Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Маркетингова цінова політика 4 страница



91.Реакція конкурентів на зміну цін.
За наявності на ринку конкуренції прийнятність для споживача цін продавця значною мірою визначаються тим, якої компенсації вимагає конкурент. У цьому зв‘язку для продавця є доцільним стежити за відносною привабливістю цін на свої послуги.
В якості провідної ціни розглядається ціна на ринковий товар-лідер (щодо рівня продажних цін) чи сформований рівень середньогалузевих цін. При цьому індивідуально обумовлений продавцем розмір ціни може як збігатися з провідною ціною, так і відхилятися від неї у бік зменшення.
Вплив фактора конкуренції на ухвалення рішення про встановлення ціни на товар залежить від структури ринку, тобто від кількості і типу підприємств, що працюють на ньому. Підприємства, які визначаючи ціну на свій товар виходять винятково з умов конкуренції, встановлюють її нижчою за ринкові ціни, на рівні ринкових чи вищою за них залежно від лояльності споживачів, наданого сервісу, образу товару, реальної чи передбачувальної відповідної реакції конкурентів. Відмінні риса таких підприємств полягає в тому, що вони не прагнуть зберегти постійну залежність між своїми цінами і витратами і рівнем попиту.
Найбільш поширеними методами встановлення цін з орієнтацією на умови конкуренції є: 1-метод поточної ціни; 2-метод слідування за лідером; 3-ціноутворення з урахуванням реакції конкурентів; 4-тендерне ціноутворення.

95.Цінова еластичність попиту, сутність, методи визначення. Види еластичності попиту.
Для визначення міри чутливості попиту на товари до змін у ціні використовується поняття цінової еластичності попиту. Вона визначається відношенням зміни величини попиту (у %) до зміни цін (у %). E=Q2 –Q1 /(Q1+Q2)/2:P2-P1/(P1+P2)/2
Кількісно еластичність може бути описана в такий спосіб. Коли відсоткове зниження ціни викликає таке ж відсоткове збільшення обсягів продажу товару, то має місце еластичний попит Ed>1.
Попит швидше за все буде еластичним, якщо:
- Заміни товару немає
- Покупці не відразу помічають підвищення цін
- Покупці повільно змінюють свої купівельні навички, і не поспішають з пошуком дешевих товарів
- Покупці вважають, що підвищена ціна виправдана підвищеною якістю.
Якщо ж відсоткове зниження ціни в точності компенсується відповідним % зростанням обсягів продажів товарів, то спостерігається одинична еластичність попиту.
І нарешті, якщо зниження ціни викликає дуже не значне зростання обсягів продажів. Можна говорити про нееластичний попит, тобто еластичність попиту менша за одиницю. Нееластичність спостерігається за таких обставин:
- Товар має достатній ступінь новизни
- Товар сподобався певній категорії покупців і зайняв свій сегмент
- Підвищення виправдовується зміною на краще якісних показників товару
- Зміна ціни обумовлюється змінами в економіці (інфляція) і т.д.
На рівень еластичності попиту взагалі впливають такі фактори:
- Важливість і невідкладність потреби, що задовольняється товаром
- Кількість і присутність замінників товару
- Наявність у товару необхідних для його використання доповнень
- Кількість споживаного товару
- Рівень грошових доходів і витрат споживачів
- Наявність конкурентів
- Використання підприємством заходів щодо стимулювання збуту
- Залежить також від факторк часу.
Еластичність попиту багато в чому залежить від поінформованості покупців про ціни, що є не досконалим критерієм їх еластичності.



141.Стратегічні рішення по ціноутворенню.
Реалізуючи продукцію по низьких цінах, воно ризикує залишитися без прибутку. Тому прийнятий стратегічний напрям цінової політики певною мірою визначає характер підприємницької поведінки підприємства при реалізації продукції на ринку в плановій перспективі.Ураховуючи, що основою цінової стратегії підприємства є ціна на його продукцію, особливість прийняття стратегічних рішень у ціноутворенні визначається її функціями.
Стратегічні функції ціни
Формуєрівень попиту на продукцію
• Визначає рівеньрентабельностідіяльності підприємства
• Впливає на процес сприйняття продукції споживачем
• Служить базою для порівняння конкурентних видів продукції
• Сумісна з іншими складовими елементами стратегії маркетингу
Так, установлена в умовах ринку ціна безпосередньо визначає рівень попиту на продукцію. При цьому занадто висока або низька ціна може негативно вплинути на процес реалізації продукції. Попередження такого впливу потребує відповідного визначення рівня цінової еластичності. Від рівня ціни залежить рентабельність виробництва та реалізації продукції. У даному разі ціна визначає умови, при яких у стратегічній перспективі за рахунок обсягів продажу забезпечується окупність усіх витрат і запланований рівень прибутку від реалізації продукції.
Сумісність цінової стратегії з іншими складовими елементами маркетингової стратегії також зумовлена функціями ціни. Так, особливості стратегії збуту враховуються в ціновій стратегії на основі використання націнок та знижок до ціни з метою досягнення поставлених цілей по охопленню ринку. В ціні також враховуються витрати на рекламу, упаковування, транспортування та зберігання продукції, інші види маркетингової діяльності підприємства.
Базуючись на розглянутих функціях ціни, цінова стратегія являє собою логіку маркетингової діяльності підприємства у сфері планування, встановлення та використання цін на продукцію, контролю за ними у відповідній перспективі.

