1. Задачі служби постачання в логістичних процесах.

Варіант № 19

План

1. Теоретичні завдання:

1. Задачі служби постачання в логістичних процесах.

2. Класифікація операцій розподільчої логістики.

2. Практичні завдання:

1. Задача 30:

Визначити границю ринку між двома виробниками аналогічної продукції, використовуючи дані задачі №29, якщо ціна транспортування товару до розподільчого складу від виробника продукції В знизиться до 0,3 грн/км, а зі складу – складе 0,35 грн/км. При цьому ціна доставки продукції від виробника А буде 0,3 грн/км.

Дані задачі 29:

Визначити границі ринку для виробників лакофарбової продукції А, що має ціну 45 грн., та В, вартістю в 52 грн., що перебувають на відстані 250 км один від одного. При цьому виробник продукції В має склад, що розподіляє, на відстані 100 км від свого виробничого підприємства та 150 км – від виробника товару А. Витрати, пов’язані з функціонуванням складу, становлять 9 грн. за товарну одиницю. Ціна доставки товару для обох виробників дорівнює 0,4 грн/км.

2. Задача 60:

Компанія робить інструменти. Були організовані запаси по 12 найменуванням. На підставі даної таблиці скласти калькуляцію, провести аналіз АВС - методом і зробіть висновки.

Складовані найменування	Річний обсяг, од.	Вартість одиниці, грн.
		12,0
		14,2
		42,0
		2,50
		13,0
		8,0
		120,0
		0,30
		85,0
		10,0
		25,0
		52,0

3. Задача 90:

На території району розташовані 8 магазинів фірми.

Схема розташування зазначених магазинів наведена нижче: крапки на ній - це магазини, цифри праворуч -місячний вантажообіг відповідного магазина (т/міс), сторона клітки - 1 км. Транспорт може рухатися по горизонтальних чи вертикальних лініях.

Постачальний склад може бути розмішений в одному з пунктів: А, В, С, Д. Визначити: до якому з зазначених пунктів варто віддати перевагу при розміщенні складу.

А

Д

В

С

4. Задача 120:

На вокзали А і В прибули продукти харчування, які необхідно додати до магазинів С, Д, Е. з урахуванням їх потреб.

Спланувати ці перевезення таким чином, щоб їхня загальна вартість була найменшою.

Вихідні дані наведені в таблиці.

Склади	Місткість складів, од.	Споживачі
С	Д	Е
попит,	витрати з	попит,	витрати з	попит,	витрати з
		од.	доставці,	од.	доставці,	од.	доставці,
			грн.		грн.		грн.
А
В

1. Теоретичні завдання:

1. Задачі служби постачання в логістичних процесах.

На великих фірмах та підприємствах ресторанного господарства, незалежно від виду власності, створюються відділи постачання, на невеликих підприємствах призначається працівник, відповідальний за організацію постачання. Відділ постачання, як правило, працює самостійно, виконуючи певні функції. При логічному підході до роботи підприємства служба постачання є елементом системи, яка забезпечує проходження матеріального потоку в ланцюзі постачання: виробництво - збут.

Логістика - це планування, організація і контроль всіх видів діяльності з переміщення матеріального потоку від пункту закупівлі сировини до пункту кінцевого споживача. Забезпечення високого ступеня узгодженості дій з управління матеріальними потоками між службою постачання і службами виробництва і збуту є завданням логічної організації підприємства в цілому.

Для забезпечення підприємства продовольчими продуктами необхідно вирішити такі завдання:

- що закупити;

- скільки закупити;

- у кого закупити;

- на яких умовах закупити.

Крім того, необхідно:

- укласти договір;

- проконтролювати його виконання;

- організувати доставку;

- організувати складування і зберігання.

На підприємствах ресторанного господарства повинен формуватися список потенційних постачальників, який постійно обновлюється та доповнюється.

Цей перелік аналізується на підставі спеціальних критеріїв. Часто при виборі постачальників обмежуються ціною і якістю продукції, а також надійністю постачання.

До інших критеріїв, які беруть до уваги при виборі постачальника, відносять наступні:

- віддаленість постачальника від споживача;

- терміни виконання замовлень;

- організацію управління якістю у постачальника;

- фінансове становище постачальника, його кредитоспроможність та ін.

