Тема 4. Суб’єкти нотаріальних процесуальних правовідносин

Тема 4. Суб’єкти нотаріальних процесуальних правовідносин

1. Суб'єкти нотаріальних процесуальних правовідносин та їх класифікація.
2. Особи, які вчиняють нотаріальні провадження, поняття та склад. Нотаріус як обов’язковий суб’єкт нотаріальних процесуальних правовідносин, його права та обов’язки. Особи, уповноваженні на вчинення нотаріальних дій: посадові особи органів місцевого самоврядування, посадові особи консульських установ та дипломатичних представництв, посадові особи, передбачені у ст. 40 Закону України «Про нотаріат».
3. Допоміжний персонал: консультант, помічник та стажист нотаріуса.
4. Особи, які беруть участь у нотаріальному провадженні, поняття та склад. Особи, які звертаються до нотаріуса для захисту своїх прав та інтересів (заявники). Особи, які представляють права та інтереси інших осіб у нотаріальному процесі: представники, прокурор, консул, виконавець заповіту.
5.Особи, які сприяють здійсненню нотаріального процесу, поняття- склад.
Процесуальне становище експертів, перекладачів, свідків у нотаріальному процесі.

Задача 1
До нотаріуса звернулася гр-ка Драголюб Т.С. з проханням посвідчити вірність перекладу її диплому з української на німецьку мову. Переклад вона зробила особисто, оскільки володіє мовою, бо понад десять років прожила у Німеччині, про що свідчать відповідні відмітки у паспорті.
Чи може посвідчити (засвідчувати) такий переклад нотаріус? Хто може бути перекладачем у нотаріальному процесі, які вимоги пред’являються до нього та яким нормативним актом регламентується його статус?

Стаття 79. Засвідчення вірності перекладу

Нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови
на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа
може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого
засвідчує нотаріус.

3.14. Засвідчення вірності перекладу 3.14.1. Консул засвідчує вірність перекладу документа з
однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо консул не знає відповідних мов (однієї з них), переклад
документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису
якого засвідчує консул у порядку, установленому підрозділом 3.13
цього Положення. При цьому перекладач поряд з документом, що
встановлює його особу, повинен представити документ, який
стверджує його кваліфікацію та знання відповідної мови. 3.14.2. Якщо при вчиненні нотаріальної дії (посвідчення
правочину, засвідчення справжність копії та ін.) одночасно
вчиняється й переклад на іншу мову, то переклад вміщується поруч з
оригіналом правочину, копією тощо на одній сторінці, розділеній
вертикальною рискою таким чином, щоб оригінальний текст
розташовувався на лівому боці, а переклад - на правому. Переклад
має бути зроблений з усього тексту документа, що перекладається, і
закінчуватися підписами. Під перекладом уміщується підпис
перекладача. Посвідчувальний напис викладається під текстами
документа і перекладу з нього. Переклад, розміщений на окремому від оригіналу чи копії
аркуші, прикріплюється до нього, прошнуровується і скріплюється
підписом консула та його печаткою.

Можливі декілька варіантів нотаріального засвідчення перекладу:

1. Нотаріус сам засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Тексти перекладів у разі засвідчення самим нотаріусом вірності перекладу документа з однієї мови на іншу викладаються на спеціальних бланках нотаріальних документів.

2. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус. На практиці саме цей варіант є найбільш розповсюдженим. На підставі паспорта та документів про профільну освіту перекладача нотаріус встановлює його особу, кваліфікацію та засвідчує справжність його підпису на перекладі. Таким чином, своїм підписом перекладач гарантує, що переклад є тотожним оригінальному документу, а нотаріус підтверджує дійсність цього підпису та професійні повноваження перекладача.

Процедура оформлення "нотаріального перекладу" виглядає таким чином: вихідний документ та переклад скріплюються разом (традиційно прошнуровується за допомогою ниток, а іноді й більш сучасним методом – металевими люверсами). На останньому аркуші проставляється власне підпис перекладача та стандартний посвідчувальний напис нотаріуса, а також зазначається кількість прошнурованих аркушів. Місце скріплення останнього аркуша заклеюється паперовою "зірочкою", на яку нотаріус ставить свою печатку та підпис.

3. Іноді одночасно із засвідченням перекладу необхідно нотаріально засвідчити і вірність копії документа, який перекладався. У такому випадку нотаріус вчиняє одночасно дві нотаріальні дії – засвідчує вірність підпису перекладача та засвідчує вірність копії оригінального документа. У цьому разі разом із перекладом прошивається нотаріально засвідчена фотокопія документа, а оригінал залишається, так би мовити, сам по собі. Звичайно, для засвідчення копії нотаріусу необхідно надати власне оригінал документа, а не лише принести заздалегідь зроблену ксерокопію.

Необхідно мати на увазі, що засвідчувати вірність копій можливо далеко не зі всіх документів. Згідно із законом, нотаріуси засвідчують вірність копій (фотокопій) документів, виданих юридичними особами за умови, що ці документи не суперечать законові, мають юридичне значення і засвідчення вірності їх копій (фотокопій) не заборонено законом. Наприклад, забороняється засвідчувати вірність копій паспорта, військового квитка, службових посвідчень тощо; не приймаються для засвідчення вірності копії документі із виправленнями, дописками, порвані та з іншими недоліками.

4. Засвідчення підпису перекладача або засвідчення вірності перекладу самим нотаріусом (якщо він знає відповідну мову) також може відбуватися одночасно із такою нотаріальною дією, як посвідчення угоди. У цьому випадку переклад, як правило, вміщується поруч з оригіналом на одній сторінці, розділеній вертикальною рискою таким чином, щоб оригінальний текст розташовувався на лівій стороні, а переклад - на правій. Переклад має бути зроблений з усього тексту документа, що перекладається, і закінчуватися підписами. Під перекладом вміщується підпис перекладача. Посвідчувальний напис викладається під текстами документа і перекладу з нього. Якщо ж переклад розміщений на окремому від оригіналу аркуші, то як і в попередньому випадку, він прикріплюється до нього, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса і його печаткою.

Додамо, що на практиці існує досить багато обмежень, які стосуються засвідчення як справжності підпису перекладача, так і засвідчення вірності копій документів. Крім того, багато з нотаріусів мають своє особливе бачення вчинення тих чи інших нотаріальних дій.

Як показує практика, при засвідченні вірності перекладу нотаріусові, як правило, доводиться користуватися послугами перекладача, бо дуже рідко наші нотаріуси володіють іноземними мовами. Таким чином, засвідчуючи вірність підпису перекладача, нотаріус повинен встановити його особу та особу громадянина, який подав документ для перекладу. При цьому перекладач, окрім документа, що свідчить його особу, подає документ, який підтверджує його кваліфікацію. Якщо ж у нотаріальній конторі є зразок підпису перекладача і його особа відома нотаріусові, то за наступного засвідчення підпису перекладача нотаріус встановлює тільки особу, яка подала документ для перекладу.

Переклад робиться з усього документа, в тому числі з печатки і штампу. Найчастіше переклад виконується на окремому аркуші чи аркушах. Він прикріплюється до оригіналу документа, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса та його печаткою.

Задача 5
Консул на клопотання сторін правочину був запрошений іноземним нотаріусом на вчинення нотаріальної дії щодо малолітньої дитини як представник.
Хто є суб’єктом нотаріальних процесуальних відносин? Чи може бути консул у даному разі представником малолітньої дитини?
Вчинення нотаріальних дій за кордоном покладається на
консульські установи України, а у випадках, передбачених чинним
законодавством, - на дипломатичні представництва України. Стаття 38. Нотаріальні дії, вчинювані консульськими
установами України

Консульські установи України вчиняють такі нотаріальні дії:

1) посвідчують угоди (договори, заповіти, довіреності тощо),
крім іпотечних договорів, угод про відчуження та заставу жилих
будинків, квартир, дач, садових будинків, гаражів, земельних
ділянок, іншого нерухомого майна, що знаходиться в Україні; { Пункт 1 частини першої статті 38 в редакції Закону N 980-IV
(980-15) від 19.06.2003; із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5208-VI (5208-17) від 06.09.2012 }

2) вживають заходів до охорони спадкового майна;

3) видають свідоцтва про право на спадщину;

4) видають свідоцтва про право власності на частку в
спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя; { Пункт 4 частини першої статті 38 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 5208-VI (5208-17) від 06.09.2012 }

5) засвідчують вірність копій документів і виписок з них;

6) засвідчують справжність підпису на документах;

7) засвідчують вірність перекладу документів з однієї мови на
іншу;

8) посвідчують факт, що громадянин є живим;

9) посвідчують факт знаходження громадянина в певному місці;

10) посвідчують тотожність громадянина з особою, зображеною
на фотокартці;

11) посвідчують час пред'явлення документів;

12) приймають в депозит грошові суми і цінні папери;

13) вчиняють виконавчі написи;

14) приймають на зберігання документи;

15) вчиняють морські протести;

16) видають дублікати посвідчених ними документів. { Частину першу статті 38 доповнено пунктом 16 згідно із Законом
N 5208-VI (5208-17) від 06.09.2012 }

Законодавством України можуть бути передбачені й інші дії, що
вчиняються консульськими установами України.

Про затвердження Положення про порядок
учинення нотаріальних дій в дипломатичних
представництвах та консульських установах України 3. ПРАВИЛА ВЧИНЕННЯ ОКРЕМИХ ВИДІВ НОТАРІАЛЬНИХ ДІЙ

3.1. Основні правила посвідчення правочинівКонсул не приймає для посвідчення правочин, що укладається
від імені малолітньої дитини представником батьків (усиновлювачів)
або одного з них.

Задача № 9
До нотаріуса за посвідченням заповіту звернувся гр-н Акимов. Для захисту майбутніх інтересів ненародженої позашлюбної дитини на ім’я якої посвідчувався заповіт, він клопотав про допуск до участі у даному нотаріальному провадженні свідків. При вирішенні питання про допуск свідків до участі у процесі було встановлено, до одним із них була мати ненародженої дитини. Нотаріус відмовив у задоволенні такого клопотання, мотивуючи його тим, що свідком не може бути зацікавлена особа та особа, яка є родичем дитини.
Визначте суб’єктів даного провадження та правомірність дій нотаріуса. Яким нормативним актом визначаються вимоги, що пред'являються до свідка, які його права та обов’язки?

Задача № 10
До нотаріуса звернувся гр-н Пляцек, який був обмежений у дієздатності за засвідченням його підпису на згоді про виїзд його дитини за кордон на відпочинок. Нотаріус відклав вчинення нотаріальної дії з метою залучення до участі у нотаріальному провадженні піклувальника гр-на Пляцека.
Визначте суб’єктів даного нотаріального провадження та правомірність дій нотаріуса. Чи може бути суб’єктом нотаріального процесу обмежено дієздатна фізична особа? Якщо так, то у яких випадках?

Дата добавления: 2015-08-29