1. Визначення координат загального центру маси штучних вантажів і його допустимі відхилення

1. Визначення координат загального центру маси штучних вантажів і його допустимі відхилення	2. Середньодобовий пробіг і обіг вагонуОбіг вагону – це час повного робочого циклу вагону від початку одного навантаження до початку наступного. Він відображає якість експлуатаційної роботи кожного підрозділу та мережі залізниць у цілому. Обіг вагону розраховується за формулою: (діб)де tВС – час знаходження вагону на вантажних станціях; tруху – час знаходження вагону у русі; tТС – час знаходження вагону на технічних станціях. Середньодобовий пробіг вагону – показує, скільки км проходить вагон за добу під час обороту вагону. (км/добу) де lгр - завантажений рейс вагону, км; - обіг вагону, діб; αпор – коефіцієнт порожнього пробігу вагону
3.Операції по прийому вантажів до перевезення Початкові операції виконуються на станції відправлення. Вони поділяються на комерційні, вантажні, технічні та додаткові операції. До них відносяться: 1. перевірка наявності затвердженої електронної або паперової накладної; 2.укладка вантажу з автомобіля в склад; 3.перевірка вантажу, упакування, маркування вантажу; 4. запис у книгу прийому вантажів до відправлення в товарній конторі; 5. оформлення накладної і упорядкування прийомної марки. Вантажі приймаються до перевезення як на станціях, так і на під’їзних коліях і в інших місцях незагального користування. Накладна заповнюється відправником із застосуванням автоматизованих систем залізничного транспорту України або програмних засобів, здатних забезпечити роботу з електронними перевізними документами. Накладна в електронному вигляді складається у формі електронної реєстрації даних, які можуть бути трансформовані у письмовий запис. Засоби, що використовуються для реєстрації та обробки даних, повинні відповідати вимогам законодавства. Відправник завозить вантаж на станцію в день, зазначений у накладній, в один прийом або частинами. Прийомоздавальник перевіряє правильність визначення загальної маси тарних і штучних вантажів у відправці по трафарету чи стандарту та відповідність її масі, що вказана у накладній; зважує вантаж; відкриває матеріальний облік вантажів на складі записом у Книгу прийому вантажів до відправлення. Для підтвердження приймання вантажу до перевезення один примірник накладної в паперовому вигляді з присвоєним їй номером і датою приймання вантажу надається відправнику. Порядок підтвердження приймання вантажу до перевезення за електронною накладною (із накладенням ЕЦП) визначається договором між вантажовласником і залізницею.	4.Динамічне навантаження вагону та шляхи його збільшення Динамічне навантаження вагону показує використання вантажопідйомності вагону в процесі перевезення з урахуванням шляху пробігу. Середнє динамічне навантаження показує кількість експлуатаційних т*км нетто на 1 вагоно-км. Розрізняють: 1. Середнє динамічне навантаження завантаженого вагону , – вантажообіг, – навантажений пробіг вагонів, вагоно-км. 2. Середнє динамічне навантаження вагонів робочого парку , - процент порожнього пробігу.Шляхи збільшення динамічного навантаження вагона: 1. збільшення вантажообігу; 2. зменшення коефіцієнта порожнього пробігу вагонів більш раціональним розподіленням вагонів; 3. покращення використання вантажопідйомності вагонів (оптимальне розміщення тарно-штучних вантажів у вагоні, навантаження лісу та навалювальних вантажів у піввагон з «шапкою», нарощування бортів вагону для навалювальних та лісових вантажів, навантаження колісної техніки з нахилом або «ялинкою», ущільнення навалочних вантажів у вагоні та інше).
5.Склад вагонного парку та експлуатаційна характеристика основних типів вантажних вагонів. Навести приклади Вантажні вагони класифікують за такими ознаками 1. за способом завантаження- відкриті (платформи, напіввагони, транспортери, думпкари);- закриті (криті, цистерни, ізотермічні і частина спеціальних).2. за призначенням- універсальні (криті, платформи, напіввагони, цистерни);- спеціальні (транспортери,цистерни для цементу або борошна, рефрижератори, термоси, цементовози).3. за приналежністю:- інвентарного парку залізниць;- вагоноремонтного депо;- власні;- орендовані;- інших держав.4. за кількістю осей- 4-вісні;- 6-вісні (не використовуються);- 8-вісні;- багатовісні.Основні характеристики вантажного вагону:1. вантажопідйомність (напіввагон - 69т) – максимальна маса вантажу, яку можна завантажити у вагон,т;2. місткість (критий – 120м^3) - об’єм кузова,м^3;3. тара (напіввагон- 22т) – вага вагона в порожньому стані,т;4. кількість осей (4,6,8,багатовісні);5. додаткові обладнання (з’ємне обладнання: турнікети, стояки, призми, нижні люка для розвантаження тощо).	6.Заходи з покращення використання вантажопідйомності та місткості вагонів (перелічити та навести приклади) Заходи з покращення використання вантажопідйомності та місткості вагонів поділяються на універсальні та спеціальні.Універсальні: - Стандартизація, раціоналізація розмірів тари та упакування вантажів при підготовці вантажу до перевезення - Оптимальне розміщення тарно-штучних вантажів у вагоні - Укрупнення дрібних вантажних місць у транспортні пакети - Навантаження лісу та навалювальних вантажів у піввагон з «шапкою» Нарощування бортів вагону для навалювальних та лісових вантажів (перевезення торфу) - Навантаження колісної техніки з нахилом або «ялинкою» - Ущільнення вантажу у вагоні (при навантаженні навалочних вантажів) - Комбіноване завантаження вагону легковаговими та великоваговими вантажами - Оптимальний розподіл вагонів під навантаження (наприклад: для вантажів з меншою об’ємною масою подаються вагони з меншою питомою вантажопідйомністю; для вантажів, які будуть перевозитися на більшу відстань подаються вагони з кращими характеристиками).Спеціальні застосовуються для окремих вантажів.Наприклад: у разі навантаження у напіввагон вище рівня його бортів навалювальних вантажів, відправник повинен здійснити ущільнення вантажу та сформувати «шапку» відповідної форми (наприклад, "шапка" в поперечному розрізі для вугілля повинна мати форму трапеції, для коксу – форму трикутника)
