1 Розрахунково-конструкторська частина

1 Розрахунково-конструкторська частина 1.1 Призначення і галузь використання виробу Радіомовлення в діапазонах ультракороткиххвиль (УКХ) дозволяє забезпечити радіослухачам більш високу якість звукового сигналу порівнянно з мовленням в діапазонах довгих, середніх та коротких хвиль. Боротьба за якість прийому привела до появи промислових приймачів для прийому в УКХ діапазонах. Приймач призначений для прийому сигналів звузькосмуговою ЧМ в діапазоні 417,4...447,4 мГц. 1.2 Принцип дії схеми Принципова схема приймача та його тракт звукової частоти (ЗЧ) і блок керування зображені на рисунку 1. Він володіє чутливістю в одиниці мікровольт. Мікроконтроллєрний блок керування приймача забезпечує виконання декількох корисних функцій, серед яких плавна перестройка між точками фіксованної настройки, пам ять на 10 станцій, шумоподовлювач. Приймач побудований по схемі супергетеродина з подвійним перетворенням частоти. Перше перетворення відбувається на третій гармоніці гетеродина, яка встановлюється нижче частоти прийому на значення першої проміжної частоти – 21,4 МГц. Частотою першого гетеродина керує синтезатор, причому діапазон її перестройки можна змінити у
		.			КП 5.090704.11.07.02 ПЗ
Зм	Арк	№ докум.	Підпис	Дата
Розроб.	Доброхотов			Розрахунково-конструкторська частина	Літ.	Аркуш	Аркушів
Перев.	Бабенко
				КВОРП-07
Н.контр.
Затв.

Рисунок 1

.

КП 5.090704.11.07.02 ПЗ

Арк

Зм

Арк

№ докум.

Підпис

Дата

великих межах лише зміненням двох констант, що зберігаються в енергонезалежній пам яті данних мікроконтроллера.

Друга проміжна частота приймача – 455 кГц.

Прийнятий антеною WA1 сигнал після аперіодичного підсилювача радіочастоти (ПРЧ) на транзисторі VT3 поступає на коливальний контур, що утворений котушкою індуктивності L2, вхідною ємністю транзистора VT5 і ємністю монтажа. Контур має достатньо широку для роботи у всьому діапазоні без перестройки смуги пропускання.

Перший гетеродин зібраний на транзисторі VT4. Його частотою керує мікросхема – синтезатор DA1, що працює за командами мікроконтроллєра DD1. Керуюча напруга з вивода 14 синтезатора подається на варікап VD1 через активний пропорціональноінтегруючий фільтр на транзисторах VT1 і VT2.

Щоб не виходити за межі можливостей мікросхеми DA1, основна частота коливань генератора на транзисторі VT4 (132...142 МГц) вибрана в три рази нижча необхідної. Перетворення виконується на третій гармоніці (396...426 МГц), частота якої на 21,4 МГц нижче частоти прийому. Цю гармоніку виділяє контур з котушкою L2. Потокове значення частоти прийому мікроконтроллєр DD1 виводить на індикатор HG1.

Перший змішувач побудований на транзисторі VT5, сигноли першої проміжної частоти (ПЧ) виділяють фільтри ZQ2 i ZQ3, які для покращення вибірності по сусідньому каналу включені послідовно. З виходу фільтру ZQ3 сигнал поступає на підсилювач першої ПЧ на транзисторі VT6. Другий перетворювач частоти, підсилювач другої ПЧ (455 кГц) і частотний детектор входять до складу мікросхеми DA2. Фазоздвигаючий контур L3 С21 частотного детектора настроєний на частоту другої ПЧ. Підсилювач звукової частоти (ПЗЧ) приймача зібраний на мікросхемі DA4, до його виходу підключаютьголовні телефони BF1. Регулятор гучності – змінний резистор R27.

Після подачі живлення приймач автоматично настроюється на станцію № 1 - ту, частота якої збережена під цим номером в енергонезалежній пам яті

.

КП 5.090704.11.07.02 ПЗ

Арк

Зм

Арк

№ докум.

Підпис

Дата

мікроконтроллера починає працювати в режимі перестройки з кроком 75кГц. Приймач переналаштовують з цим кроком в межах всього діапазону, нажимаючи на кнопки “+” (SB5) та “-” (SB2).

