Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. І.І. МЕЧНИКОВА

Фонд тестових завдань

з дисципліни «Економічний аналіз»

1. Термін «аналіз» у перекладі з грецької мови означає:

а) систематизацію досліджень економічних явищ та процесів;

б) виділення окремих елементів системи для більш глибокого вивчення;

в) поєднання окремих складових явищ та процесів, виявлення зв’язків і залежності між окремими частинами;

г) поділ явищ або предметів на складові для вивчення їх у взаємозв’язку та взаємозумовленості;

д) вивчення, вимірювання та узагальнення даних про зміну та розвиток економічних явищ та процесів.

2. Метою економічного аналізу є:

а) оцінка інвестиційної діяльності підприємства;

б) створення аналітичного забезпечення для системи менеджменту;

в) розрахунок показників, що характеризують діяльність підприємства;

г) оцінка виконання договорів поставок продукції;

д) використання економіко-математичних методів для дослідження явищ та процесів.

3. Під предметом економічного аналізу розуміють:

а) причинно-наслідкові зв'язки зміни економічних явищ та процесів;

б) системне комплексне вивчення, вимірювання та узагальнення результатів діяльності підприємства;

в) принципи економічного аналізу;

г) способи вивчення стану та зміни економічної системи в цілому;

д) дані статистичного, оперативного та бухгалтерського обліку.

4. До об’єктів економічного аналізу належать:

а) чинники господарської діяльності;

б) способи та прийоми обробки аналітичної інформації;

в) принципи економічного аналізу;

г) дані фінансової звітності;

д) підприємство та його структурні елементи.

5. Розробка аргументованих аналітичних висновків і пропозицій щодо вирішення конкретних практичних ситуацій та проблем забезпечується через виконання принципу:

а) системності;

б) демократичності;

в) дієвості та конкретності;

г) науковості;

д) економічної доцільності.

6. Визначення та оцінка причинно-наслідкових змін досліджуваних явищ та процесів – це:

а) принципи економічного аналізу;

б) функції економічного аналізу;

в) методи економічного аналізу;

г) мета економічного аналізу;

д) зміст економічного аналізу.

7. Стратегічний аналіз передбачає:

а) маркетингові дослідження, скасування зовнішнього середовища, дослідження ситуації на об’єкті;

б) сканування зовнішнього середовища, аналіз прогнозних рішень, оцінку причин відхилень;

в) маркетингові дослідження, експертні оцінки, пошук резервів, контроль відхилень;

г) аналіз прогнозних рішень, оцінку відхилень, експертні та рейтингові оцінки;

д) маржинальний аналіз, аналіз партнерських відносин, сегментацію ринку, аналіз рядів динаміки.

8. Оперативний аналіз передбачає:

а) оцінку перспектив та можливостей їх досягнення;

б) оцінку виконання планових завдань та резервів;

в) оцінку відхилень та моніторинг ринку;

г) порівняльні характеристики та оцінку виконання плану;

д) оцінку результатів господарської діяльності.

9. При здійсненні оперативного аналізу використовують:

а) оперативні аналітичні відомості;

б) метод ключової матриці;

в) методи елімінування;

г) динамічні ряди;

д) індекси.

10. Метою здійснення функціонально-вартісного аналізу є:

а) визначення пріоритетів підприємницької діяльності;

б) пошук резервів для зменшення витрат на продукцію та підвищення її якості;

в) визначення причинно-наслідкових зв’язків між якістю продукції та обсягами її реалізації;

г) розробка бізнес-планів та обґрунтування інвестиційних проектів;

д) оцінка змін внутрішнього та зовнішнього середовища господарювання.

11. Метод економічного аналізу характеризується:

а) виявленням та визначенням причинно-наслідкових зв’язків зміни економічних систем та їх елементів;

б) використання економіко-математичних методів;

в) побудовою організаційної структури аналітичних досліджень зміни та розвитку економічної системи;

г) використанням у системі менеджменту результатів аналітичних досліджень для обґрунтування управлінських рішень;

д) побудовою загальної моделі аналізу діяльності суб’єкта господарювання.

12. Для вираження причинно-наслідкових зв’язків у реальній господарській ситуації в економу аналізу використовують:

а) методи елімінування;

б) функціонально-вартісний аналіз;

в) аналітичні таблиці;

г) методи комплексної економічної оцінки;

д) стохастичні та детерміновані функціональні залежності.

13. Факторний аналіз передбачає:

а) класифікацію факторів за просторовою ознакою;

б) оцінку факторів у просторі та часі;

в) визначення типу функціонального зв'язку та ступеня впливу факторів;

г) поділ факторів на кількісні та якісні;

д) кількісну та якісну оцінку зміни результативних показників.