142.Роль цінової конкуренції в умовах маркетингової діяльності підприємства.
У ринкових умовах ціна перебуває в тісному зв'язку не тільки з складовими інструментами маркетингу, а й з усім економічним інструментарієм підприємницької діяльності підприємства.
В умовах жорсткої конкурентної боротьби на ринку рівень і співвідношення цін на окремі види продукції, а особливо на конкуруючі вироби, певним чином визначають поведінку споживачів у процесі вибору та придбання. Це впливає на обсяги реалізації продукції на ринку кожним підприємством. Як наслідок, у даному випадку ціна обумовлює характер маркетингової діяльності підприємства.
Через ціну визначають кінцеві комерційні результати діяльності підприємства, ефективність його маркетингової організації та дієздатність відповідних структурних підрозділів. Конкурентоспроможність продукції на ринку також значною мірою обумовлена рівнем ціни. Більш поглиблене вивчення ролі ціни в системі маркетингу потребує відповідного дослідження теорії ринкової ціни в ракурсі даного питання.
В умовах маркетингу діяльність підприємства спрямована на задоволення вимог споживачів до продукції, що відповідним чином впливає на процес ціноутворення на підприємстві. Згідно з теорією нетрудової вартості, яка зорієнтована на ринковий попит, у процесі формування ринкової ціни на підприємстві гранична корисність продукції для споживача враховується в більшій мірі, ніж рівень витрат на виробництво та реалізацію продукції. В даному разі категорія корисності являє собою міру переваги, яку споживач віддає конкретному виду продукції серед сукупності всіх запропонованих її видів на ринку. Збільшення попиту на дану продукцію є об'єктивною умовою додаткового її випуску. Визначення рівня корисності при формуванні ціни на практиці досить складний і трудомісткий процес. В цьому полягає суттєвий недолік даної теорії.
Позитивним моментом даної теорії є те, що при формуванні ринкової ціни попит і пропозиція виступають як два рівнозначних ціноутворюючих чинники.
При дослідженні сутності та ролі ринкової ціни в умовах маркетингової діяльності підприємства основна увага акцентується на процесі купівлі-продажу та товарному обміні. Як уже зазначалося, поняття «маркетинг» і «процес купівлі-продажу» не є рівнозначними. Неадекватність цих понять зумовлена економічною сутністю маркетингу, який являє собою процес реалізації продукції, зорієнтований на задоволення вимог і потреб споживача на рівні ринкових контактів. Тому маркетинг характеризується більш широким спектром функціональних напрямів діяльності підприємства при реалізації продукції на ринку.

143. Оцінка стратегії ціноутворення.
Аналіз цінових стратегій дає змогу підприємству реально підійти до процесу вибору конкретного її виду з урахуванням особливостей ринкової ситуації. При тому, що цінова стратегія є складовою частиною стратегії маркетингу та всієї системи стратегічного управління підприємством, в процесі її вибору необхідно зважати на три основних завдання плану маркетингу. Більш того, використання цінового підходу при вирішенні стратегічного завдання маркетингу доцільно тоді, коли в процесі прийняття споживачем рішення про придбання продукції ціна для нього має провідне значення. Вибір цінової стратегії в даному випадку залежить від виду продукції та позиції споживача. При цьому важливо зорієнтуватися на такий обсяг реалізації продукції, щоб за рахунок зниження витрат забезпечити умови для відповідної цінової політики у конкретній перспективі.

107.Чинники,що визначають використання сис-ми знижок в ціноутвор-ні.
Відповідно до видів знижок формують і певні ціни. Ціни зі знижкою можуть встановлюватись в таких випадках:
*покупцям,які порівняно швидко оплачують свої векселі
*за обсяг покупки –покупцям,які порівняно з інши ми купують багато товарів
так звані функц-ні (торговельні) знижки – підпр-вам сфери обігу за вик-ня ними певних ф-цій,пов’яза- них з продажем, склад-ням, зберіг-ням товарів
*сезонні –покупцям,які купують товари не в сезон
*з прейскурантної ціни (напр., коли на ринок над- ходить стара прод-ція, яка продається поряд з новою)

121.Чинники спож-го вибору, що визнач.конку- рентоспроможність прод-ції.
Конкур-ть продукції – це її здатність бути виділе ною спож-чем з аналогічних товарів,які пропонують ся на ринку фірмами-конкурентами.
Її визначають,порівн.параметри товару фірми з відпов.конкуруючими аналогами.В основу такого порів-ня беруть визнач-ня ступеня задовол-ня потреб спож-чів, їхніх індив.вимог до прод-ції щодо показ-ків продаж.ціни і варт-ті спож-ня (витрат на експлуатацію чи комерц.викор-ня товарів). У сумі ці витрати становл.ціну спож-ня.
При визнач.конкуренто-ті прод-ції треба зважати на такі міркування.Спож-ч завжди намагається отримати макс.спож.ефект із розрах-ку на 1-цю його витрат. Тому умовою конкур-ті прод-ції є максим-ція спож-чого ефекту:
К= (Спож.ефект / Цина спож-ня) → max.
Оцінка конкур-ті прод-ції може здійсн.проведен ням групових експертиз висококваліф-ми спеціал-ми,методом опитування спож-чів,для чого орган-ть відпов.презентації,виставки,семінари,ярмарки і т.п. Найбільш конкретним метожом оцінки конкур-ті прод-ції є її розрах-к на основі головних парам-рів прод-ції,тобто технічних, екон.,нормат-х і патентно- правових показ-ків.

123. Сут-ть та роль цінової стратегії в ЦП.
Цінова стратегія явл.собою логіку маркетингової діял-ті під-ва у сфері план-ня,встан.та викор-ня цін на прод-цію,контр-лю за ними у відпов.перспективі. Старетегічні аспекти ЦП вкл.в себе відпов.заходи по встановленню та зміні цін,що спрям.на регул-ня діял-тівсієї вир-чої та товарнопровідної мережі під-ва,а також на підтримку конкур-ті вироблених това рів і послуг згідно з цілями і завданнями загальної стратегії під-ва. Хар-чи цінову стратегію як перспек тивний напрям ЦП,треба мати на увазі,що ЦП явл.собою загал.принципи,яких під-во дотримує ться у сфері встановлення цін на свою прод-цію, а цінова стратегія є набором цінових методів,за допомогою яких ці принципи реал-ся в процесі форм-ня данного напряму.
У концептуальному плані під ціновою стратегією треба,по-перше, розуміти сук-ть довгострок-х цілей по встановленню ефект.відповідності між потреба ми цільового ринку і можл-ми під-ва при заплан.рів ня ціни на прод-цію та,по-друге, огр-ек.заходи,що спрям.на досягнення поставленної мети і забез-ня екон.переваги анд конкурентами.Як стратегічна форма ЦП вона відображає відпов.напрям марке- тингової стратегії під-ва в процесі реал-ції прод-ції, а її дії спрям.на забезп-ня процесу форм-ня прог- нозного рівня ціни на довгострок.перспективу.

124.Основні види цінових стратегій,що викор.в практиці діял-ті відчизняних під-в.
По окремих напрямах можна згрупувати цінові стратегії,що найбільш викор.на сучасному етапі розв.відчизняної економіки. В данних умовах все більше значення набуває позиціювання під-в на ринку. Залежно від цілей і хар-ру данного процесу виділ.4-ри основних стратегічних підходи, які відповідно зорієнтовані на:
* забезп.виживання під-ва
* одержання макс.поточного прибутку при реал-ції прод-ції
* завоювання лідерства за показ-ми ринку
* завоювання лідерства за показ-ми якості прод-ції.

125. Урахування поведінки спож-чів і конкурентів при форм-ні цінової стратегії.
Стратегічний підхід,в основі якого лежить конт-ль під-ва над витратами базується на зиженні власних витрат порівніно з витратами конкурентів завдяки більш високій ефект-ті вир-ва. Регул-ня обсягу реал-ції прод-ції в данному випадку здійсн. зниженням рівня цін.Крім цього,низькі ціни можуть слугувати бар’єром для появи нових конкурентів на ринку.
Спож-чі товарів впливають на прийняття під-вом цінових рішень.Тому для більш правильного встан.цін,вибору ефект.цінової стратегії необх.доб- ре розумітивзаємозв’язок між ціною,покупками спож-чів та їх уявленнями. Він визнач.тим, що ціна товару в умовах ринк.відносин устан.в рез-ті взаєм ного тиску продавця і покупця.Першого цікавить вар-ть,що обумовл.витратами,другого – спож.вар-ть,що визнач,чи є ці витрати сусп.необх-ми, тобто чи здатний товар задов.сусп.потреби.
Якби за встан.цін можна було б обмежитись розрах-ком загал.екон.цінності товарів, то цей процес був би дещо простішим, оскільки розр-ки екон.цінності стають достатнім обгрунтуванням ціни лише в тих випадках, коли ми маємо справу з висококвал-ми і добре обізнаними покупцями. Логіка їх цілком очевидна.В інших випадках спирання на модель розрах-ку екон.цінності може виявитися недостатнім.На ринку спожив.товарів ми маємо мправу з покупцем, який гірше за нас обізнаний щодо наявних на ринках альтернатив, діє далеко не самим раціон.чином,часто схильний і до “показ- ного споживання”.

102. Витратний підхід до визначення рівня ціни
Традиційно ціна товару базується на загальній собівартості його виробництва. У рамках загальної стратегічної моделі Портера, що забезпечує деякі переваги підприємству за рахунок унікальності товару чи рівня його ціни, визначення ціни за витратами
орієнтує фірму на широкий ринок і виробництво товарів у великій кількості. Подібне визначення випливає з того, що ціна має покривати повні витрати чи, принаймні, відомі часткові. Калькуляція цін, орієнтована на повне покриття фактично понесених витрат, ґрунтується на собівартості. У цьому випадку відпускна продажна ціна містить у собі загальну собівартість і розрахунковий прибуток у вигляді визначеної націнки. Така ціна в економічній літературі називається ціною з надбавкою чи витратною ціною. Величина націнки, що додається підприємством, може бути стандартною для кожного виду товару. Також вона може широко диференціюватися залежно від виду товару, вартості його однієї одиниці, обсягів
продажу тощо. Такий метод ціноутворення не дає можливості в кожному конкретному випадку врахувати особливості купівельного попиту і конкуренції, а отже, і визначити оптимальну ціну. Однак він є дуже популярним, що зумовлюється низкою обставин,
По-перше, підприємства завжди краще знають свої витрати, ніж попит покупців і ціни конкурентів. Тому, встановлюючи ціни на основі витрат, вони не зобов'язані постійно переглядати ціни слідом за коливаннями попиту. По-друге, визнано, що це — один із самих справедливих методів ціноутворення щодо продавця, і щодо покупця. По-третє, метод зменшує цінову конкуренцію, коли всі фірми галузі використовують його у своїй практиці ціноутворення.
За такої ситуації ціни на їх товари дуже близькі.

104.Особливості формування ціни з орієнтацією на конкуренцію
Вплив фактора конкуренції на ухвалення рішення про встановлення ціни на товар залежить від структури ринку, тобто від кількості і типу підприємств, що працюють на ньому. Підприємства, які визначаючи ціну на свій товар виходять винятково з умов конкуренції, встановлюють її нижчою за ринкові
ціни, на рівні ринкових чи вищою за них залежно від лояльності споживачів, наданого сервісу, образу товару, реальної чи передбачуваної відповідної реакції конкурентів. Відмітна риса таких підприємств полягає в тому, що вони не прагнуть зберегти постійну залежність між своїми цінами і витратами чи рівнем попиту. Найбільш поширеними методами встановлення цін з орієнтацією на умови конкуренції є:
• метод поточної ціни;
• метод «слідування за лідером»;
• ціноутворення з урахуванням реакції конкурентів;
• тендерне ціноутворення.

105. Граничне ціноутворення та цого роль в ціновій політиці.
Граничне ціноутворення як метод також ґрунтується на калькуляційних оцінках собівартості (витрат), але він технічно складніший за методи, що спираються на «ціну з надбавкою». Метод граничного ціноутворення має низку привабливих моментів, але якщо неправильно осмислено і недостатньо проконтро-
льовано його технологію, він може призвести до несподіваних і катастрофічних результатів. Метод граничного ціноутворення полягає в такому: як тільки досягнуто рівень продажу, що забезпечує покриття всіх витрат, включаючи накладні, продавець може дозволити собі знизити продажну ціну. Необхідно лише покрити собівартість обслуговування одного додаткового клієнта чи продажу однієї додаткової одиниці товару. Будь-яка ціна, що перевищує цю додаткову собівартість, дає додатковий прибуток,
особливо за умови, що більш низька ціна стимулює підвищення попиту на товар чи послугу.

