1. Предмет та зміст анатомії

1. Предмет та зміст анатомії

Анатомія людини- наука про форму,будову,походження та розвиток органів,систем і організму в цілому. Ця наука належить до біологічних наук. Завдання анатомії як науки полягає у системному підході до опису форми,будови і положення чистин та органів тіла в єдності з виконуваними функціями з урахуванням вікових,статевих та індивідуальних особливостей людини. Анатомію поділяють на системну,топографічну,вікову,порівняльну,пластичну,типову,паталогічну.

2. Сучасні напрями розвитку анатомії

Сучасна анатомія людини синтезує дані суміжних і споріднених до анатомії дисциплін - гістології, цитології, ембріології, порівняльної анатомії, фізіології і взагалі - біології, антропології та екології. Нині анатомія розглядає форму і будову органів, систем і організму людини в цілому як продукт спадковості, що змінюється залежно від певних умов біологічного і соціального середовища, та виконуваної організмом роботи в часі та в просторі.

3. Методи дослідження в анатомії

Основними методами дослідження в анатомії є макроскопічний, макро-мікроскопічний, мікроскопічний, електронномікроскопічний, гістохімічний, спектрофлуорометричний тощо. А також прижиттєві методи інструментального дослідження, як рентгенологічні, ендоскопічні, ультразвукові, термографічні, магнітно-резонансного зображення тощо. Найпоширенішим методом є макроскопічний метод, який включає: соматоскопію; антропометрію; препарування; послідовний розтин замороженого трупа або його частин за М. І. Пирговим; ін’єкції судин забарвленими чи контрасними масами, корозія, просвітлення; мацерація.

4. Стислі відомості з історії анатомії (Гіппократ, Гален, Леонардо да Вінчі, Гарвей, Везалій)

Гіппократ «батько медицини». Учений створив «гуморальну» теорію, за якою до складу організму людини входять життєво важливі рідини - кров, слиз, жовта і чорна жовч. Згідно з теорією Гіппократа, конституція і темперамент людини – відповідно сангвінік, флегматик, холерик і меланхолік визначаються різними співвідношеннями цих рідин.

Клавдій Гален проводив анатомічні досліди на тваринах. Здотобуті відомості він переносив на людину, що негативно позначилося на розвитку анатомії.

Леонардо да Вінчі одним з перших почав розтинати трупи людей і став справжнім новатором у дослідженні будови тіла. На своїх малюнках він досяг надзвичайної точності в зображеннях різних органів людського тіла,завдяки чому вніс значний вклад у розвиток анатомії, а також став засновником пластичної художньої анатомії.

Андрій Везелій здійснив революцію в анатомії - створив систему анатомічних знань, які бузвалися на численних розтинах людського тіла. Випустив 7 книг «Про будову людського тіла». Ця книга стала першим науковим виданням,що містило систематизовані анатомічні дані, перевірені або вперше встановлені під час препарування померлих людей, а не тварин.

Вільям Гарвей відкрив найважливішу функцію організму – кровообіг і своїми науковими працями створив цілу епоху у природознавстві. Своє відкриття опублікував у книзі «Анатомічне дослідження про рух серця і крові у тварин».

5. Анатомічна школа Імператорського університету святого Володимира; М. І. Козлов, О. П. Вальтер, В. О. Бец, М. А. Тихомиров, Ф. А. Стефаніс: ії вклад в розвиток анатомії

Створення кафедри анатомії університету св. Володимира відбувалося в умовах, коли від норм. анатомії відокремилася пат. анатомія, мікроскопічна анатомія (на базі якої виникла гістологія), топограф. анатомія, судова медицина.

Проф. М.І. Козлов - перший зав. каф. анатомії., він же перший почав читати курс лекцій з пат. анатомії.

О.П. Вальтер виготовив досконалі препарати периферичних нервів людини, поповнив краніологічну колекцію каф., придбав воскові моделі розвитку курячого яйця і людського зародка, закуплені у Парижі.

Проф. В.О. Бец розпочав на каф. анатомії широко та інтенсивно займатися мікроскоп. анатомією під керівництвом проф. О.П. Вальтера та допомагав організувати каф. гістології. Відкрив рухову зону кори головного мозку і описав велетенські пірамідні нервові клітини. З 1868 очолював каф. У своєму курсі лекції, наголошував, що для розуміння й вивчення анатомії необхідні знання з інших дисциплін, широко використовував власноруч виготовлені численні макро- і мікропрепарати мозку, кісткові препарати, інструменти і прилади.

У 1890 завідувачем кафедри анатомії був обраний професор М.А. Тихомиров. Він мав глибокі знання в галузі порівн. анатомії та ембріології, був провідником ідей еволют. морфології.

У 1903 каф. очолив проф. Ф.А. Стефаніс, Працюючи ще під кер. М.А.Тихомирова, Ф.А.Стефаніс обрав новий наук. напрямок, зайнявся дослідженням лімфатичної системи.

6. Розвиток анатомії на Україні

У 1784 р. відкривається медичний факультет у Львівському університеті. Кафедру анатомії очолив професор П. Краузнекер, який створив також перший анатомічний музей. Медичний факультет у Харкові було організовано в рік відкриття Харківського університету в 1805 р. Першим завідувачем кафедри був запрошений Л. О. Ванноті. У 1811 р. кафедру очолив І. Д. Кншін - фундатор Харківської анатомічної школи. Перший набір студентів і заняття на кафедрі анатомії Київського університету Святого Володимира почалися 9 червня 1841 р. лекцією першого завідувач кафедри М. І. Козлова. Учень М. І. Пирогова професор М. І. Козлов, організувавши навчальний процес, повернувся до Санкт-Петербурга. З 1890 по 1902 р. кафедрою анатомії в Києві завідує професор М. А. Тихомиров, який велику частину свого життя присвятив вивченню кровоносних судин і видав монографію «Варіанти артерій і вен людського тіла» (К., 1900). Перші анатомічні школи в Україні виникли наприкінці XVIII та в XIX ст. у зв'язку з організацією медичних факультетів в університетах Львова, Харкова, Києва, Одеси. Поступово відкривалася дедалі більша кількість медичних інститутів і факультетів, де розвивались анатомічні школи, які зробили вагомий внесок у розвиток анатомічної науки.

7. Київська анатомічна школа

Професор Анатолій Аврамович Архипович досліджував кровоносне русло твердої мозкової оболони, одержані дані він узагальнив в докторській дисертації “Микроваскуляризационная система твердой мозговой оболочки головного мозга человека” З приходом професора І. І. Бобрика кафедра поступово перейшла до вивчення різних ланок кровоносних та лімфатичних судин мікроциркуляторного русла в пренатальному періоді онтогенезу з широким застосуванням сучасних методів морфологічного аналізу. Для того, щоб поглибити дослідження судин, за пропозицією професора І. І. Бобрика співробітники кафедри анатомії людини почали виконувати дослідження із застосуванням електронного мікроскопа, який був установлений на кафедрі у 1982р., і тим самим підняли на щабель вище вивчення мікроциркуляторного русла.

8. Сучасна анатомічна школа НМУ ім. О. О. Богомольця: Бобрик, А. А. Архипович, К. А. Дюбенко, С. В. Стеценко, В. Г. Черкасов, Л. В. Чернишенко, С. Т. Чорнокульський, О. О. Шевченко

З приходом проф.. І. І. Бобрика кафедра поступово перейшла до вивчення різних ланок кровоносних та лімфатичних судин мікроциркуляторного русла в пренатальному періоді онтогенезу з широким застосуванням сучасних методів морфологічного аналізу, співробітники каф. почали виконувати дослідження із застосуванням електронного мікроскопа.

Професор А. А. Архиповичта досліджував кровоносне русло твердої мозкової оболони, одержані дані він узагальнив в докторській дисертації “Микроваскуляризационная система твердой мозговой оболочки головного мозга человека”.

Дюбенко К. А. доктор медичних наук, проф. каф. анатомії людини людини НМУ ім.. О. О. Богомольця. Об*єктом своїх досліджень мав вивчення ангіоархітектоніки центральної нервової системи,гемомікроциркуляторного русла підшлункової залози в нормі і при панкреатитах та історії анатомічних шкіл в України. За період з 1981 до 2004 р. виконали і захистили кандидатські дисертації аспіранти і викладачі кафедри С.В.Стеценко, В.Г.Черкасов, О.О.Шевченко, Професори І.І.Бобрик, В.Г.Черкасов, С.Т.Чорнокульський надрукували низку навчальних посібників.

Нині кафедрою анатомії людини НМУ керує Заслужений діяч науки і техніки України, професор В. Г. Черкасов - учень проф. І. І. Бобрика.

9. Початкові стадії ембріогенезу людини

Основні стадії ембріогенезу:

1. Запліднення - злиття жіночої і чоловічий статевих клітин з утворенням зиготи.

2. Дроблення -серія швидко наступних один за одним поділів зиготи, яка закінчується утворенням багатоклітинного зародка, що має у людини форму бластоцисти.

3. Гаструляція – процес утворення багатошарового зародку. З'являються зародкові листки ектодерма, ентодерми і мезодерма, що несуть у собі накладки різних тканин і органів.

4. Гістогенез, органогенез, сістемогенеза. У ході диференціювання зародкових листків утворюються зачатки тканин, що формують органи і системи організму людини.

10. Вчення про зародові листки. Похідні кожного зародкового листка

Ектодерма - нервова тканина цетральної і периферичної нервової системи та органів чуттів; Епітелій шкіри та її придатків, ротової порожнини та стравоходу, органів дихання.

Ентодерма - епітелій жовткового мішка, шлунка, кишечника, та їх залоз, підшлункової залози, печінки.

Мезодерма: Дерматом - сполучна тканина шкіри. Склеретом - хрящова та кісткова тканина осьового скелета. Міотом - скелетна м*язова тканина. Мезенхіма -епітелій:нирок, сечовидних шляхів, статевих шляхів, серозних оболонок; серцева м*язова тканина, всі види сполучної тканини, непосмугована м*язова тканина мезенхімного походження.

1. Основні осі і площини тіла людини.

Розрізняють три осі тіла: вертикальну, поперечну та сагиттальную. Всі вони перетинаються один з одним під прямими кутами. Вертикальна вісь найдовша і перпендикулярна до площини опори. Поперечна вісь йде паралельно площини опори. Сагітальна вісь, яка отримала назву від латинського слова «сагітти» - стріла, спрямована спереду назад. Поперечних і сагітальній осей можна провести будь-яку кількість, вертикальну ж вісь - лише одну. Тому вертикальна вісь називають основною віссю. Осях відповідають три площини - сагиттальная, фронтальна і горизонтальна.

Planum sagitalia проходить у напрямку сагітальної осі і перпендикулярно поперечної осі. Одна сагітальних площин, яка проходить через вертикальну основну вісь, називається planum medianum. Вона ділить тіло на дві симетричні половини - праву і ліву.

Planum frontalia йде в напрямку поперечної і перпендикулярна до сагітальної осі. ділить тіло на задню і передню частини. Фронтальна площина перпендикулярна опорі і паралельна передній поверхні тіла, поверхні лоба, з чим і пов'язана її назва (латинське «фронс» - чоло).

Planum horizontalia проходить у напрямку поперечної осі паралельно площині опори і перпендикулярна до вертикальної. ділить тіло на верхню і нижню половини.

2. Визначення скелета; основні функції скелета

Скелет (skeleton) – пасивна частина опорно-рухового апарату. Він представлений осьовим (skeleton axiale) та додатковим скелетом (skeleton appendiculare).

Функції: 1) опорно-рухова, 2)захисна, 3)кровотворна, 4)депонування і мінеральний обмін

3. Основні стадії розвитку скелета в філо- та органогенезі

Вперше осьовий скелет у вигляді хорди з’явився у ланцетника. У риб хребет кістковий, мае 2 відділи - тулубовий та хвостовий, у вищих тварин (рептилій, птахів і ссавців) кістковий хребет має 5 відділів: шийний, грудний, поперековий, крижовий і хвостовий. Кожний з відділів складається з хребців. Кількість хребців неоднакова у різних видів тварин, але постійна для даного виду. У риб голова з тулубом з’єднується нерухомо, у амфібій вперше з’являється атлант.

Ребра у рептилій розвинені лише в грудному відділі, а у ссавців і людини додатково в шийному і поперековому відділах залишилися їхні рудименти.

У хрящових череп хрящовий, поділяється на мозковий і вісцеральний,у кістково-хрящових риб вже з’являються покривні кістки, у костистих риб у деяких місцях уже відбувається окостеніння хряща й утворення вторинних кісток, у амфібій кількість ділянок окостеніння збільшується, у рептилій окостеніння майже повне, у птахів деякі кістки черепа зростаються між собою і їх кількість зменшується. У ссавців і людини череп кістковий, залишки хряща є лише в носовій перегородці.

Вперше кінцівки з’явились у стародавніх амфібій і являли собою перетворені парні плавники риб, мали 5 пальців; Ця ознака у деяких хребетних змінилася відповідно до способу життя(у птахів перетворилася на крило, деяких ссавців розвинулося пальцеходіння, інших тварин утворилися копита)

4. Кістка як орган

Кісткова речовина скалдається з органічних (надають м*якості і еластичності) і неорганічних (надають твердості і міцності) речовин. Ззовні кістка вкрита окістям, що міцно зрощене з нею. Структурною одиницею кісткиє остеон. З остенів скаладаються трабекули, а з трабекул – кіскова речовина, яка в залежності від щільності розміщення трабекул поділяється на substantia compacta et spongiosa. Компактна речовина знаходиться в тих кістках і їх частінах, які виконують функцію опори (діафізи), а губчаста – у місцях, де при великому обсязі потрібно зберегти легкість і разом з тим міцність (епіфізи). Разом з тим кістка є органом кровотворення і біозахисту організму, оскільки містить кісковий мозок.

5. Класифікація кісток. Основні етапи розвитку кісток.

Довгі (os longum): трубчасті (humerus, femor), губчасті; Короткі (os breve): трубчасті (ossa tarsi, carpi), губчасті; Плоскі (os planum) - тазові, склепіння черепа; Атипові (os irregular) – os temporale; Повітроносні (os pneumaticum) – os frontale, sphenoidale, ethmoidale, maxilla.

Більша частіша кісток скелета людини в онтогенезі проходить перетинчасту, хрящову і кісткову стадії розвитку – це вторинні кіски. Кіски, які розвиваються із мезенхіми, обминаючи стадію хряща – первинні. Ендесмальне скостеніння первинних кісток звичайно починається з появи однієї або кількох точок скостеніння серед елементів мезенхіми. Процес скостеніння вторинних кісток відбувається по всій окружності діафіза ззовні всередину в глибоких шарах охрястя (перихондральне скостеніння) та зсередини назовні (енхондральне скостеніння) в тканині хряща. Розрізняють первинні точки скостеніння, що виникають у хрящових і сполучнотканинних закладках кісток, і вторинні, які з'являються у пізніші терміни їхнього розвитку – це головні точки, а також точки скостеніння апофізів – додаткові.

6. Загальний план будови хребців: описати і продемонструвати на препаратах

Кожен хребець (окрім 1-го шийного – Атланта) має corpus, arcus і pendiculi, що їх з*єднають і обмежують foramen vertebrale. На дузі є 7 processus (1 spinosus, 2 tarnsversus, 2 articularіs superior et 2 inferior). На відростках є facies articulares (super, inf). Основи суглобових відростків обмежують incisurae vertebrales (super, inf).