7. Статичне навантаження вагону. Шляхи його підвищення Статичне навантаження Рст - це кількість вантажу у тонах, що приходиться на 1 вагон при завантаженні: де - кількість вантажу, завантаженого у вагони, т; Uзав – кількість завантажених вагонів. Статичне навантаження розраховується для станції, дирекції, залізниці або в цілому по мережі залізниць. Середнє навантаження вагону залежить від структури вантажообігу, складу вагонного парку, методів підготовки вантажу до перевезення, виконання технічних норм завантаження і правильного вибору типу вагона для перевезення вантажу. Чим більша щільність вантажу і об’єм кузову вагона, тим більше статичне навантаження. Для збільшення статичного навантаження необхідно: - збільшення кількості вантажу за рахунок використання усієї вантажопідйомності вагонів; - зменшення кількості завантажених вагонів за рахунок використання вагонів більшої вантажопідйомності; - Стандартизація, раціоналізація розмірів тари та упакування вантажів при підготовці вантажу до перевезення - Оптимальне розміщення тарно-штучних вантажів у вагоні - Укрупнення дрібних вантажних місць у транспортні пакети - Навантаження лісу та навалювальних вантажів у піввагон з «шапкою» - Нарощування бортів вагону для навалювальних та лісових вантажів (перевезення торфу) - Навантаження колісної техніки з нахилом або «ялинкою» - Ущільнення вантажу у вагоні (при навантаженні навалочних вантажів) - Комбіноване завантаження вагону легковаговими та великоваговими вантажами - Оптимальний розподіл вагонів під навантаження (наприклад: для вантажів з меншою об’ємною масою подаються вагони з меншою питомою вантажопідйомністю; для вантажів, які будуть перевозитися на більшу відстань подаються вагони з кращими характеристиками). 9. Продуктивність вантажного вагону та шляхи її збільшення Продуктивність вантажного вагону - кількість роботи (т-км нетто), яка приходиться в середньому за добу на вагон робочого парку. Вона визначається: - експлуатаційні т-км; ПР – робочий парк вагонів. Шляхи збільшення: - розробка оптимальної схеми розподілу і подачі вагонів під завантаження від щільності вантажу; - застосування раціональної схеми завантаження вагонів для кожного вантажу виходячи з його розмірів і властивостей; - застосування комбінованого завантаження вагонів вантажами важкими і легкими; - розміщення колісної техніки на зчепах платформ «ялинкою» чи з нахилом; - поліпшення якості підготовки вантажу для транспортування відправником; - установлення прогресивних технічних норм і розробка ефективності технічних умов завантаження вагонів стосовно кожного вантажу з урахуванням передового досвіду; - контролювання правильності вказання в перевізних документах відправником маси вантажу і завантаження вагонів відповідно до встановлених норм і з урахуванням передового досвіду. - Зменшення робочого парку вагонів; - Оптимізація робочого парку; - Зменшення обігу вагонів; - Зменшення простоїв на станціях; - Зменшення порожнього пробігу.	8. Договори про експлуатацію під’їзних колій і договори про подачу та забирання вагонів: зміст, порядок розробки Взаємовідносини залізниці з підприємствами, які виконують вантажні операції на під'їзних коліях, визначаються договорами про експлуатацію під'їзних колій або договорами про подачу та забирання вагонів. Договори про експлуатацію під'їзних колій укладаються між залізницею і власниками під'їзних колій у разі обслуговування під'їзної колії власним або орендованим локомотивом. Договори про подачу та забирання вагонів укладаються між залізницею і підприємствами у разі обслуговування локомотивом залізниці всієї під'їзної колії або окремих вантажних фронтів. Договори розробляються з урахуванням технології роботи під'їзної колії і технології роботи станції примикання, а у відповідних випадках - з урахуванням єдиних технологічних процесів. Договір про експлуатацію під'їзної колії і договір про подачу та забирання вагонів укладаються терміном на п'ять років і визначають кількість, порядок подачі та забирання вагонів, строки обороту вагонів і контейнерів на під'їзній колії та інші умови роботи під'їзної колії. А також повинні враховуватися вантажні фронти, умови і терміни навантаження маршрутів, можливість використання під'їзних колій для потреб залізниці. Порядок розробки: Проект договору розробляється залізницею на підставі акта обстеження під'їзної колії. До укладення нового договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії (договору про подачу та забирання вагонів) власник колії та його контрагенти зобов'язані надати залізниці копії Статуту підприємства, документів, які засвідчують право підприємницької діяльності, та документи, які підтверджують право власності на залізничну під'їзну колію. Договір про експлуатацію під’їзної колії та договір про подачу та забирання вагонів підписується начальником залізниці або іншою уповноваженою ним посадовою особою. 10. Умови перевезення масових вантажів маршрутами з місць навантаження. Показники маршрутизації. Масові вантажі перевозяться маршрутами. Маршрутом з місця навантаження називається состав поїзда встановленої маси або довжини, який сформований відповідно вимог ПТЕ та плану формування поїздів (ПФП) із вагонів, які завантажені одним або декількома відправниками на одній або декількох станціях прийому до перевезення на адресу одного або декількох одержувачів на одну або декілька станцій призначення, який проходить хоча б одну технічну станцію без переробки.Маршрути з місць навантаження вантажів по умовам організації діляться на 3 основні групи: 1. Відправницькі – навантажені одним вантажовідправником на станції навантаження однорідним вантажем на адресу одного одержувача та на одну станцію вивантаження, який проходить хоча б одну технічну станцію без переробки. 2. Ступінчаті – навантажені різними вантажовідправниками на адресу одного вантажоодержувача. 3. Кільцеві – здійснюються постійними составами, які повертаються на ту ж саму станцію у порожньому або навантаженому стані. За дальністю перевезення маршрути бувають: - Сітьові (які перевозять вантаж в межах декількох залізниць); - Місцеві (на одній залізниці). Показники маршрутизації: 1.Рівень маршрутизації (визначається для вантажу і станції). Показує який відсоток вантажопотоку організований у відправницькі маршрути. Кван= Кст= 2. Середня маса нетто маршруту (для станції, дирекції, залізниці) = , т 3.Середній состав маршруту = , ваг 4 Середня дальність перевезення вантажів маршрутами = , км
11. Простій місцевого вагону та шляхи його скорочення Місцевий вагон – вагон, з яким на станції виконуються вантажні операції. За характером вантажних операцій розрізнюють 4 види місцевих вагонів: - що прибули в навантаженому стані під вивантаження; - що прибули в порожньому стані під навантаження; - що проходять здвоєні вантажні операції; - збірні вагони і вагони з контейнерами, що проходять вантажосортування.Розрахунок середнього простою місцевого вагону вказує на те, який час у середньому на станції знаходиться один місцевий вагон:Tср^м= tпр+tван.оп+tвідде tпр – час від прибуття до подачі під вантажні операції;tван.оп – час під вантажними операціями;tвід – час від закінчення вантажних операцій до відправлення.Для зниження простою місцевих вагонів технологія їх обробки повинна передбачати: -почасове планування навантаження за призначенням плану формування - в результаті скорочується простій вагонів під накопиченням; - оптимізацію подач і прибирання вагонів, оптимізацію черговості подачі і прибирання вагонів для кожного вантажного пункту; -раціональну послідовність, паралельність і тривалість операцій, що стосується до міжопераційних перерв і тривалість операцій; -застосування сучасних методів праці, широке використання здвоєних вантажних операцій; -механізація навантажувально-розвантажувальних операцій -оптимізація технології роботи станції і вантажних пунктів, їх технічного оснащення і режиму роботи.	12. Види жорсткої та м’якої тари, її призначення. Навести приклади Тара є елементом упаковки, яка представляє собою виріб для розміщення продукції.Залежно від здатності зберегти свою форму тара поділяється на: - тверду (жорстку); - напівтверду (напівжорстку); - м'яку.До твердої тари відноситься тара, яка не втрачає своєї форми при перевезенні та зберіганні і здатна витримувати тиск як самого навантаженого в неї матеріалу (продукту), так і зовнішній тиск іншого шару вантажу, що розміщений зверху, а також поштовхи і струс при перевезеннях і в процесі вантажно-розвантажувальних робіт. До цієї тари відноситься вся металева тара(банки, ту­би, контейнери, цистерни), пластмасова(ящики, бочки), скляна(банки, пляшки, балони), дерев'яна(ящики, контейнери, лотки, корзини, бочки, кадоби).Герметизована металева і скляна тара запобігають шкідливо­му впливу на товари атмосферного кисню та проникненню сто­ронньої мікрофлори, що зменшує окисне пошкодження товарів (згіркнення, осалювання жирів, розкладання вітамінів, барвників тощо), а також їхнє мікробіологічне псування (гниття, пліснява, розвиток хворобливих бактерій та ін.). Металева тара і пляшки з темного скла захищають товари від дії сонячних променів, що також сповільнює шкідливі процеси окислення.До напівтвердої тари відносять картонну упаковку (короби) і комбіновану (тетрапаки, перпаки тощо).М'яка тара — це тара, форма і розміри якої змінюються при її наповненні. До цієї тари відноситься полімерна (паки, мішки, пакети), паперова (мішки, пакети, обгортковий та інший папір) і тканева (мішки, матеріали для перев'язування — шпагат, різноманітні мотузки, стрічки тощо).М'яка тара не захищає вміщений у ній товар від механічних ушкоджень. Нею користуються або для упаковки товарів з високою механічною стійкістю, або додатково застосовують тверду тару.До переваг м'якої тари належить те, що вона в порожньому стані займає мало місця і є відносно дуже дешевою. Основне призначення м'якої тари — забезпечення транспортування й збе­рігання сипких та інших подібних матеріалів, стійких до механі­чних поштовхів та ударів. Окремі види м'якої тари можна вико­ристовувати для герметичної упаковки, завдяки чому створю­ються і підтримуються стабільні умови зберігання продукту (во­логість повітря, газовий склад тощо). М'яка тара (поліетиленові мішки) застосовується також для зберігання деяких біологічних продуктів.
