Шановний Голове, члени комісії та всі присутні, Вашій увазі пропонується доповідь на тему „Особливості лісовідновлення на кар’єрах та догляду за сосною звичайною в умовах Кондрашівського лісництва

Шановний Голове, члени комісії та всі присутні, Вашій увазі пропонується доповідь на тему „Особливості лісовідновлення на кар’єрах та догляду за сосною звичайною в умовах Кондрашівського лісництва Державного підприємства „Станично-Луганське дослідне лісомисливське господарство”

В наш час природа піщаного лівобережжя Дінця у Луганській області зазнає все більшого антропогенного впливу. Кар’єри, що виникають після виймання піску, являють собою одну із розповсюджених форм техногенного ландшафту. Після припинення видобутку на кар’єрах починаються процеси природнього заростання, в ході якого виникають фітоценози, що відрізняються від місцевої флори. Тому прогноз природного заростання необхідно враховувати при проведенні тут лісовідновлюючих заходів. Відновлення рослинності обумовлює розвиток позитивних грунтових процесів, що покращують його якості. Піщані грунти досить бідними і погано утримують у собі вологу і непридатні для сільгосп культур), а грунтові води залягають близько до поверхні і роблять ці землі непридатними для житлового будівництв, тому ці порушені ділянки найдоцільніше використовувати для створення лісових насаджень.

Лісовідновлення а також догляд за лісом в умовах піщаних кар’єрів мають свої труднощі і особливості.

Метою нашої роботи є визначення за результатами вивчення найбільш доцільних засобів догляду за насадженнями сосни звичайної в умовах 13-го кварталу Кондрашівського лісництва, що знаходиться на місці колишньої виробітки Кондрашівського піщаного кар’єру. Зважаючи на те, що подібних піщаних кар’єрів ще багато, а умови їх приблизно однакові, порушене нами питання актуальне для регіону.

Отже Державне підприємство «Станично – Луганське длмг» входить до складу Луганського обласного управління лісового і мисливського господарства і розташовано у східній частині Луганської області, на території двох адміністративних районів: Станично-Луганського та Новоайдарського.

Загальна площа ДП «Ст-Луганського ДЛМГ» с кладає 37610 га. До складу державного підприємства входить 6 лісництв. Серед яких і Кондрашівське лісництво, площа земель лісового фонду якого становить – 4804,0 га, із них вкрито лісовою рослинністю – 2933,3 га

Сьогодні ДП«Станично-Луганське длмг» являє собою комплексне підприємство, яке займається вирощуванням лісу; заготівлею, вивезенням і переробкою деревини; охороною лісу від пожеж, самовільних рубань і браконьєрства; розведенням диких звірів.

Досліджуваний об’єкт знаходиться у геоморфологічному районі, що носить назву Нижнього Задонцов’я на піщаних терасах, загалом має тіжкліматичніі грунтові умови, що і в цілому по території лісництва, але існує кілька важливих відмінностей, спричинених особливостями мезо- і мікрорел’єфу.

Територія кар’єру являє собою штучно створену западину мезорельєфу із здебільшого рівним дном, та сягає глибини 20-30 метрів. Відкоси мають кут схилу приблизно 45-60 градусів. Материнська порода - пісок. У мікрорельєфі наявні заболочені пониження та пагорбоподібні підвищення на дні. Оскільки схили досить круті, а також нестійкі, бо складаються із піску, то це ускладнює доступ техніки та роботи із догляду за лісом.

Грунт має дуже бідний склад, оснований на піщаній материнській породі.

За гранулометричним складом пісок здебільшого середньозернистий. Середній розмір зерен коливається в межах 0,9-2,6 мм, з домішкою більш крупної фракції зерен, які мають угловату напівокатану форму. Колір піску змінюється від світло-жовтих до темно-бурих відтінків.

Хімічний склад чистого материнського піску:

SiO2 — 97,26% P2O5 — 0,021%

Al2O3 — 0,93% K2O5 — 0,20%

Fe2O3 — 0,62% Na2O — 0,08%

CaO — 0,39% F2O2 — 0,06%

MgO — 0,13% SO3 — 0,16%

Вміст у піску шкідливих домішок, сірнистих та сірнисто-кислих речовин, органічних домішок незначний.

Дані фізико-механічних досліджень піску: середнє значення модуля крупності піску по рудовищу від 0,9 до 2,6. По повному залишку на ситі N 0,63 піски віднесені до групи середніх.

Під час проведення досліджень було зробилено хімічний аналіз грунту, всього 3 аналіза. Перший середній зразок (№1) містив грунт з-під чистого соснового насадження. Другий середній зразок (№2) складався із наважок грунту з-під змішаних насаджень, до складу яких входили сосна звичайна, акація біла та береза повисла. Третій зразок (№3) складався із грунту, відібраного на ділянках кар’єру, які не вкриті лісом взагалі. Аналіз на вміст Азоту робився за Корнфілдом, а на вміст гумусу, оксидів фосфору та калію(Р2О4 та К2О) – за Кирсановим. Також робився аналіз показнику pH. Результати аналізу грунту свідчать, що у всіх 3х зразків грунт є дуже бідним на вміст гумусу, але у другому зразку, взятому з під змішаних насаджень вміст гумусу на третину більше ніж у інших зразках. Зразок взятий з під насаджень сосни має кислу реакцію, а два інші зразки ближчі до нейтральної. Вміст азоту у перших двох зразках майже однаковий,а в зразку взятому на відкритій місцевості вміст азоту в три рази менший.

Материнська піщана порода є досить щільною (об’ємна вага піску в ущільненому стані 1500 кг/м3 — 1870 кг/м3), що становить перешкоду для розвитку і росту кореневої системи дерев, бо критичні максимальні величини об’ємної ваги кварцевих середньозернистих пісків для проникнення коренів сосни знаходяться у межах 1560-1750 кг/куб.м.

Найбільше накопичення поживних речовин у грунті відмічається у пониженнях мікрорел’єфу та біля підніжжя відкосів стін кар’эру, що зумовлює значні відмінності у кількості накопиченої рослинами органічної речовини і це видно навіть неозброєним оком(найгустіший ліс росте саме в цих місцях і різко виділяється за висотою). У понижених западинах грунт швидко збагачується опадом берези, вільхи, верби та осики, що гарно ростуть у вологих умовах болота, а також трав’янистими рослинами, зокрема очеретом, тростиною та рогозом. До підніжжя відкосів поживні мінеральні речовини намиваються дощовою та талою водою, а також вітром.

Наявне різке коливання рівню поверхне в их вод: влітку рівень води може знижуватись на 1-1,5 метри від поверхні а навесні в окремі роки на дні кар’єру може дорівнювати рівню ґрунту і вище. Це негативно впливає на стан насадження і призводить до замокання та відпаду сосни, особливо у пониженнях мікрорел’єфу.

Форма насадження - проста одноярусна. Чиста культура сосни
із домішкою листяних порід (берези бородавчатої, тополі сріблястої, вільхи чорної, верби розмаринолистної, осики) та домішок акації білої розміщених рівномірно у чистих культурах сосни, висадженої через кожні 6 рядків сосни звичайної.

. Помітне випадання дерев акації, що становить приблизно 40% від кількості посадкових місць для цієї культури. Спостерігається розростання акації білої кореневою поростю.

Домішки інших листяних порід розміщені нерівномірно і простягаються головним чином уздовж підніжжя схилів та навколо понижень мікрорельєфу, висота і густота листяних угруповань, що утворилися шляхом самосіву, значно перевищує висоту і густоту культур сосни звичайної. Натомість культури сосни досить часто є розрідженими. Біля місця зростання листяних порід та біля підніжжя схилів насадження сосни є густішими і дерева в них більші за висотою.

У надто понижених частинах сосна випадає від вимокання або через конкуренцію із листяними породами. Такі ділянки до того ж зарослі болотною тростиною. На підвищеннях мікрорельєфу досить часто спостерігається незадовільний стан сосни(пожовтіння та передчасне опадання шпильок, неприродня покрученість гілок, що є ознакою нестачі мінерального живлення). За якістю лісові культури на досліджуваній ділянці відносять до 2го та третього класів. Є навіть виділ, що не атестований через сильну ступінь висихання (74%), що спостерігалась через замокання у 2006 році. На схилах кар’єру подекуди йде інтенсивне самозаростання самосівом сосни. Цей факт є сприятливим, бо таким чином схили укріплюються і значно затримуються процес ерозії нестійкого піщаного грунту. Наявні також ділянки, що не вкриті лісом, де присутня вітрова ерозія.

В результаті проведення досліджень ми розробили наступні рекомендації:

Під час проведення рубок догляду у змішаних насадженнях із бідними грунтами, такими, як на кар’єрах, не слід повністю видаляти другорядні породи, бо вони можуть бути корисними для покращення властивостей грунту. Зокрема відомо, що домішок берези 20-30% в соснових насадженнях впливає на інтенсивність розкладу опаду.

Тому на нашу думку доцільніше використати засіб обезвершинювання в змішаних насадженнях, що надасть світла основній породі та дасть можливість швидшого накоплення органіки в грунті за рахунок опаду листяних порід.

Оскільки грунт на досліджуваній ділянці дуже бідний, то на нашу думку найдоречніше було б залишати порубкові залишки на перегнивання і здобрення грунту.

Потрібна підсадка листяних порід при закладанні насаджень, зокрема верболозу червоного, що зменшить враження саджанців сонячними опіками та підвищить стійкість насаджень і прискорить накоплення органічних речовин у грунті.

Доцільним також буде доповнювати вже існуючі насадження підліском таких чагарників, як аморфа кущова, карагана та ін. для створення більш сприятливих умов росту насадженню основної культури. Підсадку на наш погляд слід у першу чергу проводити у чистих розріджених соснових насадженнях рівнинної частини дна кар’эру та на підвищеннях мікрорельэфу, оскільки тут майже відсутній самосів листяних порід і грунт має найгірший стан.

Підсадка берези та вільхи на наш погляд доцільна у котлованоподібних пониженнях мікрорельєфу, де спостерігається майже повне вимокання культур сосни через застій води у весняний період. Натомість такі умови зростання для вільхи та берези є досить сприятливими.

З метою знищення корененепробивного горизонту важкопрохідного для коріння сосни звичайної, потрібно використовувати ґрунтопоглиблювачі (РН-60 та РН-80) та передпосадкову обробку грунту суцільною оранкою..

Отже в результаті проведення досліджень ми можемо зробити наступні висновки:

- Озеленення техногенних ландшафтів є дуже актуальним і має велике значення з екологічної точки зору, так як карєри, які є прикладом антропогенного ландшафту майже не здатні до швидкого, самостійного, відновлення стійких рослинних біоценозів.

- Грунтово-кліматичні умови району досліджень дозволяють використовувати в залісенні сосну звичайну, як не вимоглибу до грунтової родючості породу;

- Карєр має площу засаджену культурами сосни звичайної із домішкою самосіву листяних порід, а більшість схилів поросла самосівом сосни звичайної та верби червоної, на дні карєру є болота порослі очеретом, хвощем, верболозом та вільхою чорною.

- Травяний покрив по всій території розвинутий слабо, Що свідчить про бідність грунту.

- Результати хімічного аналізу грунтів показали, що на ділянках зі змішаними насадженнями вміст гумусу хоч і незначний, проте більший ніж на ділянках із чистими культурами сосни та на незаліснених ділянках. Отже змішані насадження сприяють покрашенню родючості піску.

- При залісненні дна кар’єру та шляхом підсадки у вже існуючі культури необхідно включати до складу соснових відповідні листяні породи, як такі, що сприяють більш інтенсивному накопиченню органічних речовин у бідному піщаному ґрунті і в цілому покращують умови існування для основної породи – сосни звичайної. Під час рубок догляду дерева цих порід потрібно по можливості залишати у складі насадження поряд з головною породою, якщо тільки вони не пригнічують її ріст.

- Рубки догляду на ділянках, прилеглих до вологих мікро понижень (боліт) та біля підніжжя схилів треба проводити частіше задля попередження пригнічення основної породи другорядними..

- Надто зволожені ділянки, на яких сосна звичайна підмокає і є малопродуктивною доцільніше відводити під березу та вільху, особливо якщо там вже присутня підріст цих порід, що з’явилася шляхом самосіву.

- Створення лісових культур штучним шляхом за допомогою попередньої оранки ґрунту на оголених піщаних схилах кар’єру недоцільне, оскільки потребує значних матеріальних і трудових затрат, тим більш, що спостерігається наявність обліснення цих неугідь природним самосівом сосни.

Сосна

при создании культур высевают семян (кг/га): сосны 0,4—1,0 – 0, 00004кг/м2, =0,04гр/м2, 0,1г/м2

Густота посадки – 4000 шт./га. Шаг посадки – 40 см

Дата добавления: 2015-08-28