7. Особливості будови шийних, грудних і поперекових хребців: назвати і продемонструвати на препаратах

8. Будова крижової кістки і куприка: описати і продемонструвати на препаратах

9. Хребтовий стовп в цілому. Відділи хребтового стовпа: назвати і продемонструвати на препаратах.

10. Класифікація ребер. Будова 1-XII ребер: описати і продемонструвати на препаратах.

11. Будова груднини: описати і продемонструвати на препараті.

12. Грудна клітка в цілому: описати і продемонструвати на препараті.

13. Відділи черепа: назвати і продемонструвати на препараті.

14. Норми /положення/ черепа, які використовуються при його вивченні в антропології і медицині: назвати і продемонструвати.

15. Мозковий череп: кістки які його утворюють; назвати і продемонструвати на препараті. Особливості розвитку кісток мозкового черепа.

16. Мозковий череп: частини, назвати і продемонструвати на препараті кістки, які утворюють склепіння і основу черепа.

17. Потилична кістка: частини, їх будова, описати і продемонструвати на ізольованому препараті та на черепі.

18. Лобова кістка: частини, їх будова, описати і продемонструвати на ізольованому препараті та на черепі.

19. Тім'яна кістка: поверхні, краї, кути; назвати і продемонструвати на ізольованому препараті та на черепі. Визначити належність кістки до правої чи лівої сторони.

20.Решітчаста кістка: частини, їх будова, описати і продемонструвати на ізольованому препараті та на черепі.

21. Клиноподібна кістка: частини, їх будова, описати і продемонструвати на ізольованому препараті та на черепі.

22. Скронева кістка: частини, їх будова, описати і продемонструвати на ізольованому препараті та на черепі.

23. Канали скроневої кістки: описати і продемонструвати хід каналу лицевого нерва і його відгалуження; хід сонного каналу і його відгалуження; хід м'язово-трубного каналу і його півканалів; хід барабанного і соскоподібного канальців.

24. Лицевий череп: кістки які його утворюють; назвати і продемонструвати на препараті. Особливості розвитку кісток лицевого черепа.

25. Верхня щелепа: частини, відростки, їх будова; описати і продемонструвати на ізольованому препараті та на черепі. Вікові особливості верхньої щелепи.

26. Нижня щелепа: частини, їх будова; описати і продемонструвати на ізольованому препараті та на черепі.. Вікові особливості нижньої щелепи

27. Нижня носова раковина, леміш, під’язикова кістка: їх будова; описати і продемонструвати положення в черепі.

28. Сльозова, носова, вилична, піднебінна кістки: їх будова; описати і продемонструвати положення в черепі.

28. Скронева ямка: межі, стінки; описати і продемонструвати на препараті черепа.

29. Підскронева ямка: межі, стінки, сполучення; описати і продемонструвати на препараті черепа.

30. Крило-піднебінна ямка: межі, стінки, сполучення;

31. Очна ямка: межі очноямкового вхіду, стінки, сполучення; описати і продемонструвати на препараті черепа.

32. Носова порожнина: межі входу і виходу носової порожнини, іі стінки; описати і продемонструвати на препараті черепа.

32. Носові ходи: іїх будова, сполучення; описати і продемонструвати на препараті черепа.

33. Кісткове піднебіння: його будова; описати і продемонструвати на препараті черепа

34. Анатомічні утворення внутрішньої і зовнішньої поверхні склепіння черепа: описати і продемонструвати на препараті.

35. Анатомічні утворення зовнішньої основи черепа: описати і продемонструвати на препараті.

36. Внутрішня основа черепа: межі, будова, сполучення передньої черепної ямки; описати і продемонструвати на препараті.

37. Внутрішня основа черепа: межі, будова, сполучення середньої черепної ямки; описати і продемонструвати на препараті.

38. Внутрішня основа черепа: межі, будова, сполучення задньої черепної ямки; описати і продемонструвати на препараті.

39. Вікові особливості будови кісток черепа.

40. Статеві та індивідуальні особливості будови кісток черепа.

41. Частини і будова трубчастих кісток: назвати і продемонструвати на препаратах.

42. Верхня кінцівка: її частини і кістки, що їх утворюють. Назвати і продемонструвати на препаратах

43. Розвиток скелета верхньої кінцівки. Варіанти та аномалії розвитку.

44. Кістки поясу верхньої кінцівки: лопатка та ключиця. Описати і продемонструвати на препаратах, визначити належність кісток до правої чи лівої сторони.

45. Плечова кістка: частини; описати і продемонструвати на препараті їх будову, визначити належність кістки до правої чи лівої сторони.

46. Променева кістка: частини, описати і продемонструвати на препараті їх будову, визначити належність кістки до правої чи лівої сторони.

47. Ліктьова кістка: частини, описати і продемонструвати на препараті їх будову, визначити належність кістки до правої чи лівої сторони.

48. Кисть: відділи; будова кісток зап’ястка, кісток п’ястка та фаланг пальців кисті. Описати і продемонструвати на препаратах.

49. Нижня кінцівка: її частини і кістки, що їх утворюють. Назвати і продемонструвати на препаратах.

50. Розвиток скелета нижньої кінцівки. Варіанти і аномалії розвитку.

51. Кульшова кістка: описати і продемонструвати на препараті іі будову. В наслідок зрощення яких кісток вона утворюється?

52. Клубова кістка: частини, описати і продемонструвати на препараті їх будову.

53. Лобкова кістка: частини, описати і продемонструвати на препараті їх будову.

54. Сіднична кістка: частини, описати і продемонструвати на препараті їх будову.

55. Таз в цілому: його частини; описати і продемонструвати на препараті. Статеві та вікові особливості тазу. Назвати та описати основні розміри тазу.

56. Стегнова кістка: частини, описати і продемонструвати на препараті їх будову, визначити належність кістки до правої чи лівої сторони.

57. Великогомілкова кістка: частини, описати і продемонструвати на препараті їх будову, визначити належність кістки до правої чи лівої сторони.

58. Малогомілкова кістка: частини, описати і продемонструвати на препараті їх будову, визначити належність кістки до правої чи лівої сторони.

59. Стопа: відділи, кістки що їх утворюють. Будова заплеснових кісток, плеснових кісток, фаланг пальців стопи. Описати і продемонструвати на препаратах.

60. Визначення “твердої основи стопи”. Продемонструйте кістки, які складають тверду основу стопи.

61. Гомологія кісток верхньої та нижньої кінцівок.

Змістовий модуль 3. З’єднання кісток скелета

1. Класифікація з'єднань кісток: неперервні та перервні з’єднання..

2. Розвиток з’єднань кісток в філо- і онтогенезі.

3. Синдесмози: визначення, види, приклади.

4. Синхондрози: визначення, класифікація, приклади.

5. Синостози: визначення, утворення, приклади.

6. Суглоб: визначення, основні компоненти суглоба: описати і продемонструвати на препаратах.

7. Додаткові компоненти суглобів: назвати, описати і продемонструвати на препаратах.

8. Анатомічна класифікація суглобів: прості та складні суглоби, комплексні, комбіновані, визначення і приклади.

9. Назвати головні осі і рухи, які здійснюються в суглобі навколо цих осей.

10. Класифікація суглобів за кількістю рухів.

11. Одноосьові суглоби: визначення, види одноосьових суглобів за формою суглобових поверхонь, функції, приклади, продемонструвати на препаратах.

12. Двохосьові суглоби: визначення, види двохосьових суглобів за формою суглобових поверхонь, функції, приклади, продемонструвати на препаратах.

13. Багатоосьові суглоби: визначення, види багатоосьових суглобів за формою суглобових поверхонь, функції, приклади, продемонструвати на препаратах.

14. Назвати види сполучень хребтового стовпа, продемонструвати їх н препаратах.

