Визначаючи предметну підсудність виборчої справи з вимогами про включення до списку виборців, включення в Державний реєстр виборців, судам необхідно враховувати таке.
Відповідно до абзацу третього частини першої статті 21 КАС України, якщо справа щодо однієї з вимог підсудна окружному адміністративному суду, а щодо іншої вимоги - місцевому загальному як адміністративному суду, таку справу повинен розглядати окружний адміністративний суд, якому підсудна хоча б одна з вимог.
Таке врегулювання ускладнює захист права голосу в порядку розгляду виборчого спору. У таких випадках необхідно законодавчо визначити підсудність за вибором позивача.
Крім того, відповідно до частини сьомої статті 35 Закону про вибори Президента, частини першої статті 33 Закону про вибори депутатів ВР АРК, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів зміни та уточнення до уточненого списку виборців вносить голова або заступник голови та секретар дільничної виборчої комісії на підставі рішення суду, повідомлень органу ведення Державного реєстру виборців щодо усунення кратного включення виборця у списку виборців на цій виборчій дільниці. Такі зміни можуть бути внесені до 18 години останньої суботи перед днем голосування. Дільнична виборча комісія при внесенні змін та уточнень до уточненого списку виборців невідкладно повідомляє відповідний орган ведення Державного реєстру виборців про включення його до списку виборців або виключення зі списку виборців.
З огляду на це вважаємо, що додатково зобов'язувати рішенням суду орган ведення Реєстру вносити позивачів до Державного реєстру виборців не вбачається необхідним, оскільки законодавством встановлено, що дільнична виборча комісія повідомляє про це орган ведення Реєстру, який повинен внести відповідні зміни до Реєстру.
Отже, зобов'язуючи органи ведення Реєстру включити позивачів до Державного реєстру виборців, суди повинні враховувати особливості розгляду виборчих справ, визначених статтями 173, 174 КАС України, що стосуються предметної підсудності, і не виходити за межі своєї компетенції, перебираючи на себе повноваження дільничних виборчих комісій, визначені виборчим законодавством.
4.3. Питання застосування строків у виборчих справах
Строк подання позовної заяви у виборчому спорі, строк розгляду виборчої справи, строк для подання апеляційної скарги та граничний строк розгляду справи визначається згідно з особливостями, встановленими статтями 172 - 179 КАС України. Ці норми є спеціальними щодо інших норм КАС України, а тому мають пріоритет під час вирішення виборчих спорів.
Водночас законами про вибори можуть бути встановлені інші строки для подання позовної заяви, вчинення процесуальних дій судом, розгляду справи тощо. Такі норми є спеціальними порівняно з нормами КАС України (статті 172 - 179), однак пріоритет під час вирішення виборчих спорів мають норми, які прийняті пізніше, за винятком випадків, коли прийнятою раніше нормою визначено право учасників виборчого процесу і дія цієї норми не зупинена та норма є чинною-44.
__________
-44 Постанова Пленуму ВАСУ від 1 листопада 2013 року № 15 "Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом" // Електронний ресурс. - Режим доступу: http://www.vasu.gov.ua/ua/plenum.
Суди в основному сформували однакову практику щодо застосування строків під час розгляду виборчих справ.
Так, частиною третьою статті 173 КАС України встановлено обмеження строку звернення до суду з позовними заявами про уточнення списку виборців. Відповідно до цього положення така позовна заява може бути подана не пізніш як за два дні до дня голосування. Також обмеження встановлено для строку розгляду адміністративних справ за цими позовними заявами. Відповідно до частини четвертої цієї статті суд вирішує адміністративні справи щодо уточнення списку виборців у дводенний строк після надходження позовної заяви, але не пізніше ніж за два дні до дня голосування, а якщо позовна заява надійшла за два дні до дня голосування, - невідкладно.
Для справ, пов'язаних із виборчим процесом, КАС України установлено особливості обчислення строків:
• строки обчислюються календарними днями і годинами (частина друга статті 179 КАС України);
• строки подання позовних заяв і апеляційних скарг не може бути поновлено (частина п'ята статті 179 КАС України);
• останнім днем строку, який має закінчитися з настанням певної події, є день, що передує дню вказаної події (частина третя статті 179 КАС України);
• днем бездіяльності є останній день встановленого законом строку, в який мало бути вчинено дію або прийнято рішення (частина четверта статті 179 КАС України).
