2012/2013н.р.
Феодальна роздробленість. Галицько-Волинське князівство
Рекомендована література:
1) Субтельний О. Украина. История. – К., 1994, с.50-53, 75-85.
2) Історія України. Навчальний посібник для студентів неісторичних спеціальностей (за ред.. Р.Д.Ляха)- К., 1998, с.48-64.
3) Грушевський М.С. Иллюстрированная история Украины. – К., 1996.
4) Савченко Н.Н., Филиппенко Р.И. Учебное пособие "История Украины: конспект лекций" для студентов - X.: Изд-во НФАУ, 2002. – с.13-20
Відеофільми:
- № 19 «Часи усобиць»;
- № 22 «Галицько-Волинське князівство»
1. Феодальна роздробленість
Роздробленість –закономірний етап у поступальному розвитку суспільства.
Наприкінці ХІ ст. у київській Русі посилюються відцентрові тенденції, в результаті було втрачено політичну єдність, почалися міжусобні війни. Останню спробу відновити могутність Русі зробив Володимир Мономах (113-1125рр), але після його смерті Русь остаточно розпадається на окремі самостійні князівства: Київське, Переяславське, Чернігово - Сіверське, Переяславське, Галицьке, Волинське…. Якщо у ХІІ ст. за літописними даними було 15 князівств, то у ХІІІ ст. – аж 50!
Які були причини феодальної роздробленості?
1. Великі простори держави та етнічна неоднорідність населення Русі (проживало більше 20 народів).
2. Зростання великого феодального землеволодіння, особливо вотчинного.
3. Панування натурального господарства.
4. Боротьба князів за київський престол (у 1146 – 1246рр у Києві змінилися 47 правителів).
5. Переміщення торгових шляхів (з Дніпра - Чорного моря до Середземномор’я) сприяло падінню значення Києва як торгового центру.
6. Посилення експансії степових кочовиків.
Найбільш руйнівного удару по Русі завдали монголо-татари. Історики по-різному оцінюють монголо-татарську навалу. Наприклад:
- Л.Гумільов, Б.Васильєв: ніякого іга не було, просто був союз Русі з Ордою;
- Б.Рибаков, П.Толочко: іго значно загальмувало розвиток слов’янських земель.
Монгольська держава утворюється на поч. ХІІІ ст., її засновником вважають хана Темуджіна (Чингіз-хана).
Перша зустріч руських військ з монголо-татарами відбулася 1223 р. на р. Калка (загинули 9/10 русько-половецького війська). Друга хвиля завоювання земель Русі пов’язана з ім’ям хана Батия. Монголо-татарське іго існувало на Русі до 1480 р.
Наслідки іга:
1. Руйнація міст: повністю були розорені 49 з 74 міст, перші 50 років іга на Русі не було побудовано жодного міста
2. Загальний занепад ремесла і торгівлі (назавжди зникли і не залишилось секретів такої техніки як емаль, чернь, скань).
3. Демографічні втрати.
4. Знищена значна частина феодальної еліти.
Сутність іга:
- в економічний сфері: система податей та повинностей;
- в політичній – Орда давала право князям на управління своїми землями (ярлики);
- у військовій – слов’янські князі повинні були надсилати свої війська для походів монгольських військ;
- в управлінській – ханські намісники стежили за порядком на слов’янських землях.
Галицька та Волинська земля відокремилися від Києва наприкінці XI ст. Розташовані на південно-західних рубежах Русі-України, ці землі терпіли від войовничих сусідів — Польщі, Угорщини, Литви. Вони намагалися загарбати багатий край. Особливо їх вабили врожайні чорноземи, діброви з великою кількістю звірів, соляні промисли, надзвичайно вигідне стратегічне та економічно-торговельне становище.
Помираючи, Ярослав Мудрий заповів Галичину своєму внукові Ростиславу Володимировичу. Після смерті Ростислава залишилися сини — Рюрик, Василько і Володар. Брати вдало присмирили зовнішніх ворогів. Незабаром помер Рюрик, Василька осліпив Волинський князь Давид Ігорович. Таким чином Галичина опинилася в руках Володара, фактично засновника династії Ростиславичів, яка проіснувала понад сто років.
Син Володара Володимирко (1141—1153) переніс свою столицю з Перемишля в Галич. Хоробрий воїн, талановитий дипломат, він зумів відбитися не тільки від чужоземців, а й від своїх київських і волинських суперників, землі Галичини сягнули аж до Чорного моря.