При натисканні на кнопку “Режим” (SB3) приймач переходить в режим плавної настройки, що дозволяє настроїться на станцію. Плавна настройка здійснюється перестройкою зразкового генератора синтезатора частоти DA1, стабілізованного кварцовим резонатором ZQ1, за допомогою варікапів VD2 VD3.

Мікроконтроллер DD1 формірує сигнал керування частотою зразкового генератора на своєму виході RB3 методом ШІМ (широтноімпульсна модуляція). Амплітуда імпульсів на цьому виводі не перевищує 5 В, що недостатньо для отримання необхідного діапазону перестройки. ЇЇ доводить до 12 В підсилювач на транзисторі VT8, колекторне коло якого живиться підвищеною напругою, що отримується за допомогою помножувача на діодах VD5 – VD10 і стабілізованим стабілітроном VD12. Необхідні для роботи помножувача напруги імпульси форміруються програмно на виводі RА3 мікроконтроллєра. Після згладжування ланкою R43 С22 стала напруга, пропорційна коофіцієнту заповнення імпульсів на колекторі транзистора VT8, через фільтр R19 С20 R18 поступає на варікапи VD2 і VD3.

Якщо, будучі в режимі плавної настройки, натиснути на кнопку “Пам ять” (SB4), приймач перейде в режим запом ятовування потокової частоти прийому. В крайньому правому знакомісці індикатора HG1 буде виведений номер станції (області пам яті, в якій буде записана ця частота). Необхідний номер вибирають натисканням на кнопки “+” і “-”, а потім ще раз натискають на кнопку “Пам ять”.

Натисканням на кнопку “Режим” можна перейти до фіксованих настройок на станції, записаним в пам ять мікроконтроллєра при його програмуванні або збереженим в режимі “Пам ять”. Станції перебирають натисканням на кнопки “+” і “-”.

Шумоподавлювач приймача включають і виключають натисканням на

.

КП 5.090704.11.07.02 ПЗ

Арк

Зм

Арк

№ докум.

Підпис

Дата

кнопку “СШП” (SB1). Його робота основана на порівнянні напруги на виході амплітудного детектора (VD14 VD15) зі зразковим, що знімається з діода VD11. Операцію порівняння виконуєвстроєний в мікроконтроллєр аналоговий компаратор напруги. У відсутності корисного сигналу мікроконтроллєр встановлює на своєму виході RА0 високой рівень, цим і відкриває транзистор VT7, який блокує роботу підсилювача звукової частоти DA4. Резистором R36 добиваються найкращої роботи шумоподавлювача.

1.3 Розрахунок схеми

1.3.1 Вибір і обгрунтування активних елементів

Принципова схема мікроконтроллєра DD1 РІС 16 F628A – I/P зображена на рисунку 2.

Рисунок 2

.

КП 5.090704.11.07.02 ПЗ

Арк

Зм

Арк

№ докум.

Підпис

Дата

Мікросхема має наступні електричні параметри:

- напруга живлення Еж, В 5

- максимальний струм Імакс, А 0,1

- потужність, що розсіюється Рр, Вт 0,5

В якості підсилювача звукової частоти DA4 використовується мікросхема типу LM386M – 1, електрична принципова схема якої зображена на рисунку 3.

Рисунок 3

Технічні параметри:

- напруга живлення Еж, В 15

- максимальний струм Імакс, А 1,25

- потужність, що розсіюється Рр, Вт 0,7

.

КП 5.090704.11.07.02 ПЗ

Арк

Зм

Арк

№ докум.

Підпис

Дата

Схема включення мікросхеми DA3 типу L7805 представлена на рисунку 4.

Рисунок 4

Технічні параметри:

- номінальний вихідний струм І, А 1,5

- максимальна вхідна напруга Uвх макс, В 40

- вихідна напруга Uвих, В 5

Активні фільтри зібрані на транзисторах типу ВС848А, технічні параметри яких наступні:

- режим вимірювання h – параметрів

напруга колектора Uк, В 1

струм колектора Ік, мА 5

- коефіцієнт передачі по струму h21э >40

- гранічна частота коефіцієнту передачі fгр, МГц 1800

- ємність колекторного переходу Ск, пФ 1,7

- стала часу кола зворотнього зв 'язку tк, пс 8

- коефіцієнт шуму Кш, дБ 2

- максимольно пропустимі параметри

стала напруга колектор – база UКБ макс, В 15

стала напруга колектор – емітер UКЕ макс, В 15

сталий струм колектора ІК макс, мА 20

.

КП 5.090704.11.07.02 ПЗ

Арк

Зм

Арк

№ докум.

Підпис

Дата

1.4 Проектування печатної плати

1.4.1 Вибір і обґрунтування елементної бази

Варіанти установки елементів на печатній платі згідно ОСТ 4. ГО.010.030, їх конструкція, розміри та характеристики приведені у таблиці 1.

Згідно ОСТ 4.ГО.010.030 вибирано наступні варіанти установки елементів.

Таблиця 1

Найменування елементів	Тип, параметри	Зображення елементів	Вага	Вартість	ТУ
Резистори поз. R1-R26, R28-R45	РН1-12-0,125Вт		0, 1		МКС- 1404
Конденсатори поз. С2, С22, С47-С49, С52, С56, С57	ЕСАР		2,3	0,5	JIS C - 5141

.

КП 5.090704.11.07.02 ПЗ

Арк

Зм

Арк

№ докум.

Підпис

Дата

Таблиця 1. - Продовження

Найменування елементів	Тип, параметри	Зображення елементів	Вага	Вартість	ТУ
Конденсатори поз. С1, С3, C4, С8-С21, С23-С40, С45, С50, С51, С54, С55, С58, С41-С44	CERCAP				JIS C - 4211
Мікросхеми поз. DA1	LM7001CD			1,2	ЩИО.487.712 ТУ
Мікросхеми поз. DA3				1,2	ЩИО.487.715 ТУ
Мікросхеми поз. DD1	PIC16F628A-I/P		1,7		RME - 1786
Транзистори поз. VT1, VT2	BC848A		0,35	0,5	МКС - 2859

.

КП 5.090704.11.07.02 ПЗ

Арк

Зм

Арк

№ докум.

Підпис

Дата

Таблиця 1. - Продовження

Найменування елементів	Тип, параметри	Зображення елементів	Вага	Вартість	ТУ
Діоди поз. VD11,	1N4148		0,31	0,5	МКС - 2845
Кварцевий резонатор поз. ZQ1-ZQ5			2,5		ГОСТ2.128-86

1.4.2 Компановка печатного модуля

Компановка радіотехнічного виробу - це частина процесу конструювання. На цьому етапі визначаються форма і габарити всього апарату, а також розташування окремих вузлів деталей і блоків.

Від якості компановки в значній мірі залежать технічні, технологічні та експлуатаційні показники, а також його надійність і ремонтоздатність.

Габаритні розміри печатної плати відповідають ГОСТ 10317- 79.

.

КП 5.090704.11.07.02 ПЗ

Арк

Зм

Арк

№ докум.

Підпис

Дата

Характерною тенденцією розвитку радіоелектронної апаратури є мініатюризація і використання печатного монтажу для електричного з’єднання елементної бази, тому для виготовлення виробу застосовується електронні модулі.

Розробка конструкції печатної плати включає наступні основні етапи:

- вибір та обгрунтування печатної плати;

- вибір та обгрунтування класу точності;

- вибір матеріалу основи печатної плати;

- розміщення навесних елементів на печатній платі;

- трасіровка провідників, розміщення елементів провідного рисунку на печатній платі, перевірочні розрахунки;

- розробка конструкторської документації.

Трасировка- це ескізне зображення печатної плати зі сторони провідників та контактних площадок, тобто зображення печатної схеми.

Товщина печатної плати визначається товщиною ісходного матеріалу, що вибирається в залежності від елементної бази і діючих механічних навантажень.

Так як сумарно діючі механічні навантаження малі, то можливо використовувати плати, які виготовленні з стеклотекстоліту фольгованого гальваностійкого СФ-1,5 ГОСТ 10316- 71 товщиною 1,5 мм, який використовується для печатних плат радіоелектронної апаратури широкого призначення.

Розміщення навесних елементів на друкованій платі призводиться у відповідності з ОСТ 4.010.030 та ОСТ 4.ГО.010.099.

При розміщенні навесних елементів передбачено забезпечення основних технічних потреб, які надаються до радіоапаратури (автоматизовану зборку, пайку,

контроль), забезпечення високої надійності, малих габаритних розмірів, маси, тепловідводу, висока ремонтоздатність.

По ГОСТ 23751- 86 виконано раціональне розміщення навесних елементів з

.

КП 5.090704.11.07.02 ПЗ

Арк

Зм

Арк

№ докум.

Підпис

Дата

урахуванням електричних зв'язків, паразитних зв'язків між навісними радіоелементами.

1.4.3 Розрахунок параметрів печатної плати

1.4.3.1 Розрахунок параметрів печатної плати приймача

Так як печатна плата має невелику щільність монтажу (клас 1), то розрахунок зводиться до розрахунку отворів для виводів радіоелементів та контактних площадок.

Провідники та відстань між ними не менш 0,5 мм.

Визначається максимальний струм в провідниках даної печатної плати. Максимальний струм протікає в загальному провіднику, тому розраховується струм тільки в ньому. Для цього суміруємо всі потужності споживання кожного елементу. Напруга живлення Еж = 5В. Максимальні потужності та кількість елементів занесені до таблиці 2.

Таблиця 2

Наіменування елементів	Потужність, Вт	Кількість, шт.
РН1-12	0,125
ЕСАР	0,05
CERCAP	0,05
Котушки індуктивності	0,02
Кварцовий резонатор	0,02
LM7001CD	0.001
MC3361I	0.001

.

КП 5.090704.11.07.02 ПЗ

Арк

Зм

Арк

№ докум.

Підпис

Дата

Таблиця 2.- Продовження

Наіменування елементів	Потужність, Вт	Кількість, шт.
LM7805	0.001
LM386M-1	0.001
PIC16F628A-I/P	0.001
BC848A	0.001
BFP67	0.001
SC1740	0.001
	0.001
1SV215	0.001
MA100	0.001
5ZX55C12	0.001
1N4148	0.001

Розраховується загальна потужність даного виробу за формулою:

Рзаг = Р0,125 *N+P0.05*N+P0.02*N+P0.001*N, (1)

де Р – потужність елементів;

N – кількість елементів.

Рзаг = Р0,125 *44+P0.05*48+P0.02*8+P0.001*25=8.075 Вт

Розраховується струм у загальному провіднику:

Ізаг = Рзаг/Еж (2)

.

КП 5.090704.11.07.02 ПЗ

Арк

Зм

Арк

№ докум.

Підпис

Дата

Ізаг = 8,075/5 = 1,62А

Розраховується мінімальна площа перерізу печатного провідника:

Smin = Ізаг /J (3)

Smin = 1,62 /20 = 0,08мм2

Розраховується мінімальна ширина печатного провідника за формулою:

bmin = Smin /h, (4)

де h = 0,035мм – товщина фольги

bmin = 0,08 /0,035 = 2,3мм

Вибирається ширина всіх провідників 2,5мм.

1.4.3.2 Розрахунок діаметрів монтажних отворів

Розрахунок діаметра отворів для радіоелементів розраховується за формулою:

dотв= dвив + Z, (5)

де Z =0,1...0,4мм – зазор

Для елементів з діаметром виводів 0,6мм

dотв= 0,6 + 0,2 = 0,8мм

Розрахунок діаметру отворів для інших навісних елементів зведені до таблиці 3

.

КП 5.090704.11.07.02 ПЗ

Арк

Зм

Арк

№ докум.

Підпис

Дата

1.4.3.3 Розрахунок діаметра контактних площадок

Розрахунок діаметра контактних площадок за формулою:

dк = dотв + 2b+с, (6)

де b = 0,3 мм - необхідна мінімальна ширина контактної площадки;

с = 0,7 мм - коефіцієнт розбросу міжцентрової відстані.

dк 0,8мм = 0,8 + 2* 0,3 + 0,7 = 2,1 мм

Діаметри контактних площадок для інших навісних елементів зведені в таблиці 3.

Таблиця 3

Тип радіоелемента	Діаметр виводів, мм	Діаметр отворів, мм	Діаметр контактних площадок, мм
Розрах.	Прийнято	Розрах.	Прийнято
Конденсатор ЕСАР Котушка індуктивності L1- L3 Кварцовий резонатор 72МГц Кварцовий резонатор 21,4МГц Кварцовий резонатор 7455кГц Кварцовий резонатор 20945МГц Транзистор BFP67А Мікросхема LM7001CD Мікросхема 7805	0.6 1.0 0.8 0.8 0.8 0.8 0.6 0.8 0.8	0,8 1,2 1,0 1,0 1,0 1,0 0,8 1,0 1,0	0,9 1,3 1,1 1,1 1,1 1,1 0,9 1,1 1,1	2,1 2,5 2,3 2,3 2,3 2,3 2,1 2,3 2,3	3,0 min 3,0 min 3,0 min 3,0 min 3,0 min 3,0 min 3,0 min 3,0 min 3,0 min

На основі проведених розрахунків виконується трасіровка печатних модулів.

.

КП 5.090704.11.07.02 ПЗ

Арк

Зм

Арк

№ докум.

Підпис

Дата

Трасіровка печатного модуля приймача приведена на рисунку 5, тракту звукової частоти і блоку керування на рисунку 6.

Рисунок 5

Рисунок 6

.

КП 5.090704.11.07.02 ПЗ

Арк

Зм

Арк

№ докум.

Підпис

Дата

1.5 Розрахунок надійності виробу

Розрахунок часу безвідмовної роботи підсилювача. Згідно схеми електричної принципової визначається інтенсивність відмов радіоелементів з літератури [9]. Результати занесено до таблиці 4.

Розрахунок інтенсивності відмов радіоелементів з урахуванням умов експлуатації. Результати занесено до таблиці 4.

Розрахунок інтенсивності відмов резисторів:

λр= λо*ά1*а, (7)

де ά1,а - коефіцієнти, які пов’язані з умовами експлуатації;

λо - інтенсивність відмов резисторів.

Розрахунок інтенсивність відмов конденсаторів:

λк = λо*ά1* ά2*а, (8)

де ά1, ά2,а - коефіцієнти, які пов’язані з умовами експлуатації;

λо - інтенсивність відмов конденсаторів.

Розрахунок інтенсивності відмов напівпровідникових приладів:

λпп= λо*ά1*а, (9)

де ά1,а —коефіцієнти, які пов’язані з умовами експлуатації;

λо - інтенсивність відмов напівпровідникових приладів.

Розрахунок добутку λр * N,

де λр - інтенсивність відмов радіоелементів з урахуванням умов експлуатації;

N - кількість однотипних радіоелементів.

.

КП 5.090704.11.07.02 ПЗ

Арк

Зм

Арк

№ докум.

Підпис

Дата

Таблиця 4

Найменування і тип РЕ	N, шт	Кн	t, ^оС	λ0 * 10^-6 ^1/год	Коефіцієнти	λр * 10^-6 ^1/год	λр * N 10^-6 ^1/год
α1	α2	а
ЕСАР СЕRСАР РН-1-12 СП Котушки індуктивності Кварцові резонатори LM7001CD MC3361I LM7805 LM386M-1 PIC16F628A-I/P BC848A BFP67 2SC1740 1SV215 VD4 MA-110 5ZX55C12 1N4148		0.7 0.7 0.8 0.7 0.6 0.6 0.8 0.8 0.8 0.8 0.8 0.8 0.8 0.8 0.5 0.5 0.5 0.50.5		0.4 0.01 0.04 0.11 0.4 0.4 1.0 1.0 1.0 1.0 1.0 0.85 0.85 0.85 0.01 0.01 0.01 0.01 0.01	0.5 0.6 0.55 0.06 1.0 1.0 0.74 0.74 0.74 0.26 0.26 0.26 0.26 0.26	1.0 1.0		0,2 0,0006 0,022 0,066 0,4 0,4 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 0,629 0,629 0,629 0,0026 0,0026 0,0026 0,0026 0,0026	0,8 0,67 0,968 0,066 1,2 2,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,26 2,52 0,629 0,0078 0,0026 0,016 0,0026 0,0026

Розрахунок інтенсивності відмов виробу:

λвир = ∑ λр*N (10)

λвир = 14.54*10^-6 н/год

.

КП 5.090704.11.07.02 ПЗ

Арк

Зм

Арк

№ докум.

Підпис

Дата

Розрахунок середнього часу безвідмовної роботи виробу:

Т_сер=1/ λвир (11)

Тср =1/14,54*10^-6 =68775 н/год

Визначається 10 значень імовірності безвідмовної роботи виробу, результати

занесено до таблиці 5.

P(t) = e^{-λвир* t,} (12)

де t - час, год.

Таблиця 5

t, год *10^3
P(t)	0,989	0,947	0,897	0,805	0,722	0,647	0,581	0,521	0,419	0,337

.

КП 5.090704.11.07.02 ПЗ

Арк

Зм

Арк

№ докум.