Кожне підприємство повинне підвищувати ефективність руху товару (рух матеріального потоку).

Рух товару - транспортування товарів від місця їх виробництва до місця споживання.

Схема 1. Технічний процес руху товарів

Основні принципи руху товару:

- оптимальний ланцюг руху товару;

- ефективність використання транспортних засобів;

- ефективність використання торговельно-технологічного устаткування;

- скорочення кількості операцій з товаром.

Кількість операцій з товаром залежить від схеми руху товару (схема 1).

Існує таке поняття, як складський ланцюг, тобто через скільки складів проходить товар на шляху його руху від виробництва до споживача. Наприклад: товар зі складу виробника транспортується на склади вихідних фірм, потім на торговельно-закупівельні фірми, а далі товар транспортується на склади торгових фірм та склади споживача.

При такій схемі товар проходить не менше чотири склади, що може призвести до погіршення якості товару. Така форма постачання називається складською. При ній забезпечується краща комплектність сировини та товарів.

Транзитна форма постачання передбачає прямі зв'язки постачальник-підприємство, минаючи проміжні оптові фірми.

Для швидкопсувних, а також великих за обсягом товарів (борошно, цукор, макаронні вироби і т. д.) використовується транзитна форма, для не швидкопсувних - складська, а в більшості випадків застосовується змішана форма постачання.

Доставка продуктів здійснюється централізованим і децентралізованим способами.

Централізована доставка товарів на підприємства здійснюється силами і засобами постачальників. При централізованій доставці підприємство звільняється від необхідності мати свій транспорт.

При децентралізованій доставці вивезення товарів від постачальників забезпечує безпосередньо саме підприємство, використовуючи власний транспорт.

Зі способами доставки тісно пов'язані і маршрути завезення продуктів. При децентралізованій доставці продукти доставляються на підприємство тільки лінійними (маятниковими) маршрутами, а при централізованій - переважно кільцевими маршрутами, тобто на одній машині товар доставляється на декілька підприємств відповідно до графіка і розробленого маршруту. Для великих підприємств при цьому застосовуються маятникові рейси. Кільцевий маршрут дозволяє більш повно використовувати вантажопідйомність транспорту, скоротити транспортні витрати, прискорити повернення тари.

Важливу роль в просуванні товару виконує транспорт. Транспортні організації в процесі пересування товарів повинні забезпечити:

- збереження вантажу при транспортуванні;

- своєчасну доставку;

- дотримання правил завантаження і транспортування;

- ефективне використання транспортних засобів.

Для перевезення продовольчих товарів використовується спеціалізований транспорт, що має маркіровку "Продукти". Кузови таких машин зсередини оббиваються оцинкованим залізом або листовим алюмінієм. На кожну машину, призначену для перевезення продуктів, мас бути санітарний паспорт, виданий установами санітарно-епідеміологічної служби. Особливо швидкопсувні продукти перевозять ізотермічним транспортом і тим, що має камери охолодження.

2. Класифікація операцій розподільчої логістики.

Є декілька визначень логістичного ланцюжка. До них також можна віднести і таке. Певним чином організовану сукупність логістичних операцій, що забезпечують досягнення загальних цілей, ми називаємо логістичним ланцюжком. Ознаками логістичних ланцюжків можна вважати:

- системність, під якою розуміють, що кожна окремо взята операція не створює логістичного ланцюжка, а він виникає лише в певному стані логістичних операцій;

- стійкість, тобто здатність логістичного ланцюжка зберігатися до повного виконання завдань її організації;

- гнучкість, тобто змінність складу (ланок) ланцюжка з урахуванням зміни завдань і функцій;

- адаптивність, тобто постійне настроювання елементів ланцюжка на змінювану кон’юнктуру ринку;

- ефективність, тобто логістичний ланцюжок, зберігається до тих пір, поки це вигідно всім її учасникам.

Основні переваги логістичних ланцюжків такі:

1) добровільне об’єднання ресурсів та зусиль суб’єктів розподільчої логістики для досягнення загальносистемних цілей;

2) технологічне та організаційне узгодження логістичних операцій для мінімізацій втрат неузгодженості;

3) економічна єдність вираження кінцевого результату функціонування логістичного ланцюжка за кожною операцією і для кожного учасника;

4) спільне генерування ідей, що забезпечують підвищення ефективності розподільчої логістики.

Логістичні ланцюжки можливо класифікувати за такими основними ознаками:

1) за кількістю ланок (операцій) — дво-, три-, багатоланкові ланцюжки;

2) за складом учасників — внутрішні, коли учасниками ланцюжка є тільки підрозділи підприємства, і зовнішні, тобто ланцюжки, створювані як результат взаємодії економічно самостійних суб’єктів;

3) за часом дії — постійні чи довготермінові, періодичної дії та разові;

4) за ринками обслуговування — глобальні, регіональні та локальні.

Запропонована класифікація не може охопити всієї різноманітності логістичних ланцюжків, тому зосередимо увагу лише на визначальній ознаці — кількості ланок і, головним чином, — на складі учасників логістичних ланцюжків.

Як уже зазначалося, за складом учасників логістичні ланцюжки розподільчої логістики розподіляються на дво-, три- та багатоланкові. Формально вони сходяться з каналами збуту або розподілу.

Найпростіший логістичний ланцюжок, що одержав назву «прямого збуту», включає тільки двох учасників: товаровиробника та споживача. Він є доцільним при значних обсягах споживання чи при виробленні продукції на замовлення (як окреме, при створенні інвестиційного продукту). Роздрібна ланка між товаровиробником та покупцем з’являється тоді, коли є невеликі закупівлі масового товару масовим споживачем (товари широкого вжитку). Хоча, саме по товарах масового вжитку підрозділи роздрібної мережі рідко взаємодіють з товаровиробниками (за винятком супермаркетів). Для них економічно вигідніше купувати товар у посередника, роль якого частіше всього виконує оптова ланка (торговельно-закупівельна база, оптовий склад тощо).

Ролі дилера, дистриб’ютора та торговельного представництва в логістичному ланцюжку часто визначаються ступенем їх самостійності. Торговельне представництво частіш за все є дочірнім підприємством товаровиробника і має тим більшу економічну самостійність, ніж територіально віддалене від головного заводу. Дистриб’ютор відрізняється від дилера, крім масштабу продажу і тим, що він не тільки перепродує товар, а й бере відповідальність за операції фізичного розподілу, тобто зберігання, транспортування, підготовку до споживання.

Окрім наведених учасників логістичних ланцюжків можливі й інші.

При виборі варіанту логістичного ланцюжка слід керуватися такими критеріями: - повнота, своєчасність та комплектність виконання замовлень споживачів;

- мінімум межових витрат на одиницю приросту корисного ефекту збутової діяльності;

- можливість відшкодування дефектних товарів і організація сервісу;

- економічна вигідність для кожного учасника логістичного ланцюжка при збереженні конкурентоспроможності товару на ринку.

Цілісність логістичного ланцюжка розподільчої логістики — не що інше, як номінальна єдність інтересів всіх учасників. Реально доводиться завжди підтримувати баланс інтересів на основі різноманітних методів співпраці.

Методи співпраці між учасниками логістичного ланцюжка — мають бути правилом для вітчизняного бізнесу. Достатнього прогресу співпраця досягає за умов довготермінових господарчих зв’язків за продукцією виробничо-технічного призначення, де тимчасові вчинки одного учасника можуть бути компенсовані в майбутньому, корисний ефект співробітництва може бути розподіленим між учасниками за принципом справедливості. Відсутність співпраці породжує конфлікти, що переростають у конфронтацію, а це веде до порушення цілісності логістичних ланцюжків розподільчої логістики.

Промисловим підприємствам, котрі виробляють готову продукцію, надають допомогу посередники в просуванні її на ринок, споживач узгоджує технології виробництва з її споживанням. При постачанні товарів, виробник узгоджує графіки поставок з посередником, а той, у свою чергу, параметри постачання зі споживачем. При ціноутворенні посередник підтримує конкурентоспроможність цін.

При фінансуванні посередник провадить попередню сплату за продукцію, а споживач може виконувати комерційне кредитування. При просуванні товару посередник бере участь у рекламуванні.

2. Практичні завдання:

1. Задача 30:

Визначити границю ринку між двома виробниками аналогічної продукції, використовуючи дані задачі №29, якщо ціна транспортування товару до розподільчого складу від виробника продукції В знизиться до 0,3 грн/км, а зі складу – складе 0,35 грн/км. При цьому ціна доставки продукції від виробника А буде 0,3 грн/км.

Дані задачі 29:

Визначити границі ринку для виробників лакофарбової продукції А, що має ціну 45 грн., та В, вартістю в 52 грн., що перебувають на відстані 250 км один від одного. При цьому виробник продукції В має склад, що розподіляє, на відстані 100 км від свого виробничого підприємства та 150 км – від виробника товару А. Витрати, пов’язані з функціонуванням складу, становлять 9 грн. за товарну одиницю. Ціна доставки товару для обох виробників дорівнює 0,4 грн/км.

Розв’язання:

Проведемо розрахунок границі ринку між виробниками продукції А і В в 2 етапи.

I етап - Визначимо границі ринку між виробниками продукції А і В за умови, що у виробника В немає складу.

Границя ринку вважається точкою беззбитковості

для обох виробників, тобто територією, на якій ціна реалізації продукції першого виробника буде рівна ціні реалізації другого.

Рівняння рівноваги для ціни реалізації:

(1)

(2)

(3)

де – ціна продажу продукції В і А відповідно, грн./од.

- сумарні витрати на виготовлення й безпосередній продаж одиниці продукції виробника В та виробника А, грн.;

- тариф за доставку автотранспортом, грн./км;

- відстань, на якому схожі умови границі ринку від виробників, км.

Таким чином, рівняння рівноваги:

(4)

Виразимо через :

Тоді:

52+0,40* =45+0,30*(250-

0,70 =45+75-52=68

=47,6 км. - умови границі ринку

Отже,

=250-47,6=202,4 км. - умови границі ринку

ІІ етап: Розглянемо варіант із використанням виробником В складу, що перебуває на відстані 100 км від нього та 150 км від виробника А.

де - тариф на доставку продукції В на склад, грн./км (0,30 грн./км);

- відстань до складу від виробника В, км (100 км);

, - тариф на доставку продукції обома виробниками до споживачів, грн.;

- складські витрати, грн., (9,00 грн.);

- шукана відстань від складу до споживачів (зменшення границі ринку).

52+0,30*100+9+0,35 =45+0,30*(150-

0,65 = -1

=-1,54 км.

1.Використання складу виробником В призведе до зменшення границі ринку на 1,54 км.

2.Між двома виробниками границя ринку стане проходити на відстані L = 100 - 1,54 = 98,46 км.

2. Задача 60:

Компанія робить інструменти. Були організовані запаси по 12 найменуванням. На підставі даної таблиці скласти калькуляцію, провести аналіз АВС - методом і зробіть висновки.

Складовані найменування	Річний обсяг, од.	Вартість одиниці, грн.
		12,0
		14,2
		42,0
		2,50
		13,0
		8,0
		120,0
		0,30
		85,0
		10,0
		25,0
		52,0

Розв’язання:

1. Визначимо суму доходу від продажу кожної групи товарів за рік та визначимо відсоток кожної групи від загального доходу:

Складовані найменування	Річний обсяг, од.	Вартість одиниці, грн.	Дохід, грн.	% від загального доходу
		12,0	12000,00	4,41
		14,2	8520,00	3,13
		42,0	14700,00	5,4
		2,50	5000,00	1,84
		13,0	20150,00	7,4
		8,0	800,00	0,29
		120,0	60000,00	22,03
		0,30	360,00	0,13
		85,0	85000,00	31,21
		10,0	25000,00	9,18
		25,0	20000,00	7,34
		52,0	20800,00	7,64
Разом	Х	Х	272330,00

2. Список товарів відсортуємо в порядку спадання отриманого доходу та підрахуємо частку доходу наростаючим відсотком:

Складовані найменування	Річний обсяг, од.	Вартість одиниці, грн.	Дохід, грн.	% від загального доходу	Частка наростаючим %
				31,21	31,21
				22,03	53,24
				9,18	62,42
				7,64	70,06
				7,4	77,46
				7,34	84,80
				5,4	90,2
				4,41	94,61
		14,2		3,13	97,74
		2,5		1,84	99,58
				0,29	99,87
		0,3		0,13
Разом	Х	Х	272330,00		Х

3. Знайшли товар для якого частка наростаючим підсумком найближче до 80%. Це нижня межа групи А. Верхня межа групи - перша позиція в списку.

4. Знайшли товар для якого частка наростаючим підсумком найближче до 95% (80% + 15%). Це нижня межа групи B.

5. Все, що нижче - група C.

Складовані найменування	Річний обсяг, од.	Вартість одиниці, грн.	Дохід, грн.	% від загального доходу	Частка наростаючим %	Група АВС
			85000,00	31,21%	31,21%	А
			60000,00	22,03%	53,24%	А
			25000,00	9,18%	62,42%	А
			20800,00	7,64%	70,06%	А
			20150,00	7,4%	77,46%	А
			20000,00	7,34%	84,80%	В
			14700,00	5,4%	90,2%	В
			12000,00	4,41%	94,61%	В
		14,2	8520,00	3,13%	97,74%	С
		2,5	5000,00	1,84%	99,58%	С
			800,00	0,29%	99,87%	С
		0,3	360,00	0,13%	100%	С
Разом	Х	Х	272330,00	100%	Х	Х

6. Підрахували кількість найменувань товарів у кожній групі. А- 5, В - 3, С - 4.

Загальна кількість товарів-12.

7. Підрахували частку кількості найменувань товарів в кожній групі. А- 41,67%, B - 25%, С – 33,33%.

8. Порівняли результат ABC-аналізу з рекомендованими значеннями.

Рекомендовані:

Група А- 80% доходу, 20% найменувань;

Група В - 15% доходу, 30% найменувань;

Група С - 5% доходу, 50% найменувань.

Для списку товарів з нашого прикладу:

Група А- 77,46% доходу, 41,67% найменувань;

Група B – 17,15% доходу, 25% найменувань;

Група C – 5,39% доходу, 33,33% найменувань.

Група А - найважливіші товари, приносять максимальний прибуток. Компанія буде нести великі втрати при різкому зниженні ефективності даної групи товарів.

Товари групи А повинні жорстко контролюватися, чітко прогнозуватися, часто моніторитись, бути максимально конкурентоспроможними і не втрачати свої сильні сторони. На дану групу ресурсів повинні бути виділені максимальні інвестиції, кращі ресурси. Успіхи групи А мають бути проаналізовані і максимально транслюватися на інші категорії.

Група В - група товарів, які забезпечують хороші стабільні продажі / прибуток компанії.

Дані товари також важливі для компанії, але можуть модеруватись більш спокійними і помірними темпами. Дані товари зазвичай є «дійними коровами», відносно стабільні в короткостроковій перспективі. Інвестиції в даний вид товарів компанії не значні і необхідні тільки для підтримки існуючого рівня.

Група С - найменш важлива група в кампанії. До такої групи можуть належати: товари, від яких необхідно позбавлятися, які необхідно змінювати, покращувати.

Провівши АВС - аналіз товарів можна зробити висновок, що спостерігається значне відхилення від норми товарів категорії групи А-41,67% найменувань замість 20% дають 77,46 % доходу. Так як, інвестиційний вклад в товари групи А повинен бути максимальним, таке явище є негативним, адже в даному випадку ефективність даної групи є зниженою і виробник може понести великі витрати. Необхідно проаналізувати причини зниження ефективності даних товарів і усунути їх, або замінити дані товари більш конкурентноспороможними.

Товари групи В більш менш відповідають нормам, тому доцільно продовжувати випуск товарів цієї групи в тих же кількостях.

Щодо товарів групи С, необхідно виявити причину низького доходу від цих товарів.

У випадку, якщо товари нові і перебувають на стадії впровадження на ринок необхідно провести активну рекламну компанію даних товарів.

Коли ж товари не затребувані покупцями, їх треба або вилучити, або замінити більш вигідними товарами.

3. Задача 90:

На території району розташовані 8 магазинів фірми.

Схема розташування зазначених магазинів наведена нижче: крапки на ній - це магазини, цифри праворуч -місячний вантажообіг відповідного магазина (т/міс), сторона клітки - 1 км. Транспорт може рухатися по горизонтальних чи вертикальних лініях.

Постачальний склад може бути розмішений в одному з пунктів: А, В, С, Д. Визначити: до якому з зазначених пунктів варто віддати перевагу при розміщенні складу.

.

.

.

А

.

Д

.

В

.

.

С

.

Розв’язання:

1. Для початку представимо дані задачі у вигляді системи координат та позначимо номера магазинів:

y, км.

А

Д

В

С

х,км.

2. Знайдемо координати кожного магазину та занесемо дані в таблицю:

Таблиця 1. - Вантажообіг і координати магазинів, які обслуговуються

№ магазину	Координата х, км	Координата у, км	Товарообіг, т/міс
	1,5	3,5
	2,5	0,5
	4,5	0,5
	5,5	3,5
	7,5	2,5
	9,5	4,5
	12,5	2,5
	13,5	0,5

3. На основі вихідних даних знайдемо координати точки (X склад, Y склад), в околі якої рекомендовано організувати роботу розподільчого складу за формулами:

(1)

(2)

де - вантажообіг і-го споживача;

- координати і-го споживача;

n - кількість споживачів.

4. Знайдемо координати кожного магазину та занесемо дані в таблицю:

Таблиця 2. - Координати складів

№ складу	Координата х, км	Координата у, км
А	4,5	2,5
В	6,5	1,5
С	8,5	0,5
D	10,5	2,5

Із вищезазначених розрахунків, найбільш доцільно вибрати склад D.

4. Задача 120:

На вокзали А і В прибули продукти харчування, які необхідно додати до магазинів С, Д, Е. з урахуванням їх потреб.

Спланувати ці перевезення таким чином, щоб їхня загальна вартість була найменшою.

Вихідні дані наведені в таблиці.

Склади	Місткість складів, од.	Споживачі
С	Д	Е
попит,	витрати з	попит,	витрати з	попит,	витрати з
		од.	доставці,	од.	доставці,	од.	доставці,
			грн.		грн.		грн.
А
В

Розв’язання:

В даній ситуації доцільно товар з вокзалу А доставити до магазину Е, а товар з вокзалу В до магазинів С і Д, тоді потреба магазинів буде повністю задоволена, а вартість перевезень буде найменшою – 30*1+20*1+30*2=110 грн.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Азаренкова Г.М. Фінансові потоки в системі економічних відносин: Монографія. – X.: ВД "ІНЖЕК", 2006. – 328 с.

2. Альбеков А.У., Федько В.П., Митько O.A. Логистика коммерции. – Ростов н/Д.: Феникс, 2001. – 512 с.

3. Бажин И.И. Логистика: Компакт-учебник. – X.: Консум, 2003. – 239 с.

4. Бауэрсокс Дональд Дж., Клосс Дейвид Дж. Логистика: интегрированная цепь поставок: Пер. с англ. – М.: ЗАО "Олимп-Бизнес", 2001. – 640 с.

5. Власова Н.О., Пономарьова Ю.В. Формування ефективної закупівельної політики підприємств роздрібної торгівлі: Навч. посіб. – X., 2003. – 144 с.

6. Гаджинский А.М. Логистика: Учеб. для высших и средних спец. учеб. заведений. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Информационно-внедренческий центр "Маркетинг", 2000. – 375 с.

7. Гаджинский А.М. Практикум по логистике. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Дашков и Ко, 2003. – 205 с.

8. Голиков Е.А. Маркетинг и логистика. – М.: Дашков и Ко, 1999.– 412 с.9. Гордон М.П., Карнаухов С.Б. Логистика товародвижения. – М.: Центр экономики и маркетинга, 1999. – 208 с.

9. Джонсон Д.С., Вуд Д.Ф., Вордлоу Д.Л., Мэрфи П.Р. мл. Современная логистика: Пер. с англ. – 7-е изд. – М.: Вильямс, 624 с.

10. Дыбская В.В. Управление складами в логистической системе. – М.: КИА-центр, 2000. – 110 с.

Дата добавления: 2015-08-29