Помер несподівано, залишивши юного сина Ярослава (1153—1187). За його князювання Галицька держава стала наймогутнішою серед українських князівств. Князь Ярослав був відомим полководцем, дбав не тільки про завоювання нових земель, але й про їх освоювання. Підтримував українську колонізацію на сході і півдні своєї держави. Галич перетворив на торговельний, ремісничий і культурний центр України на заході. Приділяв увагу будівництву храмів, світських споруд, оборонних укріплень. За таку благородну державницьку діяльність увійшов в історію під іменем Осмомисл — «за вісьмох мислить».
Ярослав мирно жив зі своїми сусідами, але ніяк не міг налагодити внутрішнє життя у князівстві, Час від часу піднімало заколоти численне крамольне боярство. Воно, створивши раду, думу, намагалося управляти Ярославом Осмомислом, Велике боярство було байдуже до національних справ і суверенітету Галичини. Воно готове було будь-коли продати рідну землю чужинцям, аби тільки не постраждали власні інтереси бояр.
У 1187 p. бояри запросили на престол волинського князя Романа Мстиславовича з роду Мономаховичів.
Роман Мстиславович вдруге здійснив похід на Галич у 1199 p., об'єднавши його зі своєю волостю. Так утворилась єдина Галицько-Волинська держава.
Ці території були під надійною опікою наймогутнішого князя Романа Мстиславовича, який фактично об'єднав більшість українських земель. Династія Романовичів майже сто п'ятдесят років утримувала українську державність, залишивши добрий слід у нашій історії.
Роман Мстиславович, як згадують літописці, відзначався надзвичайною хоробрістю, був безжалісним до ворогів, особливо до підступних бояр. Князь Роман був високоосвіченою людиною. Народ любив його за справедливість, як «самодержавця», який керував країною «згідно із законом Божим».. Поліг у бою з поляками у 1205 p.
1214 p. Угорщина і Польща підписали договір про поділ української держави. Більшу частину Галичини захопив угорський король, Перемишль і Берестейщину — Польща, Волинь — князь Данило.
У цей час на Русь насувалася смертельна татаро-монгольська навала. Вперше зустрілися русичі з невідомим суперником у 1223 p. на річці Калці, що впадає в Азовське море.
Повернувшись з походу, Данило Галицький разом з братом Васильком зміцнював Волинське князівство. У 1229 p., захопив Галич, але остаточно оволодів ним лише в 1238 p., а Києвом — у 1240 p.
Монголи вдруге з'явилися на Русі у 1236 p. Чотири роки внук Чінгіс-хана Батий підкоряв Північно-Східну Русь. На початку 1241 pp. кількасоттисячна орда Батия вирушила на Україну. Впали Чернігів, Переяслав, почалася облога Києва. Обороною керував тисяцький Данила Галицького Дмитро.
На початку 1241 p. орди Батия вдерлися в Галичину і на Волинь, вбиваючи людей, руйнуючи їхнє майно, цінності.. Таким чином усі українські землі опинилися в руках азіатських завойовників..
Коли ординці відійшли в пониззя Волги, князі Данило і Василько взялися за відбудову держави. Вони сприяли відродженню Володимира, Галича, закладали нові міста. За ініціативою Данила Романовича зміцнено Карпатську оборонну систему, що закривала шлях уграм у Галицько - Волинське князівство. У 1256 p. Данило заснував місто Львів, яке назвав на честь свого сина Лева, а також нову столицю Холм. Йому вдалося зменшити сваволю галицьких бояр, захистити смердів від надмірних поборів. Саме смерди були надійною опорою князя, особливо в його бойовій дружині.
Принизлива залежність від азіатських завойовників не влаштовувала Романовичів. Вони шукали надійних шляхів до її ліквідації. Налагодивши мирні взаємини з Польщею та Угорщиною, Данило задумав здійснити з допомогою папи Інокентія IV хрестовий похід проти Золотої Орди. Князь Данило навіть погодився віддати свої землі під церковну зверхність папи римського. Переговори закінчилися тим, що Данила коронував папський посол у 1253 p. в місті Дорогичині.
Однак на початку XIV ст. Польща, Угорщина, Литва, подолавши міжусобну анархію, стали сильними централізованими державами. Тепер українській державі важко було самій боротися з агресивними сусідами.
Польський король Казимир III уже в 1340 p. захопив Львів. Волинь же опинилася під владою литовського князя Любарта Гедиминовича, родича Романовичів. Так у середині XIV ст. Україна втратила незалежність, цього разу надовго.
Соціально-економічні відносини та політичний лад Галицько-Волинської держави
Галицько-волинська держава була становою, феодальною країною. Купці, бояри і селяни не були однорідними між собою.
Частина селян володіла земельними угіддями, була особисто вільною. З них князь формував опору своїх збройних сил — важкоозброєну піхоту. Кіннота складалася з боярських дружин. Князі щедро роздавали землі боярам і воєводам, але й самі до кінця існування Галицько-волинської держави залишалися найбільшими землевласниками.
У Галицько-волинській державі влада належала князю. Його взаємини з великими боярами не були однаковими. З одного боку, він опирався на них, шикуючи в похід дружину, а з другого — непримиренно боровся як із винуватцями внутрішніх чвар. Бояри намагалися обмежити самодержавство князя. Ця обставина привела до зародження в Галицько-Волинській державі західноєвропейського права. В Московії, яка була від початку і до кінця самодержавною, абсолютною монархією, такого не спостерігалося.
У Галицько-Волинській державі використовували таку символіку: герб, печатка, жезл (булава), прапор та ін. Літописець згадує про прапор галицько-волинського князя та його полків
Князь у своїх руках об'єднував законодавчу, судову і виконавчу владу. У джерелах йдеться про віча, але їх місце у державі було незначним, Важливішу роль у державних справах відігравала «боярська дума
Керівників волостей призначав князь. За службу вони отримували земельні володіння.
У Галицько-волинській державі були власні гроші — «гривні кун», тобто злитки срібла певної ваги й форми. У грамотах Андрія Юрійовича та Юрія П згадуються такі назви грошей: монети, гроші, динарії. Очевидно, це були срібні розмінні частини гривні.
Галицько-волинська держава мала дисципліноване, добре організоване військо. Дружина складалася з бояр, народне ополчення, складалося із селян та дрібних бояр — основної ударної сили в бою
Як бачимо, Галицько-Волинська держава була спадкоємницею Київської Русі-України, її історія, що тривала понад 200 років, свідчить про високий рівень політичного та економічного життя нашого народу в XII—XIV ст
Висновки:
Таким чином, у 1199 р. волинський князь Роман Мстиславович об’єднав Галицьку та Волинську землі в єдину державу. Після захоплення Київа монголо-татарами у 1240 р. центр політичного життя переміщується з Подніпров’я на захід України. Утворення такого міцного політичного об’єднання в умовах феодальної роздробленості, що панувала тоді на Русі та в Європі, дозволило
йому з успіхом вести боротьбу з половцями, угорськими та польськими феодалами, зі своїм непокорним боярством, сприяло піднесенню західно-українських міст, ремесла, торговлі.
Син Романа Мстиславовича – Данило Галицький (1228-1265) – став першим українським королем, він отримав корону від папи Римського у 1253 р. Після смерті Данила починається занепад Галицько-Волинського князівства, у 1340 р. Волинь підпадає під владу Литви, а з 1349 р. Польща оволоділа Галичиною.
Роль Галицько-Волинського князівства:
- було спадкоємницею Київської Русі;
- боролося за об’єднання та консолідацію земель;
- сприяло розвитку господарства, міст, ремесла, торгівлі, культури;
- сприяло захисту населення південно-західних земель від фізичного знищення монголо-татарами;
- зміцнювало авторитет українських земель на міжнародній арені, особливо в умовах феодальної роздробленості;
- після занепаду Києва продовжило на ціле століття існування державного утворення на слов’янських землях і стало головним політичним центром майбутньої України;
Тести для самоконтролю:
1. Вкажіть, коли в літописі вперше згадується назва "Україна".
а) 1132
б) 1187
в) 1199
г) 1240
2. Вкажіть правильне судження.
Причинами роздробленості Київської Русі є:
1) Розвиток землеволодіння, зміцнення його вотчинної форми. 2) різний етнічний склад території Київської Русі.
а) Обидва варіанти правильні.
б) Тільки 1-й варіант правильний.
в) Тільки 2-й варіант правильний.
г) Обидва варіанти неправильні.
3. Вкажіть уривок з джерела, в якому йдеться про князя Романа Мстиславовича – засновника Галицько-Волинської держави.
а) Був він самодержцем всієї Руської землі,… кидався на поганих, як той лев,… а хоробрий був, як той тур, бо він ревно наслідував предка свого Мономаха.
б) І почав посилати забирати дітей у нарочитих мужів своїх і віддавати їх на навчання книжне.
в) Сам був хоробрий і легкий, багато воєн чинив. І посилав до інших земель послів, кажучи: "Іду на Ви".
г) Ти, княже, чужої землі шукаєш, а свою втратиш…
4. Вкажіть подію, під час якої сучасник так характеризував становище в Київській державі.
Пощо ми губимо Руську землю, самі проти себе зваду маючи? А половці землю нашу розносять і раді є, що межи нами війна донині. Відтепер з’єднаймося в одне серце й обережімо Руську землю. Кожен хай держить отчину свою…
а) Похід новгород-сіверського князя Ігоря проти половців 1185 р.
б) Вишгородська нарада князів 1072 р.
в) Любецький з’їзд князів 1097 р.
г) Зустріч Данила Романовича з ханом Батиєм 1245 р.
5. Вкажіть правильне судження.
Складна політична ситуація в Галицькому князівстві за Ярослава Осмомисла була спричинена: 1) Сваволею боярської верхівки; 2) припиненням князівських усобиць.
а) Обидві варіанти правильні.
б) Тільки 1-й варіант правильний.
в) Тільки 2-й варіант правильний.
г) Обидві варіанти неправильні.
6. Вкажіть назву князівства, яке в другій половині XII ст. межувало на західних кордонах із Польським та Угорським королівствами.
а) Київське.
б) Переяславське.
в) Волинське.
г) Галицьке.
7. Вкажіть ім’я історичного діяча, пропущене в уривку з історичного джерела.
Прийшов … до Києва з великою силою многим-множеством сили своєї і окружив город. І обступила Київ сила татарська, і був город в облозі великій. І пробував … коло города, а вої його облягали город. І не було чути нічого од звуків скрипіння возів його, ревіння безлічі верблюдів його, і од звуків іржання стад коней його, і сповнена була земля Руська ворогами.
а) Монгольський хан Батий.
б) Монгольський володар Чингізхан.
в) Татарський хан Хаджі - Гірей.
г) Печенізький хан Куря.
8. Вкажіть, яке з князівств доби роздробленості вважають зразком олігархічного правління на Русі.
а) Волинське.
б) Галицьке.
в) Київське.
г) Переяславське.
9. Вкажіть правильне судження.
З Любецьким з’їздом князів 1097 р. пов’язують:
1) Початок боротьби за київський стіл між Ярославовичами; 2) схвалення принципу князівської вотчини.
а) Обидві варіанти правильні.
б) Тільки 1-й варіант правильний.
в) Тільки 2-й варіант правильний.
г) Обидві варіанти неправильні.
11. Вкажіть, коли відбулися описані в уривкові з історичного джерела події.
У той же рік прийшов Батий до Києва з великою силою многим -множеством сили своєї і окружив город. І обступила Київ сила татарська, і був город в облозі великій. І пробував Батий коло города, а вої його облягали город. І не було чути нічого од звуків скрипіння возів його, ревіння безлічі верблюдів його, і од звуків іржання стад коней його, і сповнена була земля Руська ворогами.
а) 1199 р.
б) 1223 р.
в) 1240 р.
г) 1340 р.
11. Вкажіть, за якої доби відбувалося явище, описане в джерелі.
Перестали князі невірних воювати, стали один одному казати: се моє, а се теж моє брате! Стали вони діла дрібні вважати за великі, на себе самих підіймати чвари, - а невірних з усіх сторін находили, землю Руську долали…
а) Доба великого розселення слов’ян.
б) Доба розквіту Київської держави.
в) Доба роздробленості Київської держави.
г) Доба золотоординського панування на землях Русі.
12. Закономірними етапами розвитку Київської Русі були становлення, розквіт і феодальна роздробленості. Коли відбувається феодальна роздробленість?
а) VI – VIII ст.
б) IX ст.
в) X – XI ст.
г) XII – XIII ст.
д) XIV ст.
13. Феодальна роздробленість є закономірним етапом розквіту ранньофеодальної держави. Якою соціально-економічною причиною вона викликана?
а) Натуральне господарство.
б) Наявність внутрішнього ринку.
в) Зовнішня торгівля.
г) Панщинне господарство.
д) Економічна спеціалізація
е).
14. Під час феодальної роздробленості починається занепад князівств Наддніпрянщини. Яке з князівств на території сучасної України стає у тих умовах найбільш впливовим?
а) Чернігово - Сіверське.
б) Турово-Пінське.
в) Муромо-Рязанське.
г) Галицько-Волинське.
д) Новгородсько-Псковське.
15. Феодальна роздробленість стала головною причиною поразки давньоруських князівств і встановлення монголо-татарського іга. Коли почалася монголо-татарська навала?
а) 1223 р.
б) 1237 р.
в) 1239 р.
г) 1240 р.
д) 1242 р.
16. Битва на р. Калка відбулася в:
а) 1223 р.
б) 1237 р.
в) 1240 р.
г) 1253 р.
Дата добавления: 2015-08-27; просмотров: 394 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |
| 1. Рассчитать изменение численности населения по странам и сделать выводы. | | | Группа 6. Фрезерные станкиТЕМА7 |