Підпис

Дата

2. Технологічна частина 2.1 Розрахунок і аналіз технологічності виробу Технологічністю конструкції називається така якість деталей, вузлів та виробів в цілому, при якому для даних умов заводу, розміру випуску та тактико-технічних вимог до виробу забезпечується застосування високо виробничих методів виготовлення її, мінімальна собівартість та можливість освоєння випуску в короткі строки при мінімальних затратах на технічну підготовку виробництва. Дія аналізу технологічності треба розрахувати показники технологічності виробу. Основним показником, який використовується для оцінки технологічності конструкції є комплексний показник технологічності К, який розраховується за формулою: K = ∑Ki*φi /∑ φi (13) де Ki - базовий показник, Ki = 1,0 φi - вагома значимість показника, величина котрого залежить від порядкового номера основних показників технологічності, ранжирована послідовність яких встановлюється експертно: φi = i/2^i-1(14) φ1 =1/2^1^-1 = 1,000
		.			КП 5.090704.11.07.02 ПЗ
Зм	Арк	№ докум.	Підпис	Дата
Розроб.	Доброхотов			Технологічна частина	Літ.	Аркуш	Аркушів
Перев.	Бабенко
				КВОРП-07
Н.контр.
Затв.

φ2 =2/2^2^-1 = 1,000 φ3 =3/2^3^-1 = 1,000 Визначення коефіцієнту використання мікросхем та мікрозборок: КІМС = НІМС / НІМС +НЕРЕ, ( 15 ) де НІМС - загальна кількість мікросхем та мікрозборок у виробі; НЕРЕ - загальна кількість ЕРЕ. КІМС = 5 / 5 +121 = 0,04 Визначення коефіцієнту автоматизації та механізації підготовки ЕРЕ до монтажу за формулою: К м.п.ІМС = Н м.п.ЕРЕ / Н м..ЕРЕ, (16) де Н м.п.ЕРЕ - кількість ЕРЕ, підготовка яких до монтажу здійснюється автоматизованим чи механізованим способом, включає ЕРЕ, які не потребують спеціальної підготовки до монтажу; Н м..ЕРЕ - загальна кількість монтажних ЕРЕ. К м.п.ІМС = 13 / 126 = 0,1 Визначення коефіцієнту повторювання ЕРЕ за формулою: К ПОВ.ЕРЕ = 1 - Н т.ЕРЕ / Н ЕРЕ (17 ) деН т.ЕРЕ - кількість типономіналів ЕРЕ в ячейці; Н ЕРЕ - загальнакількість застосованих ЕРЕ. К ПОВ.ЕРЕ = 1 - 19 / 126 = 0,14 Визначення комплексного показника технологічності конструкції ячейки:
		.			КП 5.090704.11.07.02 ПЗ	Арк
Зм	Арк	№ докум.	Підпис	Дата
K = 1,0*0,04+1,0*0,1+0,75*0,14/2,75 ≈ 0,08 За результатами розрахунку встановлено, що вироб є технологічним. 2.2 Розробка маршрута зборки печатного модуля приймача Формовка Зборка Пайка Монтаж Контроль На операції "Формовка " призводиться підготовка виводів електрорадіоелементів до монтажу. На операції "Зборка" виконується установка елементів на друковану плату. На операції "Пайка" забезпечується контактування елементів з печатною платою за допомогою припоя. На операції "Монтаж" призводиться монтаж елементів SMD – типу. На операції "Контроль" здійснюється контроль якості монтажу. 2.3 Оформлення маршрутних карт Маршрутні карти - один з видів технологічних документів, в якому вказується інформація про виготовлення виробу, технологічне обладнання, оснастка, інструмент, норми часу. Маршрутні карти оформленні по ГОСТ 3.118 і додаються.
		.			КП 5.090704.11.07.02 ПЗ	Арк
Зм	Арк	№ докум.	Підпис	Дата

Перелік посилань 1. Журнал Радио 1/2008, - с.57-60 2. Терещук Р.М., Терещук К.М., Седов С.А. Полупроводниковые приемно-училительнне устройства: Справ. Радиолюбителя.- 4-е изд., стер. - Киев: Наук. Думка, 1989. 3. Фрумкин Г.Д. Расчет й конструирование радиоаппаратурьі: Учебник для радиотехнич. Спец. Техникумов. - 5-е изд., перераб. Й доп.- М.:- Вьісш. Пік., 1989.
		.			КП 5.090704.11.07.02 ПЗ
Зм	Арк	№ докум.	Підпис	Дата
Розроб.	Доброхотов			Перелік посилань	Літ.	Аркуш	Аркушів
Перев.	Бабенко
				КВОРП-07
Н.контр.
Затв.

