія в схемах змінного струму, яка періодично нагромаджується та віддається електричними і магнітними полями, що виникають під час функціонування електричної системи та всіх приєднаних до неї електроустановок.
Регулювання попиту на енергію — розроблення та запровадження стратегічних програм, які враховують потреби енергосистеми та споживачів енергії.
Рукавні переносні мікро ГЕС — рукавна мікро ГЕС, призначена для ручного транспортування. Рукавні переносні мікро ГЕС мають потужність до 8 кВт і масу до 50 кг.
Середня швидкість вітру — середнє арифметичне значення швидкості вітру, отримане за даними ряду вимірювань, проведених через рівні інтервали часу протягом заданого періоду.
Сонячна енергетична установка — енергетична установка, яка перетворює сонячну енергію в інші види енергії, наприклад, в теплову або електричну.
Сонячна енергія — енергія сонячного випромінювання.
Сонячне тепло-, холодопостачання — використання сонячної енергії для опалення, гарячого водопостачання чи отримання холоду.
Сонячний колектор — пристрій для поглинання сонячної радіації і перетворення її в теплову енергію.
Споживач паливно-енергетичних ресурсів — юридична особа, яка використовує паливно-енергетичні ресурси для виробництва продукції та послуг.
Теплова електростанція — електростанція, яка перетворює енергію згоряння палива в електроенергію чи в електроенергію та тепло.
Теплоенергетика — галузь енергетики, що охоплює процеси виробництва, використання, перетворення тепла в інші види енергії.
Теплопостачання — забезпечення споживачів теплом від теплових мереж енергосистеми чи інших джерел.
Теплопродуктивність сонячного колектора — кількість теплової енергії, яка відводиться від колектора за одиницю часу.
Трансфер —технологія, яка забезпечує реалізацію інноваційного проекту за рахунок передачі освоєних технологій до іншої юридичної або географічної сфери.
Тренінг — інноваційна технологія, яка забезпечує етап підготовки кадрового супроводження інновації, у тому числі, наприклад, створення малого підприємства. Виконується фірмами, що спеціалізуються в цьому виді інноваційних технологій (інкубатори, технологічні парки тощо).
Увімкнена потужність енергосистеми — сумарна наявна потужність генераторів енергосистеми, які в даний момент працюють.
Централізоване електропостачання — електропостачання від енергетичної системи.
Централізоване теплопостачання — теплопостачання від загальної теплової мережі.
Дата добавления: 2015-09-29; просмотров: 30 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |
— Нет вопросов, — приветливо ответил Урс Бланк и тут же представил себе, как он отвешивает пощечину д-ру Флури, — в конце концов, именно для этого я здесь. 16 страница | | | Амортизація– процес перенесення авансованої раніше вартості всіх видів засобів на вартість продукції, що виробляється, з метою її повного відшкодування. |