РЕКОМЕНДАЦІЇ
ІЗ СТВОРЕННЯ ЦІЛЬОВИХ НАСАДЖЕНЬ ЗІ СКОРОЧЕНИМ
обігом рубки в Західних областях України
В умовах прискореної інтенсифікації природокористування в значній мірі направленій на державне самозабезпечення потреб в деревині основних галузей промисловості, суттєво зростає необхідність подальшого удосконалення всього лісогосподарського виробництва. Триває пошук науково-обгрунтованих шляхів прискореного вирощування деревини без збільшення обсягів рубок і збереження цінних лісівничо-екологічних функцій біогеоценозу. Одним із них є вирощування деревини наперед заданих асортиментів в спеціально створюваних насадженнях швидкоростучих аборигенних і інтродукованих порід з скороченим обігом рубки.
Перспективність цільового (плантаційного) вирощування доказана досвідом ряду високорозвинених країні світу.
Специфічні умови Карпатського регіону, відсутність достатнього науково-виробничого досвіду створення і вирощування спеціальних цільових насаджень вимагає пошуку компромісних рішень і творчого підходу при вирішенні поставленого завдання.
Дані рекомендації складені в процесі розробки державної Програми створення на основі плантаційного (цільового) лісовирощування додаткової лісосировинною бази в регіоні Українських Карпат. В їх основу покладені матеріали багаторічних досліджень УкрНДІгірліс і Закарпатської ЛДС, УкрДЛТУ та інших наукових установ. Крім цього був зібраний і узагальнений передовий виробничий досвід лісових підприємств регіону по вирощуванню швидкоростучих деревних порід.
До впровадження даних рекомендацій слід підходити творчо з урахуванням конкретних лісорослинних та інших умов.
1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
У відповідності із загальноприйнятою термінологією, під плантаційними лісовими кз&ьтурами розуміються штучні насадження, створені з метою одержання певної цільової продукції. Тобто, іншими словами, це спеціальні цільові насадження, в яких при максимальному використанні всіх шляхів підвищення їх продуктивності очікується скорочення терміну формування технічно стиглих деревостанів і максимальне отримання деревини заданих сортиментів. З мстою скорочення в тексті використовується більш вдалий термін - лісові культури з скороченим обігом рубки (ЛКСОР).
Очікувана ефективність ЛКСОР досягається лише при умові виконання ряду заходів. В першу чергу це правильний підбір цільових деревних порід і
лісокультурних площ для культивування; застосування високоінтенсивної агротехніки і технології створення і вирощування культур; використання високоякісного, садивного матеріалу з покращеними спадковими властивостями; підтримання відповідних режимів густоти вирощування і концентрації приростів по запасах на деревах майбутнього та інш..,
Перераховані вище умови свідчать про необхідність вирощування особливо високоякісних штучних насаджень, які, в певній мірі, відрізняються від звичайних промислових лісових культур. Концентрувати їх необхідно, в першу чергу, найближче до конкретних споживачів деревини. При цьому, необхідно провести необхідні зміни в системі планування лісовідновних робіт і розробити та затвердити ряд нормативних документів, в тому числі з питань віку головної рубки вЛКСОР.
Не дивлячись на наявність значних переваг плантаційної системи лісовирощуваиня над традиційною широке її впровадження вимагає вирішення ряду важливих наукових питань ’ і вдумливого організаційного підходу з врахуванням специфіки конкретного регіону.
В ліестих біоценозах.Українських Карпат, враховуючи їх надзвичайно важливе екологічне і обмежене промислове значення як сьогодні, так і у перспективі лісовідновлення і лісорозведення на більшій частиш площ будуть зорієнтованими на відтворення корінних, високопродуктивних, біологічно стійких з високими захисними і рекреаційними властивостями деревостанів. Порушення екологічних функцій гірських лісів інтенсивним лісокористуванням може призвести до величезних втрат, економічну оцінку яких на сьогодні ще важко вирахувати. Це, - однак, не заперечує необхідності і наявності можливостей для створення в оптимальних обсягах ЖСОР у передгірних і, особливо,- рівнинних умовах регіону. Причини того добре відомі - висока природна продуктивність лісу, наявність земель відповідних категорій, транспортна доступність території тощо.
