Завдання на самопідготовку:
А. Дайте відповідь па поставлені запитання.
1. Структура паразитарних систем при інфекціях зовнішніх покривів.
2. Структура ЕП при інфекціях зовнішніх покривів.
3. ДЗІ зовнішніх покривів, їх епідеміологічне значення.
4. Механізми, шляхи та чинники передачі збудників при інфекціях зовнішніх покривів.
5. Основні прояви ЕП при інфекціях зовнішніх покривів (поширеність, періодичність, сезонність, групи та чинники ризику).
6. Напрямки епідеміологічного обстеження осередку інфекції зовнішніх покривів.
7. Алгоритм ПеЗ при інфекціях зовнішніх покривів, значення проведених заходів.
8. Алгоритм ПфЗ при інфекціях зовнішніх покривів, значення заходів щодо провідної ланки ЕП.
9. Система епідеміологічного нагляду (ЕН) за інфекціями зовнішніх покривів, її значення у протиепідемічному захисті населення.
10. Структура паразитарних систем при ОНІ.
11. Епідеміологічні особливості збудників ОНІ.
12. Джерела збудників ОНІ, їх епідеміологічне значення.
13. Механізми, шляхи та чинники передачі збудників при ОНІ.
14. Основні прояви ЕП при ОНІ (поширеність, періодичність, сезонність, групи та чинники ризику).
15. Санітарно-карантинні заходи щодо охорони кордонів країн від заносу ОНІ.
15.1. ПеЗ при виявленні підозрілого на холеру, чуму (хворого та носія).
15.2. ПеЗ в осередках ВІЛ-інфекції, парентеральных гематитів щодо хворої людини.
16. Комісія з техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій (КТТЇБ і НС) (структура, функції, принципи роботи).
Схема характеристики епідеміологічних особливостей нозологічної форми:
1. Визначення нозологічної форми.
2. Актуальність захворювання.
3. Характеристика збудника (серогрупа, стійкість у зовнішньому середовищі та до дезінфекційних розчинів).
4. Характеристика ДЗІ.
5. Період заразливості.
6. Характеристика механізмів, шляхів та чинників передачі.
7. Поширеність і характеристика захворюваності (спорадична/епідемічна/ ендемічна/екзотична, сезонність, групи ризику за віком, за статевою ознакою та соціально-побутовими, професійними групами).
8. Інкубаційний період.
9. Провідні клінічні симптоми (найбільш епідемічно значимі симптомокомплекси).
10. Лабораторна діагностика (матеріал для дослідження, діагностичні тести, інтерпретація результатів).
11. Напрямки епідеміологічного обстеження осередку.
12. Профілактичні заходи.
13. Протиепідемічні заходи.
14. Система ЕН із терміном обліку, реєстрації інфекційного захворювання, диспансерного нагляду, умов допуску до роботи.
З’ясування вихідного рівня знань студентів.
1. Збудники яких інфекцій зовнішніх покривів належать до 2-ої групи патогенності:
А - ВІЛ-інфекція/СНІД;
В - кір;
С - скарлатина;
Д - сальмонельоз;
Е - дифтерія.
2. Яка із перелічених інфекцій із контактним МПЗІ є антропонозною:
А - холера;
В - сибірка;
С - сказ;
Д - короста;
Е - сап.
3. Яка із перелічених інфекцій із контактним МПЗІ є сапрозооантрононозною:
А - BUI-інфекція;
В - сибірка;
С - сказ;
Д ~ короста;
Е -- гонорея.
4. Яка із перелічених інфекцій із контактним МПЗІ є зооаитропонозиою:
А - холера;
В - сибірка;
С - сказ;
Д - короста;
Е - гонорея.
5. Виберіть чинники передачі при артифіціальному шляху зараження:
А - грудне молоко;
В ~ цервікальний слиз;
С - медичний інструментарій;
Д сперма;
Е слина.
6. Чинником ризику при інфекціях з контактним МПЗІ є:
А - проведення гемотрансфузії;
В - тютюнопаління;
С - вживання великої кількості морепродуктів;
Д - проведення мітингів;
Е - споживання недоброякісної їжі та води.
7. ГІфЗ при контактних інфекціях спрямовані на:
А — раннє виявлення і лікування хворих та носіїв;
В - своєчасне обстеження груп ризику;
С - дотримання стандартів стерилізації та дезінфекції в ЛПУ;
Д- проведення планової імунопрофілактики;
Е - все вище перелічене.
8. ГІеЗ при контактних інфекціях спрямовані на:
А - проведення заключної дезінфекції з камерною обробкою речей;
В - застосування обмежувально-ізоляційних заходів;
С - активне виявлення і лікування хворих та носіїв;
Д ~ проведення екстренної хіміо- та імунопрофілактики;
Е - все вище перелічене.
9. Збудник ВІЛ-інфекції належить до родиини:
A Filoviridae;
В - Paramyxoviridae;
С - Flaviviridae;
Д - Retroviridae;
Е llepadnaviridae.
И). ПфЗ при ВІЛ-інфекції спрямовані на:
А - активне проведення санітарно-освітньої робота серед населення;
В -- своєчасне обстеження груп ризику;
С. - добровільне консультування і тестування осіб з ризикованою поведінкою; Д - тестування, знезараження та карантинізація препаратів крові, трансплантатів;
Е - все вище перелічене.
11. Особливістю проведення ПеЗ в осередку при ВІЛ-інфекції є:
А - дотримання конфіденційності зареєстрованих даних:
В застосування обмежувально-ізоляційних заходів;
С лікування контактних осіб;
Д - екстренна імунопрофілактика;
Е обов’язкове відсторонення хворого від роботи.
12. Суб’єктами епіднагляду при ВІЛ-інфекції є:
А - працівники комерційного сексу;
В ~ чоловіки, які мають секс з чоловіками;
С - пацієнти, які мають захворювання, що передаються статевим шляхом;
Д - споживачі ін’єкційних наркотиків;
Е - усі вище перелічені.
13. Збудник гепатиту В належить до родини:
А - Filoviridae;
В - Paramyxoviridae;
С - Flaviviridae;
Д - Retroviridae;
Е - Hepadnaviridae.
'5 14. Найбільш ефективним заходом профілактики ВГВ є:
А - активне проведення санітарно-освітньої роботи серед населення;
В - своєчасне обстеження груп ризику;
С - специфічна планова імунопрофілактика;
Д - тестування, знезараження та карантинізація препаратів крові, трансплантатів;
Е - дотримання стандартів стерилізації та дезінфекції в ЛПУ.
15. Особливістю епідобстеження осередку ВГВ є:
А - обов’язкова госпіталізація;
В - - диспансеризація хворих;
С - лікування контактних осіб;
Д- з’ясування «парентерального» епіданамнезу;
Е - обов’язкове відсторонення від роботи.
16. Медичне спостереження за контактними із хворим на ВГВ встановлюється • на термін:
А - 3 місяці;
В - 12 місяців;
С-36 місяців;
Д - 6 місяців;
Е - 1 місяць.
17. Збудник вірусного гепатиту С належить до родини:
А - Filoviridae;
В - Paramyxoviridae;
С - Flaviviridae;
Д - Retroviridae;
Е - Hepadnaviridae.
18. Чинником ризику інфікування збудником ВГС є:
А - проведення гемотрансфузії;
В - проведення пірсингу;
С - проведення обрізання;
Д споживання ін’єкційних наркотиків;
Е - все вище перелічене.
19. В осередку вірусного гепатиту' С не проводять:
А - активно-пасивної імунізації;
В диспансеризації хворих;
С - медичного спостереження за контактними;
Д - з’ясування «парентерального» епіданамнезу;
Е - поточної дезінфекції.
20. Збудником сибірки є:
А - Rickettsia prowazcki;
В - Borrelia burgdorferi;
С Bacillus anlhracis;
Д - Francisella tularensis;
E-Yersinia pestis.
21. Виберіть шлях передачі при якому інфікування людини збудником сибірки не можливе:
А - повітряно-пиловий;
В - харчовий;
С - трансмісивний;
Д - контактно-побутовий;
Е - водний
22. ГІри виникненні епізоотії сибірки ветеринарна служба встановлює карантин терміном на:
А - 8 діб;
В - 15 діб;
С-25 діб;
Д - 7 діб;
Е -6 діб.
23. Професійними групами ризику щодо інфікування збудником сибірки є:
А - працівники водогону;
В - працівники культури;
С - працівники асенізації;
Д- працівники тваринницьких господарств;
Е безхатьки.
24. ПеЗ щодо хворої на сибірку людини включають:
А негайну обов’язкову госпіталізацію;
В - госпіталізацію за клінічними показаннями;
С госпіталізацію за епідемічними показаннями;
Д - медичне спостереження;
Е ~ імунізацію.
25. Обмежувально-ізоляційні заходи щодо осіб, які контактували з хворою на сибірку людиною чи твариною наступні:
А - карантин протягом 15 діб;
В - обсервація протягом 12 діб;
С - карантин протягом 8 діб;
Д - медичне спостереження протягом ЗО діб;
Е - обсервація протягом 8 діб.
26. При здійсненні епіднагляду при сибірці не проводять:
'5 А - обов’язкової реєстрації випадків захворювання;
В - ретроспективного епіданалізу захворюваності на сибірку;
С - моніторингу неблагополучних щодо сибірки стаціонарних пунктів комплексно із ветеринарною службою;
Д - обстеження груп ризику;
Е - контролю заселеності території кліщами.
27. Збудник геморагічної гарячки Ебола (ГГЕ) належить до родини:
А - Filoviridac;
В - Paramyxoviridae;
С - Flaviviridae;
Д - Retroviridae;
Е - Hepadnaviridae.
28. Чинниками ризику інфікування збудником ГГЕ є:
А - проживання на ендемічній території;
В - туризм до екваторіальних країн Африки та Азії;
С - робота в шахтах на ендемічній території;
Д - проведення медичних маніпуляцій в ЛПУ, що розташовані на ендемічних територіях;
Е - все вище перелічене.
29. Грунами ризику щодо інфікування збудником Г'ГЕ є:
А - мисливці у тропічних лісах та саванах;
В - спелеологи;
С - працівники лабораторій, що акредитовані на роботу з патогенними біологічними агентами 1-ої групи патогенності;
Д- реципієнти крові, органів та інших біологічних рідин;
Е - все вище перелічене.
30. Куди необхідно ізолювати хворого наГГЕ?
А - до реанімаційного відділення;
В до боксу з негативним атмосферним тиском;
С - - до напівбоксованої палати;
Д - до окремої палати хірургічного відділення;
Е -- до окремої палати соматичного відділення.
31. Особливістю проведення ПеЗ в осередку ГГЕ є:
А - обов’язкова реєстрація випадку захворювання;
В - негайна обов’язкова госпіталізація;
С - проведення заключної дезінфекції;
Д - обсервація медперсоналу після завершення роботи в осередку на 21 день;
Е - медичне спостереження за контактними.
32. Групами ризику щодо інфікування вірусом геморагічної гарячки Марбург є:
А - туристи-мисливці на ендемічних територіях;
В - робітники золотовидобувних шахт Аляски;
С - працівники лісозаготівельної промисловості України;
Д - працівники розплідників мавп;
Е - перелічене в А і Д.
33. Чинником ризику інфікування збудником холери є:
А - вживання великої кількості солодощів;
В - переохолодження;
С - виникнення надзвичайної ситуації із порушенням водно-каналізаційної
мережі;
Д - проїзд у громадському транспорті;
Е - гемотрансфузії.
34. Основним шляхом передачі збудника холери є:
А - трансмісивний;
В - водний;
С - пиловий;
Д - контактно-побутовий;
Е - парентеральний.
35. Специфічними групами медичного ризику інфікування збудником холери є: А - особи із хронічними обструктивними захворюваннями легень;
В - особи із вродженими вадами серцево-судинної системи;
С - алкозалежні;
Д- особи із гіпо- чи анацидними станами ШКТ;
Е - особи із опіками III-IV ступенів.
36. На територіях, частково або повністю вільних від холери характерна сезонність:
А - літньо-осіння;
В - зимова;
С - весняно-літня;
Д ~ не характерна;
Е - осінньо-зимова.
37. Вкажіть серовари збудника холери, іцо спричиняють захворювання у людини;
А - Огава;
В - Інаба;
С - Гікошима;
Д - НАГ-вібріони;
Е - правильна відповідь А, В, С.
38. В осередку чуми медичний персонал зобов’язаний працювати у: о
А -• захисному халаті;
В - респіраторі;
С - гумових чоботах;
Д-захисному костюмі Ітипу;
В - окулярах.
39. У природних осередках чуми резервуарами інфекції є:
А - мишовидні гризуни;
В - лисиці;
С - ведмеді;
Д - тюлені;
Е - жаби.
40. Специфічними переносниками збудника чуми є:
А -- воші;
В - гедзі;
С'~ комарі;
Д ~ блохи;
Е - мухи.
41. Найбільш небезпечними джерелами інфекції при чумі для людини є:
А - хворий верблюд;
В хворі промислові гризуни;
С - хвора людина на первинно-легеневу форму чуми;
Д - хворий на бубонну форму чуми;
Е - правильна відповідь С.
42. Виберіть можливі шляхи зараження збудником чуми:
А - трансмісивний, повітряно-краплинний, контактний, аліментарний;
В - трансмісивний, повітряно-краплинний, контактний, водний;
С - трансмісивний, повітряно-краплинний, контактний, парентеральний;
Д-трансмісивний, повітряно-краплинний, контактний, трансплацентарний;
Е - трансмісивний, повітряно-краплинний, контактний, грунтовий.
43. Вкажіть спосіб зараження людини збудником чуми блохами:
А - неспецифічна контамінація;
В - неспецифічна інокуляція;
С - специфічна контамінація;
Д - специфічна інокуляція;
Е - правильна відповідь А, С.
44. Правила санітарної охорони території України від завозу/заносу ОНІ складені на основі:
А - методичних рекомендацій МОЗ України;
В - міжнародних транспортних правил;
С - Міжнародних медико-санітарних правил (2005);
Д - рекомендацій регіональних центрів ВООЗ;
Е - Постанови Верховної Ради України.
45. Санітарна охорона території від завозу/заносу ОНІ не включає проведення заходів:
А - організаційних;
В - санітарно-гігієнічних;
С - лікувально-профілактичних;
Д - протиепідемічних;
Е - санітарно-технічних.
46. Які режимно-обмежувальні заходи запроваджуються у розрізі проведення заходів щодо ОНІ з метою ліквідації осередків:
А - медичне спостереження;
В — епідеміологічне обстеження;
С - карантин;
Д - обсервація;
Е - правильні відповіді С, Д.
47. Чим визначається медико-соціальне значення ОНІ:
А - значним епідемічним потенціалом при ураженні сукупного населення;
' В - важкістю перебіг}’ захворювань;
С - високими показниками смертності населення;
Д - дороговартісно організації контролю ЕП і заходів щодо ліквідації епідемічних ускладнень;
Е - усіма показниками вказаними вище.
48. Санітарна охорона території від завозу/заносу ОНІ включає проведення:
А - заходів, що проводяться на державному кордоні та транспортних засобах;
В санітарно-профілактичні заходи, що проводяться в країні;
С медичного обстеження;
Д • медичного спостереження;
Е правильні відповіді А, В.
49. При виникненні ОНІ карантином передбачено проведення:
А - режимних заходів;
В - протиепідемічних заходів;
С - правильні відповіді А, В;
Д - ізоляційно-обмежувальних заходів;
Е - лікувально-профілактичних заходів.
50. При виникненні ОНІ обсервацією передбачено проведення: А - режимних заходів;
В - протиепідемічних заходів;
,5 С - правильні відповіді Д, Б';
Д- ізоляційно-обмежувальних заходів;
Е - лікувально-профілактичних заходів.
У
51. Вкажіть термін режимно-обмежувальних заходів при холері: А-3 дні;
В - 5 днів;
С —10 днів;
Д- 14 днів;
Е-35 днів.
52. Вкажіть термін режимно-обмежувальних заходів при чумі:
А - 3 дні;
В-5 днів;
С - 6 днів;
Д~ 14 днів;
Е-35 днів.
53. Вкажіть місце розгортання ізоляторів при виникненні ОНІ: А - у домашніх умовах;
В - на ФАПах;
С - у сільських амбулаторіях;
Д- на базі лікувальних закладів;
Е - на базі санітарно-епідеміологічної служби.
54. У разі необхідності обсерватори розгортаються на базі:
А - оздоровчих закладів;
В - готелів;
С - гуртожитків;
Д - санітарно-епідеміологічної служби;
Е - правильні відповіді А, В, С.
55. Яка комісія розгортається для проведення заходів із ліквідації осередків ОНІ:
А - ЛКК;
В - КТЕБ і НС;
С МСЕК;
Д - ВТЕК;
Е - НПК.
Еталони відповідей: 1. А; 2. Д; 3. В; 4. С; 5. С; 6. А; 7, Е; 8. Е; 9. Д; 10.
Е; II. А; 12. Е; 13. Е; 14. С; 15. Д; 16. Д; 17. С; 18. Е; 19. А; 20. С; 21. Е; 22. В;
23. Д; 24. А; 25. Е; 26. Е; 27. А; 28. Е; 29. Е; ЗО. В; 31. Д; 32. Е; 33. С; 34. В; 35.
Д; 36. А; 37. Е; 38. Д; 39. А; 40. Д; 41. Е; 42. А; 43. Д; 44. С; 45. Е; 46. Е; 47. Е;
48. Е; 49. С; 50. С; 51. В; 52. С; 53. Д; 54. Е; 55. В.
Самостійна робота студентів
Вирішіть наступні ситуаційні задачі, відповідь занотуйте у зошиті:
Задача 1. В інфекційне відділення поступила людина, покусана скаженим собакою.
1. Куди необхідно скерувати потерпілого?
2. Які дані епізоотологічного анамнезу можуть підтвердити діагноз у собаки?
3. Які ПеЗ необхідно провести в осередку?
Задача 2. В інфекційне відділення скерований хворий К.. 28 років, діагноз «Холера?».
1. Які підстави могли бути у лікуючого лікаря для постановки такого діагнозу?
2. Які ПеЗ необхідно провести в осередку?
3. Хто організовує і проводить обмежувально-ізоляційні заходи в осередку'?
Задача 3. При санітарно-епідеміологічному обстеженні місцевості, де планується розташувати літній дитячий оздоровчий табір, виявлені підозрілі на анофілогенність водоймища.
1. На підставі чого могла бути запідозрена анофілогенність водоймища?
> 2. Які ПфЗ необхідно провести, щоб не допустити розповсюдження малярії?
3. Який період заразливості джерела інвазії при малярії?
Задача 4. При митному огляді судна, що прибуло із суховантажем та групою туристів із Індії, встановлений падіж чорних та сірих пацюків, при бакдослідженні у яких виявлені I.pestis.
І. Які заходи необхідно провести, щоб запобігти розповсюдженню чуми на території порту?
2. Через який термін можна очікувати появи захворювання на чуму серед людей?
3. Які заходи необхідно провести в разі виникнення захворювання серед людей на судні?
Задача 5. Вам, як випускнику медичного університету, можливо, доведеться працювати після закінчення навчання в Криму.
1. З якими природно-осередковими інфекціями Ви можете зустрітися?
2. Які види тварин і членистоногих підтримують існування цих інфекцій?
3. Яка сезонність характерна для цих інфекцій?
Підсумковий контроль. Пропонується дати відповіді на запитання карти програмованого контролю засвоєння студентами практичного заняття з теми: «Епідеміологічне обстеження та протиепідемічні заходи в осередку» (подається конкретна нозологія).
Підсумок. Дається оцінка проведеного заняття з аналізом якості опрацювання всіх питань.
ІНФОРМАЦІЙНИЙ МАТЕРІАЛ
У групу захворювань, що передаються контактним МПЗІ, об’єднані нозологічні форми, при яких вхідними воротами збудника є шкірні покриви і слизові оболонки, а зараження стається при прямому (безпосередньому) та непрямому контактному МГТЗІ. Високий епідемічний потенціал, ураження працездатного населення, негативний вплив на репродуктивне здоров’я нації, відсутність підходів щодо ефективної профілактики й високі показники летальності визначають актуальність цієї групи інфекцій. Найактуальнішими на сьогодні є парентеральні гепатити та ВІЛ-інфекція з огляду на значне поширення в популяції з тенденцією до зростання захворюваності та можливістю виникнення внутрішньолікарняного інфікування.
Особливості профілактичних і протиепідемічних заходів, епідеміологічний нагляд
Основними принципами, як і для інших груп інфекції, є комплексність впливу на всі ланки ЕГІ з вибором провідної, як найефективнішого виливу, і блокування чинників ризику.
Раннє виявлення і лікування заражених осіб є важливим напрямком ПфЗ. Обстеження і своєчасне відсторонення осіб від донорства; консультування і тестування осіб, які одружуються; обстеження вагітних і своєчасне їх лікування дозволяють зменшити ризики зараження інших осіб.
Медико-ветеринарні заходи передбачають раннє виявлення хворих тварин і недопущення до використання контамінованої продукції.
Розрив МПЗІ - провідної ланки для більшості нозологій цієї групи, здійснюється в системі ПфЗ шляхом дотримання стандартів стерилізації й дезінфекції в ЛПУ і на інших об'єктах ризику (косметологічні кабінети, перукарні тощо). Зниження ризиків передачі інфекцій статевим шляхом досягається використанням бар’єрних засобів захисту (презервативи), мікробіцидів. Доцільною є зміна способу вживання наркотичних засобів у залежних осіб з переводом їх на не ін’єкційні форми, збір і обмін шприців у споживачів ін’єкційних наркотиків (СІН). У лабораторіях запроваджуються регламенти роботи відповідно до групи патогенності мікроорганізмів. Професійний захист медичного персоналу та інших груп ризику досягається шляхом використання засобів індивідуального захисту (313) і дотримання стандартних процедур, передбачених інфекційним контролем. Попередити передачу збудників з водою, продуктами харчування, ґрунтом дозволяє санітарно-гігієнічний контроль водокористування, землекористування і системи «харчового» ланцюга.
ПфЗ заходи щодо сприйнятливих осіб включають проведення імунопрофілактики серед людей (ВГВ, сказ) і тварин (сказ, сибірка), санітарно- освітньої роботи серед сукупного населення з особливим акцентом на групах ризику.
ПеЗ включають активне виявлення хворих і носіїв збудників захворювань, їх адекватну ізоляцію та лікування (для тварин - забій та утилізація продукції). В осередках проводиться епідрозслідування і спостереження, заключна дезінфекція з камерною обробкою речей (за показаннями), термінова хіміо- чи імунопрофілактика. Вибір обмежувальних заходів (карантин, обсервація) при окремих нозологіях регламентується нормативними документами. На об’єктах ризику посилюються загально- санітарні заходи; проводиться санітарно-освітня робота із залученням засобів масової інформації тощо.
Епідеміологічний нагляд проводиться за визначеними нозоформами із врахуванням епідеміологічних особливостей хвороби і включає спостереження за захворюваністю, носійством, летальністю і смертністю, оцінку активності шляхів передачі інфекції, визначення особливостей циркулюючих штамів збудників, груп, територій і часу ризиків; ефективності профілактичних програм і ПеЗ, складання прогнозів.
А. ПРОТИЕПІДЕМІЧНІ ЗАХОДИ В ОСЕРЕДКАХ ІНФЕКЦІЙ З КОНТАКТНИМ МЕХАНІЗМОМ ПЕРЕДАЧІ
ВІЛ-1НФЕКЦІЯ
1. Протиепідемічні заходи в осередку
При виявленні хворого на ВІЛ-інфекцію інформація повідомляється епідеміологу Центру ВІЛ/СНЩу, телефоном впродовж 2 год і скеровується термінове повідомлення у перші 12 годин.
Особливості епід об стеження осередку і проведення ПеЗ. Проводиться за загальноприйнятою схемою. При веденні документації дотримуються конфіденційності.
Заходи щодо хворого. Інфіковані особи підлягають диспансеризації, їх навчають безпечній поведінці в сім’ї та суспільстві, призначають курс антиретровірусної (АРВ) терапії. Передбачена кримінальна відповідальність за навмисне зараження ВІЛ.
Заходи щодо осіб, які потенційно піддалися ризику зараження. При виникненні аварійної ситуації серед груп професійного ризику інфікування проводиться превентивна терапія - 28 денний курс АРВ терапії. Факт аварії на робочому місці реєструється в спеціальному журналі. Після цього потерпілого (за його згодою) протягом найближчих 5 діб обстежують на наявність антитіл до ВІЛ. Якщо результат негативний, наступне тестування проводять через І, 3 і 6 міс. У разі виявлення у медичного працівника ВІЛ-інфекції питання про визнання зараження професійним вирішується комісійно.
Для зниження ймовірності інфікування плоду проводиться АРВ терапія ВІЛ-інфікованим вагітним, активне медичне спостереження за ними, вибір адекватного способу ведення пологів, а після пологів забороняється грудне - > вигодовування дитини.
Заходи щодо розриву МПЗІ. Включать низку заходів: використання одноразового медичного інструментарію, адекватних режимів стерилізації та дезінфекції, контроль донорства (кров, тканини й органи, чоловіче сім’я тощо), використання засобів індивідуального захисту (313) медичним персоналом (халати, рукавиці, окуляри/щитки); адекватна утилізація медичних відходів (голки, шприци тощо); використання бар’єрних засобів захисту (презервативів) при випадкових статевих контактах.
2. Заходи щодо стабілізації епідемічної ситуації
Посилюється санітарно-освітня робота, проводиться позапланове навчання персоналу' ЛГ1У.
ВІРУСНИЙ ГЕПАТИТ В
1. Протиепідемічні заходи в осередку
При виявленні хворого на ВГВ інформація повідомляється телефоном до територіальної установи державної санітарно-епідеміологічної служби України впродовж 2 год і скеровується термінове повідомлення у перші 12 годин.
Особливості епідобстеження осередку' і проведення ПеЗ. Проводиться за загальноприйнятою схемою. При зборі епіданамнезу з’ясовується «парентеральний» анамнез (переливання крові та її препаратів, ін’єкції медикаментів, лікування у стоматолога, гінеколога, інші діагностичні та хірургічні маніпуляції з порушенням цілості шкіри чи слизових оболонок; а також татуювання, пірсинг; приналежність до груп ризику: медичних, поведінкових, професійних), уточнюють час захворювання і появи жовтяниці. У разі встановлення епідеміологічного зв’язку випадку з переливанням крові чи інших препаратів, проводиться обстеження донорів крові (тканин, органів).
Заходи щодо хворого. Госпіталізація хворого в стаціонар проводиться за клінічними показаннями.
Реконвалесценти виписуються зі стаціонару за умови клінічного видужання, нормалізації лабораторних показників (HBeAg в крові відсутній, рівень АлТ не повинен перевищувати норму більше чим у 1,5 рази). Проводиться лікування, реєстрація і диспансерний нагляд за тими, хто перехворів з метою профілактики хронічних форм. Зняття з диспансерного нагляду здійснюють за відсутності ознак хронічного гепатиту і при негативних результатах дослідження на TIBsAg.
Заходи щоОо осіб, які потенційно піддалися ризику зараження. За особами, що спілкувалися із захворілим, встановлюється медичне спостереження протягом 6 міс, що включає опитування, клінічне та лабораторне обстеження (активність АлАТ, HBsAg, анти-НВс класу IgM) відразу після виявлення хворого, через 2, 4 і 6 місяців. Проводиться роз’яснювальна робота щодо дотримання особистої гігієни і знезараження спільних предметів вжитку в сімейних осередках.
Новонародженим з масою тіла менше 2000 г, що народилися від HBsAg позитивних матерів, вакцинація проводиться обов’язково при народженні за схемою 0-1-2-7 (0 - перша доба жиггя, дата першого введення вакцини, мінімальний інтервал між першим та другим щепленнями - 1 місяць, другим та третім щепленнями - 1 місяць, третім та четвертими щепленнями - 5 місяців).
Заходи щодо розриву МПЗІ. В осередку ВГВ проводиться поточна і заключна дезінфекція. Важливим є використання бар’єрних засобів захист}' (презервативів) при випадкових статевих контактах.
Для профілактики інфікування проводять наступні заходи: використання одноразового медичного інструментарію, адекватних режимів стерилізації та дезінфекції, контроль донорства (кров, тканини й органи, чоловіче сім’я тощо), використання 313 медичним персоналом (халати, рукавиці, окуляри/щитки); адекватна утилізація медичних відходів (голки, шприци тощо).
2. Заходи щодо стабілізації епідемічної ситуації
Посилюється санітарно-освітня робота, проводиться позапланове навчання персоналу ЛПУ.
ВІРУСНИЙ ГЕПАТИТ С
1. Протиепідемічні заходи в осередку
При виявленні хворого на ВГС інформація повідомляється телефоном до територіальної установи державної санітарно-епідеміологічної служби України впродовж 2 год і скеровується термінове повідомлення у перші 12 годин.
Особливості епідобстеження осередку і проведения ІІеЗ. Проводиться за загальноприйнятою схемою.
Заходи щодо хворого. Аналогічні як при ВГВ.
Заходи щодо осіб, які потенційно піддалися ризику зараження. Не проводиться активно-пасивна імунопрофілактика у разі професійного інфікування, оскільки немає у даний момент вакцини проти ВГС. Інші заходи аналогічні як при ВГВ.
Заходи щодо розриву МІІЗІ. Аналогічні як при ВГВ.
2. Заходи щодо стабілізації епідемічної ситуації
Посилюється санітарно-освітня робота, проводиться позапланове навчання персоналу ЛІТУ.
Б. ПРОТИЕПІДЕМІЧНІ ЗАХОДИ В ОСЕРЕДКАХ ОСОБЛИВО- НЕБЕЗПЕЧНИХ ІНФЕКЦІЙ
Особливо небезпечні інфекційні хвороби — інфекційні хвороби, що характеризуються важкими та (або) стійкими розладами здоров’я у значної кількості хворих, високим рівнем смертності, швидким поширенням цих хвороб серед населення.
Небезпечні інфекційні хвороби - інфекційні хвороби, що характеризуються важкими та (або) стійкими розладами здоров’я в окремих хворих і становлять небезпеку для їх життя та здоров’я, о Медико-соціальне значення ОНІ визначається значним епідемічним
потенціалом при ураженні сукупного населення, важкістю перебігу захворювань, високими показниками смертності населення, дороговартістю організації контролю ЕП і заходів щодо ліквідації епідемічних ускладнень.
ХОЛЕРА
І. Протиепідемічні заходи в осередку
При виявленні хворого на холеру інформація повідомляється телефоном до територіальної установи державної санітарно-епідеміологічної служби негайно і скеровується термінове повідомлення впродовж 12 год. У центральну установу державної санітарно-епідеміологічної служби України інформація передається територіальною установою державної санітарно-епідеміологічної служби негайно.
Особливості епідобстеження осередку і проведення ПеЗ. В осередку холери реалізується комплексний план ГІсЗ. Локалізація і ліквідація осередку здійснюється під керівництвом регіональної чи державної КТЕБ і НС. Осередок холери оголошується при реєстрації першого випадку захворювання (вібріоносійства), обумовленого токсигенними холерними вібріонами 01 і 0139 серогруп. Межі осередку холери встановлюються на підставі даних про територіальне перебування хворих, місця виявлення холерних вібріонів у водних об’єктах, а також розрахунків потенційних ризиків реалізації МПЗІ. Проводиться бактеріологічне обстеження об’єктів зовнішнього середовища. Карантин вводиться за рішенням керівника КТЕБ і НС відповідного рівня.
Виділяють 3 типи осередків холери:
О 1-й тип - з інтенсивною циркуляцією вібріонів (переважно вірулентні штами) і епідемічними спалахами хвороби;
О 2-й тип - з невеликою кількістю хворих, які нерідко виділяють невірулентний збудник;
° 3-й тип - з поодиноким вібріоносійством нетокеигенних штамів.
Зміст та обсяги ПеЗ в осередках холери представлено нарис. 1.
ПРОТИЕПІДЕМІЧНА РОБОТА В КВАРТИРНОМУ ОСЕРЕДКУ ХОЛЕРИ
ЗМІСТ РОБОТИ
-—►При виявленні хворого
—► використання стандартних процеду р ■захисту медичними працівниками: Захисний одяг (хапати, шапочки, маски тощо)
Захист рук (рукавички, миття рук з милом, 0,2 % р-ном хлораміну)
—> повідомлення в установи державної санітарно-епідеміологічної служби —► за показаннями антибіотикопрофілактика
|
► Заходи щодо джерела збудника інфекції
Хворий
Підозрілий на хворобу
-► Вібріоносій
-►Блокування механізму передачі збудників холери -ДЕЗІНФЕКЦІЯ
——► Блювотні маси, випорожнення
Знезараження сухою, хлорною термостійкою рідиною Знезараження сухгшДТС ГК 1:10-1 год.; 1:5 - 1 год.
Знезараження сухим нейтральніш гіпохлоритом кальцію 1:10-1 год. Знезараження 5 % розчином лізолу 1:2 1 год.
Посуд
Кип ’ятіння у 2% розчині соди -15 хв.
Замочування в 0,5 % розчині соди -15 хв.
Замочування в 0,25 % розчині ДТС ГК— 15 хв.
—► Ліжкова постіль
Кип ’ятіння є 0, 2 % розчині соди 15 хв.
Замочування в 2 % розчині хлораміну - 2 год.
Камерна обробка (пароповітряні. пароформалінові камери при 60-90°С-10-45 хв)
■—► Приміщення
Миття 2,5 % розчином ДТС ГК-30 хв.
Миття розчином хлорного вапна ЗО хв.
Миття розчином 3 % лізолу - ЗО хв.
Захист осіб, які піддалися ризику зараження
Ізоляція або медичне спостереження — 5 днів Бактеріологічні дослідження випорожнень за показаннями Антибіотикопрофілактика Фагування
Рис. 1 Протиепідемічні заходи в квартирному осередку холери
Заходи щодо хворого. В осередках перших двох типів обов’язкова госпіталізація хворих, вібріоносіїв, контактних із 3-кратним обстеженням і превентивним лікуванням (тетрациклін в добовій дозі 1 г або доксициклін по 0,1 г на добу - протягом 4 днів). Госпіталізація проводиться тільки спеціалізованим транспортом, а також бригадами «швидкої медичної допомоги».
Заходи щодо осіб, які потенційно піддалися ризику зараоїсешія. В осередках 3-го типу ізоляція контактних і медичне спостереження 5 днів може здійснюватися за місцем проживання з одноразовим бактеріологічним дослідженням випорожнень на наявність холерного вібріону. Проводиться активне виявлення, провізорна госпіталізація і обстеження на холеру всіх хворих із дисфункцією кишок.
Заходи щодо розриву МПЗІ. Проводиться поточна і заключна дезінфекція (гіпохлорит кальцію (1:10), 3-5 % розчин лізолу, 0,5-1 % розчин хлорного вапна, 2 % розчин гідрокарбонату натрію, 0,5-1 % розчин хлораміну), а також боротьба з виплодом мух та їх знищення; камерна обробка речей: матраци, подушки, ковдри, верхній одяг дезінфікують у пароповітряних або пароформалінових камерах при 60-90° С з експозицією 10-45 хв; обмежувальні заходи щодо господарсько-питного та' культурно-побутового водокористування, сурова регламентація і посилений протиепідемічний режим в системі «харчового» ланцюга, торгівлі водою і продуктами харчування із забороною вуличної стихійної торгівлі.
2. Заходи щодо стабілізації епідемічної ситуації
За епідпоказаннями проводиться вакцинація населення, що перебуває в зоні НС, а також фагування. Забороняється вилов риби, гідробіонтів; купання та інше водокористування. Посилюється санітарно-освітня робота, проводиться позапланове навчання для персоналу ЛІТУ, співробітників інших відомств, які беруть участь у ліквідації осередку.
ЧУМА
1. Протиепідемічні заходи в осередку
При виявленні хворого на чуму інформація повідомляється телефоном до установи державної санітарно-епідеміологічної служби впродовж 2 год і скеровується термінове повідомлення у перші 12 годин. Вводиться карантин. При легеневій формі чуми медичний персонал працює з використанням 313 1 типу.
Особливості епідобстеження осередку і проведення ІІеЗ. Проводиться за загальноприйнятою схемою, враховуючи епідеміологічні особливості чуми на сучасному етапі (рис. 2).
Рис. 2 Епідеміологія чуми |
Заходи щодо хворого. Проводиться активне виявлення та ізоляція всіх хворих в інфекційний стаціонар, при легеневій чумі - в Мельцеровські бокси (палати з негативним тиском). Виписування зі стаціонару - після від’ємного 2-разового з інтервалом у 2 дні бактеріологічного обстеження при бубонній формі та 3-разового - при легеневій; диспансеризація - 3 місяці.
Померлі підлягають кремації або захоронению за спеціальним регламентом (сухе хлорне вапно, 3 % хлорамін, глибина поховання 2 м). Труни тварин спалюють.
Заходи щодо осіб, які потенційно піддалися ризику зараження.
' Обсервація на 6 днів всіх осіб, які були дотичні до хворого, трупів, речей спільного користування з хворим; приймали участь у винищені тварин (полюванні) в місцях епізоотій та їх превентивне лікування (рифампіцин, доксициклін); здійснюється негайна ізоляція осіб з обсерваторів, якщо у них виникла гостра гарячка. Проводяться подвірні обходи з вимірюванням
температури тіла (двічі на добу) усіх мешканців населеного пункту, неблагополучного щодо чуми.
Заходи щодо розриву МПЗІ. Проводиться епізоотологічне і зоопаразитологічне обстеження, поточна і заключна дезінфекція з камерною обробкою (5 % розчином фенолу чи 2-3 % розчином хлораміну); винищувальна дезінсекція і дератизація (якщо є епізоотія серед гризунів).
2. Заходи щодо стабілізації епідемічної ситуації
Проводиться вакцинація населення і особового складу сил реагування, обсервація осіб, які залишають зону карантину. Посилюється санітарно-освітня робота, проводиться позапланове навчання персоналу ЛПУ.
На ендемічних територіях, в припортових зонах (морські, річкові, повітряні) проводиться оцінка чисельності, видового складу і щільності популяції гризунів і зайцеподібних; регуляція їх чисельності, а також чисельності синантропних гризунів (щурі, миші); визначається заселеність ектопаразитами; організовується санітарно-ветеринарний контроль (кози, коти, собаки тощо). На ендемічних територіях проводиться імунізація професійних груп ризику і населення, санітарно-освітня робота.
СИБІРКА
1. Протиепідемічні заходи в осередку
Ііри виявленні хворого на сибірку інформація повідомляється телефоном до установи державної санітарно-епідеміологічної служби впродовж 2 год і скеровується термінове повідомлення у перші 12 годин.
Особливості епідобстеження осередку і проведення ГІеЗ. І Іроводиться за загальноприйнятою схемою.
Заходи щодо хворого. Хворий підлягає негайній обов’язковій госпіталізації в окрему палату інфекційного відділення, обстежується бактеріологічно. Для догляду за хворим і проведення дезінфекційних заходів призначається окремий медичний персонал, який працює у захисному одязі. Захоронения трупів людей, померлих від сибірки, проводять на звичайному' кладовищі з дотриманням правил захоронения померлих від ОНІ (у тих випадках, коли померлого не розтинали, до виносу із приміщення його укладають у домовину, вистелену поліетиленовою плівкою, такою ж плівкою щільно прикривають трун зверху для виключення контакту з шкірою обличчя і рук померлого; при похованні трупа, що зазнав розтину, під плівку, на дно домовини насипають шар сухого хлорного вапна).
Заходи гцодо осіб, які потенційно піддалися ризику зараження. Обсервація осіб, які контактували з хворою людиною і хворою твариною або сировиною від таких тварин, протягом 8 днів, проведення їм термінової антибіотикопрофілактики чи з використанням протисибіркового імуноглобуліну.
Заходи гцодо розриву МПЗІ. Заключна дезінфекція проводиться у приміщенні після госпіталізації, виписки, смерті чи патолого-анатомічного розтину хворого, а також у місцях перебування і загибелі хворих тварин з
камерною обробкою речей.
Заходи щодо сприйнятливих осіб. Посилюється санітарно-освітня робота, проводиться позапланове навчання для персоналу ЛПУ.
2. Заходи щодо стабілізації епідемічної ситуації
Посилюється санітарно-освітня робота, проводиться позапланове навчання персоналу' ЛПУ.
В. КАРАНТИННІ ЗАХОДИ
У розрізі проведення заходів щодо ОНІ з метою ліквідації осередків запроваджуються режимно-обмежувальні заходи.
Карантин - це комплекс режимно-обмежувальних, медико-санітарних і адміністративних заходів, спрямованих на попередження поширення ОНІ, а також інфекційних хвороб, що мають міжнародне значення (ті, які мають значний вплив на здоров’я населення та можуть швидко поширюватися) (див. додаток 3, 8).
Обсервація - це система ізоляційно-обмежувальних і лікувально- профілактичних заходів, спрямованих на попередження розповсюдження інфекційних захворювань (див. додаток 4).
При організації та проведенні ПеЗ щодо ОНІ керуються Санітарними правилами охорони території від завозу/занесення їх на територію країни, розроблених на основі Міжнародних медико-санітарних правил (ММСП, 2005) (див. додаток 2). Ці Правила визначають механізм здійснення організаційних, медико-санітарних, санітарно-гігієнічних, лікувально-профілактичних та протиепідемічних заходів, спрямованих на запобігання занесенню та поширенню на територію України збудників ОНІ та ввезенню на територію України товарів, хімічних, біологічних і радіоактивних речовин, відходів та інших вантажів, небезпечних для життя та здоров’я людини.
В Україні існує мережа санітарно-карантинних підрозділів, що забезпечують здійснення медико-санітарного контролю у пунктах пропуску через державний кордон та на митній території України і проведення організаційних, санітарно-гігієнічних, лікувально-профілактичних та протиепідемічних заходів.
В’їзд на територію України транспортних засобів, ввезення вантажів, товарів та інших предметів, у тому числі продуктів харчування і продовольчої сировини, лікарських засобів, біологічних, хімічних і радіоактивних речовин, а також матеріалів і відходів, при контакті з якими може відбутися інфікування або виникнути небезпека для життя і здоров’я населення, дозволяється лише після їх огляду працівниками санітарно-карантинного підрозділу' та за наявності супровідної документації, оформленої відповідно до вимог санітарного законодавства та міжнародних договорів України.
Працівники санітарно-карантинних підрозділів у разі надходження інформації про виявлених хворих осіб та/або осіб, стосовно яких є підозра на інфекційну хворобу, що має міжнародне значення, а також переносників хвороби на транспортних засобах або їх контамінації, повинні забезпечити проведення медичного (санітарного) огляду пасажирів, транспортних засобів, вантажів, товарів та інших предметів, організувати їх дезінфекцію, дезінсекцію, дератизацію і деконтамінацію. Пасажири та члени екіпажу зараженого транспортного засобу не залишають борт судна і підлягають медичному санітарному огляду.
У разі отримання закладами та установами Держсанепідслужби інформації про факти виявлення хворих осіб та/або осіб, стосовно яких є підозра на інфекційну' хворобу, що має міжнародне значення, така інформація подається національному координаторові з питань ММСГІ (2005), що визначається МОЗ України.
Заклади охорони здоров’я незалежно від форми власності та підпорядкування розробляють і затверджують комплексні плани санітарної охорони відповідної території та захисту' населення від інфекційних хвороб та здійснюють в осередках інфекційних хвороб ПеЗ.
У разі виявлення хворих осіб та^бо осіб, стосовно яких є підозра на інфекційну хворобу, що має міжнародне значення, у планах протиепідемічної готовності передбачають перепрофілювання приміщень для госпіталізації (ізоляції), забезпечення кадрами, обладнанням, лікарськими, діагностичними засобами, призначення консультантів; підготовку медичних працівників (тренувальні навчання) з питань епідеміології, клінічних ознак захворювання, діагностики, профілактики та лікування інфекційних хвороб, що мають міжнародне значення та проведення ГІеЗ; санітарно-освітню роботу' з питань профілактики інфекційних хвороб серед населення.
Держсанепідслужба може оголосити окремі населені пункти або їх частини, а також будинки та транспортні засоби, де виявлено хворих осіб, осередками інфекційних хвороб.
У разі виявлення фактів захворювання на інфекційні хвороби, що мають міжнародне значення, або виникнення загрози зараження такими хворобами та їх поширення органи виконавчої влади усіх рівнів за поданням керівників установ держсанепідслужби можуть запроваджувати у межах своїх повноважень на відповідних територіях або об’єктах особливі умови та режими праці, навчання, пересування та перевезення з метою запобігання зараженню, поширенню і ліквідації зазначених хвороб.
Організація протиепідемічних заходів в осередках ОНІ здійснюється КТЕБ і НС району', міста, області, держави. Структуру КТЕБ і ИС дивіться в додатку 5.
Функції комісії з техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій:
1. Організує і контролює виконання заходів з локалізації та ліквідації осередку.
2. Готує подання для місцевої влади для прийняття рішення про оголошення осередку ОНІ та введення карантину.
3. Затверджує плани щодо локалізації та ліквідації осередку.
4. Систематично заслуховує доповіді медичного штабу про проведені заходи.
5. Готує інформацію у вищесгоячі органи.
6.Займається питаннями мобілізації необхідних сил і засобів.
7.Забезпечує взаємодію різних міністерств і відомств.
1. Приймає рішення про завершення заходів.
ВІДПОВІДІ ДО СИТУАЦІЙНИХ ЗАДАЧ
Задача І.
1. Покусаного необхідно скерувати до хірурга-рабіояога дня обробки рани і термінового проведення курсу серо- та вакцинопрофілактики.
2. Контакт з дикими або бездомними тваринами, наявність сказу серед них. Виявлення укусів, подряпин на тілі собаки.
3. Дослідження мозку собаки, знищення трупа, виявлення тварин, які контактували з нею, ізоляція і 10-денний карантин. Вакцинація всіх собак, знищення всіх хворих диких тварин, виявлення людей, які спілкувалися з хворою собакою, проведення їм щеплень за безумовними показаннями.
Задача 2.
1. Дані епіданамнезу, перебування на ендемічній з холери території, клінічні прояви хвороби.
2. Виявити джерело інфекції, визначити межі осередку, провести заключну дезінфекцію, встановити осіб, які спілкувались,з хворим, ізолювати їх, обстежити бактеріологічно (випорожнення), провести їм термінову профілактику антибіотиками (тетрациклін), проводити епідспостереження за осередком до його ліквідації (не менше 3 міс.).
3. Обмежувально-ізоляційні заходи в осередку організовує КТЕБ і НС, а проводять їх наступні служби: лікувальна, протиепідемічна, лабораторна, профілактична, карантинна, адміністративна. їх роботу координують відповідні начальники служб, які підпорядковуються начальнику штабу осередку і начальнику осередку. В роботі також задіяні наукоЕІ консультанти та група з обліку і аналізу роботи.
Задача 3.
1. На території, очевидно, були стоячі або мало протічні водойми з чистою водою, неглибоким дном, наявністю водної рослинності і личинок малярійних комарів.
2. Провести ентомологічні дослідження, фенологічне спостереження, очистку водоймищ від рослинності, знищення личинок малярійних комарів і окрилених комарів.
3. Людина заразна на протязі всього періоду гаметоносійства.
Задача 4.
1. Дератизація, дезінфекція, дезінсекція судна, після якої - огляд суховантажу карантинною службою СКП порту. Огляд медпрацівниками СКП членів екіпажу і всіх пасажирів. Ізоляція їх на судні, спостереження за ними на протязі 6 днів з метою своєчасного виявлення хворих.
2. При наявності заражених бліх - від декількох годин до б діб.
3. Негайна ізоляція хворих в лікарню, їх лікування. Медичне спостереження за рештою екіпажу на плавзасобі. Осіб, які спілкувалися з хворими ізолюють на 6 днів з проведенням курсу профілактики антибіотиками. На судні проводиться дезінфекція, повторна дезінсекція і дератизація (при наявності гризунів). На судно накладається карантин.
Задача 5.
1. У Криму можуть реєструватися Кримсько-Конго геморагічна гарячка (ККГГ), кліщовий енцефаліт (КЕ), хвороба Лайма (ХЛ), марсельська і Ку- гарячка, гарячка Західного Нілу (ГЗН), москітні гарячки, лейшманіоз.
2. Існування вірусу ККГГ’ підтримують зайці, птахи, гризуни; збудників ХЛ, КЕ - різні види диких ссавців, в основному - гризуни та птахи, в сільськогосподарських районах - домашні тварини (кози, навіть корови). Збудник марсельської гарячки циркулює серед собак та деяких видів гризунів. Резервуаром збудника Ку-гарячки в природі є понад 60 видів дрібних ссавців (в основному гризунів), близько 50 видів птахів, в антропургічних осередках збудник Ку-гарячки циркулює серед домашніх тварин, вірус ГЗН - серед птахів. Циркуляція вірусу ККГГ в природі підтримується іксодовими кліщами. Природним резервуаром і переносником вірусу КЕ і ХЛ є іксодові кліщі, рикетсій Ку-гарячки - іксодові, гамазові і аргасові кліщі, ГЗН - комарі, а москітних гарячок - москіти.
3. Захворювання на ККГГ реєструються в теплий час року з максимальним підйомом в червні-серпні. Захворювання на КЕ і ХЛ спостерігається весною та на початку літа, другий пік захворюваності на ХЛ і КЕ реєструється на початку осені, що співпадає з періодами активності кліщів. Захворювання на марсельську гарячку реєструється з травня по вересень, тобто в період активності переносника. Підйом захворюваності, на Ку-гарячку спостерігається навесні, ГЗН - у липні-серпні, москітних гарячок - червні-вересні.
САНІТАРНА ОХОРОНА ТЕРИТОРІЇ ВІД ЗАВОЗУ ТА ПОШИРЕННЯ ОНІ
Заходи, що проводяться на державному кордоні та транспортних засобах
Санітарно-профілактичні заходи, що проводяться в країні
Заборона виїзду та в’їзду до країни особам, які не виконують санітарні правила |
Перевірка санітарних документів на вантажі, членів екіпажу, пасажирів |
|
J |
Санітарний огляд транспортних засобів та вантажів
Постійно
Імунізація людей, які виїжджають та прибувають
Планування заходів щодо охорони території від завозу ОНІ
ІІри загро зі поширення інфекції
Створення КТЕБ і НС
Корекція комплексного плану
\_ |
Заборона прийому посилок із країн небезпечних щодо ОНІ
Тимчасове закриття окремих ділянок державного кордону
Заборона до санітарної перевірки спілкування з пасажирами, проведення навантажувально- розвантажувальних робіт і пересування
Опитування екіпажу та пасажирів про стан здоров’я
Епіднагляд за територією країни
Комплекс санітарно- гігієнічних заходів на об’єктах елідризику
Спецпідготовка мед працівників щодо ОНІ
Підготовка служб КТЕБ і НС
Підготовка до розгортання служб КТЕБ і НС
Імунізація за епідемічними показаннями
L7 |
Провізорна госпіталізація та обстеження підозрілих осіб |
Проведення санітарно- освітньої роботи серед населення |
Медогляд хворих згідно показань та проведення протиепідемічних заходів |
Додаток
Проведення лікувально-профілактичних заходів, розпочатих в режимі обсервації | |
і | Специфічна профілактика населення |
Встановлення суворого протиепідемічного режиму роботи на етапах медичної евакуації | |
Припинення евакуації уражених із зони карантину і підсилення регіональної мережі групами спеціалістів консультантів | |
| Проведення комплексу ПеЗ в осередку |
Активне виявлення хворих і негайна ізоляція їх або госпіталізація у шпиталь ОНІ | |
Ізоляція осіб, які контактували з хворими до ізоляційно-карантинних пунктів | |
Проведення дезінфекційних заходів | |
|
|
Повна ізоляція потенційно зараженого населення від сусідніх територій і населення |
Заборона виїзду, в’їзду, транзитного проїзду через зону карантину і вивозу майна без попереднього знезараження |
Розташування населення дрібними групами |
Організація спеціальної комендантської служби для забезпечення правил карантину |
Встановлення суворого порядку контролю населення |
Дотримання режиму харчування, розташування харчоблоку для населення |
КАРАНТИН система протиепідемічних заходів, спрямованих на повну ізоляцію осередку інфіку вання і лікзідацію інфекційних захворювань в ньому |
ІІри можливості виведення населення із осередку та його карантинізація в незараженому місці |
Протиепідемічні заходи |
|
Озброєна охорона території, де введено карантин |
Організація перевалочних пунктів |
|
її
|
ОБСЕРВАЦІЯ система ізоляційно-обмежувальних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на попередження розповсюдження інфекційних захворювань |
§
Витяг з наказу МОЗ України за№ 167 від 30.05.1997 р.
«Про удосконалення протихолерних заходів в Україні» «Локалізація і ліквідація осередку холери»
Організаційні заходи
Місто, район, селище і т. ін. оголошується осередком холери по рішенню місцевої влади на основі подання територіальної КТЕБ і НС в разі виявлення першого випадку захворювання або вібріопосійства, незалежно від вірулентності виділених культур вібріонів.
Територіальна КТЕБ і НС при виявленні першого випадку захворювання на холеру розробляє та затверджує оперативний план локалізації та ліквідації осередку холери та вносить, в разі необхідності, доповнення до цього плану та контролює його виконання.
Контроль за проведенням необхідних протихолерних заходів здійснюється КТЕБ і НС району, міста, області, Автономної республіки або країни.
Організацією-протихолерних заходів безпосередньо займається медичний штаб осередку.
Начальник осередку, а це, як правило, один із керівників місцевої державної адміністрації, начальник медичного штабу і його заступник, а це, як правило, керівники місцевих органів охорони здоров’я та державної санітарно-епідеміологічної служби, та керівники окремих служб (протиепідемічної, профілактичної, лікувальної, лабораторної та адміністративно-господарської) призначаються рішенням КТЕБ і НС.
Керівники груп та інших підрозділів, що входять до складу означених служб, а також поіменний склад цих груп затверджується наказом начальника медичного штабу.
Всі фахівці, що відряджаються до Штабу для роботи по ліквідації осередку холери, передають всі свої поточні справи іншим працівникам, займаються лише протихолерними заходами і повністю підпорядковуються керівникам відповідних служб і груп медичного штабу. Начальник штабу та його заступник також повністю звільняється від своїх поточних справ.
Керівниками служб та груп можуть призначатись місцеві або прибулі в осередок фахівці по профілю.
Кількість особового складу різних служб може бути змінена наказом по Штабу в залежності від інтенсивності епідемічного процесу в осередку холери.
Закріплені штабом фахівці, як правило, працюють до ліквідації осередку холери і мають право на додаткову оплату за роботу' в осередку холери.
За штабом закріплюється не більше 20-25 % медичних працівників санітарно-епідеміологічного профілю, інфекціоністів та лаборантів від загальної їх кількості в місті або районі, де виник спалах холери. Інші фахівці займаються тільки своїми поточними справами. Якщо закріплених за штабом працівників не вистачає для роботи в осередку холери, туди, щоб не
відволікати місцевих фахівці» під основної роботи, відряджають представників області або країни.
Керівники закладів, що підпорядковані МОЗ України, направляють своїх співробітників в осередок холери, згідно розпорядження.
Протиепідемічна служба в осередку складається з:
- групи обліку і інформації про протихолерні заходи;
- груп епідеміолої ічного обстеження виявлених осередків холери;
- дезінфекційних бригад;
- груп відбору проб матеріалу від людей для лабораторного дослідження;
- груп відбору проб з об’єктів довкілля для лабораторного дослідження; групи контролю за забезпеченням режиму безпеки роботи в холерному та
провізорному госпіталях, ізоляторі, бактеріологічних лабораторіях та інших медичних установах незалежно від їх відомчої належності;
- групи епідеміологічного аналізу і консультантів.
Профілактична служба створюється в складі:
- групи нагляду за комунальними об’єктами;.
- групи нагляду за підприємствами харчової промисловості, громадського харчування, торгівлі харчовими продуктами;
- групи нагляду за дитячими і підлітковими закладами;
- групи нагляду за промисловими та іншими об’єктами.
Лікувальна служба створюється в складі:
- госпітальної бази - холерний стаціонар, провізорний стаціонар, ізолятор для госпіталізації осіб, які спілкувалися з хворим на холеру та вібріононосіями;
- груп обліку та інформації про лікувально-профілактичні, протихолерні заходи;
- групи евакуації хворих на холеру, вібріононосіїв та контактних з ними;
- груп подвірних обходів (при необхідності);
- патолого-анатомічної групи;
- групи консультантів-інфекціоністів.
Лабораторна служба створюється в складі:
- лабораторій по обстеженню людей;
- лабораторій по обстеженню об’єктів довкілля.
У кожній лабораторії створюються:
- групи прийому та реєстрації матеріалу;
- групи розливу середовищ та підготовки їх до пересівів;
- групи перегляду посівів та відбору колоній;
- групи ідентифікації виділених культур;
- групи миття, підготовки до стерилізації посуду;
- групи серологічних досліджень;
- групи виготовлення поживних середовищ.
Формування адміністративно-господарської служби.
Медичний штаб осередку холери щоденно заслуховує доповіді керівників служб про епідситуацію та проведення необхідних заходів, готує відповідну інформацію.
Протиепідемічні заходи,
Заходи, які необхідно проводити в разі виділення від хворих на холеру і вібріононосіїв вірулентних (гоксигенних) штамів холерних вібріонів 01 групи: епідеміологічне розслідування кожного випадку холери і вібріоносійства;
- госпіталізація хворих на холеру, у т. ч. з підозрою на холеру, а також вібріононосіїв в холерний шпиталь, з обов’язковим одноразовим бактеріологічним обстеженням;
- виявлення, ізоляція (або медичний нагляд), бактеріологічне обстеження на холеру і превентивне лікування (за епідпоказаннями) контактних;
- активне виявлення, госпіталізація в провізорний стаціонар і бактеріологічне обстеження на холеру хворих на гострі кишкові захворювання;
- обов’язковий розтин з бактеріологічним дослідженням на холеру померлих від гострих кишкових захворювань, а також померлих від холери;
- оперативний епідеміологічний аналіз захворюваності на гострі кишкові інфекції та на холеру пов’язаною з особливістю водокористування, а також харчування;
- профілактична та заключна дезінфекція;
- збільшення обсягу бактеріологічних досліджень на холеру об’єктів довкілля в разі необхідності;
- виведення заходів щодо обмеження користування водою відкритих водоймищ в рекреаційних та побутових цілях;
- посилення санітарного нагляду за підприємствами громадського харчування, харчової промисловості і торгівлі харчовими продуктами, водопровідними та каналізаційними спорудами
Заходи, які необхідно проводити при виділенні від хворих на холеру і вібріононосіїв слабо- і авірулентних (атоксигенних) штамів вібріонів 01 групи:
- госпіталізація хворих на холеру і вібріононосіїв в холерний госпіталь; епідеміологічне розслідування кожного випадку холери і вібріононосійства;
- виявлення та бактеріологічне обстеження і медичний нагляд за контактними особами в родині, за місцем проживання, роботи або навчання;
- бактеріологічне обстеження на холеру і превентивне лікування осіб, які мали контакт з хворими або вібріоносіями і що працюють на підприємствах громадського харчування харчової промисловості і торгівлі харчовими продуктами;
- одноразове бактеріологічне обстеження на холеру всіх хворих на гострі кишкові інфекції та їх обов’язкова госпіталізація;
- профілактична та заключна дезінфекція.
До визначення ступеню патогенності ізольованих штамів вібріонів всі заходи проводяться в обсязі, який передбачено при виділенні вірулентній штамів.
Організаційні заходи по госпіталізації хворих на холеру, вібріононосіїв, ізоляції осіб що спілкувалися з ними, а також хворих на гострі кишкові інфекції (ТКІ).
Госпіталізацію в холерний госпіталь хворих або підозрілих на холеру і
вібріононосіїв забезпечую!і. дезінфекційні станції (відділення) або станції швидкої медичної доцомоіи автотранспортом цих закладів бригадами евакуаторів у складі лікаря або середні,ого медичного працівника і санітара.
Всі транспортні засоби для госпіталізації хворих повинні бути обладнані регідратаційними системами, посудом для збирання виділень хворих, дезінфікуючими засобами, гідропультом, підкладною клейонкою.
Осіб, які були в контакті з хворим на холеру або вібріононосієм, направляють к ізолятори в супроводженні середнього медичного працівника на спеціальному транспорті виділеному дезінфекційною станцією чи відділом дезінфекції санітарно-епідеміологічної станції або станцією швидкої медичної допомоги.
Персонал, що обслуговує евакотранспорт, після закінчення зміни проходить санітарну обробку. Особовий склад бригад евакуаторів повинен бути одягнений в піжами, хірургічні халати, шапочки та косинки (протичумний костюм четвертого типу’).
Після госпіталізації хворих (вібріононосіїв) та ізоляції контактних транспорт підлягає заключній дезінфекції силами лікувальних закладів або евакобригадами, що знаходяться на території лікарні на спеціально виділеному майданчику.
Дата добавления: 2015-08-28; просмотров: 103 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |
| Національний технічний університет України | | |
