Загальні основи процесу навчання руховим діям

Загальні основи процесу навчання руховим діям

Фізична культура є важливим засобом у системі освіти та виховання учнів загальноосвітньої школи, формування в них здорового способу життя, організації корисного дозвілля та активного відпочинку, розвитку позитивних моральних і вольових якостей. Тобто цінність фізичної культури полягає в освітньому, виховному, оздоровчому та загальнокультурному значенні.

Одним з основних завдань шкільного фізичного виховання є навчання. Це передача знань, вмінь та навичок від вчителя до учня. Вони формуються під час засвоєння учнями техніки рухових дій з різних видів спорту. Цей розділ займає основне місце у шкільній програмі, а його практична реалізація потребує від вчителя дотримання і виконання необхідних принципів та методів навчання.

Принципи навчання отримали назву «дидактичних» (викладені у книзі «Велика дидактика» Яна Каменського). Це найбільш важливі закономірності, за якими здійснюється навчання.

Принцип свідомості та активності передбачає виховання в школярів усвідомленого оволодіння вправами, що вивчаються.

Принцип систематичності вимагає послідовного розташування навчального матеріалу з урахуванням схожості його окремих елементів, послідовності їх вивчення та багаторазовому повторенні.

Принцип наочності передбачає створення образу рухів шляхом показу, наочних посібників. Сприйняття матеріалу різними органами відчуттів забезпечує більш активне і точне його розуміння.

Принцип міцності передбачає дотримання послідовності у навчанні та достатньою кількістю повторень різних рухів протягом серії уроків з метою міцного формування вмінь та навичок.

Принцип доступності вимагає відповідності навчального матеріалу силам та можливостям учнів. Необхідно просуватись від легкого до важкого, від простого до складного. При цьому враховувати вікові та індивідуальні можливості учнів.

Методи відіграють суттєву роль у навчальному процесі. Більшість з них використовується під час вирішення всіх завдань фізичного виховання. Проте є специфічні, які притаманні лише процесу навчання руховим діям.

Метод вивчення в цілому передбачає вивчення рухової дії в тому вигляді, як вона виглядатиме наприкінці навчання.

Метод вивчення по частинах передбачає початкове вивчення окремих частин дій, а потім об’єднання їх разом.

Методи суворо регламентованої вправи полягають у суворій регламентації форми рухів, величини навантаження, темпів його збільшення, тривалості відпочинку…

Готовність учня до засвоєння рухової дії

На початку вивчення техніки рухової дії вчитель повинен встановити готовність учня до такої діяльності. Для цього потрібно оцінити його фізичну, рухову та психологічну готовність.

Фізична готовність означає наявність в учня необхідного рівня розвитку необхідного рівня розвитку рухової здібності, від якої залежить успіх у засвоєнні нової дії.

Рухова готовність характеризується попереднім руховим досвідом учня. Наявність такого досвіду та відповідних знань показує вчителю на рівень підготовленості учня до засвоєння нових дій.

Психологічна готовність характеризується формування в учня необхідної мотивації до навчання та рівнем розвитку вольових якостей.

Шляхи передачі навчальної інформації

Особливе місце в процесі навчання займає якісна передача інформації від вчителя учням. Одним із таких способів є програмове навчання і зокрема алгоритмізація рухових дій. Цей спосіб передбачає розділення навчального матеріалу на частини та навчання цим частинам у певній послідовності.

В першій серії навчальних завдань повинні бути вправи для розвитку рухових здібностей, котрі необхідні для успішного оволодіння вивчаємої рухової дії.

Друга серія повинна включати завдання на засвоєння вихідних та кінцевих положень, котрими починається та закінчується рухова дія.

Третя серія передбачає засвоєння основних дій, які забезпечують умови для виконання вивчаємої дії.

Четверту серію складають дії, пов’язані з навчанням щодо вміння оцінювати дії третьої серії в просторі, часі, за ступенем м’язових зусиль. Це вміння сприяє більш швидкому та якісному формуванню рухових навичок.

П’ята серія – провідні вправи або частини вивчаємої рухової дії. На останньому етапі учні оволодівають рухами в цілому у полегшених умовах або за допомогою вчителя.

