Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

1. Етика як наука: її предмет та завдання.



Питання на іспит і залік

«Етика, естетика»

 

1. Етика як наука: її предмет та завдання.

2. Моральні ідеї в культурі Давнього Єгипту.

3. Етика, мораль та моральність: відмінність понять.

4. Моральні ідеї в культурі Вавилону: загальна характеристика.

5. “Закони Хаммурапі”: основні моральні настанови.

6. Вітхозавітні моральні настанови: аналіз основних вимог.

7. Звичаєва мораль: сутність та особливості.

8. Морально-етичні ідеї Давньоінідійського суспільства.

9. Мораль і право: особливості взаємозв’язку.

10. “Етикет” як форма поведінки. “Етикет” як форма поведінки.

11. Свобода та необхідність – підґрунтя морального вибору.

12. Релігійно-моральне вчення даосизму: перелік основних вимог.

13. Етичні ідеї в філософії Демокріта.

14. Етична основа конфуціанства: характеристика.

15. Етика Сократа: ідея самопізнання.

16. Етичні ідеї періоду апологетики: основні аспекти.

17. Патристика про джерела добра і зла у світі.

18. Платон: учення про “три здібності душі”: етичні аспекти.

19. Етичні ідеї у добу Відродження.

20. Етика Аристотеля: вчення про благо і доброчесність.

21. Поняття “щастя” та шляхи до нього в етиці еллінізму.

22. Етичні ідеї у філософії Августина Блаженного.

23. Моральна проблематика в етиці Нового часу.

24. Середньовічні та ренесансні моральні цінності: аналіз відмінностей.

25. Вчення Т. Гоббса про добро та зло: їх джерела та сутність.

26. Поняття “міра” в етиці Аристотеля.

27. Етичний зміст поняття “категоричного імперативу” І. Канта.

28. Візантійська етика: загальна характеристика.

29. Етика Григорія Сковороди.

30. Етика марксизму.

31. Етичні погляди А Шопенгауера.

32. Ф Ніцше: критика традиційної моралі.

33. Етичні аспекти психоаналізу З. Фрейда.

34. Етика Аристотелі: вчення про благо та доброчесності.

35. Моральний релятивізм софістів.

36. Основні пріоритети етики Просвітництва.

37. Етична проблематика у працях Е. Фромма.

38. Поняття “співстраждання” в етиці А. Шопенгауера.

39. Екологічна етика: основні пріорітети.

40. Добро і зло як вихідні етичні категорії.

41. Категорії “сенс життя” і “щастя” в контексті морального вибору особистості.

42. Етичні аспекти екзистенціалізму.

43. Професійна етика: аналіз основних проблем.

44. Етичні ідеї в культурі Київської Русі.

45. Основні категорії моральної свідомості.

46. Лікарська етика: аналіз крізь призму сучасності.



47. Принцип «золотого перетину» в естетиці: визначення та сутність.

48. Естетика як наука про становлення чуттєвої культури людини.

49. Естетичні погляди піфагорійців.

50. Арабо-мусульманська естетика.

51. Формування уявлень про прекрасне у давньогрецьких натурфілософів.

52. Сутність естетичної категорії потворного.

53. Концепції мистецтва в історії естетики.

54. Естетичні концепції Давнього Китаю.

55. Категорія трагічного: визначення, сутність.

56. О.Г.Баумгартен – засновник естетики як науки: характеристика концепції.

57. Природа естетичної категорії піднесене.

58. Канон як категорія онтології мистецтва.

59. Погляди Сократа: співвідношення етичного та естетичного, прекрасного та корисного.

60. Поняття калокагатії: естетичний зміст.

61. Аристотель: мімезис як основний принцип творчої діяльності.

62. Модифікації трагічного: оптимістична та песимістична трагедія.

63. «Героїчне» у категоріальному апараті естетики.

64. Художньо-концептуальна функція мистецтва: мистецтво як аналіз стану світу.

65. Піднесене як особливий стиль мови у добу пізньої Античності.

66. Естетика середньовіччя: Бог як основне джерело краси.

67. Естетична модель Ренесансну: антропологічна спрямованість.

68. Низьке – негативна загальнолюдська цінність.

69. І. Кант: естетичне крізь при призму категорій прекрасного та піднесеного.

70. Ф. Ніцше: аполонівський та діонісійський початок в культурі.

71. Художній образ – форма художнього мислення.

72. Стиль як категорія онтології мистецтва.

73. Естетичні модифікації психоаналізу З. Фрейда.

74. Трансформація категорії героїчного у сучасному світі: «герой» та «знаменитість».

75. Естетична складова даосизму: концепція Лао-цзи.

76. Самоцінність художньої творчості в естетиці романтизму.

77. Форми вияву комічного.

78. Витоки піднесеного за Псевдо-Лонгіном.

79. Г. В. Ф. Гегель: естетика як філософія мистецтва. Історичні форми буття мистецтва.

80. Виховна функція мистецтва: мистецтво як катарсис.

81. Художній образ – форма художнього мислення.

82. Свідоме та неусвідомлене становлення задуму художнього твору.

83. Естетичні погляди К. Г. Юнга.

84. Естетичне підґрунтя філософії екзистенціалізму.

85. Ірраціональна естетика А. Шопенгауера.

86. Категорія естетичного: визначення, сутність.

87. Метафоричність, асоціативність, символічність, алегоричність художнього образу.

88. З. Фрейд: сублімація як основа художньої творчості.

89. Співвідношення прекрасного та піднесеного і історії естетики.

90. Теорія абсурду у творчості А. Камю.

 


Дата добавления: 2015-08-29; просмотров: 32 | Нарушение авторских прав




<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Доцент, к.э.н. Мингалеева Оксана Владимировна | Питання до екзамену “Фінанси підприємств” ст. викладач Олійник Т.О.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.011 сек.)