Методичні вказівки

1. Починаючи вивчення теми зазначте, що суспільний розвиток другої половини XIX - початку XX ст. характеризувався глибинними змінами у всіх сферах життя: в європейських країнах завершився промисловий переворот, спостерігалося не лише кількісне зростання виробництва продукції та обсягів світової торгівлі, а й якісні зрушення в технології і структурі промисловості. У духовному житті панувала думка про величезні можливості техніки, яка породжувала звичку до постійних змін, уявлення про мінливість світу, динамізм навколишньої дійсності.

Важливо відзначити, що технічний переворот рубежу століть змінив матеріальне середовище, в якому жили люди, суттєво вплинув на спосіб їхнього життя. Взагалі технічна революція демонструвала могутність людського розуму, створюючи одне чудо за іншим: електричний струм, телефон, радіозв'язок, кіно, автомобілі та ін. Винаходи виникали в різних країнах, але швидко ставали відомими всьому світові, допрацьовувалися, багато з них входили в побут.

Доречно буде відмітити, що з історико-культурної точки зору особливе місце належить технічним винаходам, які безпосередньо пов'язані з передаванням інформації. Підкресліть, що розширення і прискорення потоку інформації стало чинником культурного прогресу.

У зв'язку із великою кількістю відкриттів у різних галузях життя виникла потреба у виникненні широкої мережі лабораторій та науково-дослідних інститутів: Кавендишська лабораторія у Кембриджі та Пастерівський радієвий інститут у Парижі, Імперський фізико-технічний інститут у Берліні та ін. Велику комерційну вигоду принесло створення перших науково-дослідних лабораторій у промислових фірмах.

Зверніть увагу, що характерною рисою культури XX ст. е її інтегративність, тобто сполучення окремих складових культури в нові комбіновані види мистецтва. На початку століття перші кроки зробив кінематограф - мистецтво, найбільш пов'язане з технікою. Його винахід був результатом творчого пошуку інженерів, учених, винахідників Франції, США, Росії, Англії, Німеччини впродовж 80-90-х років.

Подальше вивчення теми пов'яжіть із основними періодами розвитку культури XX ст.:

• кінець XIX ст. - 10-ті pp. XX ст. (продовження розвитку реалістичних традицій та модернізму (декадансу);

• 20-50-ті pp. XX ст. (еволюція модерністських напрямків і течій;

• 50-90-ті pp. XX ст. (розквіт масової культури та виникнення так званої „рок-культури".

2. Готуючи друге питання, насамперед відмітьте, що розвиток як вітчизняної, так і зарубіжної культури в міжвоєнний період відбувався в складних умовах, мав суперечливий характер і не підлягає однозначній оцінці. З одного боку, глобальне значення мали наукові відкриття, вивільнення з темряви неписьменності мільйонів людей, розмаїття модерністських напрямів у мистецтві, з іншого - докорінна переоцінка культурних цінностей, духовні злами цілих поколінь, нищення тоталітарними режимами культури, її творців, носіїв. Злети і падіння, тріумф і трагедія - це лише загальне поняття, що визначало суть культурних процесів міжвоєнного періоду.

Висвітлюючи дане питання зупиніться на феномені модернізму. Зазначте, що різні його течії і напрямки своєю творчістю намагалися відтворити загальні суперечності епохи, соціальну невлаштованість життя, хаотичне бродіння умів. Аби докладніше познайомитися із культурою міжвоєнного періоду поцікавтесь творами представників літературного та образотворчого авангардизму, досягненнями музики, архітектури.

Далі зупиніться на розвитку зарубіжної культури в роки другої світової війни. Відмітьте, що відчуваючи наближення війни, велика група діячів культури своєю творчістю розпочинає боротьбу проти фашизму. Визначне місце в ній займають письменники, критики і теоретики-реалісти Ромен Роллан (Франція), Крістофер Кодуелл і Ральф Фокс (Англія), Шон О'Кейсі (Ірландія) та ін. Голос протесту відчувається і в творчості Дж. Стейнбека та Е.Хемінгуея (США), Е.М.Ремарка (Німеччина). Зауважте, що особливе місце в цій боро'тьбі займала література реалістичного напряму.

Важливо підкреслити, що фашизм негативно позначився на італійській літературі (Г.Д'Аннунціо, Л.Піранделло). Сміливими антифашистськими творами завоювали собі славу чеські письменники К.Чапек („Війна з саламандрами"), Я.Гашек („Пригоди бравого вояка Швейка"). У Польщі новий революційний підхід до теми виявився у творчості В.Василевської, Б.Ясенського, Л.Кручковського. Неоднозначні літературні процеси відбувалися в країнах Азіатського континенту та Океанії.

Фашистська ідеологія негативно позначилася і на театральному житті. Кращі діячі сцени Німеччини, Франції, Італії та ряду інших країн вимушені були емігрувати, піти у підпілля або приєднатися до Руху опору. Проте живий струмінь творчості не припинився навіть у таких умовах. Серед світових акторів найбільший слід залишили італійські драматурги Піранделло, Вівіані; англійці Е.Еванс, Д.Гілгуд, А.Гіннесс; французи Л.Жуве, цІ.Дюлленій. Свій внесок у боротьбу проти фашизму зробило і кіномистецтво.

Завершуючи питання підкресліть, що незаперечним фактом історії є те, що в умовах війни, незважаючи на весь жах фізичного і морального терору з боку фашизму, діячам культури вдалося зберегти і навіть поставити на більш високий щабель розвитку духовне життя людей. Висока духовність противників фашизму забезпечила їм незламну віру в перемогу над злом.

3. Для початку відмітьте, що повоєнний розвиток світової культури відбувався надзвичайно важко й суперечливо. Перед людством, яке понесло нечувані людські, матеріальні й духовні втрати в роки другої світової війни, постали масштабні завдання підняти з руїн матеріальну культуру, залікувати рани духовності та цивілізації.

Обов'язково підкресліть, що з усіх радянських республік і країн антигітлерівської коаліції Україна зазнала чи не найбільших людських, матеріальних і духовних втрат та спустошень. У повоєнні роки культ особи Сталіна, атмосфера доносів і пошуку ворогів, голод 1946-47 pp., каральні акції проти підпілля ОУН-УПА, кривава операція „Вісла", масові депортації негативно позначились на розвитку культури і поставили під загрозу гуманістичні цінності українського народу.

Подальше вивчення даного питання побудуйте у такій послідовності:

- становлення системи освіти і культури у 40-50-х pp. (деформаційні явища і суперечливі процеси);

- драматичні наслідки сталінізму для розвитку суспільних і гуманітарних наук;

діяльність культурно-освітніх закладів (клуби, бібліотеки, музеї, монументальне мистецтво);

- літературні та мистецькі процеси в умовах ідеологічних репресій і хрущовської „відлиги".

Щодо розвитку культури повоєнного зарубіжжя, то зупиніться на таких питаннях: розкол єдиної культури на „дві культури" - наукову (вчені природознавці й техніки) і культуру „гуманістичну" (художня інтелігенція), що виявилося у технократизмі (культі техніки); подальший розвиток масової культури; вплив американської культури на європейську (переважно через засоби масової інформації); ЮНЕСКО як інструмент міжнародного співробітництва у сфері науки, освіти і культури.

4. Дане питання передбачає знайомство із зарубіжною культурою 60-80-х pp. Розпочніть його з того, що у вказаний період продовжувала розвиватися науково-технічна революція, яка мала дедалі більший вплив не лише на науку, техніку, виробництво, а й на всі сторони життя матеріальної і духовної діяльності людини. Вимогам НТР підпорядковується і система освіти.

Значний вплив на культуру, особливо літературу і мистецтво, в ці роки продовжував справляти модернізм, зокрема його різновидність екзистенціалізм. Характерними рисами його є суб'єктивне тлумачення свободи, утвердження інтуїтивного сприйняття реальності.

Підкресліть, що модернізм в мистецтві, особливо в образотворчому, пропагує „нетряний стиль", монтажні „відеоефекти", „фотоарт", гіперреалізм. В архітектурі він утверджує так званий „міжнародний стиль", поп-архітектуру. Згодом на зміну модернізму прийшов постмодернізм, який орієнтувався більше на комерцію, бізнес. Дедалі більше завойовує позиції в зарубіжному кіно масова комерційна кінопродукція (вестерни, детективи, фільми-жахи з кривавими сценами). У літературі поширився такий напрям, як детектив. У мистецтві країн заходу одним з провідних різновидів модернізму став неоавангардизм, який поєднує в собі і абстрактний живопис, і сучасний сюрреалізм, і структуралізм. Помітний вплив на зарубіжну культуру справила і така досить модерністська художня течія, як „поп-арт" та її різновиди.

Зверніть увагу, що водночас із названими течіями розвивається і реалістичне мистецтво. Видатними представниками реалізму в зарубіжній літературі стали французькі письменники Є.Тріоле, Р.Мерль, М.Дрюон; італійські К.Кассола, А.Моравіа; англійські Ч.Сноу, А.Мердок. Подальшого розвитку набула реалістична література в молодих країнах Азії й Африки.

На завершення поцікавтесь успіхами театрального й музичного мистецтва а також зарубіжного кіно.

Запитання для самоконтролю знань:

1. Чому культуру XX ст. вважають одним з найскладніших явищ в історії світової культури?

2. Чим зумовлена поява „масової культури"?

3. Яких ви знаєте діячів культури, які своєю творчістю боролися проти фашизму в роки другої світової війни?

4. Поясніть труднощі відбудови української культури у 40-50-х роках XX ст.

5. Поясніть, що ви розумієте під культурою „поп-арту"?

Тестові контролюючі завдання:

1. Яку назву мав стиль модерн в Італії?

а) „Ар-Нуво"; б) „Агент-Штиль";; в) стиль ліберті; г) „стиль Тіффані; д) „молдерн стайл".

2. Низькопробний твір літератури або мистецтва, розрахований на масового споживача.

а) боді-арт; б) кітч; в) хепенінг.

3. Історія якого напряму модерністичного мистецтва починається з групи „Міст", яка виникла у 1905 році в Дрездені і об'єднала чотирьох студентів-архітекторів - Е.Л.Кірхнера, Ф.Бейля, Е.Хеккеля та К.Шмідта-Ротлуффа.

а) експресіонізму; б) сюрреалізму; в) абстракціонізму; г) дадаїзму.

4. Контроль за змістом публікацій, видовищ, кінофільмів і т. п. спеціально створеними установами.

а) літконтроль: б) табу; в) цензура; г) диктатура.

Дата добавления: 2015-12-07