Позовну заяву про уточнення списку виборців може бути подано не пізніше як за два дні до дня голосування (частина третя статті 173 КАС України). Адміністративні справи цієї категорії спорів суд вирішує у дводенний строк після надходження позовної заяви, але не пізніше ніж за два дні до дня голосування, а якщо позовна заява надійшла за два дні до дня голосування - невідкладно (частина четверта статті 173 КАС України)-45.
__________
-45 Положення частини шостої статті 32 Закону про вибори Президента України, якими було передбачено, що позовна заява про уточнення списку виборців може бути подана до суду за місцезнаходженням виборчої дільниці не пізніше ніж за одну годину до закінчення голосування, втратили чинність.
У зв'язку з цим під час позачергових виборів Президента України, а також проміжних виборів місцевих голів і депутатів міських, селищних і сільських рад останнім днем подачі позовних заяв про уточнення списку виборців було 22 травня 2014 року до 24 години. Відповідно суди повинні були розглянути такі справи не пізніше 22 травня 2014 року включно. У разі надходження позовної заяви 22 травня 2014 року КАС України вимагає розглянути таку справу невідкладно.
Вивчення судової практики показало, що суди здебільшого вчасно та правильно вирішували такі справи. Щодо позовних заяв, які надійшли пізніше ніж за два дні до голосування (23, 24 травня 2014 року) та в день голосування (25 травня 2014 року), на підставі частини п'ятої статті 179 КАС України суди постановляли ухвали про залишення позовної заяви без розгляду-46.
__________
-46 Постанова Голосіївського районного суду м. Києва від 23.05.2014 - 38836334; постанова Голосіївського районного суду м. Києва від 25.05.2014 - 38848916;
Поодинокими були випадки, коли суди все ж таки розглядали справи щодо уточнення списку виборців з порушенням строків, передбачених частиною четвертою статті 173 КАС України. Так, не зазначаючи в постанові дату надходження позовної заяви до суду, суд розглянув її 23 травня 2014 року і зобов'язав не тільки дільничну виборчу комісію включити позивача до списку виборців, а й відділ ведення Державного реєстру виборців включити позивача до Державного реєстру виборців, чим одночасно порушив і строки розгляду цієї категорії справ, і предметну підсудність-47. Водночас порушення строків розгляду справи не є підставою для її нерозгляду по суті.
__________
-47 Постанова Голосіївського районного суду м. Києва від 23.05.2014 - 38897985; постанова Дарницького районного суду м. Києва від 23.05.2014 - 38833202.
За змістом частини четвертої статті 173 КАС України позовні заяви, що надійшли до суду за два дні до голосування, тобто до 24 години дня голосування, суд повинен розглянути невідкладно, а з урахуванням загального строку розгляду цієї категорії справ - до 24 години дня голосування. Вважаємо, що поняття "невідкладно" не обмежується лише вказаними добовими рамками.
Тому, залишаючи позовні заяви про уточнення списку виборців без розгляду, в описовій частині рішення суди обов'язково повинні вказувати дату надходження цієї позовної заяви до суду, оскільки закінчення загального строку розгляду справ про уточнення списку виборців за позовними заявами, що надійшли до суду за два дні до голосування, для суду першої інстанції не є перешкодою для продовження розгляду справи за позовом, що надійшов за два дні до голосування, і не може бути підставою для залишення його без розгляду у зв'язку із закінченням строку для розгляду таких справ-48.
__________
-48 Постанова Голосіївського районного суду м. Києва від 25.05.2014 - 38850322;
4.4. Щодо оформлення судових рішень у виборчій категорії справ
Найважливішим результатом здійснення правосуддя адміністративними судами є ухвалення судового рішення-49. Правильність оформлення судових рішень є дуже важливою, тим більше в такій категорії судових справ, від яких залежить реалізація громадянами України своїх виборчих прав.
__________
-49 Постанова Пленуму ВАСУ від 20.05.2013 № 7 "Про судове рішення в адміністративній справі";
4.4.1. Щодо законності й обґрунтованості судових рішень у виборчій категорії справ
За змістом статті 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з урахуванням юридичної сили правового акта в ієрархії національного законодавства, що регулює спірні правовідносини, подібні правовідносини (аналогія закону), або за відсутності такого закону - на підставі конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права), принципів верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені під час судового розгляду справи (у судовому засіданні, у порядку скороченого чи письмового провадження) з урахуванням вимог статті 70 КАС України щодо належності та допустимості доказів або обставин, які не підлягають доказуванню, та висновків суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними-50.