Складання алгоритмів для засвоєння рухової дії зобов’язує вчителя визначитись, якому із способів навчання надаватиметься перевага. На сьогоднішній день існує два основних способи.

Репродуктивний - коли вчитель прагне, щоб учень відтворив основні параметри рухів (частота рухів, довжина кроків, положення окремих частин тіла по відношенню до інших або певної площини)без змін, у тому вигляді, який мала рухова дія під час її показу вчителем.

Частково –пошуковий –увага учня спрямовується на відтворення тих відчуттів, котрі виникають під час вірного виконання рухової дії («відчуття води» у плавців, «м ‘яча» у футболістів), а не зовнішні параметри рухів.

Рухові дії під час вивчення спортивних ігор (баскетбол)

Стійка баскетболіста та пересування в захисті:

1. Захисна стійка –ноги на ширині плечей на одній лінії, руки в сторони.

2. Захисна стійка з виставленою правою (лівою) ногою вперед і піднятою правою (лівою) рукою вперед –угору.

3. Пересування вправо, вліво приставними кроками.

4. Біг спиною вперед.

5. Пересування вперед, назад.

6. Стоячи один проти одного в низькій стійці захисника на відстані витягнутих рук, торкнутися рукою гомілки партнера (партнер робить крок в сторону і не дає змоги доторкнутися до своєї гомілки).

7. Пересування вперед, назад, вправо, вліво за сигналом.

Стійка баскетболіста та пересування у нападі:

1. Постановка ніг, положення тулуба, рук, голови – стійка баскетболіста в нападі (без м’яча і з м’ячем).

2. Біг зигзагами вправо, вліво.

3. Прискорення з різних вихідних положень (сидячи, лежачи).

4. Зупинка у два кроки.

5. Біг зі зміною швидкості.

6. Біг, зупинка, прискорення.

7. Біг, зупинка, повороти на 90, 180, 270, 360 градусів.

8. Біг зі зміною напрямку руху на 90 і 180 градусів.

Ловіння м’яча двома руками:

1. Імітація утримування м’яча в руках.

2. Те саме, але присісти і покласти кисті рук на м’яч, що лежить на підлозі, потім підняти його.

3. Випустити м’яч з рук так, щоб він вдарився об підлогу, потім захопити м’яч.

Передача м’яча двома руками від грудей з місця:

1. Стоячи обличчям один до одного на відстані 3-4м, учні однієї шеренги передають м’яч своїм партнерам і т.д.

2. Те саме, але з відстані 5-6м.

3. Передачі у колі виконуються партнеру, що стоїть поруч. Потім через одного гравця, потім будь –якому.

4. Шикування у зустрічних колонах. Передача м’яча з однієї колони в іншу з наступним пересуванням гравців у кінець протилежної колони.

Ловіння та передача м‘яча двома руками від грудей з кроком, зміною місць у русі:

1. У парах на місці з відстані 2-3м. у момент ловіння м8яча крок ногою, що знаходиться позаду. Передача м’яча з наступним кроком.

2. Те саме, але гравець після передачі змінює місце розташування.

3. Ловіння та передача м’яча у русі кроком.

4. Те саме, але під час бігу в повільному (середньому) темпі.

Ведення м’яча:

1. Високе ведення на місці правою та лівою рукою.

2. Те саме, але без зорового контролю.

3. Ведення навколо себе правою та лівою рукою.

4. Те саме, але по прямій (пересуватись бігом у повільному та середньому темпі).

5. Ведення м’яча по прямій, ловіння двома руками та зупинка у два кроки, передача.

Ведення м’яча із зміною швидкості та напрямку руху:

1. Ведення «змійкою» між гравцями, які стоять у колоні (відстань 2м).

2. Ведення із зміною напряму, повторювати рухи попереднього гравця.

3. Ведення по прямій зі зміною швидкості (за сигналом учителя).

4. У парах - гравець веде м’яч, другий супроводжує його як захисник.

5. Ведення зі зміною висоти відскоку.

Ведення м’яча почергово правою та лівою рукою:

1. Ведення двох м’ячів одночасно (правою та лівою рукою).

