КОЛЕКТИВНІ ТА ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАСОБИ ЗАХИСТУ (для ст
ЗАХИСНІ СПОРУДИ ЦИИІЛЬНОЇ
ОБОРОНИ
Захисні споруди призначені для захисту людей від наслідків аварій (катастроф), стихійних лих, а також від уражаючих факторів, ЗМЗ (засобів масового знищення) та звичайних засобів нападу, дії
вторинних уражаючих факторів. Захисні споруди поділяються за:
місткістю:
- малої місткості (150-600 осіб);
- середньої місткості (600-2000 осіб);
- великої місткості (більше 2000 осіб);
призначенням:
- для захисту населення;
- для розміщення органів управління і медичних установ;
місцерозташуванням:
- вбудовані;
-окремостоячі;
-метрополітени;
-у гірських виробках;
термінами будівництва:
-збудовані завчасно;
-швидкозбудовані.
захисними властивостями:
-сховища;
-протирадіаційні укриття (ПРУ);
-найпростіші укриття - щілини (відкриті та перекриті).
Сховища забезпечують надійний захист людей від уражаючих факторів (високих температур, шкідливих газів у зонах пожеж, вибухонебезпечних, радіоактивних і сильнодіючих отруйних речовин, обвалів та уламків зруйнованих будівель і споруд та інше), а також ЗМЗ і звичайних засобів нападу.
Протирадіаційні укриття, в основному, забезпечують захист людей від радіоактивного
зараження, світлового опромінення, а також зменшують дію ударної хвилі і проникаючої радіації. Крім того, вони захищають від крапельнорідинних отруйних речовин і частково від хімічних та біологічних аерозолей.
Найпростіші укриття зменшують радіуси ураження людей ударною хвилею, послаблюють дію радіоактивних випромінювань та ураження світловим випромінюванням.
Сховища повинні будуватися з урахуванням наступних основних вимог: - забезпечувати безперервне перебування в них людей не менше 2 діб;
- будуватися на ділянках, які не можуть бути затоплені;
- бути на відстані від мереж водостоку і каналізації;
- не дозволяється прокладання транзитних
інженерних комунікацій через сховище (стислого повітря, гарячого
водопостачання, газо- та паропроводів);
- прокладання трубопроводів каналізації та водопостачання
допускається при наявності вимикаючих пристроїв;
- мати входи і виходи з тим ступенем захисту, що й
основні приміщення, а на випадок завалу - мати аварійний вихід.
Сховище має основні та допоміжні приміщення.
До основних відносяться:
-приміщення для захищених;
-пункти управління;
-медичні кімнати.
До допоміжних відносяться:
- тамбур-шлюзи;
- фільтровентиляційні приміщення;
- санітарні вузли;
- приміщення для зберігання води та продуктів
харчування та інші. Приміщення для захищених обладнується місцями для
сидіння та спання згідно з нормами.
Розмір місця для сидіння 0,45 х 0,45 м, для лежання - 0,55 х 1,8 м. Відстань до
стелі від верхнього ярусу не менше - 0,75 м.
Пункт управління.
Передбачається на ОГД з найбільшою працюючою зміною (НПЗ) не менше 600 осіб. Обладнується він в одному зі сховищ. Кількість працюючих на ПУ не перевищує 10 осіб.
На об’єктах, де НПЗ менше 600 осіб, окреме приміщення для ПУ не передбачається. У приміщенні для захищених, в одному зі сховищ, встановлюється телефон для зв'язку з місцевим штабом ЦО.
Медичний пункт. У сховищах місткістю 800-1200 осіб передбачається
кімната SN = 9 кв. м і додатково 1 м на кожні 100 осіб. У захисних
спорудах, де медична кімната не передбачається, на кожні 500 захищених обладнується 1 санітарний пост SN = 2 кв.м, але не менше одного на сховище. В сховищах у необхідній кількості розміщаються обладнання, меблі, прилади, інструменти, ремонтні матеріали, притипожежне і медичне майно.
Входи повинні забезпечувати можливість швидкого та безпечного заповнення сховища. Кожне
сховище повинно мати не менше двох входів, один з яких обладнується як
аварійний. У сховищах місткістю більше 300 осіб передбачається тамбур-шлюз, з
міскістю більше 600 осіб - двокамерний тамбур-шлюз. Площа тамбур-шлюза 8-10 кв. м.
Аварійний вихід для вбудованих укрить обладнується підземною галереєю (0,5 х 1,3 м), яка виходить на територію, що потенційно не завалюється уламками будівель (R = 0,5 h буд. + 3 м) та обладнується оголовками.
