МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”
Інститут економіки і менеджменту
Кафедра теоретичної та прикладної економіки
З В І Т
про проходження переддипломної практики
за темою бакалаврської кваліфікаційної роботи
студентом групи
(шифр, прізвище, ініціали)
на
(повна назва організації)
з “____” “” 20 р. до “____” “” 20 р.
Студент-практикант _________________________
(підпис)
Керівник практики
від організації (посада,прізвище, ініціали і підпис)
“____” “” 20 р.
Керівник практики
від кафедри (посада,прізвище, ініціали і підпис)
“____” “” 20 р.
Львів 2014
ЗМІСТ
ВСТУП……………………………….………………….............................................4
РОЗДІЛ 1Загальна характеристика організації, нормативно-правової бази, на основі якої функціонує підприємство ТзОВ «Явір - Пак»………………….…….5
РОЗДІЛ 2. Характеристика виробничо-господарської діяльності підприємства ТзОВ «Явір - Пак»……...…………………………………………………………..10
РОЗДІЛ 3. Аналіз за темою роботи (створення та умови формування основних конкурентних переваг ТзОВ «Явір - Пак»)……………...………………………..17
РОЗДІЛ 4. Оцінка екологічного стану та охорони праці на підприємстві ТзОВ «Явір - Пак»………………………….……………………………………………...24
ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ.…………………………….………….…….….…………….28
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………….….……………….....29
ВСТУП
У процесі проходження практики досліджувалась діяльність товариства з обмеженою відповідальністю „Явір - Пак”, яке знаходиться у м. Львові, по вул.Чорновола 45а, корпус 8.
У звіті розглянуто:
1. Загальну інформацію щодо юридичної бази на основі якої створена і функціонує організація. У даному розділі розглядається процес створення, основні етапи розвитку, еволюція організаційно-правової форми та форми власності, основні напрямки діяльності підприємства та аналіз його специфічних особливостей.
2. Характеристика виробничо-господарської та інноваційної діяльності організації. Подано характеристику виробничо-господарської діяльності, показано динаміку економічних показників.
3. Зміст набутого практичного досвіду, де розкриваються форми і методи вирішення кожного з поставлених завдань.
4. Управління виробничо-господарською діяльністю організації. У цьому розділі характеризується виконання відповідних функцій та застосування методів менеджменту, прийняття управлінських рішень.
5. Нормативно-методичні матеріали за темою роботи. У цьому розділі проводиться огляд нормативно-методичних розробок.
6. Аналіз за темою роботи, а саме проблеми формування конкурентних переваг. Використовуються різноманітні методи аналізу, досліджується сутність, особливості та динаміка певного економічного явища.
7. Охорона праці в організації. На основі діючих законодавчих актів, нормативних документів, відповідних заходів, характеризується вплив на екологію.
РОЗДІЛ 1. Загальна характеристика організації, нормативно-правової бази, на основі якої функціонує підприємство ТзОВ «Явір-Пак»
Товариство з обмеженою відповідальністю «Явір-Пак» було засноване в і 2001 році і створена відповідно до Господарського, Цивільного кодексів та інших нормативних актів України. ТзОВ «Явір - Пак» знаходиться за адресою – м. Львів, вул. Чорновола 45а,корпус 8.
Майно підприємства складають виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства. Джерела формування майна підприємства:
- грошові і матеріальні внески засновників підприємства;
- доходи, отриманих від реалізації продукції, послуг, а також від інших видів господарської діяльності;
- кредити банків і інших кредиторів;
- майно, придбане у інших суб'єктів господарювання, організацій і громадян;
- доходи від цінних паперів;
- капітальні вкладення і дотації з бюджету;
- інші джерела.
Предметом діяльності ТзОВ «Явір - Пак» є:
- торгова діяльність у сфері оптової, роздрібної торгівлі, виробництво продукції з поліетилену та поліпропілену.
- надання посередницьких послуг при розробці макетів, дизайну на поліетиленових виробах, транспортуванні і реалізації товарів;
- надання консультаційних і інформаційних послуг;
- рекламна і інформаційна діяльність;
- виконання індивідуальних робіт замовника;
- виробництво і реалізація товарів народного споживання і виробничо-технічного призначення.
Підприємство ТзОВ «Явір - Пак»:
- самостійно здійснює господарську діяльність, розпоряджається прибутком. Господарська діяльність підприємства здійснюється силами трудового колективу, по договорах. Підприємство вільне у виборі предмету договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємин, які не суперечать чинному законодавству;
- самостійно планує свою діяльність і визначає перспективи розвитку, виходячи з реального споживчого попиту, необхідності соціального забезпечення розвитку підприємства, підвищення особистого прибутку його працівників;
- на випадок необхідності може придбати необхідні ресурси безпосередньо у виробників, в оптовій і роздрібній торгівлі, на аукціонах і у організацій матеріально-технічного забезпечення, через комерційні центри, оптові бази, громадян;
- може здавати в оренду, передавати, продавати, обмінювати з іншими підприємствами і організаціями матеріальні цінності і ресурси. Найвищий орган підприємства визначає основи і порядок списання майна з балансу;
- здійснює роботи надає послуги з цін, встановлених самостійно або на договірній основі, а у випадках, передбачених чинним законодавством, по цінах, встановлених в централізованому порядку;
- несе повну відповідальність за дотримання кредитних договорів і розрахункових дисциплін;
- може створювати фонди виробничого, соціального розвитку і інші фонди.
Порядок використання фондів, які створюються на підприємстві, визначається Положенням про фонди підприємства, яке затверджується Вищим органом підприємства.
Організаційна структура ТзОВ «Явір - Пак» подано на рис.1.
Рис. 1. Організаційна структура ТзОВ «Явір - Пак»
Основна мета діяльності підприємства – отримання прибутку, а також досягнення економічних і соціальних результатів, шляхом систематичного здійснення торгової діяльності для задоволення суспільних і особистих потреб.
Місією компанії є максимальне задоволення потреб клієнтів при виробництві поліетиленових виробів та відповідних матеріалів, а також надання реалізації послуг найвищого рівня. Клієнтами є підприємства, що здійснюють свою діяльність у різних напрямках торгівельної індустрії: магазини, супермаркети, виробники спеціалізованої продукції (наприклад харчова, хімічна, побутова тощо), приватні підприємці чи організації, індивідуальні замовлення.
Цілями компанії є реалізація функціонального, ефективного, конкуренто- спроможного, орієнтованого на клієнта бізнесу, що враховує і поважає потреби своїх партнерів та співробітників. Зайняття перших позицій на ринку даної області виробництва. Підприємство пропонує надійне співробітництво, а саме:
- комплектація заявок будь-яких обсягів;
- завжди повний асортимент на складі;
- конкурентоспроможні ціни;
- своєчасна доставка продукції будь-яким транспортом;
- виконання нестандартних замовлень;
- надання всіх необхідних сертифікатів та документів;
- екологічної безпеки матеріалу - I клас з радіаційно - гігієнічної оцінки.
Огляд законодавчо-нормативної бази, що регламентує діяльність підприємства.
Нормативне регулювання ТзОВ «Явір - Пак» здійснюється зокрема на основі таких законодавчих актів:
Конституції України. Прийнята на V сесії Верховної Ради України
28 червня, 1996 р.
Закон України "Про підприємства в Україні" від 27 березня 1991 р. №887- XII
Закон України "Про господарські товариства" від 19 вересня 1991 р. №1576- XII
Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16 липня 2004 p. № 966-XIV.
Закон України "Про державну статистику" від 13 липня 2003 р. №1922-III
Закон України "Про аудиторську діяльність" від 22 квітня 1993 р. №3125- XII.
Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16 липня 2004 p. № 966-XIV.
Закон України "Про електронний цифровий підпис" від 22 травня 2003 p. № 852-IV.
Закон України "Про електронні документи та електронний документообіг" від 22 травня 2003 p. № 851-IV.
Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88.
Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2003 р. № 419.
Перелік типових документів, що створюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств, із зазначенням термінів зберігання документів, затверджений наказом головного верховного управління при Кабінеті Міністрів України від 20 липня 1998 р. № 41.
Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 11 серпня 1994 р. № 69.
Зважаючи на новведення у сфері оподаткування та регулювання діяльності підприємств варто сформувати робочу таблицю нормативних та правових актів. Аналізуючи законодавство України варто приділити увагу новому податковому кодексу, що вступив в дію з 2012 року. Саме постійна зміна законодавства і нормативної бази дозволяє говорити про невдоволеність підприємців. Цей чинник багатьма вченими та аналітиками досить часто визначається як один з вирішальних. Постійний моніторинг даного питання дає змогу підприємцям почувати себе кращими на конкурентному ринку і уникати проблемних ситуацій.
РОЗДІЛ 2. Характеристика виробничо-господарської діяльності підприємства ТзОВ «Явір - Пак»
Основним узагальнюючим показником фінансових результатів господарської діяльності Товариства є прибуток. Чистий прибуток ТзОВ «Явір - Пак», який залишається після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат, витрат на оплату праці, оплати відсотків по кредитах банків, внеску, передбачених законодавством України податків та інших платежів до бюджету, відрахувань у галузеві інвестиційні фонди, залишається у його розпорядженні. Товариство утворює цільові фонди, призначені для покриття витрат, пов'язаних зі своєю діяльністю: фонд розвитку виробництва; фонд споживання; резервний фонд; інші фонди. Джерелом коштів на оплату праці працівників Товариства є частина доходу, одержаного в результаті його господарської діяльності.
Прибуток Товариства утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат на оплату праці, а також від користування нематеріальними активами. З балансового прибутку Товариства сплачуються проценти по кредитах банків, а також вносяться передбачені законодавством України податки та інші платежі до бюджету. Чистий прибуток, одержаний після зазначених розрахунків, залишається у повному розпорядженні Товариства, Учасники якого визначають напрямки його використання; розподіл чистого прибутку між учасниками товариства проводиться згідно Договору про створення і діяльність ТзОВ «Явір - Пак».
Ефективність діяльності ТзОВ «Явір - Пак» як суб’єкта господарювання можна дослідити за допомогою аналізу виробничо-господарського стану підприємства на основі фінансової звітності ТзОВ, а саме балансу (форма 1) та звіту про фінансові результати (форма 2) за період з 2010 по І кв 2014 року.
Аналіз динаміки і структури балансу показав, що протягом досліджуваного періоду відбулися істотні структурні зрушення в активах і пасивах підприємства. Щодо активів ТзОВ, то в їх структурі переважають оборотні активи (коливання в межах 70-73% протягом 2011-2013 років, і 66,2% у 2013р.), проте спостерігається тенденція до їх зниження; найбільше вплинуло на приріст активів абсолютне збільшення матеріальних оборотних активів. Збільшення обсягів реалізації продукції призвело до значного росту дебіторської заборгованості, що негативно вплинуло на платоспроможність підприємства. В свою чергу структурні зміни в пасиві балансу підприємства відбувались за рахунок збільшення позикового капіталу.
Коефіцієнти фінансового стану ТзОВ «Явір - Пак» за період з 2010 по І кв 2014 року подано у табл. 1.
Таблиця 1
Коефіцієнти фінансового стану ТзОВ «Явір - Пак»
за період 2010 по І кв 2014 року
Коефіцієнти | Аналізовані періоди, роки | ||||
І кв. 2014 | |||||
Коефіцієнт абсолютної ліквідності | 0,06 | 0,097 | 0,041 | 0,119 | 0,005 |
Коефіцієнт швидкої ліквідності | 0,662 | 0,645 | 0,670 | 0,749 | 0,184 |
Коефіцієнт автономії | 0,122 | 0,123 | 0,113 | 0,09 | 0,030 |
Коефіцієнт маневруваня | 0,101 | 0,156 | 0,154 | 0,125 | 0,040 |
Коефіцієнт фінансової стійкості | 0,141 | 0,142 | 0,125 | 0,1 | 0,025 |
В процесі подальшого аналізу визначається одна з важливих характеристик фінансового стану підприємства - його фінансова незалежність від зовнішніх джерел. Її аналіз дозволяє оцінити інвестиційний ризик, пов’язаний зі структурою формування інвестиційних ресурсів, виявити оптимальність джерел фінансування інвестиційної діяльності.
Для розрахунку даних показників беруться дані основних фінансових документів, а саме балансу (форма Ф-1) та звіту про фінансові результати (форма Ф-2). Щоб провести аналіз необхідно мати дані по господарську діяльність за чотири періоди (плановий (базовий) та звітний (фактичний)).
Спостерігається негативна тенденція. У підприємства не вистачає грошових коштів на покриття невідкладних зобов‘язань. У 2010-2012 рр. показник абсолютної ліквідності зменшився і перебуває за межами критичного рівня.
Також можна сказати, що підприємство має достатньо виробничих потужностей для підвищення виробництва та реалізації продукції, а відповідно і покращити фінансове становище.
Аналіз фінансового стану підприємства на основі розрахованих коефіцієнтів ринкової стійкості, платоспроможності та ділової активності показав, що ТзОВ є залежним від зовнішніх фінансових джерел, власні кошти використовуються недостатньо гнучко, також зростає загальна заборгованість підприємства, а також знижується платоспроможність підприємства, зростає оборотність активів, власного капіталу, проте разом з тим за останній рік знизилась оборотність дебіторської заборгованості та запасів, що негативно впливає на темпи отримання вільних обігових коштів та темпи виробництва.
В звичайному розумінні інноваційні процеси, що мають місце в будь-якій складній виробничо-господарській системі, характеризуються сукупністю безперервно виникаючих у часі і просторі прогресивних, якісно нових змін. Результатом інноваційних процесів є впровадження у господарську практику нововведень. Інноваційні процеси започатковуються певними галузями науки, а завершуються у сфері виробництва, спричинюючи у ній прогресивні зміни
Технічний розвиток ТзОВ «Явір - Пак» як об'єкт організаційно-економічного управління охоплює різноманітні форми, що відображають відповідні стадії процесу розвитку виробничого потенціалу і забезпечують відтворення основних фондів підприємства (від капітального ремонту знарядь праці до розширення та нового будівництва певних виробничих ланок). Із сукупності форм технічного розвитку варто виокремлювати такі, які характеризують, з одного боку, підтримування техніко-технологічної бази підприємства, а з другого, — її безпосередній розвиток шляхом удосконалення і нарощування.
Організаційні нововведення охоплюють нові методи і форми організації усіх видів діяльності підприємств та інших ланок суспільного виробництва (організаційні структури управління сферами науки і виробництва, форми організації різних типів виробництва і колективної праці).
Економічні — методи господарського управління наукою і виробництвом через реалізацію функцій прогнозування і планування, фінансування, ціноутворення, мотивації і оплати праці, оцінки результатів діяльності;соціальні — різні форми активізації людського чинника (професійна підготовка і підвищення кваліфікації персоналу, в першу чергу складу керівників усіх рівнів; стимулювання його (їх) творчої діяльності; поліпшення умов і постійного підтримання високого рівня безпеки праці; охорона здоров'я людини і навколишнього природного середовища; створення комфортних умов життя.);юридичні — нові і змінені закони та різноманітні нормативно-правові документи, що визначають і регулюють усі види діяльності підприємств і організацій.
Групи факторів інноваційного розвитку ТзОВ «Явір - Пак»:
· законодавчі - формують правову основу інноваційного розвитку підприємств в Україні на основі системи законних та підзаконних актів;
· організаційно-управлінські - здійснюють вплив через інституційно-управлінські та інституційно-організаційні зміни в інноваційній сфері;
· фінансово-економічні - визначають особливості здійснення інноваційної діяльності підприємств з позицій грошово-кредитних, бюджетно-податкових, амортизаційних важелів інноваційного розвитку;
· техніко-технологічні - здійснюють вплив на технічні та технологічні боки інноваційної діяльності промислових підприємств;
· соціальні - відділяють вплив соціальних наслідків інноваційного розвитку від впливу багатьох інших факторів;
· екологічні - визначають вплив нових технологій, нових матеріалів, нових видів енергії на довкілля в процесі інноваційної діяльності підприємств;
· гуманітарні - впливають на інноваційний розвиток через ступінь освіченості населення, рівень знань і науки в країні;
· інформаційні - визначають особливості інноваційного розвитку підприємств на основі використання інформаційних ресурсів.
