Світовий океан

Світовий океан - це величезні водні простори, які вкривають безперервною водною оболонкою більшу частину земної кулі. Води океану заповнили великі зниження земної поверхні. Вони мають певні фізичні і хімічні властивості, які відрізняють їх від прісних вод суші.

Води Світового океану розподіляються нерівномірно. Між З0—70° широти в південній півкулі на них припадає 95,5%) а в північній — 44,1 %.

Рисунок 5.1 Співвідношення вод в північній та південній півкулях

Кожний з чотирьох океанів, які складають Світовий океан, вдаючись у сушу, утворюють моря і затоки. Море — це більш-менш ізольована частина океану, яка має свій режим, тобто свої умови солоності, температури, течії. Затоки — менш ізольовані частини океанів або морів з режимом, схожим з тим океаном або морем, частиною якого вони є. Історично склалося так, що деякі моря називають затоками, хоч вони є типовими морями, наприклад, Мексиканська, Гудзонова, Персидська затоки.

Залежно від положення й характеру їх котловин моря поділяють на міжматерикові (Середземне, Карибське, Червоне); внутрішньоматерикові (Чорне, Азовське, Балтійське); окраїнні (моря Північного Льодовитого океану); міжострівні (Яванське).

Морська вода становить газово-сольовнй розчин, багатий за якісним складом: у воді океанів виявлено до 44 хімічних елементів. Смак океанічної води гірко-солоний.

Солоність Світового океану вимірюють у промілях. Середня солоність води становить 35 ⁰/₀₀, тобто в 1 літрі води розчинено 35 г солі. Найбільша солоність спостерігається в тропічних широтах, де випаровування велике, а приток прісної води незначний. В екваторіальній смузі солоність дещо менша завдяки великій кількості опадів. Найбільша солоність у Червоному морі — до 41⁰/₀₀.

У сухому кліматі солоність збільшується. На її розподіл впливають також морські течії: теплі збільшують, а холодні зменшують солоність води. Менша солоність і там, де впадають у моря великі річки.

В океанічній воді розчинено багато газів. Особливе значення належить кисню, яким дихають усі живі організми. У холодних водах розчинено кисню більше, ніж у теплих.

Вуглекислий газ знаходиться головним чином у вигляді карбонатних сполук. Його використовують морські тварини для побудови раковин і кісткового скелету.

Температура води в океанах і морях різна. В екваторіальній зоні температура верхнього шару води плюс 27—28° С, за сезонами коливання її незначні. У помірних широтах температура води від 0 до +20° С, у полярних — від 0 до —2° С.

У полярних країнах вода Світового океану замерзає. Кристалики льоду, які утворилися на поверхні, поступово зростаються, утворюючи грудки й льодинки, які майже суцільно вкривають поверхню моря чи океану; це «льодяне сало». Льодинки збільшуються в розмірах, труться одна об одну і набувають вигляду великих плаваючих тарілок. Цей покрив ще не суцільний і називається млинчастим льодом. Якщо погода тиха, млинчастий лід змерзається, утворюючи суцільний льодяний покрив. Сильне хвилювання звичайно розбиває льодяний покрив на величезні ділянки, які називаються льодяними полями. Льодяні поля під впливом вітрів насуваються одне на одне, ламаються по краях, накопичуються у вигляді льодяних торосів. Висота торосів над водою в окремих випадках сягає 5—10 м. Товщина льоду багаторічних льодових полів 3—5 м і більше.

З Антарктиди і Гренландії сповзають величезні льодовики в моря і океани. Обламуючись, вони утворюють плаваючі льодяні гори — айсберги. Спостерігалися айсберги висотою до 157 м, а довжиною до 170 км. При цьому над водою знаходиться лише частина льоду. Морські течії виносять їх у північній півкулі до 40—50° пн. ш., а в південній — до З0—40° пд. ш.

Дата добавления: 2015-12-08