„Я не схожий на всіх – це моя натура,

„Я не схожий на всіх – це моя натура,

це моє життя, моя субкультура.”

(С)Серцевий Напад

„Від вашої присутності всі завжди насторожі,

Тому що ви інакші, тому що ви несхожі.”

2.2 Оцінка впливу розвитку субкультур на суспільство

Кожне покоління має право в нагороду за свою працю і корисну діяльність шити собі штани на свій смак і сидіти на стільцях, які йому подобаються. І вішати на стіни те, що йому хочеться, а не те, що викликає відразу.

Н. Акімов

Про вплив молодіжної субкультури на суспільство а також на вибір нею ціннісних орієнтацій у житті, не можна судити однозначно, оскільки він багатогранний і стосується різних аспектів життєдіяльностілюдини. Проте, узагальнено можна визначити характер цього впливу як позитивний та негативний. Дослідивши та проаналізувавши напрями впливу молодіжної субкультури на суспільство можна виділити такі позитивні аспекти даного впливу, як:

· самоствердження та самореалізація молодої людини в середовищі молодіжної субкультури;

· формування об’єктивної самооцінки та вибір ціннісних орієнтацій в житті;

· розвиток творчих здібностей;

· формування почуття приналежності до колективу, спілкування, метою якого є саморозкриття та самопізнання;

· формування та розвиток дружніх стосунків, юнацької дружби, яка виступає як своєрідна форма «психотерапії»;

· вироблення свого, суб’єктивного погляду на світ, формування світогляду, особистої думки;

· активна соціалізація та адаптація до життя в суспільстві.

Проте вплив молодіжної субкультури на суспільство характеризується також і негативними сторонами, які часто мають перевагу над позитивними факторами впливу. Характер впливу та те, яким він буде, залежить від напрямку діяльності та змісту молодіжної субкультури, представником чи носієм якої є молода людина. Отож, до негативних факторів впливу молодіжної культури на суспільство належать такі, як:

· нівелювання авторитету батьків та заміна його авторитетом друзів;

· емансипація від влади дорослих;

· завищена самооцінка, на основі якої часто виникає така риса характеру як негативізм;

· фізична та вербальна агресія, як наслідок, девіантна, асоціальна поведінка;

· в деяких течіях молодіжних субкультур негативною рисою є інфантильність;

· десоціалізація, невміння жити та працювати в суспільстві;

· протиставлення себе суспільству;

· нездоровий спосіб життя;

· у деструктивних течіях молодіжної субкультури негативним наслідком діяльності є кримінальна відповідальність.

Також субкультури впливають на міжособистні стосунки у суспільстві:

1) Бажання належати до якоїсь субкультури можна пояснити прагненням до довіри у взаємодії з оточуючими. Довіра до товариша реалізується у сфері інтимно-особистісного спілкування, головна мета якого – розуміння й саморозкриття.

2) Між членами субкультури часто виникають дружні стосунки. Однією з головних неусвідомлюваних функцій такої дружби є підтримка самоповаги. У субкультурі кожен прагне знайти своє, особливе місце в колективі, для молодих людей важливо не «злитися» з групою, а зробити так, щоб його чули і цінували. Лише наймолодші учасники субкультури – підлітки можуть сліпо підкорятися колективу і вважати його єдиним авторитетом.

3) На вибір одягу, зовнішній вигляд, одяг чи зачіска справа не тільки в різниці смаків а в рекламі що навязує тому люди хочуть відрізнятися від один одного і найлегше це зробити саме за допомогою зовнішніх аксесуарів. Одяг та зовнішній вигляд людини є не що інше, як засіб комунікації, за допомогою якого особистість інформує оточуючих людей про свій статус, смаки, тощо.

4) Відношення до молодіжної субкультури найвиразніше проявляється у суперечках про музику. Цим і зумовлене виникнення та вплив суб культур на суспільство.

5) Це вплив субкультур на формування свого (я) та життєвих поглядів. За статистичними даними, саме молодь в період ранньої юності складає найбільший кількісний показник серед учасників молодіжної субкультури, адже в цей період відбувається вибір життєвих ціннісних орієнтацій та формування на їх основі особистісного «Я». Належність до молодіжної субкультури – це своєрідний спосіб продемонструвати світові свої власні погляди на життя, адже молоді характерне протиставлення себе дорослим, прагнення до незалежності та самостійності. Саме тому люди об’єднуються з іншими однодумцями та демонструють те, що у них є власні життєві позиції.

6) Мода також є засобом комунікації та засобом впливу на суспільство через субкультури, ідентифікації: сприйняті зором (одяг, зачіска) та слухом (мова, музика) знаки служать молодій людині засобом показати, хто віна така, і розпізнати «своїх». Нарешті, це засіб придбання статусу в своєму середовищі, оскільки норми і цінності молодіжної субкультури являються груповими, набуття їх (наприклад, вміння розбиратися в рок-музиці) стає обов’язковим і служить засобом самоствердження.

