Н А К А З
N 121 від 6.07.94 Зареєстровано в Міністерстві
Про застосування методів
стерилізації громадян
Відповідно до статті 49 "Основ законодавства України про охорону здоров'я" і розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 лютого 1993 р. N 131-р Н А К А З У Ю:
1. Затвердити: 1.1. Перелік медичних показань для проведення хірургічної стерилізації жінок. 1.2. Порядок застосування методів хірургічної стерилізації жінок. 1.3. Перелік медичних показань для проведення хірургічної стерилізації чоловіків. 1.4. Порядок застосування методу хірургічної стерилізації чоловіків.
2. Пропонувати Міністру охорони здоров'я Республіки Крим, начальникам управлінь охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій: 2.1. Провести акредитацію лікувально-профілактичних закладів, які мають відповідне обладнання і спеціалістів щодо застосування методів хірургічної стерилізації. 2.2. Операцію хірургічної стерилізації в акредитованих для даних цілей закладах охорони здоров'я проводити на підставі відповідного висновку лікарсько-консультаційної комісії за місцем диспансерного нагляду хворого.
3. Вважати таким, що не застосовується, наказ МОЗ СРСР від 14 грудня 1990 р. N 484 "Про дозвіл на проведення операції хірургічної стерилізації жінок".
4. Контроль за виконанням даного наказу покласти на заступника Міністра охорони здоров'я Р.В.Богатирьову.
Міністр В.І.Мальцев
ПЕРЕЛІК медичних показань для проведення хірургічної стерилізації жінок
Хірургічна стерилізація здійснюється за власним бажанням або добровільною згодою пацієнта при наявності таких медичних показань: 1. Повторний кесарський розтин при наявності дітей. 2. Рубець на матці після консервативної міомектомії. 3. Наявність в даний час або в минулому злоякісних новоутворень усіх локалізацій. 4. Хвороби ендокринної системи: вроджений, набутий гіпотиреоз, цукровий`і нецукровий діабет, гіпер- і гіпопаратиреоз, хвороби надниркових залоз. 5. Хвороби крові та кровотворних органів: апластична анемія, пурпура та інші геморагічні стани в стадії ремісії. 6. Психічні розлади (поза загостренням): транзиторні психотичні стани, що виникають внаслідок органічних захворювань; шизофренія; параноїдні стани; інші неорганічні психози; невротичні розлади; розлади особистості; хронічний алкоголізм (всі форми); токсикоманії (медикаментозна залежність), розумова відсталість. 7. Хвороби нервової системи та органів чуття: стіїкі залишкові явища перенесених запальних і токсичних захворювань центральної нервової системи з тяжкими порушеннями функцій кінцівок; тяжкі форми дегенеративних і демієлінізуючих захворювань; прогресуючі дистрофії м'язів та інші види міопатій; епілепсія; відшарування сітківки, хоріоретинальні запалення, глаукома з підвищеним внутрішньоочним тиском, короткозорість високого ступеня; порушення рефракції та акомодації; дефекти поля зору; концентричне звуження поля зору до 10 градусів; сліпота та зниження зору (на обидва ока нижче 0.05); кератит; неврит зорового нерва; синдром запаморечння та інші хвороби вестибулярного апарату; хвороби слухового нерва при наявності прогресуючого зниження слуху; склерема горлянки. 8. Хвороби системи кровообігу (в стадії ремісії): хвороби (вади) мітрального, аортального, тристулкового клапанів з недостатністю кровообігу; порушення легеневого кровообігу і серцева недостатність; гіпертонічна хвороба (II,III ст.); ішемічна хвороба серця; перикардити; міокардити; порушення серцевого ритму фібриляція і мерехтіння передсердя і шлуночків); емболія і тромбоз артерій (в анамнезі); вузликовий періартеріїт та подібні стани; вроджені вади серця; інші вроджені вади системи кровообігу; стани після мітральної комісуротомії, після прозетування клапанів серця. 9. Хвороби органів дихання: бронхіальна астма, бронхоектатична хвороба; захворювання легенів і плеври. 10. Хвороби органів травлення: виразка шлунка і дванадцятипалої кишки; синдром оперованого шлунка; хронічний гепатит; жовчнокам'яна хвороба; інші хвороби жовчних шляхів; хвороби підшлункової залози. 11. Хвороби сечостатевої системи: хронічний гломерулонефрит; пієлонефрит; гідронефроз; фістули з утягненням жіночих статевих органів та стан після операцій з приводу їх. 12. Хвороби кістково-м'язової системи та сполучної тканини: дифузна хвороба сполучної тканини; ревматоїдний артрит та інші запальні артропатії; анкілозуючий спондиліт, остеохондропатії. 13. Спадкова патологія: рецесивно успадковувані синдроми множинних вроджених вад розвитку (МВВР) в сім'ї; народження раніше дитини з хромосомними синдромами МВВР. 14. Моногенні хвороби: гетерозиготне носійство у подружжя по всіх ензимопатіях (порушення амінокислотного, вуглеводного, мінерального, гліколіпідного, глікопротеїнового та ін. обміну); домінантно успадковані хвороби в одного з батьків з високим ступенем пенетрантності; народження раніше дітей із хворобами, успадковуваними зчеплено зі статтю. 15. Стан після оперативного втручення, пов'язаного з вилученням життєво важливого органа (легені або її частки, нирки та ін.).
Міністр В.І.Мальцев Порядок застосування методів хірургічної стерилізації жінок
Стерилізація може бути постійною і тимчасовою. Постійна стерилізація призводить до необоротних змін статевих органів, що виключають можливість настання вагітності. Хірургічна стерилізація жінок проводиться в акредитованих акушерсько-гінекологічних стаціонарах. Перед операцією необхідне таке обстеження: 1. Загальний аналіз крові, сечі. 2. Біохімічний аналіз крові. 3. Коагулограма. 4. Група крові і резус-фактор. 5. Реакція Вассермана. 6. Серологічна реакція на виявлення ВІЛ-інфекції. 7. Дослідження піхвового вмісту. 8. Електрокардіограма. 9. Рентгеноскопія органів грудної клітки. 10. Довідка від терапевта і стоматолога.
Хірургічна стерилізація проводиться як під час череворозтину, так і під час лапароскопії або гістероскопії. Із усіх відомих методів хірургічної стерилізації жінок найчастіше застосовуються: 1. Розсікання труби між двома лігатурами із занурюванням її кінців. 2. Сегментарна резекція труби із різноманітною обробкою залишених кінців. 3. Накладання обручок (кліпс) на маткові труби. 4. Введення пробок в устя маткових труб при гістероскопії. Вибір методу залежить від існуючого в розпорядженні хірурга обладнання, топографоанатомічних взаємовідношень у малому тазу, власного досвіду. Протипоказанням для проведення операції хірургічної стерилізації жінок є гострі інфекційні захворювання, гострі запальні захворювання статевих та інших органів, хронічні захворювання життєво важливих органів в стадії декомпенсації.
Перелік медичних показань для проведенняхірургічної стерилізації чоловіків
1. Психічні розлади (поза загостренням): транзиторні психотичні стани, що виникають внаслідок органічних захворювань; шизофренія; параноїдні стани; хронічний алкоголізм (всі форми); токсикоманії (медикаментозна залежність); розумова відсталість. 2. Спадкова патологія: рецесивно успадковані синдроми множинних вроджених вад розвитку (МВВР) в сім'ї; народження раніше дитини з хромосомними синдромами МВВР. 3. Моногенні хвороби; гетерозиготне носійство у подружжя по всіх ензимопатіях (порушення амінокислотного, вуглеводного, мінерального, гліколіпідного, глікопротеїнового та ін. обміну); домінантно успадковані хвороби у одного із батьків з високим ступенем пенетрантності; народження раніше дітей із хворобами,успадкованими зчеплено зі статтю.
Порядок застосування методу хірургічної стерилізації чоловіків
Дата добавления: 2015-08-29; просмотров: 26 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |
| Действия населения при возникновении наводнения, | | | Налог на прибыль организаций (Глава 25 НК РФ) |