Система постачання повітря забезпечує вентиляцію приміщень захисної споруди та
очистку зовнішнього повітря від радіоактивних, отруйних речовин і бактеріальних
засобів. До її складу входять: оголовки, повітрозабірні та противибухові
пристрої, а також передфільтри, фільтри, вентилятори, гермоклапани, і пристрої
регенерації і кондиціювання повітря.
ЗАСОБИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ
Засоби індивідуального захисту призначаються для захисту людини від радіоактивних,
отруйних речовин та бактеріальних засобів.
Фільтруючі протигази є основним засобом захисту людини. Принцип захисної дії заснований на очищенні повітря що вдихаємо за допомогою фільтра від різних шкідливих домішок.
Шолом-маска протигазів ГП-5 має п'ять розмірів: 0, 1, 2, 3, 4.
Фільтруючий протигаз ГП-7 порівняно з ГП-5 має низку переваг. Так, використання обтюратора(тоненький підгорнутий край маски) зменшує тиск на обличчя, що дозволяє користуватися протигазом людям, які не мають відповідної підготовки. Зменшений опір коробки дихання. Трикотажний чохол відіграє роль аерозольного фільтра.Крім того, маска забезпечена переговорним пристроєм та пристроєм для прийому води з фляги без знімання шолом-маски.
Дитячі протигази призначені для дітей віком 1,5-17 років. Вони мають єдину фільтро-поглинаючу коробку від ГП-5 (для дорослих) та відрізняються лише лицевими частинами. Протигази комплектуються масками типу МД-І, МД-3,МД-4.
Ізолюючі протигази є спеціальними засобами захисту органів дихання, очей, обличчя від усіх небезпечних речовин, що містяться у повітрі. Вони дозволяють працювати навіть там, де повністю відсутній кисень.
До ізолюючих відносяться також ранцеві протигази, в яких необхідна для дихання повітряна суміш під тиском зберігається у балоні і через редуктор подається під маску.
Шлангові протигази використовуються при виконанні робіт легкої або середнього ступеня важкості, при цьому чисте повітря подається з відстані до 10 м від робочого місця. При використанні повітродувки роботи можуть проводитися на відстані 20 м, а при необхідності - 40 м.
Простіші засоби захисту органів дихання
Респіратор Р-2 - фільтруюча напівмаска, має два клапани вдиху та один видиху з запобіжним екраном,наголовником із лямок та носовим затискачем. При вдиханні, повітря проходитьчерез усю поверхню респіратора, фільтрується та через клапан вдихання потрапляє в органи дихання. Відпрацьоване повітря виходить через клапан видихання. Виготовляється трьох ростів. Підбір здійснюється за виміром висоти обличчя. Ріст 1 - до 109 мм, 2 - 109-119 мм, 3 - від 119 мм та більше.
Ватно-марлевапов'язка є замінником респіратора і виготовляється самостійно з марлі та прошарку вати.
ФРАГМЕНТ ЛЕКЦІЇ "Н.С. ПРИРОДНОГО ХАРАКТЕРУ"
В Україні найчастіше спостерігаються такі надзвичайні ситуації природного походження:
—небезпечні геологічні явища: зсуви,обвали, осипки, просадки земної поверхні різного походження;
—небезпечні метеорологічні явища: зливи, урагани, сильні снігопади, сильний град, ожеледь;
—небезпечні гідрологічні явища: повені, паводки, підвищення рівня ґрунтових вод;
—природні пожежі лісових та торф'яних масивів;
—масові інфекційні хвороби людей,тварин, рослин.
Землетруси— це сейсмічні явища, які виникають у результаті раптових зміщень і розривів у корі й більш глибоких шарах землі або внаслідок вулканічних і обвальних явищ, коли на великі відстані передаються пружні хвилі. Ділянка землі, з якої виходять хвилі землетрусу, називається осередком (гіпоцентром) землетрусу, точка на поверхні землі, розміщена над центром осередку землетрусу, називається епіцентром землетрусу.
Основними параметрами, які характеризують землетрус, є інтенсивність енергії на поверхні землі (сила землетрусу), магнітуда і глибина осередку.
Магнітуда— величина зміщення ґрунту. Зміщення ґрунту і амплітуда сейсмічних хвиль — це одне й те саме. І чим сильніший розмах хвилі, тим більша магнітуда землетрусу.
Шкала магнітуд (десятибальна шкала Ріхтера) використовується лише для порівняння землетрусів між собою за їх величиною.
Інтенсивність (сила) землетрусу— це ступінь збитків і руйнувань у певному місці на поверхні Землі, спричинених даним землетрусом.
Інтенсивність визначається ступенем руйнування будівель,характером зміни земної поверхні і даними про відчуття, яких зазнали люди. Вимірюється інтенсивність землетрусу в балах. Шкала інтенсивності землетрусів укладена на основі узагальнення багаторічних спостережень за наслідками багатьох землетрусів у різних місцях.
Нині у світі використовується декілька шкал інтенсивності:
—шкала японського метеорологічного агентства JМА);
—китайська шкала інтенсивності;
—у 1902 р. у світову практику введена шкала, названа іменем італійського вулканолога Меркаллі — модифікована шкала інтенсивності (шкала ММ). Цією шкалою нині користуються сейсмологи США та інших країн;
—європейська 12-бальна шкала МSК-64 (абревіатура від прізвищ сейсмологів, які її запропонували — С. Медведєва із СРСР,В. Шпонхойєра з НДР, В. Карника з ЧССР).
Остання шкала застосовується в Україні. Для кожного балу МSК-64 встановлені свої ознаки для визначення сили землетрусів (табл. 1).
Щоб уникнути плутанини, інтенсивність землетрусів позначають римськими цифрами, а магнітуду — арабськими.
Таблиця 1. Характеристика сили землетрусу за дванадцятибальною шкалою
Бал
Сила землетрусу
Коротка характеристика
I
Непомітний струс грунту
Відмічається тільки сейсмічними приладами
II
Дуже слабкі поштовхи
Відмічається сейсмічними приладами. Відчувають тільки окремі люди, які перебувають у повному спокої
III
Слабкий
Відчуває лише невелика кількість населення
IV
Помірний
Розпізнається за легким дрижанням віконних шибок, скрипом дверей і стін
V
Досить сильний
Під відкритим небом відчувають багато людей, у середині будинків – всі. Загальний струс будівлі, коливання меблів. Маятники годинників часто зупиняються. Тріщини віконного скла і штукатурки. Просинаються ті, хто спав.
VI
Сильний
Відчувають всі. Картини падають зі стін. Окремі шматки штукатурки відколюються.
VII
Дуже сильний
Пошкодження (тріщини) у стінах кам’яних будинків. Антисейсмічні, а також дерев’яні будівлі не пошкоджуються.
VIII
Руйнівний
Тріщини на схилах і на сухому грунті. Пам’ятники зміщуються з місць або падають. Будинки сильно пошкоджуються
IX
Спустошливий
Сильне пошкодження і руйнування кам’яних будинків. Старі дерев’яні будинки перекошуються
X
Нищівний
Тріщини у грунті, інколи до метра шириною. Зсуви, обвали зі схилів. Руйнування кам’яних будівель
XI
Катастрофічний
Широкі тріщини в поверхневих шарах землі. Численні зсуви і обвали. Кам’яні будинки майже повністю руйнуються. Сильне викривлення залізничних рейок
XII
Сильно катастрофічний
Зміни у грунті досягають великих розмірів. Численні тріщини, обвали, зсуви. Виникнення водоспадів, відхилення течії річок, утворення загат на річках, озерах. Жодна споруда не витримує.
Таблиця 2. Співвідношення магнітуди за Ріхтером та інтенсивності зашкалою МSК
Магнітуда за Ріхтером
Максимальна інтенсивність (у балах за шкалою МSК)
2,0 і вища
I – II
3,0
III
4,0
IV – V
5,0
VI
6,0
VII – VIII
7,0
IX – X
8,0 і вища
XI - XII
В Україні сейсмоактивні зони на південному заході й півдні: Закарпатська, Вранча, Кримсько-Чорноморська та Південно-Азовська. Найбільш небезпечними сейсмічними областями є Закарпатська, Івано-Франківська (Галичина), Чернівецька (Буковина), Одеська та Автономна Республіка Крим. 290 тис. кв. км території нашої країни з населенням 15 млн. осіб знаходяться у зонах можливих землетрусів.
Осип — це нагромадження щебеню чи ґрунту біля підніжжя схилів.
Карпатські та Кримські гори небезпечні утворенням обвалів і осипів з катастрофічними наслідками, як, наприклад, Демерджинський обвал у 1986 р.
Селевий потік (сель) — це бурхливий потік води, грунту, каміння, який виникає несподівано під час великих злив або швидкого танення снігу, льодовиків у горах та їх сповзання в русла річок. Ця маса рухається по руслу або прямолінійно, викликаючи на своєму шляху великі руйнування. Селевий потік характеризується великою масою і швидкістю руху, руйнує будівлі, дороги, гідротехнічні та інші споруди, знищує сади, поля, ліси, призводить до загибелі людей і тварин.
Ураган— це вітер силою до 12 балів за шкалою Бофорта, зі швидкістю більше 29 м/с. Буває на більшості території України майже щорічно, частіше на Донбасі, в Криму і Карпатах.
Таблиця 3. Шкала Бофорта для визначення сили вітру
Бал
Швидкість вітру, м/с
Характеристика вітру
Дії вітру
0—0,5
Штиль
Повна відсутність вітру. Дим із труб піднімається вертикально
0,6-1,7
Тихий
Дим із труб піднімається не зовсім вертикально
1,8—3,3
Легкий
Рух вітру відчувається обличчям. Шелестить листя
3,4—5,2
Слабкий
Шелестить листя, коливаються дрібні гілки. Розвиваються легкі прапори
5,3—7,4
Помірний
Коливаються гілки дерев. Вітер піднімає пил і папір
7,5—9,8
Свіжий
Коливаються великі гілки. На воді з'являються хвилі
9,9—12,4
Сильний
Коливаються великі гілки. Гудять телефонні дроти
12,5—15,2
Міцний
Коливаються невеликі стовбури дерев. На морі піднімаються хвилі, які піняться
15,3—18,2
Дуже міцний
Ламаються гілки дерев. Важко йти проти вітру
18,3—21,5
Шторм
Невеликі руйнування. Зриваються труби і черепиця
21,6—25,1
Сильний шторм
Значні руйнування. Дерева вириваються з корінням
25,2—29,0
Жорстокий шторм
Значні руйнування
Понад 29
Ураган
Призводить до спустошливих наслідків
Ураган, який виник 23 червня 1997 р. на Волині, завдав величезних збитків регіону. Було пошкоджено 3500 житлових будинків, 1380 промислових і сільськогосподарських будівель, 505 об'єктів соціально-культурного призначення. Вітер порвав дроти 266 ліній електропередач, вивів з ладу 129 електропідстанцій та 177 АТС, позбавив зв'язку 603 населені пункти. Стихія знищила 14 тис. та пошкодила 35 тис. га посівів. Загинуло 4 людини.
Шквали— це короткочасне різке збільшення швидкості вітру зі зміною його напрямку. Таке посилення вітру (на декілька або десятки хвилин), інколи до 25—70 м/с, частіше буває під час грози, є загрозою для всієї території України. Спостерігається закономірність виникнення шквалів раз на 3—5 років у Київській, Житомирській, Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Донецькій, Кіровоградській, Львівській, Херсонській, Харківській, Одеській областях і в Криму.
Смерч — це сильний вихор, який опускається з основи купчасто-дощової хмари у вигляді темної вирви чи хобота і має вертикальну вісь, невеликий поперечний перетин і дуже низький тиск у своїй центральній частині. Це явище супроводжується грозою, дощем, градом і, досягаючи поверхні землі, втягує в себе все, що трапляється на його шляху — людей, техніку, воду, піднімаючи високо над землею.
Сильні ожеледі— це шар щільного прозорого або матового льоду діаметром більше 20 мм, що наростає на дротах,земній поверхні, деревах, будівлях, предметах і техніці внаслідок замерзання крапель дощу, мряки або туману. Виникнення такої стихії пов'язане з надходженням південних циклонів, частіше при температурі трохи нижче О °С. Вона триває більше 12 годин, інколи до 2—3 діб. Найчастіше буває у грудні — січні, але можлива з листопада до березня.
Сильний дощ— це кількість опадів більше 50 мм на рівнинній території і 30 мм у гірських районах, тривалістю до 12 годин. Такі дощі (зливи) в Україні бувають щорічно на значній території, але частіше в горах Криму і Карпат.
Сильна спека — це підвищення температури повітря до + 35 °С і вище. Це явище характерне для степової зони і особливо небезпечне для сільського господарства.
Сильний мороз — це зниження температури повітря до - 30 °С і нижче.
ПОНЯТТЯ ПРО НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ (Н.С.)
1.ОСНОВНІ ВИЗНАЧЕННЯ
Надзвичайна ситуація - це порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об”єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, що призвела або може призвести до загибелі людей та значних матеріальних втрат.
