Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Вимоги з курсу поліфонії



Вимоги з курсу поліфонії

(доктор мистецтвознавства, професор Герасимова-Персидська Н.О.)

 

 

1. Початки європейського багатоголосся 11-12 ст. Особливості органуму і його види.

2. Школа Нотр-Дам. Період Леоніна і Перотіна. Еволюція багатоголосся (співвідношення голосів, загальна структура, типи технік).

3. Клаузули і тропи в органумі. Значення модальної ритмiки.

4. Мотет 13 ст. Прояви техніки контрафактури та перший зразок абсолютної поліфонії. Визначення голосів.

5. Система мензуральної ритміки і можливості багатоголосся на її основі.

6. Структура ізоритмічного мотету. Прояви принципу повторності і остінатності. Нова термінологія в багатоголоссі.

7. Ізомотети Вітрі і Машо. Формотворчі засади. Ізоперіодика, панізоритмія.

8. Доба Арс нова. Нове розуміння творчої особистості. Нові жанри: балада.

9. Меса Нотр Дам. Принципи багатоголосся, специфіка ізоритмії.

10. Меса Нотр Дам. Риси циклічної форми.

11. Роль канонічної техніки в музиці Франції та Італії в 14 ст.

12.Багатоголосні жанри англійської музики початку 15 ст. «Англійська манера».

13. Типи мес у добу Ренесанса і їх композиційні особливості.

14. Дюфаї як представник стильового переходу. Роль у формуванні тенорової меси.

15. Естетичні принципи Ренесансу і загальна характеристика змін в музичному мистецтві. Жоскен.

16. Принципи строгого стилю і їх співзвучність художнім засадам Ренесансу. Інвенційна поліфонія у творчості Окегема.

17. Нові тенденції в музиці другої половині 16 ст. Венеціанський стиль хорового концерту.

18. Значення інструментальної творчості (друга половина 16 – поч.17 ст.).Характеристика нових жанрів, типів фактури. Вплив вокального мистецтва.

19. Мадригал, зокрема у Джезуальдо та Монтеверді. Вплив поетичного тексту на формування нової виразовості.

20. Фрескобальді і жанри канцони і річеркару. Формування поліфонічного твору.

21. Партесний концерт: паралелі до венеціанского концерту. Основні типи. Значення тексту.

22. Партесний концерт. Типи фактури, поліфонічні прийоми, особливості трактування хорового складу.

23. Партесний концерт: становлення засад музичної композиції і віршовий принцип – шлях до самостійності музичної форми.

24. Бах – вершина і завершення епохи поліфонічної музики. Синтез середньовічних рис (зокрема лінеарності) та засад Нового часу (наприклад, гармонічного мислення).

24. Різні площини прояву поліфонічності в творчості Баха.



25. Фуга як втілення риторичних та логічних принципів. Два плани форми.

26. Тема фуги та її значення як першоджерела, взаємодія з побічним тематизмом. Шляхи перетворення.

27. Композиція фуги. Функції інтермедії. Другий план форми. Багатотемна фуга.

 

Письмові завдання другого семестру:

триголосся у строгому стилі: триголосна імітація, триголосний вертикально-рухомий контрапункт, двуголосний канон з третім вільним голосом, річеркар (або канцона)

вільний стиль: двоголосна інвенція, шість тем для фуги, три експозиції фуги різної структури, триголосна фуга

 

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Герасимова-Персидська Н. Партесный концерт в истории музыкальной культуры. – М., 1983.

2. Герасимова-Персидська Н. Русская музыка XVII века – встреча двух эпох. – М., 1994.

3. Герасимова-Персидська Н. Хоровий концерт на Україні в ХVII–ХVIII ст. – К., 1978.

4. Григорьев С., Мюллер Т. Учебник полифонии. – М., 1969.

5. История полифонии. – М.,1983. – Вып. 1. Многоголосие Средневековья. Х–ХІV вв.

6. История полифонии. – М., 1988. – Вып. 2а. Полифония эпохи Возрождения. ХIV–XV вв.

7. История полифонии. – М., 1996. – Вып. 2б. Музыка эпохи Возрождения. XVI в.

8. История полифонии. – М., 1985. – Вып. 3. Западноевропейская музыка XVII – первой четверти XIX века.

9. Курт Э. Основы линеарного контрапункта. – М., 1931.

10. Милка А. «Искусство фуги» И.С.Баха. К реконструкции и интерпретации. – СПб., 2009.

11. Милка А. «Музыкальное приношение» И С. Баха. – М., 1999.

12. Мюллер Т. Полифонический анализ. Хрестоматия. – М., 1964.

13. Павлюченко С. Практическое руководство по контрапункту строгого письма. – Л., 1963.

14. Работа над фугой: метод и школа И. С. Баха: Сб. статей. – СПб., 2008.

15. Симакова Н. Вокальные жанры эпохи Возрождения. – М.,1985.

16. Симакова Н., Евдокимова Ю. Музыка эпохи Возрождения. – М., 1983.

17. Сухомлин И. Техника изоритмии: теория, история // Проблемы теории западноевропейской музыки (ХII–XVII вв.): Сб. ГМПИим. Гнесиных. –М., 1983. – Вып. 65.

18. Теория полифонии и методика ее преподавания. – СПб, 2011. – Вып. 1.

19. Хомінський Й. Історія гармонії та контрапункту. – Т.1., Т.2. – К., 1975.

20. Хусаинов И. Фуга и логика. – СПб., 2008.

21. Южак К. Полифония и контрапункт. – [в 2-х кн.]. – СПб., 2006.

22. Южак К. Практическое пособие к написанию и анализу фуги. – СПб., 2006.

23. Южак К. Теоретический очерк полифонии свободного письма. – Петрозаводск, 1990.

АНАЛІТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ:

Органум школи Нотр-Дам, великий органум (Леонін, Перотін), мотети XIII ст., ізоритмічні мотети (Машо, Вітрі), творчість Машо (Меса Нотр Дам, балади, рондо, ле, гокет «Давид»), балати і мадригали Ландіні, Чіконіа (частини мес, мотети, світська лірика), англійська музика XIV ст. (рондель, англійський дискант, керол), Данстейбл (частини мас, мотети), Дюфаї (Меси «L’homme arme», «Ave regina», «Ecce ancila Domini», мотети, шансон), Окегем («Missa prolacionum», «Missa Ecce ancila Domini»), Обрехт («Missa Sub tuum praesidium»), Жоскен (Меси «L’homme arme», «Malhaure me bat», мотет «Deploration sur le mort d’Ockeghem»), Палестріна (меси, мадригали), Ласо (меси, мотети, мадригали), Джезуальдо (мадригали), інструментальна музика (Трабачі, Маке, А. та Дж. Габріелі, Фрескобальді), хорова (Шютц, Габріелі), партесні концерти і мотети, Бах (меса, ДТК, Мистецтво фуги, токати).

 

- органум Pascha Nosturm

- органум Леоніна Viderund

- частина органуму Перотіна Viderund

- 3 мотети XIII ст. з одним й тим самим тенором (див.: История полифонии. – Вып. 1: Многоголосие Средневековья. Х–ХІV вв. – М.,1983.)

- Мотет де Вітрі, Мотет де Машо

- Sanctus або Agnus Dei з Меси Машо

- рондо «Мій кінець – мій початок» та гокет «Давид» Машо

- мадригал та кача Ландіні

- Gloria з Меси Чіконіа та мотет «O Felix templum»

- «Kyrie» Данстейбла, «Літній канон», мотет «Alma Redemptoris mater» Данстейбла

- 2 частини меси «L’homme arme», світська пісня «Adeu, les bon vins de Lannoyx», «Donnzassault a satte fortresse» Дюфаї

- «Missa prolationum» Окегема

- «Missa L’homme arme» Жоскена.

- Мадригали другої половини XVI ст.: Палестрина, Ласо, Джезуальдо

- мадригал «Moro lasso» Джезуальдо

- 1 ч. з «Меси Папи Марчело» Палестрини

- Річеркар та Канцона Фрескобальді

- Річеркар А. Габріеллі

- Хоровий концерт «Angelus Domini» Дж. Габріеллі

- мадригали Монтеверді

- Маленькі духовні концерти Шютца

- анонимні і авторські партесні мотети для 4-6-ти голосів

- «Воскресенський канон», мотети «О, горе мне», «Иже образу», «Тело Христово» М. Дилецького

- 2 триголосних та 3 двоголосних Інвенції Баха

- 12 фуг ДТК Баха

- фуги з циклу «Мистецтво фуги» Баха

- клавірна токата Баха

 


Дата добавления: 2015-09-28; просмотров: 38 | Нарушение авторских прав




<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
█ Вимоги до написання та оформлення | Секрет молодости королевы Венгрии

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.014 сек.)