Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Дипломатія країн Зх.Є.

Читайте также:
  1. Верховна Рада України; Закон вiд 06.04.2000 №1645-III (он же №1645-14)Про захист населення від інфекційних хвороб Стаття 12
  2. Виникнення середньовічних міст у країнах Західної Європи.
  3. Виникнення та розвиток страхової медицини в Україні.
  4. Виступ Президента на параді на честь 23-ї річниці Незалежності України
  5. Виступ Президента України на церемонії урочистого підняття Державного Прапора України
  6. Військова система серед.Зх.Є.
  7. Віктор Янукович: Переговори у форматі Україна - ЄС - Росія мають відбутися до підписання Угоди з Євросоюзом

На світанку Середньовіччя найдосконалішою вважала­ся дипломатична служба Візантії, де краще збереглися давні римські традиції. Західноєвропейські монархи запозичили у візантійців дипломатичний етикет. У період високого Середньовіччя дипломатичне спілкування особливо активізувалося. Його пожвавленню сприяли також зіткнення Західної Європи з мусульманським світом і Візантією, поява на Сході держав хрестоносців. Саме тоді з'явилися нові форми дипломатичних відносин (наприклад, консульська служба). Найефективнішу дипломатію демонстрували Апостольська Столиця, Франція, італійські міста держави. Папська дипломатія спиралася на авторитет католицької церкви. Із середини V ст. папи тримали при константинопольському дворі своїх резидентів — апокрисіаріїв (дослідники вважають їх першими постійними дипломатичними представ­никами при іноземних дворах). Підмурівок папської дипломатії заклав за доби високо­го Середньовіччя Григорій VII. Він відряджав до коро­лівських дворів особливих уповноважених Апостольської Столиці — легатів. Блискучим дипломатом був Інокентій III. Він використав боротьбу за імператорський трон наприкінці XII — на початку XIII ст. для зміцнення папських впливів у Свя­щенній Римській імперії, змагання між Капетінгами і Плантагенетами — для перетворення Англії у васала папської курії. Французький король Людовік IX успішно вирішував політичні проб­леми шляхом взаємних поступок. Зокрема, він порозумівся з королем Генріхом III Англійським (1216—1272). За правління Філіпа IV було закладено підвалини всієї подальшої французької дипломатії. Він започаткував регулярне дипломатичне листування з іноземними посольствами. Однак найбільші здобутки на дипломатичній ниві мав Людовік XI (1461 — 1483), якого нерідко називають "батьком сучасної дипломатії". Проте, на думку багатьох дослідників, справжньою батьківщиною сучасної дипломатії була Італія. Активному розвиткові дипломатії в Італії сприяли чвари між містами державами, часті зміни урядів і політичних режимів, загальна нехіть до політичною об'єднання країни, наявність на півострові папської держави з її обширними міжнародними зв'язками й відносинами, політична відособленість Південної Італії та Сицилії й іноземне володарювання в них. Дипломатичні акти у Венеції дбайливо зберігали, а з XII ст. їх заносили в особливі книги — "Книгу дого­ворів", "Пам'ятну книгу подій" та ін. Наприкінці Середніх віків у Західній Європі вже про­водились міжнародні конгреси. Особливо важливу роль в історії міжнародних відносин відіграли Вселенські собо­ри XV ст. — Пізанський (1409), Константський (1414— 1418), Базельський (1431 — 1449) та Ферраро-Флорентійський (1438—1439). Поряд із церковними соборами в XV ст. скликалися світські конгреси — для розв'язання складних міжнародних проблем. У Середні віки зародилася наука міжнародного права.



117-118. Героїчний епос.Сред.рицарська к-ра.

пануючий стан світських феодалів – рицарство – виробив у 13 ст. складний ритуал звичаїв, манер, дворянської ввічливості (так звана куртуазність), різноманітний світських, придворних, військово-рицарських розваг. Наприклад, в середні віки були значно поширені так звані рицарські турніри – публічні змагання рицарів у вмінні володіти зброєю, що відображало військову майстерність рицаря. Основою поетичного мистецтва було служіння дамі. В епічних творах служба чоловіка уявлялося як рицарське дійство (на турнірі, придворному святкуванні), у ліриці як шанування рицарем своєї дами. В рицарському середовищі створювались військові пісні, прославляючи подвиги рицарства. Найбільш знаменитою була «Пісня про Роланда», що виникла у Пн Франції в 11 ст. , остаточно сформована у 12 ст. Її сюжетом стали походи Карла Великого в Іспанію, а саме поразка франків у Ронсельванському межигір’ї (778р.), в якій загинув головний герой пісні Роланд. Звичайно сама пісня дещо зідеалізована в бік франків, тобто дещо не об’єктивна. Такою ж героїчною поемою з рисами прославлення народного героя була «Пісня про мого сіда», що виникла в 12 ст. в Іспанії, де найшла своє відображення багатовікова б-ба іспанського народу проти арабів. Третьою найбільш популярною поемою була «Пісня про Нібелунгів», створена в Німеччині на поч. 13 ст., в якій казкові елементи переплітаються з ранньосередньовічними сказаннями (про Брунгільду, Атиллу та інш) та рицарським побутом більш пізнього періоду (12-13 ст.). в 12 ст. з’явились, швидко отримавши поулярність, рицарські романи, що викладали в прозаїчній формі різноманітні рицарські пригоди під час Хрестових походів тощо. Найбільшою популярністю користувались цикли романів про короля Артура, про Амадіса Гальського та інш.

Загрузка...

Дата добавления: 2015-08-10; просмотров: 133 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Причини повстання англійських селян під керівництвом Уота Тайлера. Хід і наслідки. | Політ-ий.р-ок Нім.у 14ст.Золота Булла | Політичний устрій міст-держав Італії в 13-15 ст. | ОсобливрстСоц-економ. розвитку Німеччини в 14-15 ст. | Правління імператора Юстиніана, його внутрішня та зовнішня політика. | Особливості політ.розвитку Під.Італії в 13ст. Сицилійска вечерня | Тирания Медичи во Флоренции.Савонарола. | Утворення Візантійської імперії та особливості її соціально-політичного розвітку у ІV – V ст. | Християнська церква на порозі середньовіччя. Аврелій Августин. | Конфронтація між зх.і сх..церквами. Схизма 1054. |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Чернецтво.Католицькі ордени.| Романське мистецтво 10-12ст.

mybiblioteka.su - 2015-2018 год. (0.007 сек.)