24 квітня: у Сімферополь і Бахчисарай вступають частини Армії УНР полковника П.Болбочана.
Квітень: німецькі війська зайняли Крим
27 квітня: евакуація Запорізької дивізії П.Болбочана з Криму на ультимативну вимогу німецького командування.
28 квітня: німецькі війська зайняли Луганськ, у зв'язку з чим уряд Донецько-Криворізької республіки було евакуйовано до Царіцина.
29 квітня: За підтримки німецького уряду влада у Києві переходить від Центральної ради до гетьмана П.Скоропадського. Утворення «Української держави». Кораблі Чорноморського флоту, що знаходилися в Севастополі, з метою недопущення захоплення німцями, підняли українські національні прапори.
30 квітня: контр-адмірал М.Саблін вивів частину кораблів Чорноморського флоту з Севастополя у Новоросійськ. Німецькі війська ліквідують Таврійську РСР.
1 травня: німецькі війська оволоділи Таганрогом
8 травня: німецькі війська зайняли Ростов. Створення «Всевеликого війська Донського» на чолі з отаманом Красновим. Відновлення роботи Курултаю у Сімферополі.
18 травня: Курултай проголошує про створення незалежної держави у Криму.
Травень: Антибільшовицькі українські повстання на Кубані.
18 червня: Затоплення кораблів Чорноморського флоту у Новоросійську за наказом Радянського уряду з метою недопущення захоплення ворогом; частина кораблів встигла повернутися до Севастополя.
22 червня: початок 2-го Кубанського походу Добровольчої армії, в результаті якого до кінця року було ліквідовано Радянську владу на Кубані.
25 червня: утворення у Сімферополі пронімецького уряду М.А.Сулькевича
Літо: початок антигетьманського заколоту полковника Н.Григор'єва у Херсонській губернії.
21 липня: денікінці оволоділи Ставрополем
Серпень: блокада Україною Криму. Початок партизанських дій загонів Н.Махна.
17 серпня: денікінці здобули Катеринодар
27 серпня: Російсько-німецький договір, за одним з пунктів якого Донбас визнавався тимчасово окупованою німцями територією.
Вересень: договір урядів П.Скоропадського і С.Сулькевича про попередні умови входження Криму у склад Української Держави на правах автономії.
22 вересня: наказ Всеукраїнського Центрального військово-революційного комітету про формування у «нейтральній зоні» (Курська губернія) 1-ї та 2-ї Українських радянських дивізій.
12 жовтня: Німецький уряд створив Регентську раду для управління польськими землями. Основу збройних сил склав польський легіон на чолі з Ю. Пілсудським
Жовтень: революція і проголошення незалежності в Угорщині
14 жовтня: відкриття Таврійського університету.
18 жовтня: затвердження гетьманським урядом виборів керівництва та викладачів Катеринославського університету (заснування університету).
18 жовтня: Створення у Львові Української національної ради – політичного представницького органу українського народу в Австро-Угорщині.
19 жовтня: УНРада проголосила Українську державу на всій українській етнічній території Галичини, Буковини і Закарпаття. Було вирішено виробити демократичну конституцію та обрано президента Української Національної Ради, яким став Євген Петрушевич.
1 - 9 листопада: Утворення у Східній Галичині Західноукраїнської народної республіки (ЗУНР); до кінця листопада більшість її території була окупована польськими військами
3 листопада: початок революції у Німеччині. Регентська рада у Польщі оголосила незалежність країни. Постанова Буковинського народного віча про возз'єднання з Радянською Україною.
6 -12 листопада: окупація Північної Буковини румунськими військами.
11 листопада: Комп'єнське перемир'я країн Антанти з Німеччиною. Капітуляція німецьких військ: припинення військових дій, здача Німеччиною сухопутного і морського озброєння, вивід військ з окупованих територій
13 листопада: Радянський уряд анулює Берестейський мирний договір.
14 листопада: П.Скоропадський призначає новий уряд і проголошує акт федерації з майбутньою небільшовицькою Росією. Утворено Директорію під головуванням В. Винниченко. Головним отаманом України призначено С. Петлюру. Початок антигетьманського повстання.