Оцінювання та аналізування факторів інноваційного розвитку ТзОВ «Явір - Пак» подано у табл. 2.
Таблиця 2
Оцінювання та аналізування впливу факторів інноваційного
розвитку ТзОВ «Явір - Пак»
Назви факторів | Характеристика впливу на підприємство | Оцінка впливу факторів, бали | Вага факторів для підприємства | Вплив факторів |
Законодавчі | Формують правову основу інноваційного розвитку підприємства на основі системи законних та підзаконних актів | 0,1 | 0,2 | |
Організаційно-управлінські | Здійснюють вплив через інституційно-управлінські та інституційно-організаційні зміни в інноваційній сфері | 0,05 | 0,1 | |
Фінансово-економічні | Визначають особливості здійснення інноваційної діяльності підприємства з позицій грошово-кредитних, бюджетно-податкових, амортизаційних важелів інноваційного розвитку | 0,25 | ||
Техніко-технологічні | Здійснюють вплив на технічні та технологічні боки інноваційної діяльності підприємства | 0,25 | 1,25 |
Продовження табл. 2
Соціальні | Відділяють вплив соціальних наслідків інноваційного розвитку від впливу багатьох інших факторів | 0,05 | 0,1 | |
Екологічні | Визначають вплив нових технологій, нових матеріалів, нових видів енергії на довкілля в процесі інноваційної діяльності підприємства | 0,05 | 0,15 | |
Гуманітарні | Впливають на інноваційний розвиток через ступінь освіченості населення, рівень знань і науки в країні | 0,05 | 0,15 | |
Інформаційні | Визначають особливості інноваційного розвитку підприємства на основі використання інформаційних ресурсів | 0,2 | 0,8 |
На ТзОВ «Явір - Пак» для оцінки діяльності підприємства використовують систему оцінювання ефективності, яка включає наступні показники:
1. рентабельність активів;
2. рентабельність власного капіталу;
3. рентабельність діяльності;
4. рентабельність продукції;
5. період окупності капіталу.
Аналіз і оцінка рівня і динаміки показників фінансових результатів діяльності товариства подана в табл. 3.
Таблиця 3
Аналіз і оцінка рівня і динаміки показників фінансових результатів діяльності ТзОВ «Явір - Пак» за 2011-2013 рр.
Показники | Аналізовані періоди, роки | ||
Виручка від реалізації продукції | 1191,3 | 1420,2 | 1377,9 |
Продовження табл. 3
Інші операційні доходи | 1408,6 | - | 0,2 |
Інші операційні витрати | (1188,3) | (219) | (10,9) |
Податок на прибуток | - | (5,6) | (3,8) |
Чистий прибуток | (392) | 655,1 | 9,6 |
Показники рентабельності ТзОВ «Явір - Пак» подано у табл. 4.
Таблиця 4
Показники рентабельності ТзОВ «Явір - Пак»
Показники | Аналізовані періоди, роки | ||
Коефіцієнт рентабельності активів | 0,17 | 0,41 | 0,005 |
Коефіцієнт рентабельності власного капіталу | 0,62 | 1,20 | 0,017 |
Коефіцієнт рентабельності діяльності | 0,28 | 0,58 | 0,01 |
Коефіцієнт рентабельності продукції | 3,61 | 10,9 | 1,01 |
Період окупності капіталу | -3,51 | 2,99 | 1,86 |
Коефіцієнт рентабельності продажу | 0,36 | 0,67 | 0,01 |
Фiнансовi показники свiдчать про стабiльний фiнансовий стан пiдприємства. Коефіцієнт власного капiталу вказує на достатній рівень для поточних потреб дiяльностi пiдприємств.
РОЗДІЛ 3. Аналіз за темою роботи (створення та умови формування основних конкурентних переваг ТзОВ «Явір - Пак»)
Підвищення конкурентоспроможності підприємств вимагає розробки і реалізації конкурентних стратегій.
Конкурентна стратегія - це комплекс розроблених заходів, які дають можливість утримувати і покращувати існуюче положення на ринку, розвиваючи заздалегідь визначені перспективні види продукції з метою розширення пропозиції, задоволення потреб споживачів, збільшення ринкової частки в певних сегментах та досягнення високого рівня конкурентоспроможності підприємства шляхом підвищення його іміджу.
На підприємстві має бути розроблена відповідна стратегія конкурентоспроможності, передбачені заходи щодо всього виробничо-господарського комплексу. Варіанти стратегії можуть відрізнятися цілями, часовими параметрами та іншими характеристиками залежно від конкретних і перспективних завдань, але в кожному випадку їх головна мета - забезпечення переваг над конкурентами.
Конкурентна стратегія повинна ґрунтуватися на всебічному розумінні структури галузі й процесу її зміни. У будь-якій галузі економіки (немає значення, діє вона тільки на внутрішньому ринку чи й на зовнішньому теж) - суть конкуренції виражається п'ятьма силами: загрозою появи нових конкурентів; загрозою появи товарів або послуг-замінників; здатністю постачальників комплектуючих виробів і т.д. торгуватися; здатністю покупців торгуватися; суперництвом уже наявних конкурентів між собою.
Постачальники й покупці, намагаючись покористуватися, знижують прибуток підприємства. Конкуренція усередині галузі також знижує прибуток, тому що для підтримки конкурентних переваг доводиться збільшувати витрати (витрати на рекламу, організацію збуту, НДДКР) або втрачати прибуток за рахунок зниження цін. Наявність товарів-замінників зменшує попит й обмежує ціну, яку підприємство може запросити за свій товар. З погляду вхідних бар'єрів дія факторів, представлених у моделі, багато в чому визначається, з одного боку, наявністю реальних і потенційних конкурентів, з іншого - перешкодами для входу на ринок. Усі названі фактори створюють умови для динамічного розвитку конкуренції й "старіння" наявних конкурентних переваг.
Розробляючи конкурентну стратегію, підприємства прагнуть знайти й втілити спосіб вигідно й довгочасно конкурувати у своїй галузі. Універсальної конкурентної стратегії не існує; тільки стратегія, погоджена з умовами конкретної галузі промисловості, навичками й капіталом, якими володіє конкретне підприємство, може принести успіх.
Вибір конкурентної стратегії визначають два головних моменти. Перший - структура галузі, у якій діє підприємство. Суть конкуренції в різних галузях сильно відрізняється, і ймовірність довгострокового одержання прибутку в різних галузях неоднакова. Другий головний момент - це позиція, яку підприємство займає в межах галузі. Деякі позиції більше вигідні, ніж інші, поза залежністю від середньої прибутковості галузі.
Кожний із цих моментів сам по собі недостатній для вибору стратегії. Так, підприємство в дуже прибутковій галузі може не одержати великого прибутку, якщо неправильно вибере позицію в галузі. І структура галузі, і позиція в ній можуть змінюватися. Галузь може згодом ставати більш (або менш) "привабливою" у міру зміни умов створення в країні цієї галузі або інших елементів структури галузі. Позиція в галузі - відбивати нескінченні війни конкурентів.
Значення кожної з п'яти сил змінюється від галузі до галузі й визначає в остаточному підсумку прибутковість галузей. У тих галузях, де дія цих сил складається сприятливо, численні конкуренти можуть одержувати високі прибутки від вкладеного капіталу. У тих же галузях, де одна або кілька сил діють несприятливо, далеко не всім підприємствам вдається тривалий час зберігати високі прибутки.
На думку М. Портера, найскладніше визначити характеристики конкурентної переваги організації над іншими виробниками. Ці характеристики можуть бути різноманітними й стосуватися товару, форм виробництва або продажу, які є специфічними для організації чи товару. Зазначена перевага є, таким чином, відносною порівняно з пріоритетним конкурентом, який займає найкращу позицію на ринку або в його конкретному сегменті. Відносна перевага конкурента може бути внутрішньою та зовнішньою.
Зовнішня конкурентна перевага — це перевага у властивостях товару, яка створює "цінність для покупця" завдяки повнішому задоволенню його потреби. Ця перевага збільшує "ринкову силу" організації, тому вона може змусити ринок підняти ціну продажу вище, ніж пріоритетний конкурент, який не володіє такою перевагою (іноді її називають перевагою в ціні товару). Оцінкою такої сили можна вважати еластичність попиту за ціною.
Внутрішня конкурентна перевага — це перевага організації у витратах виробництва, яка створює "цінність для виробника" внаслідок вищої його продуктивності. Внутрішня перевага забезпечує організації більшу стійкість до зниження ціни продажу, яка нав'язана ринком або конкурентами, та вищу рентабельність.
Ці два типи конкурентної переваги, які мають різне походження, часто можуть бути несумісними. Вважають, що ці переваги можна виявити під час визначення "ринкової сили" (співвідношення максимальної ціни продажу товару конкретної організації й ціни пріоритетного конкурента) та "продуктивності" (співвідношення витрат на одиницю продукції конкретної організації й пріоритетного конкурента). Для оцінки "ринкової сили" використовують дані, які отримані при дослідженні іміджу марки (цінність, яка сприймається ринком, і еластичність за ціною). Аналіз "продуктивності" ґрунтується на "кривій досвіду" або інформації про конкурентів.
Два типи конкурентної переваги зображені на рис. 2. Горизонтальна вісь відповідає відносній ціні товару, а вертикальна — відносним витратам його виробництва. Ці величини подаються відносно аналогічних значень пріоритетного конкурента. Бісектриса розмежовує безпечні та небезпечні зони.
Позиціонування в лівому верхньому квадранті характеризує найгіршу ситуацію, а в правому нижньому — відповідно ідеальну. Розташування в лівому нижньому квадранті означає лідерство за витратами, а в правому верхньому квадранті відповідає стратегії диференціації товарів. Виходячи з цієї інформації, можна визначити таку перевагу, яка забезпечує найкращі позиції організації порівняно з конкурентами, дає їй змогу прийняти рішення про досягнення бажаної переваги та спробувати нейтралізувати конкурентні переваги суперників.
Водночас, виявлення конкурентної переваги стикається з певними проблемами: вибір базового об'єкта для порівняння — організації-лідера в межах СЗГ; формування критеріїв конкурентоспроможності організації; необхідність сканування ринку, зокрема за межами країни, тому що недостатня інформація про діяльність конкурентів може створити у керівництва необґрунтоване враження про власні переваги.
Рис. 2. Визначення конкурентної переваги
Звідси випливає, що здатність організації реалізувати свою конкурентну перевагу залежить не тільки від прямих конкурентів, з якими вона стикається, але й від потенційних конкурентів, товарів-замінників, клієнтів і постачальників. Дві перші сили створюють пряму, а дві інші — непряму загрозу. Саме взаємодія цих сил визначає, в результаті, конкурентні переваги організації на конкретному ринку.
Керівництво компаній, що утримують конкурентні переваги, завжди перебуває в трохи тривожному стані. Воно гостро відчуває загрозу лідируючої позиції своєї фірми ззовні і вживає відповідні дії. Вплив обстановки в країні на дії керівництва фірм - важливе питання.
Перевага оцінюється відносним, порівняльним станом, становищем організації по відношенню до конкурента, що займає найкращу позицію на ринку товару або в сегменті ринку. Розглянемо види конкурентних переваг, які ТзОВ «Явір - Пак» може отримати в результаті певних дій (таблиця 5).
Таблиця 5
Конкурентні переваги та умови їх формування у ТзОВ «Явір - Пак»
Дії | Умови формування конкурентних переваг | Конкурентні переваги, що можливо отримати |
Зниження собівартості продукції | 1. Велика частка фірми на ринку і широкий доступ до дешевих сировинних ресурсів. 2. Цінова еластичність і однорідність попиту на продукцію фірми. Переважно цінова конкуренція | 1.Додаткове зростання обсягу продажу та отримання надприбутків за рахунок зменшення ринкової частки конкурентів з більш високою ціною на аналогічні товари |
Диференціація | 1.Наявність широкої можливості виділення товарів на ринку, гарне сприйняття і оцінка продукції споживачами 3.Нецінова конкуренція 5. Нерозвиненість стратегії диференціації продукції в галузі | 1.Додаткове зростання обсягу продажів і одержання надприбутку за рахунок завоювання переваг різних груп споживачів завдяки перевазі в технології і якості, забезпечення більш широкого діапазону або привабливості низьких цін 2. Скорочення числа конкурентів шляхом жорсткості умов входження в галузь за рахунок наявності сформованих переваг споживачів |
Продовження табл. 5
Сегментування ринку | 1. Різниця споживачів за потребами і цільовому використанню товару | 1. Додаткове зростання обсягу продажу та отримання надприбутків за рахунок спеціалізації фірми на конкретному сегменті ринку (покупці з особливими потребами, географічний район) 2. Можливість використання переваги стратегій зниження собівартості або диференціації продукції для обмеженого кола споживачів у цільовому сегменті ринку 3. Додатковий ефект завдяки комплексному обслуговуванню конкретного сегмента ринку на основі комбінованого використання стратегій зниження собівартості та диференціації продукції. |
Впровадження нововведень | 1.Відсутність аналогів продукції 2. Наявність потенційного попиту на пропоновані нововведення 3.Готовність великих підприємств надати підтримку впровадженню нововведень | 1.Можливість отримання надприбутків за рахунок монопольно встановлюваних цін |
Орієнтація на потребу ринку | 1. Нееластичність попиту на продукцію 2.Відсутність труднощів для «входу» і «виходу» з галузі 4. Нестабільність ринку | 1.Отримання надприбутки за рахунок високої ціни на дефіцитну продукцію 2.Висока зацікавленість споживачів у придбанні товару 3.Невелика кількість товарів-замінників 4.Можливість створення іміджу фірми, готової пожертвувати усім для негайного задоволення змінених потреб покупців |
Конкурентна перевага на основі низьких витрат чи диференціації є функцією ланцюжка цінності організації. Позиція компанії по витратах відображає загальні витрати виконання всіх своїх видів діяльності, що створюють цінність, щодо конкурентів. Кожен створює цінність вид діяльності має рушійні сили витрат, які визначають потенційні джерела переваги по витратах. Подібним чином здатність організації диференціювати свою діяльність відбиває внесок кожного створює цінність виду діяльності у задоволення потреб покупців.
Стратегія диференціації лежить в основі виробничої політики підприємства. Вона передбачає досягнення ТзОВ «Явір - Пак» певних конкурентних переваг у задоволенні певних аспектів потреб споживачів. Тобто, застосовуючи стратегію диференціації, підприємство досягло конкурентних переваг у якості товару, його сервісному обслуговуванні, іміджу тощо.
Основна ідея диференціації полягає в тому, що товар підприємства має відрізнятися від товарів конкурентів і бути дещо неповторним з погляду споживача. При цьому ціна та витрати мають другорядне значення і, як правило, відрізняються більш високим рівнем ніж у конкурентів.
Використання стратегії диференціації може принести підприємству ряд стратегічних переваг:
- створюється певний імідж товару та підприємства, що знижує чутливість споживача до більш високих цін;
- прихильність споживачів і неповторність товару створюють високі вхідні бар'єри на ринок збуту;
- прихильність споживачів створює своєрідний захист проти товарів-замінників;
- висока ціна дає можливість отримання високого прибутку тощо.
Але підприємство, використовуючи стратегію диференціації несе певні ризики, до яких можна віднести:
- характеристика товару, на якій заснована стратегія диференціації, може втратити своє значення у зв'язку зі зміною системи цінностей споживача;
- збільшення ціни і відрив від цінового лідера можуть стати дуже значними, що відверне споживача від більш дорогої продукції фірми;
- виникнення фірм-послідовників, які імітують стратегію диференціації, зменшують її ефект.
Виходячи з вище наведеного, можна запропонувати ТзОВ «Явір - Пак» і надалі слідувати стратегії диференціації, але намагатися зменшити свої втрати та ціни, при цьому не зашкодивши якості продукції та фінансовому стану підприємства.
