Українсько-польські міжмовні контакти є дуже давніми, вони стосуються не лише періоду перебування України в складі Речі Посполитої та міжвоєнної Польщі, але й часів Русі. Впливу на рівні фонетики, морфології та лексики зазнали не лише говірки на межі мов, але й обидві літературні мови.
Хоча польська та українська мови належать до різних груп (західнослов'янської та східнослов'янської), від початку виділення обох мов зі праслов'янської їхній розвиток часто був паралельним (наприклад, фонетичні зміни того періоду: в українській *wъlъ → волъ → вуол → вуіл → віл, у польській *wъlъ → wół).
Під впливом української польська мова втратила первісне якісне розрізнення між колишніми короткими й довгими голосними, що встановилося після їхнього занепаду: в сучасній польській літературній мові збереглися тільки а, о, е, u (ó), у, і, втрачено тонкі розрізнення між закритими й відкритими варіантами кожного звука (через те, що їх не могли засвоїти нові носії польської, колишні носії української мови — вони збереглися тільки в польських говірках). Під впливом колишніх носіїв української мови, що не могли вимовити польського rz, подібного до чеського ř, замінюючи його на ż (ж), у польській мові зникло розрізнення rz < *rj і ż (пол. morze «море» вимовляється так само, як і пол. może «може») — воно зберігається тільки в деяких польських говірках. Українська мова вплинула й на граматику польської мови, що зумовило за наявності спільного підмета заміну модально-з'ясувальних і цільових підрядних речень інфінітивними зворотами, приєднаними до головного речення сполучниками żeby (iżby), aby «щоб, аби» (при неможливості такої заміни в чеській мові): пол. Przyszedłem, aby (żeby) go zobaczyć — «Я прийшов, щоб (аби) його побачити», але чеськ. Přišel jsem, abych ho uviděl — (букв.) «Я прийшов, щоб (я) його побачив».
Польська мова має низку українських запозичень, про походження яких свідчить їхня фонетична форма: повноголосся, h (замість польського g), непом'якшеність приголосних перед е: пол. czereśnia (застаріле пол. trześnia) «черешня»; пол. czereda «натовп, юрба» (питомо пол. trzoda «стадо»); пол. porohy «річкові пороги» (і питомо пол. progi «пороги (при дверях)», в однині пол. próg «поріг»), пол. hołoble «голоблі», пол. hołota «наволоч; (застар.) голота», пол. hołysz «голяк» (і питомо пол. goły «голий»), пол. hreczkosiej «гречкосій» (і польське пол. gryka «гречка»), пол. serce (і давнє пол. sierce) «серце».
Під впливом польської мови в українській літературній мові у кінці складу та слова зараз вживається тверде р: писарь → писар, гърькый → гіркий). У граматиці завдяки польському впливові в українській літературній мові набуло загального поширення закінчення -ові (-еві): чоловікові, коневі (давальний відмінок однини чоловічого роду), хоча ця форма є питомо українською, зафіксованою ще у графітті часів Русі на стінах Софійського собору в Києві.
До української мови увійшли деякі польські слова (хоча набагато більше було слів латинського та німецького походження, що засвоїлися за посередництвом польської мови, ніж власне польських слів): певен (певний) (<*ръvьnъ(jь) — пол. pewien, pewny, що при українському походженні мало б дати *повний; хлопець (при холоп) — пол. chłopiec (chłop); червоний — пол. czerwony (давньопольс. czyr(z)wiony) (при українському діалектному черлений < чьрвленый); поетичне злото — пол. złoto (золото); квіти — пол. kwiaty (при цвіт, діалактне цвіти); строкатий < *срокатий — пол. srokaty (пор. сорока, діалектне сорокатий — пол. sroka «сорока»)
Кожна з мов передавала іншій також власні фразеологічні звороти або ставала посередницею для передачі фразеологізмів інших мов. Так, польська мова була безпосереднім джерелом, звідки взято (з відповідними змінами) зворот «Як ся маєш?» пол. («Jak się masz?», для якого першоджерелом — за чеського посередництва — була мова паннонських слов'ян). Водночас джерелом для польського звороту пол. bić czołem «бити чолом» (звідки пол. czołobitny «принижений») була українська мова (пор. укр. бити чолом).
Приклад
Вигляд
«Заповіт» Тараса Шевченка польською мовою у перекладі Пастернака.
| Testament Kiedy umrę to na wzgórzu Wznieście mi mogiłę, Pośród stepu szerokiego Ukrainy miłej. Aby łany rozłożyste I brzeg Dniepru stromy Można było widzieć, słyszeć Jego grzmiące gromy. Gdzie uniesie z Ukrainy Do sinego morza Wrażą krew… dopiero wtedy I łany, i wzgórza —: Wszystko rzucę i ulecę Do samego Boga, Aby modlić się… aż dotąd… Pochowajcie mnie i wstańcie, I kajdany rwijcie, I posoką, wrażą juchą, Wolność swą obmyjcie. Mnie zaś w wielkiej już rodzinie, W kraju wolnym, nowym, Pamiętajcie wspomnieć czasem Dobrym, cichym słowem. |
Порівняння
| Польською | Чеською | Словацькою | Українською |
| Rada Europejska wskazuje Unii Europejskiej ogólny kierunek działań politycznych i wytycza jej ogólne priorytety. Wraz z wejściem w życie traktatu z Lizbony 1 grudnia 2009 r. zyskała status instytucji. | Evropská rada vymezuje obecné politické směry a priority Evropské unie. Dne 1. prosince 2009 se vstupem Lisabonské smlouvy v platnost stala jedním z orgánů EU. | Európska rada stanovuje všeobecné politické smerovanie a priority Európskej únie. Po nadobudnutí platnosti Lisabonskej zmluvy 1. decembra 2009 sa z nej stala inštitúcia. | Європейська Рада визначає загальний напрямок політики та прокладає загальні пріоритети Європейського Союзу. З набранням чинності Лісабонського договору 1 грудня 2009 р. одержала статус інституції. |
Фрази
· Українська [мова] — Język ukraiński
· Так — Tak
· Ні — Nie
· Привіт! — Cześć!
· Як справи? — Jak sprawy?
· Ласкаво просимо! — Witamy!
· До побачення! — Do widzenia!
· Будь ласка — Proszę
· Дякую — Dziękuję
· Даруйте — Przepraszam
· Пробачте — Przykro mi.
· Як вас звати? — Jak pan/pani ma na imię?
· Мене звати… — Mam na imię…
· Скільки? — Ile?
· Я не розумію. — Nie rozumiem.
· Ви розмовляєте українською мовою? — Czy pan/pani mówi po ukraińsku?
· Я не знаю. — Nie wiem.
· Успіхів! — Powodzenia!
· Приємної подорожі! — Życzę miłej podróży!
· Я тебе кохаю. — Kocham cię. / Kocham ciebie.
Дата добавления: 2015-12-08; просмотров: 38 | Нарушение авторских прав