15. З’єднання між тілами хребців: класифікація, будова міжхребцевого диску, його функціональне значення; зв’язки, що укріплюють з’єднання між тілами хребців; описати і продемонструвати на препараті.

16. З’єднання між відростками та дугами хребців: класифікація, будова, зв’язки.

17. З’єднання між крижовою кісткою і куприком: класифікація, будова, зв’язки крижово-куприкового з’єднання; описати і продемонструвати на препараті. Вікові та статеві особливості крижово-куприкового з’єднання.

18. З’єднання між I і II шийними хребцями: будова, класифікація, рухи.

19. З’єднання між ребрами та грудниною: класифікація, їх будова.

20. З’єднання між ребрами і хребцями: види, їх будова, класифікація.

21. Хребет в цілому: будова, згини; вікові особливості.

22. Грудна клітка в цілому: будова, вікові, статеві та індивідуальні особливості

Класифікація з’єднання кісток черепу: неперервні і перервні з’єднання

23. З’єднання кісток черепа (juncturae craniaе). Існують: - неперервні ( synarthroses )синартрози: синдесмози(syndesmosis)(шви, тім’ячка), синхондрози(synchondrosis)(тимчасові, постійні) та синостози(synostosis) -перервні( diarthrosis )діартрози (скронево-нижньощелепний суглоб(articulation temporomandibularis), а також з’єднання черепа і хребта

24. Неперервні з’єднання кісток черепа: види, назвати і продемонструвати на препараті

Неперервні з’єднання кісток черепа ( synarthroses )синартрози: синдесмози(syndesmosis)(шви, тім’ячка), синхондрози(synchondrosis)(тимчасові, постійні) та синостози(synostosis) Шви черепа (suturae cranii):1. Зубчасті (вінцевий, стріловий, лямдоподібний(suturae coronalis, sagittalis, lambdoidea)2. Лусковий (suturae squamosa)3. Плоскі (suturae planae)(переважно між кістками лиця) Тім’ячка (fonticuli) новонародженого: переднє (лобове)(f.anterior s. frontalis), заднє (потиличне) (f.posterior s.occipitalis), клиноподібне (парне)(f.sphenoidalis), соскоподібне (парне)(f.mastoideus)

25. Тім’ячка черепа: ії будова, функціональне значення, терміни скостеніння

Тім’ячка (fonticuli) новонародженого.Особливістю черепа новонародженого є тім’ячка. Всього є шість постійних тім’ячок, прикритих сполучнотканинною перетинкою1. переднє (лобове)(f.anterior s. frontalis)2. заднє (потиличне)(f.posterior s.occipitalis)3. клиноподібне (парне)(f.sphenoidalis)4. соскоподібне (парне)(f.mastoideus) Завдяки тім’ячкам під час родів кістки черепа сходяться, що полегшує проходження плоду через родові шляхи. Через свою податливість вони вирівнюють внутрішньочерепний тиск, котрий збільшується внаслідок швидкого збільшення головного мозку.

26. Скронево-нижньощелепний суглоб: будова, класифікація, рухи

Скронево-нижньощелепний суглоб (articulation temporomandibularis)

Суглобові поверхні: головка нижньої щелепи (caput mandibulae), нижньощелепна ямка(fossa mandibularis) зі суглобовим горбком (tuberculum articulare) скроневої кістки. Між суглобовими поверхнями розміщений суглобовий диск (discus articularis), він розділяє порожнину суглоба на два відділи – верхній і нижній. Вільна суглобова капсулаcapsula articularis() на скроневій кістці прикріплюється спереду від суглобового горбка, а позаду – на рівні кам’янисто – барабанної щілини. На виростковому відростку нижньої щелепи суглобова капсула спереду прикріплюється до краю головки, а позаду нижче головки, вона зрощена зі суглобовим диском по його периметру. Зміцнюють капсулу і суглоб поза капсульні зв’язки: бічна(liglaterale.), клино-нижньощелепна
(lig.sphenomandibulare), шило-нижньощелепна(lig.stylomandibulare). Скронево-нижньощелепний суглоб(articulation temporomandibularis) еліпсоподібний, комплексний, двохосьовий і комбінований. Правий і лівий суглоби функціонують спільно, у них можливі рухи навколо вертикальної і лобової осей, а також ковзання вперед і назад.

27. Вікові особливості з’єднання кісток черепа

У процесі росту форма черепа підлягає змінам. При народженні кістки розвинуті не цілком, а між ними маються сполучні перетинки. В ранньому дитинстві мозковий череп має значно більший обсяг у порівнянні з лицевим. З віком ці відмінності згладжуються, відбувається поступове окостеніння швів. У старечому віці відзначається зменшення розмірів нижніх частини лиця (при атрофії нижньої щелепи). У чоловіків череп дещо більший, його кістки масивні, сильніше розвинутий кістковий рельєф (надбрів'я, лінії прикріплення м'язів на скроневій і потиличній кістках, на нижній щелепі). З віком міняються співвідношення мозкового і лицевого відділів, заростають шви, відбувається зміна зубів тощо

28. З’єднання черепа з хребтом: будова, класифікація, рухи

Хребтовий стовп з’єднується з черепом атланто – потиличним, серединним і бічним атланто – осьовими суглобами, що укріплені зв’язками. Атланто – потиличний суглоб (articulatio atlantooccipitalis) парний, комбінований,двовиростковий. Утворений суглобовими поверхнями потиличного виростка і верхньою суглобовою поверхнею атланта, що вкриті суглобовим хрящем. Суглобова поверхня кожного потиличного виростка має еліпсоподібну форму, тому рухи у цьму комбінованому суглобі відбуваються навколо лобової(фронтальної) і стрілової(сагітальної) осей:згинання, розгинання, нахил голови убік. Серединний атланто-осьовий суглоб (articulatio atlantoaxialis mediana) складається з двох самостійних суглобів, утворених передньою і задньою суглобовими поверхнями зуба ll шийного хребця. Суглоб циліндричний, одновісний. У ньому відбувається обертання атланта навколо зуба. Бічний атланто-осьовий суглоб (articulatio atlantoaxialis lateralis) парний комбінований плоский за формою, утворений нижніми суглобовими поверхнями атланта і верхніми суглобовими поверхнямиосьового хребця. Ковзаючи рухи в правому і лівому бічних атланто-осьових суглобах здійснюється одночасно з обертанням атланта навколо зуба осьового хребця в серединному атланто-осьовому суглобі

29. З'єднання кісток плечового пояса: груднинно-ключичний суглоб, його суглобові поверхні, додаткові компоненти, межі прикріплення капсули, зв'язковий апарат, класифікація, рухи; описати і продемонструвати на препаратах.

Грудинно-ключичний суглоб (articulatio sternoclavicularis), сідлоподібний, комплексний, багато осьовий. Утворений грудниною суглобовою поверхнею груднинного кінця і ключичною вирізкою ручки груднини. Між суглобовими поверхнями розташований хрящовий суглобовий диск(discus articularis). Суглоб зміцнює кілька поза капсульних зв’язок. Це передня і задня груднино-ключичні зв’язки(ligg.sternoclavicularia anterius et posterius). Міжключична зв’язка (lig.interclaviculare) з’єднує верхні частини груднин них кінців правої і лівої ключиць, при цьому зростається з яремною вирізкою ручки груднини. Реброво-ключична зв’язка (lig.costoclaviculare) коротка і широка, з’єднує нижню поверхню груднинного кінця ключиці з l ребром. У груднино-ключичному суглобі можливі такі рухи ключиці: навколо стрілової осі – піднімання і опускання; навколо вертикальної осі – над плечовий кінець ключиці рухається вперед і назад;ключиця може виконувати колове обертання.

