Характеристика джерел і викидів забруднення

Виробниче підприємство АТЗТ «Україна» у ході своєї підприємницької діяльності здійснює негативний вплив на навколишнє середовище, особливо на атмосферу і гідросферу. На території панчішної фабрики функціонує 29 джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, зокрема 26 з них є організованими, а 3 -неорганізованими. Генеральний план об'єкту АТЗТ «Україна» з розташуванням джерел викидів представлений у додатку 3. Характеристика організованих джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферу наведена у таблиці 2.3.1. Характеристика неорганізованих джерел викидів – у таблиці 2.3.2

Таблиця 2.3.1

№ джерела викиду	Найменування джерела викиду	Найменування ЗР	Потужність викиду, кг/год	Потужність викиду, т/рік
	Труба котельної	Ртуть металева Діоксиду азоту Оксид вуглецю Метан	0,0000036 0,0036 1922,893 0,036
	Труба від токарних верстатів	Емульсол Пил абразивно-мета-левий	0,009 0,043	0,0019 0,004
	Труба від заточувальних верстатів	Пил абразивно-мета-левий	0,187	0,094
	Труба горну	Пил неорганічний Азоту діоксиду Сірки діоксиду Вуглецю оксид	0,05 0,0007 0,061 0,043	0,0024 0,0003 0,003 0,002
	Труба від заточувальних верстатів	Заліза оксид Марганець та його сполуки Хром та його сполуки Нікель та його сполуки	0,007 0,00036   0,0014   0,000036	0,0001 0,000005   0,00002   0,0000004
	Гирло циклон у деревообробних верстатів	Пил деревини	0,241	0,241
	Гирло циклону деревообробних верстатів	Пил деревини	0,115	0,115
	Труба від хімлабораторії	Натрію гідроокис Кислота азотна за молекулою HNO3 Аміак Водень хлористий (соляна кислота) по молекулі НCl Кислота сірчана за молекулою H2SO4 Спирт етиловий Ацетон Кислота оцтова.	0,00004 0,0018   0,0002 0,0004     0,00001   0,006 0,002 0,0007	0,00002 0,0009   0,00009 0,00002     0,00005   0,003 0,0011 0,0004
	Шахта загальнообмінної вентиляції 4-го поверху 1-го цеху	Пил бавовни	0,014	0,052
	Шахта загальнообмінної вентиляції 4-го поверху 1-го цеху	Пил бавовни	0,014	0,052
	Шахта загальнообмінної вентиляції 2-го та 3-го поверхів 1-го цеху	Пил бавовни	0,025	0,091
	Шахта загальнообмінної вентиляції мотальної дільниці 1-го цеху	Пил бавовни	0,014	0,052
	Шахта загальнообмінної вентиляції 3-го поверху 3-го цеху	Пил бавовни	0,018	0,065
	Шахта загальнообмінної вентиляції 3-го поверху 3-го цеху	Пил бавовни	0,022	0,078
	Шахта загальнообмінної вентиляції 2-го поверху 3-го цеху	Пил бавовни	0,0004	0,001
	Шахта загальнообмінної вентиляції мотальної дільниці 3-го цеху	Пил бавовни	0,038	0,136
	Труба системи аспірації колов’язальних автоматів 3-го поверху 3-го цеху	Пил бавовни	0,014	0,052
	Труба системи аспірації колов’язальних автоматів 3-го поверху 3-го цеху	Пил бавовни	0,011	0,039
	Труба системи аспірації колов’язальних автоматів 3-го поверху 3-го цеху	Пил бавовни	0,014	0,052
	Труба загальнообмінної вентиляції мотальної дільниці 3-го цеху	Пил бавовни	0,025	0,091
	Труба загаль нообмінної вентиляції фарбувального цеху	Натрію гідроокис Кислота оцтова	0,001 0,036	0,004 0,13
	Труба загальнообмінної вентиляції фарбувального цеху	Натрію гідроокис Кислота оцтова	0,001 0,097	0,004 0,350
	Труба загальнообмінної вентиляції фарбувального цеху	Натрію гідроокис Кислота оцтова	0,001 0,198	0,004 0,713
	Труба від барабанів КТ-100 фарбувального цеху	Натрію гідроокис Кислота оцтова	0,001 0,094	0,004 0,337
	Труба від барабанів КТ-100 фарбувального цеху	Натрію гідроокис Кислота оцтова	0,001 0,067	0,004 0,240
	Труба загальнообмінної вентиляції фарбувального цеху	Натрію гідроокис Кислота оцтова	0,001 0,058	0,004 0,207

Таблиця 2.3.2.

№ джерела викиду	Найменування джерела викиду	Найменування забруднюючої речовини	Потужність викиду, г/с	Потужність викиду, кг/год
	Зварювальний пост	Марганець та його з’єднання Залізо та його сполуки Діоксид азоту	0,0003   0,003   0,003	0,001   0,001   0,01
	Зварювальний пост	Маргане ць та його з’єднання Залізо та його сполуки Діоксид азоту Оксид вуглецю Хром	0,0003   0,006   0,0016 0,002 0,00001	0,001   0,022   0,006 0,007 0,00004
	Відрізний верстат	Пил абразивно-металевий	0,019	0,068

Для очистки повітря, що видаляється вентиляційними аспіраційними системами від твердих домішок, використовують пиловловлювачі, які мають ефективність очистки від 85 до 99 %. Це циклони ЦН-11-700 для вловлення пилу деревини від деревооброблювальних верстатів і пилорами деревообробної дільниці та вологі пиловловлювачі. Також на підприємстві використовуються рукавний фільтр, який є найбільш розповсюдженим типом тканинного фільтру (рис. 2.3.1)

Рис. 2.3.1 Рукавний фільтр:

Вхід запиленого газу; 2 – рукава; 3 – корпус фільтра; 4 – повітровід очищеного газу; 5 – повітровід продувного повітря; 6 – механізм струшування; 7 – клапани; 8 – бункер для збору пилу

Запилений газ, що надходить через вхідний патрубок у нижню частину корпуса фільтра, підводиться усередину рукавів. Після проходження через фільтруючу тканину очищене повітря видаляється з апарата.

Частки пилу осідають на фільтруючій поверхні рукава, у результаті чого його опір поступово збільшується. Коли він досягає деякого граничного значення, фільтр переводиться в режим регенерації. Часто регенерація здійснюється зворотною продувкою. Для підвищення ефективності регенерації рукавів їх можуть струшувати за допомогою спеціальних механізмів.Камери фільтра переводять у режим регенерації по черзі й у такий спосіб забезпечують його безперервну роботу.

Дата добавления: 2015-12-08