14. Під терміном «фактор» розуміють:

а) індукцію та дедукцію;

б) взаємозв’язки та взаємозалежності;

в) резерви виробництва;

г) показники ефективності діяльності;

д) рушійні сили розвитку і зміни.

15. До кількісних показників належать:

а) середні заробітна плата;

б) виробіток одного робітника;

в) чисельність працівників;

г) матеріаломісткість продукції;

д) оборотність оборотних коштів.

16. До якісних показників належать:

а) частка машин і устаткування у загальній вартості основних засобів;

б) обсяг виготовленої продукції;

в) матеріальні витрати;

г) чисельність робітників;

д) віддача основних засобів.

17. Модель в економічному аналізі – це:

а) система показників, які характеризують об’єкт аналізу та фактори, що зумовлюють його зміну;

б) метод економічного аналізу;

в) умовний образ об’єкта аналізу, що відображає його основні характеристики;

г) система показників, які характеризують об’єкт аналізу;

д) критерії оптимізації зміни досліджуваного об’єкта.

18. Моделі, які базуються на кількісному вимірюванні ймовірності функціонального зв'язку, називають:

а) адитивні;

б) кратні;

в) змішані;

г) стохастичні;

д) детерміновані.

19. Моделі, що використовуються, коли результативний показник є добутком кількох факторів, називають:

а) мультиплікативні;

б) детерміновані;

в) адитивні;

г) кратні;

д) змішані.

20. Моделі, що використовуються, коли результативний показник є сумою факторів, називають:

а) мультиплікативні;

б) детерміновані;

в) адитивні;

г) кратні;

д) змішані.

21. Сукупність методів та прийомів, що визначають алгоритм розв'язку аналітичної задачі чи їх комплексу, називається:

а) метод економічного аналізу;

б) методика економічного аналізу;

в) методологія економічного аналізу;

г) принцип аналітичних досліджень;

д) предмет економічного аналізу;

22. Визначення методики аналізу окремих явищ та процесів називається:

а) принцип економічного аналізу;

б) метод економічного аналізу;

в) об’єкт економічного аналізу;

г) методологія економічного аналізу;

д) предмет економічного аналізу.

23. Чи можна порівнювати такі показники:

а) планові та фактичні виробничі витрати (так, ні);

б) собівартість виготовленої та реалізованої продукції (так, ні);

в) фактичний дохід від реалізації продукції за плановими та фактичними цінами (так, ні);

г) адміністративні витрати та витрати на збут (так, ні);

д) фактичне та нормативне значення рентабельності капіталу (так, ні)?

24. Коефіцієнт еластичності між двома взаємопов’язаними параметрами обчислюють як відношення:

а) абсолютних змін цих параметрів;

б) абсолютних змін одного показника до темпу росту іншого показника;

в) темпів приросту цих показників;

г) темпів зростання цих показників;

д) різниці цих показників до їх суми.

25. Метод ланцюгових підстановок дозволяє:

а) оцінити зміну параметрів у часі;

б) визначити вплив факторів на результативний показник;

в) визначити тип функціонального зв'язку;

г) виявити тенденцію та закономірності зміни і розвитку явищ та процесів;

д) обчислити співвідношення і взаємозалежність досліджуваних показників.

26. Для визначення темпів зміни досліджуваного явища за кожен окремий період порівняно з попереднім обчислюють:

а) базисні індекси;

б) середню арифметичну;

в) абсолютну зміну;

г) ланцюгові індекси;

д) середню зважену.

27. Відносну зміну показників визначають за допомогою:

а) графічних методів;

б) методі різниці відносних величин;

в) факторного аналізу;

г) темпів зростання та приросту;

д) середніх величин.

28. Метод сіткового графіка використовують з метою:

а) визначення критичного шляху досягнення поставленої мети, виконання господарської операції;

б) ілюстрації тенденцій зміни економічних явищ та процесів;

в) демонстрації структури досліджуваного об’єкта і її зміни;

г) визначення сукупності показників, що характеризують певне економічне явище;

д) оцінки зміни параметрів функціонування економічної системи.

29. Метод найменших квадратів відносять до:

а) матричних методів;

б) методів математичних ігор;

в) експертних методів;

г) методів математичного програмування;

д) методів кореляційно-регресійного аналізу.

30. До оптимізаційних методів відносять:

а) методи математичного програмування;

б) метод сум;

в) методи кореляційного аналізу;

г) метод диференційного числення;

д) метод віддалей.