30. З'єднання кісток плечового пояса: надплечово-ключичний суглоб, його суглобові поверхні, додаткові компоненти, межі прикріплення капсули, зв'язковий апарат, класифікація, рухи; описати і продемонструвати на препаратах

Надплечево-ключичний суглоб (articulation acromioclaviculare) є плоским, багатоосьовим, але малорухомим, він утворений ключичною суглобовою поверхнею над плечового відростка і надплечавою суглобовою поверхнею ключиці. Суглоб зміцнюють дві зв’язки: над суглобом розташована надплечево-ключична зв’язка (lig.acromioclaviculare), що з’єднує кінець над плечового відростка лопатки і над плечовий кінець ключиці, і потужна дзьобо-ключична зв’язка (lig.coracoclaviculare). Дзьобо-ключична зв’язка складається з двох окремих, що починаються від основи дзьобоподібного відростка лопатки: конічна зв’язка(lig.conoideum), трапецеподібна зв’язка(lig.trapezodeum). Дзьобо-ключична зв’язка обмежує рухи в надплечово-ключичному суглобі. Дзьобо-надплечова зв’язка (lig.coracoacromiale)має форму трикутної пластинки, що натягнута над плечовим суглобом між верхівко над плечового відростка і дзьобоподібним відростком лопатки. Вона захищає плечовий суглоб зверху й обмежує відведення плеча в ньому. Над вирізкою лопатки розташована верхня поперечна зв’язка лопатки (lig.transversum scapulae superius), що перетворює цю вирізку в отвір. Нижня поперечна зв’язка лопатки (lig.transversum scapulae inferius) натягнута між основою над плечового відростка і задні краєм суглобової западини лопатки.

31. Плечовий суглоб: суглобові поверхні, додаткові компоненти, межі прикріплення капсули, зв'язковий апарат, класифікація, рухи; описати і продемонструвати на препаратах

Плечовий суглоб (articulation humeri)кулястий, багатоосьовий, утворений сплощеною суглобовою западиною лопатки і головкою плечової кістки. Завдяки хрящовій губі суглобової западини (labrum glenoidale), яка прикріплюється до країв суглобової западини, остання поглиблюється, вле рухи у суглобі губа не обмежує. Суглобова капсула, особливо в нижньому відділі, прикріплюється на лопатці до зовнішньої поверхні суглобової губи і країв суглобової западини, а більш широка частина на плечовій кістці приєднується до анатомічної шийки. у порожнині суглоба проходить сухожилок довгої головки двоголового м’яза плеча (tendo capitis longi m.bicipitis brachii), який обгорнутий синовіальною перетинкою, що формує міжгорбкову синовіальну піхву (vagina synovialis intertubercularis). Єдиною позакапсульною зв’язкою цього суглоба є дзьобо-плечова зв’язка (lig.coracohumerale). У плечовому суглобі відбуваються рухи навколо 3 осей.навколо стріловою осі можливе відведення верхньої кінцівки до горизонтального рівня та її приведення до тулуба. Навколо лобової осі відбувається згинання і розгинання, а навколо вертикальної осі обертання плеча назовні і досередини.

32. Ліктьовий суглоб: назвати суглоби, що його утворюють, їх будова; описати і продемонструвати на препаратах

Ліктьовий суглоб (art.cubiti). Суглоб утворений шістьома суглобовими поверхнями 3-х кісток(плечової, ліктьової, променевої), між якими розрізняють три суглоби:- плечо-ліктьовий (art.humerorulnaris)(між блоком плечової кістки і блоковою вирізкою ліктьової кістки) ;- плечо-променевий (art. humeroradialis )(між головочкою плечової кістки і суглобовою ямкою головки променевої кістки);- проксимально променево-ліктьовий (art.radioulnaris proximalis)(між суглобовим обводом головки променевої кістки і променевою вирізкою ліктьової кістки)Шість суглобових поверхонь трьох кісток, оточені спільною суглобовою капсулою, утворюють складний суглоб

33. З'єднання кісток передпліччя: проксимальний променево-ліктьовий суглоб, міжкісткова перетинка, дистальний променево-ліктьовий суглоб;їх будова, класифікація, описати і продемонструвати на препаратах

Проксимально променево-ліктьовий (art.radioulnaris proximalis)(між суглобовим обводом головки променевої кістки і променевою вирізкою ліктьової кістки) – простий, циліндричний(обертальний 1-го типу), комбінований. Дистальний променево-ліктьовий суглоб art.radioulnaris distalis(). Утворений з’єднанням ліктьовї вирізки променевої кістки, суглобовим обводом і нижньою поверхнею головки ліктьової кістки та суглобовим диском трикутної форми. Суглобовий диск (discus articularis) з’єднує ліктьову вирізку проминевої кістки ти шилоподібний відросток ліктьової кістки, відокремлюючи ліктьову кістку від променево-запясткового суглоба.Суглобова капсула простора, прикріплюється до краю суглобових поверхонь і формує мішкоподібний закуток (recessus sacciformis) між кістками передпліччя. Суглоб комплексний, циліндричний, комбінований. У цьому комбінованому суглобі відбувається привертання (pronatio) і відвертання (supinatio). О собливістю суглоба є те, що знизу цей суглоб обмжує хрящова пластинка.

34. Променево-зап’ястковий суглоб: суглобові поверхні кісток, які його утворюють, внутрішньосуглобовий диск, межі прикріплення капсули, зв’язковий апарат, класифікація, рухи; описати і продемонструвати на препаратах.

Променево-запястковий суглоб (articulatio radiocarpalis). Суглобові пов: запясткова сугл.пов. дистального наростка променевої к. і хрящового суглобового диска човноподібної,пів місяцевої і тригранної к. Внутрішньосуглобовий диск: трикутна хрящова пластинка,яка широкою основою прикріпл. до нижнього краю вирізки ліктьової к. на променевій к.,а верхівкою при середньо до шилопод. відростка ліктьової к. Відокремлює променево-запястковий сугл. від дистального променево-ліктьового. Суглобова капсула: тонка, прикріплюється до країв суглобових пов. кісток,що зчленовуються. Звязки: променева обхідна зв. зап’ястка (lig.collaterale carpi radiale),між шилопод.відр. променевої к. і човнопод.к. Ліктьова обхідна зв.запястка (lig.collaterale carpi ulnare)відшилопод.відр. ліктьової к. до тригранної і горохопод. Долонна променево-запясткова (lig.radiocarpale palmare)поч. на передньому краї сугл.пов. променевої к.,прикр. окремими пучками до зап’ясткових к. першого ряду + до головчастої. Тильна променево-запясткова (lig.radicarpale dorsale)на тилі наростка променевої к. і до запястковихкісток першого ряду. Класифікація: складний,еліпсопод.,комплексний,двоосьовий. Рухи: лобова вісь-згинання,розгинання,стрілова – приведення,відведення, можливе обертання.