РОЗДІЛ 4. Оцінка екологічного стану та охорони праці на підприємстві ТзОВ «Явір - Пак»
Розв'язання сучасних екологічних проблем в Україні можливе тільки в умовах широкого й активного міжнародного співробітництва всіх країн у цій сфері. Це зумовлено насамперед такими обставинами: глобальним характером екологічних проблем; транскордонним характером забруднення навколишнього середовища; міжнародними зобов'язаннями України щодо охорони навколишнього природного середовища; необхідністю міжнародного обміну досвідом і технологіями.
Згідно з посадовою інструкцією інженер з охорони праці очолює службу охорони праці підприємства. Інженер з охорони праці у своїй роботі керується: діючим законодавством України з охорони праці; правилами, нормами і інструкціями з охорони праці та пожежної безпеки; наказами вищих організацій та директора заводу з питань охорони праці; положенням про службу охорони праці підприємства.
Інженер з охорони праці несе відповідальність за: невідповідність прийнятих ними рішень вимогам діючого законодавства з охорони праці; невиконання своїх функціональних обов’язків, передбачених Положенням про службу охорони праці та посадовими інструкціями; недостовірність та несвоєчасність підготовки статистичних звітів з охорони праці; низьку якість проведеного ними розслідування нещасних випадків на виробництві; дотримання виробничої та трудової дисципліни; виконання наказів і розпоряджень директора заводу; виконання обов’язків, передбачених посадовою інструкцією.
Інженер з охорони праці представляє підприємство в державних та громадських установах при розгляді питань з охорони праці. Безперешкодно і в будь-який час відвідує виробничі об’єкти, структурні підрозділи підприємства, зупиняє роботу виробництв, дільниць, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва у разі порушень, які створюють загрозу життю aбо здорові працюючих, одержує від посадових осіб необхідні відомості, документи і пояснення з питань охорони праці. Перевіряє стан безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на об’єктах підприємства, видає керівникам перевіреного об’єкту, цеху, виробництва обов’язковий для виконання припис. Вимагає від посадових осіб відсторонення від роботи працівників, які не пройшли медичного огляду, навчання, інструктажу, перевірки знань з охорони праці, не мають допуску до відповідних робіт або порушують нормативні акти про охорону праці. Надсилає керівникові підприємства подання про притягнення до відповідальності працівників, які порушують вимоги щодо охорони праці. Порушує клопотання про заохочення працівників, котрі беруть активну участь у підвищенні безпеки та поліпшенні умов праці.
Інженер з охорони праці зобов’язаний виконувати основні функції: опрацювати ефективну цілісну систему управління охороною праці на підприємстві; проводити оперативно-методичне керівництво роботою з охорони праці; проводити для працівників вступний інструктаж з питань охорони праці; забезпечити працюючих правилами, стандартами, нормами, положеннями, інструкціями та іншими актами нормативними з охорони праці; паспортизацію цехів, дільниць, робочих місць щодо відповідності їх вимогам охорони праці; облік, аналіз нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, а також шкоди від цих дій; підготовку статистичних звітів підприємства з питань охорони праці; розробку перспективних та поточних планів роботи підприємства щодо створення безпечних та нешкідливих умов праці.
Закон України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року (визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя і здоров'я в процесі трудової діяльності, регулює за участю відповідних державних органів відносини між власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.
Дія Закону поширюється на всі підприємства, установи і організації незалежно від форм власності та видів їх діяльності на усіх громадян, які працюють, а також залучені до праці на цих підприємствах.
Проектування виробничих об'єктів, розроблення нових технологій, засобів виробництва, засобів колективного та індивідуального захисту працюючих повинні провадитися з урахуванням вимог щодо охорони праці. Не допускається будівництво, реконструкція, технічне переоснащення тощо виробничих об'єктів, інженерних інфраструктур об'єктів соціально-культурного призначення, виготовлення і впровадження нових для даного підприємства технологій і зазначених засобів без попередньої експертизи робочого проекту або робочої документації на їх відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці. Роботодавець повинен одержати дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - дозвіл). Центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці та його територіальні органи видають дозволи на безоплатній основі, на підставі висновків за результатами експертизи, проведеної експертно-технічними центрами, науково-дослідними інститутами, дослідними, випробувальними лабораторіями та іншими підрозділами (групами) технічної підтримки, що функціонують у складі органів державного нагляду за охороною праці відповідно до завдань інспекційної служби або створюються і діють як незалежні експертні організації. Переліки видів робіт, машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, початок проведення або експлуатація (застосування) яких потребує отримання дозволу, а також граничні розміри тарифів на проведення експертизи незалежними експертними організаціями, результати якої є підставою для видачі дозволів, визначає Кабінет Міністрів України.
ТзОВ «Явір - Пак» виконує всі положення про охорону праці, що вище вказані. До відома працівників доведені правила охорони праці. Умови роботи на підприємстві не пов’язані з високим ризиком розвитку важких захворювань. Усі працівники організації щорічно проходять медогляди. Регулярно проводяться оновлення засобів пожежної безпеки. Протягом останніх років випадків травматизму чи нещасних випадків у ТзОВ «Явір - Пак» не було.
ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ
Під час проходження практики на підприємстві ТзОВ «Явір - Пак» здобуто необхідні знання з фаху та отримано інформацію щодо виробництва та оптово-роздрібної торгівлі в цілому. Компанія демонструє високі темпи зростання бізнесу, які значною мірою визначають розвиток українського ринку вииробництва.
Було розглянуто юридичну базу на основі, якої було створено і функціонує ТзОВ «Явір - Пак» проведено оцінку цієї юридичної бази. При проходженні практики розглядалися розпорядчі та довідково-інформаційні документації на засадах, яких здійснюється інноваційна діяльність, характеризувалася виробничо-господарська діяльність організації та охорона праці на підприємстві.
В результаті проходження практики в ТзОВ «Явір - Пак» набуто практичні навички у здійсненні управління виробничою діяльністю підприємства, прийнятті управлінських рішень, вирішенні певних фінансових питань.
У звіті подано детальну характеристику виконання відповідних функцій менеджменту та застосування методів менеджменту, прийняття управлінських рішень в ТзОВ «Явір - Пак». Розкрито підходи до планування, його принципи, стратегія і тактика діяльності підприємства, реакція підприємства на зовнішні економічні, політичні та інші фактори, охарактеризовано організаційну структуру управління з висновками про її ефективність, мотиваційні механізми, способи контролю та регулювання, форми прийняття рішень і організація їх виконання, стиль управління.
У результаті проходження практики було проаналізовано, як у реальності застосовуються функції та методи менеджменту на конкретному підприємстві, приймаються конкретні рішення.
Набуті теоретичні та практичні знання допоможуть у подальшому при написанні дипломної роботи, а також для розуміння ролі вітчизняних підприємств у сучасній економічній системі України.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Cooper, R., Kaplan, R., Maisel, L., Morrissey, E., From ABC the ABM, Management Accounting, November 1992, p.54.
2. Абрамов А.Е. Основи аналізу фінансової господарської і інвестиційної діяльності підприємства. - М.: АКДИ, Економіка та життя", 1996, ч.1.-195с.
3. Азоев Г.Л., Челенков А.П. Конкурентные преимущества фирмы. - М.: ОАО “Типография “НОВОСТИ””, 2000. – 256 с.
4. Ананькина Е.А., Данілочкіна Н.Г., і інші. Планування як інструмент
управління витратами підприємства / Під ред. Н.Г. Данілочкіной. - М.: Аудит, ЮНИТИ, 1999.-297С.
5. Витвицкая Н.С.,Кисилев А.П. Методичиские рекомендации по составу затрат, включаемих в себестоимость продукции, работ и услуг на предприятиях, фирмах и др. структурах.- К.,1993.-98с.
6. Вихрущ В.П. Бізнес-план - основи успіху.- Тернопіль: Лілея, 1996.-83с.
7. Вихрущ В.П, Тирпак І.В. Економіка нових форм господарювання.-
Бучач, 1996.-120с.
8. Гаець В. Структура економіки і структурна політика її стабілізації //
Економіка України.- 1995.-№4.- с.15.
9. Давидович І.Є. Управління витратами: Навч.посібник. 2-е вид., перероб. і доп. - Тернопіль: Економічна думка, 2004.-228с.
10. Данилюк О.Д., Лещій В.П. Теорія і практика процесно-орієнованого управління витратами. Наукове видання. – Івано-Франківськ: Місто НВ; 2004-248с.
11. Іванов Ю.Б., Кравченко Ю.Г., Хоменко М.М. Вступ до бізнесу.- К.: Лівра, 1995.-179с.
12. Ільєнкова Н.Д. Спрос: аналіз і управляння. Учбовий посібник/ Під ред. І.К. Белявського, 2-е изд. Переробл. і доп., - М.: фінанси та статистика.-256с.
13. Іщенко І., Терещенко С. Оцінка економічної ефективності виробництва і затрат - К.: Вища школа", 1991.-172с.
14. Карлик Я. Аналіз господарської діяльності. Посібник для бізнесменів. Тернопіль, 1993.- 79с.
15. Мельник А.Ф. Державне регулювання економіки перехідного періоду. Тернопіль: Збруч, 1996.- 176с.
16. Неруш Ю.М. Комерційна логістика. Підручник для вузів. - М.: банки та
біржі ЮНИТИ, 1997. - 271с.
17. Ніколаєва С.А. Особливості врахування затрат в умовах ринку: система стратегічного управління витратами підприємства.-М.: фінанси та статистика, 1998.-128с.
18. Панасик В.Л. Витрати виробництва: Навч. Посібник.- Київ: ЦУЛ, 2005.-
462с.
19. Портер М.Е. «Конкуренція» – Москва: Видавничий дім «Вільямс», 2005. – 608 с.
20. Турило A.M., Кравчук Ю.Б., Турило А.А.. Управління витратами підприємства: Навч. Посібник.- Київ, 2006.-530с.
21. Хом'як Р.П., Кухаренко І.К. Навч.пос: „Бухгалтерський облік в Україні"// Інтелект-Захід.- 2001р. 717с.
22. Цал-Цалко Ю.С. Витрати підприємства: Навч. посібник. - Київ: ЦУЛ,
2002.-656с.
23. Шашурін Ю.С, Черезов А.В., Собівартість в оперативному управлінні підприємством - М.: Дека, 2000. - 211с.
24. Господарський Кодекс України. Відомості Верховної Ради (ВВР) із внесеними змінами та доповненнями.: (2003 №18, №19-20, №21-22, с.144).
25. Закон України „Про оподаткування прибутку підприємств". Відомості Верховної Ради із внесеними змінами та доповненнями.: (1995, № 4, ст. 28).
26. Закон України «Про господарські товариства» // із внесеними доповненнями та змінами (№1577-XII (1577-12) від 19.09.91, ВВР, 1991, N 49, ст.683).
Дата добавления: 2015-09-28; просмотров: 24 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |
| «воронежский государственный университет» | | | То что я не решилась добавить в книгу . |