|
За батареями йде піхота... Ідуть мінометники... Гренадери... Над ними клекотить небо, меркне блакить від бомб, а потім розчахуються обрії від їхньої власної канонади... І знову виривають коні тяжкі гармати й ляфети з чорноземлі і знову гримотять, обливаючись потом...
Там, де пройшов цей "полк", лишається поле, здовбане й укрите вирвами, мов кратерами вулканів, залите кров'ю, засіяне черепами - їхніми власними...
"О жовті черепи, зіницями на схід!"
Так. Неодмінно.
Вони падають... Вони всі падають лицем туди, куди поривалися серцем, вони падають зіницями на схід.
Дата добавления: 2015-09-28; просмотров: 17 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |