Античний театр давньої Греції

АНТИЧНИЙ ТЕАТР ДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ

· Вступ:

В усіх народів світу із застосуванням давніх часів існують свята, пов'язані з щорічними циклами помирання і відродження природи, зі збиранням врожаю. Ці свята, і дали життя драмі і театру Греції та Риму.

· Зародження і основа давньогрецької драматургії:

У основі давньогрецької драматургії лежать міфи. У Пантеоні грецьких богів важливе місце обіймав Діоніс, чи Вакх, бог рослинності, родючості, виноградарства і виноробства. Під час гучних святкових процесій на вшанування Діоніса розігрувалися сценки з його життя у яких співали дифірамби (хвалебні пісні). Поруч із урочистими і сумні, розспівувались веселі, а часто непристойні пісні. Урочиста частина свята дала народження трагедії, весела і жартівлива - комедії. Де гра – там мають бути і правил гри. Вони також формувалися поступово. І першим важливим правилом стало поділ на глядачів і акторів.

Розквіт античного театру посідає V в. до н. е. Саме на цей час творили великі поети драматурги - Есхіл, Софокл, Еврипід. Персонажі їх трагедій - Едіп, Антігона, Прометей - стали вічними образами світового сценічного мистецтва.

· Технічний прогрес:

Спочатку вистави ставили просто неба, але вони швидко набули такої популярності, що почалося в будівниці спеціальних приміщень, удосконалення технічних засобів та, ясна річ, інсценізацій нових драм. В античному театрі грали тільки чоловіки, спочатку вистава являла собою діалог одного актора з хором, тільки пізніше число акторів збільшувалось. Грали античні актори в масках, які не тільки відображали характер героя, тобто робили голос актора голоснішим. Учасники вистави взували котурни — спеціальне взуття на високій підошві, аби глядачі бачили, що відбувається на сцені. Були й інші технічні засоби: в проходах стояли ємності з водою, що поліпшувало акустику, існували пристрої, за допомогою яких актор міг «злетіти» над сценою або «провалитися в царство Аїда».

Театр у Стародавній Греції вважався справою державним, тому за організацію уявлень відповідав архонт — вища посадова особа міста. Воно давало дозволу постановку п'єси, з його розпорядженню набирали хор. Усі матеріальні витрати брав він багатий городянин — хорег, котрого також призначав архонт. Кожен поета був «свій» хорег. На мармурових пам'ятних дошках вибивали як ім'я драматурга-победителя, а й ім'я хорега.

· Виховна роль давньогрецької драматургії:

Цінність драми оцінювалась авторською інтерпретацією міфу: наскільки трактування відомого сюжету висвітлювало проблеми сучасності, які моральні та філософські проблеми порушив автор у своєму творі. Виходить, античне мистецтво далеко не обмежувалось розважальною функцією! Давні ж драматурги та актори заклали у мистецтво як таке силу впливу на людські душі, виховне та філософське начало мистецтва.

Комедії античності так само з’явились з народних вистав. Кажуть, комедії були більш популярними в стародавньому Римі, а трагедії — у Греції. Але ж і комедії не просто розважали глядачів, а й висміювали вади людей та суспільного ладу. Традиція зображувати громадських діячів у сатиричному ключі виникла ще в стародавні часи!

· Висновок:

Театральне мистецтво стало невід’ємною частиною нашого життя. Я вважаю, що знання про витоки театру, його походження та традиції допоможуть, нам краще зрозуміти сучасне мистецтво. Античний театр — неоціненне явище її історії світової культури, явище унікальне й самобутнє.

(Приклади масок давньогрецького театру)

Дата добавления: 2015-08-29