Собор Паризької Богоматері (Нотр-Дам де Парі) (фр. Notre Dame de Paris) — собор у Парижі (Франція) присвячений Діві Марії, матері Ісуса Христа, кафедральний храм Паризької архідієцезії. Один з

Собор Паризької Богоматері (Нотр-Дам де Парі) (фр. Notre Dame de Paris) — собор у Парижі (Франція) присвячений Діві Марії, матері Ісуса Христа, кафедральний храм Паризької архідієцезії. Один з найпрекрасніших витворів готичного мистецтва. Стоїть на острові Сіте, на місці першої християнської церкви Парижу, базиліки Святого Стефана. Ця церква була побудована на місці Галло-римського храму Юпітеру, що стояв тут за часів римської влади.

У соборі вбачається подвійність стилістичних впливів: з одного боку, присутні відгомони романського стилю Нормандії, з властивим йому могутньою і щільною єдністю, а з іншого, використання новаторських архітектурних досягнень готичного стилю, який додає будівлі легкість і створює враження простоти вертикальної конструкції і вагової опори будови (будучи каркасом опори будови його видно лише ззовні).

Головний фасад собору має троє дверей. Над трьома стрілчастими порталами входів - скульптурні панно з різними епізодами з Євангелія. Над центральним входом вміщено зображення Страшного суду. По сім статуй підтримують арки входу (1210 р.). У центрі Христос-Суддя.

На нижній перемичці зображені мерці, що встали з могил. Їх розбудили два ангели з трубами. Серед мерців - один король, один папа, воїни і жінки (символізує присутність на Страшному суді всього людства). На верхньому тимпані - Христос і два ангели з двох сторін. Двері прикрашені кованими рельєфами. Дах собору виконаний з свинцевих плиток 5 мм завтовшки і вага всього даху становить 210 тонн.

Верхня частина собору прикрашена зображеннями горгул (стирчать кінці балок, прикрашені мордами фантастичних істот) і химер (це окремі статуї фантастичних істот).

У Середні століття химер на соборі не було. Поставити їх, взявши за зразок середньовічних горгул, придумав реставратор - архітектор Віолле-ле-Дюк. Виконали їх п'ятнадцять скульпторів, керованих Жоффруа Дешоме.

Дубовий, покритий свинцем шпиль собору (також доданий реставратором замість розібраного в 1786 році) має висоту 96 метрів. Підстава шпиля оточена чотирма групами бронзових статуй апостолів (робота Жоффруа Дешоме). Перед кожною групою - тварина, символ євангеліста: лев - символ Марка, бик - Луки, орел - Івана і ангел - Матвія. Всі статуї дивляться на Париж, крім св. Фоми, покровителя архітекторів, який звернений обличчям до шпиля.

Значна частина вітражів виконана в середині XIX століття. Головний вітраж - троянда над входом в собор - частково справжня, що збереглася від Середніх віків (9,6 метрів в діаметрі). В центрі її Богоматір, навколо - сезонні сільські роботи, знаки зодіаку, гідності і гріхи. Дві бічні троянди на північному і південному фасадах собору в обох трансепта - по 13 метрів в діаметрі (найбільші в Європі). При реставрації вітражі вікон передбачалися спочатку білі, але Проспер Меріме наполіг на тому, щоб вони були виконані схожими на середньовічні.

Великий дзвін (що звучить в тоні фа-дієз) дзвонить дуже рідко. Решта дзвонів дзвонять у 8 і в 19 годин. Кожен з них має своє ім'я:

Angelique Françoise, вагою 1765 кг (до-дієз);

Antoinette Charlotte, вагою 1158 кг (ре-дієз);

Hyacinthe Jeanne, вагою 813 кг (фа);

Denise David, вагою 670 кг (фа-дієз).

Всередині собору трансепт (поперечні нефи), перетинаючись з головним подовжнім, в плані утворюють хрест, але в Нотр-Даму трансепти трохи ширше, ніж сам неф. По центру довгого нефа - послідовна серія скульптурних сцен з Євангелія.

В каплицях, розташованих в правій частині собору, - картини та скульптури різних художників, які, згідно багатовікової традиції, підносяться в дар собору щорічно в перший день травня.

Панікадило собору (люстра) виконано з посрібленою бронзи по малюнку Віолле-ле-Дюка натомість переплавленого в 1792 році. (У 2007 році взято на реставрацію).

Дата добавления: 2015-08-28