Читайте также:
|
1. Виникнення клинописної писемності в стародавньому Межиріччі.
2. Архітектура та містобудування.
3. Розвиток наукових знань у давній Месопотамії.
4. Юридичні норми життя жителів стародавнього Дворіччя. Кодекс законів Хаммурапі.
5. Шедевр давньосхідного епосу - „Повість про Гільгамеша".
Ключові терміни та поняття: Межиріччя, клинопис, піктограма, ідеограма, фонограма, шумери, зіккурат, „Закони Хаммурапі", епос.
Методичні вказівки
1. Починаючи вивчення даної теми, зверніть, насамперед, увагу на те, що топонім „Месопотамія" перекладається як „Межиріччя". Саме так називали спільну заболочену долину річок-близнюків - Тигру і Євфрату стародавні греки. Далі відмітьте, що населення стародавньої Месопотамії створило одну з найдавніших культур, яка істотно вплинула на культурний розвиток народів усієї стародавньої Передньої Азії.
Одним із основних культурних надбань населення стародавньої Месопотамії було створення системи письма, що її європейці називали клинописом, а народи Сходу - цвяховим письмом. У своєму розвитку воно пройшло три послідовні стадії: піктограму, ідеограму та фонограму. Спершу клинописне письмо було дуже громіздким і налічувало близько двох тисяч знаків. З часом вавилонці та ассирійці зменшили кількість знаків до 350-400. Писали найдавніші шумери вертикальними стовпчиками згори донизу, причому самі стовпчики слідували справа наліво. На більш зручний спосіб розташування клинописних знаків - горизонтальними рядками зліва направо перейшли дещо пізніше вже ассирійці. 22
Основним матеріалом для письма в Месопотамії слугували вологі глиняні дощечки, на яких клинописні знаки виписували загостреною очеретяною паличкою. Списану глиняну дощечку потім сушили на сонці чи випалювали на вогні. Такий спосіб письма вимагав неабияких навиків, адже писати потрібно було швидко, поки не висохла табличка й відразу записувати весь текст. На початку І тис. до н.е. у Месопотамії почали писати також на вкритих тонким шаром воску дерев'яних дощечках, які потім зброшуровували в книги-ширми з допомогою шнурка. Користуватись такими „книгами" було зручніше, ніж важкими й крихкими глиняними табличками. Завершуючи розгляд даного питання, зверніть увагу на зародження та розвиток бібліотечної та архівної справи у Месопотамії. Дізнайтесь, де існували найдавніші у світі бібліотеки та архіви, хто були їх засновники.
2. Пам'ятки архітектури та мистецтва Стародавньої Месопотамії майже не збереглися. Великих руйнувань зазнавали її культурні центри під час громадянських воєн, ситуацію з будівництвом ускладнював і той факт, що на її території не було каменю та промислової деревини, тому з давніх-давен тут розвивалось виключно глиняне зодчество. Так як глина була не придатна для монументального будівництва - південномесопотамські храми і палаци мали порівняно скромні розміри, відрізнялись відсутністю у них монументальної скульптури та рельєфів, граничною простотою форм. Наприкінці 3 тис. до н.е. в храмовому будівництві Месопотамії склався оригінальний архітектурний стиль - зікурат, який з часом став неодмінною деталлю храмових комплексів у країні. Поцікавтесь, яку форму мали зіккурати, для кого і як їх будували, чи збереглись до наших днів ці архітектурні пам'ятки.