31. Загальна модель економічного аналізу містить комплекси задач аналізу:

а) фінансового стану, конкурентоспроможності, витрат підприємства;

б) можливостей функціонування суб’єкта господарювання;

в) ринкового середовища, внутрішніх резервів, обґрунтування шляхів розвитку та вдосконалення;

г) доходів та витрат, ресурсозабезпечення і ресурсовикористання, фінансового стану;

д) стратегії розвитку, фінансових результатів діяльності, маркетингового.

32. Однією з ознак методики економічного аналізу є:

а) групування даних;

б) балансові узагальнення;

в) інтеграція та диверсифікація показників;

г) системний підхід;

д) індукція та дедукція.

33. Розподіл обов’язків і завдань стосовно здійснення аналітичних досліджень між діючими структурними підрозділами системи менеджменту на підприємстві передбачено аналізом:

а) децентралізованим;

б) комплексним;

в) системним;

г) централізованим;

д) змішаним.

34. Аналітичний процес містить:

а) цілі, задачі, послідовність та дієвість аналізу;

б) етапи, процедури, операції;

в) комплекси і блоки задач, окремі задачі та їх модулі;

г) програму, план, графік та стандарти аналізу;

д) систематизацію та періодизацію аналітичних робіт, розподіл відповідальності.

35. Технологія аналітичного процесу – це:

а) взаємодія технічних, інформаційних ресурсів та праці аналітиків;

б) науково обґрунтований розподіл обов’язків між аналітиками;

в) визначення методики аналітичних досліджень;

г) ефективне використання результатів аналізу в системі менеджменту;

д) визначення цілей, завдань та функцій економічного аналізу.

36. Офіційні документи, якими зобов’язане користуватись підприємство у своїх діяльності, належать до:

а) планової інформації;

б) облікової інформації;

в) звітно-статистичної інформації;

г) прогнозної інформації;

д) нормативно-довідкової інформації.

37. При стратегічному плануванні аналіз використовують для:

а) оцінки стану об’єкта дослідження;

б) обґрунтування планових завдань;

в) виявлення і оцінки впливу факторів;

г) визначення методів аналітичних досліджень;

д) класифікації планів і прогнозів.

38. Під час аналізу ризику не здійснюють:

а) кількісну і якісну оцінку ризику;

б) контроль ризикової ситуації;

в) визначення допустимого значення ризику;

г) вибір методу аналізу ризику;

д) обґрунтування заходів щодо мінімізації ступеня ризику.

39. Кількісна оцінка ризику передбачає визначення:

а) величини і ступеня ризику;

б) методу оцінки ризику;

в) способу мінімізації ризику;

г) факторів, що зумовлюють ризик;

д) допустимого значення ризику.

40. Під час аналізу конкурентності продукції оцінюють:

а) технічні, маркетингові, економічні параметри продукції;

б) кадровий потенціал підприємства;

в) виконання планових завдань щодо виробництва і реалізації продукції;

г) функціонально-структурну будову підприємства;

д) правові аспекти підприємницької діяльності.

41. Які методи використовують при аналізі ринкових позицій підприємства:

а) рейтингові оцінки;

б) SWOT-аналіз;

в) порівняльний аналіз;

г) маркетинговий аналіз;

д) всі відповіді правильні?

42. Аналітичне забезпечення антикризового управління формується на основі використання:

а) техніко-економічного аналізу;

б) системи бюджетів;

в) SWOT-аналізу;

г) методів експертних оцінок;

д) всі відповіді правильні.

43. Аналітична забезпечення антикризового управління підприємством не містить:

а) аналіз можливості (фмовірності) виникнення кризи;

б) оцінку фактичних чи очікуваних наслідків кризи;

в) аналіз причин виникнення кризи;

г) вибір і обґрунтування шляхів попередження чи подолання кризи;

д) рейтингову оцінку основних підприємств конкурентів.

44. Для обґрунтування антикризової програми здійснюють:

а) діагностику зовнішнього середовища господарювання;

б) оцінку резервів подолання кризи;

в) оцінку внутрішнього менеджменту підприємства;

г) оцінку ймовірності банкрутства;

д) оцінку втрати вартості підприємства.

45. До оперативного управління підприємством не належить:

а) оперативне регламентування економічних процесів;

б) оперативні аналітичні відомості;

в) оперативний контроль;

г) оперативний аналіз;

д) оперативний моніторинг економічного середовища.

46. Об’єктами оперативного аналізу під час контролю діяльності підприємства є:

а) виробництво продукції;

б) маркетингова стратегія підприємства;

в) основні засоби підприємства;

г) кредиторська заборгованість;

д) правильні відповіді 1 і 4.

47. Елементом інформаційної бази оперативного економічного аналізу є:

а) плани-прогнози;

б) річна фінансова звітність;

в) план стратегічного розвитку підприємства;

г) податкові декларації;

д) первинні документи бухгалтерського обліку.

48. Оперативний економічний моніторинг – це:

а) етап стратегічного аналізу;

б) постійне формування інформації про стан об’єкта дослідження, його зміни і розвиту щодо заданих параметрів;

в) рейтингова оцінка управлінських рішень стосовно виробництва та реалізації продукції;

г) процес збирання даних для формування фінансової звітності підприємства;

д) вид оперативного управління.

49. Оперативна економічна діагностика – це:

а) завдання оперативного економічного аналізу;

б) функція оперативного економічного аналізу;

в) мета оперативного управління;

г) вид оперативного управління;

д) всі відповіді правильні.

50. Основними об’єктами оперативного економічного моніторингу та діагностики є:

а) необоротні активи підприємства;

б) рентабельність капіталу;

в) накладні витрати;

г) відвантажена продукція за договорами;

д) ділова репутація підприємства.

51. Ситуаційний оперативний аналіз передбачає:

а) визначення причин проблемних ситуацій;

б) класифікацію проблемних ситуацій;

в) визначення заходів розв’язання проблемних ситуацій;

г) складання індикативних планів;

д) правильні відповіді 1 і 3.

52. При ситуаційному оперативному аналізі використовують:

а) методи елімінування;

б) балансові методи;

в) методи комплексної економічної оцінки;

г) методи аналогів;

д) SWOT-аналіз.

53. Створення ефективного оперативного аналітичного забезпечення менеджменту для недопущення та подолання загроз та кризових явищ є завданнями:

а) маржинального аналізу;

б) маркетингового аналізу;

в) ситуаційного аналізу;

г) експрес-аналізу;

д) портфельного аналізу.

54. Технологія оперативного аналітичного процесу містить такі підсистеми:

а) інформаційне, програмне, технологічне, організаційно-методичне забезпечення;

б) інформаційне, програмне, кадрове забезпечення;

в) інформаційне, програмне, фінансове, нормативно-правове забезпечення;

г) кадрове, технічне, методичне, правове забезпечення;

д) фінансове, комплексне, системне, кадрове, технічне забезпечення.

55. Виробнича програма підприємства – це:

а) наявна техніка та технологія виробництва продукції з використанням досягнень науки і техніки;

б) сукупність завдань щодо ефективного використання виробничого капіталу підприємства для підвищення фінансових результатів діяльності;

в) маркетингові дослідження ефективності виробництва і реалізації продукції з метою прийняття ефективних управлінських рішень;

г) сукупність завдань для забезпечення оптимального виробництва і реалізації продукції за ефективного використання умов зовнішнього і внутрішнього середовища господарювання;

д) сукупність управлінських рішень щодо підвищення конкурентоспроможності продукції та підприємства.

56. Мета аналізу виробничої програми полягає:

а) в оптимізації параметрів виробництва і реалізації продукції за максимального використання економічного потенціалу з метою забезпечення стійкої прибутковості;

б) визначенні та оцінці резервів підвищення ефективності використання наявних ресурсів;

в) зменшенні рівня витрат на 1 грн. чистого прибутку;

г) удосконаленні наявної системи менеджменту організації виробництва і праці;

д) визначенні слабких і сильних сторін підприємства порівняно з конкурентами.

57. Методика комплексного аналізу виробничої програми охоплює такі напрями:

а) аналіз економічно-правових результатів виробничої діяльності, аналіз використання матеріальних ресурсів, аналіз резервів виробництва продукції;

б) аналіз ринку продукції, аналіз виконання договорів поставки, аналіз собівартості продукції;

в) аналіз зовнішніх та внутрішніх умов здійснення виробництва і збуту продукції, аналіз виконання договорів поставки, аналіз резервів виробництва і реалізації продукції;

г) аналіз ринку продукції, аналіз виробничого потенціалу, аналіз доходу від виробництва і реалізації продукції;

д) аналіз виконання договорів поставки, аналіз доходу від реалізації продукції, аналіз причин і наслідків невиконання договірних зобов'язань.

58. Під час комплексного аналізу конкурентоспроможності продукції здійснюють:

а) аналіз цін на продукцію;

б) оцінювання виконання договорів щодо виробництва і поставки продукції;

в) аналіз ритмічності виробництва продукції;

г) оцінювання ефективності використання виробничих площ підприємства;

д) аналіз фінансової звітності підприємства.

59. Критична маса продажу – це:

а) обсяг реалізації, який забезпечує одержання бажаного прибутку;

б) запланований обсяг виробництва та реалізації продукції;

в) максимальний обсяг виробництва та реалізації продукції;

г) оптимальний обсяг реалізації продукції в кредит;

д) обсяг реалізації, який забезпечує покриття всіх витрат.

60. Обсяг реалізації продукції, який забезпечує покриття всіх змінних і постійних витрат, називається:

а) валовим обсягом реалізації продукції;

б) критичною масою продажу;

в) чистим обсягом реалізації;

г) оптимальним обсягом реалізації;

д) максимально можливим обсягом реалізації.

61. Маржинальний дохід – це:

а) виручка від реалізації за мінусом постійних витрат;

б) сума постійних і змінних витрат;

в) виручка від реалізації за мінусом змінних витрат;

г) виручка від реалізації без суми ПДВ;

д) прибуток підприємства після сплати податку.

62. На зміну обсягу виготовленої продукції безпосередньо впливають такі фактори:

а) основні й оборотні засоби;

б) трудові та матеріальні витрати;

в) організація виробництва та оплати праці;

г) реалізація продукції та її собівартість;

д) основні засоби та їх віддача.

63. Аналіз виконання договорів поставки продукції передбачає такий напрям досліджень:

а) аналіз причин недопоставки продукції;

б) аналіз ситуації на ринку;

в) аналіз виробничого потенціалу підприємства;

г) аналіз конкурентоспроможності продукції;

д) аналіз витрат на виробництво та реалізацію продукції.

64. Коефіцієнт напруженості виробництва і поставок продукції обчислюється як відношення:

а) фактичних поставок до планових;

б) фактичних поставок до виробничої потужності підприємства;

в) відхилення фактичної поставки від планової до виробничої потужності підприємства;

г) виробничої потужності до максимальної;

д) виробничої потужності до фактичних поставок.

65. Резервами збільшення обсягу реалізації продукції є:

а) зміна залишків готової продукції на складі на початок і кінець періоду;

б) зміна незавершеного виробництва на початок і кінець періоду;

в) підвищення продуктивності праці робітників;

г) зменшення адміністративних витрат;

д) досягнення ритмічності виробництва.

66. Забезпеченість підприємства трудовими ресурсами характеризується такими показниками:

а) коефіцієнти обороту з прийняття, зі звільнення, плинності;

б) абсолютна і відносна економія фонду заробітної плати;

в) абсолютна і відносна економія чисельності працюючих;

г) частка робітників у загальній чисельності працюючих;

д) середня заробітна плата одного робітника.

67. Під час оцінки забезпеченості підприємства трудовими ресурсами аналізують:

а) обсяг виробництва та реалізації продукції;

б) чисельність працівників за кваліфікаціями та спеціальностями;

в) продуктивність праці робітників;

г) фонд оплати праці;

д) умови праці на підприємстві.

68. Який показник визначають під час аналізу руху кадрів на підприємстві:

а) частку робітників у загальній чисельності працівників;

б) виробіток одного робітника;

в) середню заробітну плату;

г) економію фонду оплати праці;

д) коефіцієнт обороту з прийняття?

69. Коефіцієнт плинності кадрів обчислюють як відношення:

а) кількості прийнятого персоналу до середньооблікової чисельності;

б) кількість звільнених працівників до середньооблікової чисельності;

в) кількості прийнятих працівників до кількості звільнених;

г) фактичної середньооблікової чисельності до планової;

д) кількості працівників на початок року до кількості працівників на кінець року.

70. Виробіток одного робітника обчислюють як відношення:

а) чисельності робітників до обсягу реалізованої продукції;

б) фонду оплати праці до чисельності робітників;

в) обсягу реалізованої продукції до чисельності робітників;

г) чисельності робітників до чисельності працівників;

д) чисельності працівників до обсягу реалізованої продукції.

71. За якими факторами здійснюється аналіз зміни річного виробітку одного робітника:

а) кількість днів роботи одного робітника, тривалість робочого дня, виробіток за годину;

б) кількість робочих днів, кількість прогулів, тривалість робочого дня;

в) середньооблікова чисельність робітників, кількість днів роботи одного робітника, тривалість робочого дня, виробіток за день;

г) втрати робочого часу, плинність кадрів, кваліфікаційний рівень робітників;

д) кількість робітників, тривалість робочого дня, виробіток за день?

72. Як називається форма оплати праці, за якої нарахування на заробітну плату робітнику здійснюється за виготовлену продукцію:

а) погодинна;

б) відрядна;

в) бригадна;

г) комісійна;

д) преміальна?

