Захисні заходи, що дозволяють забезпечити умови радіаційної небезпеки при застосуванні закритих джерел, основані на знанні законів поширення іонізуючих випромінювань і характеру їхньої взаємодії з речовиною.
Основні принципи забезпечення радіаційної безпеки:
1.зменшення потужності джерел до мінімальних розмірів;
2.скорочення часу роботи з джерелом;
3. збільшення відстані від джерел до людини;
4.екранування джерел випромінювання матеріалами, що поглинають іонізуюче випромінювання.
Відкритими називаються такі джерела іонізуючого випромінювання, при використанні яких можливе потрапляння радіоактивних речовин у навколишнє середовище.
Основні принципи захисту:
- використання принципів захисту, що застосовується при роботі з джерелами випромінювання у закритому виді;
- герметизація виробничого устаткування з метою ізоляції процесів, що можуть стати джерелами надходження радіоактивних речовин у зовнішнє середовище;
- заходи планувального характеру;
- застосування санітарно-технічних засобів і устаткування, використання спеціальних захисних матеріалів;
- використання засобів індивідуального захисту і санітарної обробки.
3.5 Безпека в умовах надзвичайних ситуацій
Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин і зараженням навколишнього середовища виникають на підприємствах хімічної, нафтопереробної, целюлозно-паперової і харчової промисловості, водопровідних і очисних спорудах, а також при транспортуванні сильнодіючих отруйних речовин.
Безпосередніми причинами цих аварій є: порушення правил безпеки й транспортування, недотримання техніки безпеки, вихід з ладу агрегатів, механізмів, трубопроводів, ушкодження ємностей.
Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві належить проводити згідно з ДНАОП 0.00-4.03-01 «Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві». Дія цього положення поширюється на підприємствах, установи і організації незалежно від форми власності, на осіб, які є власниками цих підприємств або уповноваженими ними особами, фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, які відповідно до законодавства використовують найману працю, на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно при умові добровільної сплати ними внесків на державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а також на осіб, які працюють на умовах трудового договору, проходять виробничу практику або залучаються до праці.
Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з учнями та студентами навчальних закладів під час навчально – виховного, процесу, трудового і професійного навчання в навчальному закладі, визначається МОН України. Нещасні випадки, що не пов’язані з виконанням трудових обов’язків підлягають розслідуванню відповідно до «Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру»
4 Заходи з енергозбереження на підприємстві
На підприємстві встановлено конденсаторну установку потужністю 70 кВар, яка дозволяє компенсувати витрати реактивної енергії внаслідок чого дозволяє економити електроенергію. На підприємстві встановлено більш сучасні економічні лампи які витрачають менше електричної енергії і дають більший світовий потік. Також на підприємстві розроблені і впроваджені заходи з енергозбереження. Ці заходи передбачають:
1. Організаційні заходи;
2. Технічні заходи.
До організаційних заходів відноситься:
На кожному робочому місці є інструкція по енергозбереженню:
- при відпочинку або під час перерви необхідно вимикати всі електричні прилади та обладнання;
- раціонально використовувати освітлювальні прилади та устаткування;
- при несправності приладів своєчасно повідомляти відповідальному за енергозбереження на даній дільниці (цеху).
До технічних заходів відноситься:
- на підприємстві встановлена конденсаторна установка, яка дозволяє компенсувати витрати реактивної енергії в результаті чого економиться електрична енергія
- установка електронної системи контролю освітлення цехів;
- установка для автоматичного контролю за роботою електричних приладів;
- контроль за подачею і регулюванням системи опалення підприємства.
|
|
|
|
| ДП.5.090249.04.ПЗ | |||||
|
|
|
|
| ||||||
Змін. | Лист | № Документу | Підпис | Дата | ||||||
Розробив | Сологуб |
|
| Заходи з енергозбереження на підприємстві | Літера | Аркуш | Аркушів | |||
Перевірив | Волков |
|
|
| н |
|
|
| ||
|
|
|
| ДВНЗ «ХКТД» гр.ОР-41 | ||||||
Н. контр. | Горбакова |
|
| |||||||
Затверд. |
|
|
| |||||||
Економічний розділ
Ефективне управління витратами підприємства передбачає наявність розрахунку ефективності роботи структурних підрозділів.
Структурні підрозділи здійснюють свою діяльність в рамках підприємства, тому необхідно окреслити для них цілі, к частину загальної мети підприємства.
Відмінність цехів допоміжного виробництва від цехів основного виробництва полягає в тому, що результатом їхньої діяльності є не виготовлення основної продукції, а надання послуг виробничого характеру для забезпечення бесперебійної роботи технологічного обладнання. Досягнення цієї мети має здійснювались за умов використання мінімальних обсягів усіх видів ресурсів та економії витрат на виробництво. Уцьому і полягає спільність цілей, що поставлені перед цехами основного та допоміжного виробництва.
Для оцінювання діяльності структурних підрозділів підприємства надзвичайно важлива інформація не тільки про фінонсові наслідки, а й оцінювання виконання функціональними підрозділами своїх обов’язків.
Планування ремонтних робіт передбачає наявність ряду нормативних показників, які дають змогу визначити необхідну кількість працюючих, обсяг профілактичних робіт, скласти графік їх виконання. В системі СТОіР обладнання легкої промисловості використовують наступні поняття: міжремонтний період, міжремонтний цикл, нормо-години.
|
|
|
|
| ДП 5.090249.05 ПЗ | |||||
|
|
|
|
| ||||||
Змін. | Лист | № Документу | Підпис | Дата | ||||||
Розробив | Сологуб |
|
| Економічний розділ | Літера | Аркуш | Аркушів | |||
Перевірив | Волков |
|
|
| н |
|
| |||
|
|
|
| ДВНЗ «ХКТД» гр.ОР-41 | ||||||
Н. контр. | Горбакова |
|
| |||||||
Затверд. |
|
|
| |||||||
Для економічного обгрунтування доцільності створення централізованої дисптечерської служби необхідно провести розрахунки витрат на проведення ремонтних робіт при діючій на підприємстві системі, провести розрахунки витрат на створення централізованої дисптечерської служби та розрахувати економічний ефект від створення централізованої ремонтно- дисптечерської служби.
Проводимо розрахунок чисельності і фонду заробітної плати працюючих в РМЦ при діючій на підприємстві системіСТОіР.
5.1 Визначення обсягу технологічного обладнання в умовних одиницях.
Таблиця 5.1 Обсяг технологічного обладнання в умовних одиницях.
Найменування обладнення | Кількість обладнання, одиниці | Категорія ремонтної складності | Кількість обладнення в умовних одиницях |
Машина розкрійна Рл-3 | |||
Машина розкрійна Рл-1000 | |||
Машина розкрійна Рл-Ш | |||
Стіл прасувальний ЕВ-4VC | 0,5 | 2,5 | |
Машина пуговична ВS-2108 | |||
Машина для прямих петель GМ-783 | 5,5 | 5,5 | |
Машина швейна ВSD-842/PL | |||
Mашина зшивально-обметувальна GN-880 | 3,5 | ||
Mашина краєобметочна МО-3316 | 3,5 | 10,5 | |
Машина швейна | 2,5 | 2,5 | |
Машина швейна | |||
Mашина петельна 62761-Р3 | 5,5 | 27,5 | |
Продовження таблиці 5.1
| |||
Mашина петельна | 5,5 | 5,5 | |
Mашина краєобметочна 8515 | 3,5 | ||
Mашина наметочна | 1,5 | ||
Машина швейна DDL-8300 | 1,5 | ||
Машина швейна DDL-8500 | 1,5 | 1,5 | |
Разом |
|
| 181,5 |
Категорія ремонтної складності обладнання визначається на підставі “Положення про систему технічного обслуговування та ремонт обладнання легкої промисловості”
Чисельність слюсарів-ремонтувальників та електриків розраховується за формулою:
Np=P/H об.*К
де:
— Р-обсяг робіт в умовних одиницях;
— Н об.-норма обслуговування на одного слюсаря або електрикав умовних одиницях.(100 од.)
— К-коефіцієнт збільшення зониобслуговування згідно даних підприємства.
Для слюсарів:
Беремо 2 слюсаря-ремонтувальника.
Для електриків:
Беремо 1 електрика.
5.2 Розрахунок загального фонду заробітної плати тасередньомісячної заробітної плати одного працюючого.
Оплата праці робітників ведеться за погодинною формою оплати праці, враховуючипогодинну тарифну ставку, фонд робочого часу та доплати, які передбаченітрудовим законодавством України.
Оплата праці фахівців та службовців згідно визначеним місячним посадовим окладам.
Таблиця5.2.1 Розрахунок тарифного фонду заробітної плати робочих.
Найменування спеціальностей | Кількість робочих, чол. | Число розрядів
| Погодинна тарифна ставка, грн. | Річний фонд робочого часу,год. | Тарифний фонд оплати праці,грн. |
Слюсар | V | 7.85 | 15825.60 | ||
Слюсар | IV | 6.08 | 12257.28 | ||
Електрик | IV | 6.08 | 12257.28 | ||
Разом |
|
|
| 40340.16 |
Заробітну плату основних виробничих робітників провожу за формулою:
Фтар.=Нр*Ст*Фг
де:
— Фтар.-річний фонд заробітної плати, грн.
— Nр.-чисельність робітників;
— Ст.-погодинна тарифна ставка, грн.
— Фг.-річний фонд робочих годин.
Для слюсаря V розряду: Фтар.=1*7,85*2016=15825,60 грн.
Для слюсаря ІV розряду: Фтар.=1*6,08*2016=12257.28 грн.
Для електрик ІV розряду: Фтар.=1*6,08*2016=12257.28 грн.
Сума премії обчислюється на основі діючого на підприємстві положення про преміювання за формулою:
Пр.=Фтар.*%/100
де:
— Фтар.-річний фонд заробітної плати, грн.
—% відсоток доплат до заробітної плати.
Пр.= 40340.16*25/100=10085,04
Доплата за виконання державних обов’язків:
Пр.д.о.= 40340.16*0,1/100%=40,34 грн.
Доплата за тарифну відпустку:
Пр.т.в.= 40340.16*13/100%=5244,22 грн.
Інші доплати:
Доп.ін.= 40340.16*0,2/100%=80,68 грн.
Всього доплати складуть:
Дп. =10085,04+40,34+5224,22+80,68=15450,28 грн.
Таким чином річний фонд заробітної плати складе:
Фріч.=Фтар.+Дп.
де:
— Фтар.- річний фонд заробітної плати, грн.
—Дп.- загальні доплати робітникам.
Фр.= 40340.16+15450,28=56045,56 грн.
Результати проведених розрахунків заносимо до таблиці 5.2.2
Таблиця5.2.2 Розрахунокзагального фонду заробітної плати.
Склад загального фондузаробітної плати. | Відсотки доплат, % | Сума, грн |
1. Тарифний фонд оплати праці, грн. | —————— | 40340.16 |
2. Доплата до заробітної плати. |
|
|
2.1. Премії | 10085,04 | |
2.2. За виконання державних обов’язків. | 0,1 | 40.34 |
2.3. За тарифну відпустку. | 5244.22 | |
2.4. Інші доплати. | 0,2 | 80.68 |
Продовження таблиці 5.2.2 | ||
3. Всього доплат. |
| 15365.24 |
4. Річний фонд заробітної плати. |
| 56045,56 |
На підставі загального фонду оплати праці та чисельності робочих розраховуємо середньомісячну заробітну плату одного робочого 3пл.с.м.:
Зпл..с.л.м.=Фр./ (Nр.*12)
де
—Фр.- річний фонд заробітної плати;
— Nр.- чисельність робітників.
Зпл..с.л.м.= 56045,56/ (3*12)=1556,82 грн.
5.3 Розрахунок витрат на створення ремонтно-дисптечерської
служби.
Оперативність роботи дисптечера залежить від технічних заходів, які маються у його розпорядженні. На ремонтно-дисптечерській ділянці передбачені: комп’ютери, гучномовний та телефонний зв’язок, пошукові світлові та звукові сигналізації, центральні дисптечерські пульти з використанням елементів автоматики й обчислювальної техніки.
Розрахуємо кількість працюючих у ремонтно-дисптечерському пункті та фонду оплати праці.
Таблиця5.3.1 Розрахунок чисельності та фонду заробітної плати.
Перелік професій | Одиниці виміру | Кількість працівників | Посадовий оклад | Сума на рік, грн. |
Електронщік | Грн. | |||
Продовження таблиці 5.3.1 | ||||
Черговий | Грн. | |||
Разом |
|
Фонд заробітної плати (Фзар.) Розраховується за формулою:
Фзар.= Np.* По.*12
де:
— Np- кількість робочих однієї спеціальності;
— По.- посадовий оклад.
Таким чином фонд заробітної плати електронщика складе:
Фзар.ел.= 1* 1700*12=20400 грн.
А фонд заробітної плати диспетчера складе:
Фзар.дис.= 1* 1300*12=15600 грн.
Разом на рік отримуємо:
Фзаг.р.= Фзар.ел.+ Фзар.дис.
