Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Гідравліка як наука вивчає: 4 страница



трубопроводи, що не містять місцевих опорів;

послідовно сполучені трубопроводи, що містять не більше одного розгалуження.

 

 

Які трубопроводи називаються складними?

послідовні трубопроводи, в яких основну частку втрат енергії складають місцеві опори;

паралельно сполучені трубопроводи різних перетинів;

трубопроводи, що мають місцеві опори;

трубопроводи, що утворюють систему труб з одним або декількома розгалуженнями.

 

Що таке характеристика трубопроводу?

залежність тиску на кінці трубопроводу від витрати рідини;

залежність сумарної втрати напору від тиску;

залежність сумарної втрати напору від витрати;

залежність опору трубопроводу від його довжини.

 

Статичний напір Hст це:

різниця геометричної висоти Δz і п’єзометричної висоти в кінцевому перетині трубопроводу;

сума геометричної висоти Δz і п’єзометричної висоти в кінцевому перетині трубопроводу;

сума п’єзометричних висот в початковому і кінцевому перетині трубопроводу;

різниця швидкісних висот між кінцевим і початковим перетинами.

 

Якщо для простого трубопроводу записати рівняння Бернуллі, то п’єзометрична висота, що стоїть в лівій частині рівняння називається

відповідним напором;

розрахунковим напором;

повним напором;

початковим напором.

 

Крива відповідного напору відображає

залежність втрат енергії від тиску в трубопроводі;

залежність опору трубопроводу від його пропускної спроможності;

залежність відповідного напору від витрати;

залежність режиму руху від витрати.

 

Відповідний напір це

напір, отриманий в кінцевому перетині трубопроводу;

напір, який необхідний системі для досягнення необхідного тиску і витрати в кінцевому перетині;

напір, що витрачається на подолання місцевих опорів трубопроводу;

напір необхідний системі.

 

При подачі рідини по послідовно сполучених трубопроводах 1, 2, і 3 витрата рідини в них становитиме

Q=Q1+Q2+Q3;

Q1>Q2>Q3;

Q1<Q2<Q3;

Q=Q1=Q2=Q3.

 

При подачі рідини по послідовно сполучених трубопроводах 1, 2, і 3 загальна втрата напору в них становитиме

Σh = Σh1 - Σh2 - Σh3;

Σh1 > Σh2 > Σh3;

Σh = Σh1 + Σh2 + Σh3;

Σh1 = Σh2 = Σh3.

 

При подачі рідини по паралельно сполучених трубопроводах 1, 2, і 3 витрата рідини в них становитиме

Q=Q1=Q2=Q3;

Q1>Q2>Q3;

Q1<Q2<Q3;

Q=Q1+Q2+Q3.

 

При подачі рідини по паралельно сполучених трубопроводах 1, 2, і 3 загальна втрата напору в них становитиме



Σh1 = Σh2 = Σh3;

Σh1 > Σh2 > Σh3;

Σh = Σh1 - Σh2 - Σh3;

Σh = Σh1 + Σh2 + Σh3.

 

Розгалужений трубопровід це

трубопровід, що розходиться в різні боки;

сукупність декількох простих трубопроводів, що мають декілька спільних перетинів - місць розгалужень;

сукупність декількох простих трубопроводів, що мають один спільний перетин - місце розгалуження;

сукупність паралельних трубопроводів, що мають один спільний початок і кінець.

 

При подачі рідини по розгалужених трубопроводах 1, 2, і 3 витрата рідини в них становитиме

Q=Q1=Q2=Q3;

Q=Q1+Q2+Q3;

Q1>Q2>Q3;

Q1<Q2<Q3.

 

Відповідний напір визначається по формулі

;

;

;

.

 

Якщо статичний напір Hст<0, означає, що рідина

рухається в порожнину із зниженим тиском;

рухається в порожнину з підвищеним тиском;

рухається самоплив;

рухатися не буде.

 

Статичний напір визначається по формулі

;

;

;

.

 

Трубопровід, по якому рідина перекачується з однієї ємкості в іншу називається

замкнутим;

розімкненим;

направленим;

кільцевим.

 

Трубопровід, по якому рідина циркулює в тому ж об’ємі називається

круговим;

циркуляційним;

замкнутим;

самовсмоктуючим.

 

Вкажіть на малюнку геометричну висоту всмоктування

1;

2;

3;

4.

 

Вкажіть на малюнку геометричну висоту нагнітання

1;

2;

3;

4.

 

Вкажіть на малюнку всмоктуючий трубопровід

3+4;

1;

1+2;

2.

 

 

Вкажіть на малюнку напірний трубопровід

2+3;

3+4;

1+2;

1+4.

 

Правило стійкої роботи насоса свідчить

при сталому перебігу рідини в трубопроводі насос розвиває напір рівний необхідному;

при сталому перебігу рідини напір, що розвивається насосом повинен бути більший необхідного;

при сталому перебігу рідини в трубопроводі витрата рідини залишається постійною;

при сталому перебігу рідини в трубопроводі тиск рідини залишається постійним.

 

Характеристикою насоса називається

залежність зміни тиску і витрати при зміні частоти обертання валу;

його геометричні характеристики;

його технічні характеристики: номінальний тиск, витрата і частота обертання валу, ККД;

залежність напору, що створюється насосом Hнас від його подачі при постійній частоті обертання валу.

 

Метод розрахунку трубопроводів з насосною подачею полягає у

знаходженні максимально можливої висоти підйому рідини шляхом побудови характеристики трубопроводу;

складанні рівняння Бернуллі для початкової і кінцевої точок трубопроводу;

сумісній побудові на одному графіку кривих відповідного напору і характеристики насоса з подальшим знаходженням точки їх перетину;

визначенні опору трубопроводу шляхом заміни місцевих опорів еквівалентними довжинами.

 

Точка перетину кривої відповідного напору з характеристикою насоса називається

точкою оптимальної роботи;

робочою точкою;

точкою подачі;

точкою напору.

 

Різке підвищення тиску, що виникає в напірному трубопроводі при раптовому гальмуванні робочої рідини називається

гідравлічним ударом;

гідравлічним напором;

гідравлічним стрибком;

гідравлічний тиском.

 

Підвищення тиску при гідравлічному ударі визначається по формулі

;

;

;

 

Швидкість розповсюдження ударної хвилі при абсолютно жорстких стінках трубопроводу визначається по формулі

;

;

;

.

 

Інкрустація труб це

збільшення шорсткості стінок трубопроводу;

відділення частинок речовини від стінок труб;

утворення відкладень в трубах;

зменшення міцності трубопроводу.

 

Ударна хвиля при гідравлічному ударі це

область, в якій відбувається збільшення тиску;

область, в якій частинки рідини вдаряються один об одного;

хвиля у вигляді стислого об’єму рідини;

область, в якій рідина вдаряється об стінки трубопроводу.

 

Загасання коливань тиску після гідравлічного удару відбувається за рахунок

втрати енергії рідини при розповсюдженні ударної хвилі на подолання опору трубопроводу;

втрати енергії рідини на нагрів трубопроводу;

втрати енергії на деформацію стінок трубопроводу;

втрат енергії рідини на подолання сил тертя і відходу енергії в резервуар.

 

Швидкість розповсюдження ударної хвилі у воді рівна

1116 м/с;

1230 м/с;

1435 м/с;

1534 м/с.

 

Енергія насоса на виході при відомому тиску і швидкості рідини визначиться як

;

;

;

.

Характеристика послідовного з’єднання декількох трубопроводів визначається

перетином характеристики насоса з кривою відповідного напору;

складанням абсцис характеристик кожного трубопроводу;

множенням ординат характеристик кожного трубопроводу на загальну витрату рідини;

складанням ординат характеристик кожного трубопроводу.

Система суміжних замкнутих контурів з відбором рідини у вузлових точках або безперервною роздачею рідині на окремих ділянках називається

складним кільцевим трубопроводом;

розгалуженим трубопроводом;

послідовно-паралельним трубопроводом;

комбінованим трубопроводом.

 

Якщо статичний напір Hст > 0, означає, що рідина

рухається в порожнину із зниженим тиском;

рухається в порожнину з підвищеним тиском;

рухається самопливом;

рухатися не буде.

 

Добовий графік водоспоживання показує кількість води, яка:

а) споживається за кожну годину;

б) спожита на певну годину з початку доби;

в) спожита на певний місяць з початку року;

г) яка споживається за кожний розрахунковий період (літній, зимовий та ін.);

д) витрачається щохвилини.