73. Які основні засоби належать до активної їх частини:

а) всі виробничі засоби;

б) будівлі і споруди;

в) силові та робочі машини, обладнання та інструменти;

г) силові машини, транспортні засоби, передавальні пристрої та споруди;

д) транспортні засоби, будівлі та споруди?

74. Який показник характеризує технічний стан основних засобів:

а) коефіцієнт вибуття;

б) коефіцієнт оновлення;

в) коефіцієнт зносу;

г) віддача основних засобів;

д) виробіток одиниці устаткування?

75. Який показник характеризує активність використання виробничого устаткування:

а) коефіцієнт оновлення;

б) коефіцієнт вибуття;

в) коефіцієнт змінності;

г) коефіцієнт зносу;

д) віддача виробничого устаткування?

76. Який показник характеризує ефективність використання основних засобів:

а) обсяг виробництва товарної продукції;

б) продуктивність однотипного обладнання;

в) коефіцієнт вибуття;

г) коефіцієнт зносу;

д) віддача основних засобів?

77. Коефіцієнт оновлення основних засобів розраховуються як відношення:

а) вартості основних засобів, що надійшли, до вартості основних засобів на кінець періоду;

б) вартості основних засобів, що надійшли, до вартості основних засобів на початок періоду;

в) вартості відремонтованих основних засобів до середньорічної вартості основних засобів;

г) вартості діючих основних засобів до наявних;

д) залишкової вартості основних засобів до їх первісної вартості.

78. Показником інтенсивного використання виробничого устаткування є:

а) кількість устаткування;

б) відпрацьований час;

в) випуск продукції за одиницю часу;

г) коефіцієнт змінності роботи устаткування;

д) збільшення частки виробничого устаткування.

79. Запаси матеріалів на підприємстві поділяють на такі види:

а) плановий, резервний, допоміжний;

б) плановий, фактичний, технологічний;

в) плановий, фактичний, резервний;

г) підготовчий, технологічний, резервний;

д) підготовчий, допоміжний, фактичний.

80. Потреба матеріалів на підприємстві не залежить:

а) від обсягу виробництва продукції;

б) запасу матеріалів на початок періоду;

в) матеріаломісткості продукції;

г) нормативних залишків матеріалу на кінець періоду;

д) кваліфікації робітників.

81. Норма витрат матеріальних ресурсів складається:

а) з чистих витрат матеріалів і технічно неминучих відходів;

б) чистих витрат матеріалів і зворотних відходів;

в) експлуатаційних і непродуктивних витрат;

г) чистих витрат матеріалів;

д) усі відповіді правильні.

82. Ефективність використання матеріальних ресурсів характеризується:

а) матеріаловіддачею;

б) витраченням матеріалу на виробництво конкретного виробу;

в) визначенням норм витрачанням матеріалів;

г) витрачанням матеріалів на 1 грн. реалізованої продукції;

д) зниженням матеріаломісткості продукції.

83. Матеріаломісткість продукції буває:

а) одноденна, місячна, річна;

б) регульована, контрольована, стандартизована;

в) виробнича, невиробнича, конструктивна;

г) загальна, часткова, параметральна;

д) планова, фактична, корегована.

84. Загальну матеріаломісткість продукції визначають як відношення:

а) обсягу виготовленої продукції до загальної суми матеріальних витрат;

б) витрат матеріалів і сировини до обсягу виготовленої продукції;

в) обсягу виготовленої продукції до суми витрат сировини;

г) суми витрат сировини до матеріальних витрат;

д) загальної суми матеріальних витрат до обсягу виготовленої продукції.

85. Залежно від зміни обсягу виробництва розрізняють витрати:

а) прямі і непрямі;

б) виробничі та невиробничі;

в) основні та накладні;

г) релевантні та не релевантні;

д) змінні і постійні.

86. Витрати, які пов’язані з виробництвом кількох видів продукції та належать до об’єкта калькуляції шляхом розподілу пропорційно обраній базі, - це витрати:

а) комплексні;

б) накладні;

в) прямі;

г) виробничі;

д) основні.

87. Граничний рівень витрат – це відношення:

а) фактичної собівартості реалізованої продукції до планової;

б) фактичного доході від реалізації продукції до планового;

в) суми постійних витрат до виручки від реалізації;

г) суми змінних витрат до постійних;

д) собівартості реалізованої продукції до виручки від її реалізації.

88. Матеріаловіддачу визначають як відношення:

а) обсягу виготовленої продукції до загальної суми матеріальних витрат;

б) витрат матеріалів і сировини до обсягу виготовленої продукції;

в) обсягу виготовленої продукції до суми витрат сировини;

г) суми витрат сировини до матеріальних витрат;

д) загальної суми матеріальних витрат до обсягу виготовленої продукції.

89. Валовий прибуток – це:

а) виручка від реалізації продукції;

б) різниця між фактичною та плановою собівартістю реалізованої продукції;

в) прибуток від реалізації продукції;

г) прибуток від звичайної діяльності;

д) прибуток від операційної діяльності.

90. Фінансовий результат операційної діяльності охоплює:

а) збиток від реалізації оборотних активів;

б) виручку від реалізації фінансових інвестицій;

в) чистий прибуток підприємства;

г) доход від участі в капіталі;

д) прибуток від реалізації необоротних активів.

91. За допомогою горизонтального аналізу визначають:

а) зміну показників фінансових результатів звітного періоду порівняно з попереднім;

б) структуру фінансових результатів;

в) чистий прибуток підприємства;

г) вплив факторів на зміну прибутку від реалізації продукції;

д) податок на прибуток підприємства.

92. Вертикальний аналіз дає змогу визначити:

а) зміну фінансових результатів звітного періоду порівняно з попереднім періодом;

б) динаміку зміни чистого прибутку підприємств;

в) структуру фінансових результатів та її зміну;

г) рівень досягнення планових показників фінансових результатів діяльності;

д) величину впливу факторів на зміну валового прибутку.

93. Який зв'язок між рівнем валового прибутку та рівнем собівартості реалізованої продукції:

а) прямий;

б) зворотній;

в) умовний;

г) стохастичний;

д) немає зв'язку?

94. Фінансовий результат фінансової діяльності охоплює:

а) операційні курсові різниці;

б) прибуток від реалізації необоротних активів;

в) прибуток від реалізації оборотних активів;

г) валовий прибуток;

д) чистий прибуток.

95. Доходи від фінансової діяльності не включають:

а) доходи від інвестицій в асоційовані підприємства;

б) дивіденди одержані;

в) доходи від інвестицій у спільні підприємства;

г) відсотки одержані;

д) штрафи одержані.

96. Рентабельність авансового капіталу – це співвідношення:

а) валового прибутку та необоротних активів;

б) чистого прибутку та капіталу підприємства;

в) виробничого та авансованого капіталу;

г) прибутку від звичайної діяльності та майна підприємства;

д) капіталу підприємства та чистого прибутку.

97. На рентабельність реалізованої продукції впливає:

а) зміна обсягу реалізації;

б) зміна структури реалізації;

в) зміна витрат на збут;

г) зміна маржинального доходу;

д) правильні відповіді 1 та 2;

98. Показник лівериджу визначають:

а) для оцінки чутливості зміни прибутку;

б) факторного аналізу рентабельності продажу;

в) визначення чистого прибутку;

г) оцінки структури капіталу;

д) оцінки структури реалізації продукції.

99. Здійснюючи аналіз фінансового стану підприємства, оцінюють:

а) граничний рівень витрат;

б) виконання виробничої програми;

в) маркетингову стратегію підприємства;

г) ефективність використання виробничих ресурсів;

д) фінансову стійкість.

100. За користувачами аналітичної інформації аналіз фінансового стану поділяють на:

а) оперативний і стратегічний;

б) внутрішній та зовнішній;

в) ретроспективний і стратегічний;

г) порівняльний і оперативний;

д) порівняльний і маржинальний.

101. Активи, сформовані за рахунок лише власного капіталу, називають:

а) валові;

б) оборотні;

в) монетарні;

г) чисті;

д) інвестиційні.

102. При аналізі дебіторської заборгованості визначають:

а) рух коштів на розрахунковому рахунку;

б) стан розрахунків за одержаними кредитами;

в) частку простроченої дебіторської заборгованості;

г) стан розрахунків з постачальниками;

д) частку дебіторської заборгованості у власному капіталі.

103. При визначенні ефекту фінансового важеля обчислюють:

а) співвідношення оборотних і необоротних активів;

б) абсолютну зміну загального фінансового результату діяльності підприємства;

в) приріст власного капіталу за рахунок реінвестованого прибутку;

г) зміну економічної рентабельності підприємства;

д) співвідношення залученого і власного капіталу.

104. Власний оборотний капітал – це:

а) різниця власного капіталу та необоротних активів;

б) сума оборотних активів і довготермінових фінансових інвестицій;

в) різниця необоротних та оборотних активів;

г) сума оборотних активів і власного капіталу;

д) різниця власного капіталу та оборотних активів.

105. Під час аналізу власного капіталу оцінюють:

а) доцільність залучення капіталу;

б) ефективність використання довготермінових кредитів банку;

в) фінансову стійкість підприємства;

г) співвідношення власного основного і власного оборотного капіталу;

д) всі відповіді правильні.

106. Рентабельність капіталу характеризує;

а) структуру капіталу;

б) прибутковість капіталу;

в) фінансову стійкість;

г) платоспроможність;

д) ліквідність.

107. Фінансова стійкість підприємства характеризує:

а) кредитоспроможність підприємства;

б) ступінь підприємницького ризику;

в) ефективність використання залученого капіталу;

г) незалежність від зовнішніх джерел фінансування;

д) структуру оборотних і необоротних активів.

108. Коефіцієнт фінансової незалежності обчислюють як співвідношення:

а) залученого і власного капіталу;

б) власного і авансованого капіталу;

в) залученого і авансованого капіталу;

г) власного і залученого капіталу;

д) суми власного капіталу та довготермінових кредитів і авансованого капіталу.

109. Абсолютним показником фінансової стійкості є:

а) оборотність оборотних активів;

б) наявність власного оборотного капіталу;

в) співвідношення власного і залученого капіталів;

г) наявність поточних кредитів банку;

д) зменшення поточний зобов'язань.

110. Аналіз платоспроможності підприємства здійснюється з метою:

а) визначення можливостей повернення кредитів;

б) оцінки стану повернення дебіторської заборгованості;

в) визначення доцільності залучення капіталу;

г) оцінки здатності підприємства погасити свої поточні зобов’язання;

д) визначення міри залежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування.

111. Відношення суми грошових коштів, їх еквівалентів, короткотермінових фінансових інвестицій та поточної дебіторської заборгованості до поточних зобов'язань – це коефіцієнт:

а) абсолютної платоспроможності;

б) термінової платоспроможності;

в) критичної платоспроможності;

г) проміжної платоспроможності;

д) загальної платоспроможності.

112. Коефіцієнтом платоспроможності, що показує, яка частина поточних зобов'язань може бути погашена на дату складання балансу, називається коефіцієнт:

а) абсолютної платоспроможності;

б) термінової платоспроможності;

в) критичної платоспроможності;

г) проміжної платоспроможності;

д) загальної платоспроможності.

113. Причиною неплатоспроможності підприємства може бути:

а) формування понаднормативних запасів;

б) підвищення ефективності ресурсовикористання;

в) зменшення рентабельності капіталу;

г) зменшення частки необоротних активів;

д) збільшення фінансової стійкості.

114. Грошові потоки за напрямом руху коштів поділяють:

а) на валовий і чистий;

б) теперішній і майбутній;

в) регулярний і дискреційний;

г) надлишковий і дефіцитний;

д) додатковий та від'ємний.

115. Фінансова криза – це:

а) незбалансованість доходів і витрат;

б) незбалансованість дебіторської та кредиторської заборгованостей;

в) незбалансованість виробничих запасів;

г) незбалансованість грошових потоків;

д) відсутність прибутку.

116. Неспроможність підприємства відновити свою платоспроможність і виконати зобов’язання – це:

а) явне банкрутство;

б) приховане банкрутство;

в) фіктивне банкрутство;

г) економічний спад;

д) фінансова криза;

117. Реінвестований прибуток – це:

а) сума виплачених дивідендів;

б) сума прибутку, спрямованого на соціальні потреби працівників;

в) частина доходу, яка використана на поповнення оборотних активів;

г) сума прибутку, що оподатковується;

д) частина прибутку, яка спрямована на розвиток підприємства.

118. Під час аналізу економічного зростання:

а) оцінюють внутрішні і зовнішні фактори економічного зростання;

б) аналізують внутрішні і зовнішні джерела фінансування економічного зростання;

в) аналізують ділову активність підприємства;

г) здійснюють економічний моніторинг діяльності підприємства;

д) всі відповіді правильні.

119. Стійкість економічного зростання характеризує:

а) високу ділову активність;

б) позицію підприємства на ринку;

в) рівень конкуренції на ринку;

г) структуру активів і капіталу;

д) всі відповіді правильні.

120. Ділова активність – це комплексний показник:

а) ефективності використання економічного потенціалу підприємства, економічного зростання та функціонування на ринку;

б) обґрунтування і виконання виробничої програми;

в) обґрунтування тактики і оперативних планів діяльності підприємства;

г) вартості підприємства;

д) ділові репутації підприємства.

Дата добавления: 2015-08-28