35. Суглоби кисті: середньозап’ястковий суглоб, його суглобові поверхні, внутрішньо-суглобові зв’язки, описати і продемонструвати на препаратах

Середньозапястковий суглоб (articulatio mediocarpalis). Суглобові пов.: зап’ясткових кісток першого і другого ряду,крім горохопод.к. Звязки: променева зв. зап’ястка (lig.carpi radiatum), Тильна та долонна міжзапясткова зв (ligg.intercarpalia palmaria et dorsalia) ., міжкісткові міжзапясткові зв. (ligg.intercarpalia interossea)

36. Суглоби кисті: міжп’ясткові суглоби, їх суглобові поверхні та зв’язки, що їх укріплюють, описати і продемонструвати на препаратах

Міжзапясткові суглоби (articulationеs intermetacarpales). Суглобові пов.: між прилеглими пов. основ II-IV п’ясткових к.,вони і плоскими але малорухомими. Звязки: долонні і тильні п’ясткові зв (ligg.metacarpalia palmaria et dorsalia),зєдн. основи сусідніх п’ясткових к. Міжкісткові п’ясткові зв’язки (ligg.metacarpalia interossea)

37. Суглоби кисті: зап’ястково-п’ясткові суглоби, їх суглобові поверхні, зв’язковий апарат, Особливості I зап’ястково-п’ясткового суглоба його класифікація, описати і продемонструвати на препаратах

Запястково-пясткові суглоби (articulatiomes carpometacarpales). Сугл.пов.: дистальні сугл.пов. зап’ясткових к. другого ряду і сугл.пов. основ II-V п’ясткових к. плоскі,малорухомі.Загальна суглобова капсула. Звязки: долонні і тильні запястково-пясткові зв. (ligg.carpometacarpalia palmaria et dorsalia). I запястково-пястковий: articulatio carpomaetacarpalis pollicis Класифікація: сідлоподібний,двоосьовий(лобова і стрілова)

38. Суглоби кисті: п’ястково-фалангові суглоби, їх суглобові поверхні, зв’язковий апарат, класифікація, рухи, описати і продемонструвати на препаратах

Пястково-фалангові суглоби (articulations metacarpophalangeae). Суглобові пов.: округлі сугл.пов.пясткових кісток і еліпсоподібними ямками на основах проксимальних фаланг. Звязки: обхідні поза капсульні зв (ligg.collateralia), долонні зв. (ligg.palmaria), глибокі поперечні п’ясткові зв’язки (ligg. Metacarpalia transversa profunda) Класифікація: еліпсоподібні,двовісні. Рухи: лобова вісь – згинання,розгинання; стрілова – відведення,приведення; колове обертання.

39. Суглоби кисті: міжфалангові суглоби кисті, їх суглобові поверхні, зв’язковий апарат, класифікація, рухи, описати і продемонструвати на препаратах.

Міжфалангові суглоби кисті (articulations interphalangeae manus.) Суглобові пов.: основи і головки сусідніх фаланг. Звязки: обхідні зв. (ligg.collateralia), долонні зв. (ligg.palmaria) Класифікація: блокоподібні,одновісні. Рухи: лобова вісь – згинання,розгинання.

40. З’єднання кісток таза: класифікація

Зєднання кісток таза: Тазовий пояс (cingulum pelvicum) утв.парні кульшові к.,що попереду з’єднуються між собою лобковим симфізом,а позаду вони зчленовуються з крижовою к. за допомогою крижово-клубового суглоба. Окрім того,кістки тазового пояса з’єднуються між собою потужними зв’язками – синдесмозами. Кульшова к. складається з клубової,лобкової,сідничної. Вони сполучається між собою тілами в ділянці кульшової западини (acetabulum),де до 17-22 років вони зєднамі синхондрозом,який перетворюється на синостоз.

41. Крижово-клубовий суглоб: суглобові поверхні кісток, що його утворюють, межі прикріплення капсули, зв'язковий апарат, класифікація, рухи, описати і продемонструвати на препаратах

Крижово-клубовий суглоб (articulation sacroiliaca). Сугл.пов.: вушкоподібними пов. клубової та крижової к. Капсула: дуже міцна,сильно натягнута,прикріплюється до країв суглобових поверхонь і зростається з окістям та зв’язками. Звязки: передня крижово клубова зв. (lig.sacroiliacum anterius) поперечно і косо від тазової до клубової к. Міжкісткова крижово-клубова зв. (lig.sacroiliacum interosseum) зростається з задньою пов.капсули суглоба і заповнює щілину між горбистостями крижової і клубової к. Задня крижово-клубова зв. (lig.sacroiliacum posterius) від верхної і нижної задніх клубових остей і до бічного крижового гребеня. Клубово-поперекова зв. (lig.iliolumbale) від поперечних відр. IV-V поперековиххр. До задньої частини грбеня клубової к. та її гористості. Класифікація: плоский,багатоосьовий,малорухомий. Рухи: незначні ковзання.

42. Лобковий симфіз: будова, зв'язковий апарат, класифікація; описати і продемонструвати на препаратах

Лобковий симфіз (symphysis pubica). Будова: з’єднує симфізні пов. двох лобкових к.,що покриті хрящем і зрощені між собою за допомогою між лобкового диска,всередині якого щілина. Звязки: верхня лобкова зв. (lig.pubicun superius) поперечно над симфізом,зєжнує дві лобкові к. Н ижня лобкова зв .(lig.pubicum anterius) прикріплюється знизу до фимфізу і утв. підлобковий кут.

43. Зв’язковий апарат таза: описати і продемонструвати на препаратах.. Назвати та продемонструвати отвори, які утворюються зв’язками таза

Звязковий апарат таза: крижово-горбова зв. (lig.sacrotuberale) від сідничного горба сідничної к. до бічного краю крижової к. і куприка,Крижово-остьова зв. (lig.sacrospanale) від сідничної ості сідничної к. до бічної частини крижової кю та куприка. Отвори: великий сідничний отвір (foramen ischiadicum majus),обмежений крижово-огстьовою зв. і великою сідничною вирізкою.Малий сідничний отвір (foramen ischiadicum minus) – крижово-горбовою і крижово-остьовою зв,а також малою сідничною вирізкою.

44. Кульшовий суглоб: суглобові поверхні кісток, які його утворюють, додаткові компоненти, межі прикріплення капсули, зв’язковий апарат, класифікація, рухи;описати і продемонструвати на препаратах

Кульшовий суглоб (articulation coxae). Суглобові пов.: півмісяцева пов. кульшової западини кульшової к. сугл.пов. головки стегнової к. Дод.компоненти: губа кульшовової западини(labrum acetabulare),щозрощена з краєм кульшовоїзападини,поглиблює її,але не обмежує рухів. Межі прикріпл.капсули: до канта кульшової западини,залишаючи губу в порожнині суглоба,на стегновії к. вздовж міжвертлюговлї лінії,позаду – дещо при середньо від міжвертлюгового гребеня. Звязки: зв.головки стегнової к. (lig.capitis femoris),прикр.до ямки головки стегнової к. і до кульшової к. в ділянці вирізки кульшової западини. Поперечна зв.кульшової западини (lig.transversum acetabuli),натягнута над кульшовою вирізкою. Коловий пояс (zona orbicularis),охоплює шийку стегнової к. у вигляді петлі і прикр. до клубової к. під її нижньою передньою остю. Клубово-стегнова зв. (lig.iliofemorale),від від переднього краю нижньої передньої клубової ості до міжвертлюговлї лінії стегнової к. Лобково-стегнова зв. (lig.pubofemorale),від верхньої гілки лобкової к. і тіла клубової к. до при середнього краю міжвертлюгової лінії стегнової к. C ідничо-стегнова зв. (lig.ischofemorale),від тіла сідничної к. до вертлюгової ямки стегнової к. Класифікація: чашопод.,багато осьовий,комплексний. Рухи: фронтальна вісь- згинання,розгинання,стрілова вісь – відведення,приведення, вертикальна – обертання досередини і назовні, +колове обертання.