Комплексний курсовий проект

студента гр. КВОРП – 07

Доброхотова Дмитра

Міністерство освіти і науки України

Антрацитівський коледж інформаційних технологій

Спеціальність: 5.090704 „Конструювання, виробництво і технічне

обслуговування радіотехнічних пристроїв”

Розробка конструкції ЧМ - приймача

Пояснювальна записка

КП 5.090704. 11.07.02 ПЗ

Оцінка за пояснювальну записку

Оцінка за графічну частину

Оцінка за захист

Загальна оцінка

Заключення У ході виконання комплексного курсового проекту була розроблена конструкція приймача. В розрахунково – конструкторській частині призведений вибір активних елементів, розрахунок електричних параметрів печатної плати, розрахунок надійності виробу. При виконанні технологічної частини був проведений розрахунок технологічності конструкції, складено схему технологічного процесу зборки приймача і розроблені маршрутні карти КП5.090704.11.07.03МК. При виконанні комплексного курсового проекту застосовані наступне програмне забезпечення: - текстовий редактор Microsoft Word; - sPlan.
		.			КП 5.090704.11.07.02 ПЗ
Зм	Арк	№ докум.	Підпис	Дата
Розроб.	Доброхотов			Заключення	Літ.	Аркуш	Аркушів
Перев.	Бабенко
				КВОРП-07
Н.контр.
Затв.

Зміст Вступ 3 1 Розрахунково – конструкторська частина 4 1.1 Призначення і галузь використанняв иробу 4 1.2Принцип дії схеми 4 1.3 Розрахунок схеми 8 1.4 Проектування печатної плати 11 1.4.1 Вибір і обґрунтування елементної бази 11 1.4.2 Компановка печатного модуля 13 1.4.3 Розрахунок параметрів печатної плати 15 1.5 Розрахунок надійності виробу 20 2 Технологічна частина 23 2.1 Розрахунок і аналіз технологічності виробу 23 2.2 Розробка маршрута зборки печатного модуля приймача 25 2.3 Оформлення маршрутних карт 25 Заключення 26 Перелік посилань 27
		.			КП 5.090704.11.07.02ПЗ
Зм	Арк	№ докум.	Підпис	Дата
Розроб.	Доброхотов			Зміст	Літ.	Аркуш	Аркушів
Перев.	Бабенко
				КВОРП-07
Н.контр.
Затв.

Вступ Історія розвитку радіоприймальних пристроїв. як i всієї радiотехнiки, нерозривно пов’язана з ім’ям винахідника радіо Олександра Степановича Попова, який 7травня 1895 р. продемонстрував роботу “прилад для виявлення та реєстрації електричних коливань”. Будь-яке передаваєме на відстань повiдомления в системі зв’язку спочатку перетвориться в електричний сигнал, що змінюється вiдповiдно цьому повідомленню. Безпосередньо, без дротів, цей сигнал переданий одержувачу бути не може. Тому в системах радіозв’язку i радіомовлення електричний сигнал керує радіочастотними коливаннями. Цi коливання несучі передаваєме повідомлення і є модульованими, перетворюються в радiохвилi, що розповсюджуються в просторі без спеціальних направляючих систем (дротів або хвилеводів). Успіхи в розвитку сучасної мiкроелектронiки дозволяють в значній мiрi покращити загальні параметри радіоприймачів. Використання нових методів конструювання приймачів дозволяє в свою чергу вирішувати такі питання, як безшумне налаштування приймачів, автоматичне регулювання смуги пропускання при змiненнi рівня вхідного сигналу, програмне керування радіоприймачем i цілого ряду інших проблем зв’язаних з покращенням якості показників та умов експлуатації радіоприймальних пристроїв.
		.			КП 5.090704.11.07.02ПЗ
Зм	Арк	№ докум.	Підпис	Дата
Розроб.	Доброхотов			Вступ	Літ.	Аркуш	Аркушів
Перев.	Бабенко
				КВОРП-07
Н.контр.
Затв.

Дата добавления: 2015-08-29