|
- Пречиста Діво, спаси і допоможи! – з тими словами кинувся Лицар у бій з розбійниками,що оточили його. Гострий меч, який вірно рятував воїна у жорстоких двобоях, раз по раз опускався на голови лихих людей.
Неочікуваним був цей кривавий бій. Поволі їхав собі сонячними стежинами Карпатських гір шляхетний Лицар. Славу великого воїна здобув він у далеких країнах. Віз із собою дорогоцінні трофеї. Власне, багата збруя та блиск обладунків вершника і спокусили розбійників.
- Не чекайте на ласку, лиходії! – розсікав мечем безстрашний воїн. Та вбили його коня, впав Лицар на землю… Ось вже близько налиті кров’ю очі, тягнуться жадібні руки, завдаючи ножем удар за ударом.
І раптом – заклякли розбійники.. Несамовитий крик жаху пролунав із спотворених злістю вуст. В паніці кинулися злодії врозтіч. Не відразу зрозумів Лицар,що сталося. А коли побачив, сам скам’янів від страху: ламаючи кущі, на галявину вийшла величезна Ведмедиця. Встала на задні лапи, затулила собою сонце.
Але не чіпала Ведмедиця Лицаря – обійшла навкруги, сіла осторонь і охороняла пораненого. Лише як почулися голоси людей, що поспішали на допомогу,поволі піднялася і зникла в лісі.
- От так свята Діва-спасительниця, - тільки подумав Лицар і знепритомнів.
А добрі люди Лицаря прийняли,вилікували. І міг би він рушати далі у пошуках слави та щастя, та не схотів.
Не раз повертався воїн на галявину, не раз виходила до нього Ведмедиця-рятівниця. Про що говорили вони – нам невідомо. Тільки часто бачили їх люди разом і дивувалися.
Минали роки. Інколи влітку Ведмедиця приходила до Лицаря похизуватись своїми ведмежатами, та тільки недовгим був її вік. І тоді побудував Лицар на пам’ятному місці башту, «вежу» по-місцевому. І назвав її «Вежа Ведмежа».
Нехай же стоїть Вежа непорушно.
Нехай святиться навіки вічні єдність доброго звіра і доброї людини!
Дата добавления: 2015-08-28; просмотров: 18 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |
Миледи Лирэн была невероятно красивой девушкой с необычными белыми волосами, которые редко обременяли замысловатые прически. Её глаза, такие необычно синие, как море в рассветный час. Ее губки | | | По Приозерскому шоссе ехать около 70 км. После указателя “Колосково” приблизительно через 5 км будет указатель “Петровское”. Немного дальше будет перекрёсток перед которым весит указатель, где среди |