45. Колінний суглоб: суглобові поверхні кісток, що його утворюють, додаткові компоненти /меніски, внутрішньосуглобові зв’язки, складки, синовіальні сумки/, зв’язковий апарат, класифікація, рухи;описати і продемонструвати на препаратах

Колінний суглоб (articulatio genus). За будовою:складний,комплексний,двохосьовий, за формою:двовиростковий. Суглобові поверхні:утв.виростками і надколінковою поверхнею стегнової кістки,верхньою суглоб.поверхнею великогомілк.кістки і суглоб.поверхнею надколінка,всі суглоб.поверхні вкриті суглоб.хрящем.Для збільшення конгруентності суглоб.поверхоньстегнової і великогомілк.кістки між ними є присередній і бічний меніски (meniscus medialis et lateralis,2 внутрішньосуглоб.волокнисті хрящі пів місяцевої форми).Вони зрощені по периметру з капсулою суглоба,а вільним тонким краєм обернені в суглоб.порожнину.Передні і задні їх кінці прикріпл.до між виросткового підвищення великогомілк.кістки. Внутрішньокапсульні зв’язки: поперечна зв.коліна (lig.transversum genus)з’єднує передні кінці обох менісків; передня меніско-стегнова зв. (lig.meniscofemorale anterius)поч. від переднього кінця присеред.меніска,йде догори і вбік і прикріпл.до присеред.поверхні бічного виростка стегнової кістки; задня меніско-стегнова зв. (lig.meniscofemorale posterius)поч.від заднього кінця бічного меніска,йде догори і присередньо і прикріпл.до бічної поверхні присеред.виростка стегнової кістки(ці 3звязки укріплюють меніски); передня схрещена зв. (lig.cruciatum anterius)поч.від присеред.поверхні бічного виростка стегнової кістки і прикріпл.до переднього міжвиросткового поля великогомілк.кістки; задня схрещена зв. (lig.cruciatum posterius)поч.від бічної поверхні присередного виростка стегнової кістки і прикріпл.до заднього міжвиросткового поля великогом.кістки(ці 2звязки обмежують згинання,розгинання і обертання всередину гомілки). Позакапсульні зв’язки: обхідна малогомілкова зв. (lig.collaterale fibulare)поч.від бічного над виростка стегнової кістки і прикріпл.до бічної поверхні головки малогомілк.кістки; обхідна великогомілкова зв. (lig.collaterale tibiale)поч.від присереднього надвиростка стегнової кістки і прикріпл.до найбільш виступаючої частини присереднього виростка велигом.кістки(ці 2звязк обмежують розгин.і обертання гомілки назовні); зв.надколінка (lig.patellare)кінцева частина сухожилка 4голового м’яза стегна,поч.від верхівки надколінка і прикріпл.до горбистості великого.кістки; присередній і бічний тримачі надколінка (retinaculum patellae mediale et laterale)окремі пучки сухожилка 4голового м’яза,відходять з боків надколінка відповідно до при середнього і бічного надвиростків стегнової кістки. Капсульні зв: коса підколінна зв (lig.popliteum obliquum)частина сухожилка півперетинчастого м’яза,поч.від задньоприсеред.краю присереднього великогом.виростка,йде догори і вбік,вплітається в капсулу суглоба і прикріпл.до задньої поверхні стегнової кістки над її бічним надвиростком; дугоподібна підкоління зв (lig.popliteum arcuatum)поч.на задній поверхні малогомілкової головки і бічного надвиростка стегнової кістки,йде догори,дугоподібно згинаючись присередньо,частково прикріпл.до середньої частини косої підколінної зв.,далі йде донизу,прикріпл.дозадньої поверхні великогом.кістки.Синовіальна мембрана суглоб.капсули утв. синовіальні ворсинки (villi synoviales)і синовіальні складки (plicae sinoviales),завдяки яким збільш.її площа.Дві крилоподібні складки (plicae alares),розташовані з обох боків надколінка,йдуть вниз до його верхівки,між листками цих складок є піднаколінкове жирове тіло(corpus adiposum infrapatellare); піднаколінкова синовіальна складка (plica synovialis infrapatellaris)продовження крилоподібних складок,йде вниз до переднього міжвиросткового поля великогом.кістки,ділить порожнину суглоба ла ліву і праву частини. Синовіальні сумки: наднаколінкова сумка (bursa suprapatellaris)розташ.між стегновою кісткою і сухожилком 4голового м’яза стегна.Попереду наколінка є 3 сумки: переднаколінкова підшкірна сумка (bursa subcutanea prepatellaris)розташ.під шкірою, переднаколінкова підфасціальна сумка (bursa subfascialis prepatellaris)розташ.глибоко під фасцією, переднаколінкова підсухожилкова сумка (bursa subtendinea prepatellaris)розташ.під апоневрозом 4голового м’яза; глибока піднаколінкова сумка (bursa infrapatellaris profunda)розташ.між зв.наколінка і великогом.кісткою. Функція: лобова ось-згинання і розгинання гомілки,вертикальна ось-обертання гомілки досередини і назовні(якщо вона зігнута).

46. З’єднання кісток гомілки: види, їх будова, класифікація; описати і продемонструвати на препаратах

З’єднання кісток гомілки. Сполучають між собою за допомогою суглоба і синдесмозу,з’єднання практично нерухомі. Велико-малогомілковий суглоб (articulatio tibiofibularis)плоский,багато осьовий,малорухомий. Суглобові поверхні:утв.малогом.суглобовою поверхнею на бічному виростку великогом.кістки,суглоб.поверхнею головки малогом.кістки.Суглобова капсула прикріпл.до країв суглоб.поверхонь. Зв’язки:передня і задня зв.головки малогомілкової кістки(ligg.capitis fibulae anterius et posterius). Функція:незначні ковзання у різних напрямках. Міжкісткова перетинка гомілки (membrana interossea cruris)натягнута між міжкістковими краями велико і малогомілкової кісток.Має верхній і нижній отвори для судин і нервів. Велико-малогомілковий синдесмоз (syndesmosis tibiofibularis)малорухомий, утворений між малогом.вирізкою великогом.кістки і бічною кісточкою малогом.кістки. Зв’язки: передня і задня велико-малогомілкові зв (ligg.tibiofibularia anterius et posterius),натягнуті відповідно від переднього і заднього країв малогом.вирізки великогом.кістки до бічної кісточки великогом.

47. Надп’ятково-гомілковий суглоб: суглобові поверхні кісток, які його утворюють, межі прикріплення капсули, зв’язковий апарат, класифікація, рухи; описати і продемонструвати на препаратах

Надп’ятково-гомілковий суглоб (articulatio talocruralis)складний,блокоподібний,одновісний.Суглобові поверхні:утв.суглоб.поверхнями присередньої і бічної кісточок обох кісток гомілки та нижньою суглоб.поверхнею великогом.кістки,суглоб.поверхнями блока надп’яткової кістки.Суглобова капсула на передній поверхні кісток гомілки і на надп’ятковій кістці прикріпл.на 5-8мм попереду від суглобового хряща,позаду і з боків до країв суглобового хряща. Зв’язки: присередня обхідна зв(дельтоподібна) (lig.collaterale mediale(deltoideum)поч.від при середньої кісточки великогом.кістки,йде вниз і прикріпл.до човноподібної,надп’яткової і п’яткової кісток.Вона скл.з 4частин:великогомілково-човноподібна(pars tibionavicularis),великогомілково-п’яткова(pars tibiocalcanea),передня і задня великогомілково-надп’яткові(pars tibiotalaris anterior et posterior); бічна обхідна зв (lig.collaterale laterale),скл.з 3частин:передня надп’ятково-малогомілкова зв(lig.talofibulare anterius)тонка,коротка,чотирикутна,проходить горизонтально між зовн.поверхнею бічної кісточки і шийкою надп’яткової кістки;задня надп’ятково-малогомілкова зв(lig.talofibulare posterius)поч.від бічної кісточки,йде назад і прикріпл.до заднього відростка надп’яткової кістки;п’ятково-малогомілкова зв(lig.calcaneofibulare)поч.від бічної кісточки,йде вниз і прикріпл.дозовн.поверхні п’яткової кістки. Функція:лобова вісь-згинання і розгинання стопи.

48. Суглоби стопи: з'єднання між кістками заплесна, види, їх суглобові поверхні та зв’язки, що їх укріплюють, описати і продемонструвати на препаратах

З’єднання між кістками заплесна. До складу міжзаплеснових суглобів(articulationes intertarseae)входять 4суглоби. Піднадп’ятковий або надп’ятково-п‘ятковий суглоб (art.subtalaris/art.talocalcanea)циліндричний,одновісний. Суглобові поверхні:задня п’яткова суглоб.поверхня надп’яткової кістки і задня надп’яткова суглоб.поверхня п’яткової кістки. Зв’язки: бічна надп’ятково-п’яткова зв (lig.talocalcaneum laterale)натягнута між верхньою поверхнею шийки надп’яткової кістки і верхньобічною поверхнею п’яткової кістки; присередня надп’ятково-п’яткова зв (lig.talocalcaneum mediale)йде від заднього відростка надп’яткової кістки до підпори на п’ятковій кістці; задня надп’ятково-п’яткова зв (lig.talocalcaneum posterius)з’єднує задній відросток надп’ятк.кістки з верх.поверхнею п’яткової кістки. Надп’ятково-п’ятковочовноподібний суглоб (art.talocalcaneonavicularis)складний,кулястий,одновісний. Суглобові поверхні:передня і середня п’яткова суглоб.поверхня надп’яткової кістки,які зчленовуються з передньою і середньою надп’ятковими суглоб.поверхнями п’яткової кістки,і з човноподібною суглобовою поверхнею головки надп’яткової кістки і суглоб.ямкою на задній поверхні човноподібної кістки. Зв’язки: підошвова п’ятково-човноподібна зв (lig.calcaneonaviculare plantare)йде міжнижньоприсеред.краєм підпори надп’яткової кістки на п’ятковій кістці і нижн.поверхнею човнопод.кістки(підтримує головку надп’ятк.кістки); надп’ятково-човноподібна зв (lig.talonaviculare)поч.від тильної поверхні шийки надп’яткової кістки і прикріпл.до човнопод.кістки; міжкісткова надп’ятково-п’яткова зв (lig.talocalcaneum interosseum)розташована в пазусі заплесна. Функція:піднадп’ятковий і надп’ятк.-п’ятк.-човнопод.суглоби утв.комбінований суглоб,у якому можливі рухи навколо сагітальної осі(привертання і відвертання стопи). П’ятково-кубоподібний суглоб (art.calcaneocuboidea) сідлоподібний,малорухомий. Суглобові поверхні:кубоподібна суглоб.поверхня п’яткової кістки і задня суглоб.поверхня кубоподібної кістки. Зв’язки: підошвова п’ятково-кубоподібна зв (lig.calcaneocuboideum plantare)з’єднує підошвові поверхні обох кісток; довга підошвова зв (lig.plantare longum)поч.на нижн.поверхні п’яткової кістки і прикріпл.до основ 2-5 плеснових кісток. Функція:збільшую обсяг рухів попереднього суглоба. Клино-човноподібний суглоб (art.cuneonavicularis)плоский,складний,багато осьовий,малорухомий. Суглобові поверхні:задні суглоб.поверхні 3 клиноподібних кісток і передня сугло.поверхня човноподібної кістки. Функція:незначні ковзання у всіх напрямках. Міжклиноподібні суглоби (articulationes intercuneiformes)з’єднує між собою клиноподібні суглоби. Зв’язки:клино-човноподібний і міжклиноподібні суглоби укріплені тильними,підошвовими і міжкістковими зв: тильні клино-човноподібні зв (ligg.cuneonavicularia dorsalia); тильні кубо-човноподібні зв (lig.cuboideonavicularia dorsalia); тильна клино-кубоподібна зв (lig.cuneocuboideum dorsale)з’єднує тильні поверхні бічної клинопод.і кубоподібної кісток; тильні міжклиноподібні зв (ligg.intercuneiformia dorsalia); підошвова кубо-човноподібна зв (lig.cuboideonaviculare plantare); підошвова клино-кубоподібна зв (lig.cuneocuboideum plantare)між бічною клиноподібною і кубоподібною кістками; підошвові клино-човноподібні зв (ligg.cuneonavicularia plantaria); підошвові міжклиноподібні зв (ligg.intercuneiformia plantaria);внутрішньокапсульні: міжкісткова клино-кубоподібна зв (lig.cuneocuboideum interosseum);міжкісткові між клиноподібні зв (ligg.intercuneiformia interossea). Функція:стрілова ось-привертання і відвертання стопи.

49. Поперечний суглоб стопи: суглоби, що його утворюють, зв’язковий аппарат; описати і продемонструвати на препаратах

Поперечний суглоб заплесна/суглоб Шопара (art.tarsi transversa)міжзаплесновий суглоб,складний,комбінований.Він скл.з п’ятково-кубоподібного і надп’ятково-човноподібного(частина надп’ятк.-п’ятк.-човноп.суглоб).На рівні цього суглоба хірурги вичленяють дистальну частину стопи. Зв’язки:ті що зміцнюють окремо 2суглоба, роздвоєна зв (lig.bifurcatum)ключ суглоба Шопара,поч.на верх.краї п’яткової кістки і скл.з 2 окремих зв: п’ятково-човноподібна зв. (lig.calcaneonaviculare)що прикріпл.до тильнобічного краю човноподібної кістки,і п’ятково-кубоподібна зв. (lig.calcaneocuboideum)що прикріпл.до тильної поверхні кубоподібної кістки.

50. Суглоби стопи: ззаплесно-плесневі суглоби, їх суглобові поверхні, зв’язковий апарат, класифікація; описати і продемонструвати на препаратах

Заплесно-плеснові суглоби/суглоб Лісфранка (articulationes tarsometatarsales)плоскі,комбіновані,багатоосьові,малорухомі,на рівні цього суглоба хірурги вичленяють дистальну частину стопи, скл.з 3ох суглобів (кожен має окрему суглобову капсулу):1)зчленовується присередня клинопод.кістка з основою 1плеснової кістки;2) зчленовується проміжна і бічна клинопод.кістки з основами 2 і 3плеснових кісток;3) зчленовується кубоподібна кістка з основами 4 і 5плеснових кісток. Зв’язки: тильні заплесно-плеснові зв (ligg.tarsometatarsalia dorsalia)між суміжними кістками кожного суглоба; підошвові заплесно-плеснові зв (ligg.tarsometatarsalia plantaria)між верхніми суміжними кістками суглоба; міжкісткові клино-плеснові зв(ligg.cuneometatarsalia interossea)з’єднують кожну клиноподібну кістку з плесновими кістками(при середня-ключ суглоба Лісфранка,бо при її розсіченні цей суглоб легко розчленовується). Функція:незначні ковзання і обертання.

51. Суглоби стопи: міжплесневі суглоби, їх суглобові поверхні, зв’язковий апарат. класифікація; описати і продемонструвати на препаратах

Міжплеснові суглоби (articulationes intermetatarsales)плоскі,багатоосьові,малорухомі. Суглобові поверхні:прилеглі суглоб.поверхні основ плеснових кісток. Зв’язки:тильні і підошвові плеснові зв(ligg.metatarsalia dorsalia et plantaria),міжкісткові плеснові зв(ligg.metatarsalia interossea)з’єднують прилеглі поверхні основ плеснових кісток. Функція:незначні ковзання.

52. Суглоби стопи: плесне-фалангові суглоби, їх суглобові поверхні, зв’язковий апарат, класифікація; описати і продемонструвати на препаратах

Плесно-фалангові суглоби (articulationes metatarsophalangeae)еліпсоподібні,двохосьові. Суглобові поверхні:суглоб.поверхні головок усіх плеснових кісток і основ проксимальних фаланг. Зв’язки: обхідні зв (ligg.collateralia)на при середніх і бічних поверхнях кожного суглоба; підошвові зв (ligg.plantaria)на підошвовій поверхні суглобів; глибока поперечна плеснова зв (lig.metatarsale transversum profundum)йде поперечно,зростається з капсулами суглобів,з’єднує головки всіх плеснових кісток. Функція:лобова ось-згинання і розгинання пальців,вертикальна ось-незначне приведення і

Дата добавления: 2015-09-29