__________
-50 Там само.
У зв'язку з цим звертаємо увагу судів, що при розгляді позовних заяв про уточнення списку виборців суд в обов'язковому порядку повинен звернутися до відповідного органу ведення Державного реєстру виборців із запитом щодо уточнення відомостей про виборця (частина третя статті 173 КАС України).
Задоволення позову в разі ненадходження до суду відомостей про виборця від відповідного органу ведення Державного реєстру виборців є неповним з'ясуванням обставин справи, що призводить до прийняття необґрунтованих рішень-51.
__________
-51 Постанова Голосіївського районного суду м. Києва від 22.05.2014 - 38839108; постанова Оболонського районного суду м. Києва від 20.05.2014 - 38888409;
Задоволення позову в разі надходження до суду неповних відомостей про виборця (наприклад, у матеріалах справи є тільки довідка з Реєстру, що підтверджує лише відсутність позивача у списках відповідної дільничної виборчої комісії або відсутність у реєстрі відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а не довідка про його відсутність у Державному реєстрі виборців загалом тощо) також свідчить про неповне з'ясування судом обставин справи і унеможливлює ухвалення законного і обґрунтованого рішення.
Застосування судами правових актів, що втратили чинність, або таких, що не регулюють спірні правовідносини, також призводить до ухвалення незаконних рішень. Так, наприклад, у судовій практиці, що аналізується, зустрічаються випадки посилання судами у своїх рішеннях на постанову Пленуму Вищого адміністративного суду України від 02 квітня 2007 року № 2, яка втратила чинність, у той час як Пленум ВАСУ прийняв нову постанову від 01 листопада 2013 року № 15 "Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом"-52.
__________
-52 Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом: постанова Пленуму ВАСУ від 01.11.2013 № 15 // Електронний ресурс. - Режим доступу: http://www.vasu.gov.ua/ua/plenum.
Типовим прикладом застосування нормативно-правових актів, які не регулюють спірні правовідносини у цій категорії справ, є застосування Закону про вибори народних депутатів України замість Закону про вибори депутатів ВР АРК, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів-53, яким відповідні відносини врегульовані.
__________
-53 Постанова Оболонського районного суду м. Києва від 21.05.2014 - 38778690; постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 24.05.2014 - 38845292; від 21.05.2014 - 38790528; від 22.05.2014 - 38803670;
Іншим прикладом неправильного застосування норм є застосування під час розгляду виборчих справ положень частини четвертої статті 155 КАС України. Так, позовна заява не підлягає залишенню без розгляду у виборчих спорах, якщо позивач повторно не прибув у попереднє судове засідання чи у судове засідання без поважних причин, і від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності-54, оскільки неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає судовому розгляду у справах, пов'язаних з виборчим процесом (частина дванадцята статті 172, частина п'ята статті 173, частина шоста статті 174, частина шоста статті 175, частина восьма статті 177 КАС України).
__________
-54 Постанова Дарницького районного суду м. Києва від 16.05.2014 - справа № 753/8667/14-а;
До прикладів неправильного застосування норм матеріального права можна віднести визначення місця проживання особи у справах про включення до списку виборців із застосуванням положень частини першої статті 29 Цивільного кодексу України замість положень частини першої статті 3 Закону про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні-55.
__________
-55 Постанова Голосіївського районного суду м. Києва від 22.05.2014 - 38803670;
Досить поширеною є також помилка, коли суди на порушення вимог частини четвертої статті 122 КАС України, задовольняючи клопотання однієї зі сторін про розгляд справи за її відсутності, здійснювали судовий розгляд справи в порядку письмового провадження. Звертаємо увагу, що для розгляду справи в порядку письмового провадження потрібне клопотання всіх осіб, які беруть участь у справі, а не тільки позивача або відповідача-56. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає судовому розгляду (частина дванадцята статті 172 КАС України), фіксування судового розгляду у цьому випадку не здійснюється (стаття 41 КАС України).
__________
-56 Постанови Дарницького районного суду м. Києва від 21.05.2014 - 38797461; від 22.05.2014 - 38846994.