 

Типовий графік розподілу добових витрат за годинами доби залежить від:

а) ступеня благоустрою будинків;

б) коефіцієнта годинної нерівномірності;

в) коефіцієнта добової нерівномірності;

г) типу ферми;

д) типу підприємств.

 

Питомі витрати - це:

а) середньодобові за рік витрати води одним споживачем;

б) максимальнодобові за рік витрати води одним споживачем;

в) середньогодинні витрати води одним споживачем;

г) щохвилинні витрати одним споживачем;

д) середньорічні витрати води одним споживачем.

 

Середньодобові витрати води одної групи споживачів залежать від:

а)кількості споживачів;

б)питомого водоспоживання;

в)коефіцієнта добової нерівномірності;

г)коефіцієнта годинної нерівномірності;

д)кількості пожеж.

 

Максимальнодобові витрати води одної групи споживачів залежить від:

а) кількості споживачів;

б) питомого водоспоживання;

в) коефіцієнта добової нерівномірності;

г) коефіцієнта годинної нерівномірності;

д) кількості пожеж.

 

Вільний напір залежить від:

а) висоти розташування найвище розташованого водорозбірного приладу;

б) напору на зливання води з водорозбірного приладу;

в) втрат напору від точки підключення до зовнішньої мережі до водорозбірного приладу;

г) типу протипожежного водопроводу;

д) відмітки поверхні землі біля водорозбірного колодязя.

 

 

Система водопостачання - це:

а) комплекс заходів для забезпечення водою;

б) комплекс споруд із забезпечення водою;

в) водопровід;

г) комплекс трубопроводів;

д) керівний аппарат.

 

Схема водопостачання малого населеного пункту з забором води з підземного джерела високої якості води може включати:

а) водозабірну свердловину;

б) станцію знезалізнення води;

в) водопровідну мережу;

г) водонапірну башту;

д) насосну станцію другого підйому.

 

Мінімальний тиск у протипожежному водопроводі низького тиску повинен бути:

а) 10 м;

б) 20 м;

в) на висоті найвищої будівлі;

г) на 28 м більше висоти найвищої будівлі;

д) на 28 м більше найнижчої будівлі.

 

Протипожежний водопровід високого тиску приймається:

а) для населених пунктів із кількістю жителів 5000 осіб;

б) для населених пунктів із кількістю жителів 10 000 осіб;

в) при відповідному обґрунтуванні;

г) для населених пунктів із кількістю жителів 50 000 осіб;

д) для населених пунктів із кількістю жителів 50 осіб.

Витрати води на зовнішнє гасіння пожежі приймаються залежно від:

а) кількості жителів;

б) кількості поверхів у будинках;

в) зони забудови будинками з 1 - 2 поверхами;

г) зони забудови будинками з кількістю поверхів більше трьох;

д) ступеня благоустрою будинків.

 

Недоторканий пожежний запас:

а) десятихвилинний у башті;

б) десятихвилинний у резервуарі чистої води;

в) тригодинний у резервуарі чистої води;

г) годинний у резервуарі чистої води;

д) двогодинний у резервуарі чистої води.

 

Питомі витрати води для підприємств приймаються залежно від:

а) типу підприємств;

б) одиниці вимірювання продукції;

в) ступеня вогнестійкості будівель;

г) категорії виробництва за пожежною безпекою;

д) об’єму будівлі.

Питомі витрати води на поливання приймаються залежно від:

а) способу поливу;

б) типу територій, які поливаються;

в) типу теплиць;

г) поливання із зовнішньої мережі;

д) поливання із внутрішньої мережі.

 

 

Ємкісні напірні споруди поділяються на:

а) водонапірні башти;

б) напірні резервуари;

в) водонапірні колони;

г) гідропневматичні установки;

д) гідравлічні установки.

Водонапірні башти це бак:

а) який встановлений на стовбурі;

б) на покрівлі;

в) на другому поверсі будинку;

г) на найвищій відмітці поверхні;

д) у підвалі.

 

Водопровідна мережа поділяється на:

а) магістральні лінії;

б) розподільні лінії;

в) гнучкі лінії;

г) рівномірно розподільні лінії;

д) прямоточні лінії.

 

Водопровідна мережа розраховується на такі випадки:

а) максимального господарсько-виробничого водоспоживання;

б) подачі води на гасіння пожежі;

в) максимальний транзит у башту;

г) гасіння пожежі при максимальному господарсько-виробничому водоспоживанні;

д) живлення мережі тільки від башти.

 

При визначенні вузлових витрат потрібно мати такі
дані:

а) половину питомих витрат;

б) суму розрахункових довжин прилеглих ліній;

в) суму геометричних довжин прилеглих ліній;

г) суму розрахункових довжин ліній всієї мережі;

д) зосереджені вузлові витрати.

 

До водопровідної мережі висуваються такі вимоги:

а) подача необхідної кількості води;

б) подача води під необхідним вільним напором;

в) достатній ступінь надійності і безперервності роботи;

г) економічність;

д) розгалуженість.

 

Глибина закладання водопровідних труб приймається:

а) на 0,5 м більшою за глибину промерзання;

б) на 0,5 м меншою за глибину промерзання;

в) на 0,3 м меншою за глибину промерзання;

г) незалежно від глибини промерзання, конструктивно;

д) на 0,3 м більшою за глибину промерзання.

 

Вантузи встановлюються:

а) для впуску повітря;

б) для випуску повітря;

в) у понижених місцях водоводу;

г) для випуску води при аварії;

д) у найбільш підвищених місцях.

 

Водонапірні башти встановлюються:

а) у найвищих точках місцевості;

б) біля річки;

в) у районах мережі, де потрібні найбільші напори;

г) у районах мережі, де потрібні найменші напори;

д) у районах мережі, які обслуговуються в годину максимального водоспоживання.

 

Випуски встановлюються:

а) для впуску повітря;

б) для випуску повітря;

в) у понижених місцях водоводу;

г) для випуску води при аварії;

д) у найбільш підвищених місцях.

 

Оглядові колодязі встановлюються:

а) через 0,5 - 1 км;

б) перед колодязями з вантузами;

в) перед колодязями з випусками;

г) з боку від колодязів з випусками;

д) у кінці водоводу.

 

Запобіжні клапани встановлюються:

а) для впуску повітря;

б) для випуску повітря;

в) в понижених місцях водоводу;

г) для випуску води при аварії;

д) в місцях можливого виникнення гідравлічного удару.

 

Гасителі гідравлічного удару встановлюються:

а) для впуску повітря;

б) для випуску повітря;

в) в понижених місцях водоводу;

г) для випуску води при аварії;

д) в місцях можливого виникнення гідравлічного удару.

 

Зворотний клапан встановлюється:

а) для запобігання зворотній течії;

б) для випуску повітря;

в) в понижених місцях водоводу;

г) для випуску води при аварії;

д) в місцях можливого виникнення гідравлічного удару.

 

Закон України "Про питну воду та питне водопостачання" прийнятий:

а) Кабінетом Міністрів 5 березня 2001 p.;

б) Указом Президента 10 лютого 2002 p.;

в) Верховною Радою 10 січня 2000 p.;

г) Держводгоспом України 15 квітня 2003 p.;

д) Міністерством сільського господарства 3 червня 2002 р.

 

Закон України "Про питну воду та питне водопостачання" передбачає:

а) вільний доступ до інформації про якість питної води;

б) вільний доступ до інформації про стан джерел;

в) вільний доступ до інформації про стан систем питного водопостачання;

г) закриття інформації про якість води і стан джерел;

д) закриття інформації про системи питного водопостачання.

 

 

Питна вода повинна мати каламутність, мг/дм3:

а) 1,5;

6) 2;

в) 1;

г) 3;

д) 5.

 

Питна вода повинна мати кольоровість, градусів:

а) 15;

б) 20;

в) 25;

г) 30;

д) 55.

 

Вміст заліза у питній воді, мг/дм3:

а) 0,2;

6) 0,3;

в) 0,5;

г) 0,7;

д) 1,5.

 

Запах та присмак питної води, бал:

а) 5;

6) 7;

в) 2;

г) 4;

д) 8.

 

Вода вважається мінералізованою при сухому залишку, мг/дм3, більше:

а) 500;

б) 700;

в) 1000;

г) 1200;

д) 1500.

 

Для забору підземних вод використовують такі споруди:

а) водозабірні свердловини;

б) шахтні колодязі;

в) заглиблені оголовки;

г) не заглиблені оголовки;

д) горизонтальні водозабори.

 

Водозабірні свердловини використовуються при заборі води з:

а) пластів, які залягають на глибині 30 - 200 м;

б) глибини до 30 м із безнапірних або слабо напірних горизонтів;

в) глибини 5 - 8 м, малій потужності пласту, заборі інфільтраційних вод;

г) глибини 15 - 20 м, пласт невеликої потужності, заборі інфільтраційних вод;

д) підземних вод, які виходять на денну поверхню.

 

Шахтні колодязі використовуються при заборі води з:

а) пластів, які залягають на глибині 30 - 200 м;

б) глибини до 30 м із безнапірних або слабо напірних горизонтів;

в) глибини 5 - 8 м, малій потужності пласту, заборі інфільтраційних вод;

г) глибини 15 - 20 м, пласт невеликої потужності, заборі нфільтраційних вод;

д) підземних вод, які виходять на денну поверхню.

 

 

Горизонтальні водозабори використовуються при заборі води з:

а) пластів, які залягають на глибині 30 - 200 м;

б) глибини до 30 м sз безнапірних або слабо напірних горизонтів;

в) глибини 5 - 8 м, малій потужності пласту, заборі інфільтраційних вод;

г) глибини 15 - 20 м, пласт невеликої потужності, заборі інфільтраційних вод;

д) підземних вод, які виходять на денну поверхню.

 

Променеві водозабори використовуються при заборі води з:

а) пластів, які залягають на глибині 30 - 200 м;

б) глибини до 30 м sз безнапірних або слабо напірних горизонтів;

в) глибини 5 - 8 м, малій потужності пласту, заборі інфільтраційних вод;

г) глибини 15 - 20 м, пласт невеликої потужності, заборі інфільтраційних вод;

д) підземних вод, які виходять на денну поверхню.

 

Каптажні споруди використовуються при заборі води з:

а) пластів, які залягають на глибині 30 - 200 м;

б) глибини до 30 м S3 безнапірних або слабо напірних горизонтів;

в) глибини 5 - 8 м, малій потужності пласту, заборі інфільтраційних вод;

г) глибини 15 - 20 м, пласт невеликої потужності, заборі інфільтраційних вод;

д) підземних вод, які виходять на денну поверхню.

 

Основними елементами водозабірної свердловини є:

а) фільтрова колона;

б) експлуатаційна колона труб;

в) зумпф;

г) насос з водопіднімальними трубами;

д) наземний павільйон або підземна камера.

 

Фільтр водозабірних свердловин потрібен для:

а) запобігання обвалу породи;

б) очистки від заліза;

в) очистки від зависі;

г) затримки домішок і дрібних фракцій водоносної породи;

д) вільного пропуску води з водоносного пласта.

 

Яким буде надлишковий тиск в точці, що занурена на глибину 10 м у воду?

а) 100 кПа

б) 1000 Па

в) 1000 кПа

г) 200 кПа

 

Яким буде надлишковий тиск в точці, що занурена на глибину 20 м у воду?

а) 200 кПа

б) 2000 Па

в) 1000 кПа

г) 100 кПа

 

Яким буде надлишковий тиск в точці, що занурена на глибину 15 м у воду?

а) 150 кПа

б) 666 Па

в) 1000 кПа

г) 200 кПа

 

Яким буде надлишковий тиск в точці, що занурена на глибину 35 м у воду?

а) 350 кПа

б) 286 Па

в) 2000 кПа

г) 350 Па

 

 

Яким буде надлишковий тиск в точці, що занурена на глибину 22 м у воду?

а) 220 кПа

б) 455 Па

в) 1000 кПа

г) 220 Па

 

Яким буде надлишковий тиск в точці, що занурена на глибину 10 м у рідину з густиною 1200 кг/м3?

а) 120 кПа

б) 1200 Па

в) 1000 кПа

г) 120 Па

 

Яким буде надлишковий тиск в точці, що занурена на глибину 10 м у рідину з густиною 850 кг/м3?

а) 85 кПа

б) 8500 Па

в) 1000 кПа

г) 85 Па

 

Яким буде надлишковий тиск в точці, що занурена на глибину 10 м у рідину з густиною 13500 кг/м3?

а) 1,35 МПа

б) 135 кПа

в) 1000 кПа

г) 135 Па

 

Яким буде надлишковий тиск в точці, що занурена на глибину 20 м у рідину з густиною 1200 кг/м3?

