Оцінка – це найгостріший інструмент, використання якого потребує величезного вміння і культури. В.Сухомлинський

Оцінка – це найгостріший інструмент,
використання якого потребує величезного вміння і культури.
В.Сухомлинський

Оцінка – це один із інструментів впливу на особистість у навчально-виховному процесі, регулятор, показник результативності, стимул діяльності студента. Форми і методи оцінювання навчальних досягнень студента можуть служити гуманізації навчального процесу, якщо вони сприяють розкриттю особистості, активізації його творчого та духовно-психічного потенціалу, але за певних умов і навпаки, можуть призводити до дегуманізації та відчуження особистості.

Досвід переконливо свідчить, що дитина, яка працює, потребує певного ставлення до того, що вона робить: схвалення, позитивної оцінки. Засмучується негативній оцінці. Але якщо ця оцінка носить мотивований, індивідуально направлений характер і орієнтує студента в його власному розвитку, то вона має позитивні завдання і позитивні результати.

Щоб оцінювання сприяло максимальному розвитку студента, мною

запроваджені в практику роботи такі правила оцінювання досягнень студентів:

1. Оцінку даю спочатку у формі розгорнутого судження, а потім називаю її.

2. Оцінюю не особистість, а її діяльність.

3. Оцінюю результати навчальної діяльності студентів на основі індивідуального та диференційованого підходів:

· студентам, які мають гарні здібності, в разі невдачі вказую на її причину, наголошую на її тимчасовий характер, показую шляхи та способи запобігання невдач у майбутньому;

· якщо навчальні успіхи студентів незначні на фоні досягнень усієї групи, то найкращий шлях у роботі з такими студентами «авансування»;

· у ситуаціях оцінювання результатів навчальної діяльності добре встигаючих студентів підтримую їх в «особистому» відкритті, добираючи все нові й нові значно серйозніші завдання творчого характеру.

4. Стараюсь не допускати відсутності оцінки зі свого боку («так, сідай…»). Неоцінення веде до формування невпевненості у власних знаннях.

5. Найважливіша вимога до оцінки знань і вмінь студентів – це об’єктивність (знайомлю з критеріями оцінювання на першому ж занятті).

Незважаючи на значну кількість досліджень із проблем контролю та оцінки знань, умінь і навичок студентів у вищих навчальних закладах, це питання залишається актуальним і сьогодні, що й змусило мене поділитися досвідом щодо використання різноманітних цікавих видів, форм та методів контролю при вивченні сучасної української мови та методики навчання української мови в початкових класах.

Сучасна українська мова

Методика навчання української мови в початкових класах

Усне опитування.

Воно полягає в постановці перед студентами запитань за змістом навчального матеріалу та оцінюванні їхніх відповідей. За своїм характером усне опитування може бути індивідуальним і фронтальним.

Усне опитування є не дуже ефективним (одні студенти підводять руку, інші – ні; одні соромляться, другі бояться). При цьому виключати його з заняття не треба – адже і користь, незважаючи на всі нюанси, безумовна.

Багато в чому проблеми підвищення ефективності усного опитування вирішує прийом, який називається «Світлофор».

При опитуванні студенти підіймають «світлофор» (довга смужка картону, з одного боку червона, із другого – зелена), сигналізуючи про свою готовність відповідати.

Червоний сигнал означає «Я не знаю!», зелений – «Знаю!».

Сигналізуючи «світлофором», студент змушений кожного разу явно – для себе і для викладача – зафіксувати готовність, тобто оцінити свої знання.

«Показова відповідь» (демонстрація фрагментів уроку мови, читання)

Користі від такої перевірки знань ніби мало: один відповідає, решта мовби слухає. І все ж таки в опитуванні біля дошки є сенс, тільки вжити його треба не дуже часто. Це як репетиція перед проведенням пробних уроків. Після такої відповіді корисно провести стислий «розбір польотів» із студентами.

Варто, щоб слухачі оцінили роботу «вчителя», а викладач зробить висновки.

Опитування ланцюжком.

Застосовується у випадку, коли передбачається розгорнута, логічно зв’язна відповідь. Розповідь одного студента припиняється на будь-якому місці і передається іншому студенту жестом викладача.

М’яке опитування.

Викладач проводить тренувальне опитування, але сам не вислуховує відповідей студентів.

Група ділиться на 2 варіанти. Викладач задає питання. На нього відповідає перший варіант. При цьому кожний студент відповідає на це питання своєму сусідові по парті – другому варіанту. Потім на це ж саме питання відповідає викладач. Студенти другого варіанта, вислухавши контрольну відповідь, порівнюють її з відповіддю товариша і фіксують «+», «-». На наступне питання викладача відповідають вже студенти другого варіанта. При такій формі опитування кожен студент виступає в ролі того, хто відповідав, і в ролі «контролера». Наприкінці опитування студенти виставляють один одному оцінки.

«Жорстка» письмова перевірка.

Особливість цього прийому полягає в тому, що студент не може списати, він не має часу на роздуми. При виконанні на партах нічого немає, крім необхідних речей: аркуш, ручка.
Викладач озвучує запитання, на яке студенти миттєво відповідають. Далі – так само друге запитання, третє. Студентами питання не записуються, тільки нумеруються. Викладач розраховує час відповіді, орієнтуючись на виконання по ходу роботи. Після закінчення роботи дається чітка команда щодо здавання аркушів.

Вибірковий контроль.