Разом із тим порушення норм процесуального права є підставою для скасування рішення тільки у випадках, встановлених пунктом 4 частини першої статті 202 КАС України, а саме в разі, коли ці порушення призвели до неправильного вирішення справи, коли розгляд і вирішення справи було здійснено неповноважним судом або в ухваленні постанови брав участь суддя, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід суд апеляційної інстанції визнав обґрунтованою, коли постанова ухвалена чи підписана не тим суддею, який розглянув справу. Вказані порушення норм процесуального права варто вважати істотними і такими, що тягнуть скасування судового рішення та ухвалення нового рішення.
Виявивши при перегляді судового рішення порушення інших норм процесуального права, які не вплинули на правильність ухвалення судом першої інстанції рішення, суд апеляційної інстанції повинен зазначити про це в мотивувальній частині свого рішення та обґрунтувати свій висновок про неістотність допущених порушень-57.
__________
-57 Пункт 13.3 постанови Пленуму ВАСУ від 20.05.2013 № 7 "Про судове рішення в адміністративній справі".
4.4.2. Зміст судових рішень
Зміст ухвалених судових рішень повинен відповідати приписам статей 163, 165, 205 - 207 КАС України. Рішення судів усіх інстанцій, незалежно від виду провадження, повинно бути гранично повним, зрозумілим, чітким, обов'язково містити вступну, описову, мотивувальну і резолютивну частини з додержанням зазначеної послідовності.
Резолютивна частина рішення є завершальною і відображає результат вирішення справи адміністративної юрисдикції, а тому повинна містити чіткі та вичерпні висновки щодо всіх вимог, які були предметом позову, апеляційної чи касаційної скарги. Резолютивна частина судового рішення, за загальним правилом, повинна містити: а) висновок суду про задоволення позову (клопотання, подання), апеляційної чи касаційної скарги повністю або частково чи відмову в його (її) задоволенні повністю або частково, чи залишення його (її) без задоволення; б) висновок суду по суті вимог; в) розподіл судових витрат; г) інших правових наслідків ухваленого рішення; д) строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили та його оскарження; є) встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій-58. У рішеннях про часткове задоволення позовних вимог суд повинен зазначити про залишення без задоволення решти вимог.
__________
-58 Постанова Пленуму ВАСУ від 20.05.2013 № 7 "Про судове рішення в адміністративній справі".
Аналіз судової практики показав, що суди, розглядаючи справи, пов'язані з виборчим процесом, припускаються окремих помилок в оформленні і викладенні змісту судових рішень.
Щодо відповідності висновку суду суті позовних вимог
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Ураховуючи пункт 2 частини другої статті 162, пункт 4 частини першої статті 163 КАС України, резолютивна частина рішення повинна містити висновок по суті вимог і зобов'язувати вчинити певні дії не осіб-виконавців, а відповідних суб'єктів владних повноважень, які є відповідачами у справі.
Тобто, якщо адміністративний позов заявляється до дільничної виборчої комісії або до відповідного відділу ведення Державного реєстру виборців, то і в резолютивній частині рішення повинно міститися зобов'язання вчинити дії саме цих суб'єктів виборчого процесу, а не осіб, які визначаються виборчим законодавством як особи, що мають повноваження на виконання цього рішення.
Так, з порушенням вищеперелічених вимог судами ухвалені рішення, якими зобов'язано голову або заступника голови та секретаря дільничної виборчої комісії включити позивача до списку виборців за виборчою адресою. Ці особи згідно з частиною першою статті 35 Закону про вибори Президента України та частиною першою статті 33 Закону про вибори депутатів ВР АРК, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів є особами, що уповноважені вносити зміни до уточненого списку виборців на звичайній виборчій дільниці на підставі рішення суду, але вони не є відповідачами в адміністративному процесі у виборчих спорах щодо включення до списку виборців-59. Правильно оформленими є судові рішення, у резолютивній частині яких обов'язки покладено на належних відповідачів (виборчі комісії)-60. У протилежному разі суд покладає обов'язки на осіб, які не брали участі у справі.
