Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Наука, культура та освіта. Ідеологія процесу

Читайте также:
  1. II.6.1. Античная культура и христианство
  2. XIV. СВЕТСКИЕ НАУКА, КУЛЬТУРА, ОБРАЗОВАНИЕ
  3. Аквакультура - культивирование рыб, других водных животных и растений в контролируемых и управляемых человеком условиях.
  4. Античная культура
  5. В) корпоративна культура;
  6. Вопрос только в том, КАКИМИ КАЧЕСТВАМИ ОБЛАДАЕТ ДУХОВНАЯ КУЛЬТУРА, ВЫРАЖАЮЩАЯ ДОСТОИНСТВО ЧЕЛОВЕКА, СВОЙ­СТВЕННОЕ ЧЕЛОВЕЧНОСТИ ВО ВСЕЛЕННОЙ.
  7. Глава 5. Социальная психология как наука, ее структура и история становления

 

Всі дослідники Української Держави дотримуються, в принципі, одностайної думки: Гетьманат був і залишається до сьогодні взірцевою інституцією в сенсі опіки над наукою, культурою та освітою. Можна сказати і простіше: ані ДО, ані ПІСЛЯ квітня—грудня 1918 р. жодне державне утворення, яке існувало на території сучасної України і позиціонувало себе як «українське», не зробило в згаданій сфері того, що зробила масонська команда Скоропадського. Ось лише одна цитата з останнього за часом розлогого дослідження на цю тему: «Впро- довж усього періоду свого існування Гетьманат на офіційному рівні створював, розвивав та пропагував українську культуру як національну». При цьому слід взяти до уваги основополож- ну ідеологему режиму в гуманітарній сфері: Скоропадський вважав за необхідне, говорячи його ж словами, «переборюва- ти», зокрема, «вузьку національну нетерпимість», поширю- вати досвіди європейських і російських учених, «збагачува- ти українську культуру, правильно розуміти добу соціальних реформ, яку переживала Україна», аби «уникнути нечуваних страхіть, ...руїни культури та цивілізацій, ... повного зни- щення свободи особи». Він був глибоко переконаний у тому, що «тільки на основах науки, на основах державності та


принципі індивідуальної свободи можливий соціальний поступ людності»1.

Сьогодні, через 90 років, неможливо без хвилювання читати тези, сформульовані в інтерв’ю одним з ключових сподвижни- ків гетьмана, впливовим масоном, фактичним конструктором гетьманських урядів, головою Державного сенату — вищої су- дової інституції УД, а на час інтерв’ю також і міністром освіти Миколою Василенком. Фундатор системи національної науки та освіти озвучив головні принципи, якими керувався в практич- ній діяльності на високих урядових посадах. Хоча, якщо прямо сказати, справа в даному випадку не в посадах, які він обіймав упродовж життя, а в тому, що інститути, які Василенко встиг закласти за 7 місяців існування Української Держави, пережили і Василенка, і ту державу, і її могильницю — УНР, і могильницю УНР — Українську більшовицьку. Переживуть вони і Україну, проголошену 1991 р., але це вже інша розмова. Звернімося до Василенкового інтерв’ю (подаємо його мовою оригіналу):

Принцип перший. «В своей деятельности на посту мини- стра народного просвещения я исходил из положения о мир- ном сожительстве культур на Украине. Поэтому я исключил совершенно принцип украинизации школ в смысле превраще- ния школ в украинские. Я стремился к созданию для украинцев новых школ для того, чтобы дать возможность украинскому народу свободно развиваться. … С этой целью основано за вре- мя моего министерства 50 средних учебных заведений и два державных университета с преподаванием в тех и других на украинском языке».

Принцип другий. «Ничего из университета Св. Владими- ра … для вновь основанных университетов не бралось. Для



1 Скороход О. В. Гетьманат 1918 року як “малоросійський” проект // Гетьманат Павла Скоропадського... — С. 53; Кудлай О. Б. Законотворча діяльність ук- раїнських урядів доби гетьмана П. Скоропадського в галузі освіти і культури (за матеріалами газети «Державний Вістник») // Там само... — С. 239—246; Завальнюк О. М. Гетьманат Павла Скоропадського: розбудова національної університетської освіти // Там само... — С. 204—214.


державного университета министерству передано здание ар- тиллерийского училища, где университет помещается, и весь он будет организован заново. Никаких шагов в смысле ослабле- ния и разрушения других университетов не предпринималось и, надеюсь, не будет предпринято».

Принцип третій. «За время моего руководства министер- ством проводилось то положение, что учащиеся всех школ на Украине должны хорошо знать местную историю, язык и литературу народа, среди которого они живут. С этой целью во всех учебных заведениях введено обязательное преподава- ние украинского языка, литературы и украинской истории. Затем учреждено 20 стипендий повышенного типа для подго- товления профессоров преимущественно из лиц, которые уже известны своими трудами, но до сих пор не могли достигнуть по разным причинам профессуры. … Я не раз заявлял за вре- мя своего управления министерством: я враг всякого насилия в деле культуры и задавался только целью создать более или менее благоприятные условия для ее развития»1.

 

 


Дата добавления: 2015-10-16; просмотров: 53 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Хто такий Олександр Лігнау? | Перший крок — продовження | Присяга | Мобілізаційний ресурс Української Держави. Козацтво | Мобілізаційний ресурс Української Держави. Колишня російська армія | Хто такий Ніколай Головін? | Що з’ясував генерал Головін? | Висновок автора | Мобілізаційний ресурс Збройних сил УД — продовження | Аграрна реформа |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Боротьба» з погромницьким рухом| Практика процесу

mybiblioteka.su - 2015-2019 год. (0.005 сек.)