109.Ціноутворення в системі маркетингу
Важливе значення ціноутворення як економічного інструменту полягає в тому, що воно безпосередньо впливає на характер отримання прибутку за результатами ринкової активності підприємства.
З іншого боку, суттєвими є концепція ціноутворення, що закладається в основу окремого бізнесу, принципи та аргументація, на яких будується змістовна частина подібної активності ринкового агента. Принципова відмінність маркетингового підходу до визначення ціни
товару від класичної теорії цін полягає в тому, що ціна не є безпосереднім продуктом раціональної кальку-ляції, а грунтується на пошуку деякої «оптимальної» рівноважної ринкової характеристики. Цей пошук пов'язаний з аналізом інформації (часом недосто-
вірної), особливостей конкурентного середовища з включенням у розрахунок фактора комерційного ризику, всіх нюансів ринкової кон'юнктури та інших суто ринкових елементів з урахуванням їх поводження в майбутньому. Враховуються, як показано вище, і
психологічні аспекти споживчої поведінки. Маркетинговий підхід до ціноутворення припускає визначення продавцем такої інтегральної оцінки товару і комплексу сполучених з ним послуг, яка дає змогу встановити ціну, що влаштовує і покупця, і продавця. Причому завищена ціна по одних
товарних позиціях, якщо це дозволяє кон'юнктура ринку, може цілком покривати занижену ціну по інших товарних позиціях.

110. Сутність методів ціноутворення
Усі методи ціноутворення, що вивчаються у маркетингу, заведено класифікувати на дві великі сукупності: прямі та непрямі методи ціноутворення.
Методи прямого ціноутворення передбачають безпосереднє визначення ціни, тобто такі методи дають змогу отримати кількісну характеристику ціни. Вони ґрунтуються на дослідженні якостей товару та пов'язаних з ним категорій (попит, собівартість,
конкуренція тощо). Методи непрямого ціноутворення не дають змоги безпосередньо визначити ціну, але ці методи деяким чином впливають або на саму ціну, або на сприйняття її у свідомості споживачів. Вони
ґрунтуються на категорії товарної пропозиції, тобто на товарі та на комплексі маркетингових заходів, що супроводжують його споживання або використання.
Таким чином, у загальному випадку, методи прямого ціноутворення визначають ціну товару, а методи непрямого ціноутворення — ціну товарної пропозиції.

111. Методи непрямого маркетингового ціноутворення.
Усі методи ціноутворення, що вивчаються у маркетингу, заведено класифікувати на дві великі сукупності: прямі та непрямі методи ціноутворення.
Методи непрямого ціноутворення не дають змоги безпосередньо визначити ціну, але ці методи деяким чином впливають або на саму ціну, або на сприйняття її у свідомості споживачів. Вони ґрунтуються на категорії товарної пропозиції, тобто на товарі та на комплексі маркетингових заходів, що супроводжують його споживання або використання.
Таким чином, у загальному випадку, методи прямого ціноутворення визначають ціну товару, а методи непрямого ціноутворення — ціну товарної пропозиції

112. Методи прямого маркетингового ціноутворення
Усі методи ціноутворення, що вивчаються у маркетингу, заведено класифікувати на дві великі сукупності: прямі та непрямі методи ціноутворення.
Методи прямого ціноутворення передбачають безпосереднє визначення ціни, тобто такі методи дають змогу отримати кількісну характеристику ціни. Вони ґрунтуються на дослідженні якостей товару та пов'язаних з ним категорій (попит, собівартість,
конкуренція тощо). Таким чином, у загальному випадку, методи прямого ціноутворення визначають ціну товару, а методи непрямого ціноутворення — ціну товарної пропозиції. Методи: виходячи з витрат (середні витрати + прибуток, граничне ціноутворення, аналіз беззбитковості), виходячи з попиту (на основі аналізу суб*єктивних характеристик продукту, на основі цінової еластичності), з урахуванням конкуренції (метод поточної ціни, “слідування за лідером”, з урахуванням реакції конкурентів, тендерне ціноутворення), у рамках товарної номенклатури (за номенклатурною групою, обмеження кількості цін), за географічним принципом (зональне ціноутворення, ціноутворення відносно базисного пункту, ціни “Інкотермс””), за типовими умовами (біржове ціноутворення, ціноутворення з урахуванням державної цінової політики).

113. Критерії вибору методу ціноутворення
Усі методи ціноутворення, що вивчаються у маркетингу, заведено класифікувати на дві великі сукупності: прямі та непрямі методи ціноутворення.
Методи прямого ціноутворення передбачають безпосереднє визначення ціни, тобто такі методи дають змогу отримати кількісну характеристику ціни. Вони ґрунтуються на дослідженні якостей товару та пов'язаних з ним категорій (попит, собівартість,
конкуренція тощо). Методи непрямого ціноутворення не дають змоги безпосередньо визначити ціну, але ці методи деяким чином впливають або на саму ціну, або на сприйняття її у свідомості споживачів. Вони
ґрунтуються на категорії товарної пропозиції, тобто на товарі та на комплексі маркетингових заходів, що супроводжують його споживання або використання.
Таким чином, у загальному випадку, методи прямого ціноутворення визначають ціну товару, а методи непрямого ціноутворення — ціну товарної пропозиції.

114. Методи ціноутворення з орієнтацією на ринковий попит
Основною домінантою визначення ціни є оцінка інтегральної корисності товару, пропонованого потенційним споживачам. Ця корисність (комплекс корисних властивостей, системна якість товару)
визначає готовність споживача заплатити встановлену ціну і, отже, підтримати рівень ефективного попиту. За високого попиту ціна, як правило, виявляється високою. Низький рівень попиту диктує низькі ціни, а в екстремальних випадках
— навіть незалежно від становища продуцента щодо витрат. Однак реалізація підприємством стратегії переваги по витратах за допомогою масового виробництва може різко зменшити питомі витрати і
запропонувати низькі ціни. Це дасть змогу мати велику частку прибутку в порівнянні з конкурентами, краще реагувати на зростання собівартості та залучати споживачів, що орієнтуються на рівень цін.

115. Метод ціноутворення на основі витрат виробника
Традиційно ціна товару базується на загальній собівартості його виробництва. У рамках загальної стратегічної моделі Портера, що забезпечує деякі переваги підприємству за рахунок унікальності товару чи рівня його ціни, визначення ціни за витратами
орієнтує фірму на широкий ринок і виробництво товарів у великій кількості. Подібне визначення випливає з того, що ціна має покривати повні витрати чи, принаймні, відомі часткові. Калькуляція цін, орієнтована на повне покриття фактично понесених витрат, ґрунтується на собівартості. У цьому випадку відпускна продажна ціна містить у собі загальну собівартість і розрахунковий прибуток у вигляді визначеної націнки. Така ціна в економічній літературі називається ціною з надбавкою чи витратною ціною. Величина націнки, що додається підприємством, може бути стандартною для кожного виду товару. Також вона може широко диференціюватися залежно від виду товару, вартості його однієї одиниці, обсягів
продажу тощо. Такий метод ціноутворення не дає можливості в кожному конкретному випадку врахувати особливості купівельного попиту і конкуренції, а отже, і визначити оптимальну ціну. Однак він є дуже популярним, що зумовлюється низкою обставин,
По-перше, підприємства завжди краще знають свої витрати, ніж попит покупців і ціни конкурентів. Тому, встановлюючи ціни на основі витрат, вони не зобов'язані постійно переглядати ціни слідом за коливаннями попиту. По-друге, визнано, що це — один із самих справедливих методів ціноутворення щодо продавця, і щодо покупця. По-третє, метод зменшує цінову конкуренцію, коли всі фірми галузі використовують його у своїй практиці ціноутворення.
За такої ситуації ціни на їх товари дуже близькі.

116. Метод ціноутворення з орієнтацією на конкуренцію.
Вплив фактора конкуренції на ухвалення рішення про встановлення ціни на товар залежить від структури ринку, тобто від кількості і типу підприємств, що працюють на ньому. Підприємства, які визначаючи ціну на свій товар виходять винятково з умов конкуренції, встановлюють її нижчою за ринкові
ціни, на рівні ринкових чи вищою за них залежно від лояльності споживачів, наданого сервісу, образу товару, реальної чи передбачуваної відповідної реакції конкурентів. Відмітна риса таких підприємств полягає в тому, що вони не прагнуть зберегти постійну залежність між своїми цінами і витратами чи рівнем попиту. Найбільш поширеними методами встановлення цін з орієнтацією на умови конкуренції є:
• метод поточної ціни;
• метод «слідування за лідером»;
• ціноутворення з урахуванням реакції конкурентів;
• тендерне ціноутворення.
Ціноутворення з урахуванням реакції конкурентів. Для підприємства в кожному конкретному випадку підвищення рівня конкуренції є небажаним, а тому запропонована ціна не повинна приваблювати конкурентів на цей ринок.

118. Методи непрямого маркетингового ціноутворення
Методи непрямого ціноутворення не дають змоги безпосередньо визначити ціну, але ці методи деяким чином впливають або на саму ціну, або на сприйняття її у свідомості споживачів. Вони ґрунтуються на катого рії товарної пропозиції, тобто на товарі та на компл-і марк-вих заходів, що супроводжують його споживання або використання. До методів непрямого ціноутвор відносять маркетингову політику: торговельного кредитування, кондицій, а також знижок. Усі вони мають на меті заохотити споживача до контактів з фірмою, до придбання продукції. При цьому споживачі продукції фірми — це не тільки особи, підприємства чи організації, які купують товари для задоволення своїх особистих чи виробничих потреб, а й різноманітні торговельно-посередницькі організації, які купують товари з метою подальшого перепродажу їх. Кредитна політика фірм — це визначення і безпосередня реалізація заходів для середньострок-го кредитування відпускної ціни постачальником. До неї також належить купівля банком вимог продавця до покупця для інкасації та лізингу. Політика кондицій — це встановлення умов платежів і поставок, тобто змісту договорів купівлі-продажу, які визначають обсяги асортименту, оплату та інші обов'язкові умови поставки продукції. З метою заохочення покупців фірми-постачальники реалізують свої можливості щодо термінів, видів і форм поставок, упакування та транспортування, надання можливості обміну чи відмови від отриманої продукції тощо. Одним із найвживаніших методів непрямого ціноутвор є маркетингова політика знижок. За своєю комерційною природою знижка може бути плановою або тактичною.

101. основні напрямки щодо формування ціни в умовах ринкової діяльності підприємства.
В умовах переходу до ринкової економіки розвиток ринкових відносин потребує розв,язаня проблеми, що значною мірою стосується питання ціноутворення на підприємстві. Основна функція ціни в процесі підприємницької діяльності полягає в забезпеченні запланованого рівня прибутку від реалізації продукції. Ринковій економіці властиве вільне встановлення рівноважних цін відповідно до попиту іпропозиції на конкретний товар або послугу. Навіть монопольнітціни є результатом взаємодії ринкових сил. В умовах ринкової економіки ціна виконує три основні функції: 1. забезпечує ефективний розподіл чинників вир-ва; 2. вирівнює рівень попиту та пропозиції; 3. забезпечує стабільність формування прибутку на під-ві. На процес формування ціни впливають багато чинників. Серед яких: виробничі потужності (дають змогу формувати пропозицію продукції на ринку) витрати на вир-во (осн елемент ціни) ціни конкурентів (форм відповідну ціну на свою продукцію) вид продукції (споживчі властивості, життєвий цикл, різновид, хар – ка обслуговування) тип ринку (визнач типом конкуренції на ньому, чиста. Олігополія, монополі) кон,юнктура ринку (співвідношення між попитом і пропозицією) психологічні чинники (поведінка покупця в процесі купівлі продукції) держ законодавство (закони що надають обмеення в процесі ринкового ціноутворення).
Отже ринкове ціноутворення зумовлене цілями та завданнями під-ва в процесі його діяльності і є результатом ретельного дослідження ринку.

103. ціннісний підхід в ринковому ціноутворенні
сьогодні в теорії ціноутворення існує два базових напрями формування ціни на підприємстві. Які різняться діаметрально протилежними підходами до іх визначення. Існують такі підходи до визначення ціни витратний та ціннісний підхід. При ціннісному підході рівень цін визначається споживчою корисністю продукції та ринковим попитом на неї визначення рівня ціни в данномуразі відбувається на основі сприйняття цінності продукції споживачем урахування величини витрат при формуванні ціни відходить на другий план. При ціннісному підході до процесу ціноутворення маркетингова діяльність починається і закінчується прагненнями підприємства вирішити проблеми споживача, які часто мають комплексний характер. Організовуючи свою діяльність воно впершу чергу орієнтується не на обсяг вир-ва своєї продукції, а на правильне визначення потреб і запитів споживачів та шляхів досягнення їх задоволення. Це мислення.що базується на інтересах споживачів є найважливішим маркетинговим принципом у процесі формування ціни на підприємстві. Задоволення запитів споживачів полягає не тільки у забезпеченні їх необхідною кількістю продукції з відповідними споживчими властивостями але також і постачання їх у необхідне місце надання супутніх послуг тощо. Використання данного підходу при формуванні ціни спонукає підприємство постійно вивчати кон,юнктуру ринку та вимоги споживачів до якості продукту. З урахуванням рівня попиту воно визначає рівень ціни на продукцію. Планує обсяги її реалізації та вир-ва.

106. цінове рішення та особливості його формування в умовах діяльності вітчизняних підприємств.
Рішення продавця щодо цін стосуються різних аспектів і факторів ціноутворення. Складові рішень: політика рівня цін (визначення рівня цін для програми збуту вцілому або для окремої асортиментної групи); політика введених цін(визнач стартових цін для товарів що вперше виводяться на ринок); політико диференціації цін (встановлення для одного товару різних рівнів цін для різних ринків та споживчих сегментів)
Важливість цінових рішень: 1. призначена ціна безпосередньо визначає рівень попиту та обсяги продажу, 2. ціна визначає рентабельність усієї діяльності не лише задаючи рівень прибутку а й фіксуючи обсяги продажу в яких досягається окупність витрат. 3. впливає на сприйняття товару споживачами і вносить свій вклад у позиціонування марки,4. зручна для порівняння конкуруючих марок, 5. цінова політика повинна проводитись в одному руслі з іншими складовими стратегії маркетингу.

108. особливості конкуренції в умовах вітчизняного ринку та її вплив на процес ціноутворення.
Важливий елемент що впливає на рівень цін – конкуренція. Залежно від того хто контролює ціни розрізняють такі види конкурентного середовища:
1.середовище контрольоване ринком, характеризується високим рівнем конкуренції за подібністю товарів (послуг). Саме в цьому середовищі підприємству важливо встановити ціни. Завищені ціни відведуть покупців і прихилять до конкурентів, а занижені ціни не забезпечуть умов для продуктивної діяльності. Однак приховати від конкурентів успішну цінову стратегію неможливо. У зв,язку з цим перед керівництвом пі-в стоїть складна задача побачити перспективи обраної стратегії та не допусти ти переростання конкуренції в цінові війни.
2.середовищу. Ціни в якому контролюються під-ом притаманні обмежена конкуренція та відмінності в товарах. У цих умовах під-ву простіше функціонувати отримуючи прибутки: їх продукція поза конкуренцією і за високих і за низьких цін на свою продукцію під-ва знаходить покупців. а вибір ціни залежить від стратегії та цільового ринку.
3.середовище, де ціни контролюються державою, поширюється на транспорт, зв,язок, комунальні поссслуги. Низку продовольчих товарів і послуги що є складовими каркасу цін. урядові організації уповноважені контролювати ціни повинні встановлювати їх рівень після всебічного вивчення інформації.отриманої від зацікавлених у данному товарі сторін- від споживачів та виробників. Кінцева ціна товару залежить від витрат на придбання сировини, роб сили, окремих компонентів товару, транспорт, рекламу, охорону навколишнього середовища.

117. метод ціноутворення з одночасним урахуванням витрат виробництва і ринкової ситуації.
Різновидом методу планування ціни “ собівартість + прибуток” є метод відповідно до якого за прийнятого визначення ціни визначається обсяг випуску продукції, що забезпечує беззбитковість вир-ва. кожен виріб реалізований понад цього обсягу приноситиме під-ву прибуток. В цьому разі стає можливим визначити обсяг збуту, який забезпечить під-ву цільовий прибуток. метод беззбитковості є перехідним від витратного методу до ринкового. З одного боку він базується на обліку витрат. А з іншого враховує залежність попиту від рівня ціни. Цей метод використовують для: досягнення запланованих термінів окупності капіталовкладень за заданим коефіцієнтом; для під-в які мають зовнішні обмеження з норми прибутку і які бажають максимізувати її без порушення заборони. Аналіз беззбитковості досліджує співвідношення між сукупним доходом від реалізації випущеної продукції та загальною її вартістю(витратами на реалізацію). Тут основним є розрахунок самої точки беззбитковості. Тобто такої кількості продукції за якої сукупний дохід і загальна вартість продукції однакова. А за її межами можливий прибуток.

 


Дата добавления: 2015-08-29; просмотров: 22 | Нарушение авторских прав







mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.012 сек.)







<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>