Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

За спектральними кривими

 

Мета роботи: ознайомитись з методом отримання спектральних кривих пропускання і відбивання кольорових зразків і розрахувати за цими кривими кольорові координати.

Теоретичні відомості

 

Метод розрахунку кольорових координат х', у', z', який розглядається в даній роботі, складний, але дає найбільш точні результати і тому використовується в науково-дослідній практиці.

Розрахунок – ґрунтується на визначенні кольорових координат світлопропускаючого або відбиваючого середовища за допомогою виразів:

де Ф0(l) – відносне спектральне розподілення потужності джерела світла; – питомі координати системи XYZ (їх ще називають ординатами кривих складання кольорів при рівно енергетичному джерелі Е); t(l) – або r(l) – розподілення коефіцієнта пропускання або відбивання в залежності від довжини хвилі.

Як видно з наведених формул, кольори тіл, які не світяться, в значній мірі залежать від складу падаючих на них випромінювань Ф0(l). Тому їх можна охарактеризувати лише вказавши освітлення, при якому вони розглядаються. Щоб не визначити безліч близьких характеристик одного і того ж зразка, число можливих джерел світла обмежують. Колір зразка належить тільки до стандартного джерела. ДЕСТ 7721-76 встановлює п'ять колориметричних джерел. Вони позначаються буквами А, В, С, Д65, Е, розподіл світлового потоку для них наведений у додатках 1, 2.

 
 

В довідниках подані значення – координати кривих складання (додаток 4), а також значення добутків Ф0(l) ; Ф0(l) , Ф0(l) (додаток 5-9) для стандартних джерел, які використовуються в роботі.

Метод розрахунку полягає в числовому інтегруванні за формулами прямокутників, при цьому:

.

Таким чином вираховують координати y i z.

 

Методика і прилади

Для виміру спектрів пропускання використовують спектрофотометри СФ-16, СФ-10 та фотоелектроколориметр КФК-3.

Порядок роботи на приладі КФК-3.

1. Відкрити кришку кюветного відділення, увімкнути прилад та витримати його до початку роботи 30 хвилин для виходу на стабільний робочий режим.

2. Натиснути кнопку “ПУСК”. На цифровому табло з’явиться позначка режиму роботи “Г”, що означає калібрування фотометра, а також значення довжини її хвилі.

3. Встановити електричний нуль приладу (n0). Для цього треба натиснути кнопку “Нуль» при відкритій кришці кюветного відділення. На цифровому табло праворуч від коми висвічується значення n0, а ліворуч символ “0”. Значення n0 повинно бути в межах від) 0,005 до 0,200.

4. Якщо значення n0 не вкладається у вказані межі, то встановлюють відповідні значення за допомогою резистора “уст. нуля”. При цьому треба натиснути кнопку “нуль”.

5. Встановлюють кювету з розчином порівняння у віддалене гніздо кюветотримача, а кювету з досліджуваним розчином – у ближче гніздо.

6. Закрити кришку кюветного відділення приладу.

7. Перевести важіль під кришкою в крайнє ліве становище.

8. Натиснути клавішу “Г”, на табло з’явиться символ “Г”.

9. Натиснути кнопку “П” (вимірювання пропускання) або “Е” (вимірювання оптичних густин) у залежності від обраного режиму роботи. Ліворуч від коми висвітиться відповідно символ “П” або “Е”, а праворуч – відповідне значення “100,0 ± 0,2” або “0,000 ± 0,002”.

10. Відкрити кришку кюветного відділення і натиснути кнопку “нуль”, на табло висвітиться “0” або значення, яке повинне знаходитись у межах 0,005 – 0,030.

11. Закрити кюветне відділення і натиснути кнопку “П” або “Е”.

12. Перевести важіль під кришкою праворуч (в світловий потік встановлюється розчин, що досліджується).

13. На цифровому табло праворуч від коми з’являється цифрове значення величини коефіцієнта пропускання (режим “П”) або оптична густина (режим “Г”). Значення на табло не повинне змінюватись протягом години. Припустима зміна третього знака, але в межах 0,001-0,005.

14. Перевести важіль у крайнє ліве положення.

15. Встановити нову довжину хвилі світла. Повторити всі дії з пункту 7. Повторюють операцію вимірювання 3-5 разів і визначають середні значення.

Коефіцієнти пропускання визначають також на спектрофотометрі СФ-16, а коефіцієнти відбиття на спектрофотометрі СФ-10 за методиками, які додаються до приладів.

 

Порядок виконання роботи

1. Отримати завдання у викладача.

2. Записати на приладі спектри пропускаючих або відбиваючих світло зразків, і в межах довжини хвиль від 400 нм до 760 нм з інтервалом 10 нм визначити значення коефіцієнтів пропускання або відбивання.

3. Нанести координати колірності на графік ХУZ і визначити характеристики В, l. Р.

 

Зміст звіту

В звіті подати:

1. Хід виконання лабораторної роботи.

2. Таблиці і графіки залежностей спектральних коефіцієнтів відбивання і пропускання від довжини хвилі.

3. Графік колірності ХУZ з точкою колірності, координати якої розраховані в процесі виконання роботи та характеристики кольору.

4. Обговорення результатів.

 

 


Дата добавления: 2015-12-08; просмотров: 96 | Нарушение авторских прав



mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.008 сек.)