__________
-59 Постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 22.05.2014 (справа № 752/7500/14-а); від 22.05.2014 (справа № 752/7452/14-а); від 21.05.2014 - 38792755;
-60 Постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 07.05.2014 (справа № 2-а-381/14); від 21.05.2014 (справа № 2-а-429/14);
Крім того, звертаємо увагу судів на неправильне формування резолютивної частини ухвалених рішень, в яких суд перебирає повноваження суб'єктів виборчого процесу, не зобов'язуючи відповідні органи ведення Реєстру, дільничні виборчі комісії тощо виконати їхні прямі функціональні обов'язки щодо включення/виключення позивачів зі списку виборців, а судовим рішенням включає позивача до списку виборців. Такий підхід призводить до порушення як матеріальних норм виборчого права, так і процесуальних норм КАС України-61.
__________
-61 Постанова Печерського районного суду м. Києва від 23.05.2014 - 38842365;
Щодо судових витрат у постанові суду про вирішення виборчого спору
Згідно з частиною першою статті 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Статтями 90 - 93 КАС України визначаються перелік і порядок сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи. Правові засади справляння судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".
Правові засади справляння судового збору у виборчій категорії спорів мають свої особливості і додатково визначаються спеціальними нормами КАС України. Так, відповідно до частини дев'ятої статті 172 КАС України суд приймає позовну заяву щодо рішення, дії чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму або члена відповідної комісії до розгляду незалежно від сплати судового збору. У разі несплати судового збору на момент вирішення справи суд одночасно вирішує питання про стягнення судового збору відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених цим Кодексом. Позовна заява про уточнення списку виборців подається до адміністративного суду без сплати судового збору (частина третя статті 173 КАС України). Згідно з пунктом 14 статті 5 Закону України "Про судовий збір" звільняються від сплати судового збору також позивачі за подання позовів про уточнення списку виборців.
У зв'язку з цим вважаємо, що у постановах суду, якими вирішується спір про уточнення списку виборців, нема необхідності зазначати про розподіл судових витрат, оскільки такі витрати жодною зі сторін не здійснюються. Тим більше не відповідає вимогам КАС України зазначення судом того, що судові витрати слід віднести за рахунок Державного бюджету України-62.
__________
-62 Постанова Голосіївського районного суду м. Києва від 22.05.2014 - 38810201; від 21.05.2014 - 38800893;
У решті судових рішень, якими не вирішується спір про уточнення списку виборців, суди в мотивувальній частині повинні посилатися на норми матеріального і процесуального права, які визначають розміри судових витрат, обґрунтувати ці розміри та їх розподіл, а в резолютивній частині відповідно до статті 163 КАС України зазначити про розподіл цих витрат.
Щодо необхідності вказувати в резолютивній частині постанови строк і порядок набрання судовим рішенням у виборчій справі законної сили та його оскарження
З метою належного забезпечення реалізації конституційного права осіб, визначених у статті 13 КАС України, враховуючи вимоги пункту 4 частини першої статті 163 КАС України, пункту 10.10 постанови Пленуму ВАСУ від 20 травня 2013 року № 7 "Про судове рішення в адміністративній справі", а також те, що судові рішення у виборчих справах мають певні особливості оскарження, визначені статтею 177 КАС України, чим відрізняються від загального порядку оскарження рішень в адміністративному процесі, вважаємо необхідним і обов'язковим у резолютивній частині судового рішення зазначати строк і порядок набрання ним законної сили та його оскарження.
Так, правильною є практика, коли суд зазначає, що постанова може бути оскаржена у порядку частини п'ятої статті 177 КАС України, згідно з якою судові рішення за наслідками розгляду справ, визначених статтями 172 - 175 цього Кодексу, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у дводенний строк з дня їх проголошення, а судові рішення, ухвалені до дня голосування, - не пізніш як за чотири години до початку голосування.
Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 172 - 175 КАС України, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції-63.
__________
-63 Постанова Оболонського районного суду м. Києва від 20.05.2014 - 38792815.
Щодо негайного виконання рішення суду у справах, пов'язаних з виборчим процесом
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 161 КАС України під час прийняття постанови суд за наявності підстав вирішує питання про допуск її до негайного виконання. Водночас суди повинні звернути увагу на те, що пунктом 6 статті 173 КАС України передбачено, що постанови адміністративного суду щодо внесення змін у списки виконуються негайно.
Тобто припис про негайне виконання постанови з підстав, визначених пунктом 5 частини першої статті 256 КАС України, є обов'язковим, а тому суд у цій категорії справ не повинен обґрунтовувати висновок про допуск постанови до її негайного виконання і лише в резолютивній частині зазначити про негайне виконання постанови.