7) Субкультура впливає на те суспільство де є бажання виділитися, зробити так, щоб оточуючі тебе помітили, звернути на себе увагу властиве майже всім людям будь-якого віку. Доросла, самостверджена людина робить це непомітно, використовуючи своє суспільне становище, досягнення в роботі, освіченість, культурний багаж, досвід спілкування і багато іншого. Адже серед багатолюдного натовпу на охайно одягненого юнака ми просто не звернемо увагу, а варто йому лише одягнути ланцюг на шию, а на зап’ястя – залізний браслет, чорну футболку з логотипом якогось рок-гурту чи шкіряну куртку і «хлопчик без імені» перетвориться на «металіста». В такому вигляді кожен його помітить.

Отже, такий своєрідний маскарад допомагає молодій людині вирішити багато особистих проблем, в тому числі, і найважливішу: оточуюче людство безвідмовно признає факт його існування на землі. Багато молодих людей використовує такий прийом, відносячи себе до тої чи іншої субкультури, імітуючи тільки зовнішній вигляд, деколи навіть не цікавлячись історією чи ідеями угрупування. Таких «неформалів» називають «позерами», навідміну від «try» - «справжніх», які сповідують всі «закони» та ідеї молодіжного угрупування.

В залежності від того, яку молодіжну субкультуру обирає молода людина, формується її індивідуальність, визначаються життєві цінності. Завдяки належності до тої чи іншої молодіжної субкультури, у підлітків та молоді відбувається підвищення значущості власних цінностей. Тим самим способом вирішується проблема диференціації самооцінки. Зазвичай, у членів молодіжної субкультури вона завищена, адже вони відчувають свою перевагу над оточуючими. Це й показує що вплив субкультур на суспільство колосальний особливо на молодь.

Також субкультура впливає на розвиток творчості, адже тут молодь тісно пов’язана з музикою, дехто починає грати на музичних інструментах, здебільшого, це гітара, дехто – писати тексти пісень, малювати тощо. Ще одним з позитивних факторів впливу субкультури є те, що у суспільстві зменшується рівень тривоги, загостреної потреби в розумінні. Молоді люди створюють власну систему цінностей, прагнуть підвищувати свій культурний рівень, створюють глобальні плани, спрямовані на майбутнє. Відбуваються також і інші позитивні зміни, пов’язані з належністю людини до певної субкультури, але головною серед них є те, що особистість знаходить свій шлях реалізації, самоствердження та розкриття своїх здібностей. Все це в подальшому житті сприяє його активнішій соціалізації та розвитку як особистості.

Отож, вплив молодіжних субкультур має як негативні, так і позитивні сторони. Тому формування особистісного «Я» кожної молодої людини буде залежати від того, яку течію молодіжної субкультури вона обере та що визначатиме зміст її діяльності в даній субкультурі. Також, відповідно до типів, на які діляться молодіжні субкультури за характером своєї діяльності, можна визначити їхні позитивні сторони, такі як творчість, спілкування тощо. Негативних сторін у змісті діяльності молодіжних субкультур найбільше в деструктивних течій, або ж – розправно-самосудних. Найбільшим фактором негативного впливу майже всіх течій молодіжних субкультур є нездоровий спосіб життя.

Хоча з’ява терміну «субкультура» у науковій літературі датується 30-ми рр. ХХ ст., дійсного поширення він набув у 1960-70-х рр., у зв’язку з дослідженнями молодіжних рухів. Спочатку на передній план виступає префікс «sub» (тобто «під-»), позначаючи сховані, неофіційні культурні шари, що є підкладкою «денної поверхні» пануючої культури. [1]. Пов'язане поняття - андерграунд Уперше поняття субкультура як науковий термін з’явилося приблизно в 30-х роках ХХ століття. Термін поєднав такі концепти, як «люди одного кола, золота молодь, богема». А першою у світі була бітники – перша субкультура середнього класу, або субкультура способу життя... (1956 рік, США).Субкультура виникла як соціо-культурне явище в суспільстві.Тому, на мою думку, складовими субкультури, а одночасно й ознаками є знання (картина світу у вузькому сенсі); цінності; стиль та спосіб життя; соціальні інститути як системи норм; процедурне знання: навички, уміння, способи здійснення, методи; потреби та схильності (див. схему).

Складові та ознаки субкультури

З часом субкультура почала набувати нові форми інтереси охоплювати нові ідеї і створювати собі подібну але з іншими поглядами на життя інтересами тощо. Але у Європі зокрема Рядянському Союзі перші субкультури почали вмнмкати або емігрувати в 70-х роках ХХ століття.

За спрямованістю інтересів субкультура класифікується в процесі свого розвитку і еволюції:

1) способом використання часу - музичні й спортивні фанати, металісти, любери й навіть нацисти;

2) із соціальною позицією - екокультурні;

3) зі способом життя - "системники" і їхні численні відгалуження;

4) з альтернативною творчістю - офіційно не визнані живописці, скульптори, музиканти, актори, письменники й інші.

У звязку з розвитком і еволюції субкультур виникли

Дата добавления: 2015-08-29