Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Призначення приладів автоматики

Читайте также:
  1. Cпеціальні правила призначення покарання неповнолітнім
  2. Блок 3. Технологія виготовлення виробів інтер’єрного призначення
  3. Види покарань, які застосовуються до неповнолітнього, і особливості їх призначення
  4. Види та призначення кошторисних нормативів
  5. Визначення площі поверхні і кількості опалювальних приладів
  6. Гидрооборудование и элементы гидро- и пневмоавтоматики
  7. Для радіовимірювальних приладів існує єдина система класифікації найменувань і позначень.

Основною умовою для створювання комфортних умов у пасажирських вагонах та оптимальних режимів при перевозу швидкопсувних вантажів являється підтримання температури на визначеному заданому рівні.

Для виконання цих вимог в холодильні та опалювальні установки повинні змінювати режим роботи, збільшувати чи зменшувати свою продуктивність. Крім того, повинна забезпечуватись безпека установок і пасажирів у випадку порушення нормального режиму функціонцвання.

Ці задачі виконують прилади автоматичного регулювання

Для регулювання температури у системах автоматики можуть бути використані:

· електроконтактні термометри (ЕКТ);

· термометри опору;

· термістори;

· літієві термометри;

· манометричні термометри;

· біметалеві термометри;

· термодатчики.

Перелічені прилади відрізняються між собою ступеню точності, стабільністю спрацювання, чуйністю до зміни температури.

Принцип дії ртутних контактних термометрів чи літієвих термометрів засновано на властивості рідинних металів змінювати об’єм пропорційно зміні їх температурі та на їх хорошій електропровідності.

Ртутні електроконтактні термометри (рисунок 5.1) механічно дуже не міцні, особливо у місті впайки контактних проводів у капіляр, та бояться вібрації. Контактні ртутні термометри використовуються майже на всіх установках кондиціювання повітря пасажирських вагонів.

Скляна колба термометру в нижній частині має балончик з викачаним повітрям, заповнений ртуттю, від котрого починається капілярна трубка, запаяна на кінці. По мірі зростання температура навколишнього середовища ртуть розширюється та, виходячи в трубку, підіймається по ній. Коли температура повітря, підіймається до заданої величини та ртутний стовпик дійде до контакту, струм по проводам та через ртутний стовпик поступить в виконавчий механізм та викличе замикання чи розмикання в контакті та, навпаки, при знижені температури контакти прийдуть у початкове положення.

 

Рисунок 5.1 – Схема ртутного контактного термометру

 

Терморегулюючий вентиль (ТРВ) (рисунок 5.2) призначений для автоматичної подачі необхідної кількості холодоагенту у випаровувач та підтримування у ньому заданої температури кипіння в залежності від перегріву парів холодоагенту, котрі виходять з випаровувача.

ТРВ являє собою автоматичний клапанний пристрій, ступень відкриття якого залежить від різниці температур парів холодоагенту на вході в випаровувач холодильної установки та виході з неї.

Рисунок 5.2 – Схема терморегулюючого вентиля

 

З підвищенням цієї різниці кількості рідкого агенту, поданого ТРВ, збільшується, а з зниженням зменшується.

ТРВ відрегульований так, щоб на вході з випаровувача підтримувався приблизно постійний перегрів парів (тобто щоб різниця температури відсмоктаних парів та температури кипіння холодоагенту не прибільшував 3-6 0С).

ТРВ складається з термобалону, капілярної трубки, мембрани.

Чуйний патрон, капілярна трубка та надмембранна порожнина заповнена холодильним агентом.

Верхня частина ТРВ є силовою та вона керує роботою нижньої регулюючої частини. Силова та регулююча частини між собою раз’єднанні мембраною. Такі ТРВ називаються мембранними.

Силова частина вентиля через капілярну трубку сполучається з термобалоном,заповненим холодильним агентом. Термобалон прикріплений та прилягає до трубопроводу, за допомогою якого компресор відсмоктує пару холодоагенту з повітроохолоджувача. Щільне прилягання забезпечує надійний теплообмін між двома деталями.

Термобалон сприймає температуру перегрітого пару. При цьому наповнювач створює тиск в термочуйній системі, відповідній цій температурі.

Так, наприклад, при невеликій кількості рідкого холодоагенту у повітроохолоджувач пари холодильного агенту, відсмоктані компресором, будуть ” гарячими ”. Тому трубопровід всмоктування та прикріплений до нього термометр будуть нагріватись. Від нагрівання рідкий холодильний агент, що заповнює термобалон, закипить та його насиченні пари утворять у силовій частині ТРВ збільшений тиск.

Мембрана вентиля під дією цього тиску прогнеться вниз. Зв’язаний з нею клапан подолає жорсткість пружини, опуститься та відкриє отвір для проходу жорсткого агенту з штуцера (ресивера (в штуцер) повітроохолоджувача).

У тому випадку, якщо у повітроохолоджувачі виявиться надлишкова кількість холодильного агенту, його пари будуть перенасичені вологою, температура всмоктаного трубопроводу термобалону знизиться.

Інтенсивність кипіння холодильного агенту у термобалоні спаде, а разом з нею знизиться тиск і в силовій частині ТРВ. Мембрана вентиля під дією регулюючої пружини 6 розпрямиться та клапан сяде на своє сідло. Шлях холодильного агенту буде закритий. Так працює ТРВ.

Пружина, повертаюча мембрану у вихідне положення, служить і для регулювання початку відкриття, а також закриття клапану. Однією стороною вона через клапан та його шток упирається у мембрану, а другий – у таріль, яка піджимається знизу регулюючим гвинтом, запертим зовнішньо захисним ковпачком.

Для того, щоб провести настройку приладу, необхідно зняти ковпачок та повернути ту чи іншу сторону регулюючи гвинт. Якщо холодильного агенту у випаровувачу недостатньо, треба ослабити напругу пружини вивертом гвинта.

Реле максимального тиску (пресостат) РТ5 (рисунок 5.3) служить для зупинки електродвигуну компресору (рисунок), коли тиск холодильного агенту на стороні нагнітання підіймається вище 0,16 мПа та пуску знов, коли воно знизиться до 0,14 мПа; тобто пресостат реагує на різницю тиску

Робота пресостата заснована на властивості його чуйного елементу – сильфону – стискатися та розжиматися при зміні тиску у системі яка контролюється.

У пресостаті сильфон своїм фігурним дном спирається на буферну пружину. Зверху на дно давить торець квадратної частини бронзової стійки, на яку натягнутий пластмасовий упор. Щоб уникнути довільно обертається відносно стійки, упор, має неглибоке гніздо, сидить на квадратній частині, притиснутий пружиною. На нарізну частину бронзової стійки навернути маховичок різниці тисків, закріплена штифтом втулка та шайба, на яку спирається нижній кінець регулюючої пружини. У верхню частину стійки запресован стальний циліндричний стержень, протилежний кінець якого вільно входить у канал регулюючого гвинта, має можливість переміщуватись поздовжній вісі в відповідності з зміною висоти сильфону. Зверху пружина притиснута навернутою на гвинт шайбою, яка має покажчик. Верхня частина регулюючого гвинта, яка проходить через отвір з бронзовою втулкою, закріплена втулочною гайкою та закрита ковпачком.

 

Рисунок 5.3 – Реле максимального тиску (пресостат)

На правій вертикальній стінки в отвір напливу корпусу в вернуті дві пластмасові втулочні гайки для проводів від джерела струму, підключених до клем, з’єднанням з контактами. Верхня клема призначена для закріплення проводів, який приєднаний до нижніх клем. Права клема пластиною зв’язана з верхнім нерухомим контактом, а ліва пластинчатою пружиною та пластинкою – нижнім рухомим контактом. Вище контактів знаходиться постійний магніт. До перегородки корпусу пресостату двома гвинтами прикріплені показник різності тисків, шкала якого находиться на маховичку. Ця ж перегородка є нерухомою опорою для втулки, шайби, а відповідно й пружини.

Для проходу стійки у нижній частині втулки перегородка має спеціальний виріз.

На роботу пресостату суттєвий вплив має відстань від нижнього торця втулки до заплечика маховичка, яке можна зменшити чи збільшити, обертаючи останній відповідно проти та по руху годинникової стрілки. На рисунку положення деталей пресостату відповідає тиску холодильного агенту на стороні нагнітання холодильної установки 14 кг/ см2, тобто коли компресор працює. В результаті роботи компресору тиск холодильного агенту, поступаючого у пресостат, поступово зростає, сильфон стискується, підіймає стійку, а разом з нею втулку та маховичок, натиск на кінець пружини та пластини спочатку зменшується, а потім припиняється, але контакти під дією електромагніту ще не розмикаються. Коли тиск холодильного агенту на стороні нагнітання достигне 0,16 мПа, стійка підійметься на стільки, що заплечико маховичка натисне на кінець пружини та, подолав силу магніту, розімкне контакти, завдяки чому компресор зупиниться.

Для налагодження приладу у відповідності з режимом роботи холодильної установки необхідно зняти ковпачок та за допомогою ключа поставити покажчик проти заданого тиску (14 кг/ см2) шкали тиску.

Після цієї операції зняти кришку пресостату та повернути маховичок так, щоб виступ цифри ”2” шкали різностей тисків збіглась з напрямком вістря покажчика. На цьому налагодження закінчується. Для перевірки роботи приладу роблять пуск компресора та момент його зупинки фіксують за манометром, стрілка якого повинна знаходитись проти поділки 16 кг/ см2при падінні тиску у системі до 14 кг/ см2 електродвигун компресору повинен автоматично включитися.

Необхідно пам’ятати, що після регулювання ковпачок та кришку необхідно поставити на місце. Вони захищають прилад від пилу та вологи.

Термостат (рисунок 5.4) по зовнішньому вигляду схожий на реле максимального тиску. Служить для захисту компресору від низької температури. Обидва ці прилади мають не тільки зовнішнє, але і внутрішню схожість.

Рисунок 5.4 – Загальний вигляд термостата

 

Однак, якщо до сильфону пресостату підходить звичайна трубка, то у термостаті вона капілярна з отвором дуже малого діаметру. Протилежний кінець капілярної трубки впаяний у закриту металеву гільзу (термобалон) діаметром 10¸12 мм, всередину якої налита рідина, що легко випаровується.

При зростання тиску у термосистемі контакти електричного ланцюга розімкнуться, а при пониженні – замкнуться.

Термостат даного типу здібний виконувати таку ж функцію, що є ртутно-контактний термометр, хоча він менш чуйний до зміни температури середовища яке контролюємо.

Прилади цього типу вимагають обережного ставлення. Варто у якому набудь місці зім’яти чи перегнуту трубку, як система реле виявиться розімкнутим, а прилад – негідним.

Магнітний вентиль MV 10 (рисунок 5.5) призначений для припинення подачі рідкого холодоагенту до ТРВ при зупинці холодильної машини. Вентиль нормально закритий, з електромагнітною котушкою на напрузі 220В при частоті струму 50 Гц розрахований на відкриття при різниці тиску не більш 0,16 мПа.

Рисунок 5.5 – Електромагнітний вентиль MV 10

 

Монтують вентиль в трубопроводі після фільтру - осушувача в вертикальному положенні з відхиленням до 30º.

 

 


Висновки:

1. Контактний термометр –

 

2. Електромагнітний вентиль –

 

3. Термостат –

 

4. Реле максимального тиску –

 

5. Терморегулюючий вентиль –

 


Дата добавления: 2015-12-07; просмотров: 222 | Нарушение авторских прав



mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.01 сек.)