а) 240 кПа

б) 2400 Па

в) 1000 кПа

г) 240 Па

 

Яким буде надлишковий тиск в точці, що занурена на глибину 20 м у рідину з густиною 850 кг/м3?

а) 170 кПа

б) 1700 Па

в) 1000 кПа

г) 170 Па

 

В скільки разів збільшиться тиск на тіло, що занурене в воду на глибину 10 м. Початкова глибина занурення 5 м? (заглиблення)

а) в 2 рази

б) в 4 рази

в) в 1,5 рази

г) в 10 раз

 

В скільки разів збільшиться тиск на тіло, що занурене в воду на глибину 25 м. Початкова глибина занурення 5 м? (заглиблення)

а) в 5 разів

б) в 4 рази

в) в 1,5 рази

г) в 10 раз

 

В скільки разів збільшиться тиск на тіло, що занурене в воду на глибину 5 м. Початкова глибина занурення 0,5 м? (заглиблення)

а) в 10 разів

б) в 4 рази

в) в 1,5 рази

г) в 5 разів

 

В скільки разів збільшиться тиск на тіло, що занурене в воду на глибину 4,5 м. Початкова глибина занурення 1,5 м? (заглиблення)

а) в 3 рази

б) в 4 рази

в) в 1,5 рази

г) в 5 разів

В скільки разів збільшиться тиск на тіло, що занурене в воду на глибину 21 м. Початкова глибина занурення 7 м? (заглиблення)

а) в 3 рази

б) в 4 рази

в) в 1,5 рази

г) в 5 разів

 

На скільки збільшиться тиск на тіло, що занурене в воду на глибину 2 м. Початкова глибина занурення 1 м? (заглиблення)

а) на 10 кПа

б) на 20 кПа

в) на 100 кПа

г) на 200 Па

 

На скільки збільшиться тиск на тіло, що занурене в воду на глибину 3 м. Початкова глибина занурення 2 м? (заглиблення)

а) на 10000 Па

б) на 20 кПа

в) на 100 кПа

г) на 200 Па

 

На скільки збільшиться тиск на тіло, що занурене в воду на глибину 6 м. Початкова глибина занурення 3 м? (заглиблення)

а) на 30000 Па

б) на 20 кПа

в) на 200 кПа

г) на 300 Па

 

На скільки збільшиться тиск на тіло, що занурене в воду на глибину 12 м. Початкова глибина занурення 3 м? (заглиблення)

а) на 90000 Па

б) на 9 МПа

в) на 900 кПа

г) на 900 Па

 

На скільки збільшиться тиск на тіло, що занурене в воду на глибину 12 м. Початкова глибина занурення 2 м? (заглиблення)

а) на 100000 Па

б) на 10 МПа

в) на 1000 кПа

г) на 1000 Па

На скільки збільшиться тиск на тіло, що занурене в воду на глибину 1 м. Початкова глибина занурення 0 м (тіло плавало на поверхні)? (заглиблення)

а) на 10000 Па

б) на 1 Па

в) на 100 Па

г) на 1000 Па

 

В скільки разів збільшиться тиск на тіло, що занурене в воду на глибину 2 м. Початкова глибина занурення 0 м (тіло плавало на поверхні)? (заглиблення)

а) на 20000 Па

б) на 2 Па

в) на 200 Па

г) на 2000 Па

 

В скільки разів збільшиться тиск на тіло, що занурене в воду на глибину 2,5 м. Початкова глибина занурення 0 м (тіло плавало на поверхні)? (заглиблення)

а) на 25000 Па

б) на 2,5 Па

в) на 250 Па

г) на 2500 Па

 

В скільки разів збільшиться тиск на тіло, що занурене в воду на глибину 1,5 м. Початкова глибина занурення 0 м (тіло плавало на поверхні)? (заглиблення)

а) на 15000 Па

б) на 1,5 Па

в) на 150 Па

г) на 1500 Па

 

В скільки разів збільшиться тиск на тіло, що занурене в воду на глибину 10 м. Початкова глибина занурення 0 м (тіло плавало на поверхні)? (заглиблення)


Дата добавления: 2015-08-29; просмотров: 36 | Нарушение авторских прав







mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.102 сек.)







<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>