Продовжуючи розгляд питання окремо треба зупинитись на містобудуванні. Варто зазначити, що будинки, палаци та храми зводились з глини-сирцю, а з випаленої цегли робили лише фундамент, проте навіть цегла-сирець використовувалась у житловому будівництві тільки заможними господарями, бідняки ж задовольнялись очеретяними халупами. Міста в Месопотамії будували за чітким планом, де вулиці перетинались неодмінно під прямим кутом. Всі міські будинки були схожі один на одного і неодмінно виходили на вулицю глухою побіленою стіною, причому стіни сусідніх будинків мали примикати один до одного, таким чином цілий житловий квартал мав спільну стіну. Будинки, як правило, не мали вікон і освітлювалися через дверну пройму, вузький просвіт між стіною та покрівлею й отвір у покрівлі, яким виходив дим. Вікон не робили, щоб утримати в помешканні приємну прохолоду та вберегтись від злодіїв.
Далі зауважте, що у Новоассирійському царстві уперше в світі з'явилися намощені дороги. Вони були викладені каменем і цеглою, місцями навіть залиті асфальтом, причому через канали й річки будувалися дерев'яні та кам'яні мости, що сприяло розвитку торгівлі. Для транспортування вантажів використовували прості, але надійні річкові судна двох типів: куфу (сплетена з лози велика корзина, яку обтягували шкірою, а дно заливали асфальтом) та келек (дерев'яний пліт на надутих шкіряних бурдюках).
3. Питання про розвиток наукових знань варто розпочати з того, що господарське життя в Месопотамії потребувало певного рівня науково-практичних знань. Саме з практичних потреб і виникають такі науки як математика, астрономія, медицина та інші. Зупиніться конкретніше на кожній з них. Відмітьте, що разючих успіхів у математиці досягли шумери, заклавши тим самим фундамент для розвитку вавилонської математики. Вони, зокрема, знали чотири арифметичні дії, вміли підносити до степеня, добувати квадратний і кубічний корені, обчислювати площу ряду геометричних фігур, винайшли примітивну систему дробів, знали арифметичну професію, тощо, навіть склали спеціальні таблиці для швидкого множення та ділення. Вавилонці, спираючись на математичні надбання шумерів, за тисячоліття до Піфагора відкрили його теорему, навчились обчислювати об'єм окремих просторових фігур і площу земельної ділянки неправильної форми, знали число л.
Вражаючими були успіхи в області астрономії. Шумери, зокрема, вже знали всі планети сонячної системи, включаючи Уран, Нептун і Плутон, їхні описи Урана й Нептуна підтвердилися результатами обстеження цих планет американською космічною станцією, запущеною 1986 р. Вавилонські жерці-звіздарі з неймовірною точністю обчислили орбіти Меркурія, Венери. Марса, Сатурна, екліптику Сонця та Місяця. Вони склали детальну карту зоряного неба, на яку нанесли всі видимі неозброєним оком світила. В середині II тис. до н.е. вони добре знали 12 сузір'їв Зодіаку і дали їм сучасні назви.
Далі слід відмітити, що астрономічні знання у Месопотамії перебували у симбіозі з астрологією. Шумеро-вавилонці вірили в магію небесних світил, вважали появу комети чи падіння метеорита за боже знамення, ворожили по зорях, складали гороскопи. Завдяки регулярним астрономічним спостереженням у Месопотамії ще в сиву давнину виник украй необхідний для іригаційного землеробства місячний календар, яким і досі користуються мусульмани та населення Ізраїлю.
Медицина у Месопотамії ще не стала наукою, але було зроблено перші кроки щодо запровадження в практику окремих раціональних методів лікування, які поєднувались з цілим арсеналом магічних дій і заклинань. Зверніть увагу на розвиток народної медицини, дізнайтесь, чим лікували хворих, скільки коштувало лікування і чи доступне воно було кожному.
4. Окремо необхідно зупинитись на юридичних нормах життя у стародавньому Дворіччі. Унікальне джерело, виявлене на початок XX століття французькими археологами - „Закони Хаммурапі", викарбувані на двометровому базальтовому стовпі - яскраве свідчення високого рівня 24 правничих знань у Месопотамії. Зауважте, що вчені по-різному трактують цю знахідку. Одні вважають, що це своєрідний звіт царя перед богами про своє „мудре" і „справедливе" володарювання, інші - збірником добрих побажань, моральним кодексом, треті - чинним законодавством, покликаним доповнити і узагальнити звичаєве право міських общин. „Закони Хаммурапі" - це, власне, ще не кодекс законів, а лише добре упорядкована збірка звичаєвого права, в центрі уваги якої — юридичний захист власності та правове оформлення використання чужої праці. Відмітьте, що закони у цій збірці були згруповані окремими блоками, наприклад, (§ 1-5) стосувалися процесуальних норм і основних принципів вавилонського правосуддя, (§ 6-25) - охорони державної та приватної власності, (§ 26-41) - майна, одержаного від царя за службу, (§ 196-214) - покарань за вчинення навмисних і. ненавмисних тілесних ушкоджень. Структурно „Закони Хаммурапі" складаються з трьох частин: вступу, самого тексту законів і висновку. Зверніть увагу на те, що закони поділяли вавилонське суспільство на три соціальних стани: авелумів („мужі"), мушкенумів („покірні") та вардумів („раби"), але, як вважають вчені, насправді структура його була значно складнішою. Поцікавтесь, як закон оберігав моральність суспільства, які покарання передбачені були за наклеп, за образу дітьми свого батька чи опікуна, за лжесвідчення.
5. Аби повніше уявити культуру Месопотамії, важливо зупинитись на розвитку літератури, яка виникає ще в шумерську добу, на світанку цивілізації і досягає свого розквіту за доби вавилонської.
Шедевром давньосхідного епосу є „Повість про Гільгамеша", присвячений подвигам однойменного героя. Цікавим є те, що образ Гільгамеша впродовж багатьох століть розвитку месопотамської літератури змінювався. Якщо шумерський герой був більше схожий на казковий персонаж, то пізніший, вавилонський, - це вже справжній епічний герой, який вражає не стільки богатирською силою, скільки своїм намаганням осягнути смисл життя, залишити в людей добру пам'ять про себе. Проаналізуйте цей твір і подумайте, чому американський шумеролог С.Н. Крамер висловив думку про те, що „проблеми й прагнення, що про них йдеться в епосі, близькі всім народам усіх епох".
Завершуючи вивчення теми, наголосіть на тому, що культурні надбання народів Стародавньої Месопотамії стали вагомим внеском у скарбницю світової культури.
Запитання для самоконтролю знань:
1. Який природний матеріал шумери використовували для письма?
2. Де була створена перша в історії людства бібліотека?
3. Розкажіть про рівень наукових знань стародавньої Месопотамії,
4. Якого рівня досягли правничі знання у Месопотамії?
5. У чому полягає культурно-історичне значення давньосхідних цивілізацій?
Тестові контролюючі завдання:
1. Виберіть з перерахованих нижче пам'яток ті, що відносяться до шумеро-аккадської цивілізації.
а) Висячі сади Семіраміди; б) Аппієва дорога; в) Вавилонська вежа; г) Ворота богині Іштар; д) терми Каракали.
2. Творцями шумеро-аккадської цивілізації були а) бургунди; б) лігури; в) шумери; г) арійці.
3. Культові споруди стародавньої Месопотамії у вигляді ступінчастої башти, які мали 3-5-7 ярусів, з'єднаних сходами і пандусами.
а) піраміди; б) пагоди; в) донжони; г) зіккурати.
4. З наведених нижче назв виберіть міста-держави, які утворилися у Дворіччі
а) Тіра; б) Ур; в) Ольвія; г) Урук; д) Пантікапей; е) Лагаш; є) Ніппур; ж) Кіш.
5. Закони якого царя були вигравірувані на двометровому кам'яному стовпі - відомій пам'ятці давньовавилонської культури.
а) Уруінінгіма; б) Хаммурапі; в) Хеопса; г) Тутанхамона.
Дата добавления: 2015-12-07; просмотров: 145 | Нарушение авторских прав