Викладач перевіряє не всі роботи, а тільки частину. Ті, які вважає за потрібне. Чиї саме роботи будуть перевірені – ніхто не знає. Стараються всі. Існує лише один «підводний камінець». Отримавши роботи, треба зразу ж перерахувати їх.

Тестування.

Студенти повинні вибрати правильну відповідь із кількох запропонованих варіантів.

Викладач витрачає мало часу для перевірки результатів тестових робіт, але впровадження у навчальну практику тестової перевірки знань часто дискредитується непродуманими способами їх проведення. Один із таких способів – усна подача тестових завдань та варіантів відповіді на них. В силу своїх психологічних особливостей не всі студенти однаково сприймають інформацію через слух: по-різному відчувають темп, тембр, інтонацію мови педагога. Тестове завдання та варіанти відповіді треба запам’ятати, проаналізувати, знайти відповідне. Деяким студентам це не під силу.

Напрошується висновок, що при проведенні тестування необхідно обов’язково користуватися завданнями з друкованою основою.

Експрес-опитування.

(завдання типу «Заповнити таблицю», «Скласти схему»)

Методи і методичні прийоми навчання граматики.

Евристичний

Проблем ний

Частково-проблемний

Пояснювально- ілюстративний

Репродуктивний

Репродуктивний

Програмований

Прийоми:

1.

1.

1.

Логічний диктант.

Студенти отримують завдання продовжити речення.

Перевірка знань, умінь та навичок за допомогою перфокарт.

Використання перфокарт на занятті допомагає організувати самостійну роботу студентів, дає можливість збільшити активний час кожного з них, здійснити індивідуальний контроль. Суть цього прийому полягає в тому, що студент накладає запропоновану перфокарту на листок чистого паперу і в прорізах пише свій варіант різних типів завдань, тверджень, заперечень тощо.

Завдання можуть бути найрізноманітнішими, наприклад:

· Вставте, де необхідно, м’який знак:

1. Куз ка

2. Галин чин

3. Борот ба

4. Кін чик

5. Стан те

6. Гал чин

7. Бан щик

8. Слиз ко

9. Нен чин

10. Копал ня

11. Лозин ці

12. Гіл за

13. Зупин ці

· Вставте, де необхідно, апостроф:

1. Голуб я

2.Сім єю

3. Двох ярусний

4. Дит ясла

5. Ін єкція

6. Пів ящика

7. Мавп ячий

8. Духм яний

9. П юре

10. Сер йозний

· Вставте, де необхідно, пропущену букву. Заштрихуйте прямокутник зі словом, в якому спрощення не відбулося.

· Подумайте і визначте, де твердження є неправильним.

Заштрихуйте поданий прямокутник.

віс…ник

форпос…ний

мес…ник

Основоположник

звукового аналітико-синтетичного методу – В. О. Сухомлинський.

В українському алфавіті –

33 букви.

Буква щ позначає

2 звуки.

щас…ливий

безсовіс…ний

бряз…нути

заздріс…ний

випус…ний

хвас…ливий

Навчання грамоти триває

1 рік.

Навчання грамоти складається з двох періодів.

Буква ї завжди позначає 2 звуки.

зап'яс…ний

перехрес…ний

якіс…ний

капус…няк

корис…ливий

плюс…нути

Провідний метод навчання грамоти – аналіз та синтез.

Добукварний період – найменший період навчання грамоти.

На уроці письма в 1 класі діти пишуть 20 хвилин.

аванпос…ний

перс…ня (Р.в.)

компос…ний

корис…ний

шіс…надцять

балас…ний

На кінець добукварного періоду учні повинні вміти читати.

Апостроф вказує на твердість попереднього приголосного.

У добукварний період учні вивчають пестливі слова.

розіс…лати

улес…ливий

хворос…няк

плюс…нути

безщас…ний

со…нце

Аналіз – це складання.

Розвиваючи дрібну моторику першокласників, ми розвиваємо мовлення.

Африкат дз позначає 2 звуки.

тиж…невий

захис…ний

рідкіс…ний

· Перфокарта – універсальна. Зверху в прорізі студенту необхідно вписати прізвище. При прослуховуванні твердження навпроти цифри треба поставити + або -. Можна задати студентам запитання, а ті повинні відповісти (стисло, одним словом).

Знизу в квадратику викладач ставить оцінку.

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

Кодований диктант.

Визначте типи речень.

1- Називне

2- Означено-особове.

3- Неозначено-особове.

4- Узагальнено-особове.

5- Безособове.

6- Двоскладне.

1.Вечір.(Називне.) 2. Надворі сутеніє.(Безособове).

3. Надходить ніч (Двоскладне). 4. Чарівна мелодія материнської колискової.(Називне.)

5. Слухаючи її, поринаєш у дитинство. (Означено-особове.) 6. Материн голос згадують навіть у глибокій старості.(Неозначено-особове.)

Відповідь: 1,5,6,1,2, 3.

Звичайно, прийомів усного опитування і письмового контролю знань студентів безліч, при їх виборі кожен викладач користується різними критеріями: є студенти або цілі групи, яким якісь прийоми контролю не підходять, зате вони повністю задовольняють, скажімо, під час роботи у паралельній групі; є форми контролю, які «працюють» на одній дисципліні і зовсім не виправдовують себе на іншій. Тому їх треба вдумливо вибирати і при потребі варіювати, пам’ятаючи, що не існує контролю заради самого контролю. Всі вибрані прийоми повинні нести в собі певне смислове навантаження: виховувати студента, активізувати пізнавальну діяльність, знижувати рівень стресу під час перевірки знань, а також, де можливо, економити час викладача.

Дата добавления: 2015-09-29