2. Те саме, але почергові рухи руками.

3. Ведення м’яча почергово лівою та правою рукою.

4. Ведення м’яча на обмеженій ділянці майданчика. Завдання – вибити м’яч у партнера і не дати вибити свій.

5. Вправи з двома м’ячами. Учень однією рукою підкидає і ловить м’яч, а іншою веде другий м’яч.

6. Естафета з подоланням перешкод для ніг і обведенням різних предметів.

Повороти на місці:

1. Виконання поворотів вправо та вліво без м’яча.

2. Те саме, але стоячи на місці з м’ячем.

3. Те саме, у поєднанні із зупинками після ведення та ловіння.

4. Те саме, але з протидією захисника.

Кидок м’яча однією рукою від плеча з місця:

1. Імітація кидка без м’яча.

2. Те саме, але з м’ячем.

3. Кидок справа від щитка під кутом на відстані 1,5-2м від нього.

4. Те саме, але зліва.

5. Те саме, але по центру.

Кидок м’яча однією рукою від плеча після ведення:

1. Виконання руху після одного кроку у стрибку.

2. Після двох кроків бігу прийом м’яча з випростаної вперед руки вчителя з кроком правою ногою, після чого крок лівою, поштовх вертикально вгору та імітація кидка.

3. Те саме, але кидок м’яча у кошик.

4. Те саме, але з ловінням невисоко підкинутого м’яча під час пробігання

гравця повз учителя.

5. Те саме, але після підкидування м’яча вгору (угору-уперед, ловінням

після відскоку від підлоги).

Вибирання і вибивання м‘яча:

1. Шикування у дві шеренги обличчям один до одного на відстані 1,5-2м.

Гравці однієї шеренги тримають м’яч двома руками перед собою. За сигналом гравці без м’ячів пересуваються приставними кроками ваперед і вибивають м’яів у партнерів, що чинять пасивний опір. Потім міняються місцями.

2. Шикування те саме, але гравці стоять навпроти один одного і утримують одночасно один м’яч. За сигналом - виривання м’яча.

3. Те саме, але м’яч знаходиться на підлозі.

4. Шикування у колі. Один з учнів веде м’яч ближньою до учнів рукою, на відстані 1м. Гравці виконують по черзі випади і намагаються вибити м*яч рухом руки знизу вгору або збоку за напрямком ведення.

5. Те саме, але ведення виконують 3-4 гравці, що рівномірно розташовуються по колу.

6. Шикування в парах один за одним, обличчям до стіни на відстані 1,5-2м. гравець, що стоїть попереду –нападаючий, позаду – захисник. Нападаючий виконує передачу у стіну, ловить м’яч і виконує поворот. У момент повороту захисник робить спробу захопити м’яч і вирвати його.

Дії проти гравця з м’ячем:

1. Супровід гравця. Що веде м’яч з партнером.

2. Передача м’яча у трійках. У центрі захисник, котрий намагається вибити м’яч у нападаючого або перехопити передачу.

3. Те саме, але двоє – захисники, що намагаються вибити м’яч у середнього (нападаючого).

4. Ведення м’яча «змійкою» у колоні. Решта – захисники. М’яч потрібно вибити у ведучого.

5. Протидія гравцю, що намагається кинути м’яч у кошик (перекривати рукою траєкторію кидка).

6. Перехват м’яча під час передачі.

Передача м’яча в русі:

1. Передача в парах (трійках) визначеним способом.

2. Боротьба за м’яч 2на2. гру одночасно проводять у різних частинах майданчика. З використанням вивчених передач, двоє гравців володіють м’ячем, інші двоє – намагаються перехопити його.

3. Боротьба за м’яч 2на3 (двоє захисників, троє нападаючих).

Напад швидким проривом:

1. Пересування до щита гравця і передача йому м’яча іншим гравцем.

2. Те саме, але з подоланням протидії захисника.

3. пересування до щита трьох гравців без ведення і зміни місць.

4. Те саме, але з обігруванням двох захисників.

5. Те саме. Але із завершенням атаки кидком.