Аварія — це небезпечна подія техногенного характеру, що створює на об'єкті, території або акваторії загрозу для життя і здоров'я людей, призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання, транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю.
Катастрофа — це великомасштабна аварія чи інша подія, що призводить до загибелі людей.
Небезпечне природне явище — це подія природного походження або результат діяльності природних процесів, які за своєю інтенсивністю, масштабом поширення і тривалістю можуть уражати людей, об'єкти економіки та довкілля.
Потенційно небезпечний об'єкт — це такий об'єкт, на якому використовуються, переробляються, зберігаються або транспортуються небезпечні радіоактивні, пожежовибухові речовини та біологічні препарати, гідротехнічні й транспортні споруди,транспортні засоби, а також інші об'єкти, що створюють реальну загрозу виникнення надзвичайної ситуації.
2.КЛАСИФІКАЦІЯ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ
15 липня 1998 р. Постановою Кабінету Міністрів України № 1099 "Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій" затверджено "Положення про класифікацію надзвичайних ситуацій". Згідно з нею розрізняють такі НС.
Надзвичайні ситуації природногохарактеру — це небезпечні геологічні, метеорологічні, гідрологічні морські та прісноводні явища, деградація ґрунтів чи надр, природні пожежі, зміна стану повітряного басейну, інфекційна захворюваність людей (епідемії), сільськогосподарських тварин (епізоотії), масове ураження сільськогосподарських рослин хворобами чи шкідниками (епіфітотії), зміна стану водних ресурсів та біосфери тощо.
Надзвичайні ситуації техногенного характеру — транспортні аварії (катастрофи), пожежі, неспровоковані вибухи чи їх загроза, аварії з викидом (загрозою викиду) небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин, раптове руйнування споруд та будівель, аварії на інженерних мережах і спорудах життєзабезпечення, гідродинамічні аварії на греблях, дамбах тощо.
Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру, пов'язані з протиправними діями терористичного і антиконституційного спрямування: здійснення або реальна загроза терористичного акту (збройний напад, захоплення і утримання важливих об'єктів, ядерних установок і матеріалів, систем зв'язку та телекомунікацій, напад чи замах на екіпаж повітряного чи морського судна), викрадення (спроба викрадення) чи знищення суден, захоплення заручників, встановлення вибухових пристроїв у громадських місцях, викрадення зброї, виявлення застарілих боєприпасів тощо;
Надзвичайні ситуації воєнного характеру, пов'язані з наслідками застосування зброї масового ураження або звичайних засобів ураження, під час яких виникають вторинні фактори ураження населення внаслідок зруйнування атомних та гідроелектричних станцій, складів і сховищ радіоактивних й токсичних речовин і відходів, нафтопродуктів, вибухових,сильнодіючих ядучих речовин, токсичних відходів, транспортних та інженерних комунікацій
Відповідно до територіального поширення, обсягів заподіяних або очікуваних економічних збитків, кількості людей, які загинули, визначаються чотири рівні надзвичайної ситуації за класифікаційними ознаками.
1.Надзвичайна ситуація загальнодержавного рівня — це надзвичайна ситуація, яка розвивається на території двох та більше областей (Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя) або загрожує транскордонним перенесенням, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні й технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості окремої області (Автономної РеспублікиКрим, міст Києва та Севастополя), але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету.
2.Надзвичайна ситуація регіонального рівня — це надзвичайна ситуація, яка розвивається на території двох або більше адміністративних районів (міст обласного значення),Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя або загрожує перенесенням на територію суміжної області України, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні й технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості одного району, але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету.
3.Надзвичайна ситуація місцевого рівня — це надзвичайна ситуація, яка виходить за межі потенційно небезпечного об'єкта, загрожує поширенням самої ситуації або її вторинних наслідків, які впливають на довкілля, сусідні населені пункти, інженерні споруди, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні й технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості потенційно небезпечного об'єкта, але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету.До НС місцевого рівня також належать всі надзвичайні ситуації, які виникають на об'єктах житлово-комунальної сфери та ін., що не входять до затверджених переліків потенційно небезпечних об'єктів.
4. Надзвичайна ситуація об'єктового рівня— це надзвичайна ситуація, яка розгортається на території об'єкта або на самому об'єкті й наслідки якої не виходять за межі об'єкта або його санітарно-захисної зони.
Дата добавления: 2015-08-29; просмотров: 22 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |
| Начальником ЦО України є: | | |