Урочисте відкриття Таврійського університету у Сімферополі.
15 листопада: у Сімферополі пронімецький уряд М.А.Сулькевича передає владу земському уряду на чолі з С.С.Кримом
17 листопада: створення у Радянській Росії групи військ Курського напряму
18 листопада: Мотовилівський бій під Києвом: загони січових стрільців Директорії на чолі з Є.Коновальцем і А.Мельником розбили загони гетьмана П.Скоропадського і рушили на Київ.
20 (28) листопада: у Москві створено Тимчасовий Робочо-селянський уряд України на чолі з П'ятаковим.
21 -22 листопада: Польське повстання у Львові; польські війська оволоділи містом. Уряд ЗУНР переїхав до Тернополя, а наприкінці грудня - до Станіслава. Загони Директорії оточили Київ.
22 листопада: Маріуполь, який залишили німецькі війська, захопив білокозачий загін полковника Жирова.
23 листопада: невдала спроба петлюрівців оволодіти Катеринославом, який залишився в руках 8-го гетьманського корпусу.
24 листопада: заснування урядом П.Скоропадського Академії наук України.
25 листопада: вторгнення англо-французького військового флоту у Севастопольській порт. Початок інтервенції країн Антанти.
27 листопада: французькі війська висадились в Одесі.
Початок Катеринославського походу 8-го гетьманського корпусу (близько 1 000 осіб) на чолі з І.М.Васильченком на Перекоп з метою з'єднання з частинами Добровольчої армії (27 листопада – 2 січня).
Н.Махно зайняв Гуляйполе й оголосив його столицею свого війська.
28 листопада: Кайзер Німеччини Вільгельм ІІ зрікся престолу. Створення тимчасового Робочо-селянського уряду України;
29 листопада – Маніфест про відновлення Радянської влади в Україні.
3 грудня: утворення Всеукраїнської Надзвичайної комісії - ВУЧК
6 грудня: десант англо-французьких військ у Маріуполі.
12 грудня: Угода між Директорією та командуванням німецьких військ в Україні
14 грудня: Евакуація німецьких військ з Києва. Війська С.Петлюри (Осадний корпус Коновальця) вступили до столиці. Гетьман П.Скоропадський підписав акт про відмову від влади і втік до Німеччини разом з відступаючими німецькими загонами.
Грудень: загони Н.Григор'єва оволоділи Херсоном, Миколаєвом, Очаковим та Олешками.
24 грудня: Уряд Радянської Росії відмовився від визнання незалежності Української держави; наступ більшовицьких військ на Україну – фактичний початок Другої радянсько-української війни 1919 – 1920 рр.
27-29 грудня: загони петлюрівців вибиті з Катеринослава махновцями.
31 грудня: Петлюрівці під командуванням Самокиша відбили Катеринослав, а Н.Махно повернувся до Гуляйполя.
1919 1 січня: Утворення Білоруської радянської соціалістичної республіки (БРСР)
3 січня: Війська Директорії вибиті більшовиками з Харкова
4 січня: утворення Українського фронту у Курській губернії.
Початок наступу білогвардійських частин проти більшовиків на Північному Кавказі, розгром червоних 11-ї та 12-ї армій і оволодіння Північним Кавказом.
8 січня: злиття Добровольчої армії з Всевеликим Військом Донським – утворення Збройних сил Півдня Росії на чолі з генералом А.І.Денікіним.
12 січня: Директорія під натиском Червоної армії залишила Чернігів.
13 січня: постанова Українського Радянського уряду про організацію Комітетів незаможних селян.
16 січня: Директорія оголосила війну Радянській Росії
21 січня: на Народних Зборах у Хусті проголошено про злуку Карпатської України з УНР.
22 січня: Акт злуки: об'єднання УНР та ЗУНР
23 – 31 січня: Хотинське антирумунське повстання.
26 - 27 січня: більшовицькі війська ліквідували владу Директорії в Катеринославі.
