Біомаса –сумарна маса тих чи інших організмів чи їх угруповань водної екосистеми, віднесена до одиниці площі чи об’єму: мг/дм3, г/м3, кг/м2 і т.д.

Біомаса – сумарна маса тих чи інших організмів чи їх угруповань водної екосистеми, віднесена до одиниці площі чи об’єму: мг/дм³, г/м³, кг/м² і т.д.

Фітоплактон в широкому розумінні – водорості, які знайдені в товщі води.

Вчені: Барінова, Корнєва, Охапкін

Сапробність - здатність водних організмів жити у воді, яка містить різну кількість органічних речовин, має різний ступінь органічного забруднення, характеризує якість води, що розраховується за видами індикаторами різних зон органічного забруднення води, їх чисельністю або біомасою.

Частота трапляння видів розраховували у процентах від загального числа проб за формулою:

F = 100 ∙ p / P, де

p – кількість проб, у яких знайдено даний таксон,

P – загальна кількість проб.

Частота трапляння – характеризує рівномірність або нерівномірність розподілу виду в біоценозі. (к-ть проб, в яких зустрічається вид до загальної кількості проб)

Також визначали індекс середньої частоти трапляння видів:

де

n_1… n_i – частота трапляння,

N – число таксонів [12].

Для встановлення ролі відділів у формуванні біологічного різноманіття в залежності від частоти трапляння видових та внутрішньовидових таксонів, які формують їх склад, визначали флористичний індекс F_sрp:

де

n_1… n_i – частота трапляння таксонів відділу,

n_1… n_j – частота трапляння усіх таксонів угруповання [12].

Родовий коефіцієнт – вид/рід

Рангова оцінка -

Чисельність Для кількісного аналізу проводили розрахунок чисельності клітин на 1 дм³ води за формулою:

, де

N – кількість водоростей в 1 дм³ води досліджуваної водойми;

k – коефіцієнт, що показує у скільки разів об’єм використаної камери менше 1 см³;

n – кількість клітин водоростей, визначених на проглянутих доріжках лічильної камери;

А – кількість доріжок лічильної камери;

а – кількість доріжок, де виконувався підрахунок водоростей;

V – початковий об’єм відібраної проби (см³).

v – об’єм концентрованої проби (см³) [61].

Біомасу фітопланктону визначали лічильно-об’ємним методом, згідно якого біомасу кожного виду вираховували множенням його чисельності в кожній конкретній пробі на об’єм клітини.

Чисельність фітопланктону підраховано та представлено в тис. кл/дм³ або в млн. кл/дм³, біомасу – в г/м³.

Статистичну обробку отриманих даних проводили за стандартними методиками варіаційної статистики.

Для оцінки інформаційного різноманіття (за біомасою та чисельністю) розраховували індекс Шеннона H.

Н – інформаційне різноманіття (індекс Шенона) по видовому різноманіттю і чисельності (чи біомасі) угруповання:

Н = - /N* ( /N),

де – чисельність(біомаса) виду; N – сумарна чисельність (біомаса).

Вимірюється в біт/екз (біт/г), являється репрезентованим показником моно-() чи полі домінантності (більше 1 – 2) спільноти флори і фауни, фактично їх «вирівнювання». Відповідно характеризує потенціальну стійкість спільнот гідробіонтів до дії різних екологічних факторів [54].

S - індекс сапробності, кількісно характеризує кількість водного середовища:

S = ,

де - індивідуальний індекс сапробності конкретного виду-індикатора; – чисельність (біомаса) виду-індикатора.

Виділяли також види – домінанти, які мали вищий показник кількісної представленості досліджуваному угрупованні – частку (процент) від загальної біомаси чи чисельності всіх видів в угрупуванні, яка припадає на певний вид. До домінуючого комплексу відносили види, частка яких перевищувала 5%.

Біотопічну приуроченість та географічне поширення водоростей визначали згідно з прийнятою альгологами системою для континентальних водойм [14,22, 37], галобність – за системою Кольбе [46], відношення до рН – за шкалою Хустедта в інтерпретації М.М. Давидової [11]. Індикаторна значущість видів-показників сапробності встановлена згідно [47, 50] за методом Пантле-Букка в модифікації Складечека [65,66, 67 ].

Критерієм для повноти оцінки вивчення видового складу конкретного акваладшафту може слугувати залежність Вілліса [2, 68 ], за якою у добре вивчених флорах розподіл числа видів серед родів є закономірним і графічно описується гіперболою.

Одним із показників таксономічного різноманіття, який прийнято виділяти у порівняльній флористиці, вважається значима частина таксономічного складу на рівні порядків і родів, сумарний видовий склад яких становить більше 50% різноманіття флори. Виділення значимої частини альгофлори ставка на рівні порядків проводили, застосовуючи наступний методичний підхід [2]: на кривій розподілу видового складу водоростей за порядками флористичного значиму частину вирізняли шляхом розрахунку середньоквадратичного (стандартного) відхилення - . Цей показник, відкладений на осі ординат,дозволяє провести паралельну осі абцис лінію, яка відсікає верхню частину кривої розподілу зі значимою групою таксонів.

Статистичну обробку отриманих даних проводили за стандартними методиками варіаційної статистики.

Біологічна продуктивність – це здатність водної екосистеми до утворення певної кількості органічної речовини (біологічної продукції)

Первинна продукція характеризує біопродукційний потенціал водної екосистеми.

Валова ПП (брутто-продукція) – відображає величину накопичення енергії у екосистемі у вигляді енергії хімічних звязків органічної речовини, яка синтезована з вуглекислоти, біогенних елементів і води у процесі фотосинтезу. (До ВПП зараховується і енергія, яка витрачається на підтримання основного і активного обміну гідро біонтів (дихання та ін. витрати енергії).

Продукція: киснева модифікація склянкового методу.

Титрування на вміст кисню методом Вінклека калійдихроматом

ЧПП – це абсолютний приріст новоутвореної органічної речовини за рахунок фотосинтезу. Вона вираховується за ВПП, з якої вилучені витрати на дихання автотрофних організмів, консументів та редуцентів, тобто маса органічної речовини, яка зазнала деструкції.

ЧПП = С-К

ВПП (максимальна) = С-Т

ДЕСТ = К-Т

∑А – інтегральна продукція на основі валової за Щербаковим (на м2)

∑R – інтегральна деструкція (м2)

А/R – співвідношення продукційно – деструкційних процесів (м2)

А _{max – продукція в одиниці об’єму (продукція поверхневого шару води) – інтенсивність фотосинтезу} (м3)

R – деструкція в одиниці об’єму (м3)

P/B – продукційно – біомасо вий коефіцієнт

Середня річка – річка, яка має площу басейну від 10 до 50 тис. км²

Індекс домінування – D_I=B_I|B*100 B_I – біомаса конкретного виду, В – загальна біомаса угруповання.

Лінія тренда – вона усереднює ті значення, що є і показує домінуючу категорію.

Коефіцієнт варіації – на який % стандартне відхилення відхиляється від середнього значення.

Закон Раункієра – А>B. B>C. С> D. D<E

Дата добавления: 2015-08-28