На етапі освоєння нового методу лісовирощуваиня найбільшої уваги заслуговує одноразове створення ЖСОР в зоні букових і дубових лісів, після рубки яких ділянки використовуватимуться для створення звичайних корінних насаджень.
Цільові насадження швидкоростучих деревних порід можуть бути створені і сформовані двома способами:
^ Лісокультурним - шляхом посадки відповідних деревних порід на спеціально відведених площах.
У Лісогосподарським - шляхом проведення рубок догляду по спеціальних програмах в існуючих монодняках швидкоростучих порід.
Виходячи з дефіциту конкретних деревних сортиментів, біолого- економічних та лісівничих особливостей деревних видів і науково-виробничого досвіду їх культивування для створення ЛКСОР в умовах Карпат запропонований перелік конкретних деревних порід, умови їх культивування,
цільова направленість і орієнтовний вік рубки (табл. 1.1)._________________
* Збірник рекомендацій
Таблиця 1.1 - Асортимент головних порід для створення ЛКСОР, цільова направленість лісовнрощування та орієнтовний вік рубки в рівнинних і передгірних умовах Карпагг
|
2 ОСНОВНІ ТЕХНОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ СТВОРЕННЯ ЛІСОВИХ КУЛЬТУР ЗІ СКОРОЧЕНИМ ОБІГОМ РУБКИ 2-і Підбір площ
Створення ЛКСОР в умовах регіону можливе:
а) на відповідних категоріях лісокультурних площ держлісфовду і: лісового фонду інших лісокористувачів;
б) на землях бувшого сільськогосподарського користування, спеціально переданих для цієї мети.
Крім цього додаткова лісосировинна база може бути створена за рахунок цільової реконструкції існуючих молодняків швидкоростучих деревних порід.
Ділянки першого типу підбираються в межах лісів ІІ-ї групи, як правило, з числа свіжих вирубок, иісля проведення суцільних рубок, в багатих і відносно багатих типах умов місцезростання. Виходячи із породного складу культивованих порід, при цьому слід враховувати особливості рельєфу, наявність природного поновлення, характер ґрунтотвіриих порід і гідрологічний режим підібраних площ.
З метою недопущейня пошкодження майбутніх шпилькових культур кореневою губкою і опеньком, на площах де існує така загроза, необхідно орієнтуватися на вирощування листяних порід. З набору ділянок слід виключати кам’янисті площі, а також землі, що вимагають проведення додаткової осушувальної меліорації.
Технологічна ситуація на підібраних площах повинна сприяти ефективній роботі лісогосподарських машин і механізмів. Цього досягається при наявності невеликої кількості дрібних пнів (до 250 шт/га і діаметром до 30 см) і крутизні схилів до 12°. Бажано, щоб форма ділянок була близькою до прямокутної, а їх площа - не менше 5 га: Слід також враховувати можливість концентрації площ ЛКСОР в одному урочищі близько до доріг.
Із земель бувшого сільськогосподарського користування для закладки ЛКСОР можуть бути використані: а) низькопродуктивні землі, не зайняті під виробництво сільськогосподарської продукції; б) слабоеродовані землі, що з економічних міркувань і вимог раціонального природокористування, вилучаються; в) землі в межах прибережних смуг малих річок і водоймищ. Перераховані категорії площ трансформуються в лісомеліоративний фонд, в межах якого на ділянках з найбільш багатими лісорослинними умовами і з високою технічною технологічністю створюють ЛКСОР.
Під цільову реконструкцію підбирають молодаяки швидкоростучих порід, створені в бататах лісорослинних умовах рівнини і передгір’я. Особливої уваги заслуговують насадження ялини європейської та дуба північного до 15- 20-річногб віку. В окремих випадках можуть бути також використані і насадження дещо старшого віку з рідким стоянням дерев. Вимоги до площ даного типу такі ж, як і до попередньо описаних категорій ділянок.
2.2 Підготовчі роботи на вирубках
Підготовчі робота на підібраних площах. для створення ЖСОР полягають в їх якісній розчистці, видаленні порубочних решток, дрібних пнів, сушняку, небажаної рослинності, пониженні висоти пнів в місцях проходу агрегатів або їх частковому корчуванню.
Розмітка смуг і рядів забезпечує їх прямолінійність і якісну роботу лісокультурних машин та механізмів. їх напрямок приймається, як правило, з півночі на південь, або з північного сходу на південний захід. На ділянках, що вийшли з під сільськогосподарського користування, ряди бажано орієнтувати з заходу на схід, а в місцях з близьким розміщенням джерел техногенного забруднення - перпендикулярно напрямку переважаючих вітрів.
Ширина підготовлених смуг на вирубках повинна бути не менше 2 м.
2.3 Обробіток фунту
Він проводиться з мстою створення сприятливих умов дня забезпечення високої приживлюваності і швидкого росту культур в перші роки їх життя. На
лісокультурних площах, що вийшли з-під сільськогосподарського користування та на інших ділянках без пнів, крутизною до 6°, на суглинкових фунтах (сірих та темно-сірих, чорноземах і тлі.), проводять зяблеву оранку на глибину 25-27 см. Ранньою весною здійснюють передпосадкову культивацію і боронування. На забур’янених площах (галявини, пустирі та інші землі) фунт обробляють за системою раннього або чорного пару. При цьому обробіток грунту виконують на глибину до ЗО см.
На ділянках з легкими грунтами їх готують за системою раннього пару. Тут для підвищення родючості грунту доцільно застосовувати сидеральні пари з висівом однорічного люпину, буркуна та інших рослин. Висівають сидерати весною, а зарюють їх після цвітіння на глибину 15-20 см.
Складовою часткою системи обробітку грунту на площах, які не були під лісом, е їх глибоке безвідвальне розпушування. Воно проводиться восени, по центру майбутніх рядів посадки з одночасним внесенням отрутохімікатів для боротьби з шкідниками коріння.
На вирубках з нормальним режимом зволоження використовуються, як правило, частковий обробіток фунту у вимічених смугах з допомогою тракторних розпушувачів-корчувачів, дискових і фрезерних знарядь. При цьому куртини цінного самосіву і підросту зберігаються.
На площах з тимчасовим надлишковим зволоженням основний обробіток фунту зводиться до поліпшення його аерації, що досягається спорудженням, за допомогою спеціальних механізмів, мікропідвищень (пластів, підвищених гряд).
На сильно задернілих багаторічними бур’янами лісокультурних площах механічний обробіток фунту слід поєднувати з хімічним, що регламентується відповідними рекомендаціями.
2.4 Породний склад, схеми змішування і густота культур. Садивний матеріал
Рекомендований асортимент головних порід в культурах зі скороченим обігом рубки зазначений в таблиці 1.1. В цілому склад таких штучних лісових насаджень визначається біологічними властивостями головних порід, категорією лісокультурної площі і типом лісорослинних умов з орієнтацією переважно на одну головну породу для максимального одержання цільового сортименту деревини. При проектуванні ЛКСОР слід враховувати, що змішані насадження є більш біологічно стійкими в порівнянні з чистими. Це особливо важливо в культурах шпилькових порід. В їх чистих насадженнях є дуже небезпечні хвороби, що викликають кореневі гнилі.
В ЛКСОР таких світлолюбивих порід як модрина і біла акація слід створювати тіньовий другий ярус з густокронних повільноростучих листяних деревних або чагарникових порід для захисту поверхні фунту від задерніння і кращого очищення стовбурів головної породи від сучків. Останнє має важливе чначення і для культур дуба північного.
Схеми розміщення і змішування посадкових місць, а також густота культур повинні забезпечити оптимальні умови для механізації лісокультурних,
послідуючих лісогосподарських операцій, швидкого росту, в першу чергу, головної породи та отримування її якісної деревини.
В суцільних культурах відстань між рядами повинна становити, як правило, 2,5-3,0 м, а в часткових, залежно від складу і густоти природного поновлення - від 6 до 8 м. В радах посадкові місця для сіянців сосни, ялини, модрини і дугласії приймають 0,7-0,8 м, листяних порід — 1 м, акації білої - 1,5 м; саджанці розміщують через 1-2,5 м. Таким чином, загальна початкова густота культур може коливатися в межах від 800 до 9000 шт/ra. Подальша густота культур регулюється рубками догляду.
Основним методом створення ЛКСОР є посадка селекційно-покращеними сіянцями і саджанцями. На етапі освоєння методу допускається використання звичайного стандартного садивного матеріалу, вирощеного у відкритому чи закритому фунті. Перевагу слід віддавати високомірним саджанцям, застосування яких дозволяє прискорити термін змикання культур і зменшити кількість агротехнічних доглядів за ними.. ; мі.;
В окремих випадках, при створенні культур тоцрлі, оправданим є використання укорінених живців, а берези - якісно викопаних дичок з-під намету високойродуктивних насаджень.
. Кращим терміном посадки є рання весна* коли грунт, має достатню кількість вологи. В умовах регіону вона виконується в більшості випадків вручну - під меч Колесова або лопату. При посадці обов’язковим є заглиблення кореневої шийки рослин на 1,5-2 см нижче поверхні ґрунту.
Основні типи ЛКСОР для умов регіону наведені в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1 - Основні типи лісових культур зі* скороченим обігом рубки в рівнинних і передгірних районах Карпат
|
Продовження таблиці 2.1
|
площах з невеликою кількістю пнів або без них доцільно застосовувані лапчасті та фрезерні культиватори. В культурах з 1,5-метровими міжряддями агротехнічний догляд проводять “сідланиям” рядів, а 2,5-3 м - рухом агрегату між ними. ІІІри використанні дискових культиваторів в міжряддях, а також при “сідланні” рядів в культурах першого року диски виставляються “врозвал”,;і починаючи з другого року, чергують обробіток “врозвал” і “взвал”. При русі культиватора в міжряддях регулюванням кута нахилу дисків і швидкості руху агрегату забезпечується висока якість догляду.
Глибина розпушування ґрунту при механізованих доглядах поступово зменшується: від 10-12 до 5-6 см, а ручних - становить 3-5 см.
В окремих випадках на ділянках з суцільним обробітком грунту в умовах свіжих і вологих едатопів С2;С3;Д2;Дз при ширині міжрядь 2,5-3 м доцільно останні використовувати для вирощування просапних сільськогосподарських культур. Такий захід дозволяє обійтися без агротехнічних доглядів за ЛКСОР, що значно зменшує собівартість лісовирощування. Захисні зони рядів культур повинні залишатись при цьому вільними від сільськогосподарських рослин.
2.6 Захист від шкідників іхворіб
Культури плантаційного типу, в зв’язку з особливостями розміщення дерев (більша ширина міжрядь, відсутність підліску, оброблений фунт і знищений травостій), можуть виявитись менш стійкими до шкідників і хворіб, ніж звичайні насадження, а тому потребують особливо ретельного лісопатологічного нагляду і своєчасного і якісного проведення відомих запобіжних і винищувальних заходів захисту у відповідності з регіональними практичними рекомендаціями. Особлива загроза існує з сторони багатоїдних видів комах, що зосереджуються в кронах дерев: листогризучих гусениць п’ядунів, листокруток, хвилівок, совок та деяких представників вузькокрилих комах.
Значну увагу при вирощуванні ЛКСОР звертають на їх захист від пошкоджень дикою лісовою фауною, в першу чергу, копитних. До найбільш радикальних заходів відкоситься огородження ділянок на висоту 2-3 м і своєчасний обробіток репелентами при умові постійного контролю за чисельністю диких копитних в лісах. В якості репелентів застосовують перевірені на практиці розчини крові теплокровних тварин у воді і суміш нафталіну з риб’ячим жиром. Обробіток репелентами проводять шляхом обприскування або нанесення на стовбури з допомогою щіток чи помазків. Саджанці до 3-4-річного віку обробляють повністю, а старшого - тільки вершини в осінній сухий період до настання заморозків.
З ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ ЦІЛЬОВИХ НА САДЖЕНЬ ШВИДКОРОСТУЧИХ ПОРІД ЛІСОГОСПОДАРСЬКИМИ ЗАХОДАМИ
Подальше вирощування і формування цільових насаджень зі скороченим обігом рубки проводиться за допомогою рубок догляду, які повинні бути
»орієнтовані на створення оптимальних умов росту для дерев-лідерів ари збереженні заданої для кожної вікової групи густоти насаджень. На жаль, технології, інтенсивність і повторюваність рубок для більшості швидкоростучих порід ще потребують уточнення. На даний час, орієнтуючись на розроблені рекомендації по формуванню насаджень ялини європейської і сосни звичайної, можна вести мову про запільні принципи проведення рубок догляду такого типу.
Перше освітлення в культурах ялини, створених в поясі дубових і букових лісів Карпат, передбачається у віці біля 10 років з доведенням середньої віддалі між деревами до 2-2,3 м. Екземпляри, щр залишаються, повинні бути добре укоріненими і мати конусоподібну одновершинну крону.
Прочистки проводяться комбінованим методом, з повторюваністю 3-4 роки. Ступінь зрідження по запасу - 20%, а допустиме зниження повноти - до 0,6,- Середня віддаль між деревами в цей період повинна складати біля 2,5 м.
З 20-річного віку рубки догляду спрямовуються на. формування цільових сортиментів низовим, а при необхідності - комбінованим методом. Крони дерев, що залишаються, повинні мати ширину не більше половини довжини стовбурів і протяжність в межах 30-50% висоти. Збільшення протяжності крон приводить до різкого падіння приросту з діаметру і зниження загального об’єму.
Прорідження слід планувати тільки при орієнтуванні на одержання пиловника. Вони призначаються у віці 30-35 років, доводячи віддаль між деревами до 3-3,2 м і залишаючи на 1 га 0,7-1,0 тис. шт. дерев.
У віці рубки (50 років) цільові деревостани повинні нараховувати 500- 600шт. найкращих дерев ялини. Повнота насаджень не повинна бути меншою 0,8-0,9.
У густих культурах сосни звичайної, орієнтованих на вирощування балансової деревини, перший догляд проводять зразу ж після їх переводу у покриту лісом площу лінійно-вибірковим методом. Вирубують кожний 2-й або 3-й ряд і рівномірно розріджують культури в рядах з метою залишення на одиниці площі до 3000 дерев. При цьому вирубані рослини можна використати як новорічні ялинки або ж переробити їх на вітамінне борошно. Другий прийом проводять в 15-17 років, вирубуючи відсталі в рості, хворі і пошкоджені екземпляри і залишаючи на 1 га 2000 рослин. Третій прийом шанується в 21-23 роки. Густота культур після зрідження повинна складати 1,35-1,50 тис. шт/га. Після виконання даного заходу можна одержати 40-50 м3/га дрібної деревини з середнім діаметром 10-14 см. Четвертий прийом виконують в 28-33 роки. Насадження зріджують до 800-1000 шт/ra, одержуючи при цьому ще біля 50-60 м3/га ділової деревини.
В головну рубку цільові насадження поступають в 45-50 років з густотою 700-800 дерев на 1 га, середнім діаметром 18-22 см і запасом біля 300 м3/га.
Режим рубок догляду в культурах сосни звичайної з міжряддями 2,5-3 м такий же, лише не проводять першого прийому - освітлення.
При відсутності можливості збуту маломірної деревини цільове (на баланси) насадження вирощують з мінімальною кількістю рубок догляду. У
вузькорядних культурах - два прийоми (в 5-6 і 15-17 років), а широкорядних один прийом в 15-17 років, залишаючи в цьому віці 1-1,5 тис. шт. дерев.
При вирощуванні насаджень сосни на пиловник виконують три лісівничі догляди у вузькорядних культурах і два - у широкорядних. В головну рубку такі насадження! поступають в50-60 років з запасом 300-450 м3/га при густоті 500-600 дерев ад 1 га і середньому діаметрі стовбурів 25-30 см.
Дата добавления: 2015-09-29; просмотров: 27 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |
| | | Проживает: Челябинск, северо-запад |