13.Пломбування вагонів та контейнерів. Навести приклади Вагони і контейнери пломбуються запірно-пломбувальними пристроями ЗПП(пломба в єдиній конструкції з пристроєм для блокування), призначеними для одночасного запирання і пломбування вагонів і контейнерів або свинцевими пломбами.ЗПП можуть належати залізниці (якщо пломбування проводилося її засобами) і відправнику. ЗПП накладає сторона, яка виконує навантаження. Якщо вантажовідправником є приватна особа або сількгоспідприємство, на вагон може накладатися ЗПП залізниці із записом в накладній «ЗПП №… вважати ЗПП відправника». Пломба (ЗПП) – належить до групи охоронних технічних засобів одноразового використання, який свідчить про засіб боротьби за схоронність вантажу під час перевезення залізницею. Порядок пломбування (встановлення ЗПП) вагонів і контейнерів установлений Правилами пломбування вагонів і контейнерів. Без ЗПП (пломб), але з обов'язковим накладанням закруток, допускається перевезення вантажів, зазначених у додатку до пункту 4 Правил пломбування вагонів і контейнерів. Принцип дії ЗПП: одностороння фіксація канату у корпусі ЗПП при його пропусканні через отвір корпуса.ЗПП, накладені на вагони і контейнери, повинні мати такі знаки: - скорочене найменування залізниці відправлення (не більше 4 знаків), (Дон.); - товарний знак Укрзалізниці, (УЗ); - товарний знак підприємства-виробника ЗПП, (МДМ); - найменування ЗПП, (ВАРТА М); - остання цифра року виготовлення ЗПП, (3); - контрольний знак, семизначний, (1234567).Виготовлення та застосування ЗПП з однаковими контрольними знаками забороняється.	14.Сила тертя, порядок її визначення Сила тертя діє за будь-яких умов руху. Вона залежить від виду вантажу та матеріалу і стану опірної поверхні. Сила тертя прикладена в центрі опірної поверхні і направлена у бік протилежний інерційній силі.При рушанні, гальмуванні, маневрах, переміні швидкості руху найбільше значення приймають повздовжні сили, в тому числі при русі по перегону зі встановленою швидкістю –повздовжня сила тертя.Сила тертя у повздовжньому напрямку визначається за формулою: де - вага вантажу, т μ - коефіцієнт тертя між контактуючими поверхнями вантажу та вагону (або підкладок); - коефіцієнт прискорення вільного падіння, =9,81 м/с Сила тертя у поперечному напрямку визначається за формулою: де - питома вертикальна інерційна сила, яка визначається: де к - коефіцієнт, який залежить від кількості опірних вагонів; - довжина вантажу, м
15.Повздовжня горизонтальна інерційна сила, порядок її визначення. Поздовжні горизонтальні інерційні сили виникають при русі в процесі розгону та гальмування поїзда, при зіткненні вагонів під час маневрів і розпуску з сортувальних гірок, а також при коливаннях вагону під час руху. При цьому швидкiсть руху вагона змiнюється і на вантаж дiє iнерцiйна сила, що викликана прискоренням.Повздовжня горизонтальна інерційна сила залежить від характеру руху, типу і стану автозчепного пристрою, від маси вантажу і характеристик вагона, точка прикладення повздовжньої інерційної сили – центр маси вантажу, діє в напрямку протилежному поздовжній силі тертя. Визначається за формулою: (1.1) де апв - питома поздовжня інерційна сила на 1 т маси вантажу, Н/т; Qван - маса вантажу, т. [H/т] (1.2) де - загальна маса вантажу у вагоні або на зчепі, т; а22, а94 - значення питомої поздовжньої інерційної сили залежно від типу кріплення при масі брутто відповідно вагона: 22 т і 94 т;	16. Розробка місячного плану перевезень вантажів Перевезення вантажів залізницями здійснюється на підставі договорів про організацію перевезень за місячними планами, за пред’явленнями, за окремими замовленнями відправників.Місячне планування перевезень вантажів у межах України, на експорт у треті країни та країни СНД, у Латвійську Республіку, Литовську Республіку та Естонську Республіку здійснюється на підставі замовлень відправників у порядку, встановленому Правилами перевезення вантажів.Згідно з договором про організацію перевезень не пізніше 12 днів до початку наступного місяця відправник надає залізниці відправлення місячне замовлення на перевезення вантажів за формою ГУ-12 або формою ГУ-12К через АС МЕСПЛАН або на електронному носії у формі, сумісній з АС МЕСПЛАН, із зазначенням обсягів перевезень у вагонах (контейнерах) і тоннах. Замовлення оформляється окремо для кожної номенклатури вантажу, для кожної станції відправлення.Овочі, фрукти, інша сільськогосподарська продукція заготівельних організацій і споживчої кооперації, державних та колективних сільськогосподарських підприємств фермерських господарств, громадян, приймаються до перевезення як за планом, так і за заявками, що подаються залізниці відправника за три дні до навантаження. Якщо вантажовідправник не може здійснити перевезення в запланованих власних (орендованих) вагонах з причин, незалежних від нього (стихійне лихо, обмеження навантаження та інших причин), залізниця зобов’язана подати рухомий склад загального користування за заявкою відправника, поданою не менш як за три доби до дня навантаження.Управління залізниць на підставі розгорнутих планів перевезень розробляють і подають в УЗ плани для складання зведеного плану перевезень залізницями України.
17.Поперечна горизонтальна інерційна сила, порядок її визначення. Поперечна горизонтальна інерційна сила діє при проходженні кривих та руху вагона з встановленою швидкістю; приложена в центр ваги вантажу. Напрямок дій – сила діє в напрямку, зворотному прискоренню.Поперечна горизонтальна інерційна сила визначається за формулою: де a поп – питома поперечна інерційна сила на 1 т маси вантажу, Н/кН; Qван - маса вантажу, т Питома поперечна інерційна сила визначається за формулою: , Н/т де ас, аш - питомі поперечні інерційні сили для випадків, коли центр ваги вантажу перебуває у вертикальних поперечних площинах, що проходять відповідно: через середину вагона, через шкворневу балку, H/т 1в - база вагона, м; 1гр - відстань від ЦВван до поперечної площини симетрії вагона,м.	18. Облік виконання плану перевезень вантажів Облік виконання плану перевезень вантажів здійснюється в обліковій картці форми (ГУ-1) за кожним планом, а також за замовленням про надолуження недовантаження за попередній місяць. На підставі цього обліку визначаються розміри матеріальної відповідальності сторін за невиконання плану.Облікові картки ведуть працівники залізничних станцій в одному або, за вимогою відправника, у двох примірниках. У разі складання картки у двох примірниках один з них знаходиться на станції, другий - у відправника. Для кожного відправника і кожної номенклатурної групи вантажу станція заповнює верхню частину облікової картки та планові дані на місяць, норма добового навантаження визначається, виходячи із середньодобового обсягу перевезень і враховуючи всі додаткові дозволи, отримані станцією до початку місяця. Облікова картка підписується відправником і начальником станції або уповноваженим працівником станції по закінченні кожної звітної доби. Звітна доба - це час із 17 годин 01 хвилини однієї доби до 17 години 00 хвилин наступної доби за київським часом. У разі відмови в/в від підписання облікової картки про це складається акт загальної форми.У ОК щодня вказують причини недовантажень з вини в/в чи залізниці, навантаження по дорогах призначення в ОК указується тільки у вагонах. Підсумкові дані про навантаження по залізницях призначення за декаду показують дробом: у чисельнику - за планом, у знаменнику – фактичне виконання. Недовантаження на залізниці призначення за декаду визначається як сума недовантажень на окремі залізниці за вилученням загального недовантаження за декаду. Штраф за невиконання місячних планів і додаткових замовлень на перевезення вантажів нараховується залізницею і в/в по закінченні кожної декади, сальдова сума штрафу визначається по закінченні місяця.
19.Умови стійкості вантажу від перекидання. Стійкість вантажу від перекидання відносно підлоги вагону визначається коефіцієнтом стійкості. Коефіцієнт запасу стійкості вантажу від перекидання визначається: вздовж вагона (1)поперек вагона (2)де b ,l^опозд - найкоротша відстань від проекції центра маси вантажу на горизонтальну площину до ребра перекидання відповідно вздовж і поперек вагона, мм. У фундаментів b =l^опозд hцмф - висота центра маси вантажу (фундаменту) над підлогою вагона,мм;hу - висота поздовжнього і поперечного упорних брусків від під­логи платформи, hзцн-висота загального центру навітряної площини вантажу від підлоги вагона, мм. - коефіцієнт прискорення вільного падіння, =9,81 м/с Якщо значення ηпв та ηпп складає 1,25 – вантаж є стійким, додаткових закріплень його від перекидання не потребується.Якщо значення ηпв та ηпп складає менше 1,25, то стійкість вантажу повинна бути забезпечена відповідними кріпленнями.	22. Складання вагонного листа. Коди для натурного листа поїзда. Вагонний лист – це документ, який використовується при вивантаженні, сортуванні вантажу, контейнерів, при видачі вантажу для обліку навантаження, вивантаження і заповнення натурного листа поїзда. Вагонний лист складається на завантажений вагон прийомоздавальник вантажу і пересилається ним в товарну контору. Вагонні листи складають у залежності від виду відправлення: вагонна – форма ГУ-38а (ГУ-38а ВЦ), маршрутна або групова – ГУ-38б(ГУ-38б ВЦ), контейнерні – ГУ-38в(ГУ-38в ВЦ), дрібні – ГУ-38г (ГУ-38г ВЦ). Копії вагонних листів передають товарному касирові для заліку в навантаження. Пам'ятки прийомоздавальника або натурні листи й відомості подачі й прибирання вагонів надходять до товарного касира для подальшого оформлення. Вагонні листи містять кодовану та текстову інформацію.Вагонний лист також складається на локомотиви, що не діють, пасажирські вагони, електро- та дизель поїзди, машини та механізми на колійному ходу, які перевозять вантаж на своїх осях, а також на порожні вагони.Розділ «Коди для натурного листа» заповнюється станцією на основі накладної таким чином:«Маса вантажу в тонах» – маса вантажу навантаженого в вагон в тоннах (3 цифри, тільки ціле число); 008-8т;064-64т;6250кг-063т.«Станція призначення вагона» – 6 цифр – коди станції, наприклад, 493901- Микитівка; при перевезенні в змішаному залізничному-водному сполученні вказується код станції перевалки.«Код вантажу» – 8 цифр – код вантажу за ЄТСНВ, наприклад, 01-Тварині живі;«Код одержувача» – 4 цифри 5467;«Особливі відмітки» - 3 цифри; 1й знак-маршрут,нероб.парк;2й знак-код прикриття;3й знак-негаб,живн,ДБ,НГ.«Кількість ЗПП» - 1 цифра;«Кількість контейнерів» – заповнюється на контейнерні відправки, а на вагонні-заповнюється при перевезенні ШПВ,0208-термін доставки вантажа закінчується 02.08; «Вихідна прикордонна станція» - 6 цифр; «Тара вагона» – 3 цифри (в цілих числах) 022-22т;«примітка» - не більш 6 алфавітно-цифрових знаків; СХ- секція не розчіплювати, ДУ-82 – вагон спеціальних и технічних потреб.
20. Порядок нарахування провізної плати За Тарифним керівництвом N 1, відповідно до Розділу 1 «Правила застосування тарифів», параграфу 1. «№Порядок визначення плати за перевезення вантажів» для розрахунку плати за перевезення потрібно: 1. За Тарифним керівництвом N 4 залізниць України визначити відстань перевезення (далі - тарифна відстань). 2. Визначити характерні особливості перевезення вантажу (швидкопсувний, наливний, небезпечний, великоваговий, негабаритний, спеціальний, військовий, з окремим локомотивом, на зчепі тощо) і застосувати відповідні правила розрахунків плати за перевезення. 3. Визначити, до якого виду відправки належить вантаж, що пред'являється для перевезення, - вагонної, збірної вагонної, контрейлерної або контейнерної, і застосувати відповідні правила розрахунків плати за перевезення. Якщо партія вантажу, що пред'являється до перевезення, є вагонною відправкою, - визначити, вагон якого типу використано для перевезення: універсальний - критий, платформа, напіввагон, переобладнаний або модернізований в універсальний, у тому числі критий, переобладнаний з рефрижераторного; ізотермічний - вагон рефрижераторної секції та автономний рефрижераторний вагон; цистерна; транспортер; спеціальний (спеціалізований) - хопер-цементовоз, зерновоз, вагон для перевезення тварин, двоярусна платформа та інший вагон для перевезення автомобілів, вагон для котунів та агломерату, цистерна-цементовоз, содовоз, сажовоз, вагон для мінеральних добрив, технологічної тріски, рулонної сталі, хопер-дозатор, думпкар, бітумовоз, борошновоз, лісовоз, живорибний, вагон-термос, платформа для великовагових контейнерів (фітингова платформа) та інші спеціальні (спеціалізовані) вагони і відповідно до цього вибрати тарифну схему. Якщо партія вантажу, що пред'являється до перевезення, є контейнерною відправкою, - визначити, контейнер якого типу - універсальний, спеціальний чи спеціалізований або якої категорії (маси брутто або довжини) використано для перевезення, і відповідно до цього вибрати тарифну схему. Якщо партія вантажу, що пред'являється до перевезення, є контрейлерною відправкою, - визначити, завантажений чи порожній автопоїзд, автомобіль, причіп, напівпричіп або знімний автомобільний кузов пред'явлено до перевезення, і відповідно до цього вибрати тарифну схему. 4. Визначити розрахункову масу вагонної відправки відповідно до пункту 4 цього розділу. 5. Визначити належність вагона (контейнера) - парку залізниць, власний^1 або орендований, у якому пред'являється до перевезення вантаж або перевезення у порожньому стані, і вибрати тарифну схему. При перевезенні вантажів у вагоні парку залізниць, крім транспортерів, базова ставка плати визначається як сума інфраструктурної (далі - І) для вагонів парку залізниць та вагонної (далі - В) складових плати (тарифу). При перевезенні у власному або орендованому вагоні базовою ставкою плати є інфраструктурна складова для власних або орендованих вагонів (І вл). При перевезенні вантажів у власних вагонах, орендованих залізницями або підприємствами, що підпорядковані Укрзалізниці, плата визначається як для вагонів парку залізниць. 6. Визначити, якою - вантажною, великою швидкістю або в складі пасажирських поїздів здійснюється перевезення. 7. Якщо вантаж підлягає супроводу та охороні воєнізованою охороною залізничного транспорту, визначити плату за супроводження та охорону відповідно до пункту 31 цього розділу. 8. Якщо перевезення здійснюється у супроводі провідника вантажовідправника (вантажоодержувача), плату за його проїзд визначити відповідно до пункту 16 цього розділу. 9. Якщо перевезення здійснюється з окремим локомотивом або власний (орендований) локомотив слідує "своїм ходом" - визначити належність локомотива (залізниці, власний або орендований), його тип (електровоз чи тепловоз), стан вагонів (порожній чи завантажений), їх належність (парку залізниць, власні або орендовані) і вибрати тарифну схему. 10. Після встановлення номера тарифної схеми, що відповідає даному виду відправки та перевезенню, звернутись до таблиць розділу IV цього Збірника, в яких наведені базові ставки плати за перевезення відповідно до відстані перевезення. 11. Визначити, до якого тарифного класу або позакласової групи віднесено вантаж, у тому числі рейковий рухомий склад, контейнери, та яким видом відправки здійснюються перевезення, і застосувати до базових ставок плати коефіцієнт, установлений для даного вантажу та виду відправки. Якщо при перевезенні для прикриття або встановлення контрольної рами використовується порожній вагон, до базової ставки плати за цей вагон слід застосувати коефіцієнт, який застосовується для вантажу, що потребує прикриття. 12. Після визначення плати за перевезення визначити суму додаткових зборів.	21. Залізнична накладна. Її зміст та призначення На кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну). Накладна згідно з Правилами перевезення вантажів може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису (ЕЦП)). Електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу.Згідно п.6 Статуту, накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем.Накладна заповнюється відправником із застосуванням автоматизованих систем залізничного транспорту України або програмних засобів, у разі її оформлення в паперовому вигляді роздруковується у трьох примірниках, один із яких видається відправникові вантажу та є квитанцією для приймання вантажу до перевезення, другий і третій передаються з вантажем на станцію призначення. Заповнення накладної здійснюється відправником, залізницею, одержувачем згідно з Правилами перевезення вантажів. Відправник заповнює такі графи накладної: В графі 1 відпавником заповнюються дані про відправника. Відправником може бути одна юридична або фізична особа. Назва підприємства, код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), поштова адреса. За можливості вказуються номер телефону, факсу, адреса електронної пошти. Країна вказується у випадку відправки за кордон (експорт) В гр. 2 Код відправника 4 - значний Гр.3 - Код платника 7 - значний Гр. 4 – Дані про одержуача. Заповнюється у порядку, передбаченому для графи 1 Гр. 5- Код одержувача 4 - значний Гр. 7 – «Заяви відправника». Провідник вантажу (прізвище, ім'я, по батькові, серія та номер паспорта), Швидкість доставки (вантажна, велика). Відмітки "Охорона МВС" та інш. Гр.8 - Номер договору між відправником та одержувачем (за бажанням) Гр.9 - Документи, що додані відправником. Гр.10. - Документи, що додані відправником Гр.11- Якщо станція призначення відкрита для виконання вантажних операцій згідно з Тарифним керівництвом N 4 залізниць України, то зазначається найменування під'їзної колії Гр.12- Код залізниці - 2 знаки, код станції - 6 знаків згідно з Тарифним керівництвом N 4 залізниць України Гр.13 – Платник Гр.14 - Код платника, присвоєний йому розрахунковим підрозділом залізниці Гр.15 - Відмітки, не обов'язкові для залізниці(Відомості відправника - одержувачу, пов'язані з відправкою) Гр.16 - Найменування станції та залізниці відправлення згідно з Тарифним керівництвом N 4 залізниць України Гр.17 Код залізниці - 2 знаки, код станції - 6 знаків згідно з Тарифним керівництвом N 4 залізниць України Гр.18 – Відмітки митниці. Крім відправника, заповнюється митницеюГр.19 - Номер вагона Гр.20 - Найменування вантажу відповідно до Алфавітного списку вантажів Єдиної тарифно-статистичної номенклатури вантажів та відмінні ознаки вантажу. Знаки, марки, нанесені на окремі вантажні місця. Рід пакування вантажу (наприклад: "ящ.", "корз.", "боч.")Кількість, знаки, тип та належність (відправник/залізниця) застосованих пломб чи ЗПП. Відмітка "Зональний габарит".Відмітка "Пільговий габарит" Зазначається "Власний (орендований) вагон (локомотив) Гр.21 - Проставляється позначка "х", якщо вантаж негабаритний, швидкопсувний або перевозиться на особливих умовах тощо Гр.22- Якщо вантаж небезпечний, проставляється позначка "х", а також за необхідності "ВМ". Гр.23 - Код вантажу за ЄТСНВ або ГНВ Гр.24 - Заповнюється, якщо маса вантажу визначена відправником Також відправником заповнюються гр.26 «Спосіб визначення маси» (якщо масу визначав відправник, якщо залізниця – то залізницею.), гр.27 «Оголошена вартість вантажу», гр.28 «Ким завантажено вантаж у вагон (контейнер)» (заповнюється відправником або залізницею), гр.50 «Відмітки відправника», гр.55 – «Правильність внесених відомостей підтверджую», гр.58 «Вид небезпеки вантажу», гр.60 - Порядок прикриття вагона в поїзді у випадках, передбачених правилами перевезень, гр.61 - Відомості про обмеження за масою або габаритом навантаження, які встановлено на даному напрямку перевезення, гр. 62 - "Не спускати з гірки". Одержувач заповнює такі графи накладної: Гр. 6 - Код платника (одержувача) 7 - значний Гр. 53 –«Підтвердження одержання вантажу Вантаж одержав» Інші графи заповнює залізниця: Гр.25 - «Маса вантажу, визначена залізницею» Гр. 29 – «Відправка». У. відповідному місці проставляється позначка "х" Гр.30 – «Тарифні відмітки». Заповнюються відповідно до Тарифного керівництва N 1; указуються номер групи, позиції, схеми, відстань перевезення. У разі застосування виняткового тарифу вказується його код Гр.31, 39 – «Провізна плата» Гр.32, 40 – «Плата за проїзд провідника» Ь Гр. 33, 41 – «Плата за охорону вантажу залізницею» Гр. 34 – «Усього сплачено відправником (прописом)» Гр. 35, 36, 37, 43,44,45 – «Інші платежі на станції відправлення» Гр 38 – «Підпис». Посада та підпис працівника залізниці на станції відправлення Гр. 42 – «Усього сплачено одержувачем (прописом)» Гр. 46 - Посада та підпис працівника залізниці на станції призначення Гр.47, 48 визначають сплату на станції відправлення або призначення по квитанції різних зборів. Гр.49 – «Відмітки залізниці» (складання актів, причини затримки вантажу) Гр.51 – «Календарний штемпель прибуття вантажу» Грю52 – «Календарний штемпель видачі вантажу» Гр. 54 – «Ідентифікація відправки» Зазначається код залізниці та станції відправлення, номер накладної (відправки) Гр.56 – «Календарний штемпель станції відправлення» Гр.57 – «Увезення дозволено» Відмітки залізниці про одержання відправником згоди на ввезення вантажу та призначення дати навантаження Гр. 59 – «Вид негабаритності» Гр.63 – «Код типу маршруту, поїзда (прямий відправника, з розпиленням, ступінчатий, контейнерний поїзд тощо)» Гр.64 – «Номер маршруту» Гр.65 – «Код станції розпилення маршруту» Гр.66 – «Кодування інформації, визначене Укрзалізницею»
23. Висота загального центру маси вагона з вантажем. Висота загального центру маси вагона з вантажем визначається за формулою: , мм де –маса тари вагону, т; hцм1, h цм - висота ЦМ одиниці вантажу від РГР, мм; H цм^в - висота ЦМ порожнього вагону від РГР, мм; hцмі складається з висоти підлоги hпідлоги, висоти підкладки hпідкладки та висоти центру маси вантажу hцм^ван.	24. Характеристика і класифікація сил та зусиль, які діють на вантаж у процесі перевезення. Рис.1 Сили,що діють на вантаж під час перевезення Під час перевезення на вантаж діють наступні сили: - Р – сила тяжіння; виникає внаслідок дії сили тяжіння Землі, діє завжди з однаковою силою; точка прикладання – центр мас вантажу; сили інерції: - Fповзд - повздовжня інерційна сила виникає внаслідок протидії руху транспортного засобу під час рушання, гальмування рухомого складу (безударне походження) або під час розпуску вагонів на гірках (ударне походження); максимальне значення приймає під час зміни руху, під час руху зі встановленою швидкістю приймає своє найменше значення; точка прикладання - центр маси вантажу; - Fп– поперечна інерційна сила виникає під час руху поїзду по кривих ділянках колії; розглядається для умов руху рухомого складу з вантажем по перегону із встановленою швидкістю; точка прикладання – центр маси вантажу; - FВ – вертикальна інерційна сила; приймає своє максимальне значення під час руху по перегону із встановленою швидкістю; точка прикладання – центр маси вантажу; W – вітрове навантаження виникає внаслідок дії вітру як атмосферного явища; максимального значення приймає під час руху по перегону; сприймає вітрове навантаження площа вантажу, яка розташована вздовж повздовжнього борту; точка прикладання – геометричний центр площини, яка підвержена дії вітру; - Fтр - сила тертя виникає внаслідок протидії іншим силам; точка прикладання – центр опорної поверхні.
25. Вітрове навантаження, порядок його визначення. Вітрове навантаження виникає внаслідок дії вітру як атмосферного явища; максимальне значення приймає під час руху по перегону; сприймає вітрове навантаження площа вантажу, яка розташована вздовж повздовжнього борту; точка прикладання – геометричний центр площини, яка підвержена дії вітру. Вітрове навантаження розраховується за формулою: , Н·м^2 де Ка – аеродинамічний коефіцієнт, враховуючий ступінь обтікаємості вантажу повітрям, якщо вантаж обтічної форми Ка=0,5; якщо вантаж не обтічної форми Ка=1; SНП –проекція площини, на яку діє вітер на вертикальну площину паралельну повздовжній вісі вагону;ω – питоме вітрове навантаження.	26. Класифікація вантажів, що потребують закріплення при перевезенні на рухомому складі. На відкритому рухомому складі перевозять вантажі, які не бояться атмосферних опадів, а також розміри яких не дозволяють помістити їх у криті вагони. До них відносять масові вантажі, які перевозяться, як правило, навалом; а також довгомірні, громіздкі та великовагові вантажі.До вантажів, які потребують закріплення при перевезенні на відкритому рухомому складі відносяться: - навалочні – вантажі, що не потребують якогось кріплення, стійкість у русі забезпечує конструкція вагону або піввагону (вугілля, руда, ліс, цемент);штучні – вантажі, які потребують кріплення під час перевезень (верстати, електродвигуни, машини, автомобілі та ін.);штабельні – вантажі, які складаються з окремих однорідних предметів, щоскладаються в декілька рядів по висоті (закріплюються за допомогою обв’язок, дерев’яних розпорок, скоб).
27. Небезпечні вантажі та їх класифікація. Небезпечні вантажі – це речовини, матеріали, вироби, відходи виробничої та ін. діяльності, які внаслідок притаманних їм властивостей за наявності певних факторів можуть під час перевезення спричинити вибух, пожежу, пошкодження технічних засобів, пристроїв, споруд та ін. об’єктів, заподіяти матеріальні збитки та шкоду довкіллю, а також призвести загибелі, травмування, отруєння людей, тварин і які за міжнародними договорами, згода на зобов’язаність яких надана Верховною Радою України або за результатами випробувань в установленому порядку залежно від ступеня їх впливу на довкілля або людину віднесено до одного з класів небезпечних вантажів.Клас 1 – Вибухові речовини і виробиКлас 2 – ГазиКлас 3 – Легкозаймисті рідиниКлас 4.1 – Легкозаймисті тверді речовини, самореактивні речовини і тверді десенсибілізовані речовиниКлас 4.2 – Речовини, здібні до самозайманняКлас 4.3 – Речовини, що виділяють легкозаймисті гази при зіткненні з водоюКлас 5.1 – Окислюючі речовиниКлас 5.2 – Органічні пероксидиКлас 6.1 – Токсичні речовиниКлас 6.2 – Інфекційні речовиниКлас 7 – Радіактивні матеріалиКлас 8 – Корозійні речовиниКлас 9 – Інші небезпечні речовини і вироби	28. Від чого залежать терміни доставки вантажів? Привести розрахункову формулу. Заходи по прискоренню доставки вантажів Термін доставки вантажів обчислюється за формулою де tв-пв – встановлений час на операції по відправленню і надходженню вантажів (1 доба); Lвант – відстань перевезення вантажу, км; Vср.доб – швидкість пересування вантажу; Stдод – час на додаткові операції (переадресування, перехід через прикордонні переходи, переправи, перевантаження на автомобільний транспорт), діб. Термін доставки вантажів залежить від тарифної відстані перевезення, швидкості пересування вантажу, часу на додаткові операції на станції відправлення та на станції призначення, додаткового часу відповідно до Правил перевезення вантажів. Заходи по прискоренню доставки вантажів: - відправлення прийнятих до перевезення вантажів якнайшвидше, по можливості в день прийому; - зменшення простоїв та затримки на станціях;- підвищення технічної, дільничної швидкостей руху поїздів; - поліпшення взаємодії залізничного транспорту з іншими при перевезеннях у змішаних сполученнях; - зменшення різниці між тарифними та експлуатаційними відстанями; - зменшення часу на додаткові операції та їх кількість - організація відправлення маршрутами. При цьому прискорюється пересування вагонів, але додається час на навантаження, накопичування і формування на станції відправлення, а також час на вивантаження, видачу на станції призначення; - формування на станції відправлення, а також час на вивантаження, видачу на станції призначення.
29. Переваги контейнерного способу доставки вантажів. Контейнерний спосіб доставки вантажів – це доставка вантажів у контейнерах. Контейнер – це транспортний засіб багаторазового використання, призначений для розміщення і перевезення вантажу одним або декількома видами транспорту. До переваг контейнерного способу доставки вантажів належать: - уніфікація вантажного місця;- економія капітальних вкладень у складське господарство; - використання навантажувально-розвантажувальних машин високої продуктивності; - прискорення вантажних операцій; - скорочення простою вагонів на станціях; - прискорення обігу вагону; - підвищення рівня схоронності вантажу підчас перевезення; - підвищення рівня взаємодії різних видів транспорту; - можливість доставки “від дверей” вантажовідправника “до дверей” вантажоодержувача;- контейнери об’єднують в одну відправку велику кількість дрібних одиниць вантажу; - зниження вимог до упаковки вантажу; - можливість використання відкритого рухомого складу.	30. Індекс негабаритності Негабаритним називається вантаж, розміри якого (включаючи упаковку та кріплення) перевищують габарит навантаження при розташуванні вантажу на вагоні (зчепі), який знаходиться на прямій горизонтальній ділянці колії, а повздовжня вертикальна площина цього вагону (зчепу) збігається з віссю залізничної колії, або якщо геометричні виноси цього вантажу в кривих перевищують геометричні виноси розрахунку вагона у цих кривих Позначення в індексі негабаритності: 1-й знак – завжди буква Н (негабаритність); 2-й знак – ступінь нижньої негабаритності, може приймати значення: 0, 1...6,8; 3-й знак – ступінь бокової негабаритності, може приймати значення: 0,1...6,8; 4-й знак – ступінь верхньої негабаритності, може приймати значення: 0,1...3,8;5-й знак – вертикальна сверхнегабаритність (вантаж виходить за установлені межі негабаритності), може приймати значення: 0,8; 0 – вантаж є габаритним; 8 – вантаж є понаднегабаритним. Наприклад: Індекс негабаритності Н2030 означає: негабаритність нижньої 2-го ступеню, бокової негабаритності немає, верхня негабаритність 3-го ступеню, вертикальної сверхнегабаритності немає.

Дата добавления: 2015-08-28