де:
— Фзар.ел. - фонд заробітної плати електронщика;
— Фзар.дис. - фонд заробітної плати диспетчера.
Фзаг.р.= 20400+15600=36000 грн.
Після цього розраховуємо кошти, які підуть утримання приміщення під ремонтно-дисптечерський пункт. Приймаємо приміщення загальною площею 20 квадратних метрів. Також беремо усі необхідні види комунальних послуг та розраховуємо їхню кількість для нашого приміщення.
Дані розрахунків приведені у таблиці 5.3.2.
Таблиця 5.3.2 Розміри витрат на комунальні послуги для приміщення диспетчерської служби.
Види витрат | Одиниці виміру | Норма витрат | Вартість одиниці виміру витрат | Сума витрат, грн. |
Опалення приміщення | Гк/кал | 52,1 | 81276 грн. | |
Елекроенергія на освітлення | кВт | 0,7 | ||
Господарчий інвентар | Грн | |||
Амортизаційні відрахування | % | 5,9 | — | |
Охорона праці | Грн. | |||
Разом |
|
|
|
Потреба в електроенергії для апаратури визначається за формулою:
де:
— Рап. – потужність апаратури;
— Фст. – корисний фонд часу на рік (зміну);
— 
– кількість змін;
— Ко. – коефіцієнт одночасної роботи апаратури (0,7-0,75);
— Кс. – коефіцієнт, що враховує втрати електричної енергії в мережі (0,98-0,96);
— ККД – коефіцієнт корисної дії апаратури (0,85-0,9).
Витрати на енергыю для апаратури визначаються за формулою:
Ев.ап.=Еап.+Вк
де:
— Еап – потреба в електроенергії для апаратури;
— Вк – вартысть одного кВт*год.
Ев.ап.=792,2+0,7=554,55 грн.
Виходить, що сумарні витрати на створення дисптечерської служби (Св) складуть:
Св.=Вком.+Фзаг.р.+ Ев.ап
де:
— Вком. – сума комунальних витрат;
— Фзаг.р. – річний фонд заробітної плати робітників диспетчерської лужби;
— Ев.ап – витрати на енергыю для апаратури.
Св.=95926+36000+ 554,55=132480,55 грн.
5.4 Визначаю штат служби головного механіка та фонд їхньої
заробітної плати
Фонд заробітної плати (Фзар.) Розраховується за формулою:
Фзар.= Np.* По.*12
де:
— Np- кількість робочих однієї спеціальності;
— По.- посадовий оклад.
Таким чином фонд заробітної плати головного механіка складе:
Фзар.гол.мех.= 1* 1600*12=19200 грн.
Фонд заробітної плати начальника РМЦ складе:
Фзар.нач.РМЦ= 1* 1200*12=14400 грн.
Фонд заробітної плати інженера по обладнанню складе:
Фзар.інж.обл.= 1* 1000*12=12000 грн.
Фонд заробітної плати інженера по обладнанню складе:
Ф зар.інж.обл.= 1* 1000*12=12000 грн.
Фонд заробітної плати техніка складе:
Фзар.тех.= 1* 800*12=9600 грн.
Разом на рік отримуємо (Фзар.заг.):
Фзар.заг.= Фзар.гол.мех + Фзар.нач.РМЦ + Фзар.інж.обл.+ Фзар.інж.обл.+ Фзар.тех.
де:
— Фзар.гол.мех - фонд заробітної плати головного механіка;
— Фзар.нач.РМЦ - фонд заробітної плати начальника РМЦ;
— Фзар.інж.обл - фонд заробітної плати інженера по обладнанню;
— Фзар.тех. - фонд заробітної плати техніка.
Фзаг.р.= 19200 + 14400 + 12000 + 12000 + 9600 = 67200 грн.
Сума премії обчислюється на основі діючого на підприємстві положення про преміювання за формулою:
Пр.= Фзар.*%/100
де:
— Фзар. - річний фонд заробітної плати, грн.
—% - відсоток доплат до заробітної плати.
Тому сума премії головного механіка складе:
Пр.гол.мех= 19200*25/100=4800 грн.
Сума премії начальника РМЦ складе:
Пр.нач.рмц= 14400*25/100=3600 грн.
Сума премії інженера по обладнанню складе:
Пр.інж.обл.= 12000*25/100=3000 грн.
Сума премії інженера по обладнанню складе:
Пр.інж.обл. =12000*25/100=3000 грн.
Сума премії техніка складе:
Пр.тех.=9600*25/100=2400 грн.
Загальна сума премій складає:
Пр.заг. = Пр.гол.мех + Пр.нач.рмц + Пр.інж.обл. + Пр.інж.обл. + Пр.тех.
де:
— Пр.гол.мех - сума премії головного механіка;
— Пр.нач.рмц - сума премії начальника РМЦ;
— Пр.інж.обл. - сума премії інженера по обладнанню;
— Пр.тех. - сума премії техніка.
Пр.заг. = 4800 + 3600 + 3000 + 3000 + 2400 = 16800 грн.
Розраховую загальний річний фонд заробітної плати працівників служби головного механіка: (Фріч.заг.):
Фріч.заг. = Фзаг.р. + Пр.заг.
де:
— Фзаг.р. – річний фонд заробітної плати;
— Пр.заг. - загальна сума премій.
Фріч.заг. = 67200+16800=84000 грн.
Результати проведених розрахунків зведено до таблиці 5.4.1.
Таблиця 5.4.1 Розрахунок чисельності та фонду заробітної плати працівників служби головного механіка.
Перелік посад | Кількість | Посадовий оклад | Річний фонд оплати праці | Премії | Фонд оплати праці | |
% | Сума грн. | |||||
Головний механік | ||||||
Начальник РМЦ | ||||||
Інженер по обладнанню | ||||||
Інженер по обладнанню | ||||||
Технік | ||||||
Разом | — | — |
Одже за рахунок впровадження диспетчерської служби, основаної на електронній системі організації ремонту технологічного обладнання підприємства, ми отримали можливість звіль нити одного з двох інженерів по обладнанню. Це додатково дасть підприємству річну економію за рахунок його заробітної плати у сумі 15000 грн..
В результаті виконання дипломного проекту за темою: Розробка електронної системи організації ремонту технологічного обладнання підприємства УПП-2 “Утог” з розрахунком зниження чисельності обслуговуючого персоналу на 2%” мною було проаналізовано сучасне становище технічного обслуговування обладнання даного підприємства. Отже можна зробити наступний висновок; що на підприємстві УПП-2 “Утог” для забезпечення відповідного стану обладнання виконуються наступні види робіт: чистка обладнання; контроль за змащюванням обладнання; контроль технічного стану обладнання; наладка машин; ліквідація відказів, а також позапланові аварійні ремонти. У зв’язку з вищесказаним наголошую на необхідності впровадження розробленої електронної системи організації ремонту технологічного обладнання. Ця система дозволить суттєво зменшити витрати часу на заповнення нормативної документації (форм, актів, нарядів і т.п.)
Для визначення ефективності від впровадження даної розробки я провів економічне обґрутування, що виконано в економічному розділі. Метою розрахунків в цьому розділі було зниження чисельності обслуговуючого персоналу на 2%. Для цього я провів наступні розрахунки: визначив обсяг технологічного обладнання в умовних одиницях у розмірі 181,5 умовних одиниць; визначив кількість робочих, зайнятих ремонтом технологічного обладнання та річний фонд їхньої заробітної плати, який склав у сумі 45705,40 грн.; розрахував середньомісячну заробітну плату одного з робочих, зайнятих ремонтом технологічного обладнання, яка становить 1269,59 грн.. Далі провів ряд розрахунків з визначення витрат на створення диспетчерської служби, в ході яких було визначено обсяг комунальних платежів на приміщення для служби, а також чисельність робітників диспетчерської служби та фонд їхньої заробітної плати.
За рахунок впровадеження диспетчерської служби, основаної на електроній системі організації ремонту технологічного обладнання підприємства, отримано можливість звільнити одного з робітників із служби головного механіка, тобто одного з двох наявних інженерів по обладнанню. Що в свою чергу дозволить підприємству отримати економію за рахунок його заробітної плати у сумі 15000 грн.
|
|
|
|
| ДП 5.090249.06 ПЗ | |||||
|
|
|
|
| ||||||
Змін. | Лист | № Документу | Підпис | Дата | ||||||
Розробив | Сологуб |
|
| Висновок | Літера | Аркуш | Аркушів | |||
Перевірив | Волков |
|
|
| н |
|
| |||
|
|
|
| ДВНЗ «ХКТД» гр.ОР-41 | ||||||
Н. контр. | Горбакова |
|
| |||||||
Затверд. |
|
|
| |||||||
Дата добавления: 2015-08-28; просмотров: 41 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |