Співвідношення кваліфікації і складу злочину.

Кваліфікація злочину є центральним питанням вирішення будь-якої кримінальної справи. Відповіді на питання, який саме злочин вчинено, хто його вчинив, винний він у цьому чи невин­ний, на яке заслуговує покарання, можна одержати тільки в ре­зультаті правильної кваліфікації.

До визначення поняття кваліфікації злочину зверталися і звертаються фахівці теорії кримінального права.
A. А. Герцензон визначив кваліфікацію як встановлення відповідності конкретного діяння ознакам того чи іншого складу злочину, передбаченого кримінальним законом.

B. М. Кудрявцев, Б. А. Курінов, С А. Тарарухін та В. О. Навроцький розглядають кваліфікацію не тільки як процес встановлення точної відповідності між ознаками діяння й ознаками складу злочину, передбаченого кримінальним законом, а ще і як юридичне закріплення в офіційному документі результату встановленої чи невстановленої відповідності.

Найбільш повним є визначення поняття кваліфікації, сфор­мульоване В. О. Навроцьким. На його думку, кваліфікація злочинів - це результат кримінально-правової оцінки діяння органами дізнання, попереднього розслідування (досудового слідства), прокуратури й суду, внаслідок чого констатовано, що скоєне є злочином, визначено норму(и) кримінального закону, яка(і) передбачає(ють) відповідальність за скоєне, і встановлено відповідність між юридично значущими ознаками посягання й ознаками злочину, передбаченими законом, та процесуально закріплено висновок про наявність такої відповідності.

Кваліфікація - це певний розумово-логічний процес, що здій­снюється за законами формальної логіки з використанням таких прийомів і методів, як індукція й дедукція, аналіз і синтез, сход­ження від абстрактного до конкретного.

Необхідно зазначити, що в російській юридичній літературі іс­нує тенденція щодо взяття за основу для розгорнутого розкриття змісту поняття кваліфікації злочинів саме визначення поняття кваліфікації, поданого В. М. Кудрявцевим: кваліфікація - встанов­лення і юридичне закріплення точної відповідності між ознаками вчиненого діяння і ознаками складу злочину, передбаченого кри­мінально-правовою нормою. Інший дослідник Л. Д. Гаухман визначає кваліфікацію злочину як встановлення та юридичне зак­ріплення точної відповідності фактичних ознак скоєного діяння ознакам складу злочину, передбаченого кримінальним законом, а також іншими законами та (або) іншими нормативно-правовими актами, посилання на які містяться у бланкетних диспозиціях ста­тей Особливої частини КК РФ. Тому можна впевнено стверджувати, що і в першому, і в другому визначенні відбиваєть­ся нерозривний зв'язок понять кваліфікації і складу злочину.

Зміст кримінально-правової кваліфікації полягає у визначен­ні кримінально-правової норми, яка передбачає скоєне діяння. У свою чергу, це передбачає:

- оцінку фактичних обставин, виділення з них тих, які мають кримінально-правове значення;

- «вибір» статті (статей, їхніх частин або пунктів) КК, яка містить відповідну кримінально-правову норму;

- обґрунтування необхідності застосування саме даної статті (статей, їх частин або пунктів) КК. Це здійснюється шляхом до­ведення того, що фактичні ознаки діяння, яке кваліфікується, повністю відповідають ознакам злочину, передбаченого КК;

- процесуальне закріплення висновку про те, що діяння пе­редбачене певною статтею КК та відповідно, що воно є/не є зло­чином чи іншим діянням, передбаченим КК.

За допомогою кваліфікації дається правильна юридична й соціально-політична характеристика вчиненого суспільно небез­печного діяння.

Необхідною умовою правильної кваліфікації єточне іі досто­вірне встановлення усіх фактичних обставин вчиненого суспіль­но небезпечного діяння, а також глибоке знання чинного кримі­нального законодавства.

При цьому встановлення складу злочину як підстави кримі­нальної відповідальності є головним завданням кваліфікації, а сам склад злочину становить юридичну підставу кваліфікації. У цьому положенні відбивається нерозривний зв'язок понять складу злочину і кваліфікації.

У складі злочину, як і в кваліфікації, можуть бути помилки. Про наявність помилки в кваліфікації можна стверджувати, якщо:

- порушення закон)' допущено ненавмисно, поза або всупе­реч волі особи, яка її допустила (орган дізнання, слідчий, проку­рор, суддя);

- вона полягає в інкримінуванні особі порушення кримі­нальних норм, які вона насправді не допустила, або, навпаки, в незастосуванні норм, які передбачають фактично вчинене по­сягання;

- наявність помилки зафіксовано в установленому кримінально-процесуальним законом порядку, про що свідчить на­самперед зміна кваліфікації вищими інстанціями.

Для запобігання помилкам у кримінально-правовій кваліфі­кації, зменшення їх кількості потрібна активна, цілеспрямована робота з вивчення положень нового КК України, при цьому важ­ливо визначити, які постанови Пленуму Верховного Суду Укра­їни зберігають свою чинність.

Кваліфікуючи злочин, ми визначаємо ту статтю КК, в якій закріплено склад вчиненого злочину. Тим самим за допомогою кваліфікації дається точна юридична і соціальна характеристика вчиненого діяння. Інакше кажучи, проведенням квалі­фікації підтверджується склад злочину як підстава кримінальної відповідальності.

Кожен злочин завжди є певною єдністю об'єктивного і суб'єк­тивного. Причому об'єктивні ознаки будь-якого злочину завжди становлять єдність з його суб'єктивними ознаками. Сам же про­цес кваліфікації полягає в послідовному встановленні точної відповідності об'єкта, об'єктивної сторони, суб'єкта і суб'єктив­ної сторони вчиненого злочину об'єкту, об'єктивній стороні, суб'єкту і суб'єктивній стороні складу злочину, закріпленого за­коном.

Отже, це свідчить про те, що відсутність у діянні особи скла­ду конкретного злочину унеможливлює правильну і повну ква­ліфікації вчиненого злочину. Тому склад злочину є підставою для правильної кваліфікації злочинного діяння.
Таким чином, правильним у юридичній літературі є визнання підставою або основою кваліфікації діяння складу злочину. Оз­наки складу злочину встановлюються кримінальним законом, а ознаки злочину, вчиненого особою, встановлюють спеціальні державні органи - слідства, суду, прокуратури. Кваліфікація певного діяння і полягає у встановленні тотожності ознак скла­ду злочину, встановлених законом, і ознак вчиненого діяння. Іншими словами, кваліфікувати діяння означає встановити на­явність складу злочину у вчиненому особою діянні, тобто засто­сувати до вчиненого діяння певну кримінально-правову норму.

Дата добавления: 2015-12-08