Ловіння м’яча після відскоку від підлоги:

1. В.п. – стійка баскетболіста. Випустити м’яч вниз. Присідаючи, супроводжувати м’яч руками до моменту його відскоку від підлоги. У момент початку відскоку упіймати м’яч.

2. Те саме, але м’яч підкинути вертикально вгору і зловити після відскоку від підлоги.

3. М’яч підкинути угору – вперед і після руху до місця відскоку зловити.

4. Те саме, але після підкидування м’яча партнером.

Кидок м’яча у кошик однією і двома руками зверху у стрибку:

1. Гравець перебуває на відстані 2-3м від щита. Після удару м’яа у підлогу, учень робить крок правою ногою і одночасно ловить м’яч. Наступний крок він робить лівою ногою, виконує поштовх і у стрибку спрямовує м’яч у кошик.

2. Те саме, але після 2-3 ударів м’яча у підлогу.

3. Те саме, але після тривалого ведення м’яча.

4. Те саме, але після ловіння м’яча у русі і його ведення.

Ловіння м’яа, Що високо летить, двома руками у стрибку і після його відскоку від щита:

1. Гравець кидає м’яч у стіну, у стрибку ловить його, приземляється і після стрибка знову спрямовує м’яч у стіну.

2. Те саме, але після ловіння виконується кидок двома руками у стрибку.

3. Кидок м’яча у кошик з наступним ловінням м’яча, що відскочив (у парах).

4. Те саме, але після кидка м’яча третім гравцем.

Позиційний напад:

1. Вихід до м’яча із кутів майданчика, коли м’ячем володіє гравець у другій боковій лінії.

2. Вихід від бокових ліній до центру, коли м’ячем володіє середній гравець.

3. Вихід до щита, коли м’ячем володіє гравець у куті майданчика.

4. Вихід до щита уздовж бокової лінії, коли м’яч знаходиться у гравця в центрі ділянки штрафного кидка.

Зонний захист:

1. Дії проти суперника, що чисельно переважає. Три гравця розташовуються трикутником, що швидко передають м’яч один одному і намагаються створити одному із партнерів можливість атаки кошика дальнім кидком. Двоє захисників узгоджено змінюють позиції і намагаються завадити виконанню прицільного кидка або перехопити м’яч (виконується на одному місці або зі зміною позицій нападаючими).

2. Атака одного нападаючого двома захисниками. Гравець веде м’яч і пересувається для атаки кошика. Один захисник намагається змусити нападаючого зміститись до однієї з бокових ліній, де його відразу ж атакує другий захисник. Обидва намагаються відібрати м’яч. Вправа може також застосовуватись під час одночасного руху двох гравців у крайніх коридорах. У цьому випадку завданням захисників є змусити нападаючого зміститись до середнього коридору, де діють партнери.

3. Зміна позицій захисників у разі чисельної рівноваги з нападаючими:

· розміщуючись під щитом на різних ділянках майданчика та у різній послідовності в умовах гри 2на2, 3на3, 4на4, 5на5, захисники змінюють свої позиції згідно з передачами нападаючих, що стоять на місці;

· те саме, але відповідно до заходжень у зону окремих нападаючих і зміни позицій іншими нападаючими.

4. Організація боротьби за м’яч, що відскочив від щита, за умови чисельної переваги або рівноваги суперників:

· Нападаючі після передач м’яча виконують кидки із середніх і дальніх дистанцій та намагаються знову оволодіти м’ячем. Захисники в момент кидка займають позиції з розрахунком, щоби заважати входити нападаючим до зони оволодіння м’ячем;

Те саме, після кидків у кошик з ближніх дистанцій. Що виконуються гравцями, які увійшли до зони.

Персональний захист:

1. Утримання гравця з м’ячем, що знаходиться поблизу кільця (в парах).Захисник приймає стійку з виставленою вперед ногою і піднятою вгору рукою. На обманний рух нападаючого він відповідає невеликим кроком назад і в сторону можливого проходу, після початку ведення робить один крок вперед, а потім пересувається приставними кроками. Протидія кидку ближньою до м’яча рукою.

2. Перехоплення м’яча у нападаючих, що просуваються до кільця: захисник відступає і намагається не пропустити когось із нападаючих за спину. Водночас він спостерігає за м’ячем, готуючись до перехоплення.

3. Те саме, але троє нападаючих діють проти двох захисників.

4. Утримання гравця, який намагається звільнитись і отримати м’яч. Гравці розміщуються в парах біля бокових ліній. За сигналом нападаючі намагаються звільнитись від опіки, щоб отримати м’яч. Захисники заважають цьому. Вчитель передає м’яч гравцю, що звільнився від опіки.

5. Нападаючий стає під кільце, перед ним знаходиться троє захисників. Нападаючий намагається пройти під другий щит. Троє захисників заважають цьому.

Кращому засвоєнню рухових дій сприятиме проведення рухливих ігор та естафет на різних етапах уроків.

М’яч – сусідові

Гравці стають у коло на віддалі одного кроку один від одного. За колом стоїть ведучий. Гравці передають м’яч то вліво, то вправо, але тільки сусідові, а ведучий намагається доторкнутися до м’яча. Той гравець, у якого він доторкнеться, стає ведучим.

Рухома ціль.

Усі гравці стають за лінією кола і намагаються влучити м’ячем у ведучого, який стоїть у центрі круга. Гравець, що кинув м’яч, але не влучив у ведучого, сам стає на його місце.

За двома зайцями

Не сходячи з місця, гравці повинні одночасно повинні вдаряти об підлогу двома м’ячами й ловити їх. Хто зробить цю вправу більшу кількість разів без помилки, той і переміг.

Ведення з кидком

Гравці за сигналом ведуть м’яч до баскетбольного щита й намагаються закинути його в кошик. Переможе той. У кого більше очок.

Бачить око

Упродовж 10 секунд необхідно відібрати м’яч, який веде (як у баскетболі) партнер.

М’яч середньому

Усі гравці стають у коло, яке ділиться на два півкола –дві команди. У центрі кола лицем до своєї команди стоять середні гравці. Навколо середнього обведена лінія, за яку не можна заступати. За сигналом вчителя середні кидають м’яч першому гравцю у півколі, ті, в свою чергу, кидають м’яч середньому, і так доти, доки середній не одержить м’яч від останнього гравця у півколі.. виграла команда, що закінчила першою.

Баскетбол із надувним м’ячем

Дві команди довільно розміщуються на баскетбольному майданчику. Капітани виходять на середину; керівник. Стоячи між ними, підкидає повітряну кульку, яка потрапляє до однієї з команд. Гравці, підстрибуючи і відбиваючи її руками, передають один одному, поки кулька не доторкнеться баскетбольного щита, за що команда отримує одне очко. Після цього знову

проходить розігрування в центрі поля. Під час гри не можна відштовхувати гравців і бігати з кулькою у руках. Гра триває 10 хвилин із зміною майданчика через 5 хвилин.

Серпантин

Гравці кожної команди стають у колону, поклавши один одному руки на плечі. Перший гравець обводить м’ячем інших; обвівши останнього гравця,кидає м’яч першому в колоні, а сам стає в кінець і т.д.

Десять передач

Грають на прямокутному майданчику, обмеженому лініями. Гра нагадує баскетбол або гандбол, але без кидків у ціль. М’яч передається одній із команд за жеребкуванням. Гравці цієї команди намагаються зробити між собою 10 передач підряд, не віддаючи м’яча суперникам. Якщо це вдалося зробити, то гра зупиняється, команді нараховується очко і м’яч вводиться гравцем іншої команди.

М’яч – капітанові

Гра нагадує баскетбол. Кожна команда намагається оволодіти м’ячем і кинути його в ціль. Такою ціллю є гравець, що стоїть у крузі (шириною 70-80см), накресленому на підлозі. У крузі ловець може підстрибувати, але не має права заступати у нейтральну зону, яка оточує круг. У цю зону не можна входити і польовим гравцям обох команд. Кидаючому може перешкодити тільки один перехоплювач, розташований біля нейтральної зони перед гравцем. За грубу помилку призначають штрафний кидок із відстані шести кроків від ловця. Кожний влучний кидок приносить команді одне очко.

Дата добавления: 2015-09-29