Щодо офіційно-ділового стилю викладення судового рішення
Судове рішення як документ офіційно-ділового стилю повинно викладатися з дотриманням норм літературної мови та використанням уніфікованих зворотів ділової та юридичної мови, мати логічну послідовність та нейтральний тон викладення матеріалу, характеризуватися точністю, стислістю і зрозумілістю викладення.
У зв'язку з цим неприпустимо використовувати термінологію, яка не характерна правовій лексиці. Так, відповідно до частини восьмої статті 35 Закону про вибори Президента голова, заступник голови або секретар дільничної виборчої комісії в день голосування виправляють неточності та технічні описки в уточненому списку виборців, тому застосування іншої термінології, наприклад "внести виправлення" тощо, є неприйнятним-64.
__________
-64 Постанова Оболонського районного суду м. Києва від 21.05.2014 - 38797470.
Висновки
Узагальнення судової практики показало, що суди під час розгляду досліджуваної категорії справ переважно правильно застосовували норми матеріального та процесуального права, повно встановлювали обставини справ та давали їм правову оцінку.
Незважаючи на скорочені строки для розгляду цієї категорії справ, майже всі виборчі справи розглянуті судами з дотриманням строків, передбачених КАС України, тобто протягом двох днів.
Спостерігається тенденція до зменшення цієї категорії справ у зв'язку з внесенням змін до процесуального законодавства щодо строків звернення до суду, а саме з позовом про уточнення списку виборців можна звернутися до суду не пізніше ніж за два дні до дня голосування. Необхідно зазначити, що у зв'язку з такими змінами збільшився показник постановлення ухвал про залишення позовних заяв без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
У результаті дослідження встановлено, що незадовільною є робота органів ведення Державного реєстру виборців, оскільки вона не відповідає вимогам належного судового розгляду спорів щодо уточнення списку виборців. Відомості про виборця (частина третя статті 173 КАС України) повинні надаватися на вимогу суду в повному обсязі з урахуванням даних, які містяться в Державному реєстрі виборців, а не тільки стосовно території, на яку поширюється юрисдикція органу ведення Реєстру. Без отримання таких відомостей суди позбавлені можливості об'єктивно розглядати досліджувану категорію виборчих справ, оскільки ймовірним є порушення принципу однократного включення виборця до уточненого списку виборців.
Узагальненням доведено конфлікт у виборчому законодавстві між принципом однократності включення виборця до Реєстру (уточненого списку виборців) із правом виборця на голосування. Судова практика свідчить про те, що під час розгляду спорів про включення до списку виборців адміністративні суди надають пріоритет забезпеченню принципу однократності включення виборця до Реєстру. Такий висновок вказує на неправильний вектор законодавчого врегулювання виборчих відносин, оскільки визначальним у цих відносинах є забезпечення реалізації права голосу громадян. Тому законодавчі механізми захисту принципу однократності включення виборця до Реєстру повинні бути переглянуті Верховною Радою України.
Потребують негайного врегулювання відносини щодо реалізації права голосу громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя. Механізм реалізації цього права через зміну місця голосування без зміни виборчої адреси не є таким, що забезпечує це право. Таким виборцям для голосування на законодавчому рівні необхідно передбачити утворення окружних та дільничних виборчих комісій у наближених до окупованої території регіонах України.
Суди повинні взяти до уваги помилки, допущені під час розгляду справ, пов'язаних із захистом виборчих справ, вказані в цьому узагальненні для їх уникнення під час здійснення судочинства.
Для подальшого формування єдиної судової практики необхідно систематично проводити семінари, тренінги, навчання суддів, помічників суддів, у тому числі в межах навчальних програм у Національній школі суддів України, щодо застосування виборчого законодавства.
Ураховуючи наявність спірних питань під час розгляду та вирішення досліджуваної категорії справ, а також випадків неоднакового застосування судами законодавства для забезпечення єдиної судової практики пропонуємо обговорити це узагальнення на засіданні Пленуму Вищого адміністративного суду України і довести його до відома суддів місцевих та апеляційних адміністративних судів.
Узагальнення підготовлено Секретарем Пленуму ВАСУ М.І. Смоковичем, помічником заступника Голови ВАСУ О.І. Бєловою.
Секретар Пленуму ВАСУ | М.І. Смокович |
Дата добавления: 2015-09-29; просмотров: 24 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |