1.) Підробка знаків поштової оплати (ст. КК). Суспільна небезпечність даного злочину обумовлюється тією шкодою, яка задається фінансовій сфері, оскільки в результаті його вчинення винний одержує

1.) Підробка знаків поштової оплати (ст. КК). Суспільна небезпечність даного злочину обумовлюється тією шкодою, яка задається фінансовій сфері, оскільки в результаті його вчинення винний одержує можливість незаконно безоплатно користуватися поштовими послугами. Подібні діяння призводять до скорочення грошових надходжень до державного бюджету.
Безпосереднім об’єктом даного злочину є суспільні відносини, що визначають надходження грошових коштів до бюджету держави від поштових послуг, наданих населенню.
У диспозиції ст. КК вказані предмети даного злочину: знаки поштової оплати, маркована продукція, міжнародні відповідні купони, посвідчення особи для міжнародного поштового обміну, відбитки маркірувальних та друкарських машин.
Об’єктивна сторона злочину полягає у: а) виготовленні з метою збуту, б) збуті, або в) використанні завідомо підроблених предметів.
Суб’єктивна сторона даного злочину передбачає наявність прямого умислу і спеціальної мети — бажання збути або використати підроблені предмети.
Суб’єктом даного злочину може бути приватна особа з 16-річ-ного віку. Якщо подібні діяння вчинить посадова особа, то вона несе відповідальність і за зловживання посадовим становищем.
Незаконне виготовлення, підробка, використання або збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених марок акцизного збору (ст. КК).
Акциз (від лат. ассіsо — обрізаю) — форма непрямого податку, який по суті є надбавкою до ціни індивідуального товару переважно масового вжитку та послуги приватних підприємств. Акцизний податок збирається урядом та місцевими органами управління. У принципі акциз розглядається як найбільш стабільний інструмент збільшення державних доходів. Об’єктом оподаткування, як зазначено у положеннях Закону України «Про акцизний збір» від 26.12.92, є обіг з реалізації підакцизних товарів (продукції), що виготовлені в Україні або ж завезені на її територію, якщо інше не передбачено міжнародними угодами. Перелік товарів (продукції), на які встановлюється акцизний збір, та його ставки затверджуються Верховною Радою України.
Об’єктивна сторона цього злочину характеризується такими формами: а) незаконне виготовлення; б) підробка; в) використання; г) збут незаконно виготовлених і одержаних або підроблених марок акцизного збору.
Суб’єктивна сторона даного злочину характеризується прямим умислом та здебільшого корисливим мотивом.
Суб’єктом даного злочину можуть бути працівники підприємства, де виготовляють акцизні марки, інших поліграфічних підприємств, а також особи, які досягли 16-річного віку.
Шахрайство з фінансовими ресурсами (ст. КК).
Безпосереднім об’єктом даного злочину є суспільні відносини, що регулюють нормальне здійснення підприємницької господарської діяльності.
Об’єктивна сторона — це надання громадянином-підприєм-цем або засновником чи власником суб’єкта господарської діяльності, а також посадовою особою суб’єкта господарської діяльності завідомо неправдивої інформації держав-ним органам, банкам або іншим кредиторам з метою одержання субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів, пільг по податках при відсутності ознак розкрадання. Наприклад, підприємці обманним шляхом одержують банківський кредит для проведення своїх заходів. Безоплатного вилучення як однієї з ознак розкрадання тут немає. Та суспільна небезпека полягає в тому, що одержаний, скажімо, банківський кредит використовується зовсім не в цілях, заради яких створено і повинно працювати підприємство і для чого, власне, йому дають цей кредит.
Суб’єктивна сторона даного злочину характеризується прямим умислом і спеціальною метою — незаконне одержання субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів, податкових пільг.
Суб’єктами даного злочину можуть бути такі категорії громадян, які досягли 16-річного віку: підприємці (без створення юридичної особи); власники, засновники суб’єктів господарської діяльності; посадові особи суб’єкта господарської діяльності.

2.)Одеська національна академія зв’язку ім. О.С. Попова

Поштовий зв'язок розглядається в усьому світі як один з найважливіших видів комунікації для забезпечення управління державою, потреб підприємств, організацій і населення. Складність поштового підприємства як соціально-економічної системи, його зовнішнє оточення, умови життєдіяльності, динамічність процесів та інші фактори вимагають постійного нарощування й інтегрування зусиль для забезпечення конкурентоспроможності послуг зв'язку. Між тим, система управління, яка сформувалась в Українському державному підприємстві поштового зв’язку (УДППЗ “Укрпошта”) протягом багатьох десятиліть, має серйозні недоліки, що знижує її потенційні можливості, а тому і цілеспрямованість, ефективність реального функціонування. З розвитком мережі Інтернет, мобільного зв'язку, розширенням можливостей систем передачі даних, підгалузь поштового зв'язку потребує суттєвих змін. Особливо це стосується впровадження інформаційних систем управління, які базуються на новітніх технологіях.

Проблеми розвитку і функціонування поштового зв'язку України постійно привертають увагу вчених. Ці питання розглядаються в наукових працях вітчизняних авторів: Володіної Є.Є, Воробієнка П.П., Гарайкіної Т.І., Гранатурова В.М., Горелік М.А., Губіна М.М., Князевої Н.О., Кузовкової Т.А., Орлова В.М., Потапової-Синько Н.Ю., Редькіна О.С., Резникової Н.П., Сайфутдінова А.Ф., Серапіонова О.С., Ящука Л.О. та інших. Слід відзначити, що результати їхніх досліджень містять багато провідних ідей, що були використані при дослідженні ринку послуг зв'язку.

У роботі використовувались також дослідження зарубіжних вчених. Серед них праці, присвячені не тільки теорії управління господарюючими суб’єктами взагалі, але і дослідження, що аналізують створення новітніх інформаційних систем управління корпораціями зв’язку. Слід виділити роботи Аакера Д., Ансоффа І., Гейтса Б., Котлера Ф., Мошелла Д., Лодона К., Салмона Р., Хаммера М., Уейла П., Росса Дж. та ін.

Але існує низка невирішених проблем, особливо в сфері впровадження в практику інформаційних систем управління та оцінки їхньої економічної ефективності

Стосовно обраної теми особливого значення набуває дослідження проблеми оцінки економічної ефективності впровадження інформаційних технологій в практику роботи підприємства поштового зв'язку.

Безсумнівна важливість пошуку нового вирішення завдання оцінки економічної ефективності впровадження в практику роботи підприємств поштового зв'язку нових технологій управління і недостатня вивченість цього напряму обумовлюють актуальність теми дисертації й необхідність проведення відповідних наукових досліджень.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Основні результати дисертації спрямовані на розв’язання завдань, які визначені Указом Президента України № 1497/2005 “Про першочергові завдання впровадження нових інформаційних технологій” від 20 жовтня 2005 р., Стратегією розвитку галузі зв'язку, Концепцією розвитку зв'язку до 2010 р. Положення дисертації відповідають науковому напряму теми НДР “Розробка проектів нормативно-методичних документів, необхідних для забезпечення функціонування системи оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами” (№ ДР  U006412): особисто автору належить – визначення критеріїв оптимальних показників якості інформаційної системи управління у поштовому зв’язку. Тема дисертаційної роботи відповідає тематичному плану науково-дослідних робіт Одеської національної академії зв’язку (ОНАЗ) ім. О.С. Попова.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретичних, методологічних основ і практичних рекомендацій оцінки ефективності впровадження інформаційних систем управління підприємством поштового зв’язку України. Логіка даної мети дослідження зумовила постановку й вирішення таких основних завдань:

- на основі огляду світових інтеграційних процесів визначити сучасні тенденції формування ринку послуг та особливості розвитку поштового зв'язку в Україні;

- обґрунтувати методичні засади розрахунків експертних оцінок та вагових коефіцієнтів при побудуванні оптимальної системи управління підприємством поштового зв’язку з використанням сучасних інформаційних систем управління;

- здійснити методичне забезпечення технології оброблення результатів експертного опитування фахівців щодо оцінки ефективності впровадження новітніх інформаційних технологій;

- визначити параметри математичного моделювання та обмежень, що накладаються на вибір критеріїв ефективності роботи інформаційної системи управління;

- сформулювати рекомендації щодо синтезу інформаційної системи управління підприємством поштового зв’язку.

Об'єктом дослідження є процес управління економічною діяльністю в поштовому зв'язку в умовах впровадження інформаційних систем управління.

Предметом дослідження є комплекс теоретичних, методологічних і прикладних положень оцінки ефективності впровадження в поштовий зв'язок інформаційних систем управління, що базуються на новітніх технологіях.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи є сукупність методів, прийомів і принципів наукового дослідження, наукові праці вітчизняних і зарубіжних дослідників з проблем економіки поштового зв'язку. Для розв’язання завдань дисертаційної роботи використовувалися такі основні методи: логічний аналіз (при дослідженні факторів, що викликають необхідність впровадження сучасних інформаційних технологій), економічний аналіз (при дослідженні розвитку всесвітнього ринку поштового зв'язку), статистичний аналіз (при дослідженні стану ринку зв'язку України й сегмента ринку поштового зв'язку), метод моделювання (при побудові оптимальної моделі системи управління), математико-статистичні методи експертних оцінок (при розробці технології оцінки економічної ефективності впровадження інформаційних систем управління підприємством поштового зв'язку). Результати дослідження одержані за допомогою методу порівняння економічних показників і графічного зображення.

Інформаційною базою дослідження був Закон України “Про поштовий зв'язок”, Указ Президента України № 1497/2005 “Про першочергові завдання щодо впровадження новітніх інформаційних технологій”, річні звіти УДППЗ “Укрпошта”, наукові та періодичні видання з даної тематики.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна сформульованих й обґрунтованих у дисертації основних положень, висновків і рекомендацій полягає у тому, що їхня сукупність являє собою нове вирішення важливого наукового завдання – оцінки ефективності впровадження інформаційних систем управління підприємством поштового зв'язку, що базуються на використанні новітніх інформаційних технологій.

У дисертаційному дослідженні одержані наступні, найбільш значимі наукові результати, які виносяться на захист:

вперше:

- розроблено методичні засади оцінки економічної ефективності впровадження інформаційних систем управління в поштовий зв'язок методами експертних оцінок (розроблено процедуру використання даного методу в конкретних умовах підприємства поштового зв'язку);

удосконалено:

- технологію оброблення результатів експертного опитування за допомогою розрахунків вагових коефіцієнтів при побудові системи управління підприємством поштового зв’язку;.

дістало подальший розвиток:

- дослідження напрямів, що викликають впровадження єдиних правил економічної діяльності на ринку поштових послуг та використання новітніх інформаційних технологій;

- методи розрахунку економічної ефективності впровадження інформаційних систем управління в поштовий зв'язок за допомогою математичного моделювання;

- методичні рекомендації щодо синтезу інформаційної системи управління.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблені в дисертації теоретичні положення і практичні рекомендації дають можливість суттєво підвищити ефективність впровадження інформаційних систем управління, що буде сприяти підвищенню конкурентоспроможності операторів поштового зв'язку. Це має вирішальне значення для модернізації всієї інфраструктури поштового зв'язку на базі використання сучасних інформаційних технологій, що дозволить забезпечити більш високу ефективність економічної діяльності в поштовому зв'язку.

Пропозиції автора щодо впровадження інформаційних систем управління та визначення економічного ефекту цього впровадження підприємством поштового зв’язку, використано у Львівській дирекції УДППЗ "Укрпошта" (акт впровадження від 26.11.07 р.). Матеріали дисертаційної роботи використані при виконанні теми НДР “Розробка проектів нормативно-методичних документів, необхідних для забезпечення функціонування системи оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами”(акт впровадження № 14 від 15.10.2007), № ДР  U006412.

Наукові та методичні положення роботи використано в навчальному процесі Одеської національної академії зв’язку ім. О.С. Попова при викладанні дисциплін: "Економіка галузі", "Економіка підприємств", “Фінанси підприємства” (акт впровадження № 25 від 12.11.2007).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є одноосібно підготовленою науковою працею. Теоретичні розробки, обґрунтування, висновки і пропозиції, що містяться в дисертації, одержані автором самостійно на основі всебічного вивчення, аналізу та узагальнення теоретичного і практичного матеріалу з функціонування підприємств галузі поштового зв’язку, опрацювання науково-технічної і патентної літератури. Усі викладені в дисертації наукові результати одержано автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, використані тільки ті положення та ідеї,які є результатом особистої роботи здобувача.

Особистий вклад у цих працях зазначено у списку праць, опублікованих за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації апробовані в доповідях, повідомленнях і були схвалені на міжнародних, національних, галузевих науково-методичних, науково-практичних конференціях: “Наука й освіта 2004” (Дніпропетровськ, 2004), “Економіка підприємства: проблеми теорії та практики” (Дніпропетровськ, 2004), “Системи й засоби обробки інформації” (Одеса, 2004), “Науковий потенціал світу - 2005” (Дніпропетровськ, 2005), “Регіонально соціально-економічні проблеми” (Херсон, 2006). У наукових і методичних семінарах кафедри економіки підприємства та корпоративного управління Одеської національної академії зв’язку ім. О.С. Попова, 2003-2007 рр. Основні наукові результати дисертаційного дослідження прийняті до застосування у навчальному процесі Херсонського національного технічного університету (акт апробації від 19.09.2006 р.).

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 13 наукових праць, у тому числі 7 наукових статей у спеціалізованих збірниках наукових праць, які входять до переліку ВАК України. Загальний обсяг друкованих праць складає 3,22 д.а., з яких особисто автору належить 2,74 д. а.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації складає 204 сторінки, у тому числі 185 сторінок основного тексту, список використаних джерел із 143 найменувань на 11 сторінках, 5 додатків, обсяг яких складає 9 сторінок. У роботі міститься 15 рисунків і 16 таблиць. Таблиці і рисунки, що займають повністю сторінку, викладені на 7 сторінках.

Однією з причин, яка ускладнює подальший розвиток поштового зв'язку в Україні, є відставання порівняно зі світовими процесами перетворень ринку поштового зв'язку й організаційних структур систем управління.

Діюча до цього часу лінійно-функціональна система управління в УДППЗ “Укрпошта”, не відповідає повною мірою сучасним вимогам до неї, не дає можливості одержувати інформацію потрібної якості для оперативного прийняття обґрунтованих рішень щодо управління підприємством, обміну інформацією між об'єктами системи управління.

Процеси інформатизації й глобалізації, що розвиваються у світі, новітні інформаційні технології вимагають і дають можливість розробки й впровадження в практику інформаційних систем управління, що базуються на нових принципах і мають інші можливості.

Досліджується необхідність розроблення й впровадження в практику нових інформаційних систем управління підприємством поштового зв'язку. Дослідження, проведене шляхом аналізу існуючої у поштовому зв’язку лінійно-функціональної системи управління та її недоліків, і новітніх систем управління, що базуються на роботах провідних світових спеціалістів в області використання новітніх технологій. Основними факторами, які викликають необхідність реорганізації систем управління, розроблення й впровадження нових сучасних систем управління, є наступні:

- суттєве підвищення значення споживачів (клієнтів);

- посилення конкуренції;

- зростання швидкості радикальних змін в економіці;

- нові рушійні сили розвитку економіки (нові можливості створення споживчої цінності; формування сфери ключових компетентностей; формування мережі співробітництва);

- нові принципи стабільності й процвітання підприємств (безперервний інноваційний процес; оцінка потенціалу компанії з точки зору матеріальних факторів; оцінка потенціалу компанії з точки зору нематеріальних факторів; детальне пророблення бачення; наділення індивіда важливою для системи функцією; інтегрування задоволеності окремих співробітників з метою посилення творчого поля компанії;); ці принципи базуються на активній позиції (яка поступово стає одним із ключових факторів успіху компанії); у підприємства буде таке майбутнє, якого воно заслуговує, колективу підприємства слід стати його активним творцем, а не залишатися пасивним спостерігачем.

Однією зі складних проблем впровадження інформаційних систем управління, які, як правило, є досить дорогими, є оцінка їхньої економічної ефективності.

Впроваджуються інформаційні системи управління підприємством поштового зв'язку” - удосконалено поняття “економічна ефективність ІСУ”, розроблено методи розрахунку економічної ефективності впровадження інформаційних систем управління шляхом розрахунку економічного ефекту, способи оцінки економічної ефективності впровадження інформаційних систем управління методом експертних оцінок, обґрунтовано методичні засади обчислення економічної ефективності систем управління підприємством поштового зв'язку.

Проте визначення економічного ефекту не завжди можливо, тому що іноді буває складно обчислити як результати роботи системи управління, так і витрати на її впровадження. У цьому випадку найбільш доцільно оцінювати економічну ефективність інформаційної системи управління методами експертних оцінок.

Думка експерта є надто вагома при вирішенні таких питань:

- визначення складу сукупності початкових даних – показників якості;

- обґрунтування кількісного формулювання деяких обмежень, наприклад, вибір максимально допустимих показників якості;

- вибір виду критерію переваги;

- вибір параметрів критерію переваги, наприклад, значень вагових коефіцієнтів для результуючої цільової функції при розв’язанні задачі оптимізації;

- вибір кращої системи з кінцевого числа строго допустимих систем, в умовах, коли кожна система характеризується вектором (сукупністю) показників якості.

Оцінки, одержані від експертів, можуть розглядатися як випадкова змінна, розподіл якої відбиває судження фахівців про ймовірність того чи іншого результату події (ознаки). Тому для аналізу розкиду і узгодженості оцінок, одержаних від експертів, застосовуються узагальнені статистичні характеристики – середні і міри розкиду. Існують два основних методи виміру розкиду: розглядаються або відстані між двома упорядкованими наслідками подій, або середні відстані результатів окремих спостережень від деякого центрального значення. Показники першого типу називають варіаційним розмахом, а другого - середніми відхиленнями.

Розроблено методологію застосування методу експертних оцінок щодо параметрів якості інформаційних систем управління у поштовому зв’язку та визначено вагові коефіцієнти для часткових критеріїв при впровадженні інформаційних систем управління (за методом ранжування з використанням критерію переваги).

Сутність удосконаленого автором методу обчислення економічної ефективності впровадження (функціонування) інформаційних систем управління в поштовому зв'язку полягає в наступному.

Як експерти залучаються фахівці підприємства зв'язку й вищого органу. Кількість експертів повинна бути близько 10 чоловік.

Експертне опитування провадиться в наступній послідовності:

- формулювання мети експертного опитування;

- розробка опитної анкети;

- обробка результатів опитування.

Метою експертного опитування обрано:

- обчислення реальної економічної ефективності вже діючої системи управління;

- обчислення економічної ефективності впровадження інформаційної системи управління;

Експерти оцінюють економічну ефективність за чотирма компонентами.

1. Ефективне використання з точки зору економічного зростання підприємства.

2. Ефективне використання з точки зору витрат підприємства.

3. Ефективне використання з точки зору використання активів підприємства.

4. Ефективне використання точки зору забезпечення гнучкості економічної діяльності підприємства.

Оцінюється за 10 бальною системою рівень впливу кожного з цих компонентів на економічну ефективність системи й вагомість цього компонента в ефективності системи.

Таким чином, виражається ефективність системи управління Розроблено опитну анкету й запропоновано технологію оброблення результатів експертного опитування. Метод оцінки економічної ефективності впровадження інформаційної системи управління підприємствами поштового зв'язку й технологія оброблення результатів експертного опитування апробовані на деяких підприємствах поштового зв'язку України.

Потім досліджується вплив новітніх інформаційних технологій на створення інформаційних систем управління, сформульовано вимоги до систем управління та їхнього складу для підприємств поштового зв'язку, запропоновано процедуру оптимізації складу й параметрів інформаційної системи управління підприємствами поштового зв'язку, виконано синтез оптимальної системи управління із застосуванням умовних критеріїв переваги.

Виконано аналіз впливу сучасних інформаційних технологій на створення інформаційних систем управління. Інформаційно-технологічна революція надала в розпорядження підприємств, як галузі зв'язку, так і інших сфер економіки, нові технології, які мають більші можливості та розпочали застосовуватися не тільки при виробництві й наданні споживачам послуг, але й у процесі управління підприємством. Однак наявність безлічі інформаційних технологій і базованих на них систем управління, які відрізняються між собою багатьма параметрами: потужністю, швидкодією, обсягом виконуваних функцій і, природно, ціною, роблять проблему вибору оптимальної системи управління, яка б найбільш повно відповідала специфіці поштового зв'язку й була прийнятна за ціною, є досить складним завданням.

Досконалим вивченням джерел, в яких описуються інформаційні технології, виконано узагальнення й класифікацію (за сферою застосування) інформаційних технологій, які можуть бути використані в сучасних інформаційних системах управління. Виділено чотири класи систем: системи інформаційного забезпечення; інформаційні системи управління; системи обліку й звітності; системи планування, а також інтегровану систему управління підприємством.

За останні роки широкого розповсюдження одержали інтегровані системи управління підприємством, які виконують кілька функцій, раніше властивих різним системам.

Виконаний у процесі проведення дослідження аналіз функцій системи управління в умовах нестабільності зовнішнього й внутрішнього середовища підприємства, дозволив виділити кілька функціональних модулів, які повинні обов'язково бути включені до складу сучасної інформаційної системи управління підприємствами й мережами поштового зв'язку та систематизувати завдання, розв'язувані цими функціональними модулями. Склад сучасної інформаційної системи управління повинен включати наступні функціональні модулі (підсистеми): аналіз і контроль стану зовнішнього середовища, прогноз змін; забезпечення адекватної реакції на зміну середовища й стану підприємства; моніторинг (контроль, аналіз, оцінка) стану підприємства; управління витратами; бухгалтерський облік і звітність; інформаційне забезпечення системи управління. Запропоновано структурно-функціональний склад інформаційної системи управління підприємством поштового зв’язку (рис. 2).

Рис. 2. Структурно-функціональний склад інформаційної системи управління підприємством поштового зв’язку

Наведена схема забезпечує єдині принципи управління та інформаційного забезпечення в даному просторі.

Одним зі складних аспектів впровадження інформаційних систем управління підприємствами є оптимізація складу й параметрів систем, особливо, систем управління підприємством поштового зв'язку. Рекомендацій для реалізації даного процесу ще не розроблено, саме тому актуальними стають задачі оптимізації систем управління, вирішувати які слід, починаючи з вибору критерію оптимізації, визначення структури і сукупності параметрів системи управління. У розділу запропоновано процес оптимізації системи управління та його розв’язання, який включає ряд етапів: вибір і обґрунтування мети оптимізації; вибір кількості і складу критеріїв оптимізації; узгодження мети з наявними можливостями, тобто облік обмежень; реалізація способу досягнення мети з урахуванням обмежень.

Інформаційна система управління є складною системою, до якої пред'являються найрізноманітніші і багатопланові вимоги. Це вимоги до функціональних можливостей, показників якості, надійності та ефективності системи разом з вимогами до економічних показників. Крім того, система управління є складною системою з неоднорідною структурою, для якої характерні взаємозв'язки між об'єктами управління як на одному рівні, так і на різних рівнях ієрархії. Вимогу функціональної повноти неможливо задовольнити за допомогою скалярного критерію, оскільки він описує будь-яку одну властивість системи. Необхідно розглядати сукупність показників, кожний з яких має фізичну інтерпретацію і дозволяє оцінити якість оптимального розв’язання з різних точок зору. Запропонований процес побудови математичної моделі фізичного пристрою містить такі загальні елементи: формалізація завдання проектування; аналіз і виділення існуючих властивостей пристрою; побудова математичного опису, що відображає взаємозв'язок суттєвих властивостей пристрою між собою.

При виборі критеріїв ефективності всю множину найчастіше використовуваних критеріїв ефективності роботи системи управління, може бути розділено на дві групи. Перша група характеризує економічну ефективність за параметрами результативності, друга – технічну ефективність за параметрами надійності та відмовостійкості.

Автором запропоновано метод синтезу системи управління за показниками якості з застосуванням умовного критерію переваги. Показано, що при проектуванні ІСУ доцільно зупинитися на виборі кількості показників якості, які враховуються при синтезі. Показано, що кількість показників, які характеризують якість реальної системи, може бути дуже значною. Це означає, що чим більша кількість показників якості враховується при синтезі системи, тим більш досконалою буде синтезована система. В той час, коли більше врахованих показників якості, тоді складніше провести синтез без уведення порівняно грубих припущень, і тим більш допускається “свавілля” щодо вибору оптимальної системи. Уведення додаткових показників якості призводить не до покращення, а до погіршення результатів синтезу.

3) Харківський національний університет

Розвиток цивілізації неможливий без розвитку інформаційних технологій таким був лейтмотив Міжнародного конгресу Інформаційне суспільство,стратегія розвитку в XXI сторіччі що відбувся 1 - 2 квітня 2003 року в Києві і став генеральною репетицією до Всесвітньої зустрічі на вищому рівні з питань інформаційного суспільства.

У законі України «Про національну програму інформатизації» підкреслюється необхідність широкого освоєння і впровадження сучасних інформаційних технологій в усі сфери життя, що дозволить Україні стати однією з технологічно розвинутих країн світу.

Процедура введення інформації є одним з вузьких місць в автоматизованих системах управління, де обробляються великі обсяги інформації. Введення інформації вручну, за допомогою клавіатури, вимагає значних трудовитрат, залежить від уваги та кваліфікації людини і часто призводить до помилок. Така технологія введення інформації є обмежуючим чинником у розвитку сучасних автоматизованих систем управління.

Способи та засоби введення інформації, взаємодія інформаційних і матеріальних потоків є одними з основних складових автоматизованих систем. Автоматичне введення інформації й

автоматичне розпізнавання об'єктів забезпечує автоматична ідентифікація.

Одним із засобів підвищення швидкості, надійності та ефективності введення інформації в автоматизованих системах є штрихове кодування. Штрихкодова технологія введення інформації дозволяє значно краще реалізувати можливості автоматизованої системи управління, тому що автоматично забезпечує її об'єктивною інформацією про обєкти контролю. Введення інформації при цьому здійснюється шляхом сканування штрихкодових позначок, що значно підвищує швидкість та вірогідність введення даних і, відповідно, підвищує якість і надійність системи.

Штрихове кодування є найбільш розповсюдженим у наш час способом автоматичної

ідентифікації не тільки товарів у роздрібній торгівлі, але й складальних одиниць у машинобудуванні і електронній промисловості, поштових відправлень, документів та інших об'єктів практично у всіх сферах людської діяльності.

Найбільш розповсюджені системи автоматичної ідентифікації на основі штрихового кодування базуються на визнаних у міжнародному масштабі штрихових кодах, що у різний час були запропоновані провідними виробниками засобів автоматичної ідентифікації.

Однак, наукові роботи у галузі штрихового кодування інформації спрямовані переважно на створення нових видів кодів, підвищення їх стійкості до помилок, щільності інформації й інших якісних характеристик, але не на ефективне їх застосування в автоматизованих системах.

Для конкретної автоматизованої системи відомі коди можуть бути або недостатніми, або надлишковими. При цьому, якщо система є технологічно замкнутою і не взаємодіє з іншими системами, тим більш на міжнародному рівні, зручним було б мати штриховий код, що є мінімальним і достатнім для даної системи, тобто штриховий код, що забезпечує ефективне використання ресурсів системи. Крім того, важливим є вибір реквізитів для представлення об'єкта контролю в системі і реквізитів, що використовуються для його автоматичної ідентифікації.

Прикладами таких систем є більшість автоматизованих систем управління, у тому числі в поштовому зв'язку: системи автоматичного сортування поштових відправлень, експедування періодичних видань, контролю й обліку проходження реєстрованих поштових відправлень та інші.

Тому актуальною є розробка математичних моделей, методів та засобів ефективного застосування штрихового кодування в автоматизованих системах. Використання таких математичних моделей та методів дозволить підвищити ефективність і якість автоматизованих систем управління в різних галузях народного господарства України.

Метою їх є підвищення ефективності систем штрихового кодування інформації, що використовуються в автоматизованих системах управління, за рахунок розробки моделей, методу і засобів створення ефективних штрихових кодів і зчитування кодової інформації.

Для досягнення цієї мети вирішуються наступні задачі:

1. Аналіз сучасних систем штрихкодової ідентифікації матеріальних об'єктів.

2. Розробка моделі оптимізації структури штрихкодового ідентифікатора матеріальних об'єктів, у тому числі поштових відправлень.

3. Розробка математичної моделі багатофакторного оцінювання і вибору варіантів технологічного штрихового коду.

4. Розробка комбінаторного методу побудови штрихового коду з урахуванням заданої системи обмежень.

5. Розробка математичних моделей підвищення ефективності підсистеми зчитування штрихового коду.

6. Розробка методики вибору ефективного штрихового коду для автоматизованих систем управління.

7. Реалізація розроблених математичних моделей, методу і засобів при створенні ефективних підсистем штрихкодової ідентифікації в автоматизованих системах управління.

Об'єктом дослідження є підсистеми штрихкодової ідентифікації матеріальних об'єктів в автоматизованих системах управління.

Предметом дослідження є математичні моделі, методи оптимізації структури штрихкодового ідентифікатора, створення й оцінювання штрихових кодів, а також математичні моделі і засоби ефективного зчитування цих кодів.

Методи дослідження: теорія системного аналізу, що дозволила виконати аналіз систем

штрихкодової ідентифікації й одержати їх формальний опис; методи оптимізації, що використані при вирішенні задач багатофакторного оцінювання і вибору варіанта технологічного штрихового коду, оптимізації структури штрихкодового ідентифікатора; моделі та методи теорії інформації і кодування, на базі яких побудовано варіанти структури технологічного штрихового коду; теорія передачі сигналів і теорія оптимальної фільтрації, що використані при розробці математичних моделей підсистеми зчитування штрихового коду.

Наукова новизна отриманих результатів:

1. Вперше запропоновано розглядати підсистему штрихкодової ідентифікації в автоматизованих системах як замкнену систему передачі даних, що дозволяє з єдиних методологічних позицій досліджувати та аналізувати фактори, які впливають на підвищення ефективності штрихкодової ідентифікації в системі.

2. Розроблено математичну модель оптимізації структури штрихкодового ідентифікатора. Це дозволяє вибирати ефективний склад реквізитів штрихкодового ідентифікатора, які наноситься на об'єкт, що значно зменшує загальні витрати на автоматичну ідентифікацію.

3. Вперше запропоновано комбінаторний метод побудови штрихового коду, що задовольняє заданій системі обмежень. Метод дозволяє створювати символіку штрихового коду згідно з вимогами конкретної автоматизованої системи управління.

4. Набули подальшого розвитку моделі багатофакторного оцінювання стосовно їх застосування для вибору варіанта підсистеми штрихкодової ідентифікації та варіанта штрихкодової символіки. Це дає змогу вибирати ефективний варіант автоматизованої системи управління, в якій використовується штрихове кодування для ідентифікації об’єктів.

5. Набули подальшого розвитку математичні моделі підсистеми зчитування штрихового коду, що дозволяє визначати основні фактори, які впливають на ефективність процесу зчитування та підвищують ефективність використання світлових потоків і обробки сигналів.

Практичне значення отриманих результатів. Результати теоретичних досліджень, розроблені математичні моделі і метод були реалізовані в автоматизованих системах управління при створенні підсистем штрихової ідентифікації. Порівняльний аналіз підсистем штрихкодової ідентифікації по групі якісних показників дозволив розробити методику вибору штрихового коду, способів і пристроїв його нанесення на об'єкт контролю і, відповідно, зчитування і декодування.

Математична модель оптимізації штрихкодового ідентифікатора, модель багатофакторного оцінювання і вибору варіанта штрихового коду використані при визначенні структури штрихкодового ідентифікатора поштових відправлень в автоматизованій системі реєстрації, обробки і контролю проходження реєстрованих поштових відправлень на території України (АСРК-РП). Реалізовано пілотний проект АСРК-РП для підрозділів поштового зв'язку м. Києва. Система впроваджується на всій мережі поштового зв’язку України.

Комбінаторний метод побудови штрихового коду, що задовольняє заданій системі обмежень, використовувався при розробці підсистеми штрихкодової ідентифікації для автоматизованої

системи експедування періодичних видань. Були визначені характеристики системи штрихкодової

ідентифікації, що забезпечують мінімальну вартість усієї системи в цілому.

Математичні моделі підсистеми зчитування дозволили реалізувати пристрій зчитування штрихового коду у вигляді олівця, який захищений авторським свідоцтвом СРСР і патентом України. Пристрій за аналогічних технічних характеристик має значно меншу вартість порівняно із зарубіжними зразками. На основі отриманих результатів створено конструкцію пристрою зчитування штрихового коду, який передано у виробництво на дослідному заводі УНДІЗ (м. Київ) і заводі лічильно-аналітичних машин (м. Рязань).

Числові характеристики важливості для ОПР локальних критеріїв ефективності, що враховують множину локальних критеріїв і їхню важливість для ОПР.

Для розв’язування задачі необхідне застосування методів багатокритеріальної оптимізації та вирішення задачі оптимізації з локальними критеріями. Великий розмір задачі (1) для реальних систем штрихового кодування спонукають провести її декомпозицію на задачі меншого розміру, які є ключовими. Це задачі:

1. Оптимізації структури штрихкодового ідентифікатора об’єктів контролю.

2. Багатофакторного оцінювання та вибору варіанта штрихового коду.

3. Побудови символіки штрихового коду з урахуванням системи обмежень.

4. Розробки математичних моделей підсистеми зчитування штрихового коду, що забезпечують настроювання на параметри штрихового коду та умови його сканування.

5. Оптимізації ресурсів у взаємо-пов’язаній послідовності компонентів системи штрихкодової ідентифікації: штриховий код – пристрій зчитування.

Другий розділ присвячено розробці моделей та методів побудови та оцінювання технологічних штрихових кодів. Однією із задач при побудові систем штрихкодової ідентифікації є задача вибору структури штрихкодової позначки об’єкта матеріального потоку. На прикладі вибору структури штрихкодової позначки поштового відправлення ця задача сформульована наступним чином: нехай – кількість біт інформації, яку необхідно передати про поштове відправлення, – кількість біт інформації, що наноситься на ярлик за допомогою штрихового коду (ШК), а () – кількість біт інформації, що передаються по каналах зв’язку. Тоді – ціна передачі біт інформації символами ШК, = – ціна передачі останніх () біт інформації по каналах зв’язку. Оптимальна кількість інформації, що передається кожним із двох способів, є розв’язком задачі оптимізації функції однієї змінної на відрізку:

f(n) min, n, (2)

де – відповідно, мінімальна та максимальна кількість біт інформації, що наноситься на ярлик за допомогою ШК.

Після розв’язування задачі (2) одним із відомих методів оптимізації вирішується задача

визначення тих атрибутів із множини А1, А2, …, Аm, які мають бути нанесені на ярлик. Математично цю задачу сформульовано як задачу про рюкзак:

max; (3)

n*, xj {0,1}, j=1, …, m, (4)

де – відповідно, цінність та довжина j-го атрибуту;

– обмеження на загальну довжину атрибутів.

Після визначення списку атрибутів розв’язується задача оцінювання та вибору варіанта ШК із визначеною множиною вимог. Математична модель цієї задачі має вигляд:

F(n, m, L, K*) extr; (5)

K* K; (6)

Card K* n, (7)

де F критерій ефективності ШК;

K* множина кодових комбінацій із K, що задовольняють встановленій множині вимог.

Якщо визначити, що А={а1, а2,..., аn} первинний алфавіт з n якісними ознаками, B={b1,b2,..., bm} вторинний алфавіт з m якісними ознаками, – множина різних кодових комбінацій завдовжки L символів вторинного алфавіту, тоді кількість елементів множини K оцінюється як Card K = mL.

Ефективність використання штрихового коду K* залежить від таких факторів, як тип

поверхні, якість друку, довжина кодових комбінацій, характеристики коду та інші. Групування цих факторів дозволило визначити локальні критерії: f1(x) – вартість, f2 (x) – довжина кодових комбінацій, xX, де X – множина елементів виду х=(n, L, K*). Якщо відносну важливість локальних критеріїв визначити як, то модель задачі можна представити у вигляді: визначити

. (8)

Для розв’язання задачі використано функціонально - вартісний аналіз, у відповідності з яким ефект визначається, з одного боку, зменшенням довжини кодових комбінацій:

(9)

де – константа, що перевищує максимальну довжину кодових комбінацій,

а з іншого – мінімізацією витрат. Зведення багатокритеріальної задачі до однокритеріальної виконано на основі теорії корисності, у відповідності до якої функція корисності вибрана у вигляді:

, (10)

де fi – поточне значення i-го локального критерію;

fiнх, fiнл – відповідно, найгірше та найкраще значення;

– показник степеня, який визначає нелінійність функції корисності.

Елементи множини Х, для яких значення критеріїв f1(x) и f2(x) лежать у межах інтервалів: f1: [f1нл, f1(х1)], f2: [f2нл, f2(х2)], де: складають область компромісів. Розв’язок задачі залежить від інформації, яку має ОПР про важливість локальних критеріїв.

Задачу побудови штрихового коду сформульовано наступним чином: якщо – первинний алфавіт, а – вторинний алфавіт, – множина усіх кодових комбінацій завдовжки символів вторинного алфавіту, кількість елементів в якому, кожна кодова комбінація має вигляд, структура кодових комбінацій має вигляд де, кількість одиниць у кожній кодовій комбінації а кодова відстань між парою кодових комбінацій визначається як, то необхідно із множини усіх кодових комбінацій виділити підмножину, яка має не менш ніж елементів, які задовольняють наступним вимогам:

; (11)

(12)

(13)

; (14)

(15)

де – довжина послідовностей вигляду:.

Для розв’язування цієї задачі розроблено евристичний алгоритм, що базується на визначеному процесі побудови кодових комбінацій та доведених у роботі твердженнях. Працездатність алгоритму перевірено під час моделювання процесу побудови кодових комбінацій.

Таким чином, на базі створеного алгоритму розроблено комбінаторний метод побудови штрихового коду з урахуванням заданої системи обмежень. Приклад штрихкодової позначки розробленого штрихового коду наведено на рис. 4.

Третій розділ присвячено розробці моделей зчитування у системах штрихкодової ідентифікації. Розглянуто послідовність виконання операцій над сигналами при зчитуванні штрихового коду та сформульовано задачу вибору раціональних значень параметрів системи зчитування як задачу максимізації загальної енергетичної ефективності системи зчитування:

(16)

де – множина припустимих варіантів підсистеми зчитування;

– вектор параметрів системи зчитування;

– параметри, що характеризують об’єкт зчитування. – оптична щільність, відповідно, штриха та проміжку у залежності від особливостей матеріалів;

– параметри, що характеризують джерело випромінювання. – світловий потік світлодіода у залежності від довжини хвилі випромінювання та струму живлення i;

– параметри, що характеризують фотоприймач. – чутливість

фотоприймача у залежності від довжини хвилі випромінювання та схеми включення;

– параметри, що характеризують геометричні розміри об’єкта

зчитування та апертури зчитувача. – значення амплітуди сигналу у залежності від

розмірів апертури, розмірів штрихів та швидкості сканування об’єкта зчитування;

– параметри, що характеризують оптичну систему. – ефективність оптичної системи у залежності від коефіцієнту пропускання оптичних елементів, кута нахилу оптичного тракту до поверхні зчитування та коефіцієнта використання потоків;–

параметри, що характеризують тракт підсилення та фільтрації. – ефективність підсилювального тракту у залежності від відношення сигнал/шум та ширини смуги пропускання квазіоптимального фільтра (індексозначає, що дані параметри відносяться до підсилювального тракту);–

параметри, що характеризують елементи формування імпульсів. – ефективність тракту формування імпульсів у залежності від відношення сигнал/шум та ширини смуги пропускання квазіоптимального фільтра (індексозначає, що дані параметри відносяться до тракту формування імпульсів),

при обмеженнях на характеристики: об’єкта зчитування –; джерела випромінювання –; фотоприймача –; геометричних розмірів об’єкта зчитування та апертури –; оптичної системи –; тракту підсилення та фільтрації –; елементів формування імпульсів –. Тут

, (17)

де – область значень параметрів, відповідно, об’єкта зчитування, джерела випромінювання, фотоприймача, геометричних розмірів об’єкта зчитування та апертури, оптичної системи, тракту підсилення та фільтрації, елементів формування імпульсів.

Задача (16) є достатньо складною задачею нелінійного програмування. Для розв’язування задачі запропоновано метод функціональної декомпозиції на локальні задачі максимізації енергетичних складових окремих елементів системи, тобто розробки моделі сканування штрихових зображень, визначення основних енергетичних складових системи, характеристик компонентів підсилення та фільтрації сигналу, а також мінімізації похибок при вимірюванні часового положення фронту сигналу.

За результатами розробки моделі сканування штрихових зображень визначено, що:

- вихідний сигнал є симетричним імпульсом, положення середини та екстремум якого

збігається з геометричною віссю зображення штрихового об'єкта;

- швидкість зміни вихідного сигналу, як правило, максимальна на рівні, близькому до 0,5 від максимального значення;

- відносна амплітуда вихідного сигналу зменшується при збільшенні розмірів апертури або зменшенні розмірів зображення штрихового об'єкта;

- тривалість вихідного сигналу прямо пропорційна розмірам зображення об'єкта в тому випадку, коли розміри апертури зчитувача менше розмірів зображення. Якщо ж розміри апертури більше розмірів зображення штрихового об'єкта, то тривалість сигналу визначається часом, протягом якого апертура зчитувача зміщується на відстань, рівну її розміру в напрямку сканування, що описується формулами:

 

(18)

де – швидкість сканування.

На основі аналізу основних енергетичних співвідношень та розробки моделі оптичного каналу визначено, що якщо у пристроях, що зчитують, випромінюваний та прийнятий світлові потоки розділені конструктивно, це призводить до неефективного використання площі перетину оптичного каналу, де, – площі перетину, відповідно, випромінюваного та прийнятого світлових потоків. Освітленість об'єкта і, відповідно, освітленість чутливого шару фотоприймача пропорційно залежать від випромінюваного та прийнятого світлових потоків, які у свою чергу пропорційні площам перетину останніх: При конструктивному поділі, маємо: На підставі аналізу запропоновано оптичний поділ світлових потоків, в результаті чого маємо:, Таким чином, при такому способі можна отримати чотириразове поліпшення співвідношення сигнал/шум за інших рівних умов за рахунок повного використання площі перетину оптичного каналу.

Виконана розробка моделей процесів підсилення та фільтрації сигналів дозволила визначити оптимальні значення амплітуди сигналу, смуги пропускання на рівні 0.707 від амплітуди сигналу та коефіцієнту ефективності фільтру для випадків, коли коефіцієнти

та приймають значення:;. Із зростанням високочастотних шумів оптимальна смуга частот фільтру та ефективність фільтрації знижуються. Найвища ефективність має місце при „білому” шумі () і досягає 0,898.

Ефективність тракту формування імпульсів пристрою зчитування в значній мірі залежить від

співвідношення сигнал/шум та ширини смуги пропускання фільтра, що може бути оцінено рівнем похибок виміру часового положення фронту сигналу.

У четвертому розділі наведено результати реалізації та впровадження розроблених у роботі математичних моделей та методу. На основі математичних моделей та методу побудови багатофакторного оцінювання та вибору варіанта технологічного штрихового коду розроблено програмний засіб, який виконує функції генерації нового штрихового коду запропонованим методом для заданих умов, багатофакторного оцінювання побудованої або існуючої символіки штрихового коду та вибору на основі отриманих багатофакторних оцінок одного з них. Виконано обчислювальні експерименти з побудови, оцінювання та вибору технологічних штрихових кодів.

Виконані теоретичні дослідження та порівняльний аналіз сучасних штрихових кодів дозволили розробити методику вибору характеристик підсистеми штрихкодової ідентифікації для конкретної автоматизованої системи, яка включає наступні етапи:

1. Визначаються вимоги до підсистеми штрихкодової ідентифікації у вигляді характеристик кожного елемента системи;

2. Серед існуючих штрихових кодів вибирається такий, який найбільше відповідає вимогам розроблюваної підсистеми штрихкодової ідентифікації;

3. Якщо існуючі штрихові коди не задовольняють заданим вимогам, то виконується побудова інтервального штрихового коду у відповідності із комбінаторним методом, який описано у розділі 2;

4. Виконується вибір необхідних технічних засобів для реалізації підсистеми штрихкодової ідентифікації.

Методику реалізовано у вигляді інструментального засобу „KOD”, інтерфейс якого наведено на рис.5. З використанням створеного програмного засобу проведено статистичні випробування розробленого комбінаторного методу побудови штрихового коду.

Інструментальний засіб „КОD” дозволяє автоматизувати процес вибору та побудови символіки штрихового коду відповідно до заданих вимог.

Результати досліджень використано при створенні підсистеми штрихкодової ідентифікації: в автоматизованій системі управління процесами експедування періодичних видань; в автоматизованій системі обробки поштових відправлень цеху №1 Дирекції обробки та перевезення пошти (ДОПП) у м. Києві та в автоматизованій системі реєстрації, обробки та контролю

проходження реєстрованої пошти на території України (АСРК-РП).

Рис. 5. Інтерфейс програмного засобу „KOD

При реалізації АСУ експедування періодичних видань розглянуто п’ять варіантів побудови

технологічного процесу. На основі оцінки цих варіантів визначено, що найбільш перспективним є варіант, який базується на використанні програмно-технічних засобів: оперативного формування адресних ярликів із штрихкодовою позначкою, автоматизованої підготовки супровідних документів та автоматизації технологічних процесів за рахунок використання штрихового кодування пачок з періодичними виданнями. Елементи цієї системи реалізовано при автоматизації цеху експедування преси м. Донецька.

При реалізації АСРК-РП розв’язано задачу вибору структури штрихкодової позначки для ідентифікації поштових відправлень з використанням ШК 128. Розглянуто 3 варіанти штрихкодової позначки з врахуванням необхідності їх попередньої підготовки. На основі аналізу цих варіантів визначено, що штрихкодова позначка має складатися з індекса відділення поштового зв’язку та унікального номера відправлення (рис.6). Результати виконаних досліджень реалізовано у Пілотному проекті для об’єктів поштового зв’язку м. Києва та впроваджуються у промислову експлуатацію.

В автоматизованій системі обробки поштових відправлень цеху №1 ДОПП (м. Київ) використано оперативний режим формування ШК-етикеток. При їх розробці враховано необхідність виведення додаткової інформації. Підсистема штрихкодової ідентифікації АС цеху №1 знаходиться у промисловій експлуатації.

Результати розробки моделей підсистеми зчитування штрихового коду використано при розробці пристрою зчитування, який призначено для ручного сканування та автоматичного введення штрихового коду в автоматизованих системах управління у промисловості, торгівлі, зв’язку тощо. Пристрій захищено авторським свідоцтвом на винахід та патентом України.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення задачі підвищення ефективності застосування систем штрихкодової ідентифікації в автоматизованих системах управління за рахунок створення моделей і методу побудови й оцінювання технологічних штрихових кодів, моделей і засобів зчитування штрихового коду в системах штрихкодової ідентифікації. Основні наукові і практичні результати:

1. Вперше запропоновано розглядати підсистему штрихкодової ідентифікації в автоматизованих системах як замкнену систему передачі даних, що дозволяє з єдиних методологічних позицій досліджувати та аналізувати фактори, які впливають на підвищення ефективності штрихкодової ідентифікації в цілому.

2. Розроблено математичну модель оптимізації структури штрихкодового ідентифікатора, що враховує технологічні та економічні фактори, які впливають на склад реквізитів, що представлені у штриховому коді. Це дозволяє вибирати ефективний склад реквізитів штрихкодового ідентифікатора, який наноситься на об'єкт контролю, що значно зменшує загальні витрати на автоматичну ідентифікацію.

3. Вперше запропоновано комбінаторний метод побудови штрихового коду, що задовольняє заданій системі обмежень. Використання цього методу дозволяє створювати символіку штрихового коду під вимоги конкретної автоматизованої системи управління.

4. Набули подальшого розвитку моделі багатофакторного оцінювання стосовно їх застосування для вибору варіанта підсистеми штрихкодової ідентифікації та варіанта штрихкодової символіки. Це дає змогу вибрати ефективний варіант автоматизованої системи управління, в якій використовується штрихове кодування для ідентифікації об’єктів контролю.

5. Набули подальшого розвитку математичні моделі підсистеми зчитування штрихового коду, що дозволило визначити основні фактори, які впливають на ефективність процесу зчитування та підвищити ефективність використання світлових потоків і обробки сигналів.

6. На основі розроблених моделей запропоновано методику вибору та розробки

ефективного штрихового коду на основі порівняльного аналізу сучасних штрихових кодів та використання розробленого комбінаторного методу. Методику реалізовано у вигляді інструментального засобу “KOD”, використання якого дозволяє у декілька разів підвищити продуктивність праці при виборі та розробці штрихових кодів. Розроблені моделі і метод використані при розробці автоматизованої системи експедування періодичних видань із штрихкодовою ідентифікацією для цеху експедування періодичних видань м. Донецька, при розв’язанні задачі вибору структури штрихкодової позначки для автоматичної ідентифікації поштових відправлень в автоматизованій системі реєстрації, обробки та контролю проходження реєстрованої пошти на території України (АСРК-РП) і в автоматизованій системі обробки поштових відправлень у цеху №1 ДОПП (м. Київ). Підсистеми штрихкодової ідентифікації у складі цих систем передані у промислову експлуатацію.

7. Розроблено математичні моделі компонентів підсистеми зчитування штрихового коду, які покладено в основу пристрою сканування й автоматичного введення графічної інформації. На пристрій отримано авторське свідоцтво і патент України. Цей пристрій був впроваджений у промислове виробництво.

8. Перспективним напрямком розвитку досліджень є: поширення отриманих результатів на інші класи автоматизованих систем управління і підсистеми штрихкодової ідентифікації матеріальних об'єктів, подальший розвиток моделей і методів побудови і зчитування штрихових кодів.

Дата добавления: 2015-09-29