Офіціантка розносить страви на столики. На підносі в неї залишається чашка з кавою. Вона йде між столиками. Раптом з-за столика встає хлопець. Вона на нього наштовхується, проливаючи каву. Дивляться

Зустрічне кохання

ІНТ. КАФЕ. ДЕНЬ

Офіціантка розносить страви на столики. На підносі в неї залишається чашка з кавою. Вона йде між столиками. Раптом з-за столика встає хлопець. Вона на нього наштовхується, проливаючи каву. Дивляться один одному в очі. Вона дістає з кишені фартуха рушничок і тремтячими руками витирає його.

КАТЯ

(знервон)

Вибачте мене будь ласка. Пробачте… давайте я…

ДЕНИС

(Обтирається руками)

Та ні, нічого… облиште. Сам винен. Не помітив.

Адміністратор,що стояв біля одного столика та розмовляв з клієнтами, різко обертається.

АДМІНІСТРАТОР

(До клієнтів)

Пробачте, я на секундочку.

Швидко крокує міжряддям. Йде до Каті та Дениса, поправляючи руками піджак та бейджик. Підходить.

АДМІНІСТРАТОР

(До Каті)

Що тут відбувається?

(спостерігає, як Катя витирає Дениса. До Дениса)

Вибачте за неприємності. Вона в нас нещодавно. Дозвольте залагодити її провину. Все, що ви вже замовили та замовите у нас, за рахунок закладу. А вона…

(переводить погляд на Катю, потім на Дениса)

Більше Вас не потурбує.

Катя стоїть, винувато опустивши очі. Інколи поглядаючи, то на Дениса, то на Адміністратора.

ДЕНИС

Ні-ні. Все добре. Це випадковість. Я сам винен. Це я її не помітив. Не звільняйте, не треба, вона вправно виконувала свої обов’язки.

АДМІНІСТРАТОР

У такому разі. Катю, и можеш бути на сьогодні вільна. Я тобі зателефоную. Я не звільняю,але ти отримаєш догану.

(До Дениса)

А Вас, молодий чоловіче, попрошу бути обережнішими.

Катя йде до кухні, зачиняючи за собою двері. Адміністратор киває головою Денису, й збирається йти. Раптом Денис хапає його за руку.

ДЕНИС

Пробачте, Чи не могли б Ви дати мені номер, цієї офіціантки?

АДМІНІСТРАТОР

Розумієте, це конфіденційна інформація, і я на жаль не маю права її розголошувати. Та й навіщо вона Вам?

З-за цього ж столика встає друг Дениса, СТАНІСЛАВ, що весь цей час сидів та спостерігав за ситуацією.

СТАНІСЛАВ

Якщо мій друг каже, що йому ця інформація потрібна, то йому вона дійсно потрібна. А Вам, я думаю, не стане клопоту – дати її нам.

Станіслав непомітно дістає з кишені джинсів кілька купюр та засовує їх до кишені піджака Адміністратора.

АДМІНІСТРАТОР

Ну що ж, у такому разі…

Ось.

Адміністратор дістає з кишені штанів мобільний телефон. А Денис дістає маленький папірець та ручку й записує телефонний номер Каті.

НАТ. ВУЛИЦЯ. БІЛЯ БУДИНКУ КАТІ. ДЕНЬ

Катя підходить до парадних дверей. Заходить. Підходить до поштових ящиків, риється та дістає кілька рекламних листівок, привітання з 8 березня та один конверт. Піднімається по сходах до своєї квартири. Відчиняє двері. Кладе листівки на столик. Роздягається. Бере конверт та розпечатує його. Читає.

КАТЯ

Що?! Як таке може бути? Ні,ні це точно якась помилка!

Катя бере до рук телефон та набирає номер та телефонує подрузі БОГДАНІ.

КАТЯ

Привіт, маленька, як ти? Ти зараз зайнята? Ні? Чудово. Послухай,наскільки я пам’ятаю, ти у мене на юриста навчаєшся, так? Прекрасно. У мене до тебе є питання. А ти не хочеш заїхати до мене сьогодні? Так? Добре, чекаю.

ІНТ. БУДИНОК ДЕНИСА. ДЕНЬ

Денис заходить до будинку, викладає на столик біля телефону ключі та папірець, на якому написаний телефон Каті. Йде в іншу кімнату.

ІНТ. КВАРТИРА КАТІ.ВЕЧІР

Дзвінок у двері. Катя йде до дверей, відчиняє їх. На ними стоїть Богдана. Вони разом проходять на кухню. Сідають за стіл.

КАТЯ

Богданочко, у мене такі проблеми, що тільки ти мені можеш допомогти.

БОГДАНА

Ну що вже знову трапилось… Давай розповідай.

КАТЯ

По-перше, мене сьогодні ледь не звільнили, через якогось дурня. Хоча, повинна замітити, дуже симпатичного.

А по-друге, ось, почитай.

Катя встає та йде у вітальню. Повертається з конвертом в руках. Віддає його Богдані. Богдана починає читати.

КАТЯ

Богданко, ти почитай, поки що, а я швиденько у душ.

БОГДАНА

Ага… добре…

КАТЯ

Це мені завжди допомагає зняти стрес. Я швиденько, добре?

БОГДАНА

Та йди вже… А я поки подумаю, що з цим можна зробити.

Катя йде до ванної кімнати. Чутно клацання замка дверей. Вмикається вода.

ІНТ. БУДИНОК ДЕНИСА. ВЕЧІР

По сходах спускається батько Дениса Ігор Миколайович, підходить до дзеркала та поправляє зачіску. Раптом починає панічно нишпорити у себе по кишенях. Вивертати їх. Замислено дивиться в одну точку. Потім обертається до столика. Помічає папірець.

ІГОР МИКОЛАЙОВИЧ

А-а… Ось де ти!

Ігор Миколайович бере телефон у руки й набирає номер записаний на папірці.

ІНТ. КВАРТИРА КАТІ. ВЕЧІР

Богдана сидить за столом та читає листа. Чути журчання води у ванній. Раптом дзвонить телефон. Богдана дивиться на нього. Знову читає. Знову звук дзвінка. Богдана встає, підходить до телефону та відповідає.

БОГДАНА

Алло… Добрий вечір.

ІГОР МИКОЛАЙОВИЧ

Алло, добрий вечір, це Ігор Миколайович Чудний. Я Вам вже телефонував з приводу юридичних питань моєї фірми і Ви сказали,що ми можемо домовитись про зустріч. Коли Ви зможете?

БОГДАНА

Так?! А Ви нічого не сплутали?

ІГОР МИКОЛАЙОВИЧ

Звичайно ні… Як такий чудовий голос можна сплутати з якимось іншим. І ви точно сказали, що ми можемо зустрітись. То як?

БОГДАНА

Хм… Добре. Тільки я, на жаль, не зможу особисто з Вами зустрітись. Я відправлю до Вас свою асистентку - Богдану. Я їй довіряю і впевнена, що вона Вам Допоможе.

ІГОР МИКОЛАЙОВИЧ

А Ви впевнені, що не зможете особисто бути присутньою? Я б хотів поспілкуватись саме з Вами! Але…

БОГДАНА

Ні. Я впевнена. Не хвилюйтесь, вона впорається й дасть Вам вичерпні відповіді на запитання. А щодо місця…

ІГОР МИКОЛАЙОВИЧ

Якщо чесно, я б хотів зустрітись завтра о 12 годині в кафе «Гуаш». Вас влаштує?

БОГДАНА

Так, звичайно. Я скажу Богдані, і вона обов’язково буде.

ІГОР МИКОЛАЙОВИЧ

Дуже дякую, але все ж я сподіваюсь, що ми ще зустрінемось з Вами?

БОГДАНА

Звичайно, Ігорю Миколайовичу. Обов’язково. До побачення.

ІГОР МИКОЛАЙОВИЧ

Так-так. До зустрічі.

Богдана бере на столі ручку відриває шматок паперу, та запису на ньому місце і час зустрічі. В цей час з ванної кімнати виходить Катя.

КАТЯ

Ну що, ти щось вигадала? Я тут подумала, можливо це просто помилка і варто поїхати в ЖЕК та перевірити? Як ти думаєш?

Богдана різко обертається до Каті. Дивиться на неї, потім встає бере в руку шматочок паперу, на якому вона записувала координати, та йде до вхідних дверей.

БОГДАНА

Так, Катрусю, ти з’їзди, перевір, можливо й справді помилка. Ти мені вибач, але я поспішаю. Я зовсім забула, що у мене завтра дуже важлива… важливі пари, а я нічого не вчила.

КАТЯ

Щось трапилось? Що з тобою? Ти ж ніколи не поспішала так вчитись?

БОГДАНА

Ні, все добре. Вибач. Завтра зателефоную. Все розповім.

Богдана виходить з квартири. Спускається по сходах.

КАТЯ

Ну добре, до завтра. На добраніч.

БОГДАНА

На добраніч.

Катя зачиняє двері, вимикає світло й йде лягати спати.

НАТ. ВУЛИЦЯ БІЛЯ ЖЕКу. ДЕНЬ

По вулиці йде Катя. Заходить до ЖЕКу. До «каси» дуже велика черга. Вона спочатку стає в чергу, але потім йде на початок, до віконця.

КАТЯ

Дозвольте. Мені тільки запитати. Тільки секундочку.

ХТОСЬ З ЧЕРГИ

Нам всім тут, тільки запитати. Тільки ми стоїмо в черзі вже цілу годину, й чекаємо,а ви думаєте Ви більше за нас поспішаєте?

КАТЯ

(засмучено, опустивши очі, тримаючи у руках папірець)

Але… від цього можна сказати залежить моє життя.

ХТОСЬ З ЧЕРГИ

Тобі ж зрозуміло сказали – в чергу ставай!

Раптом до Каті з черги підходить СВІТЛАНА АНАТОЛІВНА.

СВІТЛАНА АНАТОЛІВНА

Доброго дня! Пробачте, я бачу Ви дуже переймаєтесь з цього приводу.

КАТЯ

Так… Це дуже важливо для мене.

СВІТЛАНА АНАТОЛІВНА

Мене звуть – Світлана Анатолівна. Дозвольте, я Вам допоможу. Я раніше працювала у цій сфері, можливо, щось й підкажу. Давайте подивимось ваші документи.

Катя дає Світлані Анатолівні документи. Вона їх передивляється й посміхається. Потім показує Каті в документі на якесь місце.

СВІТЛАНА АНАТОЛІВНА

Ось – подивіться! Невже, Ви й справді не помітили різниці. Це ж очевидно. Цей лист насправді надісланий Вам помилково. Ось, у адресі помилка. Тут написана одна вулиця, а ось тут зовсім інша.

КАТЯ

Й справді. Я й не помітила. Дивно…

СВІТЛАНА АНАТОЛІВНА

Так. Я теж спочатку як прочитала, ніби сходиться. Тільки подивіться, скільки лиха може наробити лише одна літера. Листоноша просто сплутав адресу. А у вас з документами – все в порядку.

КАТЯ

Велике Вам спасибі. Ви мені справді дуже допомогли. Чи можу я Вам чимось віддячити? Наприклад, пригостити кавою у моєму улюбленому кафе? Там готують справді чудову каву!

СВІТЛАНА АНАТОЛІВНА

Чому б ні? А документи я й пізніше можу принести.

Вони разом виходять з ЖЕКу та йдуть вулицею до Катиного улюбленого кафе на пляжі.

ІНТ. КАФЕ. ДЕНЬ

За столиком сидять Богдана та Ігор Миколайович. На столі дві чашечки кави та тістечка. Ігор Миколайович підзиває до себе офіціанта.

ІГОР МИКОЛАЙОВИЧ

Принесіть рахунок будь ласка.

Офіціант приносить рахунок, Ігор Миколайович кладе гроші. Вони встають з-за столика. Ігор Миколайович жестом пропонує Богдані взяти його під руку. Вона бере його під руку, й вони разом виходять з кафе й прямують до пляжу.

З іншого входу (зі сторони вулиці) заходять Катя та Світлана Анатолівна. Вони сідають за той самий столик. До них підходить офіціант, пропонує меню.

СВІТЛАНА АНАТОЛІВНА

Катю, а ти яку каву полюбляєш?

КАТЯ

Лате. А ви?

Вони роблять замовлення офіціантові. Він йде.

СВІТЛАНА АНАТОЛІВНА

Чудовий вибір. Мій син її любить. А я експрессо. До речі, треба познайомити тебе з моїм сином Денисом. Він в мене красивий, високий чорнявий – весь в батька. І як на диво, уявляєш, не може собі знайти гідну дівчину.

КАТЯ

Дуже дякую, але я скептично відношусь до такого роду знайомства.

СВІТЛАНА АНАТОЛІВНА

Чому?

КАТЯ

Тому, що я вважаю, що якщо хлопець сам не може знайти собі дівчину, то він не здатен влаштувати гідні відносини.

Офіціант приносить каву. Ставить на стіл. Йде.

Ой, принесіть будь ласка рахунок.

СВІТЛАНА АНАТОЛІВНА

Можливо. Але можу тебе запевнити, це гідний хлопець. Мабуть він просто поставив зависоку «планку» для тої дівчини, яку він шукає.

КАТЯ

Можливо… А чим він займається? Працює?

СВІТЛАНА АНАТОЛІВНА

Так він працює. Він у нас журналіст. Рік тому закінчив університет з червоним дипломом. А зараз працює у новому чоловічому журналі – статті пише про спорт. Він же раніше спортом займався. Йому це подобається. Медалі отримував. Хм… Спортсмен! А ти? Чим ти займаєшся?

КАТЯ

Я… я навчаюсь і працюю. Офіціанткою в ресторані. Робота звісно нікудишня, але платять нормально. На життя вистачає. Навчаюсь заочно на перекладача. Можливо після закінчення викладати піду. Не знаю. Ось…

СВІТЛАНА АНАТОЛІВНА

Чудова професія. В мене мама вчителькою була – історію в школі викладала. Як зараз пам’ятаю її з указкою. Вона у мене класним керівником була.

КАТЯ

У мене мама також вчителькою була. Літературу викладала.

СВІТЛАНА АНАТОЛІВНА

А чому була? Вона звільнилась?

Офіціант приніс рахунок.

КАТЯ

Ні. Мама померла коли мені було 15 років, а тата я не пам’ятаю. Він пішов від мами, коли я була ще зовсім маленькою. Так я живу сама. Переїхала до міста. Тому мені ця квартира така дорога.

СВІТЛАНА АНАТОЛІВНА

Ой, вибач, Катрусю, я не хотіла. Я тобі всім серцем співчуваю. В мене у подруги-сусідки теж схожа ситуація була. Так моя мама прийняла її як рідну, я була одна дитина в сім’ї. Так ми й жили, як рідні були.

КАТЯ

Добра у Вас мама була.

СВІТЛАНА АНАТОЛІВНА

Так. Чудова людина. Послухай, я хочу запросити тебе до себе в гості. Сьогодні ми збираємось влаштувати сімейну вечерю. Свято як не як! Ну що? Згодна?

КАТЯ

Навіть не знаю. Я звикла сама по собі. Можливо з подругою буду святкувати.

СВІТЛАНА АНАТОЛІВНА

То й подругу бери. Жіноче ж свято як не як! Все домовились! О 18 по тебе приїдуть. Запиши ось тут адресу.

Світлана Анатолівна дістає з сумочки записничок та ручку. Дає Каті. Катя записує адресу. Світлана Анатолівна кладе ручку та записничок до сумки та бере рахунок.

Давай я заплачу!

КАТЯ

Ні! Якщо я Вас запросила, то я заплачу.

СВІТЛАНА АНАТОЛІВНА

Ух, яка ти принципова!

КАТЯ

Так! Без цього зараз ніяк!

Катя дістає з сумочки гаманець. Дістає та кладе гроші. Вони встають та йдуть до виходу.

СВІТЛАНА АНАТОЛІВНА

Ну що, Катрусю, домовились? О 18! Чекаю.

КАТЯ

До побачення Світлано Анатолівно!

Катя йде до пляжу. Світлана Анатолівна дістає мобільний телефон. Та телефонує Денису.

ІНТ,ГОТЕЛЬ. СПАЛЬНЯ. ДЕНЬ

Денис лежить у ліжку. Біля нього якась дівчина. Дзвонить мобільний телефон, що лежить та столику біля ліжка. Денис приймає дзвінок.

ДЕНИС

Алло…

СВІТЛАНА АНАТОЛІВНА

Привіт, синку, як ти?

ДЕНИС

Нормально. Мусь, зі святом тебе!

СВІТЛАНА АНАТОЛІВНА

Дякую, любий! У мене для тебе сюрприз!

ДЕНИС

Який? Що ти знову надумала?

СВІТЛАНА АНАТОЛІВНА

Побачиш! Але ти повинен обов’язково бути присутнім сьогодні на вечері вдома. І ніяких відмов і пропозицій!

Тобі сподобається!

ДЕНИС

Добре, Мусь! Тільки я запрошу двох друзів. Згодна?

СВІТЛАНА АНАТОЛІВНА

Згодна! Чудово!Веселіше буде!

ДЕНИС

Мамуль, з тобою все в порядку?

СВІТЛАНА АНАТОЛІВНА

Так! А чому ти питаєш?

ДЕНИС

Ти якось дивно поводишся? Точно все добре?

СВІТЛАНА АНАТОЛІВНА

Так, синку, все прекрасно!Я себе відчуваю зараз ніби знову народилась. І мені так хочеться свята!

ДЕНИС

До речі, у мене теж є для тебе сюрприз! Його ти також побачиш увечері! Підказка – ти цього вже довго чекала!

СВІТЛАНА АНАТОЛІВНА

Заінтригував! Ну добре! Чекаю на Вас о 18 дома. Цілую!

ДЕНИС

Окей! І я тебе!

Денис набирає номер телефону своєї дівчини Мері.

Привіт! Зі святом тебе, кохана!Ну що ти? Як ти?

МЕРІ

Привіт, любий!Дякую!Тебе також! Ой! Все нормально! Зараз в аеропорті. Через 20 хвилин вилітаю. Через три години буду у вас. Зустрінеш?

ДЕНИС

Звичайно, Зайчику! Куди ж я дінусь від тебе, мавпенятко моє! Буду чекати тебе в аеропорті! Щасливого польоту! Цілую!

МЕРІ

Дякую, Чудний!Чмок, чмок!

Денис тихенько встає, починає одягатись.

НАТ.ПЛЯЖ.ДЕНЬ

Катя йде по пляжу, тримаючи у руках босоніжки. Раптом вона помічає Богдану з якимось чоловіком. Вони цілуються. Вона підходить до них.

КАТЯ

Привіт, Данко! Зі святом!

БОГДАНА

Ой, привіт, Катрусю! Тебе теж! А що ти тут робиш?

КАТЯ

Та так, вирішила прогулятись. Погода гарна. Та й настрій чудовий!

БОГДАНА

У тебе там все добре з квартирою?

КАТЯ

Так! Все в порядку, просто листоноша сплутав адресу. Ось і все!

БОГДАНА

От і добре! Катрусик, вибач, що я вчора так швидко втікла. До речі, знайомся, Ігор Миколайович, або просто Ігор та Катерина.

КАТЯ

Дуже приємно! Нічого все нормально! Слухай, у мене сьогодні не виходить з тобою відсвяткувати, давай завтра!Хоча… мене тут запросили на вечерю, не хочеш зі мною?

БОГДАНА

Ой, ні вибач!У мене також плани! Так, давай завтра!Все зробимо, як захочемо! Так?

КАТЯ

Добре. Давай. Ну що, тоді до завтра?

БОГДАНА

Так!

КАТЯ

Ну все – цілую-люблю! Не буду вам заважати! І ще раз, було приємно познайомитись! Бувайте!

НАТ. ВУЛИЦЯ. ДЕНЬ

Катя йде додому. Раптом в неї дзвонить мобільний. Вона його дістає. Бере слухавку.

КАТЯ

Доброго дня. Я Вас слухаю.

ДЕНИС

Добриго! Це Катя?

КАТЯ

Так вона! А от Ви хто?

ДЕНИС

Це Денис! Ну, той хлопець на якого Ви вчора пролили каву.

КАТЯ

О, вибачте, мені будь ласка іще раз. Я не навмисне. Я… А звідки у Вас мій номер?

ДЕНИС

Я не чарівник, я тільки вчусь! Чари! А можливо просто Ваш добрий Адміністратор, мені його подарував!

КАТЯ

Добрий Адміністратор кажете? Так-так!

ДЕНИС

Насправді, я ледь випросив його у нього. Ось. Катю, а можна запросите Вас завтра на чашечку кави абощо? Хоча б в честь свята, з яким я Вас і вітаю!

КАТЯ

Дякую! Ну… тільки за умови, що ви не виллєте її на мене!

ДЕНИС

Звичайно! Домовились! О котрій Ви вільні?

КАТЯ

Я думаю о 15:00. Як Вам?

ДЕНИС

Згоден! Тоді - До зустрічі!

КАТЯ

Так! До завтра!

НАТ. ВУЛИЦЯ БІЛЯ БУДИНКУ КАТІ. ВЕЧІР.17:45

До будинку Каті під’їжджає чорний лімузин. За кермом якого сидить водій ОЛЕКСІЙ. Катя виходить з будинку у чорній вечірній сукні. Сідає у лімузин. Водій аж присвистує коли її бачить. Лімузин від’їжджає.

КАТЯ

А Ви не підкажете, уже всі гості зібрались?

ОЛЕКСІЙ

Ні, мадам, Ігор Миколайович, Денис та всі інші повинні прибути з хвилини на хвилину.

КАТЯ

Хм… у мене мабуть дежавю. Я сьогодні вже чула ці імена.

ОЛЕКСІЙ

Так сонце сьогодні добре пече! Ще й не таке причудиться!

Лімузин під’їжджає до величенького маєтку. Зупиняється біля головного входу в будинок. Олексій відчиняє двері лімузину, подає руку. Виходить Катя. Йде до будинку. Дзвонить у двері. Двері відчиняє Світлана Анатолівна.

СВІТЛАНА АНАТОЛІВНА

Ти прекрасно виглядаєш! Проходь. Ти сьогодні найпунктуальніша особа – всі інші як завжди запізнюються!

КАТЯ

А це добре чи погано?

СВІТЛАНА АНАТОЛІВНА

Що саме? Те, що ти відчуваєш плин часу та повагу до мене, чи те, що вони «затримуються»?

КАТЯ

Те, що я приїхала вчасно?

СВІТЛАНА АНАТОЛІВНА

Мабуть, добре!

Дзвінок у двері. Світлана Анатолівна поправляється біля дзеркала.

СВІТЛАНА АНАТОЛІВНА

Катрусю, я буду тобі дуже вдячна, якщо ти відчиниш – це вони!

Катя йде до дверей, відчиняє їх. На ганку стоїть Ігор Миколайович разом з Богданою. Вони заходять. Катя продовжує стояти біля дверей. Ігор Миколайович з Богданою підходить до Світлани Анатолівни.

СВІТЛАНА АНАТОЛІВНА

Хто це?

ІГОР МИКОЛАЙОВИЧ

Уяви собі, моя майбутня дружина. Звісно, якщо ти мені даси розлучення.

СВІТЛАНА АНАТОЛІВНА

І не надійся! А хоча…

(дивлячись на Катю, а потім на Ігоря Миколайовича)котись ти під три чорти, щоб я тебе не бачила! Розлучайся, одружуйся, сватайся, що хочеш роби, але я тебе більше не знаю. І ні копійки від того, що я маю ти не отримаєш! Зрозумів! А тепер геть! Геть звідси!

Світлана Анатолівна дає йому ляпас, та відходить до вікна. Ігор Миколайович, підходить до Богдани.

ІГОР МИКОЛАЙОВИЧ

Вибач, але між нами нічого не буде. Я не в змозі її покинути, тим більше у такому стані. Пробач.

Ігор Миколайович йде до Світлани Анатолівни. Дівчата залишаються стояти у двох посеред коридору. Раптом лунає дзвінок. Світлана Анатолівна повертається та йде до дівчат. Ігор Миколайович за нею.

СВІТЛАНА АНАТОЛІВНА

Катрусю, відчини будь ласка двері це він.

Богдана відчиняє двері. На ганку стоять Денис, Станіслав та Мері. Вони проходять до будинку. Денис з Мері підходять до Світлани Анатолівни та обіймає її.

ДЕНИС

Мамуль, привіт!Зі святом тебе іще раз! А ось і мій сюрприз – познайомся моя дівчина Мері!

ІГОР МИКОЛАЙОВИЧ

Синку, ти мене вибач, але з нею пів міста переходило.

МЕРІ

Що, любчику, всіх згадав, а себе забув? Думав дружина не дізнається?

ДЕНИС

Що? Але…

СВІТЛАНА АНАТОЛІВНА

Що? Та як ти посміла взагалі прийти в цей дім. Синку, що ти робиш? Подивись, яку я тобі дівчину знайшла, а ти!

Світлана Анатолівна показує рукою на Катю. Денис в шоці.

А тебе Мері, щоб я більше й близько не бачила ні біля свого чоловіка, ні тим більше біль мого сина. Ох і свято ви мені влаштували. Дякую.

ІГОР МИКОЛАЙОВИЧ

Так ти даєш мені розлучення?

Світлана Анатолівна дає ляпас Ігорю Миколайовичу. І біжить у сльозах на другий поверх.

Прошу пробачення, але я маю її втішити. Вона – це все, що в мене є найдорожче. А б’є значить любить.

Ігор Миколайович біжить слідом за Світланою Анатолівною. Мері підходить до Дениса. Катя вибігає з будинку. Ловить таксі.

МЕРІ

Пробач мене…

ДЕНИС

Йди геть… я не хочу тебе бачити…

Мері повертається, та йде з будинку. Станіслав підходить до Богдани та обіймає її. Денис дивиться на них шокованими очима.

СТАНІСЛАВ

А ти не знав, що ми однокурсники!

ДЕНИС

Катя, Катрусю, зачекай!

НАТ. ВУЛИЦЯ БІЛЯ БУДИНКУ ДЕНИСА. ВЕЧІР.

Денис вибігає з будинку. Катя сідає в таксі та їде. Денис сідає в машину та намагається її наздогнати.

НАТ. ПЛЯЖ.ВЕЧІР.

Катя виходить з таксі на пляж. Біжить геть від машини. Під’їжджає Денис на машині. Виходить з неї і біжить за ю Наздоганяє її. Хапає її в обійми і міцно стискає, вона намагається вирватись,але марно.

КАТЯ

Відпусти… відпусти мене…

ДЕНИС

Ні! Ти та яку, я так довго шукав. Ту яку насправді кохаю.

Денис цілує Катю.

Дата добавления: 2015-08-29