На північ від Києва, в селі Нові Петрівці, туристів чекає відмінний військово-історичний музей — «Битва за Київ 1943 року», відкритий на місці Лютізького

На північ від Києва, в селі Нові Петрівці, туристів чекає відмінний військово-історичний музей — «Битва за Київ 1943 року», відкритий на місці Лютізького плацдарму, звідки і був звільнений Київ. Територія музею займає більше 9 га. Відвідувачі можуть пройтися по 650-метровій галереї підземних бліндажів командувача 1-м Українським фронтом генерала Ватутіна. Виставка військової техніки завжди користується величезною популярністю у школярів. Мабуть, більш цікавої та об'єктивної розповіді про битву за Київ неможливо почути ніде, окрім Нових Петрівців. Оборона Києва липня-вересня 1941 року і визволення вересня-листопада 1943-го стають в музеї буквально відчутними — діорама битви озвучена аудіо- та доповнена відеоефектами. Це, без перебільшення, — один із кращих військових музеїв України, насичений справжніми речами легендарної епохи, яка все більше йде від нас в історію.

— 1993 року на честь 50-річчя визволення Києва від гітлерівців на території заповідника побудовано музей-діораму «Битва за Київ». У п’ятьох залах тепер експонується більше десяти тисяч реліквій і матеріалів, пов’язаних, зокрема, з подіями оборони нашої столиці у 1941 році – власне, з безпосереднім початком Великої Вітчизняної війни. Тут можна побачити фотографії, матеріали, особисті речі учасників бойових дій і безпосередньо діораму, довжина полотна якої складає 27 метрів завдовжки та 7 метрів заввишки. Тут же експонуються і «речові докази» вторгнення агресора на нашу землю – військове спорядження німецьких солдатів, легкий мотоцикл «Вікторія», на якому 19 вересня 1941 року фашисти в’їхали в Київ…

— Саме 19 вересня? — Так, після 87-денної героїчної оборони міста 19 вересня німецькі війська зайняли його повністю. Запеклі бої на підступах до Києва, нагадаю, точилися з 10 липня. На Київському напрямі гітлерівці сконцентрували групу армій «Південь». В її складі було 57 дивізій і 13 бригад. Ця група мала на озброєнні близько 16000 гармат та мінометів, 850 танків, 1300 літаків… Основними ж оборонними спорудами Київського району укріплень були кулеметні ДОТи різномарізноманітних типів. Довідкові джерела містять різні дані про їхню кількість: від 217 до 257. Усього ж на підступах до столиці було викопано близько 30 кілометрів протитанкових ровів, понад 15 – ескарпів, споруджено 750 дзотів і встановлено близько 15 кілометрів мінних полів. До речі, Київський укріпрайон будувався протягом 1928-1937 років, він був одним з перших на території СРСР і, можна сказати, з честю виконав свою місію: в результаті тривалої оборони Києва досягнуто певного виграшу в часі, це дало змогу евакуювати промисловість та інші матеріальні ресурси в глибинні райони країни. Величезну роль у цьому протистоянні відіграли ДОТи, точніше, їхній особовий склад.

— Наші зібрання нараховують понад 7 тисяч предметів основного фонду: фото і документи часів Великої Вітчизняної війни, археологічні, етнографічні, нумізматичні колекції, вироби художнього промислу, твори живопису та скульптури. Деякі з них я вже назвав на початку нашої бесіди, хоча, звичайно, всього не перелічити. Постійно співпрацюємо з пошуковцями, приватними колекціонерами. Завдяки плідній співпраці лише останнім часом створено такі справді унікальні виставки як «Уніформа, зброя та спорядження часів Другої світової війни», «Війни ХХ століття через приціл кулемету «Максим»… Нагадаю також, що до складу музею-заповідника входить власне заповідна територія площею 9, 2 гектара. На ній збережено 420 метрів польових ходів сполучення, бліндажі, спостережні пункти. Тут же – п’ятигектарна зелена зона відпочинку, колекція зразків бойової техніки часів війни. Височіє пам’ятник-музей визволителям Києва, споруджений ще 1958 року, а в самому приміщенні музею знаходяться стаціонарна експозиція, діорама «Битва за Київ. Лютізький плацдарм. 1943 рік» та зал змінних виставок. Крім того, експозиція музею-заповідника, яка розташована на площі 1100 квадратних метрів, розповідає про події осені 1943 року: форсування Дніпра та створення Лютізького плацдарму, хід Київської наступальної операції по визволенню столиці України Київської області.
— Давайте-но нагадаємо і про історію започаткування самого музею… — Народження нинішнього історико-культурного комплексу «Битва за Київ у 1943 році» – подія справді унікальна, адже до його створення приступили о тій порі, коли ще тривали запеклі бої Другої світової, коли ще з ратних полів не повернулися додому радянські солдати, – у березні 1945 року. Саме тоді вийшла постанова Ради Народних Комісарів України і ЦК ВКП(б) № 425 «Про створення Музею-заповідника «Поле битви за Київ» на околиці села Нові Петрівці Вишгородського району Київської області. Чому в Нових Петрівцях? Бо саме тут, ось на цьому місці, знаходився командно-спостережний пункт 1-го Українського фронту, силами якого якраз і було розгорнуто стратегічну наступальну операцію по визволенню столиці України від гітлерівських військ. Інакше кажучи, в основі експозиції музею-заповідника – розповідь про події осені 1943 року, а саме – про форсування Дніпра та хід Київської наступальної операції. А вже в наші дні – у травні 2008 року Указом Президента України Державному музею-заповіднику «Битва за Київ у 1943 році» надано статус національного.

Дата добавления: 2015-08-27