4 лютого: Польські війська вступили до Ковеля.
5 лютого: Червона армія у складі Богунського і Таращанського полків підійшла до Києва, уряд Директорії залишив столицю і переїхав до Вінниці
9 лютого: польські загони зайняли Берестя. Ліквідація поляками на Холмщині і Берестейщині адміністрації УНР.
17 лютого: Рада Оборони РРФСР ухвалює постанову про ліквідацію Донецько-Криворізької республіки.
18 лютого: петлюрівський отаман полковник Н.Григор'єв перейшов на бік більшовиків і погодився зі своїм загоном увійти до складу Задніпровської української радянської дивізії в якості 1-ї Задніпровської бригади (іншою дивізією командував Н.Махно)
19 лютого: польські війська зайняли Білосток, який залишили німці.
2 березня: польські війська здобули Пінськ
6 – 10 березня: 3-й Всеукраїнський з'їзд рад у Харкові. Ухвалення першої Конституції УРСР.
10 березня: під тиском більшовиків війська Антанти залишили Херсон, 15 березня – Миколаїв, 6 квітня – Одесу.
20 березня: Отаман Зелений (Д.І.Терпило) підняв у Трипіллі повстання проти більшовиків (загинув наприкінці року у бою з денікінцями під Києвом)
21 березня: проголошення Угорської радянської республіки, 22 березня – проголошення радянської влади на Закарпатті.
27 березня: рейд Н.Махна в якості червоного командира на Маріуполь і оволодіння містом.
6 квітня: більшовики захопили Одесу.
10 квітня: встановлення радянської влади у Сімферополі.
14 – 15 квітня: повстання у Дрогобичі.
16 квітня: крах південної групи Армії УНР.
19 квітня: спроба перевороту в УНР отамана В.Оскілка.
29 квітня: більшовики оволоділи Севастополем.
4 травня: початок денікінського наступу на Царицинському напрямку
7 травня: спроба арешту Н.Григор'єва і початок його антибільшовицького заколоту. Єврейський погром у Єлизаветграді. Початок наступу Н.Григор'єва на Київ, Катеринослав і Полтаву
15 травня: на український фронт у Галичині та Волині була кинута сформована і озброєна у Франції 60 - 80-тисячна польська армія генерала Ю. Галлера.
Більшовики під командуванням В.М.Примакова відбили Катеринослав у Н.Григор'єва.
19 травня: початок наступу армій А.І.Денікіна на Донбаському напрямку
21 травня: загони отамана Н.Григор'єва розбиті на підступах до Києва.
23 травня: після відходу з Маріуполя загонів Н.Махна містом заволоділи денікінці.
24 травня: Укладення перемир'я між Армією УНР і Польщею.
6 червня: за непідпорядкування Л.Троцький оголосив Н.Махна поза законом. Тимчасовий розрив Н.Махна з більшовиками і початок його відступу у Центральну Україну
16 червня – 5 липня: Словацька Радянська Республіка.
21 червня: Декрет ВУЦВК про входження Червоної Армії України в єдину Червону Армію радянських республік.
7 -28 червня: Чортківський наступ УГА – тимчасове звільнення частини Галичини від поляків.
9 червня: очільник уряду ЗУНР Петрушевич отримав диктаторські повноваження.
14 (24?) червня: Добровольча армія генерала В.З.Май-Маєвського здобула Харків
25 (або 29) червня: Найвища Рада Антанти, побоюючись наступу більшовиків за р. Збруч, погодилась на тимчасову окупацію польськими військами Східної Галичини, залишивши юридичні права над цією територією за союзними державами.
28 червня: Версальський мир між Антантою і Німеччиною
29 червня: білогвардійський корпус генерала Шкуро оволодів Катеринославом.
5 липня: більшовики знов захопили Проскурів.
16 – 17 липня: знекровлені загони УГА переходять на східний берег Збруча, де об'єднуються із силами УНР.
27 липня: Н.Махно звинуватив свого спільника Н.Григор'єва у зносинах з А.Денікіним і вбив його.
1 серпня: ліквідація радянської республіки в Угорщині.
9 серпня: польські війська захопили Мінськ
Серпень: наступ українських загонів на Київ та Одесу: 12 серпня – оволодіння Вінницею, 21 серпня – Житомиром.
18 серпня: денікінці здобули Миколаїв.
23 (27?) серпня: денікінські війська зайняли Одесу.
29 серпня: польські війська оволоділи Бобруйськом.
31 серпня: частини Армії УНР і УГА вступили до Києва – одночасно з військами Денікіна. З метою уникнення конфлікту з білогвардійцями Київ було залишено.
1 вересня: Н.Махно проголошує створення «Революційної повстанської армії України» (РПАУ)
10 вересня: Сен-Жерменський мирний договір між Антантою і Австро-Угорщиною – констатував розпад Австро-Угорщини. Австрія визнавала незалежність Чехословаччини і Югославії; Буковина увійшла до складу Румунії.
12 вересня: початок контрнаступу махновської Революційної повстанської армії України проти денікінців, здобуття Умані (13 вересня)
15 вересня: махновці зайняли Катеринослав
16 вересня – 19 листопада: антиденікінське Баштанське повстання
20 вересня: денікінці здобули Курськ
22 вересня: в бою під Перегонівкою (нині - Кіровоградська обл.) махновці (РПАУ) розбили білогвардійські загони денікінців і рушили в тил Добровольчої армії.
30 вересня: денікінські війська оволоділи Воронежем.
6 жовтня: Маріуполь тимчасово захопили махновці.
10 жовтня: початок контрнаступу радянського фронту проти ЗСПР, розгром Добровольчої армії.
13 жовтня: білогвардійці захопили Орел.
14 жовтня: махновці знов захопили Маріуполь
6 листопада: сепаратна угода між УГА і денікінцями, перехід галичан під зверхність білогвардійців.
7 листопада: більшовики звільняють від денікінців Чернігів.
21 листопада: під тиском польської сторони було укладено «Договір між союзними державами і Польщею про Східну Галичину», за яким Галичина на 25 років входила до складу Польської держави, зберігаючи статус територіальної автономії. Після закінчення цього терміну статус цих земель мав визначатися шляхом самовизначення місцевого населення.
1 грудня: українські отамани підняли повстання проти Симона Петлюри, захопивши його скарбницю.
4 грудня: Армія й уряд УНР, опинившись в кінці листопада в оточенні більшовиків, поляків і денікінців, вирішили на нараді в Чорториї припинити регулярну військову дію, натомість продовжувати боротьбу партизанським способом у запіллі більшовиків і денікінців.
6 грудня: Британський міністр закордонних справ Джордж Керзон оповістив план розмежування, згідно з яким кордон Польщі мав пройти по лінії приблизного етнічного розселення поляків — на заході; литовців, білорусів та українців — на сході («лінія Керзона»)
10 грудня: під тиском Червоної армії денікінці залишили Полтаву.
11 грудня: створено Всеукраїнський революційний комітет.
12 грудня: більшовики вибили денікінців з Харкова.
16 грудня: денікінці під тиском більшовиків залишили Київ.
25 – 31 грудня: Донбаська операція Південного фронту проти ЗСПР.
30 грудня: частини ЗСПР під тиском Червоної армії залишили Катеринослав.
1920 4 січня: більшовики вибили денікінців з Маріуполя.
11 січня: наказом Л.Троцького Н.Махна знов оголошено поза законом
31 січня: Червона армія вибила денікінців з Миколаєва.
4 лютого: Здобуття більшовиками Херсона.
6 лютого: захоплення більшовиками Одеси.
13 лютого: Капітуляція денікінських частин в районі Одеси
6 березня: поновлення наступу польських військ у Білорусії: здобуття Мозиря та Калинковичів.
21 березня: на військовій раді у Севастополі головнокомандуючим обрано генерала П.Врангеля.
27 березня: Червоні частини захопили Новоросійськ, а залишки денікінців евакуювались до Криму.
13 квітня: невдала спроба прориву РСЧА у Крим
21 квітня: підписання Варшавського договору між Директорією і Польщею, згідно з яким в обмін на військову допомогу Польща отримувала Галичину і Волинь, а від претензій на Наддніпрянську Україну відмовлялася на користь УНР.
25 квітня: вторгнення польських (20 000) і українських(15 000) військ у межі УРСР: початок польсько-радянської війни 1920 р.
28 квітня: польські війська вийшли на лінію Чорнобиль-Козятин-Вінниця
6 травня: польські війська здобули Київ.
14 – 27 травня: невдалий наступ армій Тухачевського проти поляків у Білорусії.
26 травня: 1-а Кінна армія С.Будьонного атакувала Козятин
1 – 8 червня: польський контрнаступ у Білорусії.
4 червня: Тріанонський мирний договір: Угорщина визнавала незалежність Чехословаччини і Югославії, а також передачу Чехословаччині Словаччини й України.
5 червня: Кіннота С.Будьонного прорвала польський фронт і розпочала наступ на Бердичів і Житомир
10 червня: через загрозу оточення 3-я польська армія Ридз-Смігли залишила Київ і почала відступати на захід.
12 червня: 1 Кінна армія С.Будьоного вступила до Києва.
1 липня: невдалий контрнаступ поляків під Рівним.
6 – 7 липня: початок наступу військ Врангеля і зайняття Північної Таврії.
9 липня: 14 армія РСЧА здобула Проскурів
10 липня: Червона армія здобула Рівне.
12 липня: Штурм і здобуття більшовиками Кам'янця-Подільського.
15 липня: проголошення Галіційської Соціалістичної Радянської республіки.
25 липня: початок Львівської операції Південно–Західного фронту РСЧА.
Липень: проголошення офіцерами Українських січових стрільців в Празі про створення Української військової організації (УВО)
12 серпня: початок наступу армій М.Тухачевського на Варшаву.
16 серпня: початок контрнаступу Ю.Пілсудського під Варшавою і розгрому армій М.М.Тухачевського.
19 серпня: поляки відвоювали Берестя, 23 – Білосток.
12 вересня: польські війська здобули Ковель.
12 жовтня: польські частини оволоділи Мінськом і Молодечно. Підписання перемир'я між РРФСР і УРСР та Польщею.
28 жовтня: початок наступу Червоної Армії на позиції Врангеля у Таврії.
2 листопада (жовтня?): Н.Махно підписує з більшовиками нову (Старобільську) угоду і його загони спрямовуються на штурм Криму.
7 – 17 листопада: Перекопсько-Чонгарська операція РСЧА – захоплення махновцями і більшовиками під командуванням М.В.Фрунзе Криму; рештки білогвардійських військ під командуванням барона П.Врангеля морем евакуюються до Константинополя, а згодом – до Бізерти у Тунісі.
Початок каральних операцій РСЧА проти махновців.
28 грудня: підписання договору між РРФСР та УРСР про господарський і військовий союз.
1921 8 – 16 березня: Х з'їзд РКП(б) – Ухвалення рішення про перехід до нової економічної політики (НЕПу)
18 березня: укладання Ризького миру — завершення польсько-радянської війни 1919 – 1920 рр. Україну і Білорусь поділено між Росією та Польщею.
21 березня: декрет ВЦВК про заміну продрозкладки продподатком.
20 липня: до Львова прибув Є.Коновалець і очолив Начальну Команду УВО.
28 серпня: Н.Махно з рештками своїх загонів у кількості 77 осіб перейшов румунський кордон біля Ямполя.
25 вересня: член УВО С.Федак здійснює у Львові замах на «Начальника держави» маршала Польщі Й.Пілсудського, під час якого було поранено львівського губернатора К.Грабовського
18 жовтня: Утворення Кримської АРСР у складі РРФСР
1921 - 1923 Голод в Україні, на Поволжі і Північному Кавказі. Зокрема, в Україні голодувало до 7 млн. осіб.
1922 15 жовтня: бойовики УВО вбили поета С.Твердохліба – лідера «Української хліборобської партії», кандидата в депутати сейму.
Жовтень: до влади у Італії прийшла фашистська партія Б.Муссоліні.
30 грудня: 1-й з'їзд СРСР – Утворення Союзу Радянських Соціалістичних Республік.
1923 12 квітня: Постанова ВУЦВК про адміністративно-територіальну реформу – створення округів і районів замість повітів і волостей.
17 – 25 квітня: ХІІ з'їзд РКП(б) – проголошено курс на «коренізацію» (залучення до партії і державного апарату представників корінних народів)
1924 21 січня – смерть В.І.Леніна. Влада у СРСР поступово зосереджується в руках І.В.Сталіна.
26 січня – 2 лютого: 2-й з'їзд Рад СРСР – ухвалення першої Конституції СРСР
Травень: Випуск перших тракторів на Харківському паровозобудівному заводі.
Липень: пуск Єнакієвського коксохімічного заводу.
30 липня: постанова ВУЦВК і РНК УРСР про введення у республіці загальної початкової освіти.
12 жовтня: Утворення Молдавської АРСР у складі УРСР
Жовтень: відкриття першої радіостанції (Харків)
5 листопада: невдалий замах на президента ІІ Речі Посполитої С. Войцеховського, вчинений членом УВО Ольшанським у Львові
1925 Постанова ВУЦВК про впровадження замість губерній і повітів округів і районів: замість 12 губерній, 102 повітів і 1989 волостей створено 41 округ у складі 680 районів; також було утворено 12 національних районів.
28 квітня: напад УВО на головну пошту Львова – грабіжникам дісталось 100 000 злотих (25 000 долл.)
1926 12 травня: Й.Пілсудський за допомогою військової сили здійснив державний переворот, добився відставки президента Войцеховського і прем'єра уряду В. Вітоса.
25 травня: в Парижі С.Шварцбардом вбито Симона Петлюру.
29 вересня: Постановою ВУЦВК Києво-Печерську Лавру проголошено історіко-культурним заповідником.
1 жовтня: Відкриття у Києві театру опери та балету.
15 жовтня: відкриття Київського російського драматичного театру.
19 жовтня: вбивство польського шкільного куратора-шовініста Собінського, вчинене членом УВО Р.Шухевичем.
1927 7 лютого: рішення Уряду СРСР про будівництво Дніпровської ГЕС.
1928 4 листопада: пуск Горлівського коксохімічного заводу.
28 листопада: створення на Одещині першої в СРСР машинно-тракторної станції.
1929 29 січня – 3 лютого: перший Конгрес Українських націоналістів у Відні. Створення Організації українських націоналістів (ОУН) внаслідок об'єднання УВО і студентських націоналістичних спілок; обрання головою проводу ОУН Є.Коновальця.
7 - 15 травня: 11-й Всеукраїнський з'їзд Рад. Ухвалення першого п'ятирічного плану розвитку народного господарства УРСР. Ухвалення нової Конституції УРСР.
18 вересня: випуск першого радянського комбайну на запорізькому заводі «Комунар»
30 вересня: пуск найпотужнішої в СРСР печі №4 на Макіївському металургійному заводі.
29 грудня: пуск першої черги Дніпропетровського коксохімічного заводу.
1930 1 травня: випуск першої продукції Маріупольським трубопрокатним заводом.
16 липня: початок масової антипольської акції саботажу і підпалів, організованої проводом ОУН
Вересень: постанова ВУЦВК та Раднаркому УРСР про ліквідацію округів і перехід до районної системи адміністративного поділу.
16 вересня – 30 листопада: «Пацифікація» у Галичині - репресивна антиукраїнська акція польського уряду, здійснена у відповідь на «саботажну» акцію ОУН у липні-жовтні.
1931 1 жовтня: пуск Харківського тракторного заводу.
1932 9 лютого: Постанова ВУЦВК про утворення областей з поділом на райони; 27 лютого – створення Вінницької, Дніпропетровської, Київської, Одеської та Харківської областей.
29 квітня: Постанова РНК СРСР про будівництво залізниці Донбас-Москва.
26 травня: пуск найпотужнішої в Україні доменної печі на металургійному заводі в Дніпродзержинську.
2 липня: утворення Донецької області.
7 жовтня: утворення Чернігівської області
10 жовтня: Пуск Дніпрогесу і Запорізького заводу інструментальних сталей («Дніпроспецсталь»)
6 грудня: УРСР звинуватив куркулів і контрреволюціонерів у зриві хлібозаготівель
1932 - 1933 Голодомор в УРСР і на Північному Кавказі. В УРСР, зокрема, від голоду загинуло близько 4 млн. осіб (існують різноманітні методики підрахунку і, відповідно, різні оцінки втрат населення). Цей голодомор визнано геноцидом українського народу, з чим також погодились 24 країни (на 2010 рік)
1933 30 січня: влада у Німеччині переходить до рук нацистів на чолі з А.Гітлером.
10 червня: пуск Дніпровського алюмінієвого заводу
11 серпня: пуск першої доменної печі на маріупольському заводі «Азовсталь»
10 жовтня: пуск Запорізького заводу феросплавів
22 жовтня: вбивство радянського дипломата О.Майлова на знак протесту проти Голодомору в УРСР, вчинене бойовиком ОУН М. Лемиком у будівлі радянського консульства у Львові
16 листопада: пуск першої доменної печі на запорізькому заводі «Запоріжсталь»
1934 18 - 23 січня: ХІІ з'їзд КП(б)У. Постанова про перенесення столиці УРСР з Харкова до Києва.
23 січня: пуск Харківського турбінного заводу.
14 червня: арешт на чесько-польському кордоні С.Бандери
15 червня: вбивство членом ОУН Г.Мацейком у Варшаві міністра внутрішніх справ Польщі Б.Перацького. Внаслідок розпочалися репресії і арешти українських націоналістів.
17 червня: Президент Польщі І.Мосцицький видав розпорядження про створення концентраційного табору в Березі-Картузькій на Берестейщині, де утримувались переважно полонені українські націоналісти.
24 червня: переїзд партійних і радянських органів УРСР з Харкова до Києва.
4 серпня: пуск першої доменної печі на Криворізькому металургійному заводі.
28 вересня: урочисте відкриття першої черги Новокраматорського заводу важкого машинобудування.
1935 1 липня: пуск Нікопольського Південнотрубного металургійного заводу.
31 серпня: встановлення донецьким забійником Стахановим рекорду з видобутку вугілля. Початок стаханівського руху.
18 листопада – 13 січня 1936: Варшавський процес над 12-ма українськими націоналістами, зокрема було засуджено і С.Бандеру, а Р.Шухевич притягувався у якості свідка.
1936 Пуск Харківського станкобудівного заводу.
25 травня: у Львові розпочався процес «Степана Бандери» над 21 членом Крайової Екзекутиви ОУН, звинувачуваних у терористичній діяльності, зокрема С.Бандера отримав друге довічне ув'язнення
25 листопада - 5 грудня: Надзвичайний 8-й з'їзд Рад СРСР, ухвалення нової Конституції СРСР
1937 25 – 30 січня: Надзвичайний 14-й Всеукраїнський з'їзд Рад, ухвалення нової конституції УРСР.
Травень: Ініціатива П.Ангеліної з Старобешевського району Донецької області щодо всесоюзного соціалістичного змагання жіночих тракторних бригад.
1937 - 1941 Спорудження Центрального стадіону у Києві (нині –НСК «Олімпійський»)
1938 Травень: пуск Херсонського нафтопереробного заводу.
23 травня: агент КДБ Павло Судоплатов вбив у Роттердамі лідера ОУН Є.Коновальця. Смерть Коновальця призвела спочатку до кризи, а згодом до розколу ОУН.
Дата добавления: 2015-08-29; просмотров: 20 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |