Своєрідність північноамериканського регіону полягає у тому, що на цій території розташовані дві країни світу (Сполучені Штати Америки й Канада), історія яких стала зразком можливостей цивілізованого людства у сфері культурного простору та часу. Завдяки асимілятивним можливостям і незважаючи на свою молодість названі країни досягли значних успіхів у різних сферах життя.
Поцікавимось, як вплинули на життя регіону спроби європейської колонізації Північноамериканського узбережжя у XV - XVI століттях, яку роль у них відіграли такі країни як Англія та Іспанія. Дізнаємось, як проходив процес формування американської нації та її культури в пізній колоніальний період, а також чому 4 липня 1776 р стало національним святом для американського народу. Опрацювавши матеріал, поміркуємо над питанням чому культурна історія Канади мала свій, відмінний від її найближчого сусіда - США, шлях розвитку.
2. Формування тої чи іншої культури ніколи не відбувалось ізольовано, а було і є наслідком культурної взаємодії. У ході підготовки даного питання звернемо увагу на такі поняття, як культурна інтеграція, акультурація, асиміляція. Запам'ятаємо, що позитивне значення мають лише ті інтеграційні процеси взаємодії та взаємообміну, які поряд з утвердженням універсальних, загальнолюдських цінностей не заперечують збереження і розвиток особливого, кращого у кожній культурі.
Незважаючи на всі відмінності, які відрізняють одну культуру від іншої, їх об'єднує єдина людська природа культурних носіїв, включення у загальний світовий історико-культурний процес і необхідність вироблення на цій базі спільних духовних основ всієї світової культури, орієнтованих на загальнолюдські цінності. У світі немає і не було жодної культури, яка б цілком „випадала" зі світової культури і водночас не мала індивідуально-неповторних рис. Це є обов'язковою умовою наукового розуміння законів розвитку культури, оцінки її своєрідності і внеску в культурний прогрес людської цивілізації. Було б не правильним абсолютизувати один з цих моментів, випускаючи з виду інший. У цьому і полягає діалектика загального і особливого в культурі людства в цілому і в кожній окремо взятій культурі зокрема.
На завершення слід підкреслити спільні риси чи відмінності культурологічних процесів у окремих, вище розглянутих регіонах.
Відмітимо, що саме регіональний підхід до аналізу світової культури дає змогу показати, що кожна з культур, як певна цілісність, неповторна та унікальна.
Запитання для самоконтролю знань:
1. Дайте пояснення поняття „культурний регіон".
2. Назвітьякою на сьогодні є класифікація культурних регіонів.
3. Яку роль у формуванні європейської культури відіграла епоха античності?
4. Розкрийте зміст етико-політичного вчення давньокитайського філософа і педагога Конфуція.
5. Які особливості арабо-мусульманського типу культури?
6. Порівняйте уявлення про людину в культурі Заходу і Сходу.
Тестові контролюючі завдання:
1. Етико-політичне вчення, основи якого були викладені старокитайським мислителем ще у VI ст. до п. є., яке закликало до встановлення суворого порядку між правителем і підданими, між батьком і сином, між знатними й незнатними:
а) буддизм; б) християнство; в) іудаїзм; г) конфуціанство.
2. Засновником Буддизму вважається:
а) Конфуцій; б) Сиддхартха Гаутама; в) Мухаммед ібн Абдаллах.
3. Одне зосновних понять у буддизмі, джайнізмі, індуїзмі, що означає стан вищого „блаженства" людської душі:
а) гармонія; б) харакірі; в) нірвана; г) ейфорія.
4. Християнство як одна з трьох світових релігій виникло:
а) у 1 ст. н. є.; б) у III ст. н. є.; в) у IV тис. до н. є.; г) у І ст. до н. є.
5. Де народився засновник ісламу Мухаммед?
а) Мекка; б) Медіна; в) Неджеф; г) Кербела.
Дата добавления: 2015-